📣 «Соціальний рух» запрошує всіх, а особливо Міністерство соціальної політики відвідати СОЦФОРУМ «Захист працівників критичної інфраструктури в умовах війни».

🔹 Час почути чесні відповіді влади з приводу найболючіших для робітничого люду питань на кшталт невиконання Закону 2980!

🔹 Прийдіть 27 квітня о 10:00 у київський Будинок кіно підтримати критично важливих працівників!

📌 Реєстрація

📌 Подія на Фейсбук

Прийняв присягу

Комунізм та дилеми національного визволення
Джеймс Мейс

це найбільш така базова робота, з якої дуже раджу починати заглиблюватися в цю тему
у Мейса супер незаангажований і водночас емпатичний погляд, немає оцього мєрзкого вестерн гейзу
якщо коротко, книга дає дуже базові знання про те, якими були різні 10ті й ранні 20ті на українських землях, і через аналіз різних сфер соціального, економічного та політичного життя населення намагається зʼясувати, як все-таки взаємодіяли між собою національне та соціальне питання (чи був між ними конфлікт, у якому розрізі, і чи є цей конфлікт органічним, а чи то радше навʼязаним)

​​😮 Президент Зеленський підписав скандальний документ, що легалізує земельні махінації та ускладнює повернення незаконно відчужених ділянок громадам і державі. Новий законопроєкт дозволяє узаконити будь-яку незаконну передачу земель у приватну власність, якщо минуло 10 років з моменту відчуження.

❗️ Закон суттєво обмежує можливості для держави або місцевих громад вимагати повернення нерухомості, зокрема земельних ділянок, які були незаконно передані у приватну власність, а потім перепродані новому власнику, який не знав про їх незаконне походження. Крім того, у разі витребування майна на користь держави чи громади, вони мають спочатку внести ринкову вартість майна на депозитний рахунок суду для компенсації добросовісному набувачу. ​

❌ Громадські організації та активісти висловили обурення таким рішенням президента. Зокрема, WWF-Україна зазначає, що цей законопроєкт дозволяє легалізувати незаконну приватизацію лісового та водного фонду, що суперечить Конституції України та міжнародному праву. ​Також виступає проти Центр протидії корупції.

👍 Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан також закликала ветувати цей закон, підкреслюючи, що він узаконює злочинну приватизацію парків, лісів, берегів і полів та захищає корупцію в земельній сфері.

😡 Колектив «Соціального руху» рішуче засуджує підписання цього антинародного закону, яке відбулося всупереч петиції про ветування даного акту, підтриманій 25 тисячами голосів. Ми акцентуємо увагу на небезпеці ігнорування петицій президентом, адже у період відсутності виборів вони залишилися ледь не єдиним інструментом масового волевиявлення.

🔥 Відкрите ігнорування загальних інтересів та відкрите схвалення рейдерства на пользу «земельних» олігархів з боку держави — це вершина цинізму, коли щоденно ллється кров українців за кожен метр землі на сході країни. Це прямо каже про політичну деградацію інститутів влади у бік можновладців. Вимагаємо відновлення дії справедливості й скасування цього ганебного прецеденту.

✊ 26–27 березня в Брюсселі пройшла міжнародна конференція «Солідарність з Україною — підтримка національних та соціальних прав українського народу», що зібрала ліві сили з понад 30 країн світу — від США, Канади й Іспанії до Японії, Грузії, Бразилії та Тайваню. Це перший масштабний міжнародний захід такого формату від початку повномасштабного вторгнення Росії, який зосередився не лише на військовому аспекті, а й на соціальному вимірі українського спротиву.

✅ Делегація «Соціального руху» представила погляд української лівої ініціативи, яка послідовно захищає права трудящих, виступає за соціальну справедливість та європейське майбутнє України. Наші член_кині наголошували, що боротьба українців є частиною глобального протистояння авторитаризму, і в цьому сенсі Україна є не тільки жертвою, але й активним суб’єктом змін, закликали до демократичного контролю над економікою та до формування нового міжнародного порядку, заснованого на рівності й солідарності.

👍 Також виступили міжнародні союзники: представники партій European Left, Democratic Socialists of America, профспілкових організацій FSU-Solidaires (Франція), UGT (Іспанія), IndustriALL, а також активісти з Польщі, Молдови, Литви, Італії, Словенії, Греції та Ірландії. Обговорення торкалися тем репарацій, прав біженців, боротьби з неоліберальною політикою МВФ, і потреби у радикальній перебудові ЄС.

🫡 Учасники наголосили: міжнародна солідарність не повинна обмежуватися лише поставками озброєнь. Вона має включати також підтримку соціальних ініціатив, боротьбу за рівність, гендерну справедливість і протидію корупції.

📢 Деталі — на сайті «Соціального руху».

Моє нове есе "Українське республіканство"

"Неможливо сприяти радикальному індивідуальному егоїзму лібертаріанства з одного боку, як це робить український уряд, і в той же час просити жертву на користь вашої громади. Дві ідеї стикаються і не можуть бути поєднанні, та пріоритет уряду України про сприяння режиму крайньої нерівності, соціальної безвідповідальності та олігархічного правління завдають шкоди українській обороні та українській ідентичності, відвертає людей від їхньої громадянської відповідальності, оскільки сама ідея стає тоді дискредитованою, а іноді і банально недоступною для розуміння. Питання про ухилянтів тоді стає менше питанням боягузтва, а більше: "А чому я повинен?", де за домінуючою ідеологією важко знайти послідовну відповідь.

Ультраправий націоналізм також не є відповіддю, оскільки він деградує людину, її співпереживання, розуміння світу і створює систему бандитства, яка, врешті-решт, руйнує нації.

Відповідь полягає в тому, щоб надати людині частку у власній країні, сприяти егалітарному суспільству, яке зосереджене на вибудові горизонтальних зв’язках допомоги і розуміння між людьми, спільною опікою та солідарністю"

https://vladyslavstarodubtsev.substack.com/p/1a3

🕊 Простір несвободи: хроніки спротиву в Криму

📅 Одинадцять років окупації — це не просто календарна дата. Це роки спротиву, втрат, надії та щоденної боротьби. Як окупація змінювала Крим? Який вигляд має репресивна система зсередини? Як під тиском страху людям вдається не мовчати?

📚 Ми згадаємо перші місяці захоплення півострова, аналізуватимемо, як будувалась машина репресій, і побачимо, як на кожен прояв насильства відповіддю ставала солідарність: від вуличних акцій до тихого, але впертого спротиву, що триває досі.

🎙 Говоритиме кримчанка, активістка студентської профспілки «Пряма дія» і творчиня платформи «Громада Крим» Карина Чмелюк.

📌 На зустрічі дізнаємося:
• Як Росія вибудовувала режим несвободи у Криму — від «зелених чоловічків» до поліційної держави;
• Хто такі герої кримського спротиву: зниклі безвісти, політв'язні, загиблі — і як ситуація змінилася після 2022 року;
• Як підтримати політв'язнів: що значать листи, і як їх писати, навіть якщо не знаєш, з чого почати;
• Що надихає кримчан після понад десяти років окупації

📌 Дата і час: 9 квітня (середа), 17:00
📍 Локація прийде вам на пошту по реєстрації
👉 Зареєструватися (реєстрація обов'язкова)

Українські вояки в Іспанській громадській війні

Українці приймали участь по обох сторонах барикад. Прихильники сторони франкістів з сучасних українських істориків розглядають події конфлікту як боротьбу проти комуністичного тоталітаризму, радянського впливу, та репресій, зокрема проти релігійних спільнот — все це мало місце бути. Комуністична партія Іспанії була однією зі складових Народного фронту в Іспанії, СРСР проводив чистки в країні, а проти релігійних діячів в деяких регіонах застосовувався терор.

Думка, що розповсюджена на заході, є більш коректною і має за собою набагато значніше фактичне підґрунтя. Там громадська війна у Іспанії розглядається як конфлікт неідеального демократичного уряду проти фашистської диктатури та союзників нацизму. Така позиція була і найбільш розповсюджена серед тогочасних українців.

