У період 2019–2021 років, коли ООС перейшла в умовно «стабільну» фазу з переважанням позиційної війни, роль ДРГ з обох сторін конфлікту стала ще більш важливою. Попри загальне зменшення інтенсивності бойових дій, активність ДРГ ЗСУ та РФ продовжувала впливати на динаміку конфлікту, забезпечуючи збори розвідданих, реалізацію точкових ударів, а також дестабілізацію тилових ділянок противника. Друге фото ілюстративне - тренування ЗСУ проти ворожих ДРГ


З 2019 року спостерігалося суттєве оновлення тактик ДРГ. ЗСУ почали активно використовувати дрони для попередньої розвідки перед виходом груп у сіру зону. Частіше застосовувались тепловізори, оптика західного виробництва, модернізовані стрілецькі комплекси та засоби зв'язку з високим рівнем шифрування.

Противник, у свою чергу, розширив використання малопомітних пересувань в нічний час, часто застосовуючи т.зв. «ловушки» — підробні позиції або тіла нібито загиблих для приманювання українських підрозділів у зони ураження. На першому фото ворога ДРГ ліквідована в червні 2017 на Луганщині.


2020 рік, район Зайцевого: Про цей випадок був пост раніше.

2021 рік, район Шумів: українська ДРГ провела успішну операцію з виявлення прихованого складу боєприпасів противника. Завдяки оперативній передачі координат, склад було знищено артилерією, що спричинило локальну втрату боєздатності в секторі.

Періодичні перемир’я, запроваджені у рамках Мінських угод, обмежували використання важкої зброї, однак не стосувалися діяльності ДРГ, яка продовжувала залишатися важелем тиску й інструментом ведення війни на виснаження.

ЗСУ прагнули дотримуватись умов перемир’я, водночас продовжуючи глибоку розвідку й протидію ворожим ДРГ. Активно застосовувалися пасивні способи захисту: розставлення «сліпих» мінних полів, використання датчиків руху, розосередження позицій.


У кінцевій фазі ООС диверсійно-розвідувальна діяльність залишалася ключовим елементом гібридної війни на Донбасі. Підрозділи ЗСУ продовжували вдосконалювати свої навички, адаптуючись до нових викликів, тоді як противник також не втрачав ініціативи, намагаючись вивчати й нейтралізовувати українські підходи.

Цей період став важливим етапом для формування нової культури бойової розвідки в українському війську — з акцентом на мобільність, технологічність та професіоналізм.


#дрг #АТО

Про що вам було б цікаво дізнатись?

До речі, хто святкує то Христос Воскрес!

Шановний консулат , адмін пару днів буде відсутнім і нових постів не буде. Можливо буде підміна у вигляді 2-го адміну на ці пару днів , тому якщо що , не сумуйте 🫡 Якомога скорше повернусь з цікавим контентом

Т-64БМ «Булат» — це глибока модернізація радянського Т-64, адаптована до сучасних вимог на полі бою. Основний бойовий танк української армії, що вже понад два десятиліття знаходиться на озброєнні ЗСУ.Перші 17 «Булатів» були передані до війська в серпні 2005 року. До кінця 2012 року ЗСУ отримали щонайменше 85 таких танків. Основна база — 1-ша окрема танкова бригада (смт Гончарівське), деяка кількість — у «Десні» та Академії сухопутних військ. У 2017 році після відновлення на заводі ім. Малишева армія отримала ще 50 «Булатів». На першому фото Булат десь в зоні проведення АТО.

Головне озброєння — 125-мм гармата-пускова установка КБА-3, що дає змогу використовувати як традиційні снаряди (підкаліберні, кумулятивні, фугасні), так і керовані ракети «Комбат» (до 5 км дальності). Додатково танк оснащено кулеметами калібру 12,7 мм і 7,62 мм.

Комплекс динамічного захисту «Ніж» довів свою ефективність: були випадки, коли танк витримував до 8 попадань РПГ поспіль. Проте система кріплення ДЗ має свої недоліки — заміна модулів у польових умовах проблемна.

850-сильний двигун 5ТДФМ надав «Булату» кращу динаміку у порівнянні з Т-64БВ. Водночас для машини масою понад 45 тонн цього може бути недостатньо. Незважаючи на це, підвіска танка залишається однією з найкомфортніших і найточніших для стрільби на ходу.

