Ми повстали із фанатичною вірою у великі абстрактні ідеали. Із романтичних ідей протистояння супроти пануючих лівих сил. Із мріями до здійснення яких можна прагнути все своє життя без жодних гарантій досягнення. Підписуйтесь на «Український Національний Блок» і нехай на страшному суді вам це визнають за сприятливу обставину.

ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ

ЦИГАНСЬКЕ ПИТАННЯ: ІСТОРІЯ, ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Цигани — один із найбільш суперечливих етносів у Європі. Їхнє походження залишається предметом суперечок серед вчених, але більшість досліджень вказує на те, що вони походять з Індії. Їхні предки, ймовірно, були кочовими індійськими племенами, які у середньовіччі почали мігрувати на захід через Персію та Османську імперію, поступово заселяючи Європу. Міф про їхнє походження від римлян є лише вигадкою, яка не має під собою реальних підстав.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Якщо подивитись на поведінку циган в сучасному світі, стає зрозуміло, що їхній спосіб життя часто виглядає диким та антисоціальним. Протягом століть цигани зберігали традиції, які включають кочовий спосіб життя, низьку дисциплінованість та відсутність постійних зв’язків із суспільними структурами. Це створює враження, що вони перебувають на периферії цивілізованого світу.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Деякі прихильники циганських прав стверджують, що для них слід створити окрему територіальну одиницю, можливо навіть державу. Однак, чи варто це робити? Чи здатні вони інтегруватися в європейське суспільство, якщо навіть на батьківщині їхня культура є дестабілізуючою? Замість того, щоб вирішувати питання шляхом розділення, треба звернути увагу на питання соціалізації та інтеграції.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Висновок очевидний: циганам не місце в Україні. Їхня культура не має нічого спільного з нашими традиціями, а їхнє ставлення до суспільства суперечить основним принципам нашої національної ідентичності. Україна має бути сильною, згуртованою нацією, а не місцем для розмноження чужих традицій, які загрожують нашій безпеці та стабільності.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

🤩ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЗАПОВІТ СІМ’Ї: ЧОЛОВІК, ЖІНКА, НАЦІЯ

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Сім’я — це не приватна зона комфорту, не побутовий союз, не спільна іпотека. Це духовна і бойова одиниця нації. Там, де ще живе українська родина — там живе Україна.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Чоловік у родині — не «партнер», а провідник. Його обов’язок — бути опорою, захисником, виховником. Він має гартувати себе, щоб стати гідним батьком, а не тінню в хаті.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Жінка — не «рівноправна одиниця», а хранителька вогню. Її місія — берегти лад, передавати дітям мову, віру, цінності. Бути сильною — не означає копіювати чоловіка, а стояти на своєму місці з гідністю.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Діти — не «маленькі дорослі», а зерно майбутньої нації. Їх потрібно не лише годувати, а готувати — до боротьби, до відповідальності, до великої місії. Від матері вони мають узяти любов, від батька — силу.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Сьогоднішній світ хоче розчинити сім’ю в болоті знеособлення: гендерна маячня, культ розлучень, кар’єра замість материнства, розпуста замість обов’язку. Усе це — удари по фундаменту нації.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Ми мусимо відповісти чітко:
СІМ’Я — ЦЕ СВЯТИНЯ.
ЧОЛОВІК — ЦЕ СТІНА.
ЖІНКА — ЦЕ ОСЕРЕДОК.
НАЦІЯ — ЦЕ ЇХНЄ ПЛІЧ-О-ПЛІЧ.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

🤩ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

РОСІЙСЬКА НАЦІЯ — ЖАЛЮГІДНА ОБОЛОНКА ІМПЕРІЇ

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Росіяни люблять себе називати “великою нацією”, але правда в тому, що вони — етнічна тінь, без ідентичності, без хребта, без гордості.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Російська «нація» — це не народ, а біомаса, яку кремлівська машина ліпила століттями. Імперія стерла все: місцеві діалекти, традиції, культуру, зв’язок з землею. Залишилася лише покірна маса, яка вміє тільки бухати, боятись і служити сильнішому.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

І кого ж бояться ці “великі”?
Чеченців — до тремтіння.
Бо ті мають власну кровну гідність, свої традиції, свій стержень.
Росіянин може сміятись з Кадирова в інтернеті, але на вулиці він перейде на інший бік, бо знає — Чечня не вибачає приниження.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

У реальному житті в Росії панує не «русскій мір», а чеченський порядок.
Кадиров і його бойовики — це державна каста. Вони роблять, що хочуть. А Кремль платить їм, щоб ті не підірвали імперію зсередини.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Так само — з іншими нацменшинами: татар, дагестанців, башкирів Кремль купує субсидіями та преференціями.
А руський? Він батрак у себе вдома. Його кидають на війну, він гниє в бараках, його діти без майбутнього.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Іронія в тому, що росіяни завжди зневажали «чурок», а тепер стоїть навколішки перед ними.
Той, хто не має національної гордості — завжди буде рабом.
Той, хто служить імперії — сам стає її жертвою.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

І тому російська «нація» — це не ворог. Це симптом хвороби. Ворог — імперія, що тримається на страху, крові й розчиненні всіх навколо в “русскій культурє”.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Коли імперія впаде — руські згадають, що вони не «росіяни», а хто вони є насправді. Але більшість вже не згадає — бо нема чого згадувати.

🤍🤍🤍🤍🤩��🤍🤍🤍

А ми маємо пам’ятати, хто ми є.
І ніколи не стати як вони.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

🤩ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Український націоналізм має довгу історію, що починається ще з часів козацької доби. У XVI-XVII століттях, коли українці здобували автономію під час існування козацької держави, зароджувалися основи національної свідомості. Здобутки козацької державності, але й боротьба за незалежність, стали початком великого руху за визнання української нації.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

У XVIII столітті, після ліквідації Гетьманщини, націоналізм почав формуватися в умовах російського імперського гніту. Тиск на українську мову та культуру стимулював зародження культурного руху, що боролось за збереження національної ідентичності через відродження літератури та історії.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Наприкінці XIX — початку XX століття, на фоні імперських поневолень, з’являються перші політичні організації, що ставили за мету здобуття державної незалежності. Однією з таких була «Молодь України», яка намагалася згуртувати національно свідомих людей для досягнення автономії.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Після Першої світової війни та в період міжвоєнних років, ОУН під керівництвом Євгена Коновальця і Степана Бандери ставила за мету створення незалежної Української держави. ОУН вела боротьбу з різними окупаційними режимами, ставши символом національного спротиву.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Після Другої світової війни український націоналізм перейшов в підпілля, а на еміграції продовжувалась боротьба за незалежність. Проте ідеї націоналізму не зникли й залишались живими, допомагаючи українцям зберігати свою національну гідність.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

Вже в 90-х роках, з відновленням незалежності України, націоналізм став основою для розвитку держави. Сьогодні ці ідеї продовжують бути важливими для українців, адже вони стосуються не лише політичної самостійності, а й глибокої культурної та моральної цінності.

🤍🤍🤍🤍🤩🤍🤍🤍🤍

🤩ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Перші 5 емодзі зроблені. Можливо в когось є ідеї для нових?
🤩🤩🤩🤩🤩

Зараз працюю над власними емодзі, які будуть введені для реакцій

НАЦІОНАЛІСТ — ЦЕ ДИСЦИПЛІНА

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Націоналізм — це не лише прапори, марші й гасла.
Це не емоція. Це не поза. Це не фотка з тризубом.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Націоналізм — це режим. Це порядок. Це залізна воля.
Це коли ти не прокинувся о 6:00 — і сам себе караєш.
Коли читаєш замість серіалів.
Коли тренуєшся замість жалітися.
Коли контролюєш тіло, слово, думку.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Бо нація не будується слабкими.
Її творять ті, хто навчився перемагати себе.
І тільки той, хто переміг себе — може стати воїном.
А без воїнів — немає нації.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Бути націоналістом — це не ідентичність. Це шлях.
Кожного дня — до чогось вищого.
Бо той, хто сьогодні не може подолати лінь,
завтра не подолає ворога.

Націоналізм — це дисципліна.
Все решта — лише поза.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ПОДКАСТ №001
ДЕМОКРАТІЯ — ВЛАДА НАРОДУ ЩО ВБИВАЄ НАЦІЮ

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍��🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

#подкасти

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ ЗАПУСКАЄ НОВУ РУБРИКУ — ПОДКАСТИ

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

З гордістю повідомляємо, що на каналі стартує нова рубрика — подкасти! В цих випусках ми будемо обговорювати важливі теми, пов’язані з націоналізмом, правими ідеями та консервативними поглядами. Це новий формат для ще глибшого аналізу та поширення наших ідей.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Підключайтеся, слухайте і будьте частиною нашої спільноти!
Перший подкаст на тему «Демократія — влада народу що вбиває Націю» вийде о 20:00!

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

#опитування

НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ ПРОЕКТ УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ XX СТ.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

У середині XX століття Україна переживала одну з найскладніших етапів своєї історії. Під впливом тоталітарних режимів, радянської та нацистської окупації, народ продовжував боротьбу за свою незалежність. Саме в цей час націоналістичні ідеї набули особливої актуальності, втілюючись у діяльності ОУН (Організація Українських Націоналістів) та УПА (Українська Повстанська Армія).

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Відзначимо роль Степана Бандери та Романа Шухевича у боротьбі за незалежну Україну. ОУН стала не лише символом спротиву, але й творцем української національної ідеї, яка ставала основою майбутніх визвольних рухів. Вони прагнули відновити Україну як незалежну державу, де кожен українець був би вільним від іноземних гнобителів.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Ідеологія ОУН була сильною, суворою та рішучою. Вона поєднувала ідеї націоналізму, соціальної справедливості та національної єдності, виходячи з того, що тільки вільна, незалежна Україна може стати сильним учасником європейської спільноти.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Серед головних стратегічних цілей була боротьба за визнання української національної ідентичності, спротив як проти комуністичного, так і нацистського режиму, та створення національної держави.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Цей період в історії України важливий не лише через боротьбу з окупантами, але й через те, як націоналістичні ідеї формували ідентичність нації в умовах тоталітарних режимів. Принципи, закладені в середині XX століття, досі впливають на політичне життя та національну самосвідомість українців.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЧОМУ НАМ ПОТРІБНА ІДЕЯ ВЕЛИКОЇ УКРАЇНИ

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Нам нав’язують дрібну мету — “аби не стріляли”, “аби була економіка”, “аби не прийшли знову”. Але нація, яка мислить тільки виживанням — завжди буде під п’ятою.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Україна має жити не просто як держава. А як ідея. Велика, наступальна, безкомпромісна. Ми не маємо мріяти про стабільність — ми маємо мріяти про владу. Про розширення, вплив, тверду руку, гідне життя для свого.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Ідея Великої України — це не лише про територію. Це про якість людини. Про тип правління. Про тверду мораль і національний стрижень. Про порядок, що йде згори — але живе в кожному.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Маленькі цілі — для маленьких народів. А ми — не маленькі.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ПЕРСПЕКТИВИ НАЦІОНАЛІСТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Націоналістична революція — це не лише про штурм установ чи заміну прапорів. Це — про повне перезавантаження ціннісного ладу. Ідеї крові, ґрунту, честі й обов’язку мають повернутися на місце ліберального болота.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Чи можлива така революція в Україні?

Так. Бо передумови — зрілі. Держава деморалізована, влада ворожа народові, війна триває, але не ведеться до перемоги. Молодь розчарована й шукає опори. Вулиця ще не належить нам — але вона вже не належить нікому.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Ні. Бо ми ще надто слабкі чисельно. Наш рух розпорошений. Немає єдиного центру сили, немає твердого порядку денного. У багатьох у голові — лише естетика, а не стратегія. Нам потрібна залізна дисципліна, довгий марш, робота не на хайп, а на мету.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Тож революція — не завтра. Але її можливість — не фантазія. Це питання волі, організації й правильного моменту.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

А поки — виховуємо нову верству. Тих, хто не схилиться. Не продасться. І не зупиниться.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Пост для піарів

Якщо ви цікавитесь історією України і не тільки, особливо античністю то вам в тг канал Золотий крук.Ми антикомуністи,антинацисти,українські націоналісти,гомофоби,русофоби,ісламофоби і гетьманісти.Тут ви можете дізнатися щось нове про українську історію до створення Русі, особливо про імперію гунів.Мова чату російська і українська.
https://t.me/svyno_hutir

ШЕВЧЕНКО — НЕ ПОЕТ, А ЗБРОЯ

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Його зробили “кобзарем”, “душею нації”, “мудрим дідуганом з вусами”.
Але правда в тому, що Шевченко був першим справжнім націоналістом Нової України.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Його життя — це не про вірші. Це про гнів, ненависть до неволі, любов до землі, яка боліла, як рана.

