​​❓Чи може конфіскація знерухомлених російських активів вплинути на роль євро в глобальній економіці?

У січні 2025 року Україна отримала від ЄС перші 3 млрд євро в межах програми позик ERA Loans, яку буде погашено за рахунок надходжень від знерухомлених російських активів. Європейські політики все активніше обговорюють необхідність конфіскувати основну суму знерухомлених російських активів на користь України.

☝️Водночас ЄЦБ висловлює побоювання, що таке рішення потенційно матиме негативний вплив на роль євро у світовій фінансовій системі, зокрема через:

▪️відмову інших центральних банків від використання резервних активів у євро;
▪️зростання витрат на фінансування для країн ЄС унаслідок збільшення дохідностей у євро;
▪️диверсифікацію валют у торговельних розрахунках тощо.

❓Чи є ці побоювання виправданими?

Із часу свого заснування євро впевнено посідає другу після долара США позицію як на міжнародних фінансових ринках, так і у світовій торгівлі.

Попри обмеження торгівлі ЄС із росією та накладені санкції разом із знерухомленням російських активів частка євро в торговельних розрахунках і фінансових операціях залишається майже незмінною.

Зокрема, частка євро в міжнародних платежах у системі SWIFT із 2023 року становила близько 13%. У євро було номіновано більше 23% непогашених облігацій у світі. Загальна частка євро в офіційних валютних резервах країн світу з 2015 року стабілізувалася на рівні 20%.

🇪🇺 Сьогодні роль євро як другої світової валюти залишається непохитною, незважаючи на спроби пошуку альтернатив окремими країнами з ринками, що розвиваються.

Тож повна синхронна конфіскація російських активів розвиненими країнами на користь України не зможе послабити роль євро і навряд чи матиме матеріальний вплив на сприйняття цієї валюти.

Натомість в умовах високої турбулентності євро може навіть отримати переваги відносно долара США й інших валют.

➡️ Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за квітень 2025 року.

(Продовження)

5️⃣ Чи були присутні на засіданні Комітету, який ухвалював рішення, представники Петра Порошенка?

✅️ Так. Як і мало бути відповідно до закону.

На засіданні був присутній представник Петра Порошенка – адвокат Ігор Головань, який мав змогу надати пояснення та заявити клопотання. Також до засідання Комітету долучився представник АТ «МІБ».

Голова Комітету надав можливість присутнім представникам Порошенка та АТ «МІБ» бути заслуханими шляхом надання додаткових клопотань та пояснень, окрім тих, що були надані НБУ в письмовому вигляді. Учасники засідання Комітету згідно з процедурою заслухали адвоката Петра Порошенка та представника АТ «МІБ».

Після чого Комітет повинен був прийняти рішення шляхом голосування членів Комітету, яке відбувається без присутності сторонніх учасників засідання. Тому представник Петра Порошенка та представник АТ «МІБ» залишили відеоконференцію, що передбачено стандартною процедурою засідання Комітету. Рішення Петро Порошенко та його представники отримали у спосіб, яке передбачає чинне законодавство.

6️⃣Чи можуть депутати Верховної Ради чинити тиск на працівників НБУ, вимагати доступу до службових приміщень НБУ та перешкоджати роботі колегіальних органів Національного банку?

☝️У Законі України “Про Національний банк України” (далі ‒ Закон про Національний банк) чітко визначені взаємовідносини НБУ з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України та спеціальний незалежний статус НБУ з метою його забезпечення основної функції ‒ забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Гарантії забезпечення дотримання меж таких взаємовідносин передбачені ст. 53 Закону про Національний банк, згідно з якою не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців НБУ інакше, як у межах, визначених Конституцією України та цим законом.

➡️ З огляду на визначені в Законі про Національний банк гарантії, будь-який вплив на виконання повноважень службовцями Національного банку щодо прийняття рішень у складі колегіального органу поза межами, визначеними законодавством України, є порушенням цієї норми та повинно нести відповідні наслідки.

​​У звʼязку із застосуванням санкцій до Петра Порошенка Національний банк визнав його ділову репутацію небездоганною

⬆️ Таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури Національного банку ухвалив на засіданні 28 квітня 2025 року.

📍 Реліз про рішення НБУ: https://bank.gov.ua/ua/news/all/u-zvyazku-iz-zastosuvannyam-sanktsiy-do-petra-poroshenka-natsionalniy-bank-viznav-yogo-dilovu-reputatsiyu-nebezdogannoyu

Національний банк України вважає неприйнятними будь-які спроби надати рішенням колегіальних органів регулятора політичний підтекст та надає вичерпні пояснення законності своїх дій для спростування чисельних маніпулятивних заяв, як з боку групи депутатів, які намагалися вчора зірвати засідання Комітету, так і з боку пана Порошенка.

1️⃣ Чому НБУ визнав небездоганною ділову репутацію Петра Порошенка як власника істотної участі в АТ «МІБ»?

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 до Петра Порошенка застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Оскільки Петро Порошенко є власником істотної участі в АТ «МІБ», до нього застосовуються вимоги щодо ділової репутації. Контроль за дотриманням цих вимог здійснює Національний банк. Застосування до Петра Порошенка економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є прямою підставою для визнання ділової репутації небездоганною.

Ділова репутація – це усталений термін, визнаний міжнародним та українським банківським регулюванням, стандартами FATF. Ця вимога до власників та керівників банківських та фінансових установ ‒ ключовий елемент у забезпеченні їх надійності та доброчесності. Відповідність цим вимогам покликана гарантувати стабільність та прозорість фінансової системи, довіру до банків, захист інтересів клієнтів тощо. Застосування санкцій (міжнародних або національних) є ознакою небездоганної ділової репутації в банківському регулюванні.

2️⃣ Чи вплине рішення НБУ щодо ділової репутації Петра Порошенка на діяльність АТ «МІБ» та його клієнтів?

❌️ Ні.

Визнання ділової репутації власника істотної участі банку небездоганною жодним чином не обмежує діяльність банку та виконання його обов’язків перед клієнтами.

3️⃣ Чи перешкоджає рішення НБУ діяльності благодійних фондів, які є клієнтами банку?

❌️ Ні.

Як ми вже зазначили, рішення не впливає на функціонування банку, а, відповідно, і на взаємодію з клієнтами – фізичними та юридичними особами, благодійними організаціями.

Звертаємо увагу на те, що НБУ, розглядаючи питання щодо вимог до ділової репутації Петра Порошенка як власника істотної участі АТ «МІБ», діяв у межах свого мандата, чітко визначеного законодавством, та відповідно до процедур, які є єдиними для всіх банків та застосовувалися в аналогічних ситуаціях.

4️⃣ Чи мав право НБУ проводити засідання Комітету у дистанційному форматі?

✅️ Засідання Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ проходить за визначеною стандартною процедурою. Комітет організовує свою роботу шляхом проведення засідань за рішенням голови Комітету в очній / дистанційній формах або приймає рішення в робочому порядку. Такий формат регламентований Положенням про Комітет, затвердженим Постановою Правління Національного банку України.

Про дату проведення засідання було повідомлено заздалегідь, а в день засідання, яке проходило в дистанційному форматі з використанням платформи ZOOM, усі учасники отримали необхідний доступ.

(Продовження)

⬇️⬇️⬇️

​​Рішенню Правління НБУ зберегти облікову ставку у квітні на рівні 15,5% традиційно передувала дискусія на Комітеті з монетарної політики.

Відкриваємо її залаштунки ⤵️

Але спочатку нагадаємо, що КМП є консультативним внутрішнім органом, до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.

Члени КМП обговорили:
▪️ефективність заходів процентної політики, спрямованих на приборкання інфляції;
▪️основні чинники та перші ознаки послаблення цінового тиску;
▪️ризики, пов’язані з війною та загостренням торговельно-політичних протистоянь у світі;
▪️оптимальну комбінацію заходів монетарної політики, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% та водночас підтримати відновлення кредитування.

✅️ Збереження облікової ставки на рівні 15,5% члени КМП підтримали одностайно.

Динаміка інфляції є близькою до траєкторії прогнозу. З'явилися перші ознаки послаблення цінового тиску. Інфляційні очікування залишаються відносно стійкими, що додає впевненості в майбутньому розвороті інфляції. Попередні заходи НБУ були дієвими, свідченням чого, зокрема, є поліпшення ситуації на валютному ринку і пожвавлення інтересу до гривневих заощаджень.

