3 роки тому московити брутально розпочали черговий виток російсько-української війни.
Маленька вистава розрослась до великого спектаклю, адже разом ми трохи внесли в корективи в сценарій "Кієва за трі дня" і ось він вже плавно починає свій 4ий рік.
Українська військова машина продовжує перемелювати орків (буквально, це дійсно великі до жаху обсяги), які прийшли вкрасти наш дім, а головне - наше майбутнє.
Продовжує перемелювати попри всю невнятну та неймовірно-засуджуючу допомогу, звісно.
Треба прийняти той факт, що наші глибокостурбовані партнери ще не раз підкинуть нам проблем (вони і своїх-то вирішити не можуть), тому не слід лізти до помиральної ями, бо дядько в перуці щось не те сказав.
Вдумайтесь, Європа з населенням у 700+млн осіб та Штати з 300+млн відверто побоюються московитів з населенням 130+млн, які методично стираються об Україну з населенням 30+млн в умовах дефіциту зброї.
Це я все веду до того, що ми справді потужні разом, тож не забувайте цього і не піддавайтесь ні на скавчання з-за кордону, ні на підкилимні ігри окремих політичних сил.
Ну в 22му ж не піддались, вірно?
То чого тепер здаватись?
Все у нас вийде, головне не опускати руки, адже доля любить не тільки сміливих, а й впертих.
А 22ий показав що нам вистачає і першого, і другого.
Слава Україні!