коли не треба стирати собі пам'ять аби перечитати жорстокого принца бо я читала його на початку війни, а отже спогадів немає через травматік експірієнс 💅

люблю чужі системи оцінювання, бо вони завжди відмінні і завжди цікаві. але зрозуміла, що ніколи не казала про свою:

🌟 — для тих книжок, які не заслуговують смерті дерев і чиїхось очей.

🌟🌟 — не моя трава, грубі письменницькі помилки, зарубані персонажі, зарубаний світ, жахливі підтексти які зчитую поміж буковок.

🌟🌟🌟 — моє, але прохідне. базюкове, так би мовити, що можна відкласти і забути тієї ж миті, бо не несе у собі чогось нового і того, що змусить пожувати історію довше.

🌟🌟🌟🌟 — улюбленці, проте зазвичай оце лоскотливе відчуття що ще трошки і залетіло би в максимально улюблені, але інколи не той час, не те місце чи просто не розкрите до кінця щось, що грало на серці особисто мені в історії.

🌟🌟🌟🌟🌟 — те, що змінює хімію мозку, не вилазить з думок і просто перфектна на мою суб'єктивну думку робота.

p.s./: половинок тут на канальчику нема, втім дуже рідко, але користаюсь ними на тому ж storygraph, коли це щось поміж.
p.p.s./: кожен жанр має свою нішу. якщо я ліплю нещастям четвірку це не та сама четвірка, що стоїть у того ж бабеля бо це несумісні пласти. те саме до ромкомів.
3×p.s /: для мене хороша оцінка вже з трійки але власний рекомендаційний лист таки поміж 4-5 зірок.
4×p.s./: я дуже прискіплива і не хочу нікому диктувати що читати, а що ні, бо я дуже прискіплива на кожну книгу свій читач і це ок. (але якщо вам ок клинок бдлск вийдіть звідси самі/ж)

💟 розкажіть про свої системи оцінок

Ваша адмінка відкрила допоміжну банку до масштабного збору на «Мотанки» для Азову

моя ціль - 1О ООО ₴

посиланням на банку🫙
карта - 4441114405330513

[пост в inst з детальною інформацією]

а я вам напам'ятовую що контент на каналі платний допоки у росіян ще лишаються руки, ноги і друзі у штатах. тож полікуймо нашу землю від їх присутності.

тут знову збір для 116 ОМБр, мені дуже-дуже потрібні репости.

🖤збираємо на РЕБ, бус і генератор🖤

Монобанка тут
PayPal gamolina@i.ua

розігрую плахту, пошиту Ксенією Гащак, плетений пояс (робила моя мама), валяну сумку і намисто (робила я, і більше на цей подвиг не здатна. сумка супер-якісна, якщо ви розумієтеся на валянні не як профан) -- за донат від 100 грн.

моя ціль 60 000 грн, з них нині є половина. всі мої зароблені гроші з гонорарів і продажу речей+прикрас вже відправилися в банку, тому ай нід вашу хелп в поширенні дуже-дуже-дуже. звіти за попередні збори, як завжди, є в моїй інсті. якщо підтримаєте збір донатом і хочете отримати фотолистівки, підписані командиром відділення, для якого збираємо (він же їх і створив) -- напишіть мені @gamolina. це краса і скарб (ну, я фанатка).

🤑 давайте ви по дві гривні занесете, а я вам натомість сьодні викачу відгук на Spook із цитатами (добірка від цікавинок до смішної крінжі)
upd./ дякую що шкодуєте мене ай гес, але на збір занесіть енівей

😑 ранок коли вона дочитала spook

офіційно заколупалась за сьодні (а це ще не навчальний день як завтра)

🥘 > вчора як виявилось подалась до усіх цікавих компаній і на сьодні лишились лише нецікаві. ай хоуп мої вчорашні потуги були не марні і не доведеться страждати <аніроніклі у одній з сьогоднішніх було питання "гигиги опишіть себе в трьох словах", чювакі я не автокоррект, ідінахуй>

😞 > мейбі бейбі завтра таки дочитаю Spook і брякну відгуком десь так у середу. а мейбі бейбі ні.