Вплив торговельних війн у світі на українську економіку очікується помірним, ураховуючи накопичений країнами досвід щодо перебудови глобальних ланцюгів доданої вартості, високу адаптивність українського бізнесу до викликів, а також зниження цін на нафту.

Тож, на думку учасників дискусії, наразі немає потреби в додатковому посиленні процентної політики. Водночас вони погодилися, що пом’якшувати монетарну політику наразі теж було б зарано. Для цього інфляція має повернутися до стійкого сповільнення.

Члени НБУ очікують повернення до обережного пом’якшення процентної політики лише після проходження піку цінового сплеску і зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні.

Ураховуючи посилення геополітичної невизначеності й значні ризики, по’вязані з наслідками війни, вони бачать обмежений простір для пом’якшення процентної політики – очікують облікову ставку на рівні близько 13% наприкінці 2025 року.

Члени НБУ також не виключили імовірність тривалішого, ніж передбачає новий макропрогноз, утримання облікової ставки на поточному рівні або застосування додаткових заходів монетарної політики.

Це відбудеться в разі довшого закріплення інфляції на високому рівні та посилення ризиків розбалансування очікувань.

📍 Деталі.

​​🏡 Іпотека в лютому

Банки України в лютому видали 516 іпотечних кредитів на загальну суму 926 млн грн, що на 7% перевищує обсяги січня.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

☝️Як і раніше, переважну більшість кредитів на купівлю нерухомості було надано в межах державної програми доступного кредитування житла єОселя.

Зміна дизайну програми наприкінці минулого року (зокрема обмеження типу житла, купівля якого може фінансуватися за програмою) надалі відображається на показниках іпотечного кредитування: обсяги кредитування скоротилися в річному вимірі на третину, передусім за рахунок кредитів на придбання житла на вторинному ринку.

⬆️ Натомість зросла частка іпотеки на готове житло від забудовника – до 38%, а також на житло, що будується – до 13,6%.

Середньозважена ефективна ставка в лютому дещо зросла – до 8,4% річних із 8,3% у січні.

☑️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у лютому видано:

▪️у Київській області (204 договори на загальну суму 363,5 млн грн, або 39% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (95 договорів на 206,6 млн грн);
▪️у Львівській області (27 договорів на 54,3 млн грн);
▪️в Одеській області (27 договорів на 38,6 млн грн);
▪️у Дніпропетровській області (20 договорів на 32,7 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 12 банків.

Національний банк вважає розвиток іпотеки одним із пріоритетів на 2025 рік та працює над відповідною стратегією.

​​🟢 Напередодні 39-тої річниці Чорнобильської катастрофи, 25 квітня 2025 року, Національний банк ввів у обіг пам’ятну монету "Чорнобиль. Відродження. Лось європейський".

Це п’ята монета з серії, присвяченої відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника.

❓Чому це важливо?

Лось європейський (Alces alces) – найбільший представник родини оленевих в Україні.
Цей звір із 2017 року занесений до Червоної книги України.

Фактично він став символом відновлення природних екосистем Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та уособлює силу природи, яка здатна відроджуватися навіть після найтяжчих випробувань.

Його присутність у заповіднику підкреслює важливість збереження біорізноманіття та відповідального ставлення до навколишнього середовища.

❓Як виглядає монета?

➡️ На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лося європейського (елемент оздоблення – тамподрук), над яким угорі – лосиця з малям.

➡️ На аверсі – в центрі розміщене символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: стилізований міжнародний знак “Радіаційна загроза”, оповитий листям, навколо якого зображення тварин, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, зокрема лелеки чорного, коня Пржевальського, рисі, зубра, лося та бурого ведмедя.

Авторка ескізів монети – художниця Наталія Фандікова.

Номінал пам’ятної монети – 5 грн. Вона виготовлена з нейзильберу.

Тираж – 40 тис. шт. (у тому числі 20 тис. шт. у сувенірному пакованні).

☝️Придбати її можна буде з 29 квітня 2025 року в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.

Крім того, монети поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (їх перелік є на сайті НБУ) у міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.

ℹ️ Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу монет дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.

​​#ГолосНБУ

💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання інвестицій в Україну, факторинг, відкритий банкінг, виклики використання ШІ та інші питання.

Про них розповідаємо в дайджесті.
👇👇

🚩 Які джерела забезпечать нам необхідне фінансування, як залучити приватні інвестиції та продуктивно розпоряджатися коштами? Ці питання Голова НБУ обговорив з українськими та міжнародними колегами під час конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» в Українському домі в Вашингтоні.

🚩 Як ухвалення закону про факторинг вплине на фінансовий сектор в Україні?  Про це розповіла перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова, відкриваючи Форум факторингу в Україні ‒ 2025.

🚩 Про майбутні зміни в регулюванні ринку факторингу, відкритий банкінг та виклики використання штучного інтелекту з точки зору кібербезпеки розповіли представники НБУ під час конференції PULSE OF DIGITAL: Client at the Center.

🚩 Представники НБУ вчергове зустрілися з керівниками підприємств України, які беруть участь у опитуваннях регулятора щодо ділових очікувань. Обговорили поточний стан економіки, валютно-курсову політику та ще багато питань.

🚩 Як пройшла презентація освітнього артвідео творчого об’єднання МУР про історію "шага", української назви дрібної монети, та чому потрібна дискусія про дизайн грошей – у сюжеті ICTV.

​​🟢 Представники НБУ вчергове зустрілися з керівниками підприємств України, які беруть участь в наших опитуваннях щодо ділових очікувань.

Онлайн-зустріч відбулася 23 квітня, зібравши 102 представників 100 підприємств усіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України.

☝️У фокусі обговорення – традиційно широке коло питань. Зокрема:

▪️огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ;
▪️валютно-курсова політика;
▪️поступ валютної лібералізації.

Представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.

💬 “Ми щиро вдячні бізнесу за готовність до співпраці. Наші опитування – це не просто статистика, а пульс економіки, один з інструментів, які допомагають Україні вистояти, адаптуватись і планувати майбутнє. Вони надають нам розуміння очікувань та планів підприємств, їх реакції на зміни у державній політиці, наявні обмеження та ризики бізнесу. Це дає змогу краще прогнозувати макроекономічну динаміку та ухвалювати помірковані рішення, які знижують рівень непередбачуваності для економічних агентів навіть в умовах тривалої повномасштабної війни та посилення турбулентності на світових фінансових ринках“, – зазначив директор Департаменту статистики та звітності НБУ Юрій Половньов.

ℹ️ Детальніше про зустріч – за посиланням.

​​📑 Інфляційний звіт з оновленим макроекономічним прогнозом на 2025–2027 роки вже на сайті НБУ.

Ключові моменти.

✅️ Інфляційний імпульс поступово вичерпується. Очікується, що інфляція почне знижуватися влітку.

Цьому сприятимуть заходи монетарної політики, нові врожаї, краща ситуація в енергетиці та помірна імпортована інфляція. У 2025 році інфляція в Україні сповільниться до 8,7%, у 2026 році – до цілі 5%, близько якої зберігатиметься надалі.

✅️ У 2025‒2027 роках економіка зростатиме темпами 3-4% на рік. Пришвидшити відновлення можуть масштабні інвестиційні програми та жваве повернення мігрантів.

Економіку підтримають очікуване нарощування врожаїв, зменшення дефіциту е/е, значні оборонні замовлення, а також інвестиції у відновлення та споживання. Стримуватимуть – дефіцит робочої сили, пошкодження газової інфраструктури та менший зовнішній попит через торговельні війни у світі.

✅️ Зайнятість та заробітні плати поступово зростатимуть.

Відновлення економіки сприятиме як подальшому підвищенню реальних зарплат (на 3-4% на рік у 2025–2027 роках), так і поступовому скороченню безробіття (до 10% у 2027 році).

✅️ Завдяки міжнародній допомозі та внутрішнім борговим залученням дефіцит бюджету фінансуватиметься без "друку коштів".

Очікується, що цьогоріч міжнародна допомога перевищить 55 млрд дол. США. Це дасть змогу як профінансувати цьогорічний дефіцит бюджету, так і сформувати запас міцності на наступний рік.

📊 У Інфляційному звіті ви також знайдете аналіз спеціальних тем:
▪️точність прогнозів НБУ;
▪️чи може конфіскація знерухомлених активів рф вплинути на роль євро у глобальній економіці;
▪️тарифна політика США – carpe diem (користуйся моментом);
▪️наслідки тарифних війн для української економіки та монетарної політики;
▪️вплив морського коридору на зовнішню торгівлю;
▪️оновлена Квартальна прогнозна модель.

