Volündarkviða

Без ніг, в своїм зруйнованім житті,
на острові, відрізанім нестримним
потоком, помсти прагне він для тих,
хто ноги порубав йому із примхи.

А він колись кував, він так кував
мечі, обручки, намистини з срібла,
він легко так кував — бо він кохав
дівча, валькірії подбіне.

Тепер він спохмурнішав і притих,
тепер він марить помстою з обиди.
З яких таких шалених й ницих примх
його кохання й ніг позбавив Нідуд?

З якої влади він його сховав
від світу? Та гірка йому відплата!
О, саме так як він колись кував,
вбиватиме синів його він радо.

Й доньку його візьме на ліжку цім,
що їй тепер нести його дитя, та
не знає Нідуд як він за рубці
Вьолюндові ще й у сто крат заплатить!

О, саме так як він колись кував,
літатиме над кривдників обійстям!
Як він кохав — так само і вбивав!
Вбивав ось так немов кував намиста!

«Земля Бога» (2022) 🇮🇸 🇩🇰

«Земля Бога» (Godland, оригінальна назва Vanskabte Land) — це візуально вражаюча та глибоко символічна драма режисера Глінура Палмасона, яка досліджує теми віри, колоніалізму та людської вразливості перед суворою природою.​
Фільм розповідає про молодого данського священика, який у XIX столітті вирушає до віддаленої частини Ісландії з метою побудувати церкву та зафіксувати на фотографіях місцевих жителів. Проте, зіткнувшись із жорстокими природними умовами та культурними та мовними відмінностями, герой поступово втрачає впевненість у своїй місії та віру.​
Фільм вирізняється повільним темпом і тривалими статичними кадрами, які підкреслюють велич і суворість ісландських ландшафтів. Тому не варто очікувати динамічного розвитку подій. Однак, у фільмі продемонстровану мудакуватість данського колоніалізму, зверхності та ненависті до провінційності, що межують з неймовірною естетичною візуальністю.
Фільм був представлений у програмі «Особливий погляд» на Каннському кінофестивалі. Якщо Ви готові зануритися в повільну, але глибоку історію про віру, природу та людську вразливість, тоді мождете переглянути на вихідних.

🗺️ Міфічні істоти Англії 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿
Химерні черниці, зубаті русалки, чаклунки з туманних боліт, велетні та дракони — ця чарівна карта показує, де в Англії «живуть» найвідоміші істоти з фольклору, легенд та страшних оповідей.

🌿 Серед них: — Black Shuck — величезний чорний пес із палаючими очима, якого боялися на сході Англії
— Knucker — змієподібний дракон, що мешкав у водах півдня
— Jenny Greenteeth — болотна відьма, яка хапає дітей та тоне їх
— Lantern Man — загадкове світло, яке заманює мандрівників у трясовину
— Tiddy Mun — болотяний дух, якого слід умилостивити, аби зливи не затопили села
— Mersey Mermaid — русалка з півночі, яка несе як удачу, так і прокляття
— Brown Man of the Muirs — дух-охоронець диких звірів, якого краще не дратувати
— Eythorpe Little Witches — зловісні трійці відьом, що ховаються в сільських чагарях

🔮 Ця карта — візуальний гід по регіоеальному фольклорі Англії.

🗺️ Міфічні істоти Німеччини 🇩🇪

Ця карта показує, наскільки багата і різноманітна німецька фольклорна уява. Від лісових духів і гірських чаклунів — до моторошних перевертнів і вогняних привидів.

🌲 Серед героїв: — Крампус — рогатий супутник Святого Миколая, що карає неслухняних дітей
— Рюбецаль — володар гір Різенгебірґе, дух погоди і перевтілення
— Дракен — дракони, які охороняють скарби або спокутують давні провини
— Лорелея — прекрасна русалка на скелях Рейну, яка зваблює моряків
— Фафнір — змієподібний дракон, який у німецькому епосі символізує жадібність
— Доппельґанґер — твій двійник, зустріч із яким віщує смерть
— Кляґевайб — жінка, що ридає в ночі, передвіщаючи нещастя
— Глюхшванц — вогняний хвіст, який літає лісами — схожий на ірліндські «will-o’-the-wisps»

Я приймаю будь-який і кожен переклад, який лише можливий на цій землі.

Я обожнюю громовитий рев натхнення, що шматує бойові шикування оригіналу. Коли чужинські терміни злітають у повітря, а тоді дрібними шматочками стають на місце - моє серце співає! Люблю, коли наш переклад з його 88-мм словником стикається з оригіналом! Це неймовірне відчуття, коли чужі слова намагаються рятуватися у небутті, щоб загинути у безжальній інтерпретації! Люблю, коли оригінальні терміни кидаються у безнадійну атаку на наші словники. Мене зворушує вигляд початківців, які раз по разу виправляють непевний варіант перекладу. А вигляд повішеної на стовпі літературної норми викликає у мене моторошне збудження... І як же ж файно волають фразеологізми, які я інтерпретую, узгоджено з традицією!