• Війна на Донбасі: Булати активно діяли у 2014–2017 рр. Бій під Логвиновим у 2015 — зразковий епізод: 3 українські Булати знищили щонайменше 8 російських Т-72Б, один танк продовжував бій навіть після прямого влучення.
• Оборона Луганського аеропорту та стримування наступу на Маріуполь: техніка довела свою живучість і ефективність.
• 2022–2025: Танки «Булат» воювали на Херсонському та Курському напрямках. Станом на березень 2025 року відомо про безповоротні втрати 24 машин (21 знищено, 3 захоплено). Частина була пошкоджена та відновлена. На другому фото знищений на Донеччині восени 2024. На відео Булат витримав прям влучання ПТРК , 2022-2023 рік.

Слабкими місцями є :•Недостатня потужність двигуна для сучасного темпу війни. Складність ремонту динамічного захисту в польових умовах. Вразливість у разі втрати модулів ДЗ.

Т-64 має найкращу прохідність серед усіх радянських танків. Його траки мають отвори для видалення води з ґрунту, а автомат заряджання дозволяє вести вогонь навіть при деформації днища до 45 мм (проти 8 мм у Т-72). У СРСР ця машина вважалась секретною і не продавалась за кордон.

#техніка #танки #ЗСУ

73-й морський центр спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого (в/ч А3199) — елітний підрозділ Сил спеціальних операцій ЗСУ, що спеціалізується на проведенні розвідки, диверсій, підводному мінуванні та розмінуванні, захопленні суден і берегових об'єктів. Історія підрозділу сягає ще радянських часів — від 17-ї бригади спеціального призначення ВМФ СРСР до 7-ї окремої бригади спеціальних операцій ВМС України. Після набуття Україною незалежності підрозділ одразу присягнув на вірність українському народові, і з тих пір є одним з найпрофесійніших у своєму класі.

У 2010 році підрозділ отримав сучасну назву — 73-й морський центр ССО, а з 2019-го носить почесне найменування на честь кошового отамана Антіна Головатого — легендарного командира Чорноморської козацької флотилії. Сьогодні база спецпризначенців знову розташована на о. Первомайський, звідки вони ведуть підготовку до найскладніших операцій.

З початку російської агресії спецпризначенці центру беруть участь у ключових бойових епізодах. Вони воювали під Іловайськом, проривались з оточення, проводили розвідку і підривні операції під Дебальцевим, брали участь у зачищенні селища Рідкодуб, а також виводили з оточення понад сотню українських військових.

У лютому 2022 року група 73-го центру брала участь у захисті аеродрому Кульбакине, відбивши спробу ворожого десанту. А 7 липня того ж року спецпризначенці стали одним із ключових елементів операції зі звільнення острова Зміїний: розвідали і зачистили узбережжя, провели інженерну підготовку, фіксували ворожу техніку і встановили український прапор разом із стягом свого підрозділу. За цю операцію підрозділ отримав почесну відзнаку «За мужність та відвагу».

Наразі спецпризначенці 73-го центру продовжують виконувати бойові завдання як на суші, так і на морі, знищуючи окупантів у найскладніших умовах. Їхній бойовий досвід, висока професійна підготовка та бойовий дух зробили їх одними з найавторитетніших серед підрозділів ССО.

Символ підрозділу — морський коник із мечем Святослава Хороброго — підкреслює їхню приховану, але смертоносну роботу у водному середовищі, а також історичну відвагу і спадковість військової честі.

#ССО #ЗСУ

18 лютого 2025 року минуло 10 років з моменту, коли завершилися запеклі бої за Дебальцеве — одну з найтрагічніших і водночас найгероїчніших сторінок новітньої військової історії України. У січні–лютому 2015 року українські воїни мужньо боронили Дебальцівський плацдарм, відомий також як «дебальцевський виступ», попри значну перевагу противника в живій силі, техніці та артилерії. Українська армія встояла під ударами майже вчетверо чисельнішого ворога, зірвала плани блискавичного наступу, і в критичний момент здійснила організований відхід, зберігши кістяк боєздатних підрозділів.