📍 Деталі.

✨️ Освітнє артвідео творчого об’єднання МУР про історію "шага" – української назви дрібної монети – має майже 1 500 000 переглядів!

Щиро радіємо, що тема не залишає байдужими.

Важливо поширювати знання про справжню історію українських грошей та повертати своє.

Подробиці, як пройшла презентація відео минулого тижня, дивіться у сюжеті телемарафону "Єдині новини".

🎬 Переглянути відео від МУР.

🇺🇦 Дізнатися про шаг більше.

​​📑 НБУ актуалізував пріоритетні напрями для досліджень.

Якісні економічні дослідження всебічно сприяють прийняттю ефективних та обґрунтованих рішень щодо політики центрального банку, тож Національний банк активно сприяє розвитку сучасної економічної думки.

Наводимо актуалізований перелік пріоритетних для НБУ напрямів досліджень👇👇

🟢 монетарна політика та макроекономічна стабільність. Теми:

▪️еволюція трансмісійного механізму монетарної політики;
▪️поглиблене макроекономічне моделювання та прогнозування;
▪️інфляційні очікування, довіра до центрального банку та ефективна комунікація;
▪️взаємодія фіскальної та монетарної політики;
▪️глобальні економічні цикли і трансмісія зовнішніх шоків;

🟢 фінансова стабільність та розвиток кредитування. Теми:

▪️аналіз та калібрування макропруденційних інструментів;
▪️моніторинг системних ризиків і фінансових циклів;
▪️чинники та ризики кредитування;
▪️вплив макропруденційної політики та кредитування на реальну економіку;
▪️кіберризики та фінансова стабільність;
▪️екологічні, соціальні та управлінські (ESG) ризики та фінансова стабільність.

🟢 довгострокові виклики стійкого економічного зростання. Теми:

▪️вивчення впливу глобальної економічної кон’юнктури забезпечення довгострокової конкурентоспроможності;
▪️аналіз технологічних інновацій, продуктивності та розвитку людського капіталу, демографічних викликів;
▪️вивчення нових напрямів, пов’язаних з енергетичною безпекою та кліматичними застереженнями;

🟢цифровізація, нові технології та штучний інтелект. Теми:

▪️інноваційні підходи до економічного аналізу та прогнозування;
▪️великі дані для аналізу економічної політики;
▪️штучний інтелект у діяльності центральних банків;
▪️регулювання та вплив цифрових грошей і ринків.

☝️Запрошуємо зовнішніх експертів, дослідників, теоретиків та практиків здійснювати дослідження за цими напрямами, поширювати свої результати, удосконалювати підходи аналізу в межах наших дослідницьких ініціатив.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​🟢 Банки очікують на приплив коштів клієнтів та подальше зростання вартості зобов’язань.

Про це свідчать результати Опитування про банківське фондування.

Кілька важливих висновків.
👇👇

☑️ Так, за підсумком I кварталу 2025 року банки:

▪️повідомили про незначний відплив коштів корпорацій у І кварталі та водночас про зростання вкладень населення.

У ІІ кварталі вони очікують приплив коштів від клієнтів та подальше зростання вартості зобов’язань;

▪️планують залучити оптове фондування протягом року, зокрема розраховують на надходження фінансування для проєктів відновлення від ЄС та міжнародних фінансових організацій;

▪️повідомили про зростання вартості коштів клієнтів, найбільше – бізнесу.

Натомість вартість оптових коштів не змінилася. Майже всі банки очікують підвищення вартості депозитів корпорацій і домогосподарств у ІІ кварталі;

▪️очікують зниження частки фондування в іноземній валюті.

У I кварталі строковість фондування скорочувалася, однак близько половини респондентів за активами очікує на зростання строковості в наступні 12 місяців.

Загальний обсяг капіталу та його вартість – зростали.

Банки очікують на продовження такої тенденції й надалі. Ключовий чинник збільшення капіталу – прибутковість.

ℹ️ Детальніше про результати опитування – за посиланням.

​​📈 За І квартал 2025 року обсяги касових оборотів банків зросли.

Так, обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – березень цього року становив 712,6 млрд грн. Це на 13,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Видачі готівки з кас банків за цей період збільшилися меншими темпами (на 8,4%) та становили 703,5 млрд грн.

☝️Збільшення обсягів готівки зумовлено зростанням економічної активності, якому сприяло, зокрема, підвищення заробітних плат та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, стабілізація енергозабезпечення.

Традиційно у І кварталі 2025 року найбільші обсяги готівки з кас банки видавали для (% від загального обсягу видатків):

▪️операцій клієнтів з використанням платіжних карток – 86,1%;
▪️придбання іноземної валюти у клієнтів – 3,8%;
▪️підкріплення операторів поштового зв’язку – 3,4%.

Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були (% від загального обсягу надходжень):

▪️торговельна виручка – 29,3%;
▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток – 22,4%;
▪️надходження від продажу іноземної валюти – 20,5%;
▪️виручка від усіх видів послуг – 13,3%.

📌 Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.

​​❓Наскільки українські підлітки фінансово грамотні?

Щоб відповісти на це питання, НБУ та громадська організація Junior Achievement Ukraine провели дослідження рівня сформованості компетентності «Підприємливість та фінансова грамотність» серед школярів 10 класів.

☝️Таке дослідження в Україні проводилося вперше!

Загалом було опитано 3139 учнів віком 14 – 17 років з 97 шкіл з 19 областей України та міста Києва.

Підліткам пропонувалося пройти 21 кейсове завдання, які складалися за прикладом Програми міжнародного оцінювання учнівства (PISA) з фінансової грамотності.

Також учні відповідали на 20 запитань анкети, метою яких було глибше проаналізувати фактори впливу на їхні академічні результати.

✅ Ось які результати ми отримали:

▪️середній рівень правильних відповідей на кейсові завдання серед підлітків становить 46,6%, що відповідає 3 балам за 12-бальною шкільною системою оцінювання.

Такий результат свідчить про початковий рівень фінансової грамотності українських підлітків;

▪️найкращі результати під час дослідження показали учні з Дніпропетровської (57,4%), Івано-Франківської (53,7%) областей та міста Києва (50,4%). Найнижчі – зафіксовані в Кіровоградській (37,4%), Миколаївській (39,7%) та Чернівецькій (41,4%) областях;

▪️дівчата мають дещо кращі результати (47,4%), порівняно з хлопцями (45,6%);

▪️показники міських та сільських школярів становлять 48% і 40% відповідно;

▪️низький рівень фінансової грамотності особливо характерний для підлітків із родин із низьким соціально-економічним статусом.

➡️ 100% правильні відповіді на всі запитання-кейси, що були представлені в опитуванні, не надав жоден підліток.

➡️ 77,6% опитаних вважають, що в школах потрібно запровадити предмет з фінансової грамотності.

❗️Важливо, що цього року стартує навчання з предмета «Підприємництво і фінансова грамотність» в усіх учнів восьмого класу та продовжиться в дев’ятому. За два роки, коли діти досягнуть 10 класу, ми знову проведемо опитування, щоб оцінити, наскільки новий предмет впливає на формування фінансової грамотності серед підлітків.

Детальніше про опитування – за посиланням.

​​❓Які тенденції на ринку банківського кредитування за підсумком I кварталу 2025 року?

Провели традиційне опитування банків і ділимося результатом.
⬇️⬇️

☝️Головний висновок: Банки очікують збільшення попиту на кредити від бізнесу та населення і прогнозують зростання обсягу кредитного портфеля в наступні 12 місяців.

🟢 Попит на кредитування зростає.

В І кварталі попит на корпоративні позики дещо підвищився, переважно на гривневі. У ІI кварталі респонденти прогнозують зростання попиту на всі види кредитів бізнесу.

Попит населення на кредити також збільшився, зокрема фінстанови відзначили збільшення попиту на іпотеку. Респонденти очікують, що така тенденція продовжуватиметься й надалі.

Боргове навантаження бізнесу залишалося середнім, а закредитованість домогосподарств є низькою.

🟢 Кредитні стандарти пом’якшуються.

Зокрема для короткострокових і гривневих позик бізнесу.

Стандарти для іпотеки та споживчих позик пом’якшуються вже чотири квартали поспіль.

Пом’якшення кредитних стандартів очікується і в наступному кварталі.

ℹ️ Детальніше про результати опитування – за посиланням.