🤠 > рубрика цьоготижневого брейнроту бо не всьо розумной буть/:
:: Kitchen Nightmares US - хіхі хєхє, ніщо не передасть внутрішніх воплів так як Рамзі, файт мі
:: смішні кріпіпасти
:: та ж пані але про букток і я з нею згодна
:: у Діснея у власності загадковим чином опинився один з найвідбитіших сайтів раннього інтернету, маленьке дослідження як так вийшло

heads-up своїй любові до систематизації і рефлексії

⁉️ списки таки робоча схема, бо перед очима візуальний вигляд найближчих дій, + можливість взаємодії і коригування, ставити галочки і ідінахуйЖасперЖонс, да, смаколік.

🤠 я читаю більше і якісніше, коли маю чітку градацію оцінки свого ресурсу. сьогодні багато? читаємо main штуки (як spook сьогодні). поменше, але сили втикати у текст досі є? йдемо у Нещастя, там все просто і за формулою. зовсім біда і хочеця щось картинкою — йдемо у Noblesse. з того що відмічаю останнім часом, до найнижчого рівня за останній час я ще не доходила, але нічо, попереду одні з найважчих місяців жеття, побацім.

p.p.s.// потикала серіал на нетфліксі за мотивами, який еперентлі виявився ще гірше за книгу, тому дропнула на першій половині трьох серій.
> чювак досі істеричний
> чювак спокійно розгулює жіночим відділенням
> вважає що має повне право лізти у особисте життя дівчини бо навчався із нею в одному класі
💻💻💻

Ваші пару гривень можуть дуже підсилити бійців на Покровському напрямку.

Допомога потрібна 152 окремій єгерській бригаді. Військові збирають на 2 коптери DJI Mavic 3T Thermal, таку суму самі вони не потягнуть. Давайте допоможемо хоча б декількома гривнями та репостом:

🔗 Банка тут: https://send.monobank.ua/jar/6yLKT2fRmm

>part 2
насправді, поспавши зі своєю злістю щодо цієї книги (себто, мавши змогу препарувати дійсну причину мого невдоволення нею), маю що сказати ще.
не існування її мене так дратує, а те, що вона визнана на тому рівні аби вивчати її у австралійських школах. аби діти вивчали приймати надану історію як дійсність і як правду, таку собі рольову модель. і втім найбільше, що ілюструє ця історія в розрізі це те, наскільки суспільству насправді байдуже на голоси меншин:
— по-перше, ця книга максимально вдобно написана. у ній здіймаються збіса важкі теми, від расизму й до байдужості патріархального суспільства до усіх, кого воно користає. але це не напружує читача. воно подається із жартами, із не перенавантаженним деталями стилем автора, без потреби дійсно сфокусуватися на тому, що пропонується читачеві.
— головним чином, бо насправді мета автора не зруйнувати джерело проблеми, а побачити, що воно є. бути свідком, але не простягнути руку допомоги. коли найліпшого друга гг пинають по всьому спортивному майданчику без жодного протесту від гг ми просто споглядаємо. такий собі дешевий квиточок на атракціон із співчуття. бо робити щось не обов'язково — співчуваєш, вже молодець.
— смерть дівчини, страждання друга азіата, надлам і вихід з родини матері гг, та навіть той самий Джаспер — усього лише аксесуари, поетична і драматична нагода білому хлопчику подорослішати і усвідомити, що світ жорстокий. і водночас бути кращим за всіх них. і втім, звісно, лише тільки усвідомити.

