Воскресіння Христове

Коли у Велику П'ятницю Христос похований був Йосипом з Аріматеї та Никодимом, жінки, що між них були Марія Магдалина й Марія, мати Йосієва, прийшли й споглядали, де Його поховано було. Повернувшись по цьому додому, у суботу, як заповідано було, спочивали. Наступного ж дня, на третій день по тому, як Христос розіп'ятий був, заготували вони пахощів багато та пішли до гробу Його, аби тіло Його намастити. Ідучи ж, говорили одна одній: «Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?» А проте, коли прийшли до гробу Ісуса, побачили, що каменя вже відвалено було; зайшовши, побачили, що й тіла Ісусового в ньому не було.

Були ж у печері тій, що в ній Ісуса поховали, два юнаки у сяючих блискучих одежах, що Анголами Божими були, та мовив той, що праворуч сидів, до жінок: «Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп’ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були. Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив». Воскреснувши ж дня першого в тижні, явився Він уперше Марії Магдалині, з якої вигнав сімох демонів, та наказав їй про Воскресіння Його ученикам Його. Вони ж, почувши це, не йняли віри. Він же явився двом із них, проте і їхнім словам інші не повірили, але повірили лиш тоді, коли Він сам з'явився перед Одинадцятьма.

Протягом наступних же сорока днів Ісус із учениками перебував і Церкву Православну заснував та Таїнства Церкви встановив, а опісля того, наказавши учням: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!», – вознісся на небо й сидить праворуч Отця.

День світлого Христового Воскресіння істинно є найрадіснішим днем у році, яко цього дня спасительна місія Господа нашого Ісуса Христа була остаточно звершена, а гріх та смерть – незворотно розгромлені. Цього святого дня всі люди отримали можливість спастись не як заслужене, але як дар, бо Господь полюбив світ. Ми вітаємо всіх наших читачів зі святом Пасхи та бажаємо провести цей день у подячній молитві до Спасителя нашого, причаститися Тіла й Крові Його у храмі Божому та, освятивши паски й поживу святкову, спожити їх із близькими та рідними. Нехай же Всемилостивий Господь подасть усім нам велику та багату милість, вбереже кожного від хворостей душевних та тілесних, звільнить Русь-Україну нашу від нашестя язичників та укріпить Церкву нашу, аби вона істинно навчала Слова Його Істини.

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Велика Субота

Цей день заслужено названий найбільш благословенним сьомим днем з усіх, що були. Сьогодні Церква згадує, як Христос, перебуваючи Тілом Своїм у гробі, Душею Своєю спустився до пекел та, поруйнувавши силу диявольську, визволив душі праведників старозавітних, що із Вірою на Його прихід чекали. Після цього Він вводить до раю розбійника, що біля Нього розіп'ятий був і покаявся.

На богослужіннях сьогодні читались перед Плащаницею Спасителя 15 паремій – зібрання старозавітних пророцтв про Христа та Його відкупну Жертву. У Єрусалимі ж щороку на Велику Суботу відбувається сходження Благодатного Вогню в Гробі Господньому за молитвою Патріарха Єрусалимського; цього року сходження Святого Світла відбулося близько 14:35 за київським часом. Ввечері ж, незадовго до півночі служиться Полуношниця, в ході якої Плащаниця заноситься до вівтаря й кладеться на престол, де перебуває до свята Вознесіння Господнього, після чого починається пасхальний Хресний Хід.

Велика Субота є водночас скорботною та радісною, яко в цей день Бог-Слово, тілом лежачи у гробі, у дні сьомім спочиває від усієї праці Своєї, яку для Спасіння занепалого світу здійснив, проте вже близький час, коли знову пролунають слова з Євангелія, що їх Ангол Господній мовив: «Ви шукаєте Розп’ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були» – і воскреслий Христос сповістить увесь світ про Свою остаточну Перемогу над гріхом та смертю.

Велика П'ятниця

Цей день є найскорботнішим межи всіх днів Страсного Тижня та найсуворішим у всьому Великому Пості. Сьогодні згадується останній день життя Ісуса Христа перед Його Розп'яттям і Воскресінням.

Коли Іуда в саду Гефсиманському видав Ісуса книжникам та первосвященникам, і було Його схоплено, привели Ісуса до первосвященника того року Каяфи, де зібралися книжники й старійшини юдейські. І стали первосвященники та весь синедріон шукати на Ісуса неправдивого свідчення, щоб убити Його, і багато лжесвідків приходило, але свідчення не знаходилось. Тоді ж первосвященник спитав Ісуса: «Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?» Ісус йому відказав: «Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!» Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: «Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!» І накинулись на Ісуса присутні, та били Його багато. На ранок же, у п'ятницю перед Пасхою, повели Його до Пилата.