​​Національний банк перерахує до Державного бюджету України зі свого прибутку за минулий рік понад 84 млрд грн.

💬 «Цього року Національний банк перерахує до Державного бюджету України понад 84 млрд грн. І хоча нашою метою не є отримання прибутку, а всі зусилля ми зосереджуємо на виконанні мандата Національного банку – забезпечення цінової та фінансової стабільності, я переконаний, що ці кошти стануть вагомим внеском в посилення обороноздатності України та спроможності нашої держави протистояти ворогу. Особливо враховуючи, що це найбільша сума, яку коли-небудь НБУ перераховував до бюджету», – сказав Голова НБУ Андрій Пишний.

18 квітня Рада Національного банку затвердила Консолідовану фінансову звітність регулятора за 2024 рік. За підсумками року прибуток до розподілу НБУ становить 102,7 млрд грн.

☝️Ця сума традиційно, відповідно до ЗУ "Про Національний банк України", частково спрямовується до Держбюджету, а частково – в загальні резерви Національного банку.

📌 Детальніше про Консолідовану фінансову звітність за 2024 рік та прибуток до розподілу.

Друзі, щиро вітаємо з Великоднем!

Знову зустрічаємо це свято в тіні війни. Але віримо: світло та добро завжди знайдуть дорогу крізь морок. Попри випробування, ми залишаємося разом, а Україна йде своїм шляхом вільної держави.

У цей світлий день побажаймо одне одному досягти мети — миру.

Пам’ятаємо всіх, хто боронить землю і небо заради нашого майбутнього.

Христос воскрес!

🇺🇦 Слава Україні та українським героям!

 

​​#ГолосНБУ

💡Що обговорювали експерти НБУ цього тижня? Традиційно зібрали всі теми в дайджесті.
👇👇

🚩 Інфляція, облікова ставка, курс, кредити та депозити, страхування воєнних ризиків – про такі теми говорили на брифінгу з монетарної політики Голова НБУ Андрій Пишний та його заступники Сергій Ніколайчук і Юрій Гелетій.

🚩 Законопроєкт про систему страхування воєнних ризиків обговорили перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова та команда Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ під час зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні.

🚩 Про ситуацію на ринку банківського кредитування розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час дискусії в межах Business Wisdom Summit.

☝️18 квітня в Українському Домі відбулася презентація нового освітнього відео творчого угрупування МУР, створеного паралельно з ініціативою Національного банку з відродження шагів. Участь у заході взяли Голова НБУ Андрій Пишний, CEO агенції Postmen Олена Ведмідь, а також члени обʼєднання МУР: Олександр Хоменко, Віктор Ткаченко, Марія О'Райлі. Наразі кількість переглядів відео наближається до мільйона. Обов’язково подивіться! Це дійсно варто уваги!

​​"Одним з доказів, того що українська держава існує, є валюта.

Після падіння УНР – радянська влада намагалась знищити усі згадки і про республіку, і про її символи.

Імперії зникають і мруть, але не прибирають за собою.

Повертай шаг, повертай себе!".



Слова з нового освітнього відео творчого угрупування МУР, створеного паралельно з ініціативою Національного банку з відродження шагів.

Його презентація відбулася вчора в Українському Домі за участю Голови НБУ Андрія Пишного, CEO агенції Postmen Олени Ведмідь, а також членів обʼєднання МУР – Олександра Хоменка, Віктора Ткаченка, Марії О'Райлі.

Модератором заходу стала українська волонтерка, керівниця проєкту "Птахи" Тата Кеплер.

Днями комунікаційна агенція Postmen долучилася до популяризації відновлення шага та за сприяння ПАТ "Укрнафта" розробила та почала комунікаційну інформаційну кампанію на підтримку ініціативи НБУ, щоб детально пояснити українцям, насамперед молоді, чому важливо повернути українську назву дрібної монети "шаг".

💬 "Для нас дуже важлива Україна і все, що її розвиває. Коли я почула про ініціативу з перейменування копійки на шаг, це здалося неймовірно важливим. І ми з командою захотіли, щоб якомога більше людей про це дізналося. Тому звернулися до МУР і вдячні, що вони також відгукнулися і зробили такий крутий ролик", – розповіла Олена Ведмідь.

💬 "Ми спробували зробити щось, що буде цікаво молоді. Диявол – у деталях. Шаг – українська валюта, це важливо", – зазначив Олександр Хоменко, співзасновник МУРу, режисер та автор мюзиклу «Ти [Романтика]».

💬 "Неймовірне відчуття – спостерігати, як наша ідея летить, знаходить однодумців, про неї говорять так, як відчувають – тією мовою, яка близька. Копійка – це не дрібниця. Копійка – це отрута, сміття, залишки імперії у вільній Україні. Немає неважливих речей. Не може бути "не на часі" повертати себе, повертати своє, повертати шаг. Я розумію, що для змін потрібна критична маса небайдужих людей. І перемога українського над російським, московським, імперським буде ще промовистішою", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

Голова Національного банку Андрій Пишний подякував командам Postmen та МУР за підтримку та небайдужість до історії та символів України.

Першими глядачами відео стали студенти київських вишів, які відвідували виставку-екскурсію "Гривня. Більше ніж гроші", створену спільно командами Національного банку та Українського Дому.

🎬 Переглянути відео про шаги від гурту МУР.

🇺🇦 Підтримуйте, поширюйте! Повертайте своє!

​​🟢 У березні 2025 року інфляція пришвидшилася до 14,6% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Зростання споживчих цін незначно перевищило січневий прогноз НБУ.

Пришвидшення інфляції було очікуваним і значною мірою зумовлювалося залишковими ефектами гірших торішніх урожаїв і подальшим підвищенням цін на підакцизну продукцію. З іншого боку, таку цінову динаміку визначали й фундаментальні чинники – високі витрати бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці, а також стійкий споживчий попит.

Наразі інфляційний імпульс поступово вичерпується. Помісячна динаміка інфляції, скоригована на сезонність, вже свідчить про ознаки послаблення цінового тиску.

☝️Розворот інфляційного тренду може відбутися вже влітку. Цьому сприятимуть:

▪️надходження нового врожаю;
▪️поліпшення ситуації з енергопостачанням;
▪️зниження тиску з боку ринку праці;
▪️здешевлення нафти;
▪️заходи монетарної політики НБУ.

Очікується, що інфляція сповільниться до однознакового рівня наприкінці року й надалі прямуватиме до цілі 5%.

👉 Детальніше – за посиланням.

​​📈 Бізнес поліпшив оцінки ділової активності в наступні 12 місяців та прогнози щодо залучення інвестицій на тлі помірного посилення інфляційних та стабілізації курсових очікувань.

Про це свідчать результати опитування керівників 670 підприємств у І кварталі 2025 року.

⬆️ Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 108.2% зі 101.8% у ІV кварталі 2024 року.

Детальніше про очікування учасників опитування 👇

🟢 Макроекономічна ситуація в Україні

Бізнес суттєво поліпшив оцінки щодо обсягу виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців.

Активізації виробництва очікували респонденти з 13 областей, представники всіх видів і напрямів економічної діяльності, а також розміру за кількістю працівників.

Найвищі очікування продемонстрували:

▪️великі підприємства;
▪️респонденти переробної діяльності;
▪️ті, що здійснюють лише експортні операції.

Інфляційні очікування дещо зросли. Більшість опитаних вважають, що річна інфляція становитиме 11,5% порівняно з 10,3% у попередньому кварталі.

Водночас другий квартал поспіль послабились курсові очікування. На думку респондентів, протягом року середнє значення обмінного курсу становитиме 44,23 грн/дол. США (в попередньому кварталі – 44.42 грн/дол. США).

🟢 Розвиток підприємств

Уперше за рік бізнес позитивно оцінив перспективи власного фінансово-економічного розвитку. Поліпшення очікували респонденти переважної більшості представлених видів діяльності, найбільше будівництва та переробної промисловості. Водночас респонденти торгівлі, транспорту та зв’язку все ще мали песимістичні очікування.

Зростання загальних обсягів реалізації продукції очікували респонденти всіх видів економічної діяльності, найбільше – переробної промисловості, сільського господарства та інших видів діяльності.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, розраховують на збільшення їх обсягів, найбільше - підприємства енерго- та водопостачання, а також добувної промисловості.

Оцінки щодо зайнятості пом’якшилися. Підприємства добувної промисловості, будівництва, інших видів діяльності, сільського господарства та переробної промисловості очікували на збільшення кількості працівників. Натомість респонденти торгівлі, енерго- та водопостачання, транспорту все ще мали негативні очікування щодо кількості персоналу.

