💯

🥰🤩

На чому стоїть мій канал

У центрі міста сьогодні було жорстоко придушено акцію протесту, що зібрала кілька десятків демонстрантів. Учасники виступали проти фестивалю деградації, огиди та збочення, висловлюючи незгоду та обурення адміністрації кінотеатру та владним колам, що всеціло сприяють проведенню таких заходів. Хоча протестувальники були неозброєними та не виявляли зайвої агресії, спеціальні підрозділи поліції діяли жорстко і превентивно, затримавши небайдужих громадян і студентів ще до початку акції, чим незаконно унеможливили її проведення.

Очевидці повідомляють про затримання поліцейськими як мінімум декількох учасників. Також є кадри поліцейських підрозділів та спецтехніки, що прибули на місце акції.

Безпосередньо у поліцейському відділку правоохоронці постійно намагалися сфотографувати обличчя затриманих, встановили кордон і забрали особисті речі. Усі дані, включно з паспортами та фотографіями затриманих, були зібрані й ретельно перевірені. В окремих учасників вилучили мобільні телефони та переписали адреси реєстрації. Декого залякували відрахуванням з університетів.

Показовим є те, що поліція активно співпрацює з представниками Прямої Дії - члени цієї організації вже знаходилися біля поліцейського відділку, куди привезли затриманих, і фотографували останніх, а також тих, хто намагався допомогти їм (з ціллю деанонімізації та подальшого переслідування). Поліція при цьому жодного опору не чинила і виключно сприяла такому ходу подій.

Ми закликаємо звернути увагу на події та свавілля з боку силових структур, що прагнуть заглушити будь-який голос незгоди з девіантами та режимом, а також просимо бути дуже обережними у своїх діях.

🗡 Долучитися до Організації 🗡

Телеграм 🗡 Інстаграм 🗡 TikTok

Панове як ставитись до вселеної
Warhammer 40 000

Чому ви унікальна людина можете сказати чому?

https://t.me/x8xlik

Панове на 50 підписників адмін скидає свої сіськи

Маніфест Franz Ferdinand

Я дивлюсь
багато новин
багато читаю
І побачив тенденцію що люди дивляться на популістів політиків які говорять про проблему але не вирішують її
І це ганьба наша партія проти популістів
Тому люди як перші перейдуть на нашу сторону будьте мати 10 робуксів
І цукри від компанії Рошен

Наше вирішення це

(Данні видаленні)
(Данні видаленні)
(Данні видаленні)
(Данні видаленні)

Создаю партію
Franz Ferdinand
Ідеологія
свобода творчості
Свобода слова

Треба

1 художників

2 писарів

3 музикантів

4 людей з різних куточків світу


Вимога
1. 2 кг сала
2. 1 кг капусти
3. 100 кг Цукра

🥳✨💥😎

Панство 🦁 яке читає🤓 цей💯 пост💥 знайте🥴 те б ви не були🇮🇱🇪🇭🇩🇰 у вас все вийде💥💯головне старання💪👊 полюбити 💓🥰 процес🏋️💨 і ✨себе😇🌝🌞🌛😺💯🎉🔥☝️

Вибачаємось за те що не було контенту
Власник каналу був в берегові

З огляду на так заострену сітуацію удався генерал Кравс особисто автом до генерала Бредова, щоби безпосередними переговорами скоро усунути це положення. Вже в дорозі стрінув він сильні кольони добровольців, які машерували на місто. Переговори тривали декілька годин.

В межичасі напали добровольці на наші — розкинені по місті частини, які по більшій части стояли ще під впливом щойно минувшої паніки, і розоружили декілька частин, під час коли инші відділи, стравляючи оружний опір, вийшли поза міста. Штаб I-го Корпуса заледво вспів в час вицофатися, штаб III-го Корпуса й одинайцять його сотень розоружено. Одноцільний опір з причини згадної паніки був неможливий. Силу денікінських частин оцінював генерал Кравс на принайменше дві дивізії; генерал Бредов е командантом гвардейського корпуса

Зі щоденника Начальної Команди Української Галицької Армії:

