Буду кусати людей які не розуміють що "фантастика" це не космос роботи прибульці а великий парасольковий термін який включає в себе всі твори, в яких є фантастичне (ака не існуюче в нашому світі) допущення. Тому фантастика це все від ельфів та привидів до космосу та антиутопії.
Тому в мене трохи сіпається око коли я бачу "фантастика і фентезі", бо це як "Рідина і вода"

А ви знаєте що вчора ми радісно засрали цю книжку?
Тепер знаєте.

Брінн Вівер - "М'ясник і чорна пташка"
Це було погано. Ну прямо дуже погано. Тупі герої без хімії, сюжет реалістичний на рівні "я спустилася на кухню і мама сказала що продала мене бтс", кінки не розкриті. Зате обкладинка красива (і мої нігтики).
Для книжки за 500 гривень це дуже нєвкусно і грусно.
І, насправді, аннотація, список тригерів на початку і опис що це ну такий дарк ромком мені це продали. Я, чесно кажучи, ще та любителька мертвих голубів.
Дарк? Сорі нот сорі, тема не розкрита. Як сказала Марі Ініч "Це як порнофільм де вони в костюмах серійних вбивць". Я абсолютно не повірила в їх "роботу". Вони не думають про сліди на місці злочину. як вони дізнаються що оцей от чел вбивця? Щас, ви що, хочете СЮЖЕТ? В КНИЖЦІ? Да ви офігіли. Список тригерів на початку? Воно все побіжне і не розкрите нормально. Згадки замість описів.
(Шапка цього фіку мені напизділа)
І воно все таке, наче теми і сцени просто написані чернеткою, з думкою "потім розпишу", тільки от потім не настало.
Ром? Ну, знову ж таки, в героїв харизма картонок, інтелект чернетки і хімія першого розділу підручнику за шостий клас. Вони зовсім не чіпляють і не зрозуміло, з чого я взагалі маю бути в них емоційно втягнута. Вони тупі. Вони не цікаві. Їх стосунки не цікаві. Авторка намагалась дати їм глибину, але не вийшло. Секс-сцена... нормальна. Не вау хот, але не крінжова. Мені не зайшло, але вона дійсно нормально написана.
Ком? Я сміялась два рази. На клубі коли ми обговорювали і коли кіт на мене книжку вронив. Де сміяться в книжці? Неясно.
І мені образливо, бо в книжці є потенціал бути дійсно цікавою чорною романтичною комедією про змагання закоханих вбивць, але воно абсолютно не реалізоване і не цікаве.
Але ж які в мене пиздаті нігтики

Коли книжковий клуб в один день з записом на манікюр

Плейлист для читання:

Книжка:

Так, добрий вечір

Елізабет Гілберт "Місто дівчат"
Скоріше сподобалось, але ну... не настільки.
Це дуже комфортне і спокійне читання, незважаючи на всі драми. Дуже дівчаче, дуже певною мірою терапевтичне. Є в мемуарній формі щось таке, навіть якщо мемуари ці повністю вигадані. Особливо, якщо вони повністю вигадані.
При цьому не можу сказати що мене якось дуже сильно зачепило емоційно. Це було легке, комфортне читання, в якому моральний вектор гг сходився з моїм, а основна ідея - не треба бути правильною, щоб бути хорошою людиною, тому воно було добре. Гг не дратувала, її стосунки з Френком дуже милі і затишні і взагалі дуже історія про те, що ну і поїбать що там інші думають.
(Дякую, Вівіан, що ти не робила як бабуся гг з Dancing in the dark, я і тоді це крінжом вважала, а зараз тим більше)
(Dancing in the dark все ще хороший роман, я його люблю)
І "Місто дівчат" настільки спокійна і комфортна, що про неї важко щось сказати. Ну да, дуже про жінок, дуже феміністично, дуже класно. Ну, все.
Але насправді воно в тему, якщо хочеться саме такого - комфортного, не дурного, з розвитком гг і щоб навіть драматичні моменти були достатньо обтічні і софтові, але при цьому не позорно порожні.