Майже всі знають про участь українських комуністів з КПЗУ на боці республіканців. Справді, українські комуністичні добровольці, що поїхали боронити Іспанську республіку — було явищем масовим. Проте, набагато менше відомо про наших перших оборонців іспанської демократії — вояк армії УНР, українських емігрантів, членів соціалістичних і соціал-демократичних партій, діаспорян з Канади, США, Аргентини, Куби.

"Перші 37 добровольців-українців прибули до Іспанії з Франції та Бельгії. Це були здебільшого шахтарі та металурги – представники трудової еміграції, або ж колишні вояки армії УНР. Доброволець з Канади М. О. Євчук писав у листі до газети «Українські робітничі вісті»: «…серед нас є дуже багато українців – з Парижа, Сент-Етьєна, Ліона, Острікура, Ліля, Дюнкерка. Добрі з них солдати, багато хто має значні пости в республіканській армії»

Загалом, у роки Громадянської війни в Іспанії з числа власне українців було сформовано два підрозділи – роту ім. Т. Шевченка та третю секцію (роту) ім. М. Кривоноса (бл. 50 українців з Канади). Крім того, чимало українських добровольців несли службу в інших частинах: роті ім. Н. Ботвіна, роті ім. А. Міцкевича, кулеметній роті ім. Л. Варинського, батальйоні ім. Мекензі-Папіно (бл. 40 українців з Канади), батальйоні ім. Т. Масарика (58 українців з Чехословаччини, переважно із Закарпаття), бригаді ім. А. Лінкольна, бригаді ім. Я. Домбровського, батальйоні ім. Г. Димитрова (8 українців),
батареї ім. Б. Гловацького (13 галичан), батареї ім. В. Врублевського (32 галичанина), в четвертому батальйоні бригади ім. Я. Домбровського воювало «кількадесят українців із анархістського війська Нестора Махна».

Промовистими у цьому контексті є слова командира роти ім. Т. Шевченка С. Томашевича: «З погляду бойової підготовки рота імені Тараса Шевченка стоїть дуже високо завдяки досвіду значної частини товаришів, які вже раніше відбували військову службу в інших арміях. В армії Іспанської республіки ми маємо українських офіцерів, таких як поручики Іванович і Литвин, маємо українських сержантів і капралів...»

Після битви при Фуентес-де-Ебро (жовтень 1937 р.) один із бійців батальйону ім. Мекензі-Папіно, О. Мельниченко, свідчив: «Частина нашого батальйону, що складається з бійців-українців, є взірцевою. Вона є прикладом міцної дисципліни та високої моралі»

(УЧАСТЬ УКРАЇНЦІВ У БОРОТЬБІ ПРОТИ ФАШИЗМУ ТА НАЦИЗМУ
НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (З ДОСВІДУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
В ІСПАНІЇ 1936–1939 рp.) КОМПАНІЄЦЬ Олексій Вікторович)

Загалом, по боці республіканців воювало близько 500 українських добровольців. Тоді як з боку франкістів, було записано декілька десятків українських солдат

1919, першотравня в Клівленді.

Знайшов цікавий український слід в американській демонстрації.

"На чолі маршу були американські солдати, які несли три американські прапори та три соціалістичні червоні прапори, один з яких був подарунком від українських соціалістів"

https://pressbooks.ulib.csuohio.edu/until-victory-is-achieved/chapter/the-national-context-socialism-as-civic-nationalism-loyalism-as-ethno-nationalism/

І ніхто най не говорить: "своїм Богом піду"
Як вояки на команду ставайте до ґліду!
Бо слабого, ще й самого, заклює ворона:

Лиш громада, товариство його оборона,
І ніхто най не говорить: "Обійдесь без мене"
Як у брата горить хата, й на твою пожене

І. Франко

​​РОЛЬ КООПЕРАТИВНОГО РУХУ ТА КООПЕРАТИВІВ
У ВОЄННИЙ І ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОДИ

Дослідження ролі кооперативного руху та кооперативів у воєнний і післявоєнний періоди дає змогу дійти висновку, що нині у нашій країні наявне вкрай недостатнє правове регулювання кооперативів та їх правова й організаційна підтримка, що перешкоджає їм виконати
свою місію у відродженні та розбудові економіки України, покращенні соціально-економічного становища її громадян. З огляду на наведене, до основних правових та організаційних напрямів зростання кооперативного руху в нашій країні, відновлення та підвищення ролі кооперативів у економічному та соціальному розвитку країни слід віднести:

1. Концептуальне оновлення національного кооперативного законодавства, в основу якого має бути покладено запровадження норм, що відтворюють основні характеристики ідентичності кооперативів, яким мають відповідати всі його положення, які визначають правове становище кооперативів, членів кооперативу та кооперативних об’єднань.

2. Запровадження правових та інших форм стимулювання відродження в Україні масового кооперативному руху в усіх сферах діяльності кооперації для впровадження ефективних можливостей щодо залучення громадян до участі в кооперативному русі через застосування таких державних засобів і механізмів регулювання господарської діяльності кооперативних організацій, як: встановлення податкових та інших фінансових пільг, введення спеціальних положень щодо закупівель, сприяння кооперативам в отриманні доступу до ринків та інституційного фінансування, надання субсидій, грантів, цільових інновацій тощо. При унормуванні та застосуванні таких засобів регулювання стосовно кооперативних організацій обов’язково треба враховувати особливості їх правової природи, що ґрунтується на кооперативній ідентичності.

3. Створення відповідних органів, які будуть діяти на держаному
та територіальному рівнях з метою вироблення і впровадження стратегії
сприяння розвитку кооперативів, надання всебічної підтримки кооперативному руху та впровадженню кооперативних ідей та актуальної кооперативної практики.

4. Введення на рівні нормативно-правових актів визначення функціональних обов’язків органів державної влади, органів місцевого самоврядування; заохотити запровадження названих положень Всеукраїнською центральною спілкою споживчих товариств, Об’єднаною кредитною спілкою Національної асоціації кредитних спілок України іншими кооперативними об’єднаннями, Всеукраїнською громадською організацією “Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України”, Федерацію профспілок України, іншими профспілковими об’єднаннями та іншими визначеними громадськими організаціями, до яких мають входити: володіння знаннями про роль і потенціал кооперативної форми господарювання у нашій країні у воєнний та післявоєнний час, проведення широкомасштабних заходів, спрямованих на залучення до кооперативного руху всіх верств населення, які вимагають відновлення або покращення їх соціально-економічного
стану.

До таких заходів можуть бути віднесені: розгорнуте та постійне інформування населення через засоби масової інформації, зокрема періодичні видання, радіо, популярні месенджери; запровадження відповідних дисциплін у навчальних закладах середньої та вищої освіти,
а також спеціальних університетських курсів для кооператорів та майбутніх кооператорів, проведення окремих лекцій (уроків); створення спеціальних програм для навчання менеджменту кооперативів; проведення публічних конференцій, розробку спеціальної агітаційної та пояснювальної літератури тощо.

«Брежнєв: ці чортові поляки. Я б мріяв ніколи не чути про робітничий клас!

Привид бродить по леніністській Східній Європі — привид профспілкової свідомості»

Агітаційний матеріал на підтримку польського антикомуністичного профспілкового руху у 80-х.

Профспілки захищають права індивідів проти їх пригнічення ворожою державою (в даному випадку, супроти комуністичної диктатури) чи роботодавцем. Незалежні, сильні профспілки — запорука демократії і соціального миру в країні.

З просторів інтернету

Український соціальний і деколоніальний фемінізм — інтервʼю з Білкіс для американського журналу «Нова політика»

У нас є три основні цінності: соціальна рівність, деколоніальність і горизонтальність. Що стосується деколоніальності, ми виступаємо проти всіх імперських держав, а також за визволення колонізованих націй.

Читати повне інтерв'ю з Білкіс (англійською)

Підписав контракт з ЗСУ.