Коли ж постав Він перед намісником Юдеї, той спитав Його: «Ти Цар Юдейський?» Ісус же йому відказав: «Ти кажеш». І розпитував Його Пилат багато, та провини не знайшов у Ньому і знав, що через заздрощі Той виданий був. Перед Пасхою ж був звичай у Юдеї відпускати з темниці одного в'язня до народу, котрого той захоче. Тоді вийшов Пилат до народу та мовив: «Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?» Народ же, підбурений первосвященниками, вигукнув: «Варавву». Тоді спитав Пилат: «А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?» Закричали ж усі: «Розіпни Його!» Пилат же, хоч і знав, що невинний Той, піддався на цей вияв богопротивної демократії та умив свої руки перед народом і сказав: «Я невинний у крові Його! Самі ви побачите». А ввесь народ відповів і сказав: «На нас Його кров і на наших дітей!»

Опісля ж того повели Ісуса із хрестом Його до місця, що Череповищем зветься, а по-юдейськи – Голгофа, дали Йому вино, з гіркотою змішане, пити, проте не схотів Він. Тоді ж розіп'яли Його, а після того кидали жереб і поділили одежу Його та посідали стерегти Його. Над головою ж Його табличку помістили: «Ісус Назарянин, Цар Юдейський». Обабіч Нього ж розп'яли двох розбійників. Народ же, що повз Його хрест проходив, насміхався над ним, насміхались і первосвященники. Близько дев'ятої години того дня Ісус, скрикнувши гучним голосом, духа віддав. І після того роздерлась завіса у храмі надвоє, і земля здригалась, а скелі розпадались. Багато тіл спочилих святих з гробів повставали. Бачивши це, сотник і вояки його налякались дуже та мовили: «Він був справді Син Божий!» Надвечір же прийшов до Пилата чоловік із Аріматеї на ім'я Йосип та сказав видати йому тіло Його, Пилат наказав видати. І був чоловік на ймення Никодим там, що приніс зі сто літрів алое та смирни. Йосип же, обгорнувши тіло Його плащаницею новою з пахощами, поклав у гріб новий, що його висік у скелі, та привалив входа каменем великим...

У день цей, коли згадується велика Жертва Спасителя нашого, у храмах не служаться Літургії, бо цього дня Сам Господь пожертвував собою. Натомість служаться Царські Часи. Вечірня відправляється на спомин про зняття з хреста тіла Христового і Його поховання. Під час служби священнослужителі піднімають Плащаницю з престолу, немов із Голгофи, і виносять її з вівтаря на середину храму, аби віруючі поклонилися Тому, Хто на ній зображений. І хоча цей день ми проводимо у скорботі, проте відомо є, що вже наблизилось світле Воскресіння Христове, а разом із ним і Спасіння всіх, яке Воно сповістило.

Менделеєв Дмитро Іванович – видатний руський хімік, фізик, метролог, економіст, геолог, метеоролог, нафтовик, приладобудівник та педагог. Професор Імператорського Санкт-Петербурзького університету, член-коресподент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук, таємний радник. У 1855-1856 роках викладав у навчальних закладах Сімферополя та Одеси, у 1857-1890 – в Імператорському Санкт-Петербурзькому університеті. У 1903 році був першим головою Державної екзаменаційної комісії Київського Політехнічного Інституту. Протягом більшої частини свого життя провадив активну наукову діяльність, ставши автором досліджень у багатьох різних галузях, основоположних праць із повітроплавання, сільського господарства, хімічної технології тощо; брав активну участь у стимуляції промислово-економічного розвитку Російської Імперії. По собі залишив понад 1500 праць, серед яких 432 фундаментальні праці різних спрямувань, зокрема класичні «Основи хімії». Найбільш відомий за завершеною ним у 1869 році Періодичною системою хімічних елементів.

Етнічне походження: Українське

Цефальний індекс: Мезоцефалія (≈80,2)
Висотний індекс: Гіпсікранія (≈75,3)
Лицьовий індекс: Мезопросопія (≈86,1)
Носовий індекс: Лепторинія (≈68,8)
Форма спинки носа: Пряма
Висота чола: Високе (≈36,6% від загальної висоти обличчя)
Форма чола: Нахилене
Нахил очної щілини: Горизонтальний
Вилиці: Помірно широкі
Щелепа: Середня
Підборіддя: Слабко виражене вольове
Форма потилиці: Помірно випукла
Колір очей: Світлий відтінок, №12 за шкалою Бунака
Посадка очей: Глибока
Товщина губ: Середні
Будова тіла: Мезо-брахіморфна
Зріст: Високий

Східний балтид зі східнордійським впливом

Basilica Rasologiae

Увага❗️Збір на машину❗️

Мобільна група ППО ДУК "Правий Сектор" потребує вашої підтримки!🇺🇦

Бійцям потрібен транспорт для виконання бойових завдань з захисту Nашого неба!