— Син кріпака.
— Викуплений з рабства.
— І знову ув’язнений — уже не фізично, а культурно. Бо вся його нація залишалась у кайданах.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Шевченко не писав “про Україну”. Він кричав про неї.
Кричав на імперію. На “царя-батюшку”. На москаля, що вліз у кожну хату й душу.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

“Доборолась Україна до самого краю… гірше ляха свої діти її розпинають…”

Це не про історію. Це про тепер.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Його поезія — не ніжна лірика, а політична пропаганда, яка б сьогодні потрапила під блокування.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Шевченко — це не про “садок вишневий”. Це про те, що:
— москаль — ворог,
— рабство — ганьба,
— воля — або з кров’ю, або ніяк.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Не дарма більшовики дозволяли лише його стерильний портрет — але забороняли повні тексти. Бо справжній Шевченко — небезпечний.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍��

І якщо ти не любиш його — значить, ти ніколи не був вільним.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

У цей день смерть була подолана, а правда — утверджена.
Воскресіння Христове нагадує: темрява не вічна, біль не даремний, боротьба має сенс.
Кожен, хто стоїть за правду — не один. Бо з ним Той, Хто переміг саме зло.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Нехай Великдень зміцнить дух.
Нехай воскресне ваша віра, яка не боїться шляху.
Нехай родина буде міцною, як земля під ногами.
А нація — живою, як Воскреслий.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Зі святом світлого Великодня!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

#опитування

ДИСЦИПЛІНА — ЦЕ ВОЛЯ, ЩО ПЕРЕМАГАЄ СЛАБКІСТЬ

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

У кожного чоловіка є два вороги — зовнішній і внутрішній. Зовнішній — це ворог зі зброєю. Внутрішній — це твоя лінь, відкладання справ, хаос у думках, тілесна розпущеність.

Перший убиває тіло. Другий — душу.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Дисципліна — це зброя проти внутрішнього ворога. Це не про комфорт і не про натхнення. Це режим, якому підпорядковуєтьсяш, навіть коли не хочеш. Це порядок дій, який ти не обговорюєш із собою. Це тренування, яке ти не пропускаєш. Це піст, якого дотримуєшся. Це слово, яке стримуєш.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Слабка людина залежна від обставин. Сильна — створює обставини під себе. І починається це з режиму дня, з того, що в голові і на столі. Дисципліна — це форма бойової готовності. Це доказ, що ти вже в строю, навіть якщо поки не на фронті.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Дисциплінований чоловік — завжди небезпечний. Бо він здатен зібратись, вдарити, вистояти, і найголовніше — вести за собою. Тому ворог хоче, щоб ми були розслаблені, «втомлені від війни», залежні від розваг і хаосу.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Запам’ятай: дисципліна — це не стиль життя. Це форма національного спротиву.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Гетьманська Шабля - це об'єднання людей з гетьманськими поглядами.

Вас вітає "Гетьманська Шабля". Це канал про історію нашої неньки України. Тут ви знайдете цікаві пости про Гетьманат та про всю історію України.

Разом зробимо Україну сильною та вільною.Одна навік від Сяну по Кавказ.

БОГ!ГЕТЬМАН! УКРАЇНА!

Я переконаний, що Україна може існувати виключно у формі гетьманства
–Павло Скоропадський .

Щиро Вас запрошую до каналу, Ви не пожалкуєте.
Приєднуйся до нашого руху щоб відродити могутність нашої Батьківщини.

|Гетьманська Шабля
|Гетьманська Шабля
|Гетьманська Шабля

Все, як завжди. Мирний протест з проукраїнськими і просімейними гаслами в Україні заборонений. Біля кінотеатру "Жовтень", де проходить лгбт-кінофестиваль, у тому числі з програмою для дітей, акція протесту простояла хвилини три. І відразу була знесена поліцією у максимально свавільний спосіб без жодної причини.
Поширте це, бдлск.
Гомодикатутра - це не фігура мови, це проза життя.

P.S. У відео я помилково називаю кінотеатр "Дружба". Це "Жовтень".

ПАТРІОТ УКРАЇНИ — ОРГАНІЗАЦІЯ, ЯКА ЙШЛА ПЕРЕД ЧАСОМ



🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍



«Патріот України» — це не просто партія, це школа вогню, дисципліни та національного світогляду. У 2000-х, коли більшість українців ще спали під «помаранчевими» казками, ці хлопці вже готувалися до війни. Вони бачили те, що інші боялися називати вголос: Москва — вічний ворог, а внутрішній ворог — ще гірший.



🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍



Саме звідти вийшли ті, хто згодом створить «Азов», ті, хто першим піде на фронт, ті, хто не стане просити дозволу любити свою землю.

Їх переслідували всі: менти, СБУ, політики. Їх таврували «екстремістами» і «фашистами». Але що було насправді? Бойові вишколи, ідеологічна робота, організація серед молоді — те, чим сьогодні хваляться офіційні структури, коли все вже палає.



🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍



«Патріот України» — це про принцип. Про те, що нація не будується мітингами й гаслами, а дисципліною, ієрархією та готовністю діяти. Вони не грали в демократію. Вони творили порядок.



🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍



Так, вони були жорсткі. Так, їхня символіка і риторика лякала слабких. Але лякала не тому, що була злою — а тому, що була сильною.



🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍



Сьогодні, коли половина «патріотів» перефарбувалася, коли колишні “анархісти” раптом стали державниками — саме ті, хто стояв під прапором «Патріота України», залишилися вірними Справі.



🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍



Їх варто не боятися — їх варто згадувати. І брати приклад.



🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍



⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ГОНЧАРЕНКО — НЕ ПАТРІОТ, А ПРОЄКТ КРЕМЛЯ!

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Всі напевне бачили недавні події з цим клоуном. Як він лізе до всіх підряд, аби набити собі електорати на майбутніх виборах. Поки ми ще на війні у нардепа вже почалась активна підготовка до виборів! Він не просто популіст, а ще й кончений ідіот, який працює тільки на користь Росії. Недавній голос «проти» продовження мобілізації, який до речі був єдиним в цілій Верховній Раді показує — він хоче, аби про нього якомога більше знали і говорили.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Безглузді звинувачення Стерненка в начебто збагаченні на зборах, хоча сам звідкись має 5 квартир і 39 центрів імені себе! Оце так Олексію, ви точно чесний і порядний нардеп, який з народом)).

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Єдине що спадає на думку про нього — підар, який працює на Росію, популіст і лівак-соціаліст, який як прийде наведе порядок! (ні).

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Чому ж він працює на Росію?
Подивимось його останні заяви. Він проголосував за демобілізацію і повернення військових додому, за конкретні строки служби і знищення ТЦК. Не треба бути розумним, щоб зрозуміти що демобілізація під час війни з ворогом, який кратно переважає в людських ресурсах — безглуздо і рівносильно капітуляції. Наша війна не АТО!!!, не СВО!!! Це повномасштабна війна, де мають воювати всі! Або будемо боротись, або повністю підемо під Росію. І я не здивуюсь, якщо після капітуляції, саме Гончаренко стане народним президентом!, який дуже швидко признає окуповані території частиною Росії і стане на зразок Білорусі. Ну а що? Зате війни немає і всі живі!

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Його засудження росіян тільки виглядає як маска, я не бачу справжнього осуду в бік Путіна, армії РФ. Я бачу осуд тільки вбік Зеленського, волонтерів, генералів.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

У висновку він дуже сильно впливає на українців, які не мають критичного мислення, таким чином набиває собі майбутні голоси на виборах, які власне навряд чи відбудуться в цьому році.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Тому закликаю вас, побачите цього підара — бийте в кабіну і не бійтесь, бо з вами націоналісти і патріоти, а з ним — шайка соціалістів.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ПЕРШІ СТО — ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОК

Сто підписників — це не просто цифра. Це сто свідомих. Сто озброєних ідеєю. Сто тих, хто не зламався, не скорився, не зрадив.
У темний час ми збираємо світло. Кожен із вас — це ще один голос проти безчестя, ще один крок до великої мети.

Цей канал — не про лайки. Це — окоп думки. Штаб національної волі. І з кожним днем нас більше.
Далі — тільки сильніше. Далі — тільки разом.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍��🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ РЕКОМЕНДУЄ ДО ЧИТАННЯ!

Український Націоналізм — недавно прочитав і був приємно враженим. Це база, яку повинен прочитати кожен українець, який вважає себе націоналістом. Тут зібрані праці таких відомих бійців та ідеологів як:

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

• Микола Міхновський — Самостійна Україна
• Дмитро Донцов — Зміст Української Ідеї
Микола Сціборський — Націократія (скорочено)
• Юрій Липа — Геополітичні орієнтири нової України
• Ярослав Оршан — Доба Націоналізму
• Михайло Колодзінський — Українська воєнна доктрина
• Олег Ольжич — Дух руїни
• Дмитро Мирон-Орлик — Україньский світогляд
• Ярослав Стецько — Дві революції
• Роман Коваль — Підстави Націократії

Доволі цікава і захоплююча книжка, приємна на дотик, яка зміцнить ідеологію, або поставить необхідне підґрунтя для розвитку Ідеї у вашому житті.

Замовити можна тут

#ГаличРекомендує

🤍🤍��🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

📚 Історична бібліотека – телеграм-канал для тих, хто хоче дізнаватися більше про минуле!

✅ Унікальні книги, які варто прочитати
✅ Корисні статті для глибшого розуміння минулого
✅ Цікаві матеріали для натхнення та досліджень

Досліджуйте історію разом із нами – завжди цікаво, змістовно та з любов’ю до знань!

🔗 Підписуйтесь: https://t.me/Istorichabiblioteka

Ваше нове улюблене місце для історичних відкриттів!

#опитування

✝️З СТРАСНОЮ П’ЯТНИЦЕЮ

Сьогодні — день, коли Христос добровільно прийняв страждання й смерть на хресті заради спасіння людства. Страсна пʼятниця — це момент глибокої скорботи, але також і духовної сили. Це свято нагадує нам про жертовність, віру та вічну боротьбу світла з темрявою.

Християнство — не просто віра. Це основа європейської цивілізації, невіддільна частина українського націоналізму. Без Христа — немає ані морального стрижня, ані духовної спадкоємності нашої боротьби. Нація сильна тоді, коли тримається Бога, а не розчиняється в матеріалізмі та нігілізмі.

Хай ця пʼятниця зміцнить ваш дух. Бо тільки з Хрестом у серці ми збудуємо Велику Україну.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍��🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЧЕРВОНО-ЧОРНИЙ — ЦЕ НЕ СТЯГ, А КЛЯТВА

Це не просто кольори.
Це — символ війни. Символ нації, яка не просить — а бере.
Яка не плаче — а б’ється до кінця.

Червоне — кров героїв.
Від княжих дружинників до козаків, від Січових стрільців до вояків УПА, від Небесної Сотні до бійців ЗСУ.
Це кров тих, хто вмирав не на колінах, а стоячи — зі зброєю в руках.

Чорне — українська земля.
Та сама, яку ми не віддамо ні Путіну, ні Європі, ні нікому.
Це наша святиня, наша плоть, наш корінь.
Це те, за що вмирають і з чого народжуються нації.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Під цим прапором ішла УПА.
Її вороги називали “бандитами”, але правда проста — УПА била ворога, поки всі інші мовчали.

Сьогодні червоно-чорний — не “старомодна символіка”, а знак сучасного воїна, який пам’ятає, звідки він, і знає, за що б’ється.

Той, хто носить цей стяг —
не просить миру,
не клянчить допомоги,
не тікає.
Він стоїть. Він тримає стрій. Він — Українець.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Тому коли ти бачиш червоно-чорний прапор —
не питай, “а чому не жовто-блакитний?”
Бо один — це держава,
а другий — це війна за неї.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Зможемо добити 100 підписників до Великодня?☠️

ТИ УКРАЇНЕЦЬ — ПИШАЙСЯ ЦИМ!

Ми — не просто народ. Ми — нащадки козаків, воїнів степу, оборонців Карпат і лісів. Наша кров — у шаблі, що тримав предок. У погляді, що не ховається. У стягові, де червоний — це кров, а чорний — земля.

Той, хто стоїть на горі з шаблею в руці — не просто образ. Це символ незламного духу. Воїн, який не кидає країну в біді. Який мовчить, коли треба мовчати, і б’є, коли треба бити.

Пам’ятай: твоя мова — твоя зброя. Твоя віра — твоя броня. А твоя любов до України — твоя сила.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍��🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

🇺🇦 «Історія України та світу» — молодий канал, наповнений унікальними світлинами та історичними матеріялами

Якщо ти хочеш дізнатися більше, перевірити факти чи просто цікавишся історією — тобі точно сюди

«У XXI сторіччі корисно не тільки знати історію, але й робити якісні висновки з минулого, аби не повторити помилок у майбутньому. І це наші реалії. 

Історію корисно знати усім, незалежно від освіти та професії, а особливо важливо — чинним та майбутнім політикам. Тож не шкодуйте часу на вивчення історії»
, — зазначає автор каналу

👉 Підписуйся, аби не пропустити усе найцікавіше: https://t.me/istukrandworld

ПРАЙД НА ВЕЛИКДЕНЬ?!

Цих ліваків давно треба добряче відпиздити… на Великдень йти на збоченські показухи це треба мати ще сміливість…

Тільки відійшли від прайду на день скорботи за жертвами голодомору, так от на тобі ще!

Дуже надіюсь, що праві зі Львова зупинять це і дадуть цим уйобкам пизди.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍��🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

РОСІЙСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я — НЕ ВІРА, А ПРОПАГАНДА

Російська православна церква давно перестала бути церквою. Вона — духовний штаб Кремля. Її “патріарх” Кіріл благословляє танки, освячує ракети, називає війну проти України “священною”. Це не християнство. Це — зброя.

