Що можна було купити на один рубль на початку XX століття?

–•–
Большевики чи ще якась ліва гидота скунсової породи люблять поширювати вигадки про знедолене буття простого люду за часів Російської Імперії. Але давайте подивимось, що можна було дозволити на 1 царський рубль.
–•–

Союз Малоросійського Народу

Фіᴧᴏᴄᴏɸія Аʙᴩᴇᴧія Аʙᴦуᴄᴛинᴀ

Сʙ. Аʙᴦуᴄᴛин - ᴧюдинᴀ, щᴏ ᴨᴇᴩᴇʙᴇᴩɯиᴧᴀ ᴄʙᴏїх ᴄучᴀᴄниᴋіʙ ʙ ᴛᴇᴏᴧᴏᴦічних ᴛᴀ ɸіᴧᴏᴄᴏɸᴄьᴋих ᴨиᴛᴀннях. Один ɜ нᴀйбіᴧьɯ ʙᴀжᴧиʙих Оᴛціʙ Цᴇᴩᴋʙи, ᴩᴏɜдуʍи яᴋᴏᴦᴏ нᴀдɜʙичᴀйнᴏ ʙᴨᴧинуᴧи нᴀ ᴩᴏɜʙиᴛᴏᴋ хᴩиᴄᴛиянᴄьᴋᴏї ᴛᴇᴏᴧᴏᴦії. Вᴀᴩᴛᴏ ɜᴀɜнᴀчиᴛи, щᴏ ᴋᴏнᴛᴇʍᴨᴧяція Аʙᴦуᴄᴛинᴀ уᴋᴧᴀдᴇнᴀ ʙ ᴛᴩᴀᴋᴛᴀᴛі "Сᴨᴏʙідь" ʙɯᴀнᴏʙуєᴛьᴄя нᴀʙіᴛь ᴄучᴀᴄниᴋᴀʍи ᴀᴛᴇїᴄᴛᴀʍи/нᴇ-хᴩиᴄᴛиянᴀʍи ᴛᴀ є ᴏбᴏʙ'яɜᴋᴏʙиʍ ᴛʙᴏᴩᴏʍ нᴀ ɸіᴧᴏᴄᴏɸᴄьᴋᴏʍу ɸᴀᴋуᴧьᴛᴇᴛі. Тᴀᴋᴏᴦᴏ уᴄᴨіху ʙᴏнᴀ дᴏᴄяᴦᴧᴀ ɜᴀʙдяᴋи ᴦᴧибᴏᴋиʍ ᴛᴀ ᴄᴋᴧᴀдниʍ ʍᴇдиᴛᴀціяʍ ᴀʙᴛᴏᴩᴀ, щᴏ нᴇ буᴧᴏ ɜʙичниʍ дᴧя ᴛᴏᴦᴏ чᴀᴄу.

Закликаємо ознайомитись з телеграфом - kjaerlighet

Зокрема вельми вдячні автору плакату

🪽 Leo Ruthenorum | Підписатися

Екзистенція як буттєве ядро особистості з особливою силою відкривається самій людині в так званих граничних ситуаціях. Найяскравіший випадок граничної ситуації, що відкриває конечність екзистенції, — це смерть. Однак, пояснює Ясперс, «смерть як об'єктивний факт емпіричного буття ще не є граничною ситуацією». Тільки в тому випадку, якщо індивід опиняється перед лицем власної смерті чи смерті близької людини, смерть із абстрактної можливості (адже не є таємницею, що всі помирають, хоча ми рідко над цим замислюємося) перетворюється на граничну ситуацію. Не лише смерть, а й смертельна хвороба, страждання, вина, боротьба також ставлять індивіда в граничну ситуацію, роблячи неминучим усвідомлення власної конечності, вириваючи його зі світу повсякденності, турбот, пристрастей і прикрощів, які тепер виявляються несуттєвими.

І лише справді переживши крихкість і конечність свого існування, людина може відкрити для себе трансцендентний світ, точніше, його існування, таємничим чином пов’язане з її власним. Лише знаки трансцендентного, виявлені в цьому іманентному світі, можуть осяяти новим змістом людську екзистенцію, вказуючи водночас на всю глибину і значущість екзистенційного спілкування з іншими.

