Св. Людовик де Монфор (1673 - 1716) пише в "
Трактаті про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії":
Бог, прагне Марію, творіння Своїх рук, об'явити й відкрити в останні часи:
— Позаяк Сама Вона укривалася на цьому світі і у Своїй глибокій покорі принижувалась нижче пилу, одержала від Бога, Апостолів та Євангелистів те, що могла залишатись незнаною.
— Марія – шедевр рук Божих, створений на землі через ласку, у Небі через славу, тому Бог хоче за це від нас подяки, прослави, любові на землі.
— Оскільки Марія – це ранкова зоря, яка випереджає та відкриває сонце справедливості – Ісуса Христа, тому слід споглядати і пізнавати Її, щоб зуміти знайти і пізнати Ісуса.
— Марія – дорога, якою Ісус Христос уперше до нас прийшов. Нею зовсім по–новому прийде Він вдруге.
— Марія – проста й непорочна дорога, яка веде до Ісуса Христа і до глибокого пізнання Його; тому душі, які бажають засяяти особливою святістю, повинні шукати Ісуса через Марію. Хто знайде Марію, той знайде життя (Прип. 8, 35), тобто Ісуса Христа – Дорогу, Правду й Життя (Йо. 14, 6). Не можна, проте, знайти Марію, не шукаючи Її, неможливо Її шукати, не знаючи Її, бо ж ніхто не шукає й не прагне щось, не знаючи що. Отже, кінцева мета будь–якого християнина – Марія, пізнати Марію якомога більше задля більшої слави Пресвятої Трійці.
— В останні часи мусить Марія засяяти ясніше, ніж колись милосердям, міццю та ласкою. Милосердям, щоб могла привести й гостинно прийняти бідних грішників та заблуканих, які розкаються й навернуться в лоно Католицької Церкви. Міццю, щоб протистояти ворогам Бога, ідолопоклонникам, схизматикам, мусульманам, іудеям й затверділим безбожникам. Нарешті засіяє ласкою, щоб надихати до боротьби і допомагати поборникам й вірним рабам Христовим у звитязі за Його славу.
— Марія повинна стати грізною, немов загони з прапорами (П. п. 6, 4) наперекір сатані і його союзникам, особливо в останні часи, коли сатана добре бачить, що залишається йому вже так мало часу (Од. 12, 12), набагато менше, ніж колись, аби занапастити душу. Тому щоденно буде подвоювати він свої злісні наміри й атаки. Незабаром розпочне він жорстокі переслідування й розставлятиме засідки на вірних рабів і справжніх дітей Марії, яких набагато важче йому побороти, ніж інших.
Тих, власне, останніх й жорстоких переслідувань сатани, який змагатиметься з дня у день аж до того часу, поки не запанує антихрист, стосується насамперед перше й славнозвісне пророцтво і прокляття, яке в земному раю Бог зіслав на змія. Доречно тут пояснити роль Пресвятої Діви у справі спасіння Її дітей і приборканні сатани.
“Покладу ворожнечу між тобою та жінкою і між твоїм потомством та Її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту ” "(Бут. 3, 15).
Усього лише раз засіяв Бог ту неприязнь, але неприязнь непримиренну, яка триватиме й зростатиме аж до кінця віку. Це ворожнеча між Марією і сатаною; між дітьми й рабами Пресвятої Діви та дітьми і спільниками Люцифера. Найгрізніша супротивниця, яку Бог протиставив сатані, – є Марія, Його Свята Матір. (...)
Те, що Люцифер втратив через гордість, Марія знайшла через покору, що Єва через непослух засудила на згубу й вічну кару, Марія врятувала через послух. Послухавши змія, Єва занапастила себе і всіх своїх дітей, віддавши їх на поталу сатані. Марія Своєю досконалою вірністю Богові врятувала Себе разом з усіма Своїми дітьми і слугами, яких посвятила Божій Величі (Св. Іриней).
✝️
Підписатися ✝️