Сума збору: 300 000

Номер карти банки: 4441 1111 2356 2294

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/5AsE7KJXyP

Будемо вдячні кожному внеску або репосту⚔️

Великий Четвер

Цього дня Церква згадує Тайну Вечерю Господа нашого Ісуса Христа із учениками Його. Звершилось це за день до старозавітної Пасхи, коли юдеї святкували чудесний вихід із Єгипту, де народ їхній чотири століття був поневолений. Почалася вечеря тим, що Ісус обмив ноги своїм ученикам. Син Божий, вчинивши те, що зазвичай раби вчиняли, повчав учнів Своїх смирення й любові один до одного: «Чи знаєте ви, що Я зробив вам? Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його. Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините! Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п’яту свою!» Сказавши це, мовив Ісус далі: «Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я. Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!»

Опісля ж того сповістив Він учеників Його, що один між них видасть Його. Стривожилися ж учні Його та думали, хто б це міг бути. Тоді Симон Петро сказав учневі, що при Ісусовім лоні сидів та що любив його Ісус, аби той спитав Його, про кого Він каже. Ісус же відказав на це: «Це той, кому, умочивши, подам Я куска». Вмочивши ж хліба, подав його Іуді Іскаріотському. Із куском тим ввійшов сатана в нього, Ісус же сказав йому: «Що ти робиш, роби швидше». Іуда ж тоді вийшов. Зробивши ж так, сказав Ісус ученикам, що недовго Йому лишилось бути з ними, та промовив: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою».

Також сьогодні згадується, як Христос у Гефсиманському саду молився. Коли ж молився Він, учні Його в сон впадали; Він же, передчуваючи чашу страждань, що для Нього вготована, молився Отцю, аби справдилася Його Воля. Увечері ж до саду цього з озброєним натовпом рабів та слуг первосвященників прийшов Іуда Іскаріот, аби зрадницьким цілуванням своїм видати книжникам та фарисеям Його, Який добровільно прийняв на Себе всю повноту страждань та смерті на хресті задля нашого Спасіння.

Також за вечерею Ісус, розломивши хліб, перетворив його на Тіло Своє, а вино перетворив на Кров Свою та подав Їх ученикам своїм, цим встановивши найбільше з Таїнств Православної Церкви – Таїнство Євхаристії, або Причастя. Без Причастя ж немає життя, бо Христос навчив нас, що коли хтось споживає Тіло та Кров Його, то він у Христі перебуває, а Христос – у ньому. Тож причащаймось Святих Христових Таїн, приступаючи до них із чистим розумом та сокрушенним серцем, аби через злиття зі Спасителем успадкувати Життя вічне.

Думенко Сергій Петрович (в чернецтві – Епіфаній) – колишній Архиєрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, розкольник Церкви, наступник Іуди та очільник розкольницької ПЦУ. У 2003 році закінчив Київську Богословську Академію та став кандидатом богослів'я, з 2006 року почав у ній викладати. У 2007 році прийняв чернечий постриг, а наступного року вже був піднесений до сану архімандрита, призначений секретарем Патріарха Філарета та керуючим справами Патріархії. У 2009-2013 роках посідав Вишгородську кафедру, у 2013-2019 роках – був Митрополитом Переяславським та Білоцерківським та Патріаршим намісником. У 2010-2019 роках був ректором КПБА. У 2019 році Думенко за підтримки уряду організував «церковний переворот», в ході якого ним було узурповано владу в ПЦУ, деякі храми й монастирі були захоплені силою, а архиєреї вимушені визнати його результати зокрема через погрози з боку можновоадців, у спробі усунути від керівництва Церквою Святійшого Патріарха Філарета.

Етнічне походження: Українське, польське

Цефальний індекс: Брахіцефалія (≈83,8)
Висотний індекс: Ортокранія (≈72,7)
Лицьовий індекс: Юрипросопія (≈82,5)
Носовий індекс: Лепторинія (≈65,1)
Форма спинки носа: Пряма
Висота чола: Високе (≈36,3% від загальної висоти обличчя)
Форма чола: Помірно нахилене
Нахил очної щілини: Горизонтальний
Вилиці: Широкі
Щелепа: Середня
Підборіддя: Невиражене
Форма потилиці: Невиражена
Колір очей: Темно-змішаний відтінок, №5 за шкалою Бунака
Посадка очей: Середня
Колір волосся: Темний відтінок
Товщина губ: Помірно товсті
Будова тіла: Мезоморфна
Зріст: Середній (≈176-178 см)

Альпінід із східнонордійським впливом

Basilica Rasologiae

Велика Середа

Опісля подій Великого Вівторка Христос востаннє перед смертю Своєю провів ніч у Вифанії. У вечір той прийшов Він до дому Симона Прокаженного та з ним за столом сів, аби повечеряти. Тоді жінка-грішниця, що у Вифанії перебувала, зачувши про те, де Ісус перебуває, прийшла до дому Симона та алавастрову посудину мира дорогоцінного принесла й, припавши ззаду до ніг Його, окропила їх слізьми та волоссям своїм обтирала й миром намащувала.