Коперник розповів про свою теорію зокрема й кільком німецьким лютеранам, та коли Лютер почув про неї, він був обурений.

⬇️ «Люди наставляють вуха, сказав він, вискочневі астрологу, який намагається показати, що обертається Земля, а не небо, небесна твердь, Сонце і Місяць. Хто хоче видаватися розумним, мусить вигадувати якусь нову систему, що, звісно, найкраща з усіх систем. Дурень прагне перевернути всю астрономічну науку, але ж Святе Письмо нас навчає, що Ісус Навин звелів зупинитися Сонцю, а не Землі». Кальвін теж знищив Коперника цитатою з Біблії: «Світ стоїть твердо, не похитнеться» (псалом 93, 1),і пояснив: «Хто наважиться поставити авторитет Коперника вище авторитету Святого Духа?»

📎 Уривок з книги "Історія західної філософії" Бертрана Рассела

Хатина Шизо-Містика

🇻🇦Sub Tuum Praesidium 🇺🇦 — римо-католицький канал by мирянин для тих, хто прагне поглибити віру та знання про католицизм!

— офіційне католицьке вчення та історія Церкви;
— спомини святих, молитви і трішки латини;
— екуменізм і міжрелігійні цікавинки;
— новини з християнського світу;
— трішки мемів і багато маріології!

Ми раді бачити християн усіх конфесій, адже головна мета каналу — це плекати християнські цінності.

✝️ Підписатися ✝️

Раджу усім переглянути🔥

https://youtu.be/qoT4O9-_-cE?si=XzCCCjHt4asd6z7h

ДОСКОНАЛІСТЬ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ГРІХОПАДІННЯМ. ФОМА АКВІНСЬКИЙ🪽

⬇️Ми вже говорили про те, що Бог так створив людину, що її тіло було повністю підпорядковане душі; у свою чергу, нижчі сили душі без спротиву підкорялися розуму, а сам розум був підпорядкований Богу.

Оскільки тіло було повністю підпорядковане душі, в ньому не могло виникнути жодної пристрасті, яка суперечила б пануванню душі над тілом, тож у людині не було місця ні для смерті, ні для хвороби. Завдяки підпорядкуванню нижчих сил розуму людину огортала всебічна гармонія, оскільки жодні неупорядковані почуття не затьмарювали розуму. Нарешті, оскільки воля була підкорена Богові, людина спрямовувала все до Бога як до кінцевої мети, на якій ґрунтувалася її справедливість і невинність. Останнє було причиною двох попередніх: адже це не випливало з природи тіла, бо якщо подивитися на його складові, то не було в ньому місця для розкладу, тобто для будь-якого відчуття, що суперечило б життю. Адже тіло складалося з протилежних елементів. І також це не випливало з природи душі, що чуттєві сили без спротиву підкорялися розуму, адже чуттєві сили за своєю природою прагнуть того, що приємне для почуттів, і це часто суперечить праведному розуму.

Отже, це походило від вищої сили – від Бога, який з'єднав тіло з розумною душею, що перевершує будь-яку пропорцію тіла та тілесних сил, незалежно від їхньої чутливості, – і надав розумній душі силу, що перевищує можливості тіла, утримувати його та чуттєві сили у послуху, який належить розумній душі.

Тому людина була створена так, що якби її розум не відвернувся від Бога, то і її тіло не могло б відійти від життя душі, а чуттєві сили – від розумної праведності: отже, вона була певним чином безсмертною і несприйнятливою до страждань, тобто, якби не згрішила, то не могла б ні померти, ні страждати. Однак людина могла згрішити, оскільки її воля ще не була утверджена досягненням кінцевої мети; а при такому розвитку подій вона могла і померти, і страждати. І саме в цьому полягає різниця між несприйнятливістю до страждань і безсмертністю першої людиною і тією [безсмертністю], яку святі матимуть після воскресіння, тобто що вони ніколи не зможуть ні страждати, ні померти, бо їхня воля – як ми вже говорили – буде цілком утверджена в Бозі.

