🇮🇹📶Як Мелоні будує міст між ЄС і США?

➡️З минулих дописів почала формуватися думка, що прем’єр-міністр Італії в багатьох європейських процесах створювала проблеми. Згадаємо про боєприпасну ініціативу Каллас чи відсутність спільної позиції щодо тарифів США.

Однак зараз хотілося б відзначити декілька позитивних тенденцій у діях Мелоні:

➡️17 квітня прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні їде до Трампа у Вашингтон. Ця поїздка — не що інше, як спроба домовитися з останнім про європейські мита на тлі 90-денної паузи.

Як уже говорив раніше: італійська прем’єрка знаходиться між ЄС та Штатами. Вона не їхала зраджувати Європу й ставати центром тяжіння; попри колективні дії ЄС, Італія цілком вправно балансує. І це зараз грає на руку Союзу, адже її потенційно можна розглядати як лінію зв’язку між Трампом та європейськими країнами, оскільки Мелоні фактично веде переговори за посередництва Урсули фон дер Ляєн (візит до Трампа, перш за все, був погоджений із президенткою Єврокомісії).

💬Висловлю припущення, що ідею зі збільшенням експорту американського сланцевого газу до ЄС Мелоні висунула після телефонної розмови з Урсулою (тим паче, такі ідеї вже давно циркулювали у європейському просторі — з метою зменшити залежність від постачання російського газу). До того ж, президент Європейської Ради Антоніу Кошта 18 квітня заявив, що поступова відмова від російського СПГ звільняє місце для поставок із США:
«Це створює простір на ринку для імпорту від інших постачальників, що означає нові можливості для Сполучених Штатів».

Для Трампа така пропозиція також є ласим шматочком, особливо на тлі тарифної війни з КНР і припинення постачання СПГ. Хоча фактично США втрачають не так багато (станом на 2024 рік — лише 6 %), залишаються 13 довгострокових договорів (деякі з них діятимуть до 2049 року). Тому для адміністрації США це може бути доволі вигідна пропозиція, яка дозволить закрити «дірку» з Піднебесною.

➡️Уже 18 квітня Джорджа Мелоні приймала віце-президента Венса. Як відомо, обидва зустрічалися ще у Вашингтоні днем раніше, і Венс обіцяв розповісти «деякі цікаві речі» щодо переговорів між Україною та РФ. Однак, як на мене, основна роль Джей Ді полягала в тому, щоб ще раз узгодити позиції (ймовірно, після візиту до Вашингтона Мелоні контактувала з Урсулою) та згладити гострі кути в питанні мит — що можна пов’язати із вищезгаданими заявами Кошти.

🔄Що ж до «посвячення» Мелоні в переговорний процес, то тут виникає певний дисонанс. За кілька годин до зустрічі в Римі держсекретар США Марко Рубіо заявив, що президент США Дональд Трамп може відмовитися від посередництва у мирних переговорах між Росією та Україною. Проте Венс говорив протилежне:
«Ми оптимістично налаштовані, сподіваючись, що можемо завершити цю війну, цю дуже жорстоку війну».

Це наштовхує на такі висновки:⤵️

🛑Венс виступив у ролі посланця, аби погодити тарифи та, не виключено, донести до ЄС американський варіант мирних переговорів. Поки Віткофф намагався зробити це в Парижі, Венс діяв у Римі (Мелоні може передати його послання напряму Урсулі). Тобто друга група вирішила не відставати.

🛑Мелоні в подальшому, ймовірно, виступатиме як медіатор між Штатами та ЄС (Трамп на зустрічі це відкрито показав, зважаючи на «теплий прийом» і готовність до «діалогу пропозицій»). Тим паче, що після їхньої зустрічі Дональд заявив про готовність відвідати Рим та зустрітися з представниками ЄС.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇮🇹📶Як Мелоні будує міст між ЄС і США?

