А ще в “Місячному камні чудові ілюстрації. Вони передають відчуття самотність героя та взагалі атмосферу книги. Просто краса!

Мій святковий «кошик» 🐣
Одразу кажу, Бьолля тільки купила, ще не читала))

Діліться своїми фото, як у вас проходять вихідні,що читаєте або що купили☺️

Збʼю трохи інтелектуальний пафос свого блогу, а то ще подумаєте, що я лише Манна і Шевельова читаю, тому розповім про “Ессекські пси” Дена Джонса, яку я прочитала на початку місяця.

Точніше розповідати насправді нема чого, тому я коротко.

Очікування:

історичний роман. Адже автор - історик, який написав якісь бестселери з історії.

Сюжет в стилі Гая Річчі тільки під час Столітньої війни. Ну подивіться на цю пафосну обкладинку! Що ще я мала очікувати?!?

Мені обіцяли «вибуховий, майстерно побудований роман про чоловіків, пов’язаних путами братерства, про дружбу, лицарство і жорстокість великих королів». Ну мало бути щось круте…

Реальність:

“а розмов то…”
Нудноватий історичний бойовичок.
Повна відсутність гумору, якоїсь динаміки, пригоди не викликали емоцій (я так і не зрозуміла, де вибуховий роман), герої не викликали співпереживання (вимбачте, але на ватажка банди дивитися без суму та неловкості не виходить. Про наркомана взагалі мовчу (так-так, тут один з героїв “сидить” на якомусь порошку). Про Отця також мовчу).

Мені не вистачило якихось історичних деталей - типу описів побуту тощо. Бо тут з історичних подій це лише описи нападів.

Короче, щось якось ну такоє.

3⭐️

#Анка_прочитала

Томас Манн базує, а #Анка_цитує

Як ви там?

А що у вас з читанням?

Бо я розумію, що взагалі нічого не йде.
Не можу сконцентруватися взагалі, думки не фокусуються, тому не можу читати щось серйозне.
Те саме і про емоційно важкі книжки (планувала прочитати “Пісню пророка” та “Місто самоти” - але просто не можу). І так важко, тому добивати себе ще й книжками не хочеться.
Почала читати “Той, хто полюбить тебе у всій твоїй жалюгідній славі”, але сміятися не хочеться (книга смішна, просто я наче не можу собі дозволити собі сміятися).

От сиджу і не можу обрати книгу, бо наче і хочеться відволіктися, почитати щось, але що?

А що ви читаєте в такі важкі дні? Ви добивате себе книжками чи, навпаки, читаєте щось затишне?

Суми 😥 Коли ти бачиш ці новини про рідне місто, де живуть твої батьки, дивишся на загиблих на тій вулиці, де ходила сотні разів, то це жахливе відчуття страху й злості.

Ще раз попрошу вас задонатити на наш з колегами збір і обійняти своїх рідних 💔

Суми💔
Немає ні сил, ні слів, ні бажання, щоб передати свої емоції.
Бережіть одне одного і донатьте!

Поки дописую відгук на “Зачаровану гору” покажу, що мені прийшло.

А прийшла мені заключна третя частина графічного роману “Із пекла” Алана Мура і Едді Кемпбелла. Ось відгук на першу частину, яка мені дуууже сподобалась.

Це альтернативна історія Джека-Різника, тільки з масонами, психлікарнями і історією Лондона. Нравицця)

*drop the mic

не поспориш)

Я вже на фінішній прямій цих двох романів-товстунців: «Одержимості» та «Зачарованої гори». Це той випадок, коли не знаєш за яку книгу хапатися, бо цікаво що ж там далі і в одній, і в іншій (так, друга половина Манна мені йде легше. Я б могла пожартувати, бо відчуваю, що кінець близько і тому відкрилось друге дихання, але не буду🙊). Але все ж таки «Одержимість» перемагає, бо відірватися просто нереально! 

І, як на зло, саме сьогодні нестерпно болять очі, тому не можу читати😞

Отак і живемо: тільки наближаємось до цілі, як виникає якась хуйня перешкода🫠

А що читаєте ви зараз?