А ці жалюгідні редактори, які билися з нами у добу нашої слави! Я навіть пам'ятаю, як стаття зі словника Віґфуссона калібру 5600 знаків розбила всі їхні аргументи на друзки. Обожнюю, коли юні редактори, щойно з Могилянки, панікують. Коли позиція, яку вони захищали, була зруйнована під вагою неспростовних фонетичних аргументів, а їхні контраргументи кілька разів кілька разів перейобані формальною логікою! Як же ж вони ридали... Із насолодою згадую, як зграї безмозких шакалів із твітора верещали, втікаючи від наших неспростовних аргументів.

Товариство. Майн фольк. Майне камераден. Мої чювачьки!

Я бажаю бачити тотальний переклад. Мої чювачьки. Чого бажаєте ви? Чи ви бажаєте безжального, безкомпромісного перекладу? Чи ви бажаєте перекладу, який залізною логікою і смертельною граматикою винищить усіляке непорозуміння у трьох тисячах світів?!

- Переклад! Переклад! ПЕРЕКЛАД!!!

Добре, буде вам переклад. Уся наша сила - тут, у напружених девайсах. Але! Для тих, хто чекав у темряві сотні років... звичайного перекладу буде замало. Великий переклад! Переклад, на олтар якого ми офіруємо душу й серце! Ми маємо лише десяток перекладачів з ісландської. Але я вірю, що кожен вартує тисячі. І це означає, що нас - десять тисяч і один перекладач! Тож пробудімо тих, хто поснули. Схопимо ж їх за волосся, розкриємо їм очі, і змусимо їх звернути на нас увагу! Ми нагадаємо їм присмак нічного жахіття. Ми нагадаємо їм відлуння гордої ходи Шаровольського і Бургадтра. Нагадаємо їм, що є на світі переклади, які їм навіть і не снилися...

Товариство. Подейкують, ніби я люблю переклад.
Панове...
Я обожнюю переклад.

Я обожнюю технічний переклад.
Я обожнюю публіцистичний переклад.
Я обожнюю офіційний переклад.
Я обожнюю художній переклад.

На полях, на вулицях, у траншеях, у бібліотеках, у архівах, у парках, на морі, у небі, у маршрутках, у вагонах, у багні, на параші.

Обережно: лірика
Так-то, якщо без всякого, то. Несамовита жага слави засвідчується не лише в індоївропейських торадиціях. Просто там вона виражена в найбільш очевидний спосіб.

Якщо конкретно, то найбільш несамовито цю тенденцію засвідчує наглосаксонський епос "Беовульф". Зауважте: цю поему занотував нам усім на радість якийсь дядя Вася коло 1000 року, англійський ченець-інтелектуал. Але. Події відбуваються у сумрачні вендельські часи. Автор/скриптор спеціально нам підкреслює: ці люди були погани, благословення Христова німало не знали і не могли. А богів поганських у них (в оптиці автора/скриптора) не було і буть не могло.

І що ж робити перед всепоглинаючим страхом смерті й забуття?

А хуй його знає, товариш конунг. Схоже, єдине, що нам лишається - це "слава невмеруща". Давайте я вам тут не буду цитувати вікопомний пасаж із "Високого". Всі все в курсі.

Єдиним антидотом перед страхом смерті стає... стяжання слави мирської. Глорії, мать її так, мунді. Яка, як відомо, сік транзіт. Але. Нам у світі "Беовульфа" нема чого більше протиставити долі людській, тому, що точно гарантовано нам усім. Поки не вмер, треба відсмалити так, щоб аж гай гудів.

І тут для мене особисто прям затик. В тому сенсі, що. Коли на співбесіді прохають описати себе, то все, що спада на думку, це - описати себе як НІЩО. Жив собі, жив, помер, всі забули, пил розвіявся, коні проскакали над курганом. Все. Привіт, небуття.

Мабуть, кепський із вашого ярла індоєвропеєць?

Уже було, лем ніколи не зайве нагадати
👇👇👇

Нев'януча слава

Десь уже пів року я вмираю зі сміху дивлячись на цю гіфку (я психічно нездоровий). Тільки тепер наважився дослідити і розповісти суть жарту. Під зображенням глибоко сконфуженого кота написано *ḱléwos n‌dʰgʷʰitom — реконструйована праіндоєвропейська сполука слів, що означає "нев'януча слава". "Нев'януча слава" — це мем не лише завдяки задротам в телеграмі, а й завдяки кочівникам у Європі.