Не знаю що буде далі, чи буде «мир» і «договорняк» — на мою думку, дуже небезпечні компроміси — в гіршому випадку це буде надбання необхідних навичків для наступної війни, в іншому — я в повній мірі зможу реалізувати свій громадський обовʼязок.

Мої погляди привели мене сюди. Більшість української історії ліві були на гострію боротьби за права свого народу — і зараз повинні бути. Це відповідає принципам солідарності, розділення ноші, та громадських обовʼязків перед спільнотою.

Я сподіваюсь що завдяки своїм навичкам я зможу зробити позитивний внесок і хоча б трошки полегшити життя тим, хто вже роками захищають нашу країну, проявляють неймовірний героїзм і вміння.

Розумію, що прийняв це рішення пізно, але пізно краще ніж ніколи. З повагою до всіх і солідарність✊

Ми за демократію в найглибшому її розумінні (...)

Ми за ту демократію, при якій господарем в Україні мав би бути тільки сучасний український, реальний нарід — нарід українських робітників, селян та трудової інтелігенції

Ми боремося (...) За Українську Народну Республіку. Тому ми:

антитоталітаристична
антикомуністична
антифашистівська й
антимонархічна партія

(...) Поряд з цим до нашої ідеології (...) належать ще такі конкретні речі:

а) Боротьба за соціяльну впорядкованість, проти визиску людини людиною, тобто — ідея соціяльної справедливости

І. Багряний, Наша Ідеологія

Будь-який «мир» зараз і припинення вогню дозволить Росії задіяти частину своїх військових сил для репресій регіону — зокрема етнічних чисток шляхом переселення — щось що вже було анонсовано російським урядом.

Треба завжди мати на увазі яку ціну «мир» з Росією несе. І наскільки шкідливі дискусії навколо цього.

Kidnapped Ukrainian Children are forced into Genetic Testing in russia.
This is soo deeply disturbing!

So who are the nazi here, again?

More context
https://www.themoscowtimes.com/2021/06/08/russia-seeks-funding-for-putins-genetic-database-a74149

As the US cuts funding focused on the return of these missing Ukrainian children, the world must stand firmer than ever and demand the return of these kids back home

Please share this! The world must act now!

Міністерство стратегпрому заявляє, що Україна наразі виробляє 30-40% необхідного спорядження для війни.

Він також заявляє, що українські індустріальні потужності дозволяють виробити в два рази більше (в фінансовому еквівалентні)

Україна може виробляти зброї на 35 млрд доларів на рік, проте виробляє лише на 14.

Одночасно, в Україні все ще існують олігархи та надбагаті. Багатство деяких людей настільки велике, що від додавання чи віднімання декількох мільйонів їх якість життя фактично не змінюється. Поки в нас існує несправедлива економічна система, оборона нашої країни значно страждає, а наш захист стає набагато більш вразливим.

Невведення необхідним мір від влади є фактично кримінальним, бо від їхньої бездіяльності і захисту привілеїв небагатьох, під загрозою буквально суверенність України, та життя тисяч людей.

Україна повинна ввести значний прогресивний податок і стелю багатства — ці ресурси повинні піти на підвищення обороноздатності країни.

https://uaprom.info/news/ukraina-mozhe-vyrobliaty-zbroi-na-35-mlrd-na-rik-smetanin/

Чи ви сказали б Жанні Д'Арк не боротися з англійцями у Франції, або б переконували іспанців 1808 році не боротися проти французького окупанта, якби у Франції була корумпована і невміла монархія, чи якби більшість іспанців не були достатньо зрілими для республіканського уряду?

Майте на увазі, що якщо внутрішні політичні питання залишаються невирішеними, це, безумовно, є помилкою; Але тим часом, якщо ви не намагаєтеся вирішити національне питання, ви відверто винні.

Ви не зможете скасувати помилку, якщо ви спочатку не очистите себе від своєї провини. Борючись проти окупантів за нашими нинішніми внутрішніми обставинами, ви ані відмовляєте, ані применшуєте своє право згодом прагнути перетворити ці політичні обставини та спорудити прогресивнішу систему замість тої, що існує в даний час.

Цілком навпаки: ви залишитесь послідовним і чистим совістю, і справді ви будете морально вдосконалені своєю жертвою, і ви будете більш впевнені в тому, що коли ви будете боротися за соціальні зміни, ви будете почуті

Мадзіні

Порекомендуйте цікавих лівих, соціальних, соціал і націонал-демократичних телеграм каналів які ви читаєте (або свої). Не обов'язково історичні чи схожої тематики

Вже декілька днів йде обговорення нового законопроєкту №10311. Якщо прийнятий, новий законопроєкт дозволить Національній гвардії України застосовувати зброю, безпілотники, сльозогінний газ та інші засоби впливу проти масових заворушень

Таким чином, законопроєкт розширяє і до того неврегульовані повноваження нацгвардії, до фактично безмежних, і значно наступає на свободу і безпеку українських громадян. Одночасно, законопроєкт надає значні повноваження для повсюдного стеження за громадяном без рішення суду. Як зазначає Центр Протидії Корупції, зміни, передбачені законопроєктом "можуть призвести до порушення основоположних прав і свобод громадян"

Законопроєкт пропонують сумнівні депутати, що вже відомі низкою ініціатив для посилення репресивних дій та відомі захистом корупційних діячів.

https://zmina.info/news/rada-gotuyetsya-uhvalyty-zakon-shho-dozvolyt-naczgvardijczyam-zastosovuvaty-vognepalnu-zbroyu-na-mityngah/

❕«Укрінформ» розкритикували через видалення інтерв’ю з ЛГБТ-військовим.

15 березня на YouTube-каналі «Укрінформ» мали опублікувати інтерв’ю з військовослужбовцем 71 окремої єгерської бригади Володимиром Веселовським з позивним «Джоконда», який є відкритим геєм.

У інтерв'ю він розповів про своє зізнання побратимам щодо орієнтації, які підтримали його. Однак відео було видалено після того, як Веселовський звернувся з проханням через наказ вищого командування.

Керівниця відділу соціальних мереж «Укрінформ» пояснила hromadske, що відео видалили на прохання героя, а про тиск на нього усередині бригади дізналися від нього

🧡 підписатися | підтримати

Також про КПЗУ (Комуністичну партію Західної України) від її минулого члена, а потім вояка УПА і дисидента.

"Трагедія нашого народу і його рухів полягає в тому, що один рух узяв собі на озброєння все, що було найгіршого на Заході, а другий від Сходу також перейняв те, що було найгіршого. Одні через своє почуття меншовартості наслідували німців у їхніх найгірших вчинках, а другі через таке саме почуття меншовартості також переймають від росіян найгірші їхні сторони. Одні орієнтувалися на Берлін, а інші на Москву"

"Як комуністичний (КПЗУ – сільроб), так і націоналістичний (УВО – ОУН) рухи на західних землях України були рухами нашого народу. І загалом рівень тих рухів був таким, як і рівень народу, іншим він і бути не міг. Як комуністи, так і націоналісти вважають себе кристалічно чистими і святими. Але на справді серед тих і других діяли чорні сили і своєю чорною роботою клали пляму ганьби на ті рухи і народ, який породив тих виродків."

Шановні друзі. Сьогодні Олександр Іскрин в своєму матеріалі повертає нам та актуалізує для нас постать та спадщину видатного українського марксиста 20 століття Романа Роздольського. Досягнення наших співвітчизників із західної еміграції й досі маловідомі на український загал. Сьогодні УСЛ повертає славетне ім'я Романа Роздольського та започатковує цикл матеріалів, що будуть присвячені низці видатних українських марксистів діаспори ХХ століття. https://telegra.ph/Roman-Rozdolskij-vidatna-postat-ukrainskogo-marksizmu-HH-stol%D1%96ttya-03-13

Цікава історія комуніста-троцькіста з Української Галицької Армії, впливового діяча КПЗУ, згодом прихильника шумськізму і хвильовізму і внутрішньої опозиції до сталінського Радянського Союзу. До речі, член «Пласту»

Цікаве також для ознайомлення листування Івана Лисяка-Рудницького (відомого українського історика, сина Мілені Рудницької — визначної діячки укр. нац-дем і жіночого рухів) і Романа Роздольського

Емма Андієвська
дереворит Якова Гніздовського, 1983 р.