себто, ми беремо страждання справжніх жертв і забираємо у них голоси, аби надати голос білому хлопчику. друг не має цього голосу, бо він вдобний, він героїчно сміється коли його ображають, він розумний і спроможний, але він ніколи не є загрозою для місця головного героя у суспільства. ідеальний азіат, нічо не скажеш, бо втім автор ігнорує що може відчувати в'єтнамець під час в'єтнамської війни, що він справді може відчувати від жорстокості, яка насправді на сторінках ще применшена, зроблена вдобно так, аби не переходила межу терпимого.
автор забирає голос у дівчат і жінок, бо насправді я дуже сумніваюсь, що ця історія б сталася, якби жінки були не функціями. якби могли протистояти чи, в кейсі загиблої дівчини, залишили слід із хлібних крихт як наприклад щоденник.
врешті, навіть сам Джаспер Джонс лише ліричний герой, бо читач ніколи не дізнається хто він, лише як він допоможе головному герою народитись у чудовий новий світ.

і якщо дивитися глибше у той факт, що це є у школах, що це вивчається замість чогось більш директивно від жертов — то наскільки ж людству насправді на них байдуже. скільки голосів представників меншин було не почутими тільки аби світ побачив цю? скількох, врешті, згідно купі позитивних відгуків, це влаштовує?

якщо вам здається, що ми як суспільство крокуємо уперед, що ми чуємо і бачимо чужі голоси, то певно таки варто спитати чи це дійсно так. чи, бува, не отримуємо ми лише те, що можемо переварити у межах бездії, аби співчувати, але не питати саму інституцію суспільства як такого, його головні рушії. ця книга — лише симптом, і втім, найбільший покажчик суспільства поза межами бульбашки на сприйняття його проявів. якщо у вас є питання до байдужості вестернів — це найбільша відповідь.

😱 це були жахливі 25% відсотків книжки Jasper Jones. настільки що повернення #ура_дропнула@whtbt

це такий собі сучасний Марк Твен, але Марк Твен мені не подобався у дитинстві, пупупу.
😡 переважно бо головна авдиторія звісно чоловіча. чи, радше, хлопчача. якщо вам цікаво про що думають малолітні хлопаки — вам краще не знати. принаймні, не у цьому вигляді.
🔥 через фокус на лише чоловічу авдиторію, звісно потерпають жінки. прочитаного об'єму вистачило аби зрозуміти, що жінок тут два типи: нещасні жертви обставин, добрі янголи, що страждають ні за що, і злісні мегери, що ними являють собою зазвичай мами дітей. чому? а хз.
🤡 я думала буде тейк на дещо інший напрям, із дитиною вбивцею, але це більше про проблему відношення до представників змішаних рас у типовому маленькому австралійському містечку тм, ґатунку 60-х років, хоча сама книга написана вже у нульових. певно, після 60-х вже проблеми не було, да.
🫠 коротше, ew. зав'язка могла б бути непоганою, але типовий стереотипний представник в'єтнамця який як будь-який азіат передовий у всьому, дивна обсесія гг запахом своєї любімої дівчинки (я майже перевірила, чи це не Зюскінд), зачасті і нудотні згадки хуїв, співчуття і розуміння спрямовані лише на чоловіків (жінкам щастить якщо вони любовний інтерес чи мертві)— male gaze у всій своїй красі. часу на нього я не маю, надам перевагу жіночій перспективі натомість.

періодичне нагадування або почитайте обов'язково або ці історії живуть rent free у моїй голові або дайте це з кимось обговорити:

🌞читайте Касандру якщо хочете про досвід війни жіночими очима. мені важко зараз читати наші свідчення і ця робота була найближчою до межі терпимого моєму стану. читайте есе авторки після і закохуйтесь і лякайтесь цього голосу з минулого, його чіткого передчуття невідворотнього.

🖤 читайте Саймона коли хочете закохатись у персонажів аби спинятись у щоденній рутині і уявляти, чим вони можливо зайняті зараз.

📖 читайте Бабель коли вам треба згадати те диво, яке несе із собою людська мова і важливість поєднання із іншими культурними перспективами крізь вивчення нових.

🤩 читайте MADK якщо вам мало вражень аж до готовності на ґуро і якщо хочете помацати циклічність аб'юзу, вищір кролика перед вовком, що заганяє його в кут.

