В одному лісі, серед високих дерев і зеленої трави, жила добра відьма на ім’я Ліра. Її будинок був невеликий, але затишний — маленька хатинка, обвита плющем і квітами, з вікнами, через які завжди світилося м’яке, тепле світло. Ліра була не схожа на інших відьом, бо її магія була завжди на службі добра. Вона творила чудеса не для себе, а щоб допомогти тим, хто потрапив у біду.
У неї була особлива скринька — вона виглядала звичайною, проте була повна чарівних предметів. Кожен предмет у скриньці був створений Лірою з чистого серця і мав своє призначення. Іноді це були маленькі медальйони, що дарували втіху тим, хто втрачав надію. Інколи це були ніжні сітки з м’яких ниток, що допомагали людям знаходити шлях у темряві. А бували й камінці, що приносили мир у найбурхливіші душі.
Одного разу Ліра дізналася, що в одному з селищ, що було далеко від її лісу, люди потерпають від тяжкої хвороби. Всі лікарі були безсилі, і люди втрачали надію. Вона вирушила в подорож, забравши свою чарівну скриньку. Коли вона досягла селища, побачила, як люди страждають, а будинки сповнені смутку. Ліра відчинила скриньку і дістала з неї маленький золотий флакон з ліками, створеними на основі стародавніх трав, і три сині камінці, що мали здатність зміцнювати дух.
Вона підійшла до хворих і вручила кожному по кілька крапель цілющого еліксиру, а камінці розклала біля ліжок, щоб приносити спокій і відновлення. Вже наступного дня більшість зцілилася, а смуток в селищі змінився на радість. Ліра залишила їм медальйон, що приносив спокій, і вирушила далі.
Так вона продовжувала свій шлях — даруючи допомогу, намагаючись зробити світ хоча б трішки кращим. А скринька залишалася її найціннішим другом, адже в ній була не тільки магія, а й велике серце, що творило чудеса для добра.
І досі, коли хтось опиняється в біді, можна почути відлуння її кроків у лісі, де відьма Ліра творить свої чудеса і допомагає тим, хто цього потребує.