сьогодні, 19 березня, своє 94-ліття відзначає українська художниця-сюрреалістка та поетеса Емма Андієвська

Товариство, щодо ветування жахливого законопроекту №12089, який дозволяє крадіям народного майна лишати собі награбоване, було зареєстровано 4 петиції одночасно. І сьогодні, на другий день збору підписів стало зрозуміло, що одна з інших петицій набирає голоси швидше, ніж наша.

Так, вона гірше написана, має помилки по-суті й прохальна частина викладена таким чином, що дозволяє Зеленському дати формальну відписку, ігноруючи суть питання. Проте ми усвідомлюємо, що інструмент петиції в цьому випадку є насамперед інструментом публічного тиску, й важливо, щоб хоча б якась петиція на цю тему набрала 25 тисяч голосів до того, як Зеленський підпише цей злочинний антинародний законопроект, адже очевидно, що він розумітиме суть питання попри ці помилки. А підписати він може в будь-який момент, тому що документ вже знаходиться на підписі в Офісі Президента. Додатково ускладнює ситуацію той факт, що у суттєвої кількості підписантів петицій система видає помилку, й люди змушені десятки разів пробувати, поки їх підпис нарешті зарахують.

Тому, враховуючи все вищезазначене й той факт, що для партії Народовладдя інтереси українського народу є важливішими за наполягання на нашому варіанті, ми закликаємо підписувати петицію №243846: https://petition.president.gov.ua/petition/243846

Дякуємо всім небайдужим за спільну боротьбу!

#вето12098

​​Одною з найбільш ефективних пропаганд стала сучасна пропаганда проти "великих держав" і "етатизму", під яким мають на увазі не авторитарну державну систему, розширення репресивних повноважень для поліції чи посилення контролю за приватним життям, а значні бюджетні витрати.

Критики, ще з 40х років підкреслювали, що великі соціальні витрати є найбільшою загрозою демократії. Що державні компанії і реалізація своєї ролі державою як інструменти для самоорганізації, взаємодопомоги і інновативності є злом і "дорогою до рабства". Такою фразою описували лібертаріанці прихід Лейбористського уряду в Британії у 1945 р.

Чи знайшла така критика етатизму — націоналізації компаній і значних соціальних витрат — підтвердження у статистиці і дослідженнях? Відповідь дуже проста: ні. Навпаки, результат зворотній, держави що витрачають велику кількість бюджету та мають значний державний сектор, такі як Швеція, Норвегія і Данія, Німеччина і Франція, показують більший рівень свободи, демократії, прав і рівності, ніж "малі" держави.

Як показує Маццукато в своїй книжці, така критика набрала силу у 80-х, і була направленою за ініціативи олігархів і великих компаній для свого збагачення, а не базувалась на наукових даних.

🇺🇦Цього дня 108 років тому була створена Українська Центральна Рада – інституція, яка об'єднувала українські революційні сили та згодом створила Українську Народну Республіку. Із цієї нагоди ми хочемо розповісти про одного з її найвизначніших діячів — Володимира Винниченка та його студентські роки.

👤Він — зразковий борець за свободу, письменник, громадський діяч, автор майже всіх декларацій і законодавчих актів УНР. Володимир мав активну громадську позицію ще зі студентських років: займався "активізмом", боровся за права студентів, робітництва та українську культуру. За свою діяльність він був покараний царською владою: відлучений від навчання та відправлений в армію.

Детальніше про його студентські роки читайте в наших фотокартках🔼🔼🔼:

Головною базою українства на Катеринославщині (Дніпро) було село. Місто було чуже, неукраїнське. Тому з вибухом революції по українському заговорили майже виключно нижчі шари людности - селяни та некваліфіковані робітники, що ще не втратили свого зв'язку в селом. Так звані вищі верстви складалися переважно з росіян або помосковщених «малоросів». Зросійщена інтеліґенція ставилася найбільш неприхильно до української справи. Навіть з приводу чисто культурних вимог українців, як школи з українською мовою тощо, ці «землячки» казали: на Україні, мовляв, усі розуміють російську мову, тож для чого ще якась там окрема українська мова, школи і т. п.

Ісаак Мазепа про перші дні революції на Дніпрі. Як і майже всюди в Україні, аж до проголошення УНР, в містах і регіонах точилась значна політична боротьба між українськими лівими партіями та прихильниками "Єдиної і неделимої" з російських партій лівого і правого кшалту. Вони контролювали органи влади, тоді як українці створювали паралельну владу і намагались об'єднати своїх прихильників. Формування УЦР стало основним фактором в цій боротьбі

У цей день у 1917 р. була сформована Украінська Центральна Рада — координаційний центр українського руху і згодом тимчасовий уряд українців.

Технічно, Рада була радянським урядом. Біля 65% представників були від рад селянських, робітничих і солдатських депутатів

Крім Рад, в УЦР були представлені громадські організації, представники муніципалітетів, жіночі і студентські організації, профспілки, кооперативи та організації національних меншин.

Головними партіями Центральної Ради стали марксистська Українська соціал-демократична робітнича партія і соціалістично-радикальна Українська партія соціалістів революціонерів

Рада справді феноменальними зусиллями, з мінімальним досвідом, змогла організувати функціонуючий уряд і проголосити Українську Народну Республіку — напевно найпрогресивнішу державу, що існувала в світі.

Підтримайте друга з його першим збором!

ДРУЗІІІІІІІІ

збираю 10 кусочків величезним жирним вампірам які будуть буквально сосати кров у кацапів і давати життя у виді їжі і іншого хартійцям на позиції.

це мій перший в житті збір, тобто мені страшно, ТА І ЩЕ НА 10 КУСОЧКІВ ГРИВЕНЬ

тому сподіваюся що ви зможете допомогти і акумулювати свої 45 гривень 38 копійок на мою баночку

усіх обняв, усіх приподняв і цьомнув


https://send.monobank.ua/jar/6puxEMoiAo

Цікавий конфлікт був між представником української соціал-демократії Панасом Феденко і українського самостійницького комунізму Івана Майстренка пов'язаний з Радіо Свобода

Другий, багато в чому мав ілюзії щодо нових комуністичних режимів, Югославії і Китаю, в яких бачив прогресивні риси, орієнтувався на ОУН-УГВР, і мав багато конфліктів щодо його геополітичних позицій і аналізу СРСР (хоч він сам, Майстренко, пройшов значну еволюцію все ж до демократичного соціалізму)

На вади і іноді апологетику нових комуністичних режимів Майстренком вказує соціаліст Панас Феденко, і вимагає Радіо Свобода відсторонити Майстренка від праці.

Крім Майстренка, на Радіо Свобода працював і Борис Левицький, який був приближений до Фонду Фрідріха Еберта, співпрацював з німецькими соціал-демократами, а до того був частиною лівого крила ОУН.

Трамп закрив "Радіо Свобода"

Одне з найкращих та принципових ЗМІ з багаторічним досвідом, історією та навичками.

Під час Холодної війни Радіо Свобода наділила голосом український лівий і демократичний рух. Ті, проти кого активно боровся Радянський Союз, і намагались заткнути російська еміграція. У "Радіо Свободі" працювали українські комуністи-незалежники, соціалісти, ліві націоналісти і демократи, представники УНРади, УРДП, дисидентського руху, вона охоплювала майже всі демократичні організації української еміграції.

Зараз же, Радіо Свобода робила титанічну роботу з багатьма матеріалами і репортажами в Україні, з талановитими українськими репортерами, і професійною роботою на лінії фронту чи близ неї.