Була ще одна різниця, оскільки люди після воскресіння не будуть вживати ні їжі, ані займатись сексом, тоді як перша людина була створена так, що потребувала їжі для підтримки життя і мала обов’язок продовжувати рід, щоб людство могло розмножитися від нього одного. Тому, коли вона була створена, отримала два заповіти: по-перше, йому було сказано: «З кожного дерева, яке є в раю, споживай»; по-друге: «Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю».

📎Summa Theologica
— Фома Аквінський

Хатина Шизо-Містика 🤩

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні.

🤍 СЬОРЕН К'ЄРКЕГОР ПРО БОГОРОДИЦЮ

Звісно, Марія народила дитину чудесним чином, однак усе ж це сталося з нею за прикладом "звичайного у жінок", [75] а для всіх жінок цей час є часом страху, потреби та парадоксу. І, звісно, ангел був служительним духом, але він не був духом услужливим і не міг обійти інших юних дів Ізраїлю, кажучи їм: "Не зневажайте Марію, з нею відбувається щось надзвичайне". Ні, ангел з’явився тільки Марії, і ніхто не зміг її зрозуміти.

І яка інша жінка зазнала більшої втрати, ніж Марія? Хіба тут також не застосовна відома приказка: кого Бог благословляє, того Він на тому ж диханні й проклинає? Таке є духовне осягнення Марії, і сама вона жодним чином не є — [мене справді обурює, що доводиться так про неї говорити, але ще більше мене обурює, коли інші говорять про неї так виключно через власну бездумність і безвідповідальність], — повторюю, вона жодним чином не є якоюсь пані, що сидить у розкоші й грається з Божественним Немовлям.

І якщо, незважаючи на все це, вона каже: "Ось, Раба Господня", [76] значить, вона справді велика, і я думаю, не так уже й важко пояснити, чому вона стала Матір’ю Божою. Їй не потрібно жодного мирського захоплення, так само як Авраамові не потрібні ваші сльози, бо вона не була героїнею, та й він не був героєм, і, однак, обоє вони стали більш великими, ніж будь-які герої, не завдяки тому, що були захищені від потреби, мук і парадоксу, а саме завдяки всім цим мукам.

[ Страх і тремтіння ]

Хатина Шизо-Містика 🤩

🌞 ПЕРШИЙ РУШІЙ В АРІСТОТЕЛІВСЬКІЙ «МЕТАФІЗИЦІ» [Книга Λ (ХІІ)]

Перший Рушій (або "Нерухомий Рушій") в арістотелівській «Метафізиці» — це поняття, яке позначає первинну причину руху в усьому всесвіті. За Арістотелем, усе в природі рухається або змінюється під впливом чогось іншого. Однак, цей ланцюг причин не може тривати нескінченно, і тому необхідно постулювати існування чогось, що рухає все інше, але саме не зазнає руху і змін. Це й є Перший Рушій.

Перший Рушій є поза світом матеріальним і часом, тобто це не матеріальна, а чисто духовна сутність. Арістотель ототожнює Першого Рушія з Богом — незмінним і вічним суб’єктом, який є джерелом усього руху та зміни. Він не є рухомий сам по собі, але є причиною всіх інших рухів у космосі.

Запрошуємо переглянути телеграф, щоб безпосередньо ознайомитись з філософією Арістотеля.

Хатина Шизо-Містика 🤩

Рожденного, але не сотворенного

В Афанасівському символі віри правильно говориться, що «Син походить від Отця, Він не створений, але породжений». Господь Ісус Христос – не творіння. Ми знаємо, що Син є Бог, так само як і Батько. Обидва є Бог; обидва є Бог рівною мірою; обидва є Бог вічно; і обоє є Бог в тому самому сенсі. Ми не говоримо, що Бог Батько вирішив щось зробити чи що сталося щось, що раніше відбувалось. Ми говоримо про щось, що природно відбувається і завжди відбувалося в Божестві; про щось, що відбувалося вічно і відбувається зараз. Інакше в Божестві щось змінилося б, а це неможливо. Крім того, це суперечило б ясному біблійному вченню про те, що походження Христа є «з початку, від днів вічних» (Мт. 2:6; Ів. 7:42).