Місто Дебальцеве — стратегічний залізничний вузол, розташований між Луганськом і Донецьком, завжди було ключовою ціллю для ворога. Ще 1918 року, під час визвольних змагань, армія УНР на чолі з полковником Володимиром Сікевичем вибила більшовиків з міста. А в 2014-му історія повторилася — місто потрапило під окупацію проросійських бойовиків. Але вже 29 липня того ж року українські сили визволили Дебальцеве в рамках активної фази АТО.

Проте спокій тривав недовго. Вже з серпня 2014 року російська артилерія почала методично знищувати місто, яке мало величезне логістичне значення. Противник прагнув перетворити його на зруйновану пастку. До осені 2014 року сформувалася лінія фронту, а Дебальцеве опинилося у так званому «виступі» — складному для оборони, вразливому з флангів укріпленому плацдармі.


У січні 2015 року російське командування вирішило взяти реванш після втрати аеропорту в Донецьку. План був простий: оточити українське угруповання в Дебальцевому, відрізавши його від постачання. 25 січня почалися масовані артилерійські удари. Ворог зосередив основні зусилля на напрямках Вуглегірськ – Логвинове – Дебальцеве, використовуючи тактику оточення.

Один із найкритичніших моментів настав 30 січня, коли після артобстрілу бойовики зайняли Вуглегірськ. Попри шалений тиск, українські підрозділи чинили героїчний опір. Рота "Світязь" разом із воїнами 42-го батальйону тримали оборону в школі-інтернаті, стримуючи просування ворога, аж поки не вдалося організувати безпечний вихід.

7 лютого українські війська змушені були залишити село Рідкодуб. 9 лютого ворог захопив село Логвинове, перекривши єдину трасу постачання з Бахмута. Почалося часткове оточення. Незважаючи на спроби деблокади силами 79-ї та 95-ї бригад, ворог утримав село, заявивши про «котел», подібний до Іловайського.

Героїчна оборона та організований вихід

На початку лютого у «дебальцевському виступі» знаходилось приблизно 5200 українських військових, яким протистояло майже 19 тисяч озброєних бойовиків і регулярних військ РФ. Ворог мав значну перевагу у танках та артилерії.

12 лютого в Мінську підписали нові домовленості про припинення вогню, але російські війська грубо проігнорували їх. Противник кинув у бій додаткові сили та продовжив наступ. В умовах тотального тиску, Генштаб ухвалив складне, але необхідне рішення — провести організований вихід з Дебальцевого.

18 лютого 2015 року, в умовах ворожого вогню, по замінованих і обстрілюваних маршрутах, українські підрозділи залишили місто. Деякі змогли вивести техніку, інші пробивалися пішки, ведучи бої та прикриваючи одне одного. Під час відходу були знищені ключові елементи залізничної інфраструктури, аби не лишити її ворогу. Українські сили вийшли з плацдарму, організували нову лінію оборони по Світлодарській дузі і зупинили подальше просування противника.

За офіційними даними, в боях за Дебальцеве загинуло 136 українських воїнів, 331 було поранено, 7 потрапили в полон, ще 18 зникли безвісти. Кожен із них — герой, чия жертва не була марною.

#операції #АТО

Детальна стаття про перебіг подій операції «Анаконда» ЗС США 2002 року. Ознайомитись можете нижче⬇️

https://telegra.ph/Operacіya-Anakonda-і-Bitva-za-Takur-Gar-krivava-vershina-SHahikotu-04-15

#стаття #операції #світовіконфлікти

За запитом підписника підготував матеріал про операцію «Анаконда».
У березні 2002 року США з союзниками провели одну з наймасштабніших операцій у війні з талібами — Операцію «Анаконда» в долині Шах-і-Кот, Афганістан. Мета — знищення осередку Талібану та Аль-Каїди до початку весняного наступу.

План був амбітний: класична тактика «молота і ковадла», багатонаціональна коаліція, авіаційна перевага. Але вже в перші години операції стало зрозуміло — проблема не в ворогові, а в собі.

Координація між силами провалена:
– авіація скасувала бомбардування в останній момент;
– союзники потрапили під «дружній вогонь» від свого ж AC-130;
– десантники опинились у вогневій пастці, не маючи достатньо підтримки.