➡️З минулих дописів почала формуватися думка, що прем’єр-міністр Італії в багатьох європейських процесах створювала проблеми. Згадаємо про боєприпасну ініціативу Каллас чи відсутність спільної позиції щодо тарифів США.

Однак зараз хотілося б відзначити декілька позитивних тенденцій у діях Мелоні:

➡️17 квітня прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні їде до Трампа у Вашингтон. Ця поїздка — не що інше, як спроба домовитися з останнім про європейські мита на тлі 90-денної паузи.

Як уже говорив раніше: італійська прем’єрка знаходиться між ЄС та Штатами. Вона не їхала зраджувати Європу й ставати центром тяжіння; попри колективні дії ЄС, Італія цілком вправно балансує. І це зараз грає на руку Союзу, адже її потенційно можна розглядати як лінію зв’язку між Трампом та європейськими країнами, оскільки Мелоні фактично веде переговори за посередництва Урсули фон дер Ляєн (візит до Трампа, перш за все, був погоджений із президенткою Єврокомісії).

💬Висловлю припущення, що ідею зі збільшенням експорту американського сланцевого газу до ЄС Мелоні висунула після телефонної розмови з Урсулою (тим паче, такі ідеї вже давно циркулювали у європейському просторі — з метою зменшити залежність від постачання російського газу). До того ж, президент Європейської Ради Антоніу Кошта 18 квітня заявив, що поступова відмова від російського СПГ звільняє місце для поставок із США:
«Це створює простір на ринку для імпорту від інших постачальників, що означає нові можливості для Сполучених Штатів».

Для Трампа така пропозиція також є ласим шматочком, особливо на тлі тарифної війни з КНР і припинення постачання СПГ. Хоча фактично США втрачають не так багато (станом на 2024 рік — лише 6 %), залишаються 13 довгострокових договорів (деякі з них діятимуть до 2049 року). Тому для адміністрації США це може бути доволі вигідна пропозиція, яка дозволить закрити «дірку» з Піднебесною.

➡️Уже 18 квітня Джорджа Мелоні приймала віце-президента Венса. Як відомо, обидва зустрічалися ще у Вашингтоні днем раніше, і Венс обіцяв розповісти «деякі цікаві речі» щодо переговорів між Україною та РФ. Однак, як на мене, основна роль Джей Ді полягала в тому, щоб ще раз узгодити позиції (ймовірно, після візиту до Вашингтона Мелоні контактувала з Урсулою) та згладити гострі кути в питанні мит — що можна пов’язати із вищезгаданими заявами Кошти.

🔄Що ж до «посвячення» Мелоні в переговорний процес, то тут виникає певний дисонанс. За кілька годин до зустрічі в Римі держсекретар США Марко Рубіо заявив, що президент США Дональд Трамп може відмовитися від посередництва у мирних переговорах між Росією та Україною. Проте Венс говорив протилежне:
«Ми оптимістично налаштовані, сподіваючись, що можемо завершити цю війну, цю дуже жорстоку війну».

Це наштовхує на такі висновки:⤵️

🛑Венс виступив у ролі посланця, аби погодити тарифи та, не виключено, донести до ЄС американський варіант мирних переговорів. Поки Віткофф намагався зробити це в Парижі, Венс діяв у Римі (Мелоні може передати його послання напряму Урсулі). Тобто друга група вирішила не відставати.

🛑Мелоні в подальшому, ймовірно, виступатиме як медіатор між Штатами та ЄС (Трамп на зустрічі це відкрито показав, зважаючи на «теплий прийом» і готовність до «діалогу пропозицій»). Тим паче, що після їхньої зустрічі Дональд заявив про готовність відвідати Рим та зустрітися з представниками ЄС.