Дві поспіль книжки які по всіх параметрах мали б сподобатися, а насправді щось якось дуже meh 😭😭😭

А поки я їду на книжковий клуб, пропоную невелику музичну паузу бо мені нудно: ви кидаєте щось в коментарі а я вам рандомну пісню з мого зимового рекапу

Якраз десь раз на місяць. І радіти

Подумала, що функцію шелфі на фейбл можна використовувати для красивого оформлення поточного читання

....в мене вже нефритовий свербець, дайте другу книгу

Вбити важливого персонажа всередині книги - це нормально
Вбити його максимально неочікуваною для персонажа такого рівня смертю - це треба вміти
Підвести персонажа сюжетно до цього та зробити щоб ця смерть не виглядала цеглиною на голову а була обумовлена - вищий пілотаж.
Вклоняюся перед Фондою Лі і кажу, що Нефритове місто це перша за останні роки книга яка мене змогла здивувати сюжетним поворотом настільки, що я кілька хвилин дивилась в стіну як та рибка

І ось оця ненадійна, мізогінна, депресивно-суїцидальна особа буде нам щось розказувати. Тому кожне слово доведеться фільтрувати, в реальності кожного персонажа - сумніватися, а ще - отримувати чистісіньку насолоду від самого тексту, бо написано одночасно дуже красиво, дуже претензійно, з купою наворотів, словесних фінтіфлюшок і решти радощів життя. Це дійсно кайфово читається.
Зайчик сміється над собою, над тропом академії, над курсами творчого письма, над собою, над читачами, над претензійними авторами, над естетизованим письменством... зайчик злий.
Я була на книжковому клубі по книзі і ми розділились приблизно порівну ті, кому сподобалось і ті, кому ні, і навіть ті, кому сподобалось, не мали якихось двох однакових прочитань тексту.
Що ж, зайчики вміють міняти шубку.

Окремо винесу три моменти:

Моє особисте прочитання сюжету: книга - це дипломна робота саманти, в якій вона пропустила через власне криве дзеркало сприйняття звичайних людей довкола неї і додала "а що, якби", а Зайчики насправді звичайні дівчата, з якими вона не зійшлась і зробила їх... зайчиками.

Я не поважаю теорію про шизофренію Саманти, бо я вважаю що "ну це все був сон/тріп/глюки" це дуже дешевий прийом який не поважає мене, як читачку.

Я не знаю, чи буду читати продовження, бо для мене ця історія прекрасна сама в собі і будь-яке пояснення зіпсує мій зв'язок з нею.

"Я маю довіряти моїм інстинктам читачки. Мої інстинкти читачки дуже-дуже цінні"

Так, щось тут тихо, а давайте поговоримо про пиздату і гарну скатертину "Зайчика" Мони Авад, а то часу з прочитання вже пройшло, а я так нічого і не написала, пхпхпх

Для тих, хто хоче дуже коротко: так, сподобалось, ні, не раджу.

Ну тому що з моєї точки зору це трошки не така книга, яку я б сказала що "о! Точно! Да!", бо вона має впасти і в настрій, і в вайб, і в бажання грати в авторські ігри, і щоб все це одночасно... хоча парі людей я зайця таки підкинула, але я їх смаки приблизно знаю.
Мені ж особисто "Зайчик" дав саме що можливість поворушити мізками і осмислити історію, не будучи обмеженою рамками, яка ця історія мені дає. Це роман в романі? Шизофренія головної героїні? Містичний реалізм? Що ти в бляха таке, заєць?
А чорт його знає. Доведеться вмикати власну голову, шукати власні трактування і вкладати власні сенси. Тому що без читача - це абсолютно не має сенсу.
Саманта як оповідачка надійна, як завірення росні що вони хочуть укласти мир. От настільки ж.

Мем дня
- Єва, я куплю тобі будь-яку книжку до 500 гривень, але тільки українською і ти маєш її прочитати
- ....якась дурня...

Сьогоднішні читання

Бонусна номінація "Патєряшка" присуджується апельсинам, які я навіть в руки не взяла😭

Отже, номінації березня!