Логістика ж кульгала на всі чотири:
– афганці не вміли водити вантажівки, одна з них одразу перевернулась;
– через помилки в транспортуванні та комунікації, підрозділи запізнювались або не доходили до місць призначення;
– з вертольотів вивантажували лише по одному міномету, чим фактично прирекли десант на ізоляцію.

Висновок, який звучить сьогодні особливо актуально:
Попри успішне завершення місії, «Анаконда» показала, що навіть найкращі війська без чіткої комунікації та логістики — це лише мішень.

Командування втратило ініціативу не через слабкість ворога, а через плутанину у плануванні, розрив між штабом і полем бою, та брак єдиного центру управління.

Маємо вчитись із помилок. Комунікація, логістика, чітке керівництво — це не деталі, а основа ефективних дій.
Бо в сучасній війні помилка — це не просто фейл. Це втрати. І ціна — людське життя.

#операції #провал #світовіконфлікти

До речі, якщо хочете запропонувати новини або внести якісь правки пишіть @k0nsulUKR

Місце невідоме, але припускаю що Харківщина і осінь 2024(?). Через недостатню комунікацію група бразильських добровольців випадково заходить у ворожий тил. Цього разу все обійшлося — помилку вчасно помітили, і вдалося уникнути трагедії. Але, на жаль, так щастить не завжди.

Це не поодинокий випадок. Подібні ситуації трапляються не лише з іноземними підрозділами, а й з українськими. Причина — брак чіткої координації, проблеми зі зв’язком, відсутність єдиного бачення на рівні командування, а іноді — і базова плутанина на рівні "свої-чужі".

Недостатня комунікація, слабка логістика та хаос на місцях — це не просто організаційні недоліки. Це фактори, що вартують життів. Поки не буде системного вирішення цих проблем, подібні інциденти повторюватимуться.

#операції #провал #іноземці

Чи було б комусь цікаво бути 2-им адміном каналу? Якщо так пишіть в коментарі і я з вами зв'яжусь)

Зима, 2015 рік. Поранені бійці розповідали, що під час перебування в терміналах Донецького аеропорту їх не лише обстрілювали, а й труїли газом. Як зазначали військові 80-ї бригади, які перебували на місці, спершу застосовували сльозогінний газ, згодом — ймовірно, нервово-паралітичну речовину.

“Спочатку був сльозогінний газ, потім — схожий на нервово-паралітичний. Він викликав нудоту, судоми. Вдихавши його, ми не могли бачити — довелося відстрілюватися наосліп", – розповідає боєць Іван Краснопольський.

Сильна нудота, опіки дихальних шляхів, різь в очах — усе це доводилося переживати захисникам України, тримаючись під шквальним вогнем. Частину постраждалих шпиталізували до Дніпропетровських медзакладів із підозрою на отруєння газом.

Тільки за три дні в лікарні Дніпра надійшло майже 100 поранених “кіборгів”, з яких 14 потребували термінових операцій. Лікарі працювали цілодобово.



Токсикологи припускають, що використана речовина була схожа на поліцейські паралітичні гази, не смертельні, але вкрай небезпечні при довготривалому впливі. Офіційний висновок про тип речовини очікувався від судово-медичної експертизи яку ніхто ніколи і не бачив(як завжди, бо росіянам спокійно можно порушувати всі правила та закони і лишатись безнаказаними, а Україні навіть бити по території росії не можна)

На разі, особливо на Куп'янському напрямку, ворог дуже активно використовує хімічну зброю. Загалом за період від 15 лютого 2023 року до 24 липня 2024 було зафіксовано 3570 випадків застосування противником боєприпасів, які містять небезпечні хімічні речовини.



#АТО #хімічназброя

6 жовтня 1973 року коаліція арабських країн розпочала повномасштабний напад на Ізраїль. Їх підтримував СРСР зброєю, технікою, всім необхідним для перемоги. Ізраїль опинився в критичному становищі.

Прем'єрка Голда Меїр звернулась до Заходу: «Ми хочемо жити. Наші вороги хочуть нас убити. Це не залишає багато простору для компромісу». Європа відмовила. Але президент США Річард Ніксон вирішив інакше.