Під виглядом “братнього православ’я” РПЦ десятиліттями готувала ґрунт для окупації. Вони втирались у довіру, відкривали храми, підгодовували священиків у регіонах, щоб в потрібний момент сказати: “Це русская земля”. І сказали. А ті, кого вони зомбували, вже відкривали ворогу ворота.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

А тепер — найгірше: цей духовний метастаз досі сидить всередині України.
УПЦ МП — це не “незалежна українська церква”, як вони брешуть. Це все той самий московський молитовник Путіна.
Їхні храми — це бази впливу. Їхні священики — це інформатори. Їхні проповіді — це психічна війна.

Вони:
• відмовляються переходити до ПЦУ, навіть під час війни;
• на богослужіннях уникають згадки про воїнів ЗСУ;
• поширюють ідеї “єдиного руського народу”;
• підтримують “духовну єдність” з Москвою;
• прямо співпрацюють із ФСБ — доведено.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

Це не просто “інші погляди” — це духовний саботаж у тилу.
І допоки УПЦ МП існує — війна триває не лише на фронті, а й всередині наших міст і душ.

Церква, яка освячує вбивць, має бути заборонена.
Не реформа. Не “діалог”. А ліквідація. Назавжди.

І запам’ятай:
Християнство в Україні — це не РПЦ і не її філія.
Справжня віра — в ПЦУ та УГКЦ.
Туди ходять ті, хто молиться за Перемогу, за воїнів, за Правду.
Туди й має йти український християнин.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЗА ЩО БОРОЛИСЯ ЛЕГЕНДИ ОУН-УПА

Вони не були «романтиками лісу» чи «втраченими ідеалістами». Вони — залізні воїни, які вийшли проти двох імперій одразу. Проти Совєтів і Третього Райху. Без шансу на допомогу, без надії на пощаду. Але з вірою в Україну.

Герої ОУН-УПА боролися не за «мир у всьому світі» і не за абстрактну «свободу слова». Вони боролися за Українську Самостійну Соборну Державу. І ця держава в їхньому розумінні не була ліберальною колонією чи мультикультурною резервацією. Це мала бути Україна для українців. Сильна, справедлива, національна.

Їх називали «фашистами» — бо вони не поклонялися Москві. Їх називали «терористичною бандою» — бо вони не кланялися Берліну. Їх переслідували свої й чужі — бо вони не корилися нікому, окрім свого народу. Вони були Воїнами Ідеї.

Ми часто читаємо імена: Роман Шухевич, Степан Бандера, Василь Кук, Ярослав Стецько. Але за кожним із них стояли тисячі безіменних героїв. Селяни, студенти, інтелігенти, жінки, підпільники. Кожен з них прийняв смерть, тортури, вигнання — тільки б не здати присяги Україні.

Сьогодні ми живемо в часи, коли знову треба обирати. Бути вірним, або зручним. Боротися, або виживати. Йти на фронт — чи тікати в ТікТок. І коли не знаєш, що робити — згадай, як діяли ті, хто був до нас. Вони не мали броніків, дронів і «волонтерок». Але мали незламну волю.

Пам’ятай: за Україну не говорили — за неї вмирали.

🤍🤍🤍🤍🫡🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

НЕ ДОЗВОЛИМО РОЗʼЄДНАТИ НАС!

Захід і Схід — це не протилежності, а частини єдиного цілого. Нас пробують розтягнути, посварити, зламати. Але сила — в єдності, в спільній боротьбі за націю, землю і майбутнє.

🤍🤍🤍🤍🫡🤍🤍🤍🤍

⚔️ ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЧОМУ УКРАЇНІ ПОТРІБНА ДИКТАТУРА НАЦІОНАЛІСТІВ

Демократія в Україні — це симулякр. Маска, за якою ховається олігархічна сваволя, культурна деградація й геополітична безпритульність. Народ обирає — але не керує. Закони приймаються — але не працюють. Ворог вбиває наших — але ми продовжуємо торгівлю, гуманітарку, «перемовини». Поки народ гниє в окопах, пани знову домовляються.

Досить. Цей шлях — тупиковий.

Нам не потрібен черговий клоун з гарною риторикою. Нам потрібна влада, що діє з позиції сили. Диктатура націоналістів — не тиранія, а мобілізаційний механізм. Це влада, яка керується не страхом перед «рейтингами», а чіткою ієрархією цінностей: земля, нація, віра, порядок, честь.

У такій державі:
• російська мова й культура заборонені, бо ми не годуємо паразита в себе в хаті;
• пропаганда ЛГБТ, мультикультуралізму, лівацьких «цінностей» — знищена як загроза колективному організму;
• ЗМІ — не інструмент зомбування, а засіб виховання нового громадянина;
• армія — не резервна структура, а основа національної сили, з якої починається дисципліна, самоповага й еліта;
• суд і кара — швидкі, жорсткі, справедливі.

У диктатурі націоналістів не буде торгівлі совістю, «толерантності» до зрадників чи пієтету до «права меншості». Є тільки право нації на існування й домінування. Якщо не ми — то нас.

У цій країні мають панувати не вибори, а відбір. Не компроміс, а воля. Не західні фонди, а українська кров, піт і сталь.

Ми не боїмося слова «диктатура». Бо це — дисципліна, відповідальність, справедливість. Це — очищення. А кожна революція починається з очищення.

Україна переможе лише тоді, коли стане незламною зсередини. А це можливо тільки під владою тих, хто любить її понад усе — і готовий знищити всіх, хто цій любові загрожує.

Став 🇺🇦, якщо згоден.

🤍🤍🤍🤍🇺🇦🤍🤍🤍🤍

🇺🇦 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Дякую добродію, який задонатив на банку і таким чином підтримав канал. ❤️

Нагадую, всі кошти будуть йти на розвиток проєкту!

А що це, нові користувацькі реакції?!🇺🇦🇺🇦

ЗЕК У КРІСЛІ ПРЕЗИДЕНТА — КУЛЬМІНАЦІЯ ОЛІГАРХІЧНОЇ ОКУПАЦІЇ

Олігархія в Україні — це не просто наслідок хаосу. Це цілеспрямований проєкт. Після розпаду СРСР ніхто не планував будувати справжню державу — натомість будували схеми. І найорганізованішим у цьому був Донецький клан.

У 90-х Донецьк перетворився на окрему “республіку в республіці”. Там стріляли, підривали, тонули в шахтах, а нагорі — збагачувались.

Ахметов, ще з часів Ахатя Брагіна (“Аліка Грека”), вибудовував імперію на вугіллі, металі і страху. А поряд з ним піднімався Янукович — двічі судимий, представник криміналу, якого олігархи зробили “політиком”.

Чому саме він? Бо керованість і лояльність до паханів — головна риса ідеального президента для мафії.

2004-й: НАРОД СКАЗАВ “НІ” ЗЕКУ — І БУВ ОБМАНУТИЙ

Після першої спроби посадити зека в крісло — вибухнув Майдан. Народ повстав, Ющенко переміг. Але замість національного очищення, влада зробила головне зло — не добила Донецьк.

Вони дали донецьким час. І ті повернулись.

2010-й: ЗЕК ПРИЙШОВ ДО ВЛАДИ — І ЗДАВ КРАЇНУ

Янукович став президентом — і олігархія отримала свою золоту еру. Донецькі сиділи всюди: у Кабміні, судах, прокуратурі. Золотий батон, Межигір’я, “Сім’я” — це не анекдоти. Це символ остаточного приниження держави.

В цей час:
• Були розпродані залишки державного впливу.
• Розцвів повний кримінально-бюрократичний синтез.
• Український народ був знову відданий на поталу паханам і бізнесменам у костюмах.


АЛЕ МАЙДАН ПОВСТАВ. І ЗЕК УТІК.

Це була спроба очищення. Але знову — без справжньої люстрації. Без суду над олігархами. Без зламу старих структур. Ми просто змінили обгортку.

Коломойський отримав нову вагу. Порошенко збудував власну вертикаль. Ахметов знову став “партнером”.
Тільки маски стали вишуканішими.


ЗЕКА ЗМІНИВ КЛОУН — А СИСТЕМА ЗАЛИШИЛАСЬ

Олігархи не бояться виборів. Вони бояться відповідальності. Бояться, що одного дня їм не дадуть втекти — як Януковичу. Що не буде літака. Що буде трибунал. Що буде народ, який пам’ятає.

Пам’ятай: олігарх — це не просто багатий. Це — паразит на тілі нації.
І кожна революція, що не знищила їх — дала їм ще 10 років грабунку.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Тризубники! Недавно ЧОРНИЙ ТРИЗУБ трохи масштабувався і крім Тіктоку я також відкрив Інстаграм, де буду викладати Reels і Stories і Ютуб, де викладатись будуть Shorts і в майбутньому повноцінні відео на 10-15 хвилин. Прошу підтримати проєкт та підписатися на всіх платформах!

• TikTok — https://www.tiktok.com/@halych.based?_t=ZM-8vZkuYl9Sg2&_r=1

• Instagram — https://www.instagram.com/halych.based?igsh=MzRvdGE1bm5zdDFn&utm_source=qr

• YouTube — https://youtube.com/@halychbased?si=27szfle3XPKQCGyz

Також, хто має телеграм преміум і бажає підтримати Чорний Тризуб, може заряджати канал. Буду дуже вдячним! — https://t.me/boost/UkrainianBratstvo

МИ НЕ ЗАХИЩАЄМО ДЕМОКРАТІЮ — МИ ЗАХИЩАЄМО УКРАЇНУ

Захід любить повторювати: «Україна воює за свободу, за права людини, за демократію». Це зручно для їхніх газет. Але правда інша.

Ми воюємо не за права меншин і не за гендерні експерименти. Не за «толерантність» і не за прапори ЛГБТ у посольствах. Ми воюємо за землю, за кров, за мову, за право бути українцями.

Нам не потрібна Європа, яка втратила національну гідність. Ми — не філія Брюсселя. Ми — нація, яка здатна тримати фронт без лекцій про «демократичні цінності».

У нашій боротьбі немає ліберальної риторики. Є тільки Україна — або смерть.

Ті, хто сьогодні називають себе нашими “партнерами”, хочуть бачити нас зручними. Слухняними. Прогресивними. Але їм ніколи не зрозуміти, що для українця важливіше не «права людини», а права на націю.

Вони лякаються, коли бачать на марші чорно-червоні прапори. Бо в цих кольорах немає їхніх ідеалів — там є тільки боротьба, тільки кров і земля. Вони не вірять у жертву — бо самі давно стали споживачами. Ми ж віримо. Бо жертва — це наша сила.

Ми не станемо частиною Заходу, що відмовився від себе. Ми — частина того Сходу Європи, який пам’ятає, що свобода бере початок з клинка, а не з бюлетеня.

Україна переможе не тому, що демократична. А тому, що справжня.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЗА НАЗВУ, ЯКУ МИ НОСИМО СЬОГОДНІ, ВБИВАЛИ ВЧОРА

Українець. Україна. Українська мова.

Сьогодні це звучить гордо. Але ще століття тому — це звучало як вирок.

Упродовж 300 років московити системно знищували саме право українця називати себе тим, ким він є. Історія нашої назви — це історія боротьби за виживання.

1720 рік — указ Петра І:
заборонити друк книжок українською мовою. Дозволено лише «єдиною і правильною — російською».

1863 — Валуєвський циркуляр:
“ніякої української мови ніколи не було, нема і бути не може”.

1876 — Емський указ:
повна заборона книжок, вистав, пісень, освіти, друку, преси українською.

1930-ті роки — сталінські “чистки”:
розстріли письменників, митців, науковців, викладачів, репресії проти “націоналістів”.
Розстріляне Відродження — це не фігура мови. Це покоління, стерте з лиця землі.

Совєти створили ілюзію “української культури” — контрольованої, кастрованої, слухняної.
У школі — суржик. На сцені — карикатура. У газетах — партійний фальш.
Все, що виходило за межі дозволеного, вважалось «буржуазним націоналізмом», а значить — тюрма або куля.

Навіть слово “Україна” вважалось підривним.

Замість нього — «Юго-Западный край», «Малороссия», «киевский регион».
У підручниках писали: українці — це гілка росіян.
У Москві ридали, коли ми вимовляли своє справжнє ім’я.

Але ми витримали.
Ми пронесли своє ім’я через Соловки, Сибір, заслання, табори і тюрми.
Кожна дитяча книжка українською — була актом спротиву.
Кожен лист, написаний рідною мовою, — це був постріл у режим.

Сьогодні, коли хтось каже:
«Я говорю як хочу»,
«Мова не має значення»,
«Я з русскоязычной семьи» —

ЗНАЙ: за цю мову помирали.
За це слово “Україна” — убивали.
І в 2022 році московити прийшли вбивати знову. За ту саму причину.

Бо ми не “малороси”.
Не “регион”.
Ми — нація.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

АЗОВ ОФІЦІЙНО РЕФОРМУЄТЬСЯ В 1-Й КОРПУС НГУ

Азов вслід за «трійкою» реформується в корпус. Буквально півгодини тому, на всіх платформах Азов виклали новину, разом зі зверненням полковника «Редіса» про те, що бригада тепер офіційно стає корпусом.

