Лише 10% від передбачених у бюджеті коштів витрачено на проведення розмінування станом на зараз. 189 із 225 поданих аграріями заявок на гуманітарне розмінування було відхилено.

Нагадаю: 139 тисяч квадратних кілометрів території України залишається потенційно замінованими. За оцінками фахівців, ми найбільш замінована держава у світі. Мова йде про 23% площі країни.

Ситуація загрозлива.
Ще раз: минуло вже чотири місяці нового року, а з виділених у бюджеті трьох мільярдів гривень використана лише десята частина.
При тому, що реальна потреба для проведення розмінування є значно більшою, ніж ми змогли передбачити в бюджеті. За різними оцінками – близько 30 мільярдів доларів. І поки одним із ключових є питання залучення додаткового фінансування для потреб розмінування, навіть передбачені у бюджеті кошти не використовуються повною мірою.

Причин декілька. Серед них велика процедурна проблема отримати компенсацію за розмінування з боку фермерів з одного боку, а з іншого боку – складність в отриманні замовлення на розмінування з боку держави. Звичайно, що є й проблема залучення фахівців.

Динаміка роботи держави у цьому напрямі, на жаль, не відповідає реальним потребам. Але це питання розвитку нашої країни. Не тільки у вимірі сільського господарства, яке дає валютну виручку. Це питання економічного відновлення, питання безпеки наших громадян.

Тому позиція уряду тут має бути активнішою. Мають бути дієві механізми для розв'язання означених проблем. Реальні кроки до залучення українського бізнесу, стимулювання збільшення їх участі в процесі розмінування, виробництві спеціалізованої техніки. На жаль, запит на розмінування точно буде надактуальним у нашій країні ще протягом десятиліть.

Наше спільне завдання – активізувати всі доступні ресурси для очищення української землі від вибухонебезпечних предметів, робити це швидко й ефективно.