Симон же, бачивши це, міркував так: «Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!» Христос же на це відказав йому: «Були два боржники в одного вірителя; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?» Симон же відповів: «Думаю, той, кому більше простив». І Він йому відповів: «Розсудив ти правдиво». Тоді ж, обернувшись до жінки, мовив: «Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм. Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно. Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила... Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить». Коли ж сповістив Він жінку про те, що прощені гріхи її, ті, хто сиділи із Ним за столом, загомоніли: «Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?» Він же сказав їй: «Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!»

У той же час, коли Ісус у домі Симона Прокаженного зволив повечеряти, зібрались і книжники, фарисеї та старійшини іудейські в первосвященника того року Каяфи та радились між собою, як би їм Його схопити та вбити. Вирішили ж, що на свято того робити не можна, аби заколоту в народі, що Його полюбив, не сталось. Тоді ввійшов до цього зборища беззаконного один із учеників Ісуса, Іуда Іскаріотський, що прийшов до них, аби Його видати. Зраділи ж нечестиві та пообіцяли зраднику срібників. Відтоді став Іуда шукати слушного часу, коли б йому видати Його.

У Велику Середу Церква вшановує пам'ять тої жони-грішниці, що, живши неправедно, прийшла до Ісуса, аби ноги Його миром намастити, яко Ісус мовив того вечора: «Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон... Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам’ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!» (Мк., 14:8-9) Сьогодні славиться та, що миром своїм попередила смирну й алое Никодима; та, що до ніг Христових принесла голову свою. Згадується цього дня і зрада Іуди: поки грішниця раділа, витрачаючи миро дорогоцінне, він прагнув продати Неоціненного; поки вона від гріха звільнялась, він у рабство гріхові з власної волі подався. Грішниця у цей день вірою своєю спаслася, Іуда ж – зневірою та срібролюбством своїм на погибель віддався. Стережіться ж ті, що Іудину хворость у собі мають, бо коли ж він, бачивши дива Ісусові, жертвою хвороби своєї став, то як вам від неї спастися? Будьмо ж перед Богом смиренні та у гріхах своїх розкаяні, яко Він, зціливши Симона від прокази й відпустивши жоні гріхи її, зцілить і наші душі від хворостей, бо не бажає смерті нашої, але Спасіння подає!

Ніколас Кім Коппола (Ніколас Кейдж) – американський актор кіно, телебачення та озвучування, кінорежисер та продюсер. Вперше з'явився на екранах у 1982 році у віці 17 років, а наступного року виконав головну роль у фільмі «Дівчина з долини». Найбільш відомий за ролями у фільмах «Покидаючи Лас-Вегас», «Ренфілд», «Сценарій сну», «Збройовий барон», «Скарб нації», «Скеля», «Без обличчя», екранізації твору Лавкрафта «Барва з позамежжя світу», «Свиня» тощо. Є лауреатом премій «Оскар», «Золотий Глобус», «Срібна раковина» та дворазовим лауреатом премії «Сатурн», а також багаторазовим номінантом на ці та аналогічні премії.

Етнічне походження: Італійське, німецьке, польське, англійське, шотландське

Цефальний індекс: Брахіцефалія (≈82,4)
Висотний індекс: Ортокранія (≈73,3)
Лицьовий індекс: Лептопросопія (≈93,7)
Носовий індекс: Лепторинія (≈63,4)
Форма спинки носа: Випукла
Висота чола: Високе (≈35,5% від загальної висоти обличчя)
Форма чола: Нахилене
Нахил очної щілини: Горизонтальний
Вилиці: Середні
Щелепа: Помірно вузька
Підборіддя: Виражене вольове
Форма потилиці: Сплощена
Колір очей: Світлий відтінок, №9 за шкалою Бунака
Посадка очей: Помірно глибока
Колір волосся: Темно-змішаний відтінок
Товщина губ: Тонкі
Будова тіла: Мезо-доліхоморфна
Зріст: Високий (183 см)

Норік в основі

Basilica Rasologiae

Великий вівторок: його значення та Богослужіння

Ніч на вівторок Ісус Христос провів також у Віфанії, і у вівторок вранці знову прийшов у храм Єрусалимський і багато навчав у храмі і поза храмом (Мф. 24, 1). Первосвященики і старійшини, чуючи притчі Його і розуміючи, що Він про них говорить, намагалися схопити Його і вбити. Але напасти на Нього відкрито не могли, оскільки боялися народу, який шанував Його за пророка (Мф. 21, 46), був у захопленні від вчення Його (Мк. 11, 18), слухав Його з насолодою (Мк. 12, 37).