До складу новоствореного корпусу увійшли:

• 1-а президентська бригада оперативного призначення «Буревій»

• 12-та бригада спеціального призначення НГУ «Азов»

• 14 бригада оперативного призначення «Червона Калина»

• 15 бригада оперативного призначення «Кара-Даг»

• новостворена 20-та бригада оперативного призначення «Любарт»

Азов пройшов довгий шлях боротьби і безсумнівно він є прикладом для багатьох підрозділів в армії. Свою історію Азов починав в травні 2014 році, як добровольчий батальйон націоналістів, ультрас, ветеранів майдану на чолі з Андрієм Білецьким — теперішнім командиром «3ОШБ». Батальйон себе показав на найвищому рівні у боях за Маріуполь, Іловайськ, Широкине.

У листопаді 2014 року батальйон включили в склад НГУ, як окремий полк спецпризначення. З того часу він безсумнівно був найкращим підрозділом Національної Гвардії України.

У 2022 році Азов героїчно протистояв переважаючому ворогу в Маріуполі, зокрема один з найбільших заводів Донбасу «Азовсталь» бійці тримали понад 80 днів у повному оточенню, ставши яскравим прикладом відданості за Ідею та Націю. Після полону, підрозділ майже перестав існувати, але частина бійців після полону повернулась на війну, частина залишилась вдома, частина на жаль досі в неволі.

У 2023-24 роках Азов реформували в 12-ту бригаду спецпризначення НГУ. Підрозділ повністю відновився і став ще сильнішим. Приймав участь у боях за Бахмут, Авдіївку тощо.

Зараз же — Азов став повноцінним корпусом — останнім і найбільшим типом підрозділу.

Саме його колишнє командування створило 3ОШБ, яка до речі теж реформувалась в корпус трохи раніше.

Таким чином Азов показує цим справжній приклад героїзму та відданості за нашу з вами Вітчизну.

Слава Нації, Слава корпусу Азов!

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

�� ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ВІЙНА — ЦЕ НАЙБІЛЬША МОРАЛЬНА РЕВІЗІЯ СУСПІЛЬСТВА

Війна не змінює людину — вона здирає з неї маску.
Хто був тварюкою — стане ще огиднішим. Хто мав гідність — стане героєм.

Ця війна показала, що у нас не 40 мільйонів патріотів. Не 30. І навіть не 10.
Справжніх у нас — пару мільйонів. Решта — статисти, жертви, паразити, зрадники й нейтрали.
Хтось помирає під Покровськом — хтось танцює в клубі під російський реп.
Хтось втрачає ногу — хтось скиглить в TikTok, що її йобаря «зловили ТЦК».

Тепер “жертвою” вважається той, кого забрали на війну.
А не той, хто втратив побратима. Не той, хто виніс тіло з поля.
А той, кого відірвали від смартфона, доставки і кальяну.
І всі хором жаліють його: “бідненький, попав під роздачу…”
Але не питають: а чому інші воюють замість тебе?

Нам знову впарюють ту саму байку: “всі українці молодці, просто у кожного свій фронт”.
Та ні. Є фронт. І є тилові щурі.
Є ті, хто жертвує всім. І ті, хто скиглить, що “порушують його права”.

Війна показала правду.
Вона провела чітку лінію: не між «лівими» й «правими», а між тими, хто варті країни — і тими, хто тягне її в могилу.
І більше ніяких ілюзій.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

🔥 Українська історія без міфів та цензури!

Хочеш знати справжню історію України? 🇺🇦
📜 Дізнавайся про героїчне минуле, приховані факти та маловідомі сторінки нашої історії.

🔎 Чекають на тебе:
✅ Цікаві факти та аналітика
✅ Архівні фото та документи
✅ Міфи та їх спростування
✅ Видатні українці та їхні досягнення


Підписатися
Підписатися
Підписатися

ЛЮДИ ЗАБУЛИ ПРО ВІЙНУ

Всі ми знаємо, що відбулося в неділю в Сумах. Трагічний теракт з десятками жертв. Здається, вся країна мала б обʼєднатись? Але ні, є кончені ідіоти які буквально за 6 годин після теракту слухали російську музику в КИЄВІ! До них підійшла жінка, яка знімала це все на камеру, сказала їм, аби вони вимкнули російську музику, на що вони просто розсміялися, а один з обриганів, хотівши показати свою домінатність в суспільстві увімкнув російський гімн…

Дуже зігріло душу новина про те, що їх правоохоронні органи знайшли і змусили вибачитись. Станом на зараз на них склали протокол на адміністративне правопорушення.

Але мене найбільше вразили ті, які їх захищали в коментарях. «Вільна країна, що ви з них хочете?»; «Дожились, тепер у нас немає свободи слова!»; «Ну у нас ж немає нормальної музики?». Всі ці коментатори ліберали, які перші підуть на співпрацю з окупантом, тому-що «какая разница?»

Це моральне падіння, це деградація і це реальність в якій ми живемо.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ДЕ ДІТИ НАЦІЇ?

У нас повні вулиці кав’ярень, повні стадіони, повні ротації на радіо.
Але в нас — порожні колиски.
І це не випадково. Це — результат системної війни проти українського майбутнього.

Рівень народжуваності нижчий, ніж будь-коли в історії.
Мільйони на еміграції.
Сотні тисяч найкращих — на цвинтарях.
А з телеекранів замість заклику до творення родини — тренінги толерантності, права «меншин» і культ індивідуального задоволення.

Це — не просто демографічна криза. Це — вимирання нації.
Це геноцид, здійснюваний не штиком, а голкою, пігулкою, екраном і кредитом.
Імперії вже не стріляють у нас — вони переконують, що діти — це тягар.
Що родина — це застаріле.
Що кар’єра і «лайфстайл» важливіші за продовження крові.

Але нація, яка не народжує — приречена.
Нація, яка не вчить своїх синів бути воїнами, а доньок — берегинями, не має майбутнього.
Ми можемо мати армію, мову, навіть державу. Але без дітей — це все тінь.

Ми боремось за те, щоб в українських домівках знову лунали голоси немовлят.
Щоб матері з гордістю народжували, а батьки з честю виховували.
Щоб слово “родина” було святим.
Щоб кожен українець знав:
Дитина — це не приватна справа. Це обов’язок перед расою, нацією і Богом.

Бо якщо ми не народимо своїх — за нас народять чужі.
І замість України буде щось нове. Чужинське. І вже не наше.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЦЕНТРАЛЬНА РАДА — ПОРАЗКА З ПЕРШОГО КРОКУ

Ми програли не в 1918-му. Ми програли ще в 1917-му — коли замість того, щоб мобілізувати народ до боротьби, Центральна Рада почала писати відозви до Тимчасового уряду.

В той момент, коли в Петрограді тріщала по швах імперія, коли народи повставали, а старий порядок валився під власною вагою — українські лідери обрали не меч, а дипломатичну записку. Не революцію, а “автономію у складі демократичної Росії”.

Центральна Рада не проголосила незалежність. Вона благала про дозвіл на самоуправління. Вона не створила армію — вона її боялася. Коли потрібно було діяти — вона писала грамоти. Коли потрібно було стріляти — вона скликала з’їзди.

І саме тому, коли більшовицькі банди вже марширували на Київ, у нас не було кому воювати. Бо замість мобілізації — проводилися зібрання. Замість пропаганди — лекції про федералізм. Замість диктатури — віче.

Поразка України почалась з поразки духу. А духа не було — бо керували не революціонери, а чиновники. Їх більше цікавило, як виглядатиме державний герб, ніж як зберегти державу.

Тому коли ми сьогодні знову обираємо між силою і слабкістю, між радикалізмом і поміркованістю — згадаймо 1917-й. І не повторімо помилки людей, що боялися власної перемоги.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

АТО — ІЛЮЗІЯ, ЯКА КОШТУВАЛА ТИСЯЧ ЖИТТІВ

14 квітня 2014 року. Офіційний початок “Антитерористичної операції”. Але кого ми мали знищити? Терористів? Чи регулярні війська Росії, які вже заходили в Донбас?

АТО була не війною, а відмовою визнати війну. Нам нав’язали міф про “внутрішній конфлікт”, “миротворчі місії”, “мінські угоди”. Замість мобілізації — ротації. Замість стратегії — імпровізація. Замість національної революції — боротьба за статус-кво.

І все ж…
Саме там народився новий українець.
Доброволець. Волонтер. Медик. Розвідник. Піхотинець.
Він пішов на смерть не за Порошенка, не за штаб, не за геополітику. Він ішов за свою землю. За побратимів. За націю.

АТО — це не про політику.
Це про нашу зламану історію, яку залатали кров’ю ті, хто вийшов без команди, без форми, без гарантій.

Слава тим, хто не питав “чому”.
Слава тим, хто не повернувся.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

МИКОЛА СЦІБОРСЬКИЙ — МОЗОК НАЦІЇ, ЯКИЙ ВБИЛА РОЗБРАТА

У нього не було шаблі, але було перо, гостріше за кулю. Він не воював у Карпатах, але закладав підмурівки майбутньої держави. Його ім’я — Микола Сціборський. Теоретик, ідеолог, організатор. Один з найглибших умів Організації Українських Націоналістів.

Народився у Житомирі. Борець за УНР. Воював. Пережив поразку, емігрував. Але не здався. У Празі створює головну працю — “Націократія”. Там, де інші сипали гаслами — він будував систему. Для нього нація — не натовп. Нація — це воля. Організована. Відповідальна. Безкомпромісна.

ЙОГО ВІЗІЯ:

– Україна як органічна держава
– Ієрархія на основі заслуг
– Провід нації — не з виборів, а з чину
– Соціальна справедливість — не з марксизму, а з національного обов’язку
– Влада, що служить нації, а не партіям

І ЙОГО НЕ СТАЛО.

21 серпня 1941 року в Рівному Миколу Сціборського та Омеляна Сеника було розстріляно. Імовірно — з рук українця. Версії різні: політичне замовлення, особистий мотив, або наслідок внутрішнього конфлікту в ОУН, що розкололась на два крила. Одне очевидно: в час, коли нація мала з’єднуватися, на неї чекала ще одна втрата — ідеологічна й організаційна.

Його не вбив ворог. Його вбив хаос.

Але ідеї не вмирають від куль.
І поки є ті, хто читає Сціборського — вогонь ще не згас.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Бідні люди, Суми тримайтесь.💔

По останнім даних загинула 21 людина і понад 80 поранених, з них 7 дітей.
UPD: 31 загиблий

Росіяни заслуговують лише на смерть, тому закиньте пару гривень на дрони Стерненку.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

�� ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

З ВЕРБНОЮ НЕДІЛЕЮ, УКРАЇНЦІ!

У цей день Христос урочисто входив до Єрусалиму, а люди зустрічали Його пальмовими гілками — знаком перемоги й надії. В Україні ж цей символ замінила верба — перше дерево, що оживає після зими, як і наша нація щоразу воскресає після темряви.

Хай верба б’є — не я б’ю, за тиждень Великдень!
Нехай ця неділя принесе силу духу, чистоту помислів і віру в перемогу — духовну, культурну, національну.

Збережімо віру, традицію і націю.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ВОРОГ СЕРЕД СВОЇХ: УКРАЇНСЬКИЙ ЛІБЕРАЛ ЯК ВНУТРІШНІЙ ОКУПАНТ

Коли стріляє ворог — ти чуєш звук пострілу.
Коли діє ліберал — чуєш оплески, інтерв’ю і гарні слова про “толерантність”, “плюралізм” і “європейські цінності”.

Але суть — у знищенні. Не фізичному, а духовному.
Ці псевдоінтелектуали — не менш небезпечні, ніж московські диверсанти. Бо ті воюють зовні, а ці — зсередини.

Їхня зброя — сумніви. Їхній фронт — освіта, ЗМІ, культура. Їхня мета — деморалізувати, знецінити, стерти межу між своїм і чужим.

Вони кажуть:
— “Не все так однозначно”
— “Ми маємо бути відкриті до діалогу з росіянами”
— “Варто думати про права меншин”
— “Націоналізм — це небезпечно”

І поки солдат на передовій тримає лінію фронту, ці “свідомі громадяни” підточують тил. Здають українську культуру в оренду глобалістам. Ставлять під сумнів саму ідею нації.

Пам’ятай: сучасна війна — це не тільки зброя. Це війна ідеологій.
І поки ми не очистимо інформаційний простір від внутрішніх паразитів — перемоги не буде.

Нація повинна мати імунітет.
А націоналізм — це той імунітет, який знищує вірус сумнівів, чужих ідей і підміни понять.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

НАЦІЯ НЕ ВИСТОЇТЬ БЕЗ БОГА

Коли в серці народу вмирає віра — його легко розплавити в багні глобалізму. Релігія — це не «особиста справа». Це основа народного коду. Без неї нація стає просто населенням, а земля — ринком.

Релігія вшиває в душу ієрархію, честь, обов’язок, жертву. Вона ставить над людиною Вищу Правду, що не залежить від рейтингів, політиків чи інстаграмів. Вона дає народу силу стояти навіть у пітьмі, коли немає нічого — лише Бог і земля.

Наші предки не боялись смерті, бо знали, що є Вічність. Не продавали честь, бо мали страх Божий. Не поклонялись ідолам, бо мали хрест і знамено.

Сьогодні ж націю отруюють культом безрелігійності. Ліберали, ліві й псевдопатріоти хочуть замінити віру «толерантністю», а святість — «права́ми людини». І кожен, хто виступає за мораль, традицію й християнське начало — таврується як «радикал».