🖐 і шанобливо згадую Кептіва аби напам'ятати вартість цього експірієнсу можливому читачу із любов'ю до найбільш природнього розвитку взаємовідносин між ворогами аж до коханців.

cr: Little Tunny

починаю тиждень з:

📖 A Marvellous Light, що дочитую під час сніданку і вже думаю, рватись до вампірів, до принца чи таки по дитячу темряву у Jasper Jones.

🎧 усе ще думками у

『зґвалтуванні і помсті у кіно』від пані з одного з двох моїх найулюбленіших каналів про кіно
бо врешті, таки не здається і таки дійсно проблеми з зображенням, що було цілком очікувано.

『cosmic bliss』як концепт, як інше плато горрору аби хотіти кудись вписати і втім поки не мати — куди. але згадувала візуальну новелу, про яку колись та буде окремий допис тут.

🌸 із кіно збагатіла на два тайтли, про які можна дискутувати чи розкидати меметичні згадки із А., а саме:

The Reflecting Skin який нікому насправді не можу рекомендувати, але як експірієнс, як погляд художника у режисерському кріслі, як мемний потенціал маленького хлопчика, що кречить на закаті із малесенькими-долоньками-тм на фоні неба. 🥺 дуже важке, дуже південна готика. обережно, починається з вибуху жабкі—

Hereditary який навпаки рекомендувати варто як квінтесенцію хороших штук у горорі і те, про що я збираюсь подивитись сто п'яцот есеїв бо категорія що це бляха було

майже на фінішній прямій у A Marvellous Light, але є один нюанс: бубочки розісрались вщент і наговорили один одному найгірших речей possible

до паперу сьогодні дісталася вже вщент втомленою, тож вийшло подолати лише одну частину, але скільки ж горні натяків, мені треба подихати. бачила десь у відгуках, що це книжковий еквівалент фанфікшна і, well, це саме те, що мені подобається і тре зараз.

ну і звично проковтнула ще одну книзю Нещасть, так що завтра вже буду налягати на папер старанніше.
#читацькийlog@whtbt

👀 не можу не любити ці злами четвертої стіни у Нещастях, де автор намагається відмовити читача від продовження читання книжки.

вже котрий день міркую про дещо, що не дає мені спокою.
а саме: про очікування певних критиків чіткої сторітелінгової структури від кожного твору, що трапляється їм на шляху.
Кемпбелівська то подорож героя чи більш адаптована серіальна структура, якої зараз так рясно багато, що вмикаючи кожен новий відчуваєш певне відчуття дежавю.
разом із тим — критика до кліше.

я добре відношусь до кліше. частіше у мене є ніж відсутнє бажання проскочити по саме конкретному сценарію — вороги і коханці (хоча, звісно, це більше суперники і коханці у більшості випадків), академки, you name it.
намагатись винайти щось нове і незвичне вже давно є неможливою задачею, оскільки ми маємо кілька тисячоліть від самого зародку людства цих спроб — надати кожному нашому аспекту форму, значення і сенс. зрештою, коли кліше не шкодить логіці сюжету і не скеровує історію у нереалістичні напрямки, а навпаки втілене розумно і питомо в канві сюжету — це радше варте похвали. і ще вищої — гра на ньому, аби поводити читача за ніс.
і втім, головний парадокс у цьому протистоянні кліше до структури це те, що насправді обидва — щось відоме від початку. споживши кілька десятків, навіть шедевральних, покажчиків цієї структури ти починаєш від неї втомлюватись. це, передбачувано, врешті, що зараз на початку герой буди проти, а там, де усе наче добре але до кінця ще кілько десятків сторінок, все піде по пизді.
і втім, коли окремі автори/режисери відвертаються від сталої структури, бачу критику бо поза рамками структури ж історія не працює, алогічна і загалом дурна. що, звісно, змушує ставити під сумнів вже погляд самого критика, коли історія насправді цілком самостійна і того більше ніж вартує, ще й довела свою успішність крізь роки після першого прокату якщо беремо до прикладу кіно.