З Євангельських настанов, виголошених Ісусом Христом у вівторок, Церква обрала для повчання віруючих в цей день притчу про десять дів, як особливо відповідну часу Великої седмиці, в яку нам найбільше слід бадьоритись і молитися.

Великий вівторок нагадує нам про десять дів що знаменують перемогу непідкупного Владики.

Джерело:☦️

#страсний_тиждень

Високопреосвященнійший Митрополит Євлогій (в миру Гутченко Євген Анатолійович) – Архиєрей Української Православної Церкви, Митрополит Сумський та Охтирський із 4 (17) листопада 2008 року. У серпні 1991 року був призначений викладачем в Одеській Духовній Семінарії, у жовтні прийняв чернечий сан. У 1994-1998 роках був благочинним одеського Свято-Успенського чоловічого монастиря та по 2007 рік входив до його Духовного Собору, 30 листопада 1995 року був возведений у сан архімандрита. У 1998-2007 роках – ректор ОДС. 12 листопада 2007 року хіротонізований на Єпископа Кременчуцького й Хорольського та посідав кременчуцьку кафедру до переводу на сумську. У 2013 році возведений у сан Архиєпископа, у 2018 – Митрополита. З 1995 року обіймав низку посад при Синоді УПЦ, з 10 жовтня 2024 року очолює Літургічну комісію. Владика Євлогій та Сумська єпархія під його керівництвом на постійній основі надають матеріальну та духовну допомогу руському воїнству у боротьбі з радянськими військами.

Етнічне походження: Українське

Цефальний індекс: Брахіцефалія (≈82,3)
Висотний індекс: Гіпсікранія (≈75,5)
Лицьовий індекс: Юрипросопія (≈81,7)
Носовий індекс: Мезоринія (≈71,3)
Форма спинки носа: Хвиляста
Висота чола: Середнє (≈32,9% від загальної висоти обличчя)
Форма чола: Помірно нахилене
Нахил очної щілини: Горизонтальний
Вилиці: Широкі
Щелепа: Широка
Підборіддя: Виражене вольове
Форма потилиці: Округла
Колір очей: Світлий відтінок, №9 за шкалою Бунака
Посадка очей: Глибока
Колір волосся: Темно-змішаний відтінок
Товщина губ: Тонкі
Будова тіла: Брахі-мезоморфна
Зріст: Високий (≈183-185 см)

Борребю із незначним динарським впливом

Basilica Rasologiae

Страсний тиждень – найважливіший тиждень усього церковного року. В час тижня, що передує Великодню, у православних храмах молитовно згадують останні дні земного життя Спасителя нашого Ісуса Христа: Його страждання на Хресті, розп’яття та похорон. Унікальність цих днів настільки значна, що кожен день в церковній традиції називається святим та великим.

Унікальна храмова атмосфера занурює нас в таємницю страждань Господа нашого Ісуса Христа заради спасіння кожного з нас. З давніх-давен дні Страсного тижня глибоко шанувались християнами. Віруючі проводили ці святі дні накладаючи на себе особливі аскетичні подвиги: вживали мінімальну кількість їжі, більшість часу проводили у молитві та виявляли особливу любов і турботу до потребуючих.

Богослужіння цього тижня неймовірно глибокі, змістовні та зворушливі. Крок за кроком вони відтворюють для нас усю історію страждань Спасителя, пригадують нам Його Божественні настанови, роблять свідками та учасниками здійснення Євангелія.

Митрополит Сумський УПЦ Євлогій назвав москалів безбожниками. Нарешті чітка позиція.

Сьогодні Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято Входу Господнього в Єрусалим

Дивне воскрешення Лазаря, що попереднього дня вшановувалось, було Христом звершене за шість днів до Пасхи юдейської. Того дня Він Сам прийшов у дім Лазаря та сестер його на вечерю. Марфа ж за вечерею Йому прислуговувала, а Марія, сестра лазарева, взявши літру найдорожчого мира, намастила ним ноги Ісуса та волоссям своїм Його ноги обтерла. І багато юдеїв зійшлось до дому Лазаря, аби воскреслого з мертвих побачити. Через це первосвященники змовились і Лазаря разом із Христом убити, яко багато людей через диво воскресіння його з мертвих у Христа ввірували, та не належало злочестивим намірам їхнім справдитись.

