Поки велика частина книжкової спільноти проводить час на КК, я хочу поділитися з вами чудовим відео Атмосферниці з моєю участю з минуло-осінньої Книжкової країни.

Тут про наш зі співавторкою подкаст, мої книжкові шафки та про те, чи змогла я втриматись від покупки книжок на книжковому фестивалі 😅

Послухати й побачити мене можна тут і тут 🤗

Але рекомендую подивитись все, бо дуже багато цікавинок, спілкування з письменниками та видавцями, атмосфери Книжкової країни, легкості та щирості ютуберки Атмосферниці ♥️

Попросила чат-жпт підсвітити мої сліпі зони, а він ще й підтримав.
І я така — 🥺💔
Іноді дивуюсь тому, як ми можемо себе знецінювати, коли робимо дійсно дуже багато. Хай хоч штучний інтелект це помічає і нагадує нам про це.

Ще сьогодні постраждало житло та речі родини Наталі Кош — авторки "Загубленого принца", презентацію якої я нещодавно модерувала в Одесі.

Допомогти донатом можна ось на цю банку 🙏🏻

Віталій Дуленко, автор "Маяка" та "Там, де живуть книжки" власноруч збирає дрони.

Давайте підкинемо йому на деталі для подарунків 🙂

https://send.monobank.ua/jar/P9YLkj7cn

Поки несеться обговорення Книжкової країни, хотіла запитати, чи є тут такі самі 🐌, як я?

Бо в моєму інфопросторі всі ці класні лекції та презентації виникли буквально кілька днів тому — запізно, щоб зриватися та їхати в Київ. Трошки жалкую, бо мотивації останнім часом менше, ніж годин за редуванням книжки.

З іншого боку, на всі книжкові фестивалі дуже складно встигнути 😅

Читала нещодавно "Двері у Літо" Роберта Гайнлайна й мимоволі порівнювала цю класичну наукову фантастику зі своїм власним романом "Дея та всі її прокляття".

Вони виявились кардинально різними й іноді це збивало мене з пантелику. Можливо, річ у тім, що я читала наукову фантастику, написану у 1956, а редагувала міфологічне фентезі, написане у 2024.
"Двері у Літо" також, як і "Дея", написаний від першої особи. Але у першому творі, на відміну від другого, майже немає внутрішнього світу героя.

Саме через це я трохи ніяковіла, коли поверталась від інженера Дені до своєї княжни-втікачки Деї (ще й імена перегукуються). Бо вона у своїй оповіді проживає набагато більше емоцій, особливо на самому початку історії, коли наважується на важкий та небезпечний вчинок.

Тож мені було складно поєднувати "роботу" з цими двома творами. Постійно один з них здавався трошки дивним, коли я тільки-но виринала з другого.

Як читачці й авторці, мені ближчий до душі текст, у якому можна побачити внутрішній світ та емоції героя/героїні. Саме цього забракло у романі "Двері в Літо". Оповідь неслась дай боже, але при такому неймовірному сюжеті хотілося глибше поринути в його проживання, а не в сухе констатування подій.

А який варіант оповіді від першої особи вам більш до душі? Той, де герой відкритий і вразливий, чи той, де він стриманий і лаконічний?

Через особисті обставини я випаду з блогу на тиждень-півтора. Хотіла просто сказати про це, щоб не зникати мовчки.
Дякую за розуміння і за те, що чекаєте ❤️‍🩹

Розігруємо книги! З вас – донат на Mavic 3T 🫶

За донат від 200 грн ви отримуєте шанс виграти один з п'яти стосиків, які бачите на фото.

Присилайте багато разів по 200 грн – так ваші шанси на перемогу збільшаться. Більше того – зможете виграти декілька лотів 😌

💰 РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОНАТІВ:

mono: 4441 1111 2287 3569 (копіюється при натисканні)
Банка: https://send.monobank.ua/jar/s3FkUK2zx

Mavic 3T купуватимемо нашим друзям, що працюють в районі Великої Новосілки, РУБпАК «Nova».