Бог Отець не робить Бога Сина Богом. Син сам собою Бог. І все ж таки без Бога Отця в Божестві не було б особистості, якою є Бог Син. Син є той, хто є завдяки Отцю. Усередині Божества відбувається щось, що нашою мовою можна назвати «мислення» та «говоріння». Син є вираженням Отця. Саме з цієї причини про Нього сказано як про Слово, яке знаходиться з Богом і яке є Богом від початку (Ів. 1:1–2). Ось хто є Син. Він не міг би бути таким без Бога Отця. А Отець не міг би виразити себе без Бога Сина. Ось у яких відносинах перебувають перша і друга особи Трійці.
Для більшої ясності можна процитувати Луї Беркхофа: «Народженню Сина можна дати таке визначення: це вічна і необхідна дія першої особи Трійці, якою вона всередині божественного буття стає підставою особистісного існування другої особи, подібної Йому самому, і без поділу, відчуження і зміни повідомляє цю особу про всю повноту Божої сутності».

🔸🔸🔸🔸ВЕЛИКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ СЕНАТ: ІДЕОЛОГІЧНИЙ ФУНДАМЕНТ НОВОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

    ❗️Великий Національний Сенат — це інституція, що є втіленням проекту влади ВСЕNАЦІОНАЛ, покликана забезпечити ідеологічну, політичну та соціальну стабільність держави. Влада керується принципами націонал-консервативної елітарної системи та авторитарно-республіканської ідеї, в результаті поєднуючи загалом елементи демократії та авторитаризму в гібридну модель управління.
    📝Сенат поєднує в собі двоєдину структуру, що забезпечує баланс між робітничо-професійним управлінням і стратегічним національним лідерством. Призначення Сенату – фундаментальне відродження національної ідеї як єдиного дороговказу для мільйонів українців. Чому ж? ВНС це нові можливості для нації виборювати свої права, не шляхом грошей, а в результаті гарної праці та ідейного розуміння.

👁ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СЕНАТУ:

    ▶️РОБІТНИЧА РАДА — робітнича виборна ланка державного управління, де кожен представник є фахівцем у конкретній галузі. Вони відповідають за: 
- Розробку технічних законів та їх адаптацію до реалій держави; 
- Експертний нагляд за виконанням ключових реформ; 
- Координацію секторів під керівництвом Всенаціональних Комендантів.
Це виконавчий орган, що діє на основі раціональних, наукових та стратегічних принципів, забезпечуючи ефективне функціонування державного апарату.
    ▶️ВЕРХОВНА ДЕРЖАВНА РАДА — політична еліта, що є верховною ланкою управління. Її головне завдання — збереження національних цінностей, державної безпеки та політичної стабільності. Верховна Державна Рада є головним обмежувальним і стримуючим органом щодо рішень Гетьмана та Робітничої Ради. Тут і панує національна свідомість та ідеологічна дисципліна – гордість нації.

👁ВСЕНАЦІОНАЛЬНИЙ КОМЕНДАНТ: ВИКОНАВЧИЙ ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ

    ▶️Всенаціональний Комендант є ключовою фігурою у реалізації стратегічних завдань Сенату. Його функції: 
- Контроль за виконанням прийнятих законів та стратегій; 
- Реалізація економічної та соціальної політики на місцях; 
- Координація між окремими секторами управління, що очолюються національними комендантами.
    Всенаціональний Комендант несе персональну відповідальність за успіхи та недоліки у своїй галузі, що забезпечує прозорість і ефективність виконавчої влади.

▶️БАЛАНС ВЛАДИ: ІЄРАЄХІЯ ТА КОНТРОЛЬ

   У Великому Національному Сенаті встановлено чітку ієрархію між палатами та викконавчою владою. Верховна Державна Рада має більші права, що дозволяє зберегти ідеологічну чистоту рішень. 
- Гетьман є символом нації і головним національним лідером. Він висуває ініціативи, схвалює або відхиляє закони, але підконтрольний Верховній Державній Раді. 
- Робітнича Рада діє як технічний орган, що забезпечує реалізацію стратегічних планів на основі прагматизму. 
    Таким чином, влада є врівноваженою, ефективною та контрольованою, що унеможливлює зловживання й хаос. Зберігаються партії, шляхом висунення ними на певну кандидатуру кандидата.
Щодо кількості держслужбовців:
- у Робітничої Ради представників до 200 (20 з яких Всенаціональні Коменданти).
- у Верховній Державній Раді до 50.