"А де?" - Far from Neverland, за крюк, так і не засунутий в жопу
"+1 до інтелекту" - Чому ми спимо, за нонфік який не вважає за потрібне розважати читача кожні три слова
"Яка пиздата і гарна скатертина" - Зайчик, за насолоду для мізків яку я отримала при читанні
"Пір'їночка" - Місто дівчат, за легку і приємну в читанні історію
"Червь, мразь, хужє єго нєт" - Діти Дюни, НА ЖАЛЬ ПИЗДЮК ТАК І НЕ ПОМЕР

*кричить українською*

Доброго ранку моєму коту і моїй меті на найближчі два тижні

В мене є одна мрія - побачити український переклад The book of disquiet. Я дуже люблю цей твір і якщо хтось колись у нас його видасть я віддам всі гроші

Я Ж КАЖУ

Ходила вчора на книжкову дзиґу, винесла цеглиночку

Що бралось в руки на цьому тижні
+ третій рай Іздрика, який я вчора віддала на обміні

Місто дівчат: яскраво, весело, в цілому подобається але сильно рука не тягнеться
Girl, Serpent, Thorn - теншн між Сораєю і Парване з першої зустрічі такий, що я пищу з їх взаємодії щоразу, чисто MY GIRLS, коли Парване вкрала перчаточку, я буквально стукала долонею по подушці від захвату

Цейво, а мінуси якісь будуть?

Це вражаюча історія!

На окупованих росіянами територіях українські підлітки збираються на таємні чи підпільні читацькі клуби – щоб читати українську літературу

Хоча це загрожує – їм та їхнім батькам. Батьків можуть позбавити батьківських прав, дітей – "запросити" на допит...

Це звучить безумно. Це звучить страшно. Це звучить зобов'язуюче

Українську культуру не слід сприймати як те, що існує саме по собі. Українська культура потребує нас – її захищати, творити, передавати далі!

Ось посилання на статтю The Guardian

Знаєте що, якщо раптом у вас є бажання то можна мене запитати

Я от розумію що в Зайчику слухають La Vie en Rose Едіт Піаф, але в моїй голові Зайчики тепер любительки Izone

В Folio Society за тиждень з'явитсья у продажу лімітоване видання книги "Вокзал на вулиці Відчаю" Чайни М'євіля. Ціну поки не кажуть, але виглядатиме ось так.

Ця книга практично фізично чухає мені мозок в найкращому з сенсів

Лікуємося від ранкових сліз

У мене свято. Я дочитала першу книгу про чєрвя позорного третю книгу мого травматизуючого лавгейту ДІТЕЙ ДЮНИ.
За таке варто випити

Питання зняте через 20 сторінок

Я знайшла що тахелька/тахля це скляна пластина або плитка, кафель.
Питання на мільйон: з чого читає героїня?

Лет'с старт Зайчика

Нагадую

Година в черзі на відкритті Вівату, а тепер я пю чайок

Я ж вам не показала березневу стопочку!

Отже, Зайчик в березні з "було б непогано" стає обов'язковим, бо по ньому книжковий клуб

Але ось сторіночка з журналу

Так, а давайте я напишу відгук не фоточкою журналу😂

River Hale - Far from Neverland

Дуже коротко: це рейтинговий фічок по пітер пену на трієчку. Знизьте ваші очікування десь до "відкрили аоз з нудьги".
Чи це покращить ваше життя? Ні. Чи принесе книжка нові думки? Ні. Чи допоможе вона вбити пару вечорів? Да. Три книжкові сита від Лорен, чо. Майже Сократ.
Рейтинг авторці вдався, від ворогів до коханців традиційно ні, але я повторюся що їх взагалі мало хто пише добре, сюжет... існує, британці Дарлінги переїхали до Каліфорнії чомусь (бо авторка американка, чо тут думать), почуття у героїв я б сказала з ніхуя, але цей орган був ну дуже важливий, ну коротше. Для фічка з ао3 який написаний від душі вночі подрочить це все можна пробачити, але комерційна книжка? Нєнєнє. Ну можна ж постаратися, якщо вже хочеться грошів, я вважаю. І це дуже фанфік-постканон, і якби я не читала і не дивилась Пітера Пена в дитинстві, я б не зрозуміла сюжету. І знову ж таки, це не лежить безкоштовно на ао3, це комерційна творчість за яку авторка хоче грошів. І так, це проблема.
Тому що в той момент, коли в моїй взаємодії з авторкою з'являються гроші, у мене з'являється право щось вимагати від історії. Отака от я меркантильна, да. За книжку за 5 доларів.
А ще тут є головний гріх. Крюк в жопу ні разу не засунули. ЗАСУДЖУЮ.