Але ми не боїмось цього тавра. Бо ми несемо те, що дає народу силу — Віру, яка формує чоловіка, воїна, отця. Ми несемо дух храму й меча, молитви й боротьби. Бо знаємо: без Бога немає Правди, без Правди — немає Народу.

Християнство не має бути слабким. Воно має бути бойовим. Тим, що дає мужність. Тим, що не кланяється злу. Тим, що творить нову Еліту — духовну, жертовну, воїнську.

Тільки така віра здатна підняти Націю. Не гуманізм, не лібералізм, не ринок — а Хрест, Який несе силу.

З Богом — перемога. Без Бога — рабство.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Вічна памʼять та вічного польоту🫡🕯️

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ІСЛАМСЬКА ЗАГРОЗА: ПОТЕНЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Ісламська загроза не є абстрактним поняттям — це реальне і нарастаюче випробування для західних цивілізацій. Величезні потоки мігрантів з мусульманських країн, поява радикальних груп та швидке зростання чисельності мусульманської меншини в Європі створюють умови для культурного та соціального зіткнення. Це виклик для національних ідентичностей, традиційних цінностей і навіть безпеки.

Кожен, хто виступає проти таких змін, часто стикається з ярликом «ісламофоб» або «ксенофоб». Але не можна ігнорувати реальні проблеми, які несе з собою неконтрольоване проникнення чужих культур у країни, де існують багатовікові християнські традиції.

Ісламізація Європи загрожує зміною соціальних структур, правових норм, культурних устоїв і навіть політичних орієнтирів. За останні десятиліття ми стали свідками того, як у певних районах міста корінні жителі поступово відчувають себе чужими на власній землі.

Нагадуємо, що за статистикою, покращення рівня народжуваності серед мусульманських спільнот значно перевищує середньоєвропейські показники. Це приводить до того, що через кілька десятиліть Європа може стати в значній мірі мусульманським континентом.

Не йдеться про те, щоб виступати проти людей, а про захист національної ідентичності, технологічного прогресу та соціальної стабільності. Захист від ісламської загрози — це необхідний крок до збереження майбутнього наших народів.

Залишити свою ідентичність чи адаптуватися до нових реалій? Це питання, яке постає перед кожним європейцем у сучасному світі.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЛІБЕРАЛІЗМ ВБИВАЄ НАЦІЮ

Лібералізм не прийшов з мечем — він прийшов з посмішкою.
Він не забороняв віру, він зробив її смішною.
Він не знищував мову — він переконав, що вона «не на часі».
Він не руйнував родину — він сказав, що кожен сам собі закон.

Лібералізм розмиває межі.
Межі між добром і злом. Межі між своїм і чужим.
Він вбиває спільноту, бо проповідує егоїзм.
Він вбиває честь, бо вірить, що «свобода бажань» важливіша за обов’язок.

Суспільство без меж — це деградація, а не свобода.

Нас хочуть зламати не силою — а комфортом.
Не через страх — а через розбещення.
Ми не зможемо зберегти націю, якщо будемо спокійно дивитись на її загибель.
Правоавторитарна держава — це захист традицій, чітка ієрархія, і обов’язок перед нацією.

Лібералізм — це отрута.
А ми — ліки.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ОСНОВИ НАЦІОКРАТІЇ

Націократія — це влада Нації, а не партій, класів чи фінансових кланів.

Її суть — не в диктатурі, а в гармонії обов’язків і прав. Не в анархії «особистих свобод», а в суворій ієрархії, де кожен служить Вищому — Батьківщині, Нації, Честі.

Основи націократії:
1. Нація — понад усе. Держава існує для Нації, а не навпаки.
2. Ієрархія — замість хаосу. Кожен має своє місце й обов’язок. Влада — для найгідніших.
3. Соціальна справедливість. Праця, а не паразитизм. Захист слабших, але не за рахунок сильних.
4. Національна еліта. Не за гроші, не за зв’язки, а за заслуги. Воїни, трударі, мислителі.
5. Мобілізуюча ідеологія. Віра, воля, перемога — проти розкладу, сумнівів і зради.

Це не утопія. Це відповідь на світову кризу лібералізму й демократії, що гниють у продажності, розпусті й безсиллі.

Час не реформ — час нової системи.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

�� ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ДИСЦИПЛІНА ЯК УМОВА ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ

Нація без дисципліни — це юрба, якою легко керують чужі.

Дисципліна — це не про «солдатський режим», це про внутрішній хребет. Про здатність тримати слово, вставати рано, тримати форму, працювати до результату, виконувати обов’язок — навіть коли не хочеться.

У нас багато сили, але мало порядку. І тому той, хто організувався — панує. Не генії і не герої будують імперії. Їх будують ті, хто вміє керувати часом, ресурсами й собою.

Україна стане великою тільки тоді, коли в побуті, армії, політиці, бізнесі — з’явиться одна риса: порядок.

Бо нова еліта — це нова аскеза.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЛГБТ ЯК ЗАГРОЗА МОРАЛІ НАЦІЇ

ЛГБТ-активізм — це не просто боротьба за права однієї невеликої групи людей. Це частина ширшої стратегії глобалістів, спрямованої на підрив моральних і культурних основ націй. Усі ці кампанії, які пропагують “права” ЛГБТ-спільнот, маскуються під гуманізм, але насправді є намаганням зруйнувати те, що століттями було основою здорового і міцного суспільства.

Відкриті атаки на традиційні моральні цінності, на природні стосунки між чоловіком і жінкою, руйнують усталений соціальний порядок. Замість того, щоб захищати родину, сім’ю, рід і націю, ми стикаємося з кампаніями, що намагаються нормалізувати девіації та моральну деградацію. Це не лише загроза моральному підґрунттю, але й загроза для самого існування нашої нації як такої.

Глобалізація, яка супроводжується нав’язуванням ЛГБТ-ідеології, не тільки стирає національні кордони, але й стирає основи, на яких будується кожне здорове суспільство. Чому ми повинні слідувати за модними західними трендами, коли наші традиції і культура були перевірені часом? Справжня сила нації полягає в її здатності зберігати свої цінності, навіть коли весь світ намагається їх відкинути.

Кожен, хто стоїть на захисті нації, повинен розуміти: якщо ми дозволимо іноземним ідеологіям стати частиною нашого суспільства, ми приречені на втрату нашої національної самобутності. Ми маємо бути сильними, ми маємо бути непохитними в захисті своїх традицій, своєї культури, своєї родини. Це наш обов’язок перед майбутніми поколіннями.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ПРИКЛАД ГЕРОЇЗМУ: ІВАН КУЛИК

Один з найбільш вражаючих прикладів героїзму серед українських повстанців — це історія Івана Кулика, псевдо “Орленко”.
Він був бійцем УПА і проявив надзвичайну відвагу під час однієї з останніх сутичок у 1946 році на заході України, у Карпатах.

Після того, як більшість його групи була розбита, Іван залишився один. Його оточували сотні радянських солдатів. Він не мав шансів на втечу, але він не здався.
Іван вирішив захищатися до останнього. Під час бою він знищив кількох радянських вояків, а коли боєприпаси закінчились, він продовжив боротьбу, не залишаючи надії на мир. Зрештою, щоб не потрапити в полон, він підірвав себе разом із схованкою.

Його смерть стала символом стійкості й готовності до самопожертви заради вищої мети — свободи та незалежності України. Іван Кулик показав, що навіть один боєць може стати героєм, здатним змінити хід історії, хоча б на мить.

⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯❖⎯⎯⎯

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

КРИМ ПІСЛЯ ДЕОКУПАЦІЇ: НЕ БУДЕ АВТОНОМНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ!

Крим — це Україна, і він завжди був і буде частиною нашої держави! Після деокупації Криму, жодної автономії для півострова не буде. Крим стане звичайною областю, підпорядкованою центральній владі, з єдиним правом — підкорятися законам Української держави.

Автономія, яку Крим мав до 2014 року, стала інструментом для посилення російського впливу. Татарська автономія, під прикриттям якої росіяни нарощували свої позиції, не була нічим іншим, як ширмою для колонізації півострова. Татари, замість того щоб боротися за свою землю, дозволили Московії зміцнити свої позиції, за що сьогодні мають не тільки втрату автономії, але й значну частину відповідальності за те, що сталося з Кримом.

Що ж до росіян, які проживали в Криму, то вони використали автономію для зміцнення російських позицій на півострові. Ці особи не можуть вважатися жертвами ситуації, адже багато хто з них усвідомлено працював на руйнацію єдності України, допомагаючи РФ збройно та ідеологічно підривати нашу країну. Тому після деокупації Крим буде очищений від сепаратистських елементів, і ніхто не отримає права на автономію.

Не буде більше автономій, не буде більше умов для посилення іноземних впливів на нашій землі! Крим повернеться до України без жодних умовностей, без сепаратизму і без підстав для того, щоб хтось намагався знову розколоти нашу землю.

Це наша земля, і ми не дозволимо нікому принижувати Україну! Залиште в минулому всі ці сепаратистські замашки!

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

МУЛЬТИКУЛЬТУРНІСТЬ — ЦЕ ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ ПРОТИ НАЦІЇ

Нас вчили боятись слова «мононаціональна держава». Нас вчили, що «всі культури рівні». Нам забивали в голову, що нація — це щось архаїчне, а от “суспільство рівних можливостей” — це майбутнє. Нас кликали зливатися в «єдиний європейський народ». Але правду скажу: багатокультурність — це не благо. Це зброя проти тебе.

Подивись на Захід. Поглянь, як Париж палить себе, як Лондон стає чужим, як Німеччина задихається від навали тих, хто ненавидить її цінності, але вимагає її соціалки. Це не мультикультуралізм. Це втрата себе. Це дозвіл чужому зайти у твій дім, сісти за твій стіл і плювати в твою мову, віру, традицію.

Багатокультурність не працює. Бо завжди є домінуюча культура, і якщо це не твоя — ти перетворюєшся на меншість у власній хаті.

Україна не має бути країною для всіх. Україна має бути країною для українців. Звісно, ми не проти тих, хто живе тут і поважає наш закон, мову, прапор і героїв. Але ми проти ідеї, що всі мають бути рівні — українець і чужинець, той, хто боровся, і той, хто спостерігав, той, хто пам’ятає УПА, і той, хто ставить хрест на могилу Сталіна.

Ми не маємо соромитись того, що любимо своє понад усе. Бо тільки так нації виживають. Народи, які ставлять інших на один рівень із собою — зникають. Їхня мова зникає, їхня віра спотворюється, їхні діти стають частиною чужого світу.

Ми — українці. Це не просто паспорт. Це кров, пам’ять і боротьба. І ми не дамо її розмити.

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ДІАЛЕКТИ УКРАЇНИ — НЕ РОЗДІЛ, А БАГАТСТВО НАЦІЇ

Україна — це не просто країна, це велика нація, розкидана по різних землях і заповнена різними мовними барвами. Від галицької до діпровської, від волинської до південноруської — кожен регіон несе в собі свою унікальну мову, свої інтонації та звучання. І це не слабкість, це наша сила.

Діалекти України — це не “суржик”, не “відхилення від норми”. Це живі лінії зв’язку з історією, з нашими предками, що передавали через слова свою силу, віру, дух. Кожен діалект — це окремий свідок часу, це не просто набір звуків, а спадщина, що не потребує перекручування чи знецінення.

Говорити “по-львівськи”, по-буковинськи, по-волинськи, по-гуцульськи — це не зрада єдності. Це частина нашої ідентичності. Так само, як ми пишаємося історією Київської Русі, так ми маємо бути горді за те, що кожен регіон України додає свої барви до цієї палітри.

Незалежно від того, чи говориш ти з західноукраїнським акцентом, чи з південним, чи з лівобережним — ми всі українці. Ми не повинні стидатися своїх говірок, бо вони — частина нашої культури, нашої сили, нашої національної єдності.

Єдність — не в однаковій мові, а в спільному серці, спільному бажанні бути вільними, сильними, незалежними.

Зберігаймо різноманіття, бо саме в ньому ми можемо знайти нашу справжню силу.

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЄДНІСТЬ — ЧЕРЕЗ СИЛУ, А НЕ СЛАБКІСТЬ

Ми, галичани, — це кремінь. Нас зламали, але не знищили. Ми пам’ятаємо УПА, пам’ятаємо холодні каземати НКВД, пам’ятаємо, як за мову й віру карали. Але це не дає нам права зверхньо дивитись на тих, хто виростав у іншій історичній реальності — на сході, під московським катком.

Вони — наші. Ті, хто прокидався пізніше, хто досі вагається, хто ще не став до строю — це не вороги, а потенційні побратими. Але їх не переконаєш солодкими словами чи ліберальною балаканиною. Їх веде за собою сила, честь і приклад дії.

Ми маємо стати не просто «правильними українцями», а носіями нової еліти — національної, мужньої, справедливої. Щоб на Сході дивились і казали: «Я хочу бути, як вони». Не тому, що ми з Заходу. А тому, що ми – сильні, чесні й безкомпромісні.

І тоді Україна справді стане єдиною. Не через толерантність — а через ідею. Через жертовність. Через боротьбу.

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

СВЯТОСЛАВ ЗАВОЙОВНИК — ГРОМ УКРАЇНСЬКОГО МЕЧА

Святослав Ігорович — перший великий завойовник України-Русі. Не просто князь — воїн, якого боялися цілі народи. Син Ігоря та Ольги, він вийшов із диких рубежів степу, з крові й заліза. Змалку привчений до бою, змужнів не на троні, а в сідлі, зі щитом у руках. Його життя — це безперервна кампанія, а смерть — легенда.