🗞Conflict Capital |Підтримати

📼Глобальний update по стратегії США. Блок запитань-індикаторів

У цьому пості я писав про те, що стратегія дій Віткоффа наразі виглядає досить слабкою. Також я зазначав, що заява Рубіо про можливий вихід США може бути спрямована на Росію і не обов’язково відображає позицію адміністрації. Крім того, згадував, що Росія намагатиметься продемонструвати свою готовність до перемовин, щоб нейтралізувати заяву Рубіо.

🖋За вихідні відбулися такі події:

➡️Ми дізналися, що Трамп невдоволений діями як Рубіо, так і Віткоффа — вони не приносять результатів у перемовинах. Загалом, поява настільки чутливої інформації в мережі викликає запитання щодо її достовірності. Реакція Трампа поки не є однозначною. Але чітко видно: Віткофф зараз позаду, хід — за Рубіо. Його заяву про припинення участі США підтримав Келлог, який зазвичай утримується від чітких заяв щодо намірів адміністрації.

➡️Путін, у відповідь, пропонує "пасхальне перемир’я". Основна мета — перегрупування військ перед наступом, як це спостерігається зараз на Покровському напрямку. Але це також відповідь РФ на слова Рубіо. Тепер саме Путін виступає ініціатором перемир’я, мовляв: "ми не проти, це вони".

➡️Трамп знову активізує медійний наратив про те, що “угода близько”, чим фактично ведеться на провокацію Путіна. Хоча фактичного бажання досягти перемир’я немає — Росія перегруповується і використовує “угодну” риторику як інструмент маніпуляції проти України.

➡️До всього, зараз хід саме за Рубіо: Піт Хегсет найбільше постраждав від витоків переписок у Signal. Наслідки такі, що колишній речник Пентагону заявляє про “кінець кар’єри Хегсета”, хоча сам Пентагон це спростовує.

Таким чином, група впливу Віткоффа та Венса наразі змушена вирішувати внутрішні кадрові проблеми, які можуть призвести до їх ослаблення. Приклад — Волц: подивіться на інформаційне поле, його прізвище не з’являється вже три тижні. Згадайте і Маска. Це момент, коли Рубіо може діяти, щоб посилити свої позиції в адміністрації.

❗️Нас із вами цікавить наступне:

🛑Якими будуть наступні дії Віткоффа? Він має рятувати своє становище, але поки що цього не видно.
🛑Потрібно ідентифікувати позицію Венса в цій кулуарній грі. Складається враження, що він починає тікати з тонучого корабля.
🛑Який стратегічний план Рубіо? Завершити війну, ймовірно, не вийде — він це розуміє. Чи стане він тоді на позицію підтримки України? Моя думка: можливо, він реально рекомендуватиме Трампу вийти з посередництва.
🛑Чи готовий Трамп поставити хрест на своїх миротворчих амбіціях?
🛑Команда Трампа от-от може посипатися: Маск, Хегсет…
🛑Коли всі ці фактори зійдуться — чи зможе Демократична партія скористатися моментом? Чи має вона політичну волю або альтернативу? (Сумнівно.)
🛑Як довго Росія ще зможе затягувати гру?

🔄Чекаємо, фіксуємо, досліджуємо.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🖋На доповнення до свого дослідження можливих тенденцій у Литві публікую коментар литовця, який працює в економічній сфері й спілкувався з політиками країни.

У своїй роботі я описував ситуацію, коли держава може послабити своє ставлення до Білорусі через власних політиків‑соцдемів, що мають бізнес і прагнуть отримувати вигоду від маршруту експорту Китай — Білорусь — Литва.⤵️

📍Коментар особи під псевдонімом Darci:

Цікава стаття, але не все так ясно і просто, як написано. По‑перше, так: до влади прийшли соціал‑демократи. Партія, яка здобула значну кількість мандатів у коаліції, відкрито виступає за добрі відносини з Росією та Білоруссю. Більшість литовців вважає їх "клоунами", але вони зараз при владі.