...Вже о 8-ій годині ранком увійшли частини Денікіна до Київа — здається — через середний необсаджений міст і також через залізничий міст, куда переїхало кілька панцирок. Вони розташувалися в полуднево-східних передмістях.
З огляду на це приказали команданти поодиноких бригад I-го і III-го Корпусів своїм, находячимся ще поза містом, куреням сейчас вмашерувати до Київа, а отаман Віметаль, як найстарший з наших командантів, вступив в переговори з денікінськими командантами, при чім вирішено провізоричну демаркаційну лінію. Лінія ця веде по генеральній мапі з району сейчас на полудне від вуличного моста аж до напису «Деміевка». Не зважаючи на цю умову, з'явився між 16-ою а 17-ою годиною денікінский генерал Штакельберг разом з сильною делегаціею старшин і відділом складаючимся около з 100 до 200 людей біля городськоі Думи, яка вже була нами обсаджена, і де в межичасі зібралася була велечезна товпа публики. В тім самім часі заїхали і генерал Кравс та полковник Микітка до городської Думи, а генерал Кравс сейчас заждав відступу генерала Штакельберга за лінію умовлену з отаманом Віметальом. Генерал Штакельберг обіцяв виконання цего жадання, просив однак о позволення переговорювати в тій справі дальше з генералом Бредовим, який — здавалося — був його найвищим
В межчасі зібрана товпа, знаючи про присутність денікінських війск в Киіві, зажадала вивішення російського прапора на Думі, крім вже нами там застромленого українського. Щоби успокоїти товпу, в якій находилося багато колишніх російських старшин, позволив на це генерал Кравс як знамя спільної боротьби обох армій проти большевиків і тим цей інцідент здався бути укінчений. Однак частини Запоріжської Групи, які в цій хвилині перемашеровували попри Думу, здерли російський прапор, а це викликало сейчас величезний заколот. Почалася стрілянина, при чім з дахів і бальконів стріляло також на наші частини цивільне населення. Там ми втратили 10 убитих козаків, убито також 7 коней. Повстала велика паніка, а Запоріжська Група лишила в місті навіть свої гармати.

Київська катастрофа

Стаття
Обговорення
Читати
Неперевірені зміни
Редагувати
Редагувати код
Переглянути історію

Інструменти
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Київська катастрофа
Українська революція
Війська генерала Брєдова входять у Київ на Софійську площу, 31 серпня 1919
Війська генерала Брєдова входять у Київ на Софійську площу, 31 серпня 1919
Дата: 30-31 серпня 1919
Місце: Київ
Результат: Перехід Києва під контроль ЗСПР
Сторони
УНР ЗСПР
Командувачі
Антін Кравс
Микола Брєдов
Ки́ївська катастро́фа — події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР (ДА УНР) та Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Вперше спробу зайняти Київ катастрофою назвав Симон Петлюра, надалі цю назву використовують в українській історіографії.

Опис
Попередні події
У перші дні серпня 1919 року розпочався похід об'єднаних українських армій на центральну і південну Україну проти радянських військ. За оперативним завданням війська поділялись на окремі армійські групи. До групи «схід», яка мала здійснювати наступ на Одесу, входили група Юрка Тютюнника, Волинська група, 3-я стрілецька дивізія та друга бригада УГА. Середня група мала вести наступ на Київ уздовж залізниці Жмеринка-Київ. Вона складалася з Першого і Третього корпусів УГА та Запорізької групи армії УНР. На лівому фланзі мала оперувати Північна група, що складалась з бійців Другого корпусу УГА та групи Січових стрільців

Українським військам протистояли 12-а й 14-а радянські армії, з яких чотири дивізії були відправлені проти українських військ, а інші — проти білогвардійської Добровольчої армії генерала Антона Денікіна, яка наступала з південного сходу.

Український наступ був досить успішним. Протягом перших днів було захоплено ряд важливих міст і господарчих центрів України — 9 серпня Жмеринку, 12 — Вінницю[1].

29 серпня у Миронівці між 3-м Корпусом УГА Кравса та 2-ю Теркською бригадою ЗСПР розпочалися перемовини, що завершилися підписанням угоди, ратифікованої М. Тарнавським, про розмежування та сфери інтересів військ, опісля чого галичани полишили Білу Церкву[2].

Події в Києві 30-31 серпня 1919 року
30 серпня 1919 року українські війська під командуванням генерала Антіна Кравса увійшли в Київ, котрий більшовики залишили практично без бою, боячись повного оточення Києва.

При вступі в Київ українцями був захоплений в полон загін місцевої самооборони — «громадянської міліції» — організований Київською міською думою в останні дні перебування більшовиків при владі. Члени загону були тут же роззброєні і відпущені по домівках, за винятком євреїв, які, в кількості приблизно сорока чоловік, були розстріляні

Командуванням українських військ було віддано наказ про охорону мостів через р. Дніпро — частини Запорізького корпусу мали охороняти залізничний міст у Дарниці, а вояки отамана Зеленого повинні були вийти на лівий берег Дніпра і закріпитися в районі Бортничі—Бровари. Проте виконати його не вдалося — 31 серпня з лівого боку Дніпра в місто увійшов авангард 7-ї білогвардійської дивізії генерала Миколи Брєдова. Для українських військ це стало несподіванкою, адже за даними розвідки, денікінці на 29 серпня вели бої у 80-ти кілометрах від Києва і могли бути у Києві не раніше 3 вересня Тому українські війська, маючи наказ командування уникати бойових зіткнень з білогвардійцями, не змогли перешкодити останнім захопити мости через річку та увійти до середмістя Києва. Також один із мостів, який у «Журналі Головного штаба УГА» названий «середнім», не був захоплений українськими військами, оскільки не був нанесений на карту[7].