📝Праця над проектом ВНС продовжується і в наступних статтях все буде обговорено ще більш детальніше

🤝 Над статтею працювали керівництво Всенаціонального Союзу та дизайнерська команда Теорії Змови

СВЯТА ВАНДЕЯ. ЖАК КАТЛІНО

Хатина Шизо-Містика ☨

14 липня 1789 року пала Бастилія – звільнення найзапекліших злочинців із цієї в’язниці означало початок нового світу, заснованого на безкомпромісному принципі: „Свобода, рівність, братерство – або смерть”.

Багато хто не прийняв цих гасел у тому сенсі, в якому їх розуміли революціонери, – і з цієї ж причини багато хто загинув. Королям відрубували голови, аристократів, священників, міщан і селян розстрілювали, топили або спалювали незалежно від віку та статі. Хто міг – тікав у вигнання.

Але після чотирьох років терору один регіон Франції сказав: „Досить!”. Це була Вандея, департамент на узбережжі Атлантичного океану. Голос протесту підняли не привілейовані класи, а ті, хто не міг і не хотів тікати, хто був нерозривно пов’язаний із рідною землею. Йшлося про звичайних селян, прив’язаних до ґрунту, з якого вони виросли.

Вони втомилися від того, що в ім’я народу їх убивають лише за те, що вони не дозволяють виселяти парафіяльних священників чи ченців і черниць (наприклад, у місті Брессюр, де 1792 року було вбито близько 500 людей, які захищали монастир). Вони втомилися від того, що їх змушують кидати свої плуги та йти до війська (оскільки „рівність” означала однакові права та обов’язки перед нацією, зокрема військову службу).

Одним із простих людей, що вже не зміг терпіти, був Жак Катліно – торговець вовняними виробами, чоловік і батько п’ятьох дітей, який усе своє скромне життя провів у рідному селі Ле-Пен-ан-Мож. Він був відомий як дуже побожна і працьовита людина. 13 березня 1793 року, дізнавшись про перші спроби місцевого населення чинити опір революціонерам, Кателіно негайно залишив дім, зібрав близько 20 однодумців і рушив у бій.

Його харизма, моральні чесноти та військові успіхи спричинили масовий приплив селян до його армії. Незабаром його підтримали аристократи та генерали, вірні старому режиму, які чекали на слушний момент, щоб розпочати війну проти Французької революції. Так розгорілася Вандейська війна, а Жак Катліно став генералісимусом Великої католицької та королівської армії.

Армія зібрала понад 40 000 добровольців. Загони Катліно здобували перемогу за перемогою, а сам „святий з Анжу”, як його називали за життя, завжди бився у перших рядах.

Ця відвага зрештою коштувала йому життя. Під час походу на місто Нант його смертельно поранили, і незабаром він помер. Це сталося 14 липня 1793 року, у річницю початку Французької революції. Після його смерті вандейці почали поступово програвати битви, а революційний уряд у Парижі видав наказ:

- „Знищити всіх повстанців до останнього. Спалити їхні ферми, розчавити цих боягузів, як бліх. Знищити цих мерзенних вандейців”.

У Вандею вступили каральні війська, відомі як "пекельні колони”, і почали виконувати цей наказ. Точна кількість жертв невідома, але оцінюється приблизно у 300 000 осіб. Історики називають різанину у Вандеї першим геноцидом в історії Нової Європи. Один із виконавців цього злочину з гордістю надіслав депешу до Парижа:

  —  „Вандеї більше не існує! Завдяки нашій вільній шаблі вона загинула разом із жінками та дітьми. Я поховав усе місто в лісах і болотах Савене. Використовуючи надані мені повноваження, я топтав дітей кіньми і вбивав жінок, щоб вони більше не народжували бандитів. Я не пошкодував жодного в’язня. Трупи вкривають дороги, подекуди їх так багато, що вони утворюють піраміди. Я винищив усіх, ми не беремо полонених. Милосердя – не революційна справа!”.