Хто голосував за соціал‑демократів? Пенсіонери! Хто підтримав партію "клоуна" Жемайтайтіса («Zaria Nemana» — праворадикальна сила з елементами націоналізму та популізму; сам Жемайтайтіс виступає проти ратифікації Стамбульської конвенції й підтримує ідею відновлення смертної кари)? Жителі сіл і фермери. Жемайтайтіса публічно критикують і президент, і притомні політики, відкрито знущаються з нього.

➡️Палуцкас, голова соціал‑демократів, — «нерозумний», він не мав виграти вибори, але його підтримали й просували старі соціал‑демократичні діячі, яким пенсіонери та інші неактивні громадяни довіряли протягом 30 років.

➡️Партія Габріеліуса Ландсберґіса (TS‑LKD — провідна правоцентристська сила) програла, бо не вміє спілкуватися з виборцями: її представники завжди поводилися нахабно й не витримали більше одного терміну.

🇷🇺А як щодо відносин із Китаєм?... Ще до виборів соцдеми заявляли про необхідність їх поліпшення. За це їх критикували публічно, але вони, як завжди, обіцяли підвищити пенсії й торочили інші байки.

Створення представництва Тайваню у Вільнюсі дозволили консерватори (Ландсберґіс), яких підтримали США, хоча в ЄС це не схвалили. Нині, коли Трамп знову при владі, його оточення не спілкується з Литвою, тож литовці почуваються зрадженими. Наші політики й мають підтримку сенаторів‑республіканців, але, мабуть, цього замало. ЄС також прагне кращих відносин із Китаєм, тому, якщо США не підтримає Литву, нам доведеться дотримуватися політики ЄС. Усе дуже складно.

🚫Сьогодні Сейм Литви розглядав питання посилення санкцій проти Росії та Білорусі. Більшість проголосувала *проти*, тобто залишила чинні обмеження й не посилила їх щодо Білорусі. У нас великі проблеми з Білоруссю та її громадянами, особливо в сфері безпеки…

Отже, при владі люди, які відкрито підтримують білорусів, тому вони проти повного закриття кордону. Наші спецслужби не раз попереджали про ризики, але частину політиків, очевидно, підтримують бізнесмени, що торгують із Білоруссю (товарами, не забороненими ЄС).

🔄Нещодавно литовська преса оприлюднила скандальну статтю про українську бізнес‑леді, якій влада видала дозвіл на торгівлю медичним обладнанням і ліками з Білоруссю. Цю справу вже розслідує прокуратура; чим вона закінчиться — невідомо.

Литва офіційно не заявляла про відновлення відносин із Китаєм чи Білоруссю — це лише риторика окремих політиків, яких у нас називають «ватниками». Утім описана тенденція можлива. Сподіваюся, здоровий глузд переможе.

👍Завжди приємно отримувати коментарі: автор розуміє, що не марить і не живе в уявній політичній бульбашці, бо фізичного доступу до простору дослідження, на жаль, немає. Тому продовжуйте в тому ж дусі; ми формуємо справді просунуту спільноту. Дякую всім. Гарних свят і відпочинку від новин!🐣

🗞Conflict Capital |Підтримати

🔊 Друзі, прохання, не вимикайте сповіщення. Увімкніть. Бо тоді ж моя робота немає сенсу, ви її просто не будете бачити… Дякую за розуміння.

➡️Вітаю нових підписників й прошу ознайомлюватися з моїми аналізами!

🇫🇷📷Грандіозна дипломатія в Парижі. Віткофф дає в штангу, а Рубіо перехоплює ініціативу

Рубіо та Віткофф приїхали до Парижа, де провели зустріч із представниками Франції, Німеччини, Британії та України. До зустрічей також доєднався Келлог, а в цей час Венс перебував в Італії, де спілкувався з Мелоні. Ймовірно, вся ця подія в Парижі була спланована, адже, як відомо, Віткофф, Рубіо та Келлог зустрілися з нашою делегацією та поспілкувалися з нами.

