Є такі отроки котрі називають являються адептами «Соціального Євангелія». Тобто заперечення всієї ієрархії та всієї різниці між людьми та проголошення абсолютної любові Бога до його створіння, яким би воно не було.
Це являється повною маячнею.
Бог не тільки не полюбляє всіх, а встановлює ієрархію, яку ми за вами можемо відслідкувати.
Для того щоб розібратися кого Бог полюбляє, а кого ненавидить умовно поділимо людей на чотири частини.
1) Християни - ті люди, які сповідують Христа, тримаючись заповідей та Передання. (Католики, Православні, Протестанти)
2) Заблукавші - ті, яки сумніваються в Істині, в яких йде духовна боротьба, але вони не роблять нічого злого. (Агностики, деїсти, сектанти, симпатизуючі ісламу/юдаїзму/буддизму/тощо та інші подібні).
3) Малі нечестивці - ті, які відступили від Христа, заповідей та Предання. Вони вже іспокували Істину, роблять зло своїми устами (навіть деякими ділами), їхні серця прогнили та/або вони скочуються у порочну яму. (Сучасні підлітки, алкоголіки, більшість представників інших нехристиянських релігій, шльондри, наркомани та інші)
4) Нечестивці - жахливі злочинці. Люди, які хитають Божий порядок, роблять беззаконня та повністю знищують в собі Бога. (Педофіли, вбивці, содоміти, важливі представники інших релігій, жидівські морди та інші подібні).
Другі та треті ще можуть бути обʼєктом милосердя Бога, у залежності від обставин, але Бог НЕНАВИДИТЬ нечестивців.
У Псалмах 5:5-6 говориться про те, що Бог «ненавидить беззаконня» і «ненавидить усіх, хто творить беззаконня», тобто людей і їхні справи, і сама душа Господа «ненавидить нечестивого» (Псалтир 10:5). Апостол Павло також закликає нас не тільки уникати спілкування з нечестивими, але навіть не обідати з ними (1 Коринфянам 5:11, 2 Солуням 3:6, 1 Коринфянам 5:13). Ці слова підкреслюють норму поведінки для християнина. Нам наказано уникати нечестивих (1 Тимофію 6:4-5) і ненавидіти тих, хто протистоїть Господу-Богу (Псалтир 138:21-22).
Чому саме так, як я поділив?
Ми подібні до «доброго сосуду» (2 Тим. 2:20-21), до овець Христа, яких він пасе.
Заблукавші подібні до «насіння, що впало на кам'янистий або тернистий ґрунт» (Мф. 13:3-23).
Малі нечестивці подібні до «плевел серед пшениці» (Мф 13:24-30).
Нечестивці подібні до «злих сосудів» (Рим. 9:22-23), «козлів», яких Він поставить по ліву руку (Мф. 32-33).
«Є ж великий дім; а в ньому посуд — одні для чесного, а інші для нечесного вживання» (2 Тим 2:20–21). Бог виступає як Гончар, утворюючи «судини милосердя... до слави» і «судини гніву... до загибелі» . Посудини милосердя — це віруючі («християни»), підготовлені до вінця; посудини гніву - ті, хто відштовхує благодать, причому вони ще можуть навернутися, але перебувають у небезпеці остаточного засудження.
У притчі про Страшний Суд Ісус розділяє народи, як пастух відокремлює «овець» (праведників) від «козлів» (нечестивих): «ідіть... успадкувати царство... бо я був голодний, і ви...» (Мт 25:31–46) . Вівці - ті, хто виконує заповіді любові; козли - ті, хто їх відкидає, незалежно від формальних зв'язків з Церквою.
У притчі про пшеницю і плевели (Мф. 13:24–30) «добре насіння» - діти Царства, «плевели» - «сини Юди» або лжеучителі, які ростуть поруч зі справжніми християнами. Наприкінці століття ангели «зберуть плевели і... спалять» . Це співвідноситься з «малими нечестивцями», які ще не засуджені остаточно, але вже протистоять Істині.
І так, приблизно так виглядає християнська ієрархія, Господь НЕНАВИДИТЬ нечестивців, і ми повинні ненавидіти!
#Віра
Rebirth