Радіо Свобода також висвітлювала новини щодо репресій на окупованих українських територіях, зокрема в Криму. За межами України, "Свобода" дала багатьом національним меншинам Росії та корінним народів голос, коли інші медіа зневажливо заперечували будь-які права цим національним групам.

Ми вийшли з світу, що в своїй основі наставлений проти соціял-комунізму і в той же час є в своїй тенденції лівий, сугубо демократичний. Через те ми не можем бути, а ні угодовцями до світу комуністичного, а ні п'ятою колоною капіталізму чи тим паче оплотом будь якої реакції

Іван Багряний

Відновлення українського еміграційно-кооперативного руху в Європі після Другої світової війни. Перші кроки у Німеччині, 1947 р.

Нещодавно виповнилось сто років німецькому соціал-демократичному фонду ім. Фрідріха Еберта — ФЕС

Фонд з'явився у 1925 р. завдяки робітникам, партійцям і профспілковим активістам задля допомоги в оплаті освіти і освітньої діяльності для німецьких робітників.

Він був знищений нацистами, але відродив свою діяльність після поразки Німеччині у війні. З нього взяли приклади всі інші німецькі політичні сили, і за зразком створили свої фонди — Аденауера (найперший, у 50х), і значно пізніше Бьолля, Люксембург ітд.

Ось таку гарну інфографіку мені скинув друг з фонду.

🇺🇦 Кримський спротив: як чинити опір і підтримувати боротьбу

👀 Кримський спротив триває вже одинадцятий рік. Але що саме означає «спротив»? Як працює система підтримки, яка допомагає кримчанам? І як можна долучитися до боротьби, навіть не перебуваючи в Криму?

✍🏻 Про це розповідатиме кримчанка, активістка студентської профспілки "Пряма дія" і творчиня платформи "Громада Крим" Карина Чмелюк

🛠 На цій зустрічі ми також поговоримо про те:
• Як влаштована система підтримки кримчан: які є ініціативи та як вони працюють;
• Чому активізм — це не лише великі акції протесту, а щоденна робота, доступна кожному;
• Як технології змінюють боротьбу за Крим, і яку роль у цьому відіграють дрони.

🎮 Лекція буде інтерактивною: на вас чекають ігрові сценарії, які дозволять уявити себе в ролі волонтера, активіста або звичайної людини, яка перебуває окупованому Криму.

Долучайтеся наживо та онлайн!

📌 Дата і час: 17 березня (понеділок), 17:00
📍 Локація прийде вам на пошту по реєстрації
👉 Зареєструватися (реєстрація обов'язкова)

Написав невелику статтю на свій субстак.

Розбираючи міф про Бандеру: лівий погляд

https://vladyslavstarodubtsev.substack.com/p/unraveling-bandera-a-leftist-point

​​Taras Shevchenko: Equal Republic against tyrants

... Nay, nursemaids cronies, of an alien throne! // When once your sacred idol is no more, //You, too, will disappear!
// Nettles and weeds, // And nothing else, will grow above your corpses! // Pile heaped on carrion pile, you will decay //To stench and foul manure-and then to dust // That gradually the wind will blow away. // And those of us who are nor rich or poor // Will raise a prayer of gratitude to God!

It is Taras Shevchenko.

All Empires will die, and all occupants will perish. And then those, common people, and will justly organize their life, and live together. Taras Shevchenko in all but name, was a christian socialist. His ideal was a Social Republic, Republic of commoners, struggling for common good. It was an ideal of democratic state with common property, agrarian justice and national liberation.

In a programmatic document of an organization, which Shevchenko was a founding member, his friend Kostomarov describes a deep social dimension of future Republic, the view shared by Shevchenko.

§ 30 (32). And the Christians lived as brethren, everything was held in common among them and they elected elders and these elders were servants of all, because God said: whoever desires to be first, must be the servant of all

§ 40 (42). And this is another great lie: as if God would ordain that some should reign and wax rich while others should be in bondage and beggary, because this would not be so if they would quickly accept the Gospel: the masters are obliged to free the slaves and acknowledge them as brethren and the rich must share with the poor and the poor would also become rich; so would it be if a Christian love were in their hearts, because he who loves another desires that his beloved be as well off as himself

§ 48 (52). And the heretics devised a new god, supreme over all petty little gods, and this god was called in French egoism or self-interest.

That was the vision: against the inequality, against the dominance of commerse in life, and for free, equal and common living for Ukrainian nation, in a democratic Republic, independent, amongst ints brethens from slavic states.

Shevchenko spoke of the deep wishes and need of Ukrainians. That why he become so close to our heart

​​Shevchenko — a powerful, modern symbol of anti-colonialism.

Poem “Caucasus” is not only a statement of solidarity with Mountain nations, it is a profound criticism of Imperialism in its fullest. It is surprisingly modern in its complete and utter disgust for the “Civilizationary” mission of those who kill and plunder.

Shevchenko describes how Russia brings civilization to a colonized nation, but what civilization? He states in sarcastic tone, speaking from the side of Russian imperialism: Come to us, and all you ought \\ To know will be made plain: \\ Prison building will be taught, \\ How to forge your chains, \\ How to wear them, how the knout \\ Is plaited—we’ll explain \\ All our science. For Shevchenko, the uncivilized were not Mountain tribes, but Russia, who brings there slavery, exploitation, unfreedom and death. For those, Shevchenko solidarizes with the Muslim and Pagan Caucasus against Christian Russia, and says, that God on the side of those, who fight for “truth” — which in Shevchenko poetry means freedom: “Struggle on—and be triumphant! \\ God Himself will aid you; \\ At your side fight truth and glory, \\ Right and holy freedom”.

“Struggle on—and be triumphant” that powerful anti-colonial slogan, then would become a motto for Ukrainian national movement. In 1917, it would wave from many flags of Ukrainian Party of Socialist Revolutionaries and supporters of Ukrainian People’s Republic — a Republic that itself united colonized nations against Russian tyranny and for a free, democratic and socialist future.

Англійською два фрагменти з моєї статті про Шевченка

Трохи економічних мемів.

Дорогі посестри по зброї!

Сьогодні Міжнародний день боротьби за права жінок. У реаліях сучасної війни українські жінки взяли до рук зброю і воюють, виборюючи незалежність нашої держави разом з чоловіками.

У цей день я хочу вам подякувати за вашу силу, сміливість і відвагу. За вашу бойову роботу. За те, що, попри всі труднощі, ви продовжуєте боротися, рятувати, підтримувати та надихати. За те, що у цій війні ви стали для усього світу символом незламності, гордості та нескореності.

У Збройних Силах України сьогодні несуть службу та працюють в умовах воєнного стану понад 70 тисяч жінок, із них майже 20 тисяч – на бойових посадах. Усі вони – приклади сміливісті та відданості Україні.

За час війни отримали статус учасниць бойових дій понад 20 тисяч жінок-військовослужбовиць. Відзначені державними нагородами – майже півтори тисячі. П’ять жінок-військових вшановані найвищим званням, Герой України. Із них троє – посмертно.

Вічна памʼять і вічна слава українським захисницям, які віддали найдорожче – свої життя – у боротьбі за незалежність та свободу України.

Схиляю голову перед кожною матірʼю, дочкою, дружиною і сестрою, які втратили у цій війні своїх синів, батьків, чоловіків та братів. Ваш невимовний біль – це біль усього нашого народу. Ваші сльози впадуть на голови російських окупантів нашою помстою!

Дорогі жінки! Нехай у ваших очах буде більше радості, ніж сліз. Поруч – ті, хто підтримує, береже та любить.

Але головне - нехай в Україні якнайшвидше настане справедливий мир та спокій.

Слава Україні!
Героям і героїням слава!

Запрошуємо на концерт «Ше.Пісня 2025», приурочений до дня народження Кобзаря!
 
Цієї неділі – 9 березня – у день народження Тараса Шевченка – відбудеться концерт «Ше.Пісня 2025». Засновниками та головними організаторами цього культурного проекту є команда "Ше.Фесту" - люди, які вже роками активно популяризують спадщину Шевченка. Наша партія Народовладдя також долучається до організації цьогорічного концерту.
 