🗂Ситуація для мене наступна: Рубіо та Келлог змогли донести Трампу, що альтернативна перемовна лінія (проти Віткоффа із Кушнером) можлива лише за умови залучення Європи. Оскільки зараз усе одно нічого не виходить — слід спробувати.⤵️

На мою думку, Віткофф поїхав до Європи, щоб просувати власну переговорну лінію — передати європейцям позицію Путіна, яка, на його думку, могла б зацікавити їх. Дуже обережна ідея. Просто якщо Віткофф справді працює з Росією, то їхати до Європи йому немає сенсу, окрім як спробувати вплинути на європейців, щоб ті вплинули на нас.

🔄Для цього там був Рубіо — він мав його представити Віткоффа, щоб його вислухали.
А чому він мав щось пропонувати Європі? Тому що він вкотре відвідав РФ, а тепер неочікувано з’являється в Європі, яка його недолюблює. До того ж в інтерв’ю Такеру Карлсону він уже транслював наративи РФ — ніхто не планує захоплювати Європу.

Проте Віткофф опинився у слабшій позиції, адже до Рубіо — який виступає противагою Віткоффу в команді Трампа — приєднався Келлог, якого європейці сприймають позитивно + самі європейці + відсутність згадок у ЗМІ про слова Віткоффа = його план провалився. Й сама зустріч переросла в залучення Європи до переговорного процесу.

➡️Саме тому Віткоффа на зустрічі було "нейтралізовано", а Рубіо разом із європейцями, за участю України, почали проговорювати альтернативний план перемовин. Згодом з’являється заява Рубіо, де він говорить, що США можуть вийти з перемовного процесу, якщо жодна зі сторін не зацікавлена в ньому.

➡️Але, як мені здається, ця заява адресована Росії — щоб дати їм зрозуміти: водити Америку за ніс не варто. Для підсилення ефекту Рубіо телефонує Лаврову й передає це особисто. РФ сприйняла цю погрозу серйозно — невдовзі виступає Пєсков із заявою: "прогрес є, просто й проблем багато. Росія по енергетиці не б’є, як і домовлялися, по цивільних — так, але цього ж не забороняли..."

💬Паралельно з цим виходить стаття Bloomberg, яка суперечить словам Рубіо й стверджує, що США готові зняти з Росії певні санкції в обмін на перемир’я. Тому слід чітко усвідомити: у США зараз існують дві групи впливу — група Віткоффа та група Рубіо, які між собою не надто дружать і ведуть різні лінії. Якщо раніше домінувала стратегія першої групи, то через пробуксовування Росії друга починає посилювати свої позиції.

⭐️На підтримку активізації другої групи: Рубіо щойно звільнив Піта Марокко — MAGA-республіканця, якого було призначено очільником USAID. Він мав виявити, куди йшли кошти, і загалом ліквідувати те, що ще не ліквідовано. А поставила його на цю посаду саме група впливу Венса й Маска. На Рубіо вже починаються активні напади в ЗМІ — тож тепер варто слідкувати за реакцією Трампа.

Паралельно з подіями в Парижі, до України з неоголошеним візитом приїздить Фіцпатрік — сенатор-республіканець США, який історично завжди підтримував нас. Його візит, в контексті коливань у Сенаті щодо дій Трампа, втрати впливу Віткоффа та зміцнення Рубіо, може нести неочікувані перспективи для України, які наразі ще не розкриваються.

👤Також я припущу, що позиції Віткоффа виявилися слабкими проти європейців й його покинув Венс (просто не прибув). Як людина, яка потенційно має замінити Трампа, він просто спілкувався з Мелоні. Проте це лише роздуми вголос, і я можу помилятися.

