Іноді я задумуюсь над тим, настільки всьому іншому світу пофіг на нас. Коментарі по типу «скоріше б Україну вже усю захопили і вони перестали нити» викликають в мене лише одне бажання, щоб вони колись відчули це на собі. І не просто жахи війни, яка сама по собі являється найстрашнішим кошмаром, але й відчували протягом цього часу ігнорування світом вашої проблеми, віктимблейминг, та інші подібні реакції, яких ми за ці роки наслухалися.
А поки ми «насолоджуємось» ще однією фанаткою руской культури, яка не бачить проблеми в ефірі хизуватись своїм знанням російською мови. А вже її фанати будуть наслідувати за нею це толерування, і обливати українців лайном лише через прохання цього не робити