Давайте дочекаємося невдачі Віткоффа
Іноді мені дуже хочеться перейменувати канал на «Гамбіт Віткоффа», бо цей персонаж за рівнем мого особистого несприйняття переплюнув Саллівана. Хоча їх порівнювати все ж некоректно, оскільки Салліван — людина зі своєю філософією, яка чинила системний вплив на президента. Хочеться вірити, що Віткофф таким не стане.
Щонайменше у Віткоффа немає жодної філософії (хоча для Трампа це не дуже принципово), щонайбільше у нього не так багато часу, щоб дати Трампу результат, на який той розраховує. І тут для нас криється невеличкий позитив: Віткофф усе ближче і ближче до невдачі.
Росія продовжує висувати неадекватні вимоги навіть після кількох раундів переговорів, а також атакує цивільних, через що невдоволення Кремлем всередині адміністрації зростає. Якщо ви думаєте, що Трамп цього не помічає, то це не так. Він може прикидатися дурнем, але таким він не є. Неможливо не помічати той
факт, що 50 сенаторів твоєї партії готові посилювати санкції щодо Росії, як каже Ліндсі Грем.
Тому Трамп активно дистанціюється від браку успіхів на цьому напрямку: він або демонструє показний оптимізм, або повторює мантру проо «війну Байдена». Але факт залишається фактом, за перші 100 днів Трампу нічим похвалитися. І роздратування цим рано чи пізно має каталізуватися на фігурі Віткоффа.
Саме тому я пропоную вам не впадати в безглуздий антитрампістський нігілізм, де вся команда Трампа — це ідіоти і мерзотники, з якими не можна мати жодної справи. Прагматично ми маємо вболівати за групу, що складається з Рубіо, Волца і Келлога, які, впевнений, сплять і бачать, коли Віткофф нарешті піде в небуття.
Особливо це стосується держсекретаря Рубіо, чиї функції, по суті, перебрав на себе Віткофф, що нещодавно влучно
підмітив колишній посол Макфол. Я вже
писав, що Рубіо шокований тим, як деякі радники мають більший доступ до президента, ніж він сам.
І тут наше керівництво вже робить свою роботу на відмінно. В особистих бесідах із людьми, знайомими з процесом, я чув, що в Джидді Рубіо і Волц мало не прямо сказали Єрмаку, що успіх перемовин, зокрема, зміцнить їхнє положення в адміністрації, що на руку Україні. Тоді наша сторона погодилася на перемир'я, а Рубіо і Волц повезли до Вашингтона маленьку перемогу.
Тому з нашого боку потрібно сприяти тому, щоб позиції Рубіо, Волца і Келлога були якмога сильними до моменту, коли стане ясно, що Віткофф не справляється із задачею. Саме тому необхідно вміти фільтрувати ту дичину, яку іноді несуть ці троє, у спробі вислужитися перед Трампом. Політика справа тонка і місцями мерзотна.
Попри всі ці емоційні гойдалки Україна все ще дотримується свого генерального плану — на дистанції показати, що саме Росія саботує мир. І в нас це непогано виходить.
Але Трамп залишається Трампом і як завжди може перевернути стіл будь-якої миті. Незважаючи на це, ми повинні робити від себе все залежне, а саме: домагатися підписання оновленої угоди щодо копалин, підтримувати групу Рубіо, Волца, Келлога і чекати осічки Віткоффа.
Усе інше нам непідвладне.
🇺🇸
Гамбіт Саллівана