У часи Визвольної війни українського народу проти російського імперіалізму як ніколи актуальними є рядки творів Кобзаря, де оспівується національно-визвольна боротьба. Ті рядки, які надихали воїнів Армії УНР, повстанців Холодного Яру, вояків Української Повстанської Армії. Ті рядки, які вже одинадцять років надихають українських воїнів у збройній боротьбі за нашу державність. Тексти Кобзаря актуальні сьогодні настільки, що іноді здається, наче вони написані в наш час.  З його безсмертних творів українці черпають натхнення, витримку і силу у ці часи суворих випробувань. А музика дає можливість глибше відчути їх кожному, адже завдяки їй кожен текст набуває нових відтінків та свіжого звучання.
 
Національний президентський оркестр під керівництвом диригента Максима Гусака разом із легендарним вокальним дуетом "Сестри Тельнюк" виконають твори з проекту «Наш Шевченко». Це особливе музичне дійство, що переосмислює поетичну спадщину Кобзаря. У виконанні симфонічного оркестру знайомі твори зазвучать по-новому, розкриваючи глибину та силу Шевченкового слова.

А фіналісти конкурсу "Ше.Пісня ІІ Пісні на слова Т. Шевченка" виконають власні композиції на вірші Шевченка, демонструючи сучасне звучання його поезії. Відвідавши "Ше.Пісню", ви зможете підтримати Збройні Сили України, зробивши благодійний внесок для наших захисників.
 
Захід відбудеться у Київській опері на Подолі (вулиця Межигірська, 2). Початок концерту: о 18.00. Квитки тут: https://kyivoperatheatre.com.ua/show/she-pisnya-2025

Приходьте!

Як почалась війна Росії з Україною 1917? Історія одного Радянського зʼїзду

«[Українська] Центральна рада по своєму складу се є власне рада робітничих, селянських і солдатських депутатів, вибраних на з'їздах селян, робітників і солдатів»

Діячі Центральної Ради врахували досвід Петрограду, де меншовики та есери намагалися завадити проведенню з'їзду, і вчинили інакше: скориставшись відсутністю визначених норм представництва, українські есери через підконтрольний їм Центральний комітет Селянської спілки скликали на з'їзд прихильних до УЦР селянських делегатів, кількість яких у рази перевищувала пробільшовицьких (понад 2 тисячі проти півтори сотні).

Останні шанси більшовиків бути хоча б почутими були унеможливлені оприлюдненням на з'їзді складеного у Петрограді 16 грудня 1917 року «Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради», у випадку невиконання якого Раднарком оголошував себе у стані війни з Україною. Зачитаний зранку 18 грудня, він активізував антибільшовицькі настрої серед делегатів та визначив подальший перебіг подій.

Невдовзі після обговорення ультиматуму більшовики залишили з'їзд, делегати якого майже одноголосно засудили ультиматум Раднаркому та вирішили «висловити цілковите довір'я Центральній Українській раді та Генеральному секретаріатові». Щодо основного завдання, заради якого скликався з'їзд, тобто переобрання складу Української Центральної Ради, то в ухваленій 19 грудня резолюції було зазначено, що УЦР «уявляє з себе тимчасовий правомочний законодавчий орган революційної демократії України і … з'їзд рад селянських, робітницьких та вояцьких депутатів України вважає переобрання Центральної ради невчасним і непотрібним».

На неї миттєво зреагували у Петрограді — того ж дня ще до ухвалення відповідної резолюції Всеукраїнським з'їздом рад Раднарком ухвалив рішення «Визнавши відповідь Ради незадовільною, вважати Раду у стані війни з нами» і відправити Володимира Антонова-Овсієнка до Ставки верховного головнокомандуючого Росії в Першій світовій війн, яку на той час вже очолював більшовик Микола Криленко, з метою «чіткого з'ясування організації і складу бойового центру, діючого проти контрреволюції». У цьому рішенні зазначалося і про те, куди спрямовувати першочергові зусилля того центру: «… Прямим же завданням тов. Антонова має бути організація боротьби та бойових дій з Радою».

https://www.jnsm.com.ua/h/1217Q/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2bqFqbScpMx9JKW20CmFF5ff4IJtJuFYPlj_fXFmoVUQ_h4yJpRSyvWqA_aem_aifTkjQFubnVRDupbJy8Sg

Більшість поляків проти подальшої підтримки України. Лише 29% поляків підтримують подальше надання зброї Україні

США відключили Україні систему цілевказівки для Хаймарс.
Звучить страшно, але нічого страшного немає. Від цього Хамарс не перестав стріляти по знайденим своїми силами цілям.

Якщо вам подобається Поступ, поширюйте пости і кличте людей підписуватися.

Я публікую матеріали, що стосуються прогресивної історії України, свої думки та висвітлюю егалітарні теорії і практики у світі.

Поступ виключно канал лівих поглядів і принципово стоїть на демократичних лівих позиціях.

Як ви думаєте, що комусь з ваших друзів таке буде цікаво — відправте, поширте, порекомендуйте підписатися. Матеріалів унікальних багато вже є (їх можна листати і дивитися), і також буде.

Поступ не є новинним каналом. Більшість постів — річної давності — все ще є актуальними і цікавими. Я рідко повторюю теми, так що листати канал наразі може служити як архів з історичних знахідок і політичних теорій. Дуже рекомендую листати і дивитися старі пости.

"Змагайся, мой дружа, з тыранам народа,
Змагайся з наезнікам-панам, як можеш"

В цьому каналі я намагаюсь підіймати антиколоніальну тематику регіону, і боротьбу інших народів за свою свободу — підтримку такої боротьби я вважаю за необхідну частку лівої ідентичності в Україні (і зокрема на цьому каналі). Я публікував пости про младобухарців, башкірів, білорусів, поляків, чехів, черкес, татар і багато інших. "Свобода народам", а не вузький націоналізм, повинні бути гаслом всіх демократично налаштованих людей загалом.

Тому користуюсь цією можливістю щоб поділитися неймовірною білоруською піснею з минулосторічної боротьби народу за свою свободу.

Погляд зі сторони, член УЦР, російський єврей Гольденвейзер, А. А

Всем известно — и украинцы справедливо на это жалуются, — что многие круги русской интеллигенции до 1917 года с каким-то легкомысленными пренебрежением относилась к национальным движениям отдельных российских народностей и, в частности, к движению украинскому.

Достаточно припомнить хотя бы появившиеся во время войны статьи по украинскому вопросу П. Б. Струве, который тем болезненнее были восприняты в украинских кругах, что отвечать на них, но цензурным условиям, было невозможно.

Нельзя было отговариваться ненародным характером украинского движения; ведь все наше освободительное движение пред революцией носило более или менее интеллигентский характер…

Это, повторяю, легкомысленное пренебрежение к украинскому национальному движению со стороны русской и еврейской интеллигенции проявилось и в первые недели революции.

Мы в эти недели не знали и не хотели знать ничего об украинстве и об его национальных домогательствах.

И каждое напоминание о них, исходившее от заинтересованных кругов, воспринималось нами, как грубая бестактность.

Вскоре на этой почве предстояло разыграться довольно грозным конфликтам, из которых, как известно, победителями вышли украинцы.

Гольденвейзер, А. А. Из киевских воспоминаний: 1917-1921 гг.

Досвід США підтверджує: науково-технологічний розвиток неможливий без державного втручання, координації та фінансування. В Україні покладаються на випадкові успіхи приватного сектору, ігноруючи системний підхід до інновацій. Це не лише марнує ресурси, а й загрожує майбутньому країни.

https://epravda.com.ua/oborona/litiy-chi-shtuchniy-intelekt-803852/?fbclid=IwY2xjawIzlR5leHRuA2FlbQIxMQABHT3RT5wlNazf4Ixv-2U5hEsRWkZL80WnvcAt2_UPkfwRWW9NHDZKfvrAAg_aem_s5M9ESX2pLPCshPMZYJYOQ

Девід Міллер дає нам хороший аналіз, чому ліві повинні базувати себе не в опозиції до національної спільності (навіть без аргументів про самоцінності та важливості різноманітності культури і народів, які, на мою думку, кожен лівий повинен прийняти, і давно скинути всі ці дурниці та ксенофобні космополітичні теорії), але розмістивши національну спільноту в центрі лівого руху.