мені трохи нудотно, справді, зараз під час написання першої чернетки думати про те, що я маю йти за формулою, не мати права відступити осторонь і боронь боже вкинути у історію жменю кліше (із фокусом на вампірах явище, звісно, неминуче). мистецтво, звісно, доволі математично у тому, як саме воно працює, бо доволі математичною є й саме застосування мови, коли автор має донести певну тональність і акценти у своєму письмі. але це не структура і не математика його оживляє, врешті — це концепти, гострі кути історій персонажів на сторінках. якщо навіть найбільш дилетантьска праця матиме вагомий, об'ємний концепт я її все одно дочитаю/додивлюсь етц. бо насправді саме це — головний рушій появи твору на першому місці і, мені особисто, цілком не зайве спинитись і послухати до кінця.
так що нікого не слухайте, якщо ви творча людина теж — читач/глядач завжди знайдеться, що б там стала сучасна критика не казала.

цього тижня на тарілці або рефлексія на власний читацький slump:

🖤 Marvellous Light
нескінченно кусаю себе за те, що читати паперову книжку мені набагато складніше. так що беруся за неї цього тижня відповідальніше, дякувати канікулам.

👉 Noblesse
головна проблема пере/читання у цьому кейсі, звісно, моя феміністична оптика. але з більшістю такого штибу мангв/манґ і т.п. це проблема настільки часта, що залишається лише змиритись. втім, тут є мій улюблений троп, а саме персонаж, що є втіленням влади, і інший, хто волю цієї влади виконує. персонаж, як зброя у чужих пахвах. персонаж, що сильніше за власного "господаря", і втім вірний йому беззаперечно щоб навіть припуститися думки піти проти. I'm sucker для цієї динаміки. тому читаю, хоч і повільно.

🦉 Series of Unfortunate Events
як відпочинок поміж і можливість читати у електронці. трохи забула як дитяча література може розважити і у дорослому віці, тож можливо не останнє суто дитяче за цей рік у планах. зрештою, купи класики я не читала.

#читацькийlog@whtbt

🤩 як з нечитуном боретесь ви?
крізь систематизацію, спалення мостів чи обійми з іграшкою?

🪡 cr: Alan_M28

> почала вже другу (ну бо дитяча література швидко читається, да—) і так і хочеться себе за хвоста вкусити за думки штибу "ну, мор, ладно ще манґу паралельно читати, але прозову брати паралельно до іншої такої жце зрада, це абсолютна зрада, особливо коли ти забудеш сюжет", але з іншого боку "світлу" хочеться приділити усю свою здатність на повноцінну концентрацію, що наразі виходить з боєм, з укусами за хвоста і довгими годинами сну

🥺 згадала ще два роки тому за одну там серію книжок дитячих, доповзла ось на легкому нападі нечитуна, і вочевидь забула наскільки вона не дитяча у певних сенсах, коли читаєш ще й дорослим оком

* дівчинці 14 💻

моє улюблене у теперішньому навчанні на ази іті це таки печери із забутими скарбами раннього інтернету.

​​А ось коллаба жінок, які точно не сидять склавши руки (і якими я безкінечно захоплююся):
https://www.instagram.com/p/DH6G4ynsmA0/

За донат можна виграти розкішні книжки, а за відкриття допоміжної банки (збір великий, вам будуть дуже вдячні!) — раритетні листівки. Прошу долучатися!

https://send.monobank.ua/jar/927KHAJfJM

ви тільки подивіться на цю красу, на цю майстерну добірку❤️
сама занесла і вам радю

На жаль, попри не лише іграшковий, але і воєнний потенціал мого 3D принтера, є такі деталі, які не надрукуєш. Наприклад, плати ініціації, на які ми з вами тут уже збирали минулого місяця. Прикра річ також у тому, що і пластикові детальки, і плати — розхідники за сутністю своєю. Їх завжди не вистачає. Тож мій хороший знайомий поновив запит.