Так народилась операція Nickel Grass — масштабна військова допомога Ізраїлю. Більшість європейських союзників США не дозволили американським літакам здійснювати проміжні посадки на свої аеродромах, та навіть проходити власним повітряним простором. Вдалось переконати Португалію, яка дозволила використовувати авіабазу Лажиш (Lajes) на Азорських островах. Сюди передислокувались літаки-заправники KC-135 Stratotanker.
Поряд з транспортними літаками, зі США в Ізраїль йшли й бойові. ВПС Ізраїлю в перші дні війни втратили досить багато своїх винищувачів, тож президент Ніксон розпорядився скерувати на допомогу понад сто винищувачів F-4 Phantom II. Ці літаки взяли просто з ескадрилей ВПС США. З американськими екіпажами, з кількома дозаправками в повітрі, вони перелітали на ізраїльську авіабазу Лод. Тут американські розпізнавальні знаки замінювали ізраїльськими, і вже за кілька годин «Фантоми» з ізраїльськими екіпажами вирушали в бій. Перекинули і 36 штурмовиків A-4 Skyhawk – з тією лише різницею, що вони здійснювали проміжну посадку на американському авіаносці в Середземному морі.

Значення операції Nickel Grass важко переоцінити. Завдяки американській допомозі Ізраїль зумів вистояти.

Ця історія не про те як важлива Америка, хоча це теж частково правда. А те - що коли допомогти хочуть , то допомагають нормально , а не як нам «аби не подохли». Зараз Україна — як тоді Ізраїль. Але наш ворог має ще більше можливостей для знищення — він атакує мирні міста, вбиває дітей, тероризує кожного з нас.

#світовіконфлікти

2 втрата F-16 , але найгірша втрата не в машині , а в пілоті .Машин ще передадуть , а навчити людину треба як мінімум рік. Це не піхота. Чому знову втрата? Можливо в звʼязку з недостатньою координацією серед різними підрозділами або ж технічні проблеми самих літаків. Точна відома невідома в жодному з двох випадків .

#авіація

В догонку до минулого посту про FPV. У період ООС, цивільні дрони, зокрема DJI Mavic, стали невід’ємною частиною роботи українських підрозділів. Хоча спочатку їх застосовували переважно для розвідки та спостереження з часом можливості Mavic-ів почали розширювати.

Попри відсутність штатних бойових модифікацій, українські бійці разом з волонтерами навчилися адаптовувати ці дрони для скидання боєприпасів та інших вибухових пристроїв. І хоча це не було масовим явищем, такі "саморобні" удари здійснювались — особливо на активних ділянках фронту.Хоча і прямих фото-відео доказів я не знайшов,але на першому фото доклав вирізку з посту Української делегації датованим 7.10.2021 про підтверджене застосування ворогом скидів з БПЛА.Але одним з перших зафіксованих і офіційно затверджених випадків є друге фото - вирізка зі зведення ООС за 29 серпня 2019.

Водночас і з боку противника також фіксувались спроби скидів з дронів, що підтверджує поступову еволюцію бойового застосування цивільної техніки з обох сторін.

#АТО #дрони #військо

Загальна стаття про що таке FPV і їхнє військове застування в Україні та світі.

⬇️⬇️⬇️⬇️
https://telegra.ph/FPV-droni-u-vіjnah-vіd-pershih-eksperimentіv-do-novoi-eri-bojovih-dіj-04-11

#стаття #технології #FPV #дрони

Консул. Військова аналітика

Всім щиро дякую за вашу підтримку та перші 50 підписників!🫡

До речі, о 12 буде опублікована стаття про ФПВ

Трохи про ДРГ. На першому фото російський військовий, учасник ДРГ перевдягнутий в форму ЗСУ, на другому фото бійці ССО України перед виходом в тил ворога.

Диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) — це одна з найбільш прихованих, але надзвичайно ефективних складових сучасної війни. Їхні завдання — розвідка, знищення важливих цілей в тилу ворога.

У перші роки агресії росії на Донбасі війна мала гібридний характер. Фронтів у класичному розумінні майже не було. Замість цього — суцільна війна ДРГ. З обох сторін діяли мобільні групи, які проникали в тил, мінували дороги і влаштовували засідки.

Взагалі, використання ДРГ на папері порушує Женевські конвенції та низку міжнародних норм. Проте і Україна, і росія активно залучають ці частини, бо вони надзвичайно ефективні.