Для Девіда найбільша і найбільш динамічна спільнота, яка існує, де люди відчувають себе загалом об'єднані та частиною загального проекту, є народ (національність). У такому співтоваристві він підкреслює важливість національних наративів як колективної діяльності самоідентифікації та мови як інструменту для трансляції унікального досвіду, який так само об'єднує значну кількість людей, які стають співтворцями самої мови через процес розмови і додавання свого.

Багато цікавих аргументів, деякі прикладаю у прикріплених скріншотах.

22% (!) французів підтримують ідею послати французьку армію воювати з Росією в Україні.

З них, найбільше підтримують цю ідею виборці ліворадикальної Франція Незламлена, на першому місті, далі по знижуванню: Макроністи, Соцпартії та партії Екологістів.

В Україна проходила так зв. «Ваучерна приватизація», що отримала в народному вжитку назву «прихватизація», бо ж проходила зі значними порушеннями, бандитськими і кримінальними методами, була запланована таким чином, щоб мала група еліти змогла консолідувати більшість ресурсів країни в своїх руках.

Всі ті підприємства, незаконно приватизовані, їхня вартість і потенційний розвиток, який не стався, повинні бути компенсовані олігархами, і більша частина економіки повернена у державний контроль, модернізована та поставлена на досягнення добробуту для українського народу.

Українці, що були пограбовані, були повинні отримати свою частку від державної власності, шляхом прибутку від акцій, але ж завдяки махінаціям, вони були позбавлені цієї можливості.

За правовою логікою, кожен олігарх повинен компенсувати кожній людині суму, які вони недоотримали за 30 літ незалежності. Так як це неможливо, цим людям прийдеться виплачувати тюрмою.

Виходячи з цього, Українська влада повинна народу частку володіння підприємствами, яка була шахрайським чином відібрана за часів «прихватизації». Ці підприємства повинні бути повернуті у державну власність, і жителі компенсовані, частково за рахунок державної власності, і витрат доходу з них на соціальний захист, а частково через надання людям акцій компаній на невідʼємній основі: людина має частку в економіці країни, і навіть за бажанням, не може цю частку продати.

Таким чином, ми зможемо відновити наслідки приватизації.

Зараз багато хто разом з неоліберальними економістами підхопив, що державні підприємства — це погано — що вони є або ж «неефективними», або ж те, що «велика держава» є «менш демократичною» (цей аргумент в першу чергу набрав популярність проти Лейбористського уряду Еттлі). Обидва аргументи не знайшли жодного підтвердження у дослідженнях і наукових працях, але були розповсюджені як інструмент легітимації приватизації.

Наша задача як лівих, в тому числі, зробити державну економіку знову важливою, а працювати на державних компаніях — найвищим показником вміння і заслуг людини. Державні компанії повинні стати найбільшою гордістю країни, а їх управлінці отримувати справді достойну їхньому інтелектуальному внеску зарплатню — яка б відображала значення таких посад.

Якщо ми не справимося з цією задачею, ми не зможемо добитися розвою України і економічно-соціального добробуту.

Найкращий приклад це роль державних підприємств в розвиваючихся країнах, такі як Бразилія, Мексика і Тайвань у 60-х, «дирижизм» у Франції і багато інших прикладів. Всі ці країни, завдяки ефективній державній економіці і поваги до її працівників, змогли добитися феноменального економічного розвитку. Такі ж політики можливі і в нас

Цілеорієнтована економіка означає ставити питання, які типи ринків ми хочемо, на що вони направлені, а не те, яку проблему на ринку потрібно вирішити»

“A mission-oriented economy means asking what kind of markets we want, rather than what problem in the market needs to be fixed.”

-Маріана Мацукато

Росія не тримає всіх карт у цій війні.

Ми повинні посилити військову підтримку, посилити економічний тиск і принести мир в Україну.

— Стармер

З Бахруз Самадовим ми часто обговорювали погляди Драгоманова та багато епізодів української історії та політики.

Зараз же він в азербайджанській тюрмі, репресований за критику авторитарного режиму і виступу проти війни. Три дні назад, він оголосив голодовку. Прошу розповсюдити цю інформацію і підтримати!

Зустрівся з українськими прихильниками "Вольт" та вольтівськими євродепутатами

США, Ізраїль, Росія та ще 14 країн проголосувало проти резолюції на підтримку України в ООН

🇺🇦 У кожного українця й українки є історія про 24 лютого – перший день повномасштабного вторгнення. Цього дня починається й наша волонтерська історія, яка триває вже три роки. Тож сьогодні ми хотіли б показати вам нашу роботу в 2024 році та поділитися планами на майбутнє.

Так, ситуація на третій рік війни видається дуже складною. До російської армії, що тисне на фронті, додалися трампісти, які вирішили скористатися моментом і нав’язати Україні грабіжницькі колоніальні угоди. І ми продовжуємо боротьбу проти ультраправих рухів, колоніалізму та імперіалізму в усіх його проявах.

Разом з тим ми радіємо тій кількості ініціатив, організацій, активістів та активісток, з якими працюємо протягом цих трьох років. Дякуємо кожному й кожній, хто долучається до боротьби проти диктатури й робить нашу роботу можливою.

Разом переможемо!

І приємного перегляду!

Запис тут: https://www.youtube.com/live/ObDfnmejJtg?si=Gc-NigOCw7hEDfO5

Завтра буду на подкасті з моїм другом Хоуї Хокінзом. Разом ми будемо обговорювати українську ліву історію, спадщину Тараса Шевченка і їх важливість для сьогодення.

Ми будемо говорити також про сучасну політику: внутрішню політику України і зовнішню політику США.

Прочитав книгу «Вільні і рівні»: як виглядало б справедливе суспільство?

Ця книжка представляє собою чудовий маніфест егалітарної політики — «Ви моделюєте суспільство, але не знаєте, ким ви будете в ньому — багатим чи бідним, чоловіком чи жінкою, геєм чи гетеросексуальним. Як би ви хотіли, щоб це суспільство виглядало? Це революційний мисленнєвий експеримент, запропонований найбільш відомим політичним філософом двадцятого століття Джоном Ролзом»

В книжці автор розбирає простою мовою політичну теорію Ролза (часто цитованого на цьому каналі), його основні концепції, і практичну реалізацію — які реалістичні реформи ми можемо проводити, щоб приблизити справді економічно, політично і соціально демократичне суспільство? Яке плюральне і інклюзивне бачення ми можемо створити в період реакції і атак на «політику ідентичності»?

Дуже цікава, і невелика робота, яку всім рекомендую

👋Усім привіт!

🔥Майдан — це найвідоміше українське народне повстання сучасності. Є кілька значних контрпозицій щодо його характеру, сутності та ролі: верховенство демократії / державний переворот, проплачений західними країнами / стихійне народне повстання тощо. У цей день ми хотіли би згадати Сергія Кемського і поділитися його дещо ширшим поглядом на цю подію.

👤Сергій — це український політолог і журналіст, учасник обох українських революцій, який загинув 20 лютого 2014 від пострілу снайпера на Майдані у дні важких боїв.

✍️ Перед його загибеллю український інфопростір побачив есе Сергія, в якому він описав власне бачення демократичного і лібертарного шляху розвитку Майдану. Воно полягає в розвоєві народом власної суб'єктності через створення організацій, спілок і груп на засадах всебічної самоорганізації, яка мала би привести до формування органів низової демократії по всій Україні.

📚Запрошуємо ознайомитися із твором «Чуєш, Майдане?» Сергія Кемського на нашому сайті.

👉Дізнатися більше про Сергія Кемського можна на його профілі у проекті «Меморіал».


