Він лежав на підлозі, в холодній тюрмі
Не просивши пощади, лежав без надій,
Чекав на загибель у темній пітьмі.
Не спав — бо у снах бачив хрест серед мрій.
За римським законом- убивці-розп'яття.
Варрава розбійник, не вартий життя.
Ненавидів всіх, він дихав прокляттям
І сам розумів- що нема вороття.
Та навіть хоробрим страшним стає хрест.
Ось, скрипнули двері на ржавих петлях
"Вставай, ну скоріше! Тебе відпускають!"
Вартовий закричав, до дзвону в вушах.
До страти залишилось кілька годин.
Варрава на стражника швидко поглянув.
Не вірив словам, був похмурий, мов камінь.
"Іди!-кинув варта. Народ захотів.
Тебе відпускають! Пилата впросили!
Царю Іудейському смерть присудили!
Варрава без віри сказав: "Повтори!'
— іншого нині ведуть. Тебе відпустили...
Якогось Ісуса, Його розіпнуть."
Вартовий засміявся: Незнав ти такого?.
"Не знав.» і Варрава на волю ступив.
Знов сонце побачив, не вірив, без сил
І хто б міг подумати Смертнику-воля.
"Родився в рубашці"- здавалося друзям.
«Невже? Це про мене?.. Мене відпустили?!» —
Шепотів сам до себе, не вірячи людям.
Заснути спокійно думки не давали,
Не міг у собі подолати тривогу
Щоночі вставав, хоч дверей не ламали,
І чув: «Тебе знову ведуть на Голгофу…»
Дарма були страхи — ніхто не приходив
Дорога стара під ногами лягла
Забула душа, як темницю проходив
Знов спокій і мир у собі віднайшла.
Він мав ще роки- дар свободи від Бога.
Не знав він, як цвях пробиває живе.
Лиш сни йому снились, лиш хрест та дорога.
Що Він-незнайомець на плечах несе.
Чи стрівся Варрава із Ним? Я не знаю...
Та як не відкликнеться серце в тобі,
Коли чуєш голос: «Тебе відпускають…» —
І не принести Йому серце в мольбі?
Мене не тримали в кайданах ніколи.
Та дух мій страждав у кайданах гріха.
О, ні! Я не краща за вбивцю-Варраву.
Я також була не достойна життя.
Для грішника права немає щоб жити
Та Божого Сина на смерть засудив
Тоді відпустили не тільки Варраву
Для мене і тебе... Бог милість явив.
Темниця відкрита. А ти ще в неволі.
Схились в ніг Ісуса, там смерті нема.
"Тебе відпускають!"- хватайся за волю
Твій вирок скасовано! Ти вільна, душа.
…
рифмований український переклад С.Петрук