Праіндоєвропейські племена, які розмовляли праматір'ю всіх сучасних індоєвропейських мов (праіндоєвропейська, ПІЄ), мали окрім мови й міфології якусь свою поетичну традицію. На жаль, вона не збереглася в записах, але завдяки її відголоскам у різних мовах і культурах Європи ми можемо реконструювати її поодинокі елементи. Ідеться про поетичні формули (в англомовній літературі часто stock phrases), які європейці використовували багато тисяч років тому. Так само як етимологи реконструюють слова, так вони реконструюють і ці крилаті вирази.

Першою із таких відкритих поетичних формул і була "нев'януча слава", або *ḱléwos n‌dʰgʷʰitom. Її реконструюють головно на основі грецької фрази κλέος ἄφθιτον (kleos afthiton) та санскритської śráva(s) ákṣitam — обидві означають те саме. Вони достатньо поширені в грецькій поезії та ведичних гімнах відповідно. Ми можемо стверджувати про спорідненість цих двох фраз на основі кількох факторів.

- По-перше, кожне зі слів цих фраз є етимологічно спорідненим. Обидва слова ("слава" і "нев'януча") сходять до відповідного ПІЄ кореня.

- По-друге, сам епітет "нев'янучий" є нетривіальним та в обох мовах належить винятково до поетичного вокабуляру.

- По-третє, вони вживаються в подібний спосіб для відображення тієї ж комплексної ідеї. Слава (до речі, споріднена із "слухом" та "словом") була дуже важливою для європейців і стосувалася головно героїчного епосу, як-от Іліади. Вважається, що давні європейці не мали концепції життя після смерті, а тому слава була єдиним способом продовжити своє існування після неї (пор. "вічна пам'ять").

Окрім нев'янучої слави є інші поетичні формули. Найпопулярнішими з них є моє улюблене "колесо сонця" (*sh₂uens kʷekʷlos) і алітеровані "стрімкі коні" (*h₁ōḱéwes h₁éḱwōs). Узагалі їх виділяють багато, але більшість для мене здаються малопереконливими та, можливо, є просто збігами.

Були спроби віднайти рефлекси ПІЄ поетики і в слов'янських текстах. Наприклад, в українському "Слові о полку Ігоревім" деякі дослідники (https://www.academia.edu/8518541/Proto_Indo_European_Poetics_in_Slovo_o_Polku_Igoreve_ ) вбачають залишки таких фраз. Зокрема ідеться про "бръзыя комони" (стрімкі коні) та "искати славы" (шукати слави), яка має паралель у Ріґведі (śrávas iccháti). Чи можна говорити про спорідненість обох формулювань? Якщо й так, то без достеменної впевненості. Деякі збіжності виглядають цікаво. Тим не менше, однозначно стверджувати про їхнє спільне походження як поетичної формули означає лукавити та видавати бажане за дійсне.

Так чи йнак, європейські кочівники полишили за собою для нас немалий багаж поетичної спадщини, яка пережила розпад прамови та тисячоліття переказів. Є цілком очевидно, що різні міфології індоєвропейських народів споріднені (Зевс - Перун - Одін, мотиви перемоги над зміями, культ сонця тощо). Але це зовсім інакше й дуже особливо — наочно бачити цю спорідненість через струни мовних паралелей — які б вони не були натягнені.

*ḱléwos, дійсно, виявляється, *n‌dʰgʷʰitom.
Tags:
 
историкопопс

гроші відкладайте, ілюстрації розкішні

Ілюстрація Вікторії Українець до видання Значення чаклунства Джеральда Ґарднера.

Реконструкція знатного датчанина 10ст. по матеріалам з поховання близ Хедєбю.По деяким єлементам одягу відно шо він перебував на службі у східноримського імператора в підрозділі мавшем назву "пелікіфори"(сокироносці) або "варанги", якіх ми знаемо як "варяги".

А це Арі Мудрий Торґільссон, перший ісландський книжник і фарісєй, вітає вас із Всесвітнім днем Книги і авторського права 📚☝️

Навздогін до теми. Пропоную наступної неділі (4 травня) зібратися на стрімі і поговорити нарешті про феномен сейду. Чим він є, чим він не є, чим він міг/може бути. І хай буде срач! (а там десь у тих же числах і Вальпурґішнахт, хехех)

https://t.me/ravensfjord?livestream=d19307de02a4832b69
Ми починаємо)

Але це таке.
Головне інше.