❗️При цьому всьому застерігаю від надмірного оптимізму, адже заява Рубіо про вихід США з перемовин реально може мати місце. Якщо ви не помітили, то Трамп вже місяць медійно знімає з себе звинувачення, що він не зміг завершити війну. Винен Путін, Зеленський та Байден, не він. Й Рубіо не є супер-фанатом України, це теж потрібно пам‘ятати.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇫🇷📷Грандіозна дипломатія в Парижі. Віткофф дає в штангу, а Рубіо перехоплює ініціативу

Рубіо та Віткофф приїхали до Парижа, де провели зустріч із представниками Франції, Німеччини, Британії та України. До зустрічей також доєднався Келлог, а в цей час Венс перебував в Італії, де спілкувався з Мелоні. Ймовірно, вся ця подія в Парижі була спланована, адже, як відомо, Віткофф, Рубіо та Келлог зустрілися з нашою делегацією та поспілкувалися з нами.

🗂Ситуація для мене наступна: Рубіо та Келлог змогли донести Трампу, що альтернативна перемовна лінія (проти Віткоффа із Кушнером) можлива лише за умови залучення Європи. Оскільки зараз усе одно нічого не виходить — слід спробувати.⤵️

На мою думку, Віткофф поїхав до Європи, щоб просувати власну переговорну лінію — передати європейцям позицію Путіна, яка, на його думку, могла б зацікавити їх. Дуже обережна ідея. Просто якщо Віткофф справді працює з Росією, то їхати до Європи йому немає сенсу, окрім як спробувати вплинути на європейців, щоб ті вплинули на нас.

🔄Для цього там був Рубіо — він мав його представити Віткоффа, щоб його вислухали.
А чому він мав щось пропонувати Європі? Тому що він вкотре відвідав РФ, а тепер неочікувано з’являється в Європі, яка його недолюблює. До того ж в інтерв’ю Такеру Карлсону він уже транслював наративи РФ — ніхто не планує захоплювати Європу.

Проте Віткофф опинився у слабшій позиції, адже до Рубіо — який виступає противагою Віткоффу в команді Трампа — приєднався Келлог, якого європейці сприймають позитивно + самі європейці + відсутність згадок у ЗМІ про слова Віткоффа = його план провалився. Й сама зустріч переросла в залучення Європи до переговорного процесу.

➡️Саме тому Віткоффа на зустрічі було "нейтралізовано", а Рубіо разом із європейцями, за участю України, почали проговорювати альтернативний план перемовин. Згодом з’являється заява Рубіо, де він говорить, що США можуть вийти з перемовного процесу, якщо жодна зі сторін не зацікавлена в ньому.

➡️Але, як мені здається, ця заява адресована Росії — щоб дати їм зрозуміти: водити Америку за ніс не варто. Для підсилення ефекту Рубіо телефонує Лаврову й передає це особисто. РФ сприйняла цю погрозу серйозно — невдовзі виступає Пєсков із заявою: "прогрес є, просто й проблем багато. Росія по енергетиці не б’є, як і домовлялися, по цивільних — так, але цього ж не забороняли..."

💬Паралельно з цим виходить стаття Bloomberg, яка суперечить словам Рубіо й стверджує, що США готові зняти з Росії певні санкції в обмін на перемир’я. Тому слід чітко усвідомити: у США зараз існують дві групи впливу — група Віткоффа та група Рубіо, які між собою не надто дружать і ведуть різні лінії. Якщо раніше домінувала стратегія першої групи, то через пробуксовування Росії друга починає посилювати свої позиції.

⭐️На підтримку активізації другої групи: Рубіо щойно звільнив Піта Марокко — MAGA-республіканця, якого було призначено очільником USAID. Він мав виявити, куди йшли кошти, і загалом ліквідувати те, що ще не ліквідовано. А поставила його на цю посаду саме група впливу Венса й Маска. На Рубіо вже починаються активні напади в ЗМІ — тож тепер варто слідкувати за реакцією Трампа.

Паралельно з подіями в Парижі, до України з неоголошеним візитом приїздить Фіц Патрік — сенатор-республіканець США, який історично завжди підтримував нас. Його візит, в контексті коливань у Сенаті щодо дій Трампа, втрати впливу Віткоффа та зміцнення Рубіо, може нести неочікувані перспективи для України, які наразі ще не розкриваються.