Одним із ключових факторів ефективності ДРГ є мовна і культурна інтеграція. Знання мови, місцевого діалекту, особливостей регіону дає змогу “злитися” з оточенням. Враховуючи частина ЗС РФ(так зване ополченіє) і є українцями, а в ЗСУ доволі поширена російська мова, то буває важко визначити хто саме перед тобою.

На початку повномасштабки, через велику кількість ДРГ з нашої сторони почастішали випадки френдліфаєру — коли свої війська відкривали вогонь по своїх. Погана координація, відсутність єдиної системи розпізнавання "свій-чужий", стрес, нічні рейди та схожість у формі лише посилювали хаос. Часто це траплялось через мовні непорозуміння або нестачу інформації, а іноді — через банальну паніку на блокпостах.


#ДРГ #військо

13.07.2020,с. Зайцеве, Донецька область. Повне відео в коментарях.

Смерть двох українських розвідників — лейтенанта Дмитра Красногрудя (позивний «Мір») та сержанта Ярослава Журавля (позивний «Ярік») — стала черговою трагічною новиною. Але ще більше обурення викликає те, як обставини цієї трагедії спотворюються у ЗМІ та соціальних мережах. Йдеться не лише про маніпуляції на користь російських терористичних угруповань, а й про прикриття кричущої некомпетентності командування 137 ОБМП та 35 ОБрМП, які несуть безпосередню відповідальність за загибель розвідників.

О 8:00 ранку група розвідників 137-го ОБМП виконувала антидиверсійну задачу в районі села Зайцеве. Першим рухався командир розвідгрупи лейтенант Красногрудь, за ним — сержант Журавель, інші — на прикритті.

«Мір» наказав «Яріку» триматися на відстані, а сам продовжив маршрут. Перший вибух відкинув його на чотири метри, одразу ж стався другий — у момент приземлення. По рації він встиг повідомити, що йому відірвало ногу, після чого зв'язок урвався. Насправді поранення були несумісні з життям — крім втрати ноги, були пошкоджені спина, живіт, пах і череп. Вижити було неможливо.

«Ярік» переконався, що командир загинув, і повернувся на позиції, щоб повідомити про підрив. Самостійно витягати тіло було небезпечно — ділянка була щільно замінована.


Про інцидент дізнались командири батальйону та бригади, а також вище командування ОТУ, ООС, ЗСУ. Було ухвалено рішення вести переговори з ворогом через ОБСЄ та СЦКК для евакуації тіла.

Дрон підтвердив місце загибелі та наявність тіла. Близько 14:00 в напрямку місця трагедії вирушила група з восьми людей — розвідники, сапери, представники СЦКК. Першим ішов «Ярік» — єдиний, хто знав маршрут до тіла командира.

Попри те, що домовленість була досягнута, дії з боку ЗСУ виглядали сумбурно:

Шестеро з восьми учасників групи були зі зброєю.
Лише четверо мали розпізнавальні білі чохли з написом «СЦКК».
Групу випустили з раціями на тій самій прошивці, що й рація загиблого — її міг перехопити ворог.

Коли «Ярік» наблизився до тіла на 7–8 метрів, з кущів пролунав крик російською мовою: «Какого … вы здесь шастаете?», після чого відкрили вогонь з трьох напрямків. Журавель отримав кульове поранення в ліву ногу і впав.

Не з’ясувавши, чи він живий, решта групи відступила й доповіла про його смерть. Пілот дрону, почувши стрілянину, оперативно знайшов пораненого — він був поруч із тілом командира, в повному спорядженні, з автоматом та турнікетами на нозі. Поранення були важкими, але він тримався.

Сформували нову евакуаційну групу. Медик узяв із собою смартфон, екшн-камеру та особисті документи — це рішення призвело до втрати секретної інформації. Група рухалась до Журавля, однак — знову з раціями на тій самій прошивці. Радіомовчання не дотримувалось.

«Ярік» самотужки поповз ще 250, не випускаючи автомат. На відео видно, як він подає сигнал рукою в напрямку медика, який наблизився на 30 метрів. Але через новий обстріл обидва сховалися в балці.