Мій бат вийшов з кільця і відійшов на нові позиції. Як ви бачите по стрілочкам, ворог продовжує на них тиснути.
А що таке відхід під тиском ворога, особливо через тонке гирло "мішка"
Це втрата майна, бо головне вивести всіх людей.
Отакі списки перед виходом робили всі:
Остается:
Генератор 3 шт. (Майно БпАК)
Щегла (майно БпАК)
Бандера павер 2 шт. (Майно БпАК) (постараются один унести с собой)
Экофло 1 шт (майно БпАК)
Переноска

Забирают:
Стационарную рацию
Старлинк
Дроны
Антена + кабеля
АКБ
Рацию + зарядку
Планшет с кропивой
Быстрые зарядки

... привезет сегодня к К...:
Генератор
Мачту
Топливо
Бандера павер
Экофло

Тепер все це треба скомпенсувати. А це гроші.
Тому відкриваю новий збір на потреби 106 бату. Найнегайніше треба 20к дроншикам і 20к мінометці на старлінк.
Я розумію що мабуть вже задовбав вас зборами, але хоч, на диво, держава багато зараз допомагає, більшість втрат закриває, без вашої помічі буде надто важко, а хлопці ітак тримаються з останніх сил.
Тому дуже прошу - допоможіть!

для 106 бату

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/73Tz3d5fyg

💳Номер картки банки
4441 1111 2366 0502

Пей пал.
Eugen Pinak:
PayPal: Name: YEVGEN PINAK, Email: pinak77@yahoo.com

Ну раз така справа, то за годинку всіх чекаю)

Воістину!
https://www.youtube.com/watch?v=l7m713y4xN8

🌍 Весна воскресла!

Якщо дослідити етимологію слова "Пасха" — це спочатку приведе до давньогрецького πάσχα, далі до арамейського "פסחא", спорідненого з давньоєврейським "פסח", що читається як "Песах" та буквально означає "проходження повз". Песах — це іудейське свято, приурочене до виходу євреїв з Єгипту. Куди більш цікавими виявляться етимологічні корені англійської назви цього іудейського свята. Сучасний англійський термін Easter споріднений з німецьким Ostern, у стародавніх текстах з'являється у формах Ēastru, Ēastro і Ēastre або Ēostre.

За свідченням Беди, англійського історика, місяць квітень носив староанглійську назву Ēosturmōnaþ, який «колись називався на честь богині на ім’я Еостра, на честь якої в тому місяці справлялися свята». Це одне з небагатьох свідчень про існування такої богині та свята на її честь. Брати Грімм писали, що «слово Ostarâ, подібно до давньоанглійського Eástre, могло в язичницькі часи бути ім'ям вищої істоти, культ якої був так глибоко вкорінений у народі, що християнам частково довелося з ним змиритися — у результаті вони використали стародавнє ім'я для позначення тепер уже свого щорічного свята».

Оскільки про Остару мова вже йшла — цього разу варто розкрити тему традицій до свята весни. Звичай фарбувати яйця відомий не лише в Європі — на іранське свято Навруз також прийнято розфарбовувати яйця. Назва свята походить від праіндоєвропейського *néwos, від якого також походять англ. new, нім. neu, укр. новий. Навруз походить з зороастрійської традиції, тобто звичай фарбувати яйця не пов'язаний з християнством, а сягає індоєвропейських традицій. Яйце у багатьох народів було уособленням родючої сили природи.

У слов'янських народів яйце асоціювалося з родючістю землі, з весняним відродженням природи. Щодо пасок — у східних слов'ян в дохристиянські часи панувала традиція випікання "баб" — випічка, приурочена до весняних свят, яка разом з яйцями символізує здатність чоловіків і жінок до продовження роду. Наші предки в Весняне Рівнодення влаштовували святкування на честь відродження сонця та воскресіння природи, і не дивлячись на спроби церкви знищити ці язичницькі традиції — вони живі й сьогодні.

☠️ @vallholl

Продовження історії Риму - противника, наставника, мрії та здобичі тевтонців:

Тут нач вчергове несеться, що згадана у Волюспі Ґулльвейґ - це проява мами нашої Анґрабоди. І у нас тут є небезпідставні, понімаєте, сумніви:
👇👇👇

Ґюльвейг як іпостась Анґрбоди?

Серед сучасних північних язичників існують версії, що Ґюльвейг може бути іпостасcю Фреї. Деякі люди співвідносять її з Анґрбодою.

