Кабаре
Молодий театр

Хочеться сказати, що я тиждень виношувала щось глибоке, щоб написати тут, але будем чесні, я просто тормоз.

Було дуже цікаво порівняти мюзикл із книгою (а потім ще подивитись з десяток відео-есеїв, які порівнюють кожну екранізацію).

Мюзикл (напевно, очевидно) набагато більше в лоб. Набагато більш прямолінійний з його зігами і дзвінкою тишею при появі свастики на рукаві. З персонажем-євреєм і Саллі, яка раз за разом питає «Але ж це усього лише політика..?».

Я звісно усвідомлювала, що тікток складає хибне враження, фокусуючись лише на яскравих моментах власне самого кабаре, але усе ж це було важко і гнітюче.

Найбільше брехня соцмереж — це сліпуче захоплення персонажем Емсі, бо він виявився хіба що не найбільш лякаючем персонажем. Дрижаки брали від того, як радісно, з посмішкою і блиском він поступово підлаштовується під систему, яка скоріш за все його і зжере.

Але не можна не насолоджуватися нашими акторами, які настільки пронизливо донесли вкладений у мюзикл зміст. Особливо я заворожена Ніколеттою Мочані і її Саллі. Якщо чесно, мрію сходити ще раз, але поближче, просто щоб детальніше розгледіти її гру. Правда, не уявляю, як тепер без бота брати квитки 🥲

Ну і last but not least, я передивилась кадри з усіх найвідоміших постановок і хочу сказати, що наша цілком обʼєктивно сама ахуєнна. Костюми, балет, виконання — усе неймовірної сили. Дуже чуттєво, дуже сексуально, дуже пронизливо.

#театр #кабаре