У 965 році він знищив Хазарський каганат. Ворогів, які століттями грабували Русь, тримали наші землі в данині, контролювали шляхи й обкладали народи данинами, — стер із лиця землі. Спалив столицю Ітиль, розгромив Семендер, зруйнував Саркел. Від хазар залишився лише пил.

Далі — Болгарія. Святослав перетнув Дунай, повів свою дружину в Балканське пекло й підкорив місцеві землі. Столицю він хотів перенести до Переяславця на Дунаї — в епіцентр торгівлі, сили й впливу. Він мислив не племінною логікою — а імперською. Хотів, щоб Україна-Русь стала силою, яка диктує умови.

Його наступною ціллю стала Візантія. Греки, які ще вчора кликали його на допомогу, отримали від нього меч. Святослав взяв під контроль Балкани, вийшов до Константинополя, кинув виклик імперії. У битвах з ромеями билися тисячі, але духа Святослава не могли зламати ні облоги, ні підкуп, ні зрада. Він бився під Доростолом до останнього — як справжній вождь, серед своїх, лицем до ворога.

Відступаючи додому, він не повертався — він готувався до нового походу. Але Візантія підкупила печенігів, і на дніпровських порогах Завойовника вбили. Хан Куря зробив з його черепа чашу. Не з погорди — а зі страху й шани. Так вшановують великих ворогів.

Святослав не мав палаців. Спав на землі, їв із дружинниками, носив простий одяг і завжди йшов у бій першим. Його слова: «Не осоромимо землі Руської, але ляжемо тут кістьми!» — це клятва. Його заклик «Іду на ви!» — це бойовий прапор поколінь.

Святослав — це українська відповідь варварам, хазарам, грекам і всім майбутнім ворогам. Він не просив миру — він творив порядок мечем. Він не гнувся — він ламав.
Коли ми говоримо про Україну як Націю Воїнів — ми говоримо про нього.

Нас намагаються зробити слабкими, принизити, вихолостити з нас дух сили. Але наша історія починається не з просвітників і не з миротворців — а з Завойовника. Ім’я Святослава — це наш обов’язок. Ми повинні бути достойні нього.
Його шлях — наш курс.

�� ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

МИ — НЕ ЄВРОПА

Нас постійно вчать бути “як Європа”. Вони кажуть: “Будьте демократичними, ліберальними, толерантними”.
Але Європа вже давно здалася — своїм цінностям, своїй духовності, своїй національній гордості.
Вона дозволила себе зламати, запустити іноземні культури, забути свою історію та народ.

Україна — остання фортеця білої Європи. Ми — народ, який ще бореться, ще не проданий за золоті монети глобалістів.
І поки ми тримаємось, є шанс. Якщо ми впадемо — впаде вся Європа.

Ми не маємо бути Європою. Ми маємо бути Україною. Точною, сильною, національною, безкомпромісною.
Україна — це земля героїв, а не простір для втікачів.

Якщо не ми, то хто?

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

МИ ВСІ ЩЕ НА ВІЙНІ!

Усе частіше на вулицях — сміх, TikTok, кав’ярні, вечірки, порожні балачки. Люди живуть так, ніби все вже скінчилось. Ніби Україна — це нормальна мирна країна, а не прифронтова держава, де щодня гинуть наші хлопці.

Ми знову повертаємось у стан 2014-го. Коли частина суспільства воює, а інша — “втомилась”. Але ворог не втомився. Він шле ракети, глушить нас дезінформацією, чекає на нашу апатію.

І замість єдності ми бачимо популістів типу Гончаренка, які лижуть усім підряд, лише б засвітитись у телевізорі. Ми бачимо деструктивну наволоч — зрадофільських блогерів, придурків у TikTok, які знімають танці під сирени. Вони не просто гниють самі — вони тягнуть за собою інших.

Запам’ятайте:
Допомога армії — не благодійність. Це обов’язок.
Пам’ять про війну — не патетика. Це дисципліна.
Революція триває. Ворог все ще тут.

Тому або ми беремося за справу, як нація, що веде визвольну війну — або повторимо 1918.

Не даймо затоптати кров наших Героїв.
Допомагай армії. Нагадуй кожному, що війна триває.
І якщо хтось забув — нагадай кулаком.

🔱 ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ПОВЕРНЕННЯ ІСТОРИЧНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ — СВЯЩЕННИЙ ОБОВ’ЯЗОК

Ми не маємо права забути про Закерзоння — Холмщину, Надсяння, Лемківщину, Підляшшя. Ці землі поливані кров’ю українців, які були вигнані, переселені, знищені тільки за те, що були українцями. Поляки й совєти спільно виривали там українське коріння, але пам’ять жива. Це наша земля.

Ми не маємо права мовчати про Кубань — козацький край, заселений українцями ще з XVIII століття. Там жили ті самі запорожці, яких Катерина II вигнала з Січі. Там українська мова була офіційною, поки Москва не провела етноцид і не знищила цілі покоління через голод і репресії.

Ми не маємо права забути Слобожанщину — наш схід, від Харкова до Бєлгорода, Воронежа й аж до Курська. Це історичні українські терени, заселені нашими предками ще за козацьких часів. Москва їх захопила, а згодом почала стирати українську душу й слово.

Південь Білорусі — Берестейщина, пінське Полісся — це ті місця, де українське слово звучало століттями. Ці землі часто міняли кордони, але там жили українці, які ще й досі зберігають нашу мову, хоч і в пригніченому стані. І ми повинні пам’ятати про них.

Придністров’я — частина історичної Бессарабії, заселена переважно українцями, які з покоління в покоління були кинутою меншиною між румунами, москалями та сепаратистами. Це територія, яка мала бути в Україні, але її здали без бою.

Ми маємо думати як нація, що бореться за простір, а не як жертви. Ворог іде до нас — ми маємо йти до нього. Повернення історичних земель — це не імперіалізм, це справедливість. Це історична необхідність.

Наш простір — від Карпат до Кубані, від Берестя до Придністров’я. І ми його відновимо.

��ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЛІБЕРАЛЬНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ: ПРОТИРІЧЧЯ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Те, що ми спостерігаємо сьогодні серед частини молоді, яка себе ідентифікує як націоналістів, — це справжній парадокс. З одного боку, вони відкрито виражають ненависть до Росії, називаючи себе русофобами і, начебто, борються за українську незалежність. З іншого — вони відкидають усе те, що складає національну ідентичність: релігію, традиції, родину. Вони заявляють про свою гордість за Україну, але одночасно підтримують ідеї, які руйнують її основу — зокрема, підтримують ЛГБТ-рух, який прямо суперечить нашим національним цінностям.

Що це за націоналізм, який відмовляється вірити у власну націю? Що це за боротьба за Україну, коли ти не готовий боротися за її традиції і духовність? Це не націоналізм, це чергове протиріччя, яке ми спостерігаємо серед підлітків, що намагаються поєднати несумісні ідеї, які лише послаблюють націю.

Націоналізм — це не лише боротьба з ворогом, це перш за все любов до своєї землі, своїх людей, своїх звичаїв і культури. Це глибоке переконання, що наша нація повинна зберігатися, рости і розвиватися, а не розпадатися під впливом західних ліберальних течій. Вірність Богу, родині, національним традиціям — це основи справжнього націоналізму, без яких ми не можемо бути цілісними, бо наші корені занурені в духовну глибину нашої нації.

Немає місця для половинчастих ідей і непослідовних поглядів. Ми маємо бути сильними у своїй вірі і переконаннях. Ліберальний націоналізм — це шлях до безодні. Не дозволяймо зраджувати себе і нашу націю заради примарних ідеалів.

Що думаєш з приводу цього? Вислови свою думку в коментарях👇

👊ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЗА ЩО БОРОЛИСЬ?

Україна століттями виборювала право бути собою.
Мова, культура, свобода — за все це ми платили кров’ю.

Коли хтось сьогодні мимрить “а какая разніца”, нагадай йому:
• 1708 — Батурин. Москалі вирізали 7 тисяч українців.
• 1720 — указ Петра І: друк книжок “на малороссійском наречіі” заборонено.
• 1764–1786 — знищення Січі, автономії, української освіти.
• 1863 — Валуєвський циркуляр: “ніякої малоросійської мови ніколи не було”.
• 1876 — Емський указ: заборона української мови, книжок, шкіл, пісень.

А далі — “совок”:
• 1930-ті — “Розстріляне Відродження”. Тисячі українських письменників, вчених, митців знищено НКВД.
• 1932–1933 — Голодомор. Кремль морить голодом мільйони українців.
• 1939–1950-ті — депортації, масові розстріли, тюрми для всіх, хто зберігав українське слово.
• 1972 — “велика чистка”: арешти шістдесятників, ліквідація культурних ініціатив.
• 1980-ті — жорстка русифікація: українська мова — “неперспективна”, “сільська”.

А далі — нібито незалежність. І знову…
• 2014 — “защіщать русскоязичних”: окупація Криму, Донбасу.
• 2022 — повномасштабне вторгнення. Вбивають тих самих “русскоязичних”. Руйнують Харків, Маріуполь, Мелітополь.
• 2024–2025 — ті самі “русскоязичні” волають: “нє нада нас українізіровать”.

Тому ми й боремось. Тому не пробачимо. І не забудемо.

Україна буде українською. А ворог — буде знищений.
Так було. Так буде.

��ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ЦЕЙ КАНАЛ — ЦЕ ЗБРОЯ.

І ти — частина бою.
Твоє слово, твоя думка, твій репост — це куля в інформаційну чуму.
Тут не пасивні читачі. Тут — бійці.

Пропонуй теми. Пиши, що болить. Ділись. Поширюй.
Ми воюємо разом.

Також, той хто почне заряджати канал, стане почесним тризубником і отримає гарне місце в нашій спільноті. Тому, не зволікай!

��ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

РУСКІЙ МІР — ЦЕ ЧУМА ХХІ СТОЛІТТЯ

Рускій мір — це не просто мова. Не просто телевізор, пісні чи література.
Це ракова пухлина, яка вбиває все живе.
Куди приходить рускій мір — там гниє земля, тече кров і вмирає свобода.

Він несе з собою тортури, депортації, фільтраційні табори, згвалтування і голод. Він скидає бомби на пологові будинки, церкви, школи, житлові квартали. Він ламає кістки, душить мову, викорінює пам’ять.

Історія знає: рускій мір ніколи не прийшов, щоб дати. Він завжди прийшов — щоб забрати.

Забрати ресурси. Забрати гідність. Забрати майбутнє.
Він прийшов у Чечню — і залишив руїни.
Він прийшов у Сирію — і залишив газові атаки.
Він прийшов в Україну — і залишив Бучу, Маріуполь, Бахмут, Волноваху тощо.

Це не просто окупація. Це інфекція, яка розповзається через попсу, “общєє прєвращєніє”, блогерів, “я вні палітікі” і “русскіх, коториє тожє страдають”.

Не існує “доброго росіянина”. Є або ворог, або колаборант. Хто мовчить — той підтримує. Хто “за мір” — той за їхню перемогу.

Це чума, яка живе, поки її бояться. Поки не викорінюють. Поки на неї не відповідають силою.

Тому кожен, хто говорить російською в публічному просторі, хто розповсюджує російські пісні, хто “нє всьо так адназначна” — є носієм зарази.
І як чуму — рускій мір треба ізолювати, припалити, знищити.

Бо наша перемога — це не просто відновлення кордонів.
Це ліквідація рускава міра — як явища. Як світогляду. Як зла.

��ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

СХІД І ЗАХІД — ЯКА РІЗНИЦЯ?

Цей поділ — не природний. Його вигадали, щоб українці сварились між собою, поки чужинець знову заходить в дім.
Кажуть: “Схід — це одне, Захід — інше”. Але це — отрута. Бо під Бахмутом не питали, хто з якого берега Дніпра. Там усі лежать разом.
Бо у списках мертвих — одна нація. Українська.

І тут постає просте, але болюче питання:

Чому саме Схід, який найбільше постраждав від Росії — досі не обрав Україну повністю?
Чому після десятиліть депортацій, Голодомору, Донбасу, Іловайська, Бучі — частина людей там і далі не хоче перейти на українську?
Чому їх діти співають шансон, а не стрілецькі пісні?
Чому в Краматорську чути мову ворога, коли земля там просочена кров’ю наших?

Хтось скаже: не час сваритись.
Але правда — це не сварка. Це умова порозуміння.
Без національного самовизначення Схід завжди буде сірим поясом.
А ми не хочемо сірих зон. Ми хочемо чорного і білого: або з нами, або проти.

Захід має скинути зверхність, а Схід — свою мовчазну зраду. Бо інакше ми не вистоїмо.
Нема “їхніх” і “наших” — є ті, хто в строю. Все інше — пусте.

Одна мова. Одна нація. Один фронт.

��ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

ДЕНЬ ЖАЛОБИ В УКРАЇНІ

Позавчора, 4 квітня, російська ракета вдарила по житловому будинку в Кривому Розі. Загинули 19 українців, з них — 9 дітей. Ще понад пів сотні поранених. Їхні імена — це не просто цифри, це наші співвітчизники. Наша кров.

Сьогодні оголошено День жалоби. Приспущені прапори — як символ скорботи, але й гніву. За цю біду ворог заплатить. І не грошима, а кров’ю.