Наступного ж дня рушив Христос із Вифанії до града Єрусалима, а народ, про те зачувши, рвав зелене пальмове віття та перед Ісусом на землю його кидав, та одежею своєю дорогу йому встеляв. Тоді ж звідусіль було чути: «Осанна у вишніх! Благословен, Хто йде в Ім'я Господнє! Цар Ізраїлів!» Ісус же до міста в'їхав на ослі, аби справдилось написане: «Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!» Народ же, що із Ним тоді був, свідчив, що Він Лазаря з гробу викликав та із мертвих воскресив. Фарисеї ж прославленням Христа цим обурені були, а межи тих, що славили Його, були того дня не лише юдеї, але й елліни.

Ісус же після цього ввійшов до храму Божого та вигнав звідти всіх торговців і столи та ослони їхні поперевертав, мовлячи: «Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників». У храм же до Нього зійшлися сліпі та кульгаві, і Він зцілив їх усіх. Книжники та первосвященники ж бачили ці дива Господні та дітей, що у храмі вигукували «Осанна Сину Давидовому!», та мовили: «Чи ти чуєш, що кажуть вони?» А Ісус відказав їм: «Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?»

У день цей преславний Господь ступив до великого града Божого як істинний Цар, чиє Царство є не від світу цього. Ті, ж хто радо стрічав його, вигукуючи «Осанна», вже за три дні кричали, стоячи перед Пилатом: «Розіпни, розіпни Його!» Проте сьогоднішнє свято є істинно радісним, яко була учинена Слава Господеві устами всіх аж до самих грудних дітей, тож прославляймо Господа й ми, яко Він один дива великі звершив і від погибелі вічної рід людський порятував. Принесімо ж Йому не лише зелене віття, але й плоди нашого покаяння й молитви та справ милосердя. Також піднесімо до Господа Ісуса Христа молитви про упокій душ невинно убієнних московськими язичниками в Сумах та по всій землі руській, за зміцнення воїнства нашого у боротьбі з безбожниками та за настання часів мирних через перемогу над більшовиками. Нехай же Всемилостивий Бог вислухає та помилує всіх нас!

О́бщеє воскресе́ніє пре́жде Твоєя́ стра́сти увіря́я, із ме́ртвих воздви́гл єси́ Ла́заря, Христе́ Бо́же. Ті́мже і ми, я́ко о́троци, побі́ди зна́менія нося́ще, Тебі́, Побіди́телю смéрти, вопіє́м: оса́нна в ви́шніх, Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє.

Палагнюк Володимир Іванович (Волтер Джек Пеланс) – американський актор кіно та театру, спортсмен, поет, живописець та військовий. В молодості працював на вугільний шахті, проте після перемоги у внутрішньому футбольному чемпіонаті університету Північної Кароліни опинився в професійному спорті. Наприкінці 1930-х років почав кар'єру професійного боксера та побив тогочасний рекорд, здобувши 15 перемог поспіль, 12 з них – нокаутом у перших чотирьох раундах. З початком Другої світової війни долучився до ВПС США та потрапив у авіакатастрофу під час польоту, внаслідок якої отримав серйозні опіки обличчя. Після відновлення знову брав участь у бойових діях, демобілізувався в 1944 році. Почав свою акторську кар'єру в 1947 році, зігравши у виставі за п'єсою «Трамвай „Бажання“». 3 роки потому дебютував у кіно, зігравши у фільмі «Паніка на вулиці». За свою роль у фільмі «Міські піжони» 1991 року був нагороджений Оскаром та Золотим Глобусом, також був номінований на Оскар за роль у фільмах «Раптовий страх» 1952 року та «Шейн» 1953 року, а 1961 року зіграв головну роль у фільмі «Варавва», присвяченому євангельським подіям. Також із початку 1950-х років займався живописом, написавши десятки картин, а 1996 року видав збірку віршів «Ліс любові» з ілюстраціями власного авторства.

Етнічне походження: Українське

Цефальний індекс: Мезоцефалія (≈78,8)
Висотний індекс: Гіпсікранія (≈75,9)
Лицьовий індекс: Мезопросопія (≈87,2)
Носовий індекс: Лепторинія (≈68,7)
Форма спинки носа: Пряма
Висота чола: Низьке (≈29,1% від загальної висоти обличчя)
Форма чола: Сильно нахилене
Нахил очної щілини: Зовнішні кути дещо вище за внутрішні
Вилиці: Широкі
Щелепа: Широка
Підборіддя: Виражене вольове
Форма потилиці: Випукла
Колір очей: Темно-змішаний відтінок, №5 за шкалою Бунака
Посадка очей: Глибока
Колір волосся: Темно-змішаний відтінок
Товщина губ: Тонкі
Будова тіла: Мезо-брахіморфна
Зріст: Дуже високий (191 см)