Протягом останніх років я завжди планувала на пару місяців вперед, що і за чим я буду читати.
Так, я іноді змінювала книги, але це відсотків 10, не більше.

Але зрозуміла, що це легкий спосіб вигоріти. Ось це відчуття неочікуваності, сюрпризу зникає. Ось це відчуття, коли підходиш до книжкової шафи (в моєму випадку книжкової купи🙃) і думаєш «що ж моя душа хоче почитати саме зараз».
Прям як в дитинстві, коли я ходила в бібліотеку і просто обирала книгу по обкладинці, опису, чи іншій якійсь незрозумілій причині.

Я вирішила це змінити і повернути це відчуття) Тому в цьому місяці жодних планувань! От що душа захоче - те і буду читати.
Дуже сподіваюсь, що щось адекватне і ніяких «Ґудзиків»🙊

А як ви читаєте? Плануєте чи обираєте за настроєм? І які плани на квітень, якщо є?

Так, розіграш зробила - дивіться в коментарях до минулого посту)

А взагалі щиро вам дякую за всі приємності, що ви мені написали! Якби я знала, що ви такі понаписуєте теплі слова, то вже давно б купила 2 однакові книги))))
Якщо без жартів, то я дійсно вдячна, бо саме ваші слова дають сили та бажання вести канал і щось писати😊
Дякую вам, що ви у мене є🧡

Цей день настав!
День, коли в моїй бібліотеці зʼявилось дві однакові книги🫠

Не знаю, як так вийшло, але мені прийшло два екземпляри роману «Місто самоти» Олівії Ленґ.
Слідство показало, що я зробила 2 передзамовлення 4 та 23 січня. Але ні про що не жалкую))

Хочу розіграти зайву книгу серед вас)
Умови прості:
треба бути на мене підписаною.
залиште свій коментар під цим постом, якщо хочете брати участь у розіграші. (Якщо напишите приємності, то ваші шанси ростуть - мій пости, мої правила)))

Все) оберу через рандомайзер завтра ввечері) удачі вам🧡

А що ви класного прочитали? що радите почитати? або ж навпаки, що розчарувало? Діліться своїми книжками)

Березень, який я зробила для себе місяцем жіночої прози, вийшов різноманітним та яскравим. Я прочитала різних авторок, з різних країн, з різним досвідом.

Ось мій список:

🇩🇰 Данія - Туве Дітлевсен “Дитинство” 4.5 ⭐️
🇵🇱 Польща - Ольга Токарчук “Шафа” 4.5 ⭐️
🇺🇦 Україна - Каріна Саварина “Не вагітна” 4.5 ⭐️
🇻🇳 Вʼєтнам - Кім Тхюї “Ru” 4 ⭐️
🇨🇱 Чилі - Ісабель Альєнде “Віолета” 4,5 ⭐️
🇸🇪 Швеція - Ліна Вулф “Коханці-поліглоти” 5 ⭐️
🇺🇸 США - Мона Авад “Зайчик” 4.5 ⭐️
🇫🇷 Франція - Симона де Бовуар “Ошукана жінка” 5 ⭐️
🇺🇦 Україна - Ольга Кобилянська “Царівна” 5 ⭐️

#Анка_підсумовує
#ЛітератураБезВізи

Або відкривайте мій телеграм краще на ноуті🫠

#Анка_цитує

У відгуку я принципово не писала, що Симона де Бовуар партнерка Жана-Поля Сартра, адже вона набагато більше, ніж просто чиясь партнерка. Вона філософиня, письменниця, феміністка, інтелектуалка.

Просто декілька фактів, про Симону, які мене вразили.

Письменниця стала дев'ятою жінкою, яка отримала диплом Сорбонни, адже жінкам до цього не дозволяли здобувати вищу освіту.