Наша нація не пробачає ударів по дітях. Кривий Ріг — це Україна. І кожен загиблий — це ще одна причина тримати стрій до кінця.

��ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

СПРАВЖНІ ВОРОГИ УКРАЇНИ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ МОСКВА

Росія — безсумнівний ворог. Але найнебезпечніші — ті, хто серед нас, вишиванку носять, гімн співають… а душу давно продали.

Хто вони?

– Ті, хто при владі роками грабують народ, прикриваючись “патріотизмом”.
– Ті, хто в тилу веде бізнес з ворогом, поки найкращі кладуть голови.
– Ті, хто пропихають в українські школи гендерну маячню, ЛГБТ-ідеологію та моральне розтління.
– Ті, хто за гранти руйнують українську ідентичність, називаючи це “свободою”.
– Ті, хто боїться слова “нація”, бо надто звик бути рабом.

Це внутрішні паразити, які вдають із себе своїх, але працюють проти.

Україна впаде не через танки, а через зраду в середині.

І наш обов’язок — викривати, не прощати, не забувати.

Ворог в Кремлі — зрозумілий.
Ворог у кабінеті, у медіа, у “активістах” — смертельно небезпечний.

Не пробачимо. Не здамось.
Залізом по гнилі.
Нація понад усе.

��ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

КУЛЬТУРНА ОКУПАЦІЯ: ЯК НАМ НАВ’ЯЗУЮТЬ ЧУЖІ ЦІННОСТІ

Війни ведуться не лише зброєю, а й ідеями. Україна століттями перебувала під впливом чужих імперій, які намагалися викорінити нашу культуру та нав’язати свої цінності. Цей процес не зупинився і сьогодні — ворог розуміє, що можна перемогти не силою, а через зміну свідомості людей.

ЧУЖА КУЛЬТУРА ЯК ІНСТРУМЕНТ КОНТРОЛЮ

Згадаємо Радянський Союз. Нам підсовували «спільну» культуру, де головними героями були радянські солдати, російські поети та комуністичні вожді. Українська мова в кіно та музиці була майже знищена, а замість неї впроваджували російську попсу та примітивні серіали. Це не було випадковістю — так нас привчали до думки, що українське означає щось другорядне, меншовартісне.

Після 1991 року ситуація змінилася незначно. Московський культурний вплив залишився через телебачення, FM-станції, книжковий ринок. Сьогодні нам знову намагаються нав’язати «братні зв’язки» через серіали, гумор і музику. Навіть після 2014 року багато хто продовжував споживати ворожий продукт, не розуміючи, що він формує хибну картину світу.

ЧИМ НАС ГОДУЮТЬ СЬОГОДНІ?

Окрім старих імперських методів, зараз використовуються нові. Через TikTok, YouTube та Instagram просуваються «модні» тренди, які висміюють традиційні цінності, культивують інфантильність і моральний занепад. Глобальні корпорації створюють контент, який позбавляє народи ідентичності, робить їх однаковими, безликими споживачами.

Варто лише глянути на сучасні рейтинги кіно та музики. Ворог продовжує експортувати до нас російську поп-культуру, яка подається під виглядом «аполітичної». Але якщо подивитися уважно, то в кожному такому продукті є меседжі: висміювання націоналізму, насмішка над історією, романтизація ворога.

ЧОМУ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО?

Коли народ втрачає свою культуру, він перестає існувати як самостійна нація. Людина, яка споживає чужий культурний продукт, поступово починає мислити так, як їй нав’язують. Спершу вона слухає музику іншою мовою, потім починає думати цією мовою, а далі взагалі перестає відчувати зв’язок зі своєю землею.

У результаті така людина байдужа до війни, не цікавиться історією, не бачить сенсу в боротьбі. Вона сприймає свою державу як тимчасове явище, а чужу культуру — як норму. Саме таких «байдужих» і хочуть виростити наші вороги.

ЩО РОБИТИ?
1. Свідомо обирати українське. Підтримувати українських музикантів, письменників, режисерів. З кожною гривнею, витраченою на ворожий контент, ми фінансуємо тих, хто знищує нашу країну.
2. Захищати інформаційний простір. Вимагати законодавчих змін, які обмежують іноземний вплив на медіа. Це питання національної безпеки.
3. Популяризувати власну культуру. Українська історія, мистецтво та література не гірші за інші, просто їх менше просувають. Наше завдання — робити це модним, цікавим і доступним.
4. Виховувати наступні покоління. Дітям потрібно змалку показувати приклад, що означає любити свою культуру та свою країну.

Культурна окупація — це не менш небезпечна зброя, ніж ракети. І якщо ми не будемо чинити спротив, то одного дня прокинемося в країні, де українське залишиться лише у підручниках історії.

��ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

СИЛА І ПОРЯДОК – ОСНОВА ДЕРЖАВИ

Слабкість породжує хаос, а хаос – шлях до занепаду. Лише тверда рука здатна навести лад у суспільстві, де кожен знає своє місце, а закон діє без винятків. Демократичні балачки про «права» та «свободи» нічого не варті, якщо немає дисципліни та відповідальності.

Держава сильна тоді, коли в ній панує порядок, коли злочинець знає, що покарання буде невідворотним, а кожен громадянин – що його життя захищене. Це не про жорстокість, а про справедливість. Про те, що спокійний громадянин має почуватися впевнено, а ворог – боятися.

Суспільство, що забуло, що таке дисципліна, приречене на деградацію. Ми ж обираємо інший шлях – шлях сили, порядку і величі.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

НАЦІОКРАТІЯ – МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

Сучасна система влади не здатна забезпечити Україні силу, порядок і національне відродження. Демократія перетворила державу на арену для олігархів та зрадників, які працюють на чужі інтереси. Саме тому Україні потрібна націократія – система, де влада належить найкращим представникам нації, а керує не випадкова більшість, а національна еліта, віддана ідеї могутньої держави.

Націократія забезпечує справедливий порядок і ефективне управління. Влада формується не через маніпуляції виборців, а на основі заслуг та відданості нації. Це означає, що державні рішення приймаються не на користь корупціонерів і глобалістів, а для захисту та розвитку українського народу. Економічна політика будується на підтримці національного виробника, а не на виконанні вказівок з-за кордону.

Сильна національна держава неможлива без дисципліни та єдиної ідеології. Націократія ставить у центр служіння нації, а не особисту вигоду. Всі ключові сфери – освіта, культура, безпека – працюють на формування сильної, свідомої та озброєної нації, здатної дати відсіч ворогам та створити майбутнє без компромісів.

Очолити такий шлях має справжній лідер – людина честі, яка вже довела свою відданість Україні. Пан Білецький – воїн, ідеолог і організатор, який здатен навести порядок і об’єднати українців навколо великої мети. Саме він може стати вождем нації та реалізувати націократичний проєкт.

Україні потрібна не ілюзія вибору, а тверда рука, порядок і національна єдність. Тільки націократія здатна перетворити Україну на могутню державу, де українець буде господарем на своїй землі. Досить чекати – час діяти!

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Галицька Крамничка – магазин християнських патчів із глибоким змістом. Біблійні цитати, символіка, патріотичні та мотивуючі дизайни.

Віра, що завжди з тобою.
https://t.me/galickuy

🔷СКОРОПАДСЬКИЙ ЧИ ПЕТЛЮРА: ХТО КРАЩЕ?

Скоропадський і Петлюра — дві ключові постаті Української революції, але їхні підходи до державотворення були кардинально різними.

Павло Скоропадський – аристократ, генерал, людина порядку. Він розумів, що без сильної державної влади Україна приречена на хаос. За його Гетьманату в 1918 році:
✅ Відновилися заводи, залізниці, працювала економіка.
✅ Була створена українська армія та дипломатія.
✅ Засновані українські університети та академія наук.
❌ Але опирався на німців, а після їхньої поразки змушений був тікати.

Симон Петлюра – революціонер, соціаліст, військовий лідер. Він намагався створити народну республіку, але:
✅ Боровся за незалежність у найтяжчих умовах.
✅ Очолив збройний опір більшовикам і денікінцям.
❌ Не мав стабільної влади — УНР постійно тікала з міста в місто.
❌ Не зміг побудувати міцної держави.

Вердикт?
Якщо потрібна міцна, структурована держава — Скоропадський.
Якщо герой боротьби, але без державотворчих досягнень — Петлюра.

А хто, на твою думку, був кращим?

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

🔷МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ – ЛЮДИНА, ЯКА СТВОРИЛА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ

Михайло Грушевський – не просто історик. Це людина, яка перетворила українську ідею на політичну реальність. Саме він став головою Центральної Ради та проголосив незалежність Української Народної Республіки у 1918 році.

ЩО ВІН ЗРОБИВ ДЛЯ УКРАЇНИ?
✔ Написав «Історію України-Руси» – довів, що ми не «малороси», а окремий народ із тисячолітньою історією.
✔ Очолив Центральну Раду – керував боротьбою за незалежність у 1917–1918 роках.
✔ Проголосив УНР – зробив Україну вільною державою.
✔ Захищав українську мову і культуру – ще до революції боровся за українське слово в освіті й науці.

Грушевський був людиною, яка змогла перетворити мрію на політичну реальність. Хоча УНР не вистояла, його ідеї стали фундаментом для майбутньої незалежної України.

Його головний урок для нас – Україна була, є і буде!

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

🔷ЗНИЩЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ – СПРОБА ЗЛАМАТИ УКРАЇНСЬКИЙ ДУХ

4 червня 1775 року російська імперія завдала Україні одного з найпідступніших ударів. Війська Катерини II, порушивши всі домовленості, оточили Запорізьку Січ і за наказом генерала Текелія пішли в наступ. Без попередження, без честі, без права на спротив – московити атакували осередок української волі, прагнучи назавжди стерти козацьку незалежність.

Запорожці, які століттями були щитом Європи та боронили рідну землю від турків і татар, опинилися перед фактом зради. Вони довіряли російській владі, яка запевняла їх у дружбі, але як тільки імперія відчула свою силу, вона вирішила знищити козацтво як клас. Московська тактика не змінилася – спочатку обіцянки та підлабузництво, а потім ніж у спину.

Більшість козаків не чинили опору, щоб не допустити кривавої різанини. Частина старшини на чолі з останнім кошовим отаманом Петром Калнишевським була арештована й заслана до Сибіру. Калнишевський, який усе життя присвятив захисту України, помер у засланні після 25 років ув’язнення. Інші козаки втекли за Дунай, де заснували нову Січ, що стала символом незламності українського духу.

Сама Січ була зрівняна із землею. Московські війська плюндрували святині, нищили храми, палили козацькі будівлі. Це була не просто ліквідація військової організації – це був цілеспрямований удар по українській державності, ще один крок до повного поневолення українців.

Але імперія прорахувалася. Козацький дух не знищити указами й багнетами. Через десятиліття нащадки запорожців стануть основою українського національного відродження, а їхні традиції передаватимуться з покоління в покоління.

Історія довела: ті, хто нищить Україну, самі йдуть у небуття. Російська імперія впала, СРСР розвалився, а Україна бореться й перемагає. Запорожці вчили нас бути вільними – і ми не маємо права забути їхній урок.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

🔷КИЇВСЬКА РУСЬ – СПРАВЖНЯ УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

🔶Київська Русь — це колиска української нації, а не “спільна спадщина” якихось імперських недобитків. Це наша земля, наша історія, наша кров!

🔶Київ – центр Русі, а не якесь забите болото на північ від Великого Новгорода. Саме тут народжувалася держава, яка воювала, розбудовувалася і стала фундаментом для української нації.

🔶Що було на місці Москви, коли Київ уже зводив Софію і Ярослав Мудрий писав закони? Болота, угро-фінські племена і татари, під яких Московія потім лягла на сотні років.

🔶Історію не вкрасти, хоч як би московські імперці не брехали про “старшого брата”. Русь – це Київ, це Україна, це ми! А вони – лише жалюгідні фальсифікатори, що крадуть чуже, бо свого не мають.

Наша історія – наша зброя. Наша пам’ять – наш щит.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

🔷СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ – БІЙ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ

1 листопада 1918 року у Львові розпочалося Листопадове повстання, яке стало першими кроками до створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Українці, які десятиліттями перебували під владою Австро-Угорщини, нарешті заявили: це наша земля, і ми самі будемо вирішувати її долю!

Проте боротьба за незалежність вимагала не лише політичних декларацій, а й міцної армії, здатної захистити державність силою зброї. Так 4 листопада 1918 року було створено Українську Галицьку Армію (УГА) – військову силу, яка стала основним щитом і мечем ЗУНР у боротьбі за вільну Україну.

🔶СТВОРЕННЯ І СКЛАД УГА

До лав УГА вступали переважно колишні вояки Австро-Угорської армії, які мали військовий досвід і готовність воювати за незалежність України. Основу складали українські офіцери, старшини, січові стрільці, а також добровольці, які піднялися на захист рідної землі.

Армія швидко організувалася і в короткий термін досягла чисельності близько 100 тисяч бійців. У її лавах були не лише галичани, а й наддніпрянці, які після поразки УНР від більшовиків шукали можливість продовжити боротьбу.

🔶БОРОТЬБА ПРОТИ ПОЛЬЩІ

Головним противником УГА стала Польща, яка претендувала на Галичину і вже в листопаді 1918 року почала повномасштабну агресію. Львів, Станіслав, Тернопіль та інші українські міста стали ареною запеклих боїв.

