🪖 У продовження попередньої теми пропонуємо дізнатися, що для теперішньої влади Суомі важливо посилити безпековий вимір ЄС, підвищивши стратеґічну автономію та скоротивши небезпечні залежності.
Наприкінці 2024 р. у Гельсинкі оприлюднено огляд оборонної політики уряду, який суттєво змінився від попереднього, презентованого у 2021 р. Головний наголос нового документа – поточна дійсність невизначена і важко передбачувана, оскільки умови безпеки можуть швидко погіршитися; слово "війна" використовується набагато частіше і набагато конкретніше.
🇫🇮 Якщо досі Суомі робила великий внесок у технічне оновлення ВПС і ВМС, то тепер центром тяжіння технічного розвитку фінляндських Сил оборони є Сухопутні війська. У цьому контексті також можна відзначити розвиток безпілотних та автономних систем на основі досвіду української армії. Зміна ситуації у світі та набуття членства у НАТО призвели до збільшення особового складу військ Суомі, що також спричиняє додаткові бюджетні витрати.
⚔️ Повномасштабне вторгнення РФ в Україну 24.II.2022 розглядається за «продовження агресивних дій, що розпочалися війною проти Сакартвело у 2008 р. та окупацією Криму у 2014 р., а тому не можна уможливлювати ризик розширення війни на терен ЄС». Дії Москви вказують на більш тривалий розвиток ситуації, в якому РФ спробує закріпити свою роль наддержави та свої сфери впливу силою зброї. Фіни прямо називають найбільшою і прямою загрозою НАТО, миру та стабільности для євроатлантичного реґіону.
🛡 Велика війна також показала, що РФ не хвилюють втрати, і вона готова піти на ризик, створюючи цим невизначеність у безпосередній близькости до Суомі. Московитське мислення у галузі безпеки демонструє мету створення "буферної зони" в Європі – від арктичних районів через Балтійське та Чорне моря до Середземного моря. Стратеґічна ситуація у Північній Європі істотно змінилося через приєднання Гельсинкі та Стокгольму до НАТО, коли утворено спільний терен оборони, де дії Москви суттєво обмежені, ніж раніше.
🦾 Командування Сил оборони Суомі тверезо оцінює перспективи: війна РФ проти України (а отже, і проти решти східноєвропейських країн) потребує невідкладного превентивного стримування, кризового реґулювання, швидкого реагування, міцної обороноздатности та сильної волі до колективного захисту. Відтак, потрібно бути готовим і до довгострокової війни на виснаження, яку Кремль прагнутиме перенести на інші терени, скажімо, у Балтійсько-Скандинавський реґіон. У цьому контексті на перший план виходить забезпечення стійкости населення до майбутньої кризи, збереження критичної інфраструктури та можливість її швидкого відновлення.
✍🏻 У документі також наголошується поточний стан Сил оборони Суомі, де щорічно військовий вишкіл проходять до 20 000 призовників (із них – понад 1 000 жінок). Важливу роль відіграють резервісти, загальна кількість підготовлених вояків запасу становить близько 900 000 осіб. На озброєнні фінляндської армії знаходяться 16 військових кораблів і 60 суден забезпечення з особовим складом у 24 000 бійців, а чисельність ВПС – 29 000 осіб, у розпорядженні яких перебувають 62 бойові літаки; чисельність Сухопутних військ у разі спалаху війни становитиме 185 000 осіб, а їхнє озброєння включатиме 410 різних танків, 850 БТР/БМП, 800 артилерійських установок і 20 вертольотів.
🫂 Суомі виходить із принципу комплексної національної безпеки, що означає – всі верстви суспільства мають підтримувати бойові операції та іншу оборонну діяльність (спроба повторення мобілізації населення, як у Другу світову війну). Окрема тема: кіберзахист, підвищення фізичної та психологічної готовності молоді до можливої війни із таким противником, як РФ. Армія рекомендує уряду нехтувати всіма засобами пропаґанди для розтлумачення населенню, хто чи що причаївся по той бік східного державного кордону, чого так бракувало Україні.
#новини #ФінськийОглядач #війна #Суомі #політ
ика
🌐 Tel
egram | Facebook