Підсумки лютого

Я в цілому задоволена лютим, знаєте

Піти на дискусію з Юлею Проліт чи не піти, от яке питання

Коротко про моє ставлення до Дітей Дюни

Отак тепер виглядають шапочки

Олександр Коваленко, "Фрукти проти овочів" і моя ВІЧНА претензія до наукпопу - недоречні жарти

Тут немає ніякого зв'язку з книжкою, це просто наліпочки щоб сторінка не була така порожня

Я сіла вписувати Дракулу в журнал, а там є отакий розворот. І от я півтора місяці вже собі кажу "Треба піти надрукувати обкладинки". А це ж треба зробити колаж. І піти надрукувати. І вирізати. І наклеїти. А це все треба зробити а мені ну не до того.
Коротше, мене сьогодні осінило. НАЛІПОЧКИ.

Брендон Сандерсон "Тресс зі Смарагдового моря"

Привіт всім новим на каналі, давайте познайомимось 💚
Я Лорен і тут я в основному кричу про книжки. Роблю я це не дуже регулярно, насправді, але роблю. Я б не сказала, що Дистопія це повноцінний блог, радше це такий собі тематичний щоденник з чисто моїми нотатками на тему. Тому я не заморочуюся з якимось оформленням постів, структурою і всім таким.
*вставте картинку з опоссумом який кричить і це буде ідеальний опис каналу*
В основному я читаю... сама не знаю що 😁 Напевно що фантастику і все що підпадає під фантастичну парасольку, але не тільки. Не люблю і майже не читаю трилери, детективи і горори, а також "теплі" книжки.
Крім книг я люблю кпоп, трохи займаюся каверденсом і всяким рукоділлям, а також намагаюся всунути в себе максимум іноземних мов на які здатна моя голова.
У мене є кіт, і як у порядного рудого кота, у нього лише одна мозкова клітина.

бачила, що на різних каналах поширюють теку з книжковими блогами, але переважна більшість з них - великі, лише кілька в тій добірці не мають кількість підписників, кратну тисячі.

особисто я частіше перевіряю саме маленькі затишні канали, на які натрапила випадково десь у коментарях чи через згадку в чиємусь пості. гадаю, що вони теж заслуговують уваги та поширення, тож створила свою теку, яку ви можете або додати повністю, або ж знайти там якісь нові для себе блоги, багато з яких мають власний особливий формат та тематику, і підписатися лише на них.

посилання на теку лишаю тут, це добірка саме тих, кого фоловлю я, але ви можете ділитися посиланнями на інші канали в коментарях, якщо читаєте цей пост.

сподіваюся, ніхто не ображається, що я назвала їхній блог маленьким😅 особливо уважні помітять у списку канал з 1к+ підписників, але я дуже люблю Сашу, читайте її всі💞

і було б класно, якби ви поширили цей пост чи лінк на теку в себе на каналах💋

No es sueño la vida. ¡Alerta! ¡Alerta! ¡Alerta!
Nos caemos por las escaleras para comer la tierra húmeda
o subimos al filo de la nieve con el coro de las dalias muertas.
Pero no hay olvido, ni sueño:
carne viva. Los besos atan las bocas
en una maraña de venas recientes
y al que le duele su dolor le dolerá sin descanso
y al que teme la muerte la llevará sobre sus hombros.

Якщо ви думали, чи читати Робін Гобб, то ось знак

Наталія Кош - "Загублений принц"
(Поки спробуємо такий формат, а там подивлюся)

Давайте зробимо так, бо сил немає

Я не заходила сюди майже місяць, і в мене є 8 книг на відгуки, о божечки