В 21 рік склала агрегацію (як я зрозуміла, це іспит, що дає дозвіл для викладання в університетах та є важливим національним рейтингом для студентів) з філософії, зайнявши 2 місце. Перше місце отримав Жан-Поль Сартр, тут вони і познайомились. Симона стала наймолодшою людиною, яка склала цей іспит.

В 1949 році пише “Другу стать” , яка стає ледь не біблією феміністичного руху. Письменниця пише 2 томи роздумів та досліджень, що ж таке жінка. Головна ідея твору: «Жінкою не народжуються, нею стають», тобто про вплив соціуму на формування і сприйняття жінки.
До речі, її мають перевидати в Основах, на що дуже чекаємо і тримаємо кулачки.

В 1954 році опублікувала роман «Мандарини», за який отримала найпрестижнішу французьку премію - Гонкурівську премію. Завдяки цьому змогла купити квартиру в Парижі)

В 1964 році разом з Жаном-Полем Сартром була у Києва, де її сприйняти як “жінку Жана-Поля Сартра” (трохи facepalm)

Але найбільше мене вразило, що вона не тільки писала та говорила про фемінізм (хоча довгі роки не вважала себе феміністкою, а лише соціалісткою), а й була активною рушійною силою. Вона разом з сестрою Хеленою підтримувала жінок, які страждали від домашнього насилля.
В 1971 році написала і підписала “Маніфест трьохсот сорока трьох”. На той час у Франції за аборти карали, і 343 жінок вимагали їхню декриміналізацію. В ньому жінки, а серед них і Франсуаза Саган, і Катрін Денев, і Маргеріт Дюрас, признавались, що самі робили аборт. Цей маніфест ще називають «Маніфест 343 шльондр».

Про її любовне життя я взагалі мовчу… Чому все ще не зняти про неї серіал на Нетфліксі не зрозуміло, бо там такі пригоди))

Є чудовий подкаст на Cult про Симону де Бовуар (дивіться/слухайте одразу другий, бо він повторює перший і дає більшу кількість інформації)

Поки я намагаюсь написати відгук на книгу “Ошукана жінка” Симони де Бовуар, поділюсь обкладинками:

1. США
2. Туреччина
3. Іран
4. Туреччина2
5. Румунія
6. США
7. Словаччина

Яка сподобалась? Мені подобається, як переосмислюють твір зараз і як через це змінюються обкладинки, стають сучасними.

#обкладинки

Сьогодні годину сиділа на вулиці читала «Одержимість» Баєтт🌞Цей роман читається повільніше і складніше, ніж «Книга для дітей».
«Одержимість» - ідеально заземляє, з нею не можна поспішати, нею треба повільно насолоджуватися і от тоді кайфуєш🧡

Приїхало моє передзамовлення☺️ таке гарнюнє, і шрифт чудовий, і всього 670 сторіночок 🙃

Як добре, що я читала цю книгу і поки немає сильного бажання перечитати (бо гарно памʼятаю), бо була б паніка, коли це все читати)))

Коли хотів кінематографічно посумувати біля води, з кавою, Radiohead, а насправді змерз і зголоднів через 10 хвилин, і тому біжиш додому🫠

Це фото - мій муд сьогодні. Все депресивне, сіре, але є книжечки📚

Трохи прихворіла і це як ніколи вчасне нагадування🧡

Видавництво «Видавництво» щось знає)))
Я не проти такої реклами))

А ще я у захваті від видання “Коханців-поліглотів”, яке вийшло у видавництва "Видавництво”. Тільки подивіться на ці ілюстрації! ну краса ж!

Мені настільки сподобалось, що вирішила зібрати цю серію, тому вже купила собі “Коханий. Техас” ісландської письменниці Ґудрун Єви Мінервудоттір.

А ви збираєте якісь серії? Бо я наче не фанатка цього, але таки почала збирати цю та Подарункову класику від Абабагаламаги)

У мами чоловіка на роботі))

Плани на день глобальні: написати 2 відгуки і дочитати Шевельова💪 або ж просто заважати чоловікові) поки ще не вирішила))

Мої плани на день🤓

«Моя темна Ванесса» викликає сильну злість. Авторка майстерно описує грумінг, тобто як вчитель маніпулює 15річною дівчиною, щоб вона закохалась в нього.
І коли він дав їй «Лоліту», то ця злість зашкалює!