Брюнн із впливом ладозького типу

Basilica Rasologiae

Сьогодні, у суботу шостої седмиці Великого Посту, Православна Церква вшановує дивне воскрешення Праведного Лазаря

Написано є, що Лазар жив у Вифанії, що біля Єрусалима та був братом двох сестер – Марфи та Марії. Родина їхня була давно знайома з Ісусом Христом, Спаситель же часто гостював у них. Одного ж разу Лазар тяжко занедужав. Сестри його поспішили повідомити про це Христа, на що той відказав їм: «ця недуга не на смерть, а на славу Божу, щоб через неї Син Божий прославився» (Ін., 11:4). Знаючи ж, що другові Його належить померти, Господь провів ще два дні в Піреї.

Опісля ж сказав ученикам: «Ходімо знову в Юдею». Ученики ж його відказали на це: «Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?» Ісус відповів: «Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить. А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла». Оце Він сказав, а по тому говорить до них: «Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його». А учні сказали Йому: «Як заснув, то він, Господи, видужає». Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже. Тоді просто сказав їм Ісус: «Умер Лазар». (Ін., 11:7-14)

Коли прибув Христос до Віфанії, то Лазар вже чотири дні як був у гріб покладений, і багато юдеїв з Єрусалиму прийшли, аби сестер його втішити. Коли ж вбачила Господа Марфа, вийшла назустріч Йому та мовила: «Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат». Ісус же сповістив її про те, що брат її воскресне: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре». Скоро потому Христос прийшов до могили Лазаря, що була печерою, каменем приваленою, й бачачи горе сестер його, Сам розчулився й заплакав. Юдеї ж зловтішались: «Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?»

Тоді Господь наказав віддалити каменя від входу. Марфа заперечила, сказавши, що вже тхне, бо ж Лазар вже чотири дні як похований, на що Христос відказав: «Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?» І було знято каменя, а Христос, ставши на вході в печеру, гучним голосом вигукнув: «Лазарю, вийди сюди!» – і Лазар вийшов із гробу. Побачивши диво це, багато юдеїв в Христа Бога увірували, але були й ті, хто розповів про це фарисеям. Фарисеї ж та первосвященники тоді остаточно вирішили вбити Христа. Воскреслий же Лазар прожив ще близько тридцяти років, ставши єпископом на острові Кіпр.

Дивним воскрешенням Праведного Лазаря Господь наш Ісус Христос виявив свою найвищу чудотворну силу, явивши всім, що він є Владика світу та Джерело Життя. Він є Законодавець законів природи, і вони є Йому підвладні. Чудо, звершене Господом того дня, неможливо було заперечити. Це чудо стало надією для всіх людей на те, що ті, хто в Христа вірують та Заповіді Його виконують, навіть по смерті не помруть, але воскреснуть. Це чудо – вияв всеосяжної Любові Господа до всіх нас. Возлюбімо ж і ми Бога, яко один Він у чоловіколюбстві Своїм є Джерелом Життя вічного.

Драголюб «Дража» Михайлович – сербський та югославський військовий та державний діяч, генерал армії, командувач равногорських військових загонів четників у 1941-1946 роках та Міністр армії, флоту та авіації в емігрантському уряді Королівства Югославія. Учасник обох Балканських та обох світових воєн. По завершенню Першої світової війни брав участь у придушенні албанського повстання в Косові. У міжвоєнний період успішно просувався по службі. В 1928 році обійняв посаду начальника штабу Королівської гвардії, а за 2 роки вирушив до Франції для продовження навчання. Після повернення до Югославії в 1937 році обіймав низку штабних посад. Після розгрому королівських військ арміями «Осі» у квітні 1941 року не визнав капітуляції та очолив партизанський супротив монархічного спрямування, що успішно боровся проти німців і їхніх союзників та югославських комуністів та протягом певного часу контролював значні території в Сербії. Після окупації Югославії радянськими військами та поразки руху четників Драголюб Михайлович був заарештований червоними військами та 4 (17) липня 1946 року зазнав мученицької смерті.

Етнічне походження: Сербське

Цефальний індекс: Брахіцефалія (≈83,1)
Висотний індекс: Гіпсікранія (≈75,1)
Лицьовий індекс: Мезопросопія (≈86,4)
Носовий індекс: Лепторинія (≈61,8)
Форма спинки носа: Пряма
Висота чола: Середнє (≈32,1% від загальної висоти обличчя)
Форма чола: Нахилене
Нахил очної щілини: Горизонтальний
Вилиці: Широкі
Щелепа: Широка
Підборіддя: Виражене вольове
Форма потилиці: Округла
Колір очей: Світлий відтінок
Посадка очей: Помірно глибока
Колір волосся: Темний відтінок
Товщина губ: Тонкі
Будова тіла: Мезо-доліхоморфна
Зріст: Високий

Поєднання рис динарида та борребю

Basilica Rasologiae

• Basilica Rasologiae – Перша та єдина українська расологічна спільнота монархічного спрямування.