Особисто я ніколи не відчувала паралелі між Анґрбодою і Ґюльвейг.
Я схильна виділяти Ґюльвейг як окремого, самобутнього міфологічного персонажа. Не знаю, чому її почали співвідносити з Анґрбодою. В міфі немає жодних суттєвих (і несуттєвих) натяків на це. Можливо, через те що Ґюльвейг могутня і зовсім недобра чаклунка, а Анґрбода, котра названа Старою із Залізного Лісу - теж доволі неоднозначна і скоріше неблага постать з точки зору людей. Чи справа в специфічний триразовій смерті Ґюльвейг і такому ж воскресінні? Тут структурно проглядається міфологема помираючого та воскресаючого божества і натяки на проходження певного ініціатичного процесу. З іншого боку, даний міф міг дійти в урізаному варіанті, тому важко зробити однозначні висновки.

Анґрбода як володарка лісового простору (котрий вважається лімінальним) скоріше може надати місце і специфічні умови для переживання ініціатичного досвіду, або доленосної зустрічі з потойбічною істотою накшталт мюркріди (вовчої вершниці).

Отже, схожість Ґюльвейг і Анґрбоди проглядається лише на рівні архетипу зловіщої жінки, котра володіє магічною силою. Цього замало, щоб виносити твердження про те, що Ґюльвейг - можлива іпостась Анґрбоди.

#північ #Боги #роздуми #Анґербода #Ґюльвейг

І, раз пішла такая вейцла, разставляй-ка стакани.
Чесно крадено звідси

Сьогодні день народження у нашого дорогого друга Володимира, захисника України!
Зичимо йому міцного здоровʼя і довголіття, плідної практики щедрої на духовні й життєві звершення! Дякуємо тобі за твою щирість, відданість та небайдужість!

Підтримати Володю, на реабілітацію та збори

Приват гривня: Volodymyr Moiseienko
4149 6293 5808 4424
Приват евро:Volodymyr Moiseienko
5168 7520 8577 5065
Моно гривня:4441111400259796
PayPal: Volodymyr Moiseienko
ippmani2013@icloud.com

— Доброго вечора, сер,
я повернувся до вас:
дорогою ледь не вмер,
дорогою ледь не згас.

Все там було — ліхтарі,
печальні лиця повій,
стяг, який майорів,
скручений у сувій.

Багато було чудес,
усміхнених лиць дітлахів.
І з димом в безмежність небес
дівочий здіймався спів.

Багато всього було,
багато чого не було,
але наприкінці врешті-решт
Добро подолало Зло.

Ось як було в кінці:
смертю Він смерть поправ.
Тоді прокидались й мерці,
така тоді сталась пора.

І всі дивувались, бо
ніхто ще такого не чув:
щоб помер й воскреснув Бог,
який ніс Хреста на плечу.

Ніхто ще такого не знав,
не бачив такого ніхто.
Стояла тепла весна
і світ одягався в хітон.

Тепер я вернуся, сер,
щоб вам розказати про це:
насправді ніщо не важить,
крім того, що Він — воскрес.

Тож, прошу пробачить мені,
що я спізнився до вас.
Дорогою ледь не загинув,
дорогою ледь не загас.

І нині ви мусите знати,
що більшим за нас усіх
був Отой, Розіпʼятий,
Божий Син.

Ладно, тепер без жартів. Нині - Страстна п'ятниця, день, коли пархаті жидамасони римляни розіп'яли мудреця, пророка і Сина Божого (останнє нас як язичників не має дивувати - зрештою, "ви - діти богів, ваша доля відома". Ми можемо по-різному ставитися до цієї міфологеми і сюжету. Конкретно мені тут цікаво інше. Як цей сюжет і образний ряд інтерпретували скальди.

Ну та, ну та, хто за шо, а Хаґен за скальдів, ну вже даруйте, профдемормація.

А інтерпретували, я вам скажу, цілком незле. Включили в образний ряд на раз-два. Так, у "Молодшій Едді" подибуємо наступне:

Так сказав Стейн Гердісарсон:

Я святого пана
шатра світу віршем
радше пошаную,
ніж людей, бо слава
більш йому належить.

Тут: шатро світу = небо, його пан = Христос.

А так сказав Арнор Ярлів Скальд:

Спаси, славний конунгу
дня основи, Гермунда.

Тут: основа дня = небо, її конунг = Христос

І ще сказав Арнор:

Спаси, добрий княже
шатра сонця, Рьоґнвальда.

Тут: шатро сонця = небо, його князь = Христос

А так сказав Халльвард:

Кнуд боронить землю,
наче пан гір зали.

Тут: зала гір = небо, її пан = Христос.

Як сказав Арнор:

Мудрий Мікаль зважить вчинки
всіх мужів негідні й гідні;
потім пан шолому сонця
люд поділить на престолі.

Тут: Мікаль = архангел Михаїл, шолом сонця = небо, його пан = Христос.