УГА успішно стримувала польські війська, але врешті-решт, через нестачу зброї, боєприпасів і втручання Антанти, змушена була відступати. Однак навіть у найважчих умовах українські вояки не припиняли боротьби.

🔶ОПЕРАЦІЯ “ЧОРТКІВСЬКИЙ ПРОРИВ”

Один із найвеличніших моментів в історії УГА – Чортківська офензива (червень 1919 року). В умовах повного виснаження, нестачі ресурсів і чисельної переваги ворога УГА несподівано перейшла в контрнаступ. Українські вояки прорвали польську оборону, звільнили значну частину Галичини та показали світові, що український народ не скориться без бою.

Хоча стратегічно ця операція не змінила хід війни, вона довела: українська армія здатна на блискучі військові операції, навіть у нерівних умовах.

🔶СОЮЗ ІЗ УНР ТА БОРОТЬБА ПРОТИ БІЛЬШОВИКІВ

Після втрати Галичини УГА об’єдналася з Армією УНР і продовжила боротьбу за незалежність України. Українські галичани воювали проти більшовиків, денікінців, польських і румунських військ, доводячи, що українська нація ніколи не складе зброї перед загарбниками.

На жаль, через епідемію тифу, втрати в боях і політичні змови УГА поступово втратила боєздатність. Частина вояків перейшла на бік Червоної армії, інші опинилися в полоні або емігрували. Але їхній подвиг не забутий – боротьба УГА стала основою для майбутніх поколінь українських воїнів.

🔶ЗНАЧЕННЯ УГА ДЛЯ УКРАЇНИ

Бійці УГА довели, що Галичина – це не “етнографічний край”, а земля воїнів, здатних воювати за свою державу. Вони стали прикладом незламності, військового таланту та жертовності заради Батьківщини.

Сьогодні ми продовжуємо їхню боротьбу. Як і сто років тому, Україна воює за свою свободу, а її захисники несуть у серці той самий дух, що й воїни УГА.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

🔷СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ – БОРОТЬБА, ЯКА СТАЛА ЛЕГЕНДОЮ

14 жовтня 1942 року на українських землях постала Українська повстанська армія (УПА) – військово-політична сила, що стала символом боротьби за незалежність. В умовах смертельної загрози відразу з трьох ворогів – нацистської Німеччини, радянської Москви та польських збройних формувань – українці зрозуміли: ніхто не визволить їх, окрім них самих.

🔶АРМІЯ, ЩО ВОЮВАЛА ПРОТИ ВСІХ ОКУПАНТІВ

Нацисти прийшли на українську землю з ідеєю її повного поневолення. Радянські “визволителі” влаштовували масові репресії, голод та розстріли, винищуючи українців фізично. Польські збройні загони прагнули знищити український рух на Волині та Галичині.

УПА стала першою армією у Європі, яка самостійно чинила опір і Гітлеру, і Сталіну. Без допомоги Заходу, без тилу, без потужного постачання – тільки на власних силах і підтримці народу.

🔶БОЙОВІ ОПЕРАЦІЇ УПА

Повстанці діяли партизанськими методами:
✔ Атаки на гарнізони ворога – знищення окупаційних адміністрацій, звільнення захоплених територій.
✔ Засідки на ворожі конвої – підриви залізниць, каральні удари по колаборантах.
✔ Оборона українських сіл – захист від каральних операцій радянських і польських загонів.
✔ Великі рейди – зокрема рейди УПА на Захід, що показали світові, що українці борються за свою незалежність.

УПА змогла створити цілу підпільну державу зі своєю економікою, розвідкою, органами правопорядку і навіть армійськими шпиталями.

🔶“ВОЛЯ НАРОДАМ! ВОЛЯ ЛЮДИНІ!”

Це було гасло, яке вело воїнів УПА у бій. Вони не боролися за владу – вони боролися за вільну Україну. Командиром УПА став Роман Шухевич – легендарний провідник, який довів, що боротьба не припиняється, доки ворог не вигнаний з рідної землі.

🔶ЗНАЧЕННЯ УПА ДЛЯ СЬОГОДЕННЯ

Повстанці УПА загинули, але їхня боротьба не була марною. Вона стала основою для майбутніх поколінь, які сьогодні продовжують їхню справу. Синьо-жовтий прапор та українська мова – це спадщина, за яку повстанці заплатили кров’ю.

Їхній дух живе у кожному, хто сьогодні зі зброєю в руках відстоює незалежність України.

Слава УПА!🔴⚫️, Слава Україні!🇺🇦

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

МІФИ ПРО УПА: РАДЯНСЬКА БРЕХНЯ ПРОТИ ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ

“УПА ВОЮВАЛА ЛИШЕ ПРОТИ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ”

Совєцька пропаганда десятиліттями нав’язувала думку, що Українська Повстанська Армія нібито билася тільки з більшовиками, а з нацистами співпрацювала. Це відверта брехня.

УПА воювала і проти радянських, і проти німецьких окупантів. Яскравий приклад – знищення німецького гарнізону в Колківській республіці в 1943 році. Більшовики та нацисти мали одну мету – стерти Україну з мапи, а тому повстанці боролися з обома ворогами.

“УПА ВИНИЩУВАЛА ЦИВІЛЬНЕ НАСЕЛЕННЯ”

Радянська влада приписувала повстанцям масові злочини, хоча насправді це були спецоперації НКВС. Совєти перевдягалися у форму УПА і знищували українські села, щоб посіяти ненависть серед населення.

УПА воювала за українців, а не проти них. Так, у конфлікті з польськими військовими формуваннями відбувалися жорстокі бої, але вони не були односторонніми – польські загони також винищували українські села.

“УПА НЕ МАЛА ПІДТРИМКИ НАРОДУ”

Якби це було правдою, звідки повстанці брали зброю, харчі, розвіддані? Лише завдяки підтримці населення УПА могла діяти десятиліттями, навіть після офіційного завершення Другої світової війни. Совєти це розуміли, тому терор НКВС був спрямований не тільки проти самих повстанців, а й проти мирних українців.

“УПА ПРОГРАЛА”

Збройний опір був придушений, але боротьба не зупинилася. Вояки УПА заклали фундамент українського визвольного руху, який у 1991 році привів до здобуття незалежності. Вони не програли – вони стали символом боротьби, яка триває й сьогодні.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Київський котел 1941


Передумови трагедії

Літо 1941 року. Німецька армія впевнено просувається українськими землями, розгромивши радянські війська в Білорусі та на правобережній Україні. Київ перетворюється на ключову точку оборони — місто утримують війська Південно-Західного фронту під командуванням Михайла Кирпоноса.

Попри очевидну загрозу оточення, радянське командування відмовляється відвести війська. Сталін особисто забороняє відступ, вимагаючи стояти до останнього. Це рішення дорого коштує сотням тисяч солдатів.

Оточення і розгром

Вересень. Німецькі війська здійснюють блискавичний маневр: 16 вересня передові частини Вермахту замикають кільце навколо Києва. У пастку потрапляє понад 600 тисяч червоноармійців. Вони позбавлені боєприпасів, продовольства і шансів на прорив.

Німці методично знищують радянські підрозділи, перетворюючи Київський котел на криваву бійню. Вцілілі намагаються вирватися з оточення, але хаотичні та погано організовані спроби лише збільшують кількість жертв. 20 вересня в бою гине командувач фронтом Кирпонос. До кінця вересня котел ліквідовано.

Фатальна недалекоглядність

Головна причина катастрофи — не сила Вермахту, а бездарність радянського керівництва. Сталін і його генерали, паралізовані страхом перед відступом, прирекли на загибель сотні тисяч людей. Вони не тільки не змогли передбачити очевидного німецького маневру, а й власноруч підписали смертний вирок своїм військам, затягуючи наказ на відхід до останнього.

Ця катастрофа не лише ослабила Червону армію, а й відкрила німцям шлях на схід. Уже в жовтні вони увійдуть до Харкова, а потім розпочнуть наступ на Москву.

Підсумки

Київський котел став однією з найбільших поразок в історії воєн. Це була не лише трагедія для Червоної армії, а й черговий доказ того, що радянська система цінувала життя солдатів не більше, ніж гарматне м’ясо. Історія показала: коли владу тримають у руках тирани, їхні амбіції та впертість завжди ведуть народ до катастрофи.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Битва за Вовчанськ

Вовчанськ – місто, яке знову стало ареною запеклих боїв. У травні 2024 року російські війська розпочали наступ на Харківщині, і Вовчанськ опинився під ударом одним із перших. Окупанти штурмують місто з кількох напрямків, використовуючи бронетехніку, авіацію та артилерію. ЗСУ ведуть оборону, не даючи ворогу закріпитися.

На флангах діють Російський Добровольчий Корпус (РДК) та Легіон “Свобода Росії”, які відволікають сили противника. Одним із ключових елементів битви став Вовчанський агрегатний завод, який окупанти перетворили на укріплений опорний пункт. Саме там вони намагалися закріпитися, використовуючи завод для зберігання боєприпасів та розміщення особового складу.

Українські спецпідрозділи, зокрема Головне управління розвідки (ГУР), провели успішну операцію зі звільнення заводу. Після запеклих боїв, що включали рукопашні сутички, більшість окупантів було ліквідовано, а решту взято в полон. Під час зачистки території виявили докази російських воєнних злочинів – зокрема, страти чотирьох українських військових.

Однак, навіть після звільнення стратегічних об’єктів, ситуація у Вовчанську залишається вкрай складною. Місто фактично знищене, постійні обстріли не залишили там жодної вцілілої будівлі.

Це вже не перша битва за Вовчанськ. У 2022 році він був окупований росіянами в перші дні війни, а у вересні того ж року ЗСУ звільнили його під час контрнаступу. Проте навіть після цього ворог не полишав спроб взяти реванш, а нинішні події лише підтверджують, що Росія несе тільки руйнування.

Українські захисники продовжують боротьбу, і Вовчанськ залишається одним із символів запеклого опору на Харківщині.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

Битва під Бродами: Браття по три сторони конфлікту.

Літо 1944 року. Радянські війська проводять масштабний наступ у Західній Україні, прориваючи німецьку оборону. У центрі цих подій опиняються сотні тисяч українців, які воювали по різні боки фронту – у складі Червоної армії, у німецьких частинах, а також у лісах у рядах УПА.

Радянський удар і “Бродівський котел”

13 липня війська 1-го Українського фронту розпочали наступ у межах Львівсько-Сандомирської операції. Головний удар прийшовся на 13-й армійський корпус Вермахту, в якому опинилася і 14-та дивізія “Галичина”. Радянські танкові з’єднання прорвали оборону, швидко оточивши німецькі частини під Бродами.

Зачинилися “котли”, в яких опинилися понад 50 тисяч німецьких та союзних військ. Запеклі бої тривали тиждень – противник намагався вирватися з оточення, але радянські танки та артилерія знищували його позиції.

Українці по обидва боки фронту

З радянського боку наступ здійснювали армії, укомплектовані здебільшого українцями. Саме вони були головною ударною силою, яка розгромила німецькі частини. Для багатьох це була війна за повернення до рідних міст і сіл, які ще вчора були під окупацією.

У той же час серед оточених виявилося кілька тисяч українців із “Галичини”, які билися в складі німецьких військ. Їм довелося прориватися через ліси, села та болота. Частина загинула, частина потрапила в полон, а ті, хто вирвався, пізніше влилися до УПА або емігрували.

УПА – третя сила

У той час як одні українці билися в радянській армії, а інші воювали в німецьких підрозділах, у лісах діяла Українська повстанська армія. Вона не підтримувала жодну з імперій, але активно діяла в регіоні. Повстанці атакували відступаючих німців, знищували більшовицькі каральні загони, намагаючись утримати контроль над територією.

Що це означало для України?

Бродівська битва стала переломним моментом. Німеччина втратила контроль над Західною Україною, а радянська влада повернулася, несучи репресії та мобілізацію. Тисячі українців загинули на фронті, багато з них були змушені воювати за чужі інтереси.

Це нагадування про те, що поки Україна не мала власної армії, її сини воювали за чужі імперії. Сьогодні ми маємо незалежну державу, і ніхто більше не примусить нас боротися за чужі ідеї.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ

КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА – ПЕРША ДЕМОКРАТИЧНА КОНСТИТУЦІЯ ЄВРОПИ

5 квітня 1710 року в місті Бендери український гетьман Пилип Орлик разом із козацькою старшиною ухвалив документ, який можна вважати однією з перших конституцій у світі.

Цей документ закладав основи незалежної Української держави. У ньому проголошувалося, що Україна – суверенна козацька республіка, де влада поділяється на три гілки: гетьмана, Генеральну раду та Генеральний суд. Орлик обіцяв захищати права козаків і всього народу, боротися проти московської тиранії та відновити справжню незалежність.

На жаль, реалізувати цей проєкт не вдалося – Москва не могла допустити існування сильної української держави. Але ідея не зникла. Вона жила в боротьбі гетьманів, повстань, у діях УНР, ОУН і сучасних воїнів.

Конституція Орлика – це доказ, що ще три століття тому українці прагнули жити у вільній державі. І сьогодні ми продовжуємо цю боротьбу, бо наша свобода – це не випадковість, а результат століть боротьби.

ЧОРНИЙ ТРИЗУБ