Зі щоденника Начальної Команди Української Галицької Армії:

...Вже о 8-ій годині ранком увійшли частини Денікіна до Київа — здається — через середний необсаджений міст і також через залізничий міст, куда переїхало кілька панцирок. Вони розташувалися в полуднево-східних передмістях.
З огляду на це приказали команданти поодиноких бригад I-го і III-го Корпусів своїм, находячимся ще поза містом, куреням сейчас вмашерувати до Київа, а отаман Віметаль, як найстарший з наших командантів, вступив в переговори з денікінськими командантами, при чім вирішено провізоричну демаркаційну лінію. Лінія ця веде по генеральній мапі з району сейчас на полудне від вуличного моста аж до напису «Деміевка». Не зважаючи на цю умову, з'явився між 16-ою а 17-ою годиною денікінский генерал Штакельберг разом з сильною делегаціею старшин і відділом складаючимся около з 100 до 200 людей біля городськоі Думи, яка вже була нами обсаджена, і де в межичасі зібралася була велечезна товпа публики. В тім самім часі заїхали і генерал Кравс та полковник Микітка до городської Думи, а генерал Кравс сейчас заждав відступу генерала Штакельберга за лінію умовлену з отаманом Віметальом. Генерал Штакельберг обіцяв виконання цего жадання, просив однак о позволення переговорювати в тій справі дальше з генералом Бредовим, який — здавалося — був його найвищим командантом.

В межчасі зібрана товпа, знаючи про присутність денікінських війск в Киіві, зажадала вивішення російського прапора на Думі, крім вже нами там застромленого українського. Щоби успокоїти товпу, в якій находилося багато колишніх російських старшин, позволив на це генерал Кравс як знамя спільної боротьби обох армій проти большевиків і тим цей інцідент здався бути укінчений. Однак частини Запоріжської Групи, які в цій хвилині перемашеровували попри Думу, здерли російський прапор, а це викликало сейчас величезний заколот. Почалася стрілянина, при чім з дахів і бальконів стріляло також на наші частини цивільне населення. Там ми втратили 10 убитих козаків, убито також 7 коней. Повстала велика паніка, а Запоріжська Група лишила в місті навіть свої гармати.

Ки́ївська катастро́фа — події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР (ДА УНР) та Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Вперше спробу зайняти Київ катастрофою назвав Симон Петлюра, надалі цю назву використовують в українській історіографії.
30 серпня 1919 року українські війська під командуванням генерала Антіна Кравса увійшли в Київ, котрий більшовики залишили практично без бою, боячись повного оточення Києва.При вступі в Київ українцями був захоплений в полон загін місцевої самооборони — «громадянської міліції» — організований Київською міською думою в останні дні перебування більшовиків при владі. Члени загону були тут же роззброєні і відпущені по домівках, за винятком євреїв, які, в кількості приблизно сорока чоловік, були розстріляні
Командуванням українських військ було віддано наказ про охорону мостів через р. Дніпро — частини Запорізького корпусу мали охороняти залізничний міст у Дарниці, а вояки отамана Зеленого повинні були вийти на лівий берег Дніпра

Изображение черного кота в капюшоне - это не просто картинка, а целая история, рассказанная визуальными средствами. Капюшон, обычно ассоциирующийся с анонимностью, скрытностью и даже опасностью, превращает кота в загадочную фигуру. Он может быть хакером, скрывающимся в тени, или мистическим существом, обладающим тайными знаниями. Светящиеся глаза кота - это не просто деталь, а символ. Они могут означать проницательность, мудрость или даже потустороннюю связь. Эти глаза словно видят сквозь ложь и обман, раскрывая истинную сущность вещей. Черный цвет шерсти кота, в сочетании с капюшоном, подчеркивает его связь с ночью, с миром теней и загадок. Он может быть олицетворением интуиции, подсознания или даже скрытых желаний. Изображение оставляет много места для интерпретаций. Каждый зритель может увидеть в нем что-то свое, в зависимости от своего опыта и воображения. Это может быть предупреждение об опасностях, скрывающихся в тени, или призыв к исследованию неизведанного.

Пе́рший зимови́й похі́д — похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.)

Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, відповідаючи за державні справи, перебував зі своїм штабом у Варшаві.

Наприкінці листопада 1919 року рештки Наддніпрянської Армії УНР (Галицька армія, через замирення Петлюри з поляками (частина дослідників трактує його як зрадницьке), змушена була після 6 листопада 1919 р. увійти до складу російської армії генерала Денікіна) опинилися у так званому «трикутнику смерті» (Любар — Чортория — Миропіль). Тут українські війська були в оточенні трьох ворожих армій — Червоної, Добровольчої та польської

https://vm.tiktok.com/ZNdRJCMTn/

Хммм

Козаки та старшини 3-ї Залізної дивізії Армії УНР відпочивають між боями.

1920 рік

конь в шахматах: летает
конь в жизни: лошадь