20 квітня моєму блогу виповниться 4 роки🎂. І я трохи в шоці, тому що навіть не очікувала, що так довго цим займатимусь. На сьогодні в мене трохи більше ніж 1700 підписників в Інстаграмі. Мало це чи багато? Не знаю. Єдине, що я знаю — я неймовірно цим пишаюсь.
Я створила книжковий профіль у 2021 році, на 4 курсі медичного коледжу. Хотіла знайти однодумців серед книжкового світу. На жаль, тоді я читала тільки російською. Могла прочитати 1–2 книжки українською, але не більше. Я цим не пишаюсь. Навпаки — мені соромно. Соромно за те, що мені було все одно. Я споживала лише російськомовний контент і жила в цій бульбашці.
Але зараз — усе по-іншому, і я інша. Я обожнюю сучасну українську літературу, прочитала безліч книжок наших авторів і можу з упевненістю сказати: їхня творчість надихає. Я познайомилась із багатьма колежанками, іншими прекрасними блогерками, яких можу назвати подругами чи добрими знайомими. Маю декілька постійних співпраць із видавництвами й авторами. І вдячна собі за те, що колись почала читати, бо якби не це — моє життя було б набагато гіршим.
До чого я це все? Просто хочу сказати дякую — собі, вам, нашим видавництвам, нашим авторам і, звісно, нашим захисникам і захисницям. Якби не вони, я б не змогла жити й творити.