👤Також я припущу, що позиції Віткоффа виявилися слабкими проти європейців й його покинув Венс (просто не прибув). Як людина, яка потенційно має замінити Трампа, він просто спілкувався з Мелоні. Проте це лише роздуми вголос, і я можу помилятися.

❗️При цьому всьому я застерігаю від надмірного оптимізму, адже заява Рубіо про вихід США з перемовин реально може мати місце. Якщо ви не помітили, то Трамп вже місяць медійно знімає з себе звинувачення, що він не зміг завершити війну. Винен Путін, Зеленський та Байден, не він. Й Рубіо не є супер-фанатом України, це теж потрібно пам‘ятати.

🇫🇷📷Грандіозна дипломатія в Парижі. Віткофф дає в штангу, а Рубіо перехоплює ініціативу

Рубіо та Віткофф приїхали до Парижа, де провели зустріч із представниками Франції, Німеччини, Британії та України. До зустрічей також доєднався Келлог, а в цей час Венс перебував в Італії, де спілкувався з Мелоні. Ймовірно, вся ця подія в Парижі була спланована, адже, як відомо, Віткофф, Рубіо та Келлог зустрілися з нашою делегацією та поспілкувалися з нами.

🗂Ситуація для мене наступна: Рубіо та Келлог змогли донести Трампу, що альтернативна перемовна лінія (проти Віткоффа із Кушнером) можлива лише за умови залучення Європи. Оскільки зараз усе одно нічого не виходить — слід спробувати.⤵️

На мою думку, Віткофф поїхав до Європи, щоб просувати власну переговорну лінію — передати європейцям позицію Путіна, яка, на його думку, могла б зацікавити їх. Дуже обережна ідея. Просто якщо Віткофф справді працює з Росією, то їхати до Європи йому немає сенсу, окрім як спробувати вплинути на європейців, щоб ті вплинули на нас.

🔄Для цього там був Рубіо — він мав його представити Віткоффа, щоб його вислухали.
А чому він мав щось пропонувати Європі? Тому що він вкотре відвідав РФ, а тепер неочікувано з’являється в Європі, яка його недолюблює. До того ж в інтерв’ю Такеру Карлсону він уже транслював наративи РФ — ніхто не планує захоплювати Європу.

Проте Віткофф опинився у слабшій позиції, адже до Рубіо — який виступає противагою Віткоффу в команді Трампа — приєднався Келлог, якого європейці сприймають позитивно + самі європейці + відсутність згадок у ЗМІ про слова Віткоффа = його план провалився. Й сама зустріч переросла в залучення Європи до переговорного процесу.

➡️Саме тому Віткоффа на зустрічі було "нейтралізовано", а Рубіо разом із європейцями, за участю України, почали проговорювати альтернативний план перемовин. Згодом з’являється заява Рубіо, де він говорить, що США можуть вийти з перемовного процесу, якщо жодна зі сторін не зацікавлена в ньому.

➡️Але, як мені здається, ця заява адресована Росії — щоб дати їм зрозуміти: водити Америку за ніс не варто. Для підсилення ефекту Рубіо телефонує Лаврову й передає це особисто. РФ сприйняла цю погрозу серйозно — невдовзі виступає Пєсков із заявою: "прогрес є, просто й проблем багато. Росія по енергетиці не б’є, як і домовлялися, по цивільних — так, але цього ж не забороняли..."

💬Паралельно з цим виходить стаття Bloomberg, яка суперечить словам Рубіо й стверджує, що США готові зняти з Росії певні санкції в обмін на перемир’я. Тому слід чітко усвідомити: у США зараз існують дві групи впливу — група Віткоффа та група Рубіо, які між собою не надто дружать і ведуть різні лінії. Якщо раніше домінувала стратегія першої групи, то через пробуксовування Росії друга починає посилювати свої позиції.

