Вища і Падша Софія: два обличчя Жіночої Сили
Софія (σοφία) — уособлена божественна мудрість, присутня в юдаїзмі та християнстві. У юдейській традиції — космічна жіноча істота, прообраз творіння. У християнстві — Христос як Премудрість Божа, а також окремий образ, особливо шанований у візантійській і руській традиціях.
Відтак виникають два аспекти: Вища Софія — світла, що залишається в Плеромі, і Падша Софія (Ахамот) — занурена в хаос, але спонукає до спасіння.
У руському мистецтві XV–XVI ст. Софія зображується як вогненний ангел у царському вбранні, їй предстоят Богородиця та Іван Хреститель. Її образ наближається до Марії як просвітленої істоти, через яку обожнюється світ.
У християнських містиків (Оріген, Бьоме, Ґете) Софія — жива істота, що поєднує дух і матерію. В Ґете — це «вічна жіночність», яка веде людину до гармонії, єдності і міри буття.
@bisovnya