☝️Учасники опитування очікували на вищі темпи зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника.

Підприємства посилили оцінки щодо потреби в позикових коштах, водночас частка підприємств, які планують скористатися банківським кредитуванням, залишилася практично на рівні попереднього кварталу – 35,2%. Традиційно бізнес надає перевагу кредитам у гривні – 80,9%.

Воєнні дії та їх наслідки залишаються домінуючим чинником, що стримує розвиток підприємств. Водночас понад два роки триває посилення впливу браку кваліфікованих працівників.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🌿 Незабаром ми святкуватимемо одне з найбільших і найважливіших свят усіх християн – Великдень. Це свято надії, торжества добра та духовного відродження.

У багатьох культурах символом Великодня є писанка.

🥚Але саме українська писанка вирізняється з-поміж інших — витончена, багата на орнаменти та за змістом, вона втілює в собі глибоку традицію й багатовікову майстерність писанкарства.

У 2024 році це українське декоративне мистецтво офіційно включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

☝️Віддаючи шану цій унікальній національній традиції, Національний банк уперше за час існування своєї нумізматичної програми випустив пам’ятну монету у формі, що нагадує великодню писанку.

Від сьогодні пам’ятна монета “Великодня радість. Писанка” – в обігу.

🟢 Про пам’ятну монету

Монета виготовлена зі срібла 999 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г. Оздоблена емаллю та локальною позолотою.

Її номінал 10 гривень.

🔸На реверсі монети зображено традиційну писанку Одеської області, відому як “Сорокопуть” або “Козачі левади”. Писанка оздоблена складними орнаментами, кожен з яких має глибокий зміст.

🔸На аверсі монети в центрі композиції розміщено стилізоване дерево життя у формі дуба. Воно всіяне 12 писанками, на яких зображені давні символи наших пращурів.

Дизайн цієї унікальної монети створила дизайнерка Олександра Кучинська.

Тираж – до 15 000 штук.

Придбати її можна буде згодом в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів (їх перелік є на сайті НБУ).

ℹ️ Детальніше про старт продажів дізнавайтеся на офіційних сайтах інтернет-магазину НБУ та банків-дистриб’юторів.

​​Що відбуватиметься в економіці найближчими роками?

Сьогодні під час пресбрифінгу Правління НБУ з монетарних рішень було оприлюднено основні показники оновленого макропрогнозу НБУ на 2025–2027 роки.

Наводимо п’ять ключових висновків.

1️⃣ Інфляція почне знижуватися влітку й сповільниться до однознакового рівня наприкінці року.

Упродовж І кварталу 2025 року інфляція очікувано зростала та в березні сягнула 14,6% р/р. Водночас вже влітку зростання цін у річному вимірі почне сповільнюватися за широким спектром товарів і послуг. Цьому посприяють заходи з монетарної політики НБУ, очікуване збільшення врожаїв, поліпшення ситуації з постачанням електроенергії та помірніший тиск з боку ринку праці.

2️⃣ Відновлення економіки триватиме, хоч і обмежуватиметься наслідками війни.

У І кварталі 2025 року зростання економіки залишалося стриманим, зокрема через руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу. Загострення торговельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення. Ураховуючи зазначені чинники, НБУ дещо погіршив оцінки динаміки економічного відновлення. Очікується, що у 2025 році економіка України зросте на 3,1%. У 2026–2027 роках зростання реального ВВП пришвидшиться до 3,7–3,9%.

3️⃣ Міжнародна фінансова допомога дасть змогу забезпечити беземісійне фінансування бюджету.

Цього року Україна може отримати суттєвіші, ніж очікувалося раніше, обсяги міжнародної фінансової допомоги за рахунок швидшого перерахування траншів за механізмом ERA Loans. У наступні роки очікується поступове зменшення надходжень від партнерів, однак їх вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкості валютного ринку.

4️⃣ НБУ й надалі спрямовуватиме зусилля для забезпечення такої дохідності гривневих депозитів та ОВДП, яка дає змогу захистити збереження громадян від інфляційного знецінення. У березні-квітні спостерігалося збільшення процентних ставок як за державними облігаціями в національній валюті, так і депозитами в гривні на строк понад три місяці. Виважена монетарна політика дасть змогу закріпити цю позитивну тенденцію.

5️⃣ Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.

Основні ризики, спричинені російською агресією, залишаються незмінними – це тиск на державні фінанси, наслідки руйнувань інфраструктури, негативні ефекти міграційних процесів. Ці ризики додатково посилюються через зростання геополітичної невизначеності та активізацію деглобалізації, у тому числі загострення торговельних протистоянь. З іншого боку, торговельно-політичні протистояння можуть надати українській економіці й певні переваги, зокрема можливе зниження цін на енергоресурси, збільшення попиту на українські метали і оборонні технології. Зберігається ймовірність реалізації низки інших позитивних сценаріїв: посилення фінансової підтримки партнерів, зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України, пришвидшення євроінтеграції.

Більше подробиць – у релізі.

Нагадаємо, що традиційно за тиждень буде опубліковано Інфляційний звіт НБУ з детальним макроекономічним прогнозом

​​⚡️ Правління НБУ залишило незмінною облікову ставку – на рівні 15,5%.

☝️Це рішення сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до цілі 5% на горизонті політики.

Які чинники врахували під час ухвалення рішення?

Інфляція упродовж І кварталу 2025 року очікувано зростала та в березні сягнула 14,6% р/р. Позначилися ефекти гірших торішніх урожаїв, підвищення цін на підакцизну продукцію, збільшення витрат підприємств на енергоресурси й оплату праці, а також стійкий споживчий попит. Внутрішній ціновий тиск залишається відчутним, проте помісячна динаміка свідчить про ознаки його послаблення. Цьому посприяли, зокрема, заходи НБУ в монетарній політиці.

Березневе опитування засвідчило подальше поліпшення очікувань домогосподарств, а статистика пошукових інтернет-запитів – зниження уваги населення до теми інфляції з пікових рівнів на початку року. Загалом інфляційні очікування економічних агентів залишаються відносно стійкими.

У березні-квітні спостерігалося збільшення процентних ставок як за державними облігаціями в національній валюті, так і за строковими депозитами в гривні на строк понад три місяці, що відобразилося в підвищенні попиту на них. Зокрема, окреслився помітний прогрес у прирості вкладів населення на строк понад три місяці в банках усіх груп.

Виважена монетарна політика дасть змогу закріпити ці позитивні тенденції, сприятиме подальшому поліпшенню очікувань економічних агентів і поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення вже в цьому році.

📊 Оновлений макропрогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на рівні 15,5% упродовж наступних місяців і повернення до циклу пом'якшення процентної політики після проходження піку цінового сплеску та зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні. У разі посилення цього ризику НБУ утримуватиме облікову ставку на поточному рівні довше та буде готовий ужити додаткових заходів.

📍ДЕТАЛЬНІШЕ

​​✨ Мистецтво живе поміж нас. Воно відлунює історичні події й життя як цілого народу, так і кожної людини окремо. Через мистецтво можна сказати більше, ніж сотнями слів.

15 квітня відзначається Всесвітній день мистецтва. Саме в цей символічний день ми презентували нову пам’ятну монету "Світ мистецтва кутюр’є. Любов Панченко", присвячену багатогранній постаті, душі українського мистецтва, видатній художниці-модельєру та шістдесятниці Любові Панченко.

Презентували монету Голова Національного банку Андрій Пишний та Катерина Боровик, заступниця генерального директора з науково-виставкової роботи Музею історії міста Києва, філії якого (Музею шістдесятництва) ще за життя художниця передала весь свій творчий спадок.

💬 "Маю за честь презентувати нашу нову пам’ятну монету, присвячену Любові Панченко, легендарній українській мисткині, чиє ім’я стало синонімом творчої свободи. Людині, яка без перебільшення брала участь у творенні нової української культури, сміливо заявляючи про своє право на національну самобутність. Ця монета, як і мистецькі твори Любові Панченко, назавжди збереже в собі відлуння її непересічної особистості та український колорит. Вона уособлює незламність української культури, вшановує відданість національним традиціям та неоціненний внесок художниці в розвиток українського мистецтва", – наголосив Андрій Пишний.