⭐️На підтримку активізації другої групи: Рубіо щойно звільнив Піта Марокко — MAGA-республіканця, якого було призначено очільником USAID. Він мав виявити, куди йшли кошти, і загалом ліквідувати те, що ще не ліквідовано. А поставила його на цю посаду саме група впливу Венса й Маска. На Рубіо вже починаються активні напади в ЗМІ — тож тепер варто слідкувати за реакцією Трампа.

Паралельно з подіями в Парижі, до України з неоголошеним візитом приїздить Фіц Патрік — сенатор-республіканець США, який історично завжди підтримував нас. Його візит, в контексті коливань у Сенаті щодо дій Трампа, втрати впливу Віткоффа та зміцнення Рубіо, може нести неочікувані перспективи для України, які наразі ще не розкриваються.

👤Також я припущу, що позиції Віткоффа виявилися слабкими проти європейців й його покинув Венс (просто не прибув). Як людина, яка потенційно має замінити Трампа, він просто спілкувався з Мелоні. Проте це лише роздуми вголос, і я можу помилятися.

❗️При цьому всьому я застерігаю від надмірного оптимізму, адже заява Рубіо про вихід США з перемовин реально може мати місце. Якщо ви не помітили, то Трамп вже місяць медійно знімає з себе звинувачення, що він не зміг завершити війну. Винен Путін, Зеленський та Байден, не він. Й Рубіо не є супер-фанатом України, це теж потрібно пам‘ятати.

🇱🇹🇨🇳Литва – Білорусь – Китай: могла бути зрада, але Вільнюс тримається

➡️Буду покроково описувати причину аналізу + те, що було в голові в ході дослідження. Вважайте, що ви аналізуєте разом з автором.

Останнім часом почало з’являтися багато новин про бажання уряду Литви відновити дипломатичні стосунки з Китаєм. Їх було досить багато, щоб привернути мою увагу. Стимул — побоювання, що Литва вирішила стати транзитом для китайських товарів, які йтимуть через Білорусь.

🗂Литва та КНР ще в 2021 році вислали з країни послів на тлі того, що Тайвань відкрив посольство в Литві. Звісно, Китаю це не сподобалося, але й Литва не збиралася відступати. Отож, дипломатичні відносини були заморожені, що вплинуло на економічні відносини між країнами. Литва експортувала 30% своєї продукції до Китаю. КНР заблокувала майже весь імпорт з Литви та тиснула на європейські фірми, щоб вони припинили використовувати литовські компоненти. А проблема в тому, що велику частину з цього складав технологічний експорт, на який не легко знайти покупця.

Цього року Лукашенко їздив до Китаю, де просив Сі наростити економічну співпрацю між країнами й таким чином збалансувати вплив Росії. Китай тоді поставив умову: Білорусь має відновити сполучення з Європою — тоді КНР використовуватиме її для транзиту китайських товарів. Але ця опція для Лукашенка була політично заблокованою, тому й КНР не надто зацікавився ідеєю.⤵️

Проте відбулося дві події, які спонукали Литву шукати контакт з Китаєм: прихід соціал-демократів до влади та обрання Трампа президентом з усіма наступними подіями. А ще, за два тижні до приходу соцдемів у Литві, міністр закордонних справ Білорусі Риженков публікує статтю, в якій заохочує Литву до економічної співпраці з Білоруссю. Суть у тому, що соцдеми, будучи в опозиції, критикували розрив дипломатичних відносин з КНР і з приходом до влади почали процес відновлення.

📈Економіка Литви, як прогнозується, має вирости до 3% у 2025 році. У 2021 році Литві вдалося швидко переорієнтуватися на Європу, а з початком війни вона стала привабливою для розміщення підприємств ВПК — плюс видатки на війська НАТО. Але тепер у гру вступає новий фактор: хаотичний Трамп. І тепер