І, звісно, кенінги на позначення Христа:

Як можна позначити Христа? Так, що кличуть його
творцем небес і землі, ангелів і сонця, правителем світу, небесного царства і янголів, конунгом небес, сонця, Єрусалиму,
Йордану і Греції, вождем апостолів і найсвятішим із людей.
Скальди минувшини позначали його через джерело Урд
і Рим.

А також Христос це: пан монахів, конунг зали вітру (неба), конунг сонця, син Марії, пан мільдінґів (героїв, аристократів), родич Бога, конунг янголів, князь Йордану, заступник/оборонець греків і Ґардів (Русі), вождь небес, конунг усього, наглядач народів землі, владар світу, ет цетера, ет, понімаєте, цетера.

Ви, звісна річ, із цього набору можете виснувати, як саме приймали Христа скальди (тут - придворні поети). Як короля, князя, володаря. Один ідол - замінили іншим? Мейбі, мейбі. Тому що - якби я мав складати віси про Христа, то радше вживав би кенінґи штибу "той, хто всіх звільнив", "усежертва", "агнець Божий", "переможець смерті", "руйнівник гріха", "всенадія" тощо. І тут - радикальна різниця поколінь і сприйняття образу.

Мені, зрештою, славнів князям не складати, можу собі дозволити...

Може хтось допоможе згенерити адекватну картинку, бо я вже задовбався... 🤪

Трошки розповім про кумедну ситуацію, або чому виєбони на пустому місці - дурна ідея.

Бачив ото, машинку, гарну таку. Ауді Квадро, якоїсь далеко не останньої лінійки в категорії цих авто.
Загалом, хороша, якісна машина.
І надпис на номері - Фарт.
Ну все було б нічого, якби це було показано що це вдача, фарт, фортуна і хамінг'я.
Біда тіко в тому, що власник, видимо, думаючи що він дуже буде вумний і покаже які у нього круті яйця і яка у нього хамінг'я вирішив написати слово "Фарт" як вдачу - тільки англійськими літерами.
Правда, стався трошки фейл, бо англійською Fart - це означає випуск газів сракою.

Тому люди, учіть мови, і не повторюйте помилки фанатів ієрогліфів, або таких номерних знаків.

Один з найбільш архаїчних ритуалів, який дожив до наших днів — це водіння стріли.

Суть ритуалу полягає в тому, що співаючи сакральну пісню (довгу, адже вважалось, що довжина пісні прямо впливає на її магічну дію) люди йдуть вздовж поля і «відкривають» землю для нового сільськогосподарського року. Супроводжувались пісні двома типами танків: кривим (карагод) і лінійним.
Завершувався обряд «похороном стріли», тобто символічним умертвінням зими і переходом до літа (тут відбився класичний поділ року на зиму і літо у праіндоєвропейців).

Етнограф Олексій Доля, який з Наталкою Фіцич змогли натрапити на цей обряд і записати його, був вражений, що цей обряд ще взагалі живий.

До перегляду надаю відео Фіцич і Долі. Це дійсно вражає.

Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ.

Наразі звернувся випускник, військовослужбовець 32 бригади 2 мехбату
Потреба: FPV окуляри SKYZONE SKY02O

🎯Ціль: 20 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2zSoKiMxGt

💳Номер картки банки
4441111006483279

Канал звітів https://t.me/reportgroupzbir

Уолтер(Walter), або Вальтер, як його нині вимовляють німці, є традиційним германським іменем, яке має неочікуване одношеньє ко слов'янам.

В староверхньонімецькій же воно писалося як Waltheri і в якості його предка реконструюють прагерманське ім'я *Waldaharjaz, що означає "володар войска". До речі, в якості його дублета виступає *Harjawaldaz, себто сучасний Harald.

Так от, вам не показалося і не здалося, прагерм. *waldą дійсно означає "сила", "мочь", "влада", "авторитет". Походить з ПраІЄ *h₂welh₁- "мочь" або "правити", яке в свою чергу вельми віроятним чином пов'язане з *welh₁- "воліти".

Серед когнатов хочеться виділити англійське "to wield" – "володіти", наприклад мечем, ну і звичайно праслов'янське *volděti (володіти) та його іноформу *volsti (волости, відси і наша "волость" з "обвластью").

Офіційно дозволяю тепер називати Волтера старим слов'янським іменем Володар, або Волод(ислав) чи Воїволод, єжели припече).

(До речі, це юбілейне 3333й повідомленьє на каналі)

#імбиромовознавство

Тілько не ксьондз! (С)
https://www.youtube.com/watch?v=KBGKvgc2nvE

Дощечка для ткацтва з рунічним написом - прокльоном знайдена в Лунді та зберігається в Датському Національному музеї.
Вважається прикладом сейда.