Ціна питання за 200 плат — 60 000 грн. Зібрати маємо до кінця наступного тижня, і в цьому дуже потрібна ваша допомога.

Для кого: 13 окремий десантно-штурмовий батальйон 95-ої ОДШБр, рубпак "Спліт"
На що: плати ініціації
На коли: до 06.04
Скільки: 60 000 грн

Реквізити збору:

Банка: https://send.monobank.ua/jar/5LiEcSuNdh
Картка Моно: 4441111122093358
Конверт Приват: https://www.privat24.ua/send/giq3l
PayPal: julia.crowhouse@gmail.com

Дякую, що продовжуєте лайкати, коментувати, поширювати і донатити! Перемога буде за нами завдяки людям, яким не байдуже.

побачила у Ріти, тягну теж.
це так пакєтік усе виглядає, чесно, що навіть згадую мою одвічну боротьбу із мамою за те що мені при наявній дівчині ще надо звертати увагу і на чоловіків і не дивитись на них як сміття і довіряти їм більше (двічі nearly rape experience, підстави, зверхнє ставлення попри усе і просто мудозвонська поведінка). водночас це. тому я люблю чоловіків тільки на бумазі. тому я тільки пишу їх. you won't be here at my lowest із моєю любов'ю до ромкомів і хтивих романів — you won't be here at all.
і це ще за власну феміністичну оптику не згадую бо, звісно, камінь в горлі будь-кому. бо навіть коли мужчинки намагаються у фемінізм (хаха) і жартують що вони у парі дамахазяйка замість власної дружини хочеться довго кричати у подушку.

🖤 мій онгоінг список на почитати, поки я не прийду до вас із новими виборами на місце у власному серці:

🪡 ✅ Leech прочитала, незвичний і приємний сайфайно-готичний експірієнс

👉 A Marvellous Light у процесі поки я страждаю із режимом, але багато горноти, тому подобається

👁Jasper Jones створює кайнда вайби дітей вбивць, що наштовхнуло під час читання анотації на стареньку вже тру крайм історію, яка мене доволі шокувала свого часу. Чекає.

💐 Spook: Science Tackles the Afterlife — нонфік із усе кажучою назвою. Знаходиться на спектрі інтересів до містики і науки ідеально посередині. Чекає.

🤩 The Cruel Prince — збираюсь перечитувати, бо ніде на англійських платформах не маю, тож цілком собі можна дозволити, бо зазвичай до книжок я не повертаюся. Мій найулюбленіший гетеро романс фандом вже як сто літ переважно через дуже хорошу роботу із лором фейрі.

🐈 Vampires at Sea — пірати, вампіри, чорна кумедія. мій ідеальний мікс, дуже чекаю коли настане її черга.

#читацькі_arrays@whtbt

відміна паніки, проблема таки була у шумній обстановці у приймальній лікаря а не моїй концентрації.👑
почала надкусювати Marvellous Light вже нормально, і маю сказати що або мене чекають довгі сльози або суцільний горні пік вже з перших 60-ти сторінок. радше обидва, га?👀

👉 а що читаєте ви цього тижня?

задумалась в моменті і фр розумію що більшість життя саме з екрану і читала, тому і простіше.
> максимальна кумедія була з фанфікшн.нет з телефону-книжки, який ще був з кнопками, ю ноу, оце життя було, оце квінтесенція впертості заради гейських мелодрам по шерлоку бібісі🤣

мінвайл я вже третій день читаю уно, одну главу книжки не тому, що вона безкінечна чи погана, а тому що фр розівчилась читати в папері і уваги з концентрацією на них не існує😀
на електроні перестала вмикати таймер у forest через те, що читати у віконця вільного часу куди простіше ніж умовні дві години поспіль, але під паперові доведеться таки заводити окремий тег там бо інакше я погібну від селфгейту.🤡
>вічна студентка бо любить вчиться
>о ні читати не з екрану ніііііііі
🐈

Не забуваймо!

