Остаточне редагування перед надсиланням видавцям рукопису "Дея та всі її прокляття" офіційно почалося кілька днів тому! 🥳

Отже, поставила для себе чіткі задачі, які можна затрекати й відмітити згодом галочкою "виконано":
— редагування першої глави
— редагування (за потреби ще дописування) останньої глави
— опрацювання кількох заміток від бет та від себе, які залишила на "може колись буде на них час, але то не критично"

Рухаюсь поки що маленькими кроками, бо часу нема де знайти, але радію навіть такому темпу.
В перший день редагування зловила і крінж від свого тексту, і заново його полюбила, й навіть здивувалась — невже це я так офігезно написала? Кілька місяців перерви від роботи з ним точно пішли нам обом на користь.

А які в вас взаємовідносини зі своїми текстами? Чи вони вам подобаються після написання, чи не можете їх адекватно сприймати?