Текст:
"Sigvor's Ingemar will have my pain"

«Sigvor's Ingemar нехай отримає/відчує мій біль»

Зауважимо окремо, що поняття-то про гастрономію у нордів існували. В англосакській мові є термін tungolcraft (чи якось так) = "небесних тіл ремесло". Були і специ з читання "небесних мап", "знавці зірок". Якщо ваш успіх (і життя!) напряму залежить від орієнтації у просторі у відкритому морі - хіба хочеш - мусиш навчитися використовувати будь-які природні підказки.

А от на кошт нордичної астрології - ой, певності немає. Тому що немає джерел, у яких би вона фігурувала (окей - я таких джерел не знаю). Днями скидали мені прегарну пасту, де на повному серйозі проводилися паралелі між обійстями богів і планетами. Ахінея повна, навіть не хочу коментувати. Лише скажу, що Сонце там не фігурує. Зато фігурує чи Нептун, чи Плутон. Сапієнті сат, ідіть у сад.

А що ви чули за нордичну астрологію, мої чювачьки?

Астрономія у Еддах

Деякі вчені обстоюють думку, що міфи півночі мають дещо (багато) про астрономію, яка була важлива для усього, від плавання до землеробства. Наприклад, цей Chris Johnsen має купу статей про це. Зокрема, ось How Passages in the Edda act as References to Constellations, де він пише, наприклад, таке:
____________________

У «Грімнісмаль» міститься опис скандинавської космології. Як зазначалося вище, ця поема містить астрономічно значуще число 432 000. Вона також описує домівки богів і богинь, і цей опис має вплив шістдесяткової системи числення (що значимо для астрономії), оскільки в ній описано саме 12 домівок богів і богинь.

1. Трудхейм для Тора та Ідалір для Улля
2. Альвхейм для Фрейра
3. Валаскйальф для Валі
4. Соквабекк для Саги (деякі вчені вважають, що це Фріґґ)
5. Ґладхейм для Одіна, який має всередині себе зал Одіна — Валгаллу
6. Трюмхейм для Скаді, яка править ним після смерті свого батька
7. Брейдаблік для Бальдра
8. Хімінбіорґ для Хеймдаля
9. Фолькванґ для Фрейї
10. Ґлітнір для Форсеті
11. Ноатун для Ньорда
12. Ландвіді для Відара

Дванадцять будинків богів можна розглядати як натяк на те, що вони розташовані на небі, оскільки небо протягом багатьох тисячоліть було поділене на 12 рівних «домів», як вони відомі в сучасній астрології.
____________________

Автор ще багато чого пише про ймовірні астрономічні дані у Еддах, почитайте)

А мені цікаво, чи можна оцей список, хехех, взяти за основу для нордичної астрології? І якщо так, то які будинки відповідають яким знакам зодіаку? Ухххх, який потенціал, скільки тут можна навигадувати! ✨

#цікаве #міфологія

Рунічний камінь, вмурований у стіну звичайного будинку в Стокгольмі, датований між 1070 та 1100 роками.
1937 року камінь вийняли на реставрацію, очистили та повернули на місце.
Напис на камені говорить:
"Торстейн і Фрегунн спорудили камінь за своїм сином".Камень підпертий у 19 сторіччі гарматою 18 ст. яка слугує відбійником захисником від пошкодожень рогу будинку осями каретних колес.

🌟🌟🌟🌟🌟🌟
🌟🌟🌟
🌟🌟🌟➰🌟🌟
#альфарій_пише #анонс #етер
🎐🎐🌞🎐🎐
Завтра буде повторна розширена лекція про Рей-кі. Поговоримо про неї як про Традицію, оглянемо її можливості, символи та силу, а також я розповім про свій особистий шлях та покажу вам, чого можна досягти розвиваючись у цьому напрямку.
🎐 🎐 🎐
🌟Чекаємо на вас о
🌟🌟⭐🌟🌟🌟

⭐І не забуваємо за донатити на ЗБІР⭐

Справжня Рейкі - це ісландська горілка, а кого з вас раптом цікавлять оці енергетичні практики і теорії, то раджу завітати на цей стрім:
👇👇👇

Осьосьо вам Мудрість Одіна, на яку ми заслужили 😂😂😂
👇👇👇

Source ✤ Via

Оголошую збір! Але незвичайний!
Apr. 14th, 2025 06:18 pm
Для початку, рекомендую подивиться ось це веселе відео.
https://youtu.be/xjoMQSm5R-c?si=ntdD0Ga-fFQ6W1y8