в мережу інтернет злили мою мету на 2025 рік (коефіцієнт успішності 70/30)😠

всім раджу бзв

бзв, щось багато хорошого траплятися стало, це що, формування смаків👀—

з спонтанно рандомних думок: дякую, що залишаєтесь зі мною і цікавитесь мною достатньо аби саме залишатись, реагувати і писати коментарі.❤️
щось про валідацію і мотивацію бути не тільки кращою версією себе, а й бути безпосередньо собою. дуже сильно вбачаю зв'язок між власним зростанням впевненості і дозволами собі бути щирішою і щирішою до вас, піписники і друзі, і звісно А.🤝

я пережила першу серйозну співбесіду у своєму житті 🤗
сподіваюсь не пройду—

Друзі, вітаю! Моя дорога подруга, якій ми постійно допомагаємо зі зборами, відкриває новий:

"Маю за честь організувати збір для хлопців з одного з підрозділів ГУР на прилад нічного бачення. Вони беруть участь у найзухваліших операціях, про які ви точно чули — і вам би сподобалося знати, що саме ми підтримуємо.

Попередній прилад був пошкоджений, а один із хлопців отримав важкі поранення. На щастя, він вже відновився і повернувся в стрій. Тепер наша черга допомогти їм відновити спорядження — це найменше, що ми можемо зробити.

Я впевнена, що разом ми знову впораємося. Буду дуже вдячна за ваші донати, репости та допоміжні банки (пишіть тут в коментарях). Вас у мене небагато, але ТІЛЬКИ завдяки вам ми завжди закриваємо збори.

Цьомаю! 🩷 Реквізити в шапці профілю та в закріплених коментарях."

https://send.monobank.ua/jar/3WzZ9GP99i

Карта Моно: 4441111122236643

PayPal: valeraloboda@gmail.com

USDT wallet: TUMyZas2WsLgXFwxwbrzag7i2t4XUMPgDT

Дякую всім за донати та поширення!!

❤️ ну і вже більше розлого щодо окремих, на кому в мене більше уваги за решту:
по-перше подивіця який їбєйший ремонт роблять німці у своєму аналозі ксд, себто thalia—

— Dungeons and Drama певно найближчим часом після планів почитаю бо щось вайби наче да, наче має дуже сподобатись
— там про ту саму Болейн, хоча я і тримаюсь думки, що то патріархат так спаплюжив нашу вельмишановну Аню, але жіночий погляд під відьомскою оптикою, чом би й ні
— я знаю, що ми всі робили у своїй фандомній ері, тож да, плюс вона вся така пурпурова і гарненька, що чисто заради оформлення да

ну і скрімером (ні) несподівано ніжне видання смату, дуже хіхі і дуже гарно

upd:// dungeons and drama вийде українською незабаром

🥺 просто дайте мені грошів на все це, я небагато прошу

і ще порція🥺

👀 трошки вже не вечірнє тому тихеньке але краса неймовірна
+ Жадан німецькою

офіційно наайгантила книжок тож ввечері буде трошки щітпост—

який гарік потер класичного німецького видання ви сьогодні

заходила у Leech із острахом через негативні відгуки, але поки, щоправда лише на 20-ти відсотках можу тільки насолоджуватись процесом.😠
постапок у дуже цікавому вигляді, фактурні прояви людськості, персонажі із об'ємом та гг, що людиною насправді не є, а уособлює собою такий собі hive mind виключно з лікарів та медиків. із оповіданням дуже важко заснованому саме на медицині і наукового погляду людини певної професії. коротше, ну прям живе щось.🤗
ще й із плотом на тому, що в гг екшлі з'явився такий самий паразитичний супротивник, який зводить нанівець увесь контроль вже самого гг🥰 дуже моє, дай боже не розчарує рештою себе
#читацькийlog@whtbt

я не плачу. жартую, я плачу.😰