• НТП – Народність, Традиція, Православ'я, неТиповий Православний гумор.

• National Kuchmizm – Ліпші крадені меми.

• Вісник Нового Риму – Випалюємо лівацтво грецьким вогнем.

• Антифон – Неупереджені новини Православ'я та суміжних з релігією тем.

• Журнал "Obama-era" – Журнал для всієї сім'ї. "Obama-era" – тут всі твої друзі.

• Скрижалі Расових Писань – Збірник знань про раси та історію їхнього розвитку.

• Київський Ізвод – Молитовник, Біблія, тропарі церковнослов'янською в українській транслітерації.

Сократ – давньоелладський філософ, один із християн до Христа. Походив зі знатного роду, під час Пелопоннеської війни брав участь у ній як афінський гопліт. Під час «Тиранії тридцяти», що встановилась у місті по завершенню війни, попри свої виступи проти нових правителів, увійшов до числа трьох тисяч повноправних громадян. Як філософ, не написавши жодного твору, став засновником етики, розділивши філософію давніх еллінів на «досократівську» та «сократівську». Ще до початку Пелопоннеської війни навколо філософа сформувалось коло слухачів, яких він постійно повчав у бесідах та чисельність якого постійно зростала. До слухачів Сократа належали, зокрема, Платон, Ксенофонт Афінський, Антисфен, очільник Тиранії тридцяти Критій та Алківіад, що перейшов на бік спартанців у 415 році до Р.Х. та багато інших. У 399 році до Р.Х. за нешанування афінських «богів» та «розбещення» молоді був засуджений до смерті.

Етнічне походження: Еллінське

Цефальний індекс: Брахіцефалія (≈85,1)
Висотний індекс: Гіпсікранія (≈75,7)
Лицьовий індекс: Юрипросопія (≈83,8)
Носовий індекс: Мезоринія (≈76,2)
Форма спинки носа: Пряма
Висота чола: Середнє (≈34,3% від загальної висоти обличчя)
Форма чола: Слабко нахилене
Нахил очної щілини: Горизонтальний
Вилиці: Широкі
Щелепа: Широка
Підборіддя: Слабко виражене
Форма потилиці: Округла
Посадка очей: Середня
Товщина губ: Середні
Будова тіла: Кремезна
Зріст: Невисокий

Борребю із альпійським впливом

Basilica Rasologiae

Франсіско Пауліно Ерменехільдо Теодуло Франко Баамонде – Каудильйо Іспанії милістю Божою з 18 вересня (1 жовтня) 1936 року по 7 (20) листопада 1975 року. Вивчившись у 1907-1910 роках в Піхотній академії в Толедо, в 1912 році був скерований до Марокко, де в 1912-1916 та 1920-1926 роках брав участь у війні проти берберського емірату Риф. У 1926 році в 33-річному віці став наймолодшим генералом іспанської армії, в 1928 році очолив відновлену Військову академію в Сарагосі, яка була знову закрита після узурпації влади республіканцями навесні 1931 року. З початком літнього повстання 1936 року проти республіканського уряду захопив владу на Канарських островах, а у вересні був обраний генералітетом новим правителем Іспанії та впродовж наступних двох із половиною років розгромив червоні війська по всій території Іспанії. Його правління відзначилось розгромом демократії та репресіями проти республіканських організацій, стрімким економічним зростанням. 1947 року було законодавчо реставровано монархію, а в 1966 році ухвалено рішення про те, що по смерті Франка Іспанію, як Король, очолить Хуан Карлос І.

Етнічне походження: Іспанське

Цефальний індекс: Мезоцефалія (≈79,8)
Висотний індекс: Ортокранія (≈72,8)
Лицьовий індекс: Лептопросопія (≈90,5)
Носовий індекс: Лепторинія (≈55,7)
Форма спинки носа: Випукла
Висота чола: Середнє (≈32,9% від загальної висоти обличчя)
Форма чола: Помірно нахилене
Нахил очної щілини: Зовнішні кути дещо нижче за внутрішні
Вилиці: Середні
Щелепа: Помірно вузька
Підборіддя: Слабко виражене вольове
Форма потилиці: Помірно випукла
Колір очей: Темний відтінок, №2 за шкалою Бунака
Посадка очей: Помірно слабка
Колір волосся: Темний відтінок
Товщина губ: Тонкі
Будова тіла: Доліхо-мезоморфна
Зріст: Середній (164 см)

Західний атлантид із динарським впливом

Basilica Rasologiae