Після кількох хвилин медик, панікуючи, побіг і натрапив на розтяжку — вибух міни МОН миттєво вбив його. Потім прилетіли дві гранати з РПГ-7. Старший групи отримав контузію й відійшов.

Верхушка взяла ситуацію під власний контроль

Під час виходу першої групи була дана команда на бойову готовність вогневих засобів батальйону — без конкретних цілей. Під час другої спроби лише один засіб прикривав групу. Решта — мовчала. Після цього не пролунало жодного пострілу. З 13 по 18 липня — тиша, жодної спроби врятувати пораненого.

Противник спокійно ходив сірою зоною, збирав тіла загиблих, забирав спорядження. Все це — лише в 350–400 метрах від наших позицій. Саме там перебував поранений Журавель.

А тепер найцікавіше. Виходячи з результатів суд.експертизи сержант Журавель, поранений близько 14:00 13 липня, помер від втрати крові між 15 і 16 липня. Тобто він чекав порятунку від 48 до 96 годин.


На КСП батальйону прибули дві групи ССО, готових у будь-який момент вирушити на допомогу. Але вони так і не отримали наказ — їм заборонили будь-які рятувально-пошукові операції.

#АТО #провал #команудвання #операції

Пост не зовсім про війну, але дуже важливий для розуміння. В цій таблиці систематизовано приблизну інформацію про кількість загиблих українців від рук росіян.

#загальне

Війна така яка вона є.

Під час ротації з позицій бронетранспортер, який приїхав їх ретирувати, наїхав на міну. В результаті бійцям довелося залишити транспорт і розбігтися. Згодом бійці потрапили під щільний вогонь росіян, а оператор отримав перше поранення в руку, а потім, у момент перебіжки, — друге, в район ноги. Наприкінці відео, боєць дав інформацію групі, що він перебуває у критичному стані. Дії відбувалися у тилу ворога.

#поранення #операції

Список захоплених підарами населених пунктів за 2024 рік:
Колос, Новоселівка, Мурахи, Сотницький Козачок, Стрілечтя, Глибоке, Червоне, Мороховець, Олійникове, Пильна, Лук'янці, Борисівка, Стариця, Бугроватка, Огурцове, Гатище, Плетенівка, Сіньківка, Іванівка, Кислівка, Котляр, Пісчане, Кругляківка, Загризове, Лозова, Стельмахівка, М'ясожарівка, Андріївка, Вишневе, Першотравневе, Копанки, Сергіївка, Ковалівка, Кармазинівка, Нововодяне, Макіївка, Балка Журавка, Невельське, Новосадове, Спорне, Івано-Франківськ , Іванівське, Кліщівка, Андріївка, Дружба, Північне, Шуми, Залізне, Нелєпівка, Нью-Йорк, Юр'ївка, Авдіївка, Ластівчине, Північне, Тоненьке, Орлівка, Семенівка, Бердичі, Петрівське, Новокалинове, Керамік, Архангельське, Очеретине, Новобахмутівка, Солов, Прогрес, Тимофіївка, Свиридоновка, Лозоватське, Лисичне, Іванівка, Новоторецьке, Гродівка, Миколаївка, Червоний Яр, Крутий Яр, Журавка, Орлівка, Веселе, Сергіївка, Бажане, Новоселівка Перше, Новопокровське, Межове, Комишівка, Нудне, Уманське, Яснобродівка, Первомайське, Нетайлове, Карлівка, Галицинівка, Мемрик, Калинове, Михайлівка, Селидове, Вишневе, Григорівка, Петрівка, Пустинка, Юр'ївка, Новоолексіївка, Жовте, Новопустинка, Новотроїцьке, Шевченка, Новий Труд, Даченське, Новоєлизаветівка, Новооленівка, несенка, Кремінна Балка, Цукурине, Новоселидівка, Ізмайлівка, Гірник, Українка, Лісівка, Долинівка, Невельське, Бажане Перше, Бажане Друге, Зоряне, Курахівка, Олександропіль, Вовченка, Степанівка, Іллінка, Берестки, Стері Тери винятком ТЕС), Перемога, Далі, Новомихайлівка, Парасковіївка, Костянтинівка, Антонівка, Катеринівка, Іллінка, Єлизаветівка, Романівка, Веселий Гай, Аннівка, Трудове, Успенівка, Константинопольське, Гігант (пару будинків, але все ж таки), Сухі Яли, Зеленівка, Водяне, Богоявленка, Максимівка, Угле, ая Нива, Роздольне, Новий Комар, Урожайне, Старомайорське, Макарівка, Благодатне, Сторожове, Рівне, Новодарівка, Левадне, Роботине.

