Попри сотні прочитаних книжок, до сліз мене розчулило буквально дві-три. І, цілком неочікувано, до цього переліку ввійшов ще й цей комікс ��

📍Уже з назви «Низка смертей Лейли Старр» натякає, тему чого ж вона буде осмислювати. Мене легко розчулити філософськими міркуваннями про життя та смерть, а тут, на додачу, ще й надзвичайно красива й колоритна обгортка, яка майстерно цей ефект помножила.

Сюжет такий: одного дня аватару Смерті заявляють, що з її роботою покінчено. На Землі народився хлопчик, якому судилося винайти безсмертя. Так вона й опиняється доживати віку в тілі дівчини-підлітки Лейли Старр. Лейла-Смерть, однак, геть не збирається миритися з таким положенням справ, а дізнавшись, що потенційний творець безсмертя вже топче ряст, починає виношувати в собі намір убити його, аби знову повернутися до роботи. Та зненацька Лейла виявляє, що в ній з кожним днем стає все менше й менше від тієї безжалісної Смерті, якою вона колись була…

🤌 Розкішно. В усіх сенсах: від соковитих й експресивних фреймів і до самого сторітелінґу, побудованого у формі циклічних «низок смертей» головної героїні, які цікавими байками підводять нас до простих і загальнолюдських істин, що все одно невтомно вражають і розчулюють.

Кілька «сюжетних» рішень, а саме монолог цигарки й розмова зі старим храмом навіть відіслали мені до старого-доброго Лорда Дансейні.

👉 З одного боку, це надзвичайно проста історія, яку не можливо не прожити й не зрозуміти. З іншого, це дуже комплексна оповідка, в якій ніхто не знайде однакового сенсу, — ось так майстерно люди, що працювали над коміксом, зачіпають численні струни душі, що для кожного ця історія заграє по-різному.

Для мене ж це була надзвичайно людяна казка про дружбу, циклічність життя та його красу, гуманізм, біль і неминучість втрати.

Навіть якщо ви маєте упередження щодо коміксів — хай там що спробуйте цю історію. Вона красива як «зовнішньо», так і «внутрішньо»,— обіцяю, що з нею ви проведете прекрасну годинку-другу, а емоційно вона вас струсоне не згірше за великий й важкий філософський текст.

🌟 Історії я без зайвих роздумів ставлю 5/5, бо загорнула я її зі сльозами на очах і думкою, що обов’язково перечитаю
за кілька років.

І подякою, що такі видання взагалі існують.

А цей прекрасний комікс я, між іншим, читала у не менш прекрасній компанії:

🤓 UAGEEK
🍻 Таверна «У Часового Дворфа»
👨‍🎨 Мальопосум
🌧 Мовний дощ
🤬 #безцензури
🆘 Роршах врятує нас
🟥 Червоногарячий Z'Gok
🙅‍♂️ КОНТРОВЕРЗА❌
�� Попайка Кейна