🇺🇦Зі студента в бойові медики: як гвардієць з Харківщини рятує бійців на фронті
Бойовий медик 18-ї Словʼянської бригади на псевдо Роджер родом з Ізюма. Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення він навчався на другому курсі вишу, щоб стати професійним реабілітологом.
Роджер одразу вирішив стати до лав Сил Оборони, адже мав добрий приклад — свого батька, який пішов воювати ще у 2014 році.
«На момент початку повномасштабного вторгнення мені тільки виповнилося 20 років. Звичайно, мій батько сказав: «Малий, тобі туди не треба», та я його переконав, сказав, що просто піду в інший підрозділ. Все одно воюватиму»
– розповідає чоловік.
Молодого фахівця охоче прийняли у військо – і вже наступного дня Роджер складав присягу на вірність народу України. Перший бойовий вихід відбувся у Волоховому Яру. В той день, як розповідає чоловік, поранило бійця суміжного підрозділу.
«Єдиний осколок, який попав у машину, залетів через задні двері, і якраз влучив йому в живіт. Ну і, звичайно, для першого разу це була дуже кривава картинка. Я пам’ятаю. Мені цікаво було, що сталося з тим хлопцем. Йому перебило обидві ноги, і я переживав що там одну ногу могли ампутувати, але лікарі зробили там просто титанічну роботу», – згадує військовий.
З часом чоловік звик до цієї важкої роботи. Каже, не зміг звикнути лише до слів вдячності від урятованих побратимів: кожне слово подяки Роджер особливо цінує. У складі евакуаційних груп нацгвардієць надав допомогу більш ніж 200 бійцям.
Зараз він воює у районі Часового Яру, але в нього є заповітна мрія – хоче відкрити власний реабілітаційний центр та допомагати військовим.
«Стільки планів, що життя не вистачить. Якщо ж фінансових можливостей не буде – буду шукати або грантові, або державні програми… Або ж просто піду в якийсь центр працювати реабілітологом»,
– каже Роджер.
❤️
ІЗЮМ І Голос народу ❤️
чат👨💻
зв'язатись з адміном