«Жовтолика» — наразі найкраще прочитане року 🪿

Вона якось залізла мені під шкіру і тепер лишиться там жити. Може орендує місце собі на якийсь тривалий час, хто зна

Оцінка: 9/10

Що мені сподобалося?

✨Книга нагадує жіночі мемуари по стилю. Я взагалі обожнюю читати від першої особи, особливо коли це жінка

✨Стиль авторки можна не то шо смакувати, а облизувати до останньої плями, якби він був на тарілці. Воно і легко, і трохи в глибину, і відчуття оцієї гри з читачами та читачками. Це дійсно любов

✨Страхи та переживання головної героїні описані реалістично і тобі легко провалитися у яму співчуття до неї. Вона наче говорила і про мене. Ну але я не така кончена

✨Мені подобається, як тут підіймаються теми расизму. Я звикла довіряти меншинам у їх болях. Того завжди вірю. Бо сама особисто ненавиджу, коли чоловіки не можуть емпатувати до жіночих проблем

✨Книга читається швидко і якось магічно утримувала мою увагу

Чому не 10?

✨Це точно якась моя особиста причина, яку я до кінця не можу сформулювати. Чи то це того, що я не люблю відкриті фінали, чи через ненадійного оповідача, але просто частина мене знає, що це не 10. Хоч і обʼєктивно книга неймовірна

Я б хотіла почитати інші історії про письменниць, бо це надихає працювати і самій. А ще це про близькість та досвід.

Хто читав, то розказуйте як вам! Все як завше 🌸