У 1793 році у Вандеї вбивали не лише людей – там вбивали стару Францію та стару Європу. Вона помирала з гідністю та честю, з гордістю, гідною „найстаршої доньки Церкви”, як колись називали Францію.

Сьогодні в мирних долинах Луари, у містечку Сен-Флорен-ле-В’єй, стоїть скромна церква Chapelle Cathelineau, де покояться останки цього селянина і воєначальника, „святого з Анжу”, який так і не був беатифікований, оскільки матеріали для процесу беатифікації згоріли під час Другої світової війни. Як скромно він жив, так скромно і спочиває.

Хатина Шизо-Містика ☨

Підписуйтесь на канал братів у Христі.
Посилання тут

СВ. АВГУСТИН. НАБЛИЖЕНЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ ТЕОРІЇ ЕВОЛЮЦІЇ

— Бо спочатку Бог створив небо і землю, і, створюючи їх, Він не надав їм одразу завершеного вигляду, але заклав у них здатність зростати й розвиватися через послідовні етапи. І таким чином Він створив світ, у якому все могло зростати, змінюватися та еволюціонувати, світ, у якому Його Слово діяло б безперервно, а творіння могло здійснюватися поетапно через здійснення Його волі.

- [De Genesi ad Litteram]

Хатина Шизо-Містика ☨

Раджу ознайомитись з цим каналом. Можна зустріти безліч цікавої інформації на тему католицизму і не тільки.

🌟 Ісус у Євхаристії перебуває фізично?

Часто можна почути, що католики вірять у фізичну присутність Христа в таїнстві Євхаристії. Звісно, в певній мірі саме таке висловлювання має право на життя. Однак тут, як і завжди, ховається погане розуміння філософської термінології і її перекладу на профанну мову.

Термін transubstantiatio говорить сам за себе, що діло стосується субстанції, а не матерії (= фізичності в уявленні людей). Сам термін був впроваджених схоластами для позначення процесу, який відбувається під час Євхаристії. Якщо коротко, то під час Євхаристії хліб і вино змінюють свої субстанції — це все, що хотіли сказати схоласти і теологи. Як воно змінюється і в якому вигляді є ця зміна для нас — це питання нашої віри. Недарма, це називається таїнство Причастя, а не факт Причастя 😁.

Але що таке субстанція в нашому випадку? Так як уся християнська теологія розвивалася і досі розвивається здебільшого завдяки Аристотелю і його понять, то нам слід зазирнути в теорії субстанції. У випадку з Аристотелем, а згодом св. Августина, і св. Томи Аквінського та інших, субстанція — це є тим, що робить річ тим, чим вона є, тобто основою її існування. Вона пов'язана з питанням буття та ідентичності речей. Субстанція, якщо дуже коротко, це quidditas ("щойність"), тобто це відповідь на питання "що це". Ісус сказав, що хліб і вино є його Тілом і Кров'ю. Отож мовою Аристотеля, "щойність" цих речей була метафізично змінена і тепер вони Тіло і Кров Ісуса Христа. Але тут не сцену виходять ще такі поняття, як акциденти — це фізичний прояв субстанції (форма, смак, текстура тощо).

Тобто, хліб має субстанцію "хлібність" (це його сутність) і акциденти: з пшениці, запечений, запашний, коричневий тощо.
Таким чином, під час Євхаристії змінюється саме субстанція, а не фізичний прояв речей.

Схоластики використали трансубстанціацію для лише позначення того, як вони розуміють, Бог перемінює хліб і вино на Тіло і Кров. Бог змінює сутність цих речей, але не фізичні якості. Яким чином? Тільки Бог знає.

Тому говорити, що Бог перебуває в причасті фізично є неправильно з теологічної точки зору. Але, беручи до уваги, що всі ми по різному розуміємо субстанції, акциденції і всі ці філософські поняття — в цьому немає нічого критично поганого. Адже навіть таке розуміння є набагато ближче до істини, аніж сприйняття причастя як символізму.

Зрештою, Ісус буквально, у повноті, дійсно і правдиво перебуває в Євхаристії. Але тільки, скажуть схоласти, субстанційно!

✝️ Підписатися ✝️