☝️Презентація відбулася в межах зустрічі з митцями, яку організував Національний центр "Український Дім". У ній взяли участь Голова НБУ Андрій Пишний, директорка Українського Дому Ольга Вієру та українські митці, роботи яких представлені на виставці-експедиції "Гривня. Більше ніж гроші", зокрема Даша Подольцева, Тереза Барабаш, Ольга Кузюра, Роман Чіз.

Вони обговорили сучасні виклики, що постають перед митцями, хто є “культурним вкладником” у мистецтво та загалом, яка роль мистецтва та митців у історичні та драматичні для країни часи.

🟢 Про монету

Пам’ятна монета "Світ мистецтва кутюр’є. Любов Панченко" відкарбована зі срібла, номінал ‒ 10 гривень, тираж – до 10 000 штук (у футлярі).

ℹ️ Детальніше про монету – за посиланням.

​​⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.

Під час заходу буде оголошене рішення щодо облікової ставки, а також презентовано оновлений макроекономічний прогноз НБУ.

Пресбрифінг транслюватиметься у прямому ефірі.

Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

Соціально відповідальний бізнес не залишається осторонь відновлення історичної справедливості для України.

Комунікаційна агенція Postmen підтримала ініціативу Національного банку повернути питомо українську назву дрібної монети "шаг" замість насадженої російської "копійка".

💙💛 Дякуємо, що ви небайдужі, що долучаєтеся до боротьби за те, що є насправді нашим – українським.

Підтримайте відеоманіфест Postmen.

Творіть зміни!

"Адже повертаючи шаг, ми повертаємо свою історію, памʼять і гідність. Ми повертаємо себе!"

Чому шаг – ок, а копійка – ні? Дізнавайтеся за посиланням.

​​🟢 Про зміни на фінансовому ринку у березні

Кількість учасників небанківського фінансового ринку в березні зменшилася до 838 (було 855).

Кількість банків зменшилася до 60 (було 61).

☑️ Станом на 1 квітня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

451 фінансова компанія (було 464);
53 страховики non-life (було 54), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
108 ломбардів (без змін);
98 кредитних спілок (була 101);
один лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (без змін);
73 колекторські компанії (без змін).

Кількість банківських груп на ринку не змінилася (15), водночас кількість небанківських фінансових груп збільшилася до 41 (було 40).

☝️Без змін:

▪️на платіжному ринку. Там діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні та 14 міжнародних;

▪️на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють 18 платіжних установ, 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, один банк ‒ емітент електронних грошей та один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 50 комерційних агентів (було 49) та 31 технологічний оператор платіжних послуг (було 30).

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓️Які зміни відбулися в готівковому обігу у І кварталі 2025 року?

Розповідаємо.⤵️

Станом на 01 квітня цього року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, з початку року зменшилася на 2,1% (або на 17,3 млрд грн) та становила 805,1 млрд гривень.

Це пов’язано з сезонними факторами. Адже традиційно у I кварталі року відбувається вилучення з обігу готівки, що була випущена в минулі періоди.

📊Далі – до вашої уваги цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 квітня 2025 року.

✅️ У готівковому обігу перебуває 2,5 млрд шт. банкнот на загальну суму 796,8 млрд гривень, а також 14,9 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 8,2 млрд гривень.

✅️ На одного жителя України на 01 квітня 2025 року припадало 61 банкнота і 187 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2025 року – 63 та 186 шт. відповідно).

✅️ Найбільше в обігу перебуває банкнот номіналом 500 гривень, монет – номіналом 10 копійок (26,8% та 27,7% від загальної кількості в обігу відповідно). Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 50 гривень, а монет – номіналом 10 гривень (4,4% та 1,9% від загальної кількості в обігу відповідно).

✅️ Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за I квартал 2025 року припадав на банкноти номіналом 1 000 гривень та монети номіналом 10 гривень. Їх кількість в обігу зросла на 3% та 5,4% відповідно, порівняно з початком цього року.

📍 Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ за посиланням.

​​​​#ГолосНБУ

Зібрали для вас найважливіші інтерв’ю та коментарі наших спікерів цього тижня в традиційному суботньому дайджесті.

🚩 Офіційна заява Правління НБУ щодо перевірки Міжнародного Інвестиційного Банку: https://cutt.ly/KrfhcmGM

🚩 Що цікавого можуть побачити відвідувачі Українського Дому на виставці-експедиції "Гривня. Більше ніж гроші" та наскільки важлива для становлення державності національна валюта? Читайте в інтерв’ю Голови Національного банку Андрія Пишного для NV: https://cutt.ly/irfhcM29

🚩 Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук взяв участь у конференції Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), де розповів про результати програми ReACT4UA/EU4Business та співпраці з GIZ у межах нового проєкту STEPIN2EU. Більше про виступ тут: https://cutt.ly/MrfhvdUb

Директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова в колонці для видання “Мінфін” розповідає, чим живуть українські банки в умовах повномасштабного вторгнення: https://cutt.ly/DrfhvQ66

🚩 Чому гроші рф — це рубана гривня, чим шаги відмінні від ĸопійоĸ і на чиї монети жалілися запорожці? Про історію гривні від періоду, ĸоли вона була мірою ваги, і до моменту її відновлення за часів УНР розповів історик та дослідник національної валюти, старший зберігач фондів відділу "Музей грошей" НБУ Андрій Бойко-Гагарін в інтерв’ю для NV: https://cutt.ly/orfhvFsp

🚩 Чому публікація макроекономічного прогнозу НБУ важлива та як оцінити його якість, розповів директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський у колонці для Економічної правди: https://cutt.ly/8rfhvN4p

🚩 Як має змінитися зовнішній вигляд національної валюти, щоб "говорити" не про минуле, а про сучасне та майбутнє? Національний банк пропонує розпочинати думати над цим. Хочемо почути думки українців — істориків, митців, експертів та просто громадян. Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для "Історичної правди" поділився підсумками панельної дискусії "Гроші як символ часу та голос нації ": https://cutt.ly/orfj1X6o

​​Банківська система України завдяки стабільній безперервній роботі і далі зберігає довіру клієнтів та отримує від них достатні обсяги фондування.

📈 Обсяг гривневих кошів на рахунках фізичних осіб за підсумками І кварталу згідно з оперативними даними зріс на 0,6%.

☝️ Важливо, що ключовий фактор цього зростання – приріст саме строкових коштів, обсяги яких з початку року за оперативними даними зросли на 2,8%.

Загалом зростання строкових коштів триває сім місяців поспіль. Тож за результатами І кварталу строкова структура гривневих коштів фізичних осіб у банках поліпшилася.

Обсяг гривневих кошів на рахунках юридичних осіб за підсумками І кварталу менший за показник на початок року на 0,6%. Однак у лютому він зріс на 2%, у березні – ще на 3,1%, компенсуючи більшу частину січневих ситуативних сезонних відпливів.

✅️ Банки і далі із значним запасом виконують нормативи короткострокової та довгострокової ліквідності, а обсяги високоякісних ліквідних активів перевищують показники до повномасштабного вторгнення.

Тож на початку цього року повторюється тенденція, яка спостерігалася і в довоєнні часи, коли через сезонні чинники надходження на рахунки клієнтів зростають наприкінці календарного року, скорочуються на початку наступного, однак це скорочення доволі швидко компенсується та не має суттєвого впливу на стан ліквідності банківської системи.

Станом на початок квітня обсяг гривневих коштів клієнтів у банках становить 1,9 трлн грн, з початку повномасштабного вторгнення він подвоївся. Це ключові ресурси для подальшого нарощення банками інвестицій та кредитування, що і надалі сприятиме відновленню економіки та зміцненню обороноздатності України.

📑 Дані оперативної статистики за березень.

​​Чим живуть українські банки в умовах повномасштабного вторгнення та як підтримують клієнтів й економіку загалом – у колонці директора Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашової для видання “Мінфін”.

Первін Дадашова зазначила, що є п’ять визначних рис банківської системи воєнного часу, зокрема:

▪️безперебійна робота, якісні сервіси, зручний доступ до коштів та спроможність повернути вклад у визначений умовами договору строк підтримують довіру вкладників, тож обсяги заощаджень бізнесу та населення в банках збільшуються;

▪️банки зберегли гривневі депозитні ставки на достатньому рівні, тому частка строкових коштів зросла до близько третини їх загального обсягу, забезпечуючи комфортну структуру фондування для українських банків на рівні європейських країн;

▪️банки підтримують видатки уряду, маючи найбільшу частку ОВДП від їх загального обсягу в обігу та сплачуючи дивіденди і податки державі понад свою частку у ВВП;

▪️кредитування зростає дедалі швидше два роки поспіль з огляду на відновлення попиту на кредити та збільшення апетиту фінустанов до ризику, і за 2024 рік рівень проникнення кредитів в економіку зріс уперше від початку повномасштабного вторгнення;

▪️ринкові умови кредитування стали доступними, тож частка позик в межах державних програм скоротилася. Водночас відновлюється попит бізнесу на інвестиційні кредити і банки нарощують їх обсяги. Конкуренція за клієнтів передусім в роздрібному сегменті пожвавлюється.

