"Амеба" — перший крок до невидимості. Радянський камуфляж, що "змінив" правила гри.
Камуфляж "Амеба" став першим масово застосовуваним маскувальним костюмом у Червоній армії і відкрив нову епоху в історії радянського військового обмундирування. Розроблений у СРСР наприкінці 1930-х років, він став відповіддю на зростаючу потребу в ефективному індивідуальному маскуванні на полі бою. Ідея створення належала фахівцям науково-дослідних інститутів у співпраці з військовими структурами - зокрема, ГРУ та НКВС. Основним завданням нового камуфляжу було забезпечити прихованість особового складу в умовах лісистої та пересіченої місцевості.

"Амеба" вперше була використана у Другій світовій війні, де її отримали снайпери, розвідники, десантники та підрозділи спецпризначення. Відомо, що цей камуфляж носив знаменитий радянський снайпер Василь Зайцев. Він став частиною обмундирування у найважливіших операціях на Східному фронті - зокрема під час битви за Москву, у Сталінграді та в рамках масштабної наступальної операції "Багратіон".

Характерною ознакою камуфляжу стали органічні, плямисті візерунки, які нагадували контури амеб, звідси й походить його назва. Зазвичай це були поєднання зелених, коричневих та чорних тонів, що дозволяло ефективно зливатися з природним ландшафтом, особливо влітку та восени. Костюм мав вільний крій і зазвичай складався з двох частин - куртки та штанів, які вдягались поверх основної форми.
Зокрема "Амебу" можна вважати "пращуром" вже відомих "Берізки" та "Партизану".