Ми невеличкий колектив і вдячні будь-якій підтримці, тож якщо ти хочеш допомогти, див. за посиланням «Як підтримати проєкт?».

«Низовина» в Instagram
Syg.ma
Друкарня

Майдан був місцем величезної самоорганізації суспільства. Серед тих, хто приймав в ньому участь, хто ідеологічно був близький до самого серця майдану, та хто героїчно поклав життя під час цієї революції, були анархісти.

Пропоную до ознайомлення!

Запрошую до дискусії! Автор статті — плідний коментатор на Поступі

Їжаки плакали, кололись, але продовжували скролити стрічку 🪤

Поява соціальних мереж стала однією з найвизначніших віх у новітній історії людства. Вони змінили спосіб комунікації, розширили можливості для самовираження, пошуку однодумців та самоорганізації. Проте водночас ці платформи стали інструментами політичного впливу, корпоративного контролю, комерціалізації публічного дискурсу та просто надзвичайно токсичним середовищем.

У нашій новій статті разом з соціал-демократичним піратом Іллясом Ахмедовим ми спробуємо розібратися в тому:
✅ як з майданчика для спілкування соцмережі перетворилися на монополістів, що контролюють публічний дискурс;
✅ чи варто їх регулювати і чому обмеження контенту та «боротьба з дезінформацією» часто лише посилюють вплив технократів;
✅ чи можливий інший інтернет, де домінують не капітал і цензура, а солідарність та демократія?

Також у своїй статті Ілля пропонує варіанти нових цифрових стратегій, які допоможуть уникнути пасток технологічних корпорацій. Тож читайте матеріал та діліться своїми варіантами втечі з Facebook, TikTok і X у коментарях.

Трохи карикатур революції (1917-1921)

Згідно з першим переписом населення в Російській імперії 1897 р. етнічний розподіл населення Кубанської області виглядав так: українці – 47,36%, росіяни – 42,56% , черкеси – 2,1%, карачаївці – 1,4%, решту становили німці, вірмени, греки, білоруси, поляки та ін. В Чорноморській губернії ситуація була дещо іншою: росіяни – 42,8%, українці 16,9%, вірмени – 10,9%, греки – 10,4%, черкеси – 3,3%, осетини 3,3% та ін.

Специфіка життя в регіоні сприяла тому, що не тільки нащадки кубанських козаків переймали місцеві культурні особливості, що виявлялось в одязі чи зброї, але і представники гірських народів вливалися в українське політичне життя. Наприклад, один з майбутніх лідерів комуністичної Адигеї Шахан-Гирей Хакурате був членом Революційної Української Партії, що розповсюдила свою діяльність на Кубані на початку ХХ століття (в тому числі зусиллями Симона Петлюри). Окремі представники народів Кавказу під час революційних подій виступали за союз Кубані з Україною, зокрема міністр юстиції кубанського уряду черкес Айтек Наміток

Богдан Новак
ВАСИЛЬ ІВАНИС ТА ЙОГО ПОГЛЯДИ
НА МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ КАВКАЗУ

До речі, майже всі українсько-козацькі лідери Кубанської Народної Республіки були членами Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії

Крім Луки Бича, Щербина, Рябовіл та інші українські соціалісти грали провідну роль у діяльності Кубані. Всі вони виступали у союзі з корінними народами Кубані, які були природні союзники українців супроти більшовиків і добровольчої армії.

Василь Іванис, на картинці, був членом Товариства Українських Поступовців, і притримувався поміркованої центристсько-лівої орієнтації, і в свою чергу критикував співпрацю деяких укр. діячів з білими

Кубань також стала місцем політичного визрівання багатьох українських діячів, в тому числі Симона Петлюри та Миколи Ковалевського (засновника та провідного діяча УПСР), і була третім центром української кооперації, після Західної і Центральної України.

Кубанські українці також зберігли багаті традиції запорізького війська і козацтва, через що багато хто, в тому числі Україна виділяла козаків як окрему національність чи субнаціональність.

Китайські компанії допомагають Росії експлуатувати і вивозити ресурси з окупованих територій

Сьогодні річниця двох незалежностей: Литви та Кубані

Литовська рада, що складалася переважно з християнських демократів і аграріїв, під тиском соціал-демократів прийняла 16 лютого 1918 року «Акт незалежності Литви».

Кубанська Республіка під проводом українського соціал-демократа і козака Луки Бича проголосила свою незалежність і намір приєднатися до України.

Українську більшість республіка отримала від хвиль козаків-біженців під час дезінтеграції запорізького війська в 1775 році. Регіон мав хвилі татарської та слов’янської колонізації, а також етнічні чистки проти місцевого населення російськими військами, що разом призвели до формування української більшості у Кубані.

Українські сили зіштовхнулись з тиском Білої армії, і були жорстоко придушені. Водночас українці не змогли належним чином включити та відстоювати права корінного населення, землю якого українці заселяли. Республіка була розгромлена під час боротьби між російськими червоними та білими військами, а потім була насильно приєднана до Росії.

До дати

16 лютого 1918 року Рада Литви проголосила Акт незалежності Литви і впродовж наступних 22 років країна була незалежною. Але 1940 року її окупувала радянська влада, 1941 — німецька, а 1945 — знову радянська. Лише 11 березня 1990 року Литва відновила незалежність.

У День відновлення державності Литви нагадуємо про наш спецпроєкт «Литовський акцент». У ньому розповідаємо про литовську прозу та поезію, ілюстраторів, книжковий ринок, знакові події книговидавничої галузі.

#Литва

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

16 лютого 1918 Державна Рада Литви, під тиском лівих депутатів з соціал-демократичної партії Литви прийняла «Акт про незалежність Литви».

Християнсько-демократичні та аграрні депутати, які складали більшість Ради Литви підтримували вимоги незалежності, проте були схильні йти на більші компроміси з німецькими силами.

Пишуть:

Привіт! Зверніть увагу: в нас змінилась адреса, за якою буде проводитись подія в неділю. Ми будемо в Хабі Голосіїво (Велика Китаївська 83). Перепрошуємо за незручності :(

Сьогодні ромська спільнота в Україні веде подвійну боротьбу: за виживання в умовах війни та проти дискримінації 💔

Як частина українського суспільства роми також стикнулися із вимушеними переїздами й економічною нестабільністю. Та це лише частина труднощів, адже у той же час доводиться долати соціальні бар’єри.

🤝 Попри це у громадах є люди, які борються із цими викликами та водночас допомагають іншим. Зокрема, ромське подружжя із Запоріжжя – Олексій Падченко та Лариса Домченко, які заснували ГО “Лачо Дром” та активно працюють задля захисту прав ромів.

👉 Докладніше читайте у матеріалі ZMINA.

❌Зеленський розгляне можливість ветувати скандальний закон Стефанчука №6013.

��Громадська ініціатива "Голка" нагадує, що проєкт спікера Руслана Стефанчука відкриває шлях до перерозподілу держвласності поза процедурою приватизації. Проте йдеться не лише про нацбезпеку – фактично реалізують те, що раніше просував Ростислав Шурма.

🌲🌳Зокрема, під загрозою державне підприємство "Ліси України". Через внесені правки держава може втратити контроль над українськими лісами, і тоді землями будуть користуватися приватні власники.

✍️Підписати петицію можна за посиланням: bit.ly/4hO9E4J

☑️ Підписатися

У неділю 16.02 у Києві «Кримська Громада» буде розповідати про свою діяльність, про життя Криму під час окупації і досвід лояльних Україні активістів і дисидентів наразі на підконтрольній Росії території.

Активісти розкажуть, як діяльністю на неокупованій території можна допомогти людям в окупації.

Приходьте послухати:

Vcentri Hub на Оболоні (Оболонський проспект, 22).

Дата і час: 16.02, неділя, 16:00.

Зареєструватись: https://forms.gle/nso7DZvwnJNnoeLJ7

Також для подальших питань чи волонтерства: go-hromada@proton.me