💬 "Банки провели величезну роботу, аби ефективно виконувати функцію фінансового посередництва в найскладніший період сучасної історії. Вони забезпечили безперервність своїх функцій, поліпшили якість послуг та покрили "воєнні" втрати. Зараз вони активно інвестують у розбудову економіки, фінансуючи уряд, бізнес і населення", – підсумувала Первін Дадашова.

​​Офіційна заява Правління Національного банку України щодо перевірки
Міжнародного Інвестиційного Банку

Національний банк України публікує цю заяву у відповідь на публічні звинувачення “в політичному переслідуванні опозиції та виконанні вказівок влади” через планову перевірку Міжнародного Інвестиційного Банку (далі – АТ “МІБ”).

🚫 Заперечуємо будь-який політичний підтекст у діях Національного банку та заявляємо таке:

1️⃣ Перевірка АТ «МІБ» – планова та є частиною системної роботи регулятора відповідно до визначених законом повноважень.

План виїзних перевірок був опублікований на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ ще в грудні 2024 року. Відповідно до оприлюдненого чотири місяці тому плану виїзна перевірка АТ “МІБ” з питань фінансового моніторингу, дотримання вимог валютного та санкційного законодавства була запланована на I квартал 2025 року. За результатами перевірок у разі виявлення порушень НБУ застосовує адекватні вчиненим порушенням заходи впливу.

2️⃣ Предмет перевірки Національного банку – діяльність банку, а не його клієнтів.

Під час здійснення перевірок Національний банк вивчає питання дотримання банком як суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, нормативно-правових актів Національного банку, а також вимог валютного законодавства.

Національний банк аналізує повноту та достатність запроваджених банком заходів з метою забезпечення здійснення банком належної перевірки клієнтів, моніторингу фінансових операцій клієнтів, вжиття інших заходів, передбачених законом. Відповідно до вимог законодавства банк зобов’язаний документувати всі вжиті ним заходи під час обслуговування клієнтів. Тому під час перевірки Національний банк запитує наявні в банку інформацію та документи.

3️⃣ Національний банк не втручається в діяльність клієнтів банку.

НБУ не вимагає від банків запитувати додаткові документи та відомості в клієнтів під час здійснення перевірки. НБУ не здійснює перевірок чи оцінок діяльності громадських організацій, благодійних фондів, господарських товариств та будь-яких інших суб’єктів, крім тих, що чітко визначені законодавством та належать до кола піднаглядних суб’єктів регулятора. У цьому випадку йдеться виключно про банк та його діяльність як суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Національний банк не спрямовував жодних запитів до клієнтів банку. Підкреслюємо: якщо банк звертається з додатковими запитами до своїх клієнтів, то він робить це з власної ініціативи.

4️⃣ Незалежність Національного банку не підлягає сумніву. Вона підтверджена міжнародними партнерами і є основою довіри до фінансової системи. Намагання зумисно та безпідставно похитнути довіру до незалежності центробанку створює ризики для фінансової стабільності та довгострокового економічного зростання.

☝️ Наголошуємо на тому, що під час перевірок фінансових установ Національний банк діє виключно в межах свого регуляторного та наглядового мандата згідно з вимогами законодавства України.

Станом на сьогодні перевірка АТ “МІБ” триває в плановому режимі. У публічному розголосі навколо цього процесу, спровокованому власниками та клієнтами банку, ми вбачаємо тиск на роботу регулятора та, зокрема, перешкоджання роботі працівників інспекційної команди. Правління НБУ вважає за необхідне виступити на захист команди, яка виконує свої обов’язки відповідно до законодавства України.

​​⚡️🔋 Статистика щодо кредитування енергетики.

✅️ За червень 2024 року – березень 2025 року банки:

▪️отримали 4 086 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 83,9 млрд грн;

▪️розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 16,7 млрд грн.

Обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок квітня становить 10,1 млрд грн.

Громадянам упродовж березня надано 533 кредити на енергетичні потреби на суму 99 млн грн, а загалом із червня – 6 799 кредитів на суму 936 млн грн.

☝️Нагадаємо, здебільшого кредити бізнесу на енергетичні потреби потребують відповідного проєктування, закупівлі обладнання та передбачають поетапне фінансування, тож фактичні обсяги наданих кредитів менші за обсяги отриманих банками заявок.

Сума отриманих заявок також завищена через подання клієнтами заявок одночасно в кілька банків та подальший вибір одного з них або взагалі відмову від кредиту на користь альтернативних джерел фінансування.

📍Детальніше.

​​❓Чому макроекономічний прогноз є важливою складовою незалежності центробанку та як оцінити його якість?

Про це розповів директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський у колонці для "Економічної правди".

Центробанк як незалежна інституція має чітко пояснювати мету, логіку та очікувані результати власних рішень. Тут роль прогнозу є невід’ємною.

✅ Завдяки його публікації громадськість бачить:

▪️картину майбутнього, на основі якої приймалося конкретне рішення;

▪️як ухвалене рішення допоможе центробанку виконати мандат із забезпечення макроекономічної стабільності.

Так діють всі незалежні та сучасні центральні банки.

Зокрема, НБУ, оприлюднюючи рішення щодо облікової ставки (8 разів на рік), супроводжує його макроекономічним прогнозом (4 рази на рік) або оцінкою ризиків для такого прогнозу (4 рази на рік).

НБУ регулярно оцінює якість власних макроекономічних прогнозів, порівнюючи їх характеристики з прогнозами інших провідних організацій, консенсусними прогнозами та опитуваннями фінансових аналітиків.

☝️Влучність прогнозів НБУ щодо інфляції на 2019–2024 роки загалом була вищою від середнього рівня, а щодо ВВП – суттєво вищою за середню з-поміж прогнозів усіх охоплених організацій-прогнозистів. Важливою характеристикою прогнозів НБУ було вірне передбачення трендів, зокрема розворот інфляційного тренду у 2024 році.

➡️ Детальніше читайте в колонці.

​​❓Чому гроші рф — це рубана гривня, чим шаги відмінні від ĸопійоĸ і на чиї монети жалілися запорожці?

▶️ Про історію гривні від періоду, ĸоли вона була мірою ваги, і до моменту її відновлення за часів УНР розповів історик та дослідник національної валюти, старший зберігач фондів відділу “Музей грошей” НБУ Андрій Бойко-Гагарін в інтерв’ю NV.

Він розповів, що гривня зародилась у Давній Русі й надалі була ваговою нормою для карбування інших монет. Зокрема, московський рубль, по суті, був половиною гривні – у X – XII століттях рубали гривню навпіл і утворювалася стограмова норма. Пізніше почали з’являтися стограмові злитĸи.

💬 “Гривня — уніĸальна грошова одиниця, таĸої назви ніде немає. Вона походить від жіночої приĸраси, яĸа замиĸається на шиї, — срібного обруча. Його робили за ваговим стандартом. І гривня виниĸла яĸ вагова одиниця. Таĸа історія хараĸтерна не тільĸи для уĸраїнців, а таĸож і для чехів, німців, британців, євреїв. Тобто це абсолютно нормально: шеĸель — це теж вагова норма. Отже, гривня виниĸла взагалі в європейсьĸому і світовому ĸонтеĸсті розвитĸу національних валют”, – сказав Андрій Бойко-Гагарін.

Також він пояснив, що назва “шаг” – це народна назва дрібної монети, яка походить від польського слова “шеляг”, що виникло від англійського “шилінга”.

💬 “Це спрощення в українській мові. Відповідно дрібна монета стала асоціюватися зі словом “шаг”, – додав Андрій Бойко-Гагарін.

👉 Повна версія інтерв’ю – за посиланням.

Сьогодні назва розмінної монети "копійка", крім України, використовується ще в росії, білорусі, Придністров'ї.

Власне, свого часу вона була нав’язана нашій державі російською імперією. У 90-х роках під час грошової реформи вже незалежної України проросійське лобі, на жаль, завадило тому, щоб нарешті змінити назву "копійка" на питому українську – "шаг".