Читали? Які враження від неї? Чи також у вас бомбило від неї?

сьогодні був важкий день (ненавиджу ходити по лікарям та здавати аналізи), тому я дійсно про це мріяла))

Таки замовила цю книгу)

«південна готика» + авторка лауреатка Пулітцерівської премії + тема втрати + яка гарнюня 😍

Так, вирішила трохи поекспериментувати і записала кружечки про свої нові книжки.

Мене манять ці кружечки (для відео я занадто лінива, бо розбиратися в світлі, петлічках, монтажі я не хочу🙈), а кружечки подобаються своєю щирістю і відчуттям «тут і зараз».

Тому шукайте в коментах до цього посту кружечки))
Мені треба ваш фідбек: чи вам подобається такий формат, чи дивитесь ви кружечки, чи треба щось покращувати чи ні) і будьте, будь ласка, до мене поблажливі☺️

Почала читати “Ошукана жінка” Симони де Бовуар. І мені вже подобається ця книга з першої ж сторінки!

Ось уривок з твору “Свідомий вік” (всього їх 3 в книзі).
Це так мило😊 Сподіваюсь, що колись, в 60 років, і я буду дивитися на Сергія і бачити в ньому молодого мого Сергія…

#Анка_читає

А ось які гарні #обкладинки до роману “RU” Кім Тхюї в різних країнах:

1. Туреччина
2. Норвегія
3. Франція
4. Франція2
5. Канада
6. Фінляндія
7. Бразилія

Яка найбільше подобається?

Прийшли 3 книги від видавництва Ще одну сторінку, які дуууже хочу прочитати🤤

І дивлюсь на свою бібліотеку, яку я тільки рік тому почала збирати і просто заздрю сама собі! Яке ж все смачне! От як тут не вигоріти, якщо я хочу читати все і зараз!😐

Діліться своїми бібліотеками, шафами, поличками☺️

П.С. Мабуть прийдеться купляти шафу, бо щось ця конструкція вже тримається на чесному слові🙈 як і моя кукуха)) яка власниця, така і поличка))

Так, у нас замєна))

хто грає/грав?)

Як вам комплімент? Повелися б на такий підкат?
Це «Зайчик» і поки все, що мені тут подобається це туча куча згадок інших письменників і письменниць)

Я і мої проблеми))
Бʼю себе по руках, щоб таки не взяти Баєтт))

Діана, не спокушай мене!

Зайчики вже повернулися додому🐰
Сьогодні нестерпно болить голова, тому відклала Кобилянську «Царівна» і таки берусь за «Зайчика». Побажайте мені удачі 🤞

Собака вигуляна: майже 3 години гулянь по Русанівці🐶

Діліться своїми четвероногими або іншою-кількістю-ногими друзями)

Окремо хочу подякувати жінкам-військовим, які борються за нашу з вами свободу🧡

Найкраще привітання - це скинути донат. Наприклад, ось «Одна за одну», де збирають кошти на тактичні берці для жінок-військовослужбовиць. Або на будь-який інший.

Підтримуємо одна одну🧡

Перше читання на вулиці) Веслі не задоволена, що я їй не віддаю другу половину смаколика🙊

«Дитинство» - ідеальне читання напередодні 8 березня. Сильна книга, від якої трохи боляче. Підійде для любителів покопатися в думках, головах, душах людей.

Цей місяць буду ділитися лише книгами жінок.
Спеціально обрала різних письменниць з різних країн з різним досвідом.

Не найкраще було рішення послухати Багряного з самого ранку🫠
Двічі плакала на вулиці, коли вигулювала собаку((

Якщо ще не читали або не слухали, то на АБУК безкоштовно і всього 40 хвилин.

Але будьте готові, що буде боляче…

Часто так буває і з книжками))