🙏🏼 Будемо дуже вдячні за поширення розіграшу!

Остаточне редагування перед надсиланням видавцям рукопису "Дея та всі її прокляття" офіційно почалося кілька днів тому! 🥳

Отже, поставила для себе чіткі задачі, які можна затрекати й відмітити згодом галочкою "виконано":
— редагування першої глави
— редагування (за потреби ще дописування) останньої глави
— опрацювання кількох заміток від бет та від себе, які залишила на "може колись буде на них час, але то не критично"

Рухаюсь поки що маленькими кроками, бо часу нема де знайти, але радію навіть такому темпу.
В перший день редагування зловила і крінж від свого тексту, і заново його полюбила, й навіть здивувалась — невже це я так офігезно написала? Кілька місяців перерви від роботи з ним точно пішли нам обом на користь.

А які в вас взаємовідносини зі своїми текстами? Чи вони вам подобаються після написання, чи не можете їх адекватно сприймати?

Тато пише: "Привіт, дитино. Зможете на приціл зібрати?"
Відповідаю: "Та зберемо. Ти головне характеристики дай".

Бо інших варіантів, крім як зібрати, не бачу. Шахеди під Запоріжжям влаштовують пекло. Татів розрахунок збив десяток завдяки теплаку і планшету, які ми з вами торік купили. Але ворог адаптується і пере/вигадує тактику терору. Тепер шахеди літають дуже високо, а потім швидко «падають» на ціль. Без додаткового тепловізійного прицілу батькова стара шведська гармата малоефективна — на координацію навідника і стрільця є лише декілька секунд.

Тож я знову прошу вас задонатити на користь запорізького ППО, де ночами полює на довбаних іранських пташок мій тато.

Для кого: взвод ППО під Запоріжжям
На що: тепловізійний приціл
На коли: до 30.04
Скільки: 185 000 грн

Реквізити збору:

Банка: https://send.monobank.ua/jar/5LiEcSuNdh
Картка Моно: 4441111122093358
Конверт Приват: https://www.privat24.ua/send/giq3l
PayPal: julia.crowhouse@gmail.com

Всі донати і репости – важливі. Ви це вже неодноразово довели.

Збір від близької знайомої, авторки, коліжанки по письменницьким курсам
Ваші 10+ гривників тут дуже потрібні 🙏

Донатьте раз

Донатьте два

Донатьте три

Прийшла вам нагадати, хто насправді рулить моїм життям цим каналом. (Це звісно ж Цирілла, також широко знана у вузьких колах як Булоцка)

Останнім часом дуже багато залипаю у чаті жпт. При чому не для роботи чи письменництва, а просто про якісь дрібниці говоримо.

Експіріенс цікавий, але трошки лячний. Безплатна версія круто дає робити довгі паузи, щоб перепочити (й згадати про старий добрий гугл).

З останнього — передбачав, що через п'ять років я зможу зробити письменництво своєю основною професією. По ходу, чатик не знає, скільки заробляють письменники й письменниці в Україні.

А що ви цікавого обговорюєте з ШІ? Діліться цікавими ідеями 🙏🏻

Перша справа по блогу, за яку я планую сісти сьогодні ввечері — це прочитати 80+ невідкритих повідомлень у Непозбувному Книгочитуні й 190+ у Книгодурці 😁
Оце я випала так випала 🌚

А які у вас маст-рід книжкові канали?

Сьогодні мені наснився дуже цікавий сон.
Я була на книжковому клубі, але не очікувала, що будуть обговорювати мою надруковану і опубліковану книжку ✨

Моєму захопленню і радості не було меж! А ще цікаво було про «Дею та всі її прокляття» послухати від інших, я ніби бачила весь твір зі сторони й він здався мені надзвичайно крутим.
Та треба не забувати, що уві сні все дуже по-іншому 😅

Сорі, що пропала, роботою й пожиттєвими справами прибило сильно. Але відчуваю, що дуже віддалилась від тексту, тож скоро час сідати за остаточне редагування 🤞🏼