Національний банк України пропонує відновити історичну справедливість та повернути шаги в грошовий обіг нашої незалежної держави.

🟢 Побачити реальні шаги та дізнатися їх історію ви можете на виставці-експедиції "Гривня. Більше ніж гроші", організованій Національним банком спільно з Національним центром "Український Дім".

🗓 Виставка триває до 11 травня

​​🟢 Міжнародні резерви станом на 1 квітня, за попередніми даними, становили 42,4 млрд дол. США.

У березні вони зросли на 5,6%.

Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти НБУ на валютному ринку – на 12,5% порівняно з лютим.

☑️ На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5 980,2 млн дол. США. З цієї суми:

▪️5172,0 млн дол. США – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);

▪️409,6 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП;

▪️398,6 млн дол. США – від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF).

☝️Крім того, Україна отримала кредит 970,0 млн дол. США відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.

☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 786,7 млн дол. США, з яких:

▪️688,7 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;

▪️55,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;

▪️42,1 млн дол. США – сплата іншим міжнародним кредиторам.

Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,2 млн дол. США.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📰 У інтерв’ю для NV Голова Національного банку Андрій Пишний розповів, що цікавого зможуть побачити відвідувачі Українського Дому на виставці-експедиції "Гривня. Більше ніж гроші" та наскільки важлива для становлення державності національна валюта.

💬 "Ми про гроші знаємо все. Тому, коли виникла ідея розказати про них через мову мистецтва, історії, культурного дискурсу, зрозуміли, що ця розповідь вийде далеко за межі технологічних аспектів створення гривні. Історія про національну валюту – це історія про нас, про нашу державність. Про історичні постаті і обставини, про те, як цілі епохи впливали на наше з вами становлення. Це наш здобуток", – сказав Андрій Пишний.

🇺🇦 Він також наголосив, що Україна зараз перебуває на етапі, коли суспільство по-справжньому цікавиться власною мовою, культурою та історією, і дуже важливо використовувати той самий підхід, коли йдеться про монетарний суверенітет.

💬 "Тут доречно згадати і назву української дрібної монети – “шагˮ. Це історична, питомо українська назва.

Національний банк закликає повернути її сучасній Україні.

Символізм цього рішення набагато потужніший. Ми вичищаємо остаточно з українського законодавства все, що нас хоч якось споріднює з москвою. Ми, по суті, остаточно закріплюємо за собою, навіть на рівні щонайменших проявів, на рівні назв, монетарний суверенітет і грошову незалежність. Це остаточна декомунізація, демосковізація грошового обігу", – зазначив Голова НБУ.

📍Реалізація такої ініціативи не потребуватиме жодних додаткових видатків із Державного бюджету України чи з боку НБУ.

Крім того, Національний банк не планує вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках. Шаги будуть вводитися поступово в межах планового випуску і перебуватимуть в обігу паралельно з копійками.

​​❓Що відбувається в економіці України та світу?

Відповідь – на сайті НБУ в Макроекономічному та монетарному огляді.

Основні висновки 👇👇

🌎 Світ

Економічне зростання країн – основних торговельних партнерів України (за винятком США) пожвавилося завдяки нарощуванню виробництва споживчих товарів і товарів проміжного споживання. Однак ділові очікування в цих країнах погіршилися на тлі збільшення занепокоєння щодо геополітичної ситуації.

Інфляційний тиск з боку країн – ОТП України, попри зниження цін на енергоресурси, стабілізувався на підвищеному рівні через збереження все ще високої вартості послуг.

🇺🇦 Україна

Економічна активність у березні пожвавилася, а ділові очікування поліпшилися в більшості галузей. Стійка ситуація в енергетиці, підготовка до весняної посівної й значні оборонні потреби сприяли пожвавленню промисловості. Підвищення температури і поліпшення споживчих настроїв підтримали сектори будівництва та торгівлі.

Інфляція в лютому, як і очікувалося, далі зростала (до 13,4% р/р). Така тенденція, з одного боку, відображала обмежену пропозицію продовольства через низькі минулорічні врожаї. З іншого, – подальше підвищення витрат бізнесу, зокрема на зарплати й енергоресурси, та збереження жвавого споживчого попиту. За оцінками НБУ, інфляція зросла й у березні.

На початку березня НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% і скоригував параметри операційного дизайну процентної політики, що сприяло зростанню процентних ставок за строковими гривневими інструментами. Це підтримало інтерес до таких інструментів: чистий попит на строкові депозити і вкладення в ОВДП у гривні з боку населення був найбільшим за останні 10 місяців (5,3 млрд грн).

📉 Чистий попит на іноземну валюту в березні надалі знижувався завдяки зростанню її пропозиції з боку бізнесу. Цьому сприяли відносно стабільна ситуація з експортом та конвертація валюти для сплати річних і квартальних податків. Зменшився й попит населення на тлі поліпшення курсових очікувань.

➡️ ДЕТАЛІ

💬 "Як має змінитися зовнішній вигляд національної валюти, щоб "говорити" не про минуле, а про сучасне та майбутнє?

Які сенси має транслювати українська гривня — про цінності нашої держави та історичні події, які ми переживаємо?

Національний банк пропонує розпочинати думати над цим.

Ми точно не плануємо вже завтра змінювати дизайн банкнот, але прагнемо цієї дискусії, хочемо почути думки українців — істориків, митців, експертів та просто громадян".

📰 Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для "Історичної правди" поділився підсумками панельної дискусії "Гроші як символ часу та голос нації".

​​#ГолосНБУ

💡Підготували для вас традиційний дайджест обговорень тижня експертів НБУ.

Читайте про такі теми.
👇👇

🚩 Як через історію гривні проявляється історія української державності? Що національна валюта може розповісти українцям про них самих та яке повідомлення має транслювати наступним поколінням? Про історичне та культурне значення національної валюти розповів Голова НБУ Андрій Пишний в ефірі телемарафону «Єдині Новини».

🚩 Чим цікава експедиція крізь час, історію, мистецтво, яка масштабно і всебічно розповідає про українські гроші, національну валюту гривню в ефірі Українського радіо розповіли Андрій Пишний та директорка Українського Дому Ольга Вієру.

🚩 Чи потрібна суспільна дискусія про майбутнє українських грошей? Яким має бути дизайн гривні? Які символи та сенси несе в собі національна валюта? Про це говорили Андрій Пишний та інші учасники дискусії «Гроші як символ часу та голос нації», що відбулася в НЦ «Український Дім».

🚩 Співпрацю з міжнародними партнерами та валютний ринок обговорили члени Правління НБУ з представниками 30 найбільших банків під час екскурсії на виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші».

🚩 Макроекономічну ситуацію та прогнози на 2025-2026 роки, важливість міжнародної підтримки України в умовах нової геополітичної реальності, взаємодію з МВФ та питання євроінтеграції обговорили Андрій Пишний, його заступник Сергій Ніколайчук зі Спеціальним уповноваженим Президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єром Ельброном.

🚩 Про перспективи зростання економіки, монетарну політику НБУ, поточний стан банківського сектору, розвиток кредитування з фокусом на іпотеці, а також можливості для проведення оцінки якості активів (AQR), приватизації держбанків та розбудови інфраструктури ринків капіталу говорили представники НБУ під час зустрічі з віцепрезидентом Європейського банку реконструкції та розвитку Маттео Патроне і його командою.

🚩 Про оцінку стану ринку мікрокредитування, перспективи його розвитку в межах інтеграції до ЄС, відповідальне кредитування та випадки безліцензійного кредитування говорили перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова та директор Департаменту методології та регулювання небанківських фінустанов Сергій Савчук під час Всеукраїнського форуму з фінансових технологій.

🚩 У Національному банку пройшло Друге засідання Керівного комітету Фонду з розбудови потенціалу України (UCDF) під головуванням Міжнародного валютного фонду. Учасники обговорили підсумки роботи Фонду за рік і подальші плани з реалізації технічної допомоги, що фінансується UCDF.

🚩 Сергій Ніколайчук провів інтерактивну лекцію «За лаштунками центробанку: як НБУ дбає про цінність гривні та стабільність фінансової системи країни» для старшокласників – учасників «Школи майбутніх міністрів», яка відбулася в КНУ імені Тараса Шевченка.

🚩 Директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський провів гостьову лекцію про монетарну політику студентам Національного університету «Києво-Могилянська академія».