ЗЕЛЕНСЬКИЙ ОЧИМА БРИТАНЦІВ
Подія яку сильно намагаються не помітити – видання «The Economist» опублікувало метаріал, в якому Зеленського звинуватили в монополізації влади. Видання відверто заявило, що головна вразливість України наразі не стільки військова, скільки політична. Видання відверто пише, що багато українців бояться публічно говорити про неефективність чинної влади. Одна з причин – страх що Захід послабить свою підтримку. Виникає замкнене коло – українці утримуються говорити про неефективність влади – влада почувається безкарною – неефективна команда Зеленського ще більше концентрує владу в своїх руках.
І ще більше підриває ефективність держави та її військові зусилля.
«Поки західні медіа та лідери зводили Зеленського на п'єдестал, ми почали почуватися в пастці», - розповіла виданню головред «Дзеркала тижня» Юлія Мостова.
І скажімо чесно, хіба для нас це відкриття? Це вже лунає звідусюди. Корупційні скандали серед представників влади спалахують один за одним – про них пишуть навіть видання лояльні до влади. Але спробуй заговорити про неефективність влади – зразу ж набіжить ЗЕботва та «білі пальто» і заволають як ти «абулся в лапті». Хіба ні?
І можна було б владі поремствувати, що матеріал в «The Economist» - то провокація клятих трампістів, які всі «продалися Путіну» і тому «паплюжать українське керівництво аби злити Україну Кремлю». Але от лихо. «The Economist» - британське видання. І вочевидь, транслює «The Economist» в першу чергу, погляд британського істеблішменту і британську громадську думку.
А Велика Британія – найбільш давній і послідовний союзник України. Тобто, якщо вже навіть такі люди говорять про монополізацію влади Зеленським – у команди з Банкової крупні проблеми. Бо після напруження стосунків із США, єдиними союзниками України залишилися країни Європи. Якщо офіс Ермака-Зеленського угробить стосунки ще й з Європою, Україна залишиться з Москвою взагалі сам на сам. Тоді наші справи кепські по-справжньому.
А «The Economist» смалить напалмом. Владі згадали тиск на Віталія Шабуніна, якого старанно силяться запхати на нуль. Владі згадали звільнення генерала Залужного – про політичний підтекст цього звільнення вже писав «New York Times». Команді Зеленського згадали також тиск на політичну опозицію і конкретно – санкції проти Петра Порошенка.
До речі, щодо санкцій, влада й сама щойно підлила масла у вогонь.
На суді, де Петро Порошенко намагався оскаржити впроваджені проти нього санкції, були присутні іноземні дипломати. Були представники Німеччини, представники Європейського Союзу та з інших країн-партнерів. Думаю не треба пояснювати ЩО вони там почули і який шок відчули іноземні дипломати, коли почули про «превентивні санкції»?
Ну, тобто, це коли можна громадянина України не допустити до виборів, конфіскувати його майно, заарештувати рахунки, заборонити доступ до інтернету – і все це з просто через особисте бажання президента. Не за якісь вчинки, а просто так – про всяк випадок. Уявляєте як це виглядає для Європи?
Про асоціації з «превентивним арештом», що практикувався нацистами Гітлера, я вже просто мовчу.
Висновок з усього цього простий. Часи коли на Заході Зеленського подавали як лідера молодої демократії, що бореться за виживання – давно минули. Влада може випускати інтерв’ю з особами типу Притули, які стверджують ніби в нас зразкова демократія (а всі утиски лише через війну), але на Заході реальну картину бачать чудово. І говорять уже про монополізацію влади. Побудова диктатури – це наступна серія.
Можемо не сумніватися – ці питання будуть часто виникати під час переговорів представників команди ЗЕ з представниками Європи. Європа чудово розуміє наслідки поразки України і не бажає її. Європа зараз мусить пройти по лезу – не допустити програшу України, і водночас не дати Зеленському створити диктатуру. Те що тему піднімають британці – показово.
Досвід роботи з режимами на кшталт «менеджерів Зеленського», британці мають неабиякий.