Також звільнені населені пункти в Курській області:
Веселе, Обухівка, Новий Шлях, Від. Комсомольське, Комарівка, Червоножовтневе, Вишневка, Снагость, Апанасівка, Бяхове, Раптове, Вікторівка, Гордіївка, Успенівка, Обухівка, Миколаєво-Дар'їно, Дар'їно, Покровський, Нижній Клин, Толстий Луг, Любимівка, Зелен ка, Жеболівка, Дурівка, Ольгівка, Крім'яне, Журавлі, Калинів, Новоселівка, Хитрівка, Погребки, Орлівка, Мар'ївка, Нова Сорочина, Нечаїв, Нижня Парова, Російське Порічне, Російська Конопелька, Черкаська Конопелька, Плехове, Борівка.

Всього 202 н-п разом з Курським напрямком.

#окупація

Це не рекомендації до вживання, а лише досвід військовослужбовців. Перед використанням будь-яких добавок чи препаратів важливо ретельно дослідити їх вплив і можливі наслідки.

Мілдронат + рибоксин
Це поєднання працює ефектом накопичення. Через кілька днів прийому можна помітити покращення витривалості та загального тонусу. Легше переносяться фізичні навантаження, зокрема біг або тривале пересування в екіпіруванні. Також можливе незначне покращення когнітивних функцій.

Екзогенний тестостерон
Досить потужна речовина, яка використовується в спортивній фармакології. При правильному підході може покращити силові показники, витривалість і рівень енергії. Проте при різкому припиненні курсу можливі негативні ефекти – втрата сил, зниження настрою, дисбаланс гормонального фону. У польових умовах його використання може бути ускладнене, особливо якщо немає можливості дотримуватися режиму прийому.

Креатин моногідрат
Підходить не всім, але для більшості працює ефективно. Покращує силові показники та силову витривалість. Під час прийому важливо споживати достатню кількість води (не менше 3 літрів на день), що не завжди можливо в польових умовах. Тому його доцільніше використовувати під час відновлення в тилу.

Висушений червоний мухомор
У малих дозах може давати ефект підвищення енергії та концентрації, зменшення нав’язливих думок. У великих дозах викликає сильні психотропні ефекти, що робить його непридатним для використання в небезпечних умовах. Пантерний мухомор діє ще сильніше.

Кратом
Колись легальна речовина, зараз перебуває поза законом у багатьох країнах. Має виражений розслаблюючий ефект і може покращувати настрій, але його використання в умовах, що потребують концентрації, не рекомендується. Смак – досить специфічний і далеко не для всіх.

Мелатонін
Може допомогти нормалізувати сон після періодів підвищеного стресу, але ефективний лише перші кілька днів прийому. Згодом організм звикає, і його дія знижується. Важливо правильно дозувати, адже перевищення рекомендованої кількості не завжди дає кращий ефект.

Модафініл
Потужний стимулятор, що може суттєво підвищити рівень концентрації та відстрочити сон. У дозуванні 200 мг здатен забезпечити безсонну добу, що в певних ситуаціях може бути корисним. Однак варто зважати на можливі побічні ефекти, оскільки цей препарат ще недостатньо вивчений.

Ашваганда + трібулус терестріс + L-триптофан
Цей комплекс може сприяти підвищенню рівня енергії, покращенню настрою та відновленню після фізичних навантажень. Найбільш ефективними, ймовірно, є ашваганда та триптофан. Трібулус терестріс має суперечливі відгуки – він може впливати на рівень лібідо, але його ефект на тестостерон не підтверджений науково.

Чаї (улуни, пуери тощо)
Ці напої можуть стати чудовою альтернативою каві. Є чаї з тонізуючим ефектом, що допомагають зберігати бадьорість під час нічного чергування, а є й ті, що мають більш заспокійливу дію. Головне – обрати те, що найкраще підходить в конкретній ситуації.

#військо #речовини