До мене звернулись хлопці що все це роблять. І так, вони офіційно сапери. А що це означає? Якщо ти не батальонний сапер, ти не маєш бойових виплат. Не знаю що це зараз по грошам, але не багато. Чому не багато? Бо пластик для друку боєприпасів покупаєш сам, вибухівку дістають з ннрозриввв, але їх все одно не вистачає, і приходиться бадяжить самім, а компоненти, а компоненти покупать.
Так от, в мене до вас, шановна спільнота, просьба і пропозиція, хочете в пряму прийняти участь в помсті руснє за вбивства наших людей?

https://prom.ua/ua/p2502330806-poroshok-alyuminievyj-serebryanka.html
Хлопцям на місяць потрібні чотири бочки. Це з пересилкою 40000 гривень. Справимось?
Тому оголошую збір- 40000 на помсту!
Дуже розраховую на вас.
Хочеться щоб робота побратимів не переривалась із за нестачі грошів.
Ну дуже красиво працюють!

на помсту

🎯Ціль: 40 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/61W8xyCi7M

💳Номер картки банки
5375 4112 0275 4003


Пей пал.
Eugen Pinak:
PayPal: Name: YEVGEN PINAK, Email: pinak77@yahoo.com

єй, 9 годин стріму!
Це все вплив стрімів пана Бориса. Сподіваюся перевершити рекорд у 12 годин!

Якщо сподобався стрім, адміна можна підтримати. Перед тим задонативши на ЗСУ.

Стрім про Одіна завершено, зараз - офтоп, вільний мікрофон, шиза і все, що ви любите

Не зважаючи ні на що, за кілька хвилин розпочинаємо

Тут от правильна пролунала думка від ветерана цієї війни, що ми наперекір росіянам маємо жити. Сим вирішено стрім проводити. Говорити будемо на досить важливу для всього дискурсу тему, тому будьте, якщо маєте сили!
Почнемо трохи раніше, о 6!

Адмін сьогодні був на отаких вайбах кельтського шляху! Не без супроводу, але про це адмін не має право казати вголос. А взагалі що тут ще скажеш, крім як те, що завтра в нас лекція про Одінову требу! Треба бути так-то.

Ну і нагадуємо, що завтра о 19-00 збираємося на одінічний стрім!
Додатково зауважу, що взагалі про Одіна варто зробити навіть не одну, а кілька бесід. Адже феномен (сподіваюся, це точний термін) надто широкий, щоб можна було викласти все за 2-3 години. Тобто мабуть можна, але - це буде дуже поверхнево. А хотілося б взяти лопату і закопатися 😎

Позолочений флюгер корабля вікінгів із 1000-х років.
Готланд, Швеція, музей Форнсалена

❗️Прошу підтримати
👇👇👇

Поки я получив із армії зп у вигляді 1915грн))
Але хочу взять полегшені плити собі - хочеться уберегти хоч пару хребцевих дисків до потрапляння на фронт від цього корсара (хто в курсі той в курсі).

Так шо якшо є лишні шекелі для одмєна - буду дуже вдячний.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9ohdXUGH8M

💳Номер картки банки
4441 1111 2327 0187

P.S. Насправді дуже стісняюсь, що доводиться виставлять збір тепер уже на себе, вибачайте, якщо що🫣

Вид зі Львівського замку.
Лінкс колонен - маршірен!
Рехтс колонен - маршірен!
Дас панцершкрек унд тотенкопф!
Яволь натюрліх! Фюр йобенмуттер!
Зітхайль! Зітхайль!
І засікаю, скільки відпишеться.
У нас тут не цейво. У нас тут ...
тойво.

Короче.
Оце я понімаю шансончик так шансончик.
Мурка практично
https://www.youtube.com/watch?v=nwcde8YTe2M

Дивились ми тут днями кіно про Вільяма Волеса і всяке таке. І зринала там фраза "Патріоти Шотландії". І от таке питання. Патріотизм = любов до Батьківщини - це ж не зовсім модерний витвір. Адже. Ми всі пам'ятаємо криталий латинізм "немає нічого солодшого, ніж загинути за Батьківщину". Про патріо, розумієте, морес. Ну і от. Виходить так, що патріотизм притаманний грекам (де патріа - це твій поліс), римлянам (де патріа - це Рес Публіка, Реч, мать її, Посполита). А далі шо? Капшо?

Окей. В олднорських мовах є відповідники до "патрії": ættsjörð "родова земля" і ódal "невід'ємне майно". Але якщо від одалю є похідні "одальмен", "люди одалю", то від "еттсйорд" похідних немає. Відтак! Чи буде правильним твердження, що до 19 століття у нас не може бути категорії "патріота" в принципі? Категорії людини, що ладна піти на все заради свого народу?

Чи явище таки було, просто для нього ще не існувало категорії означення? Чи "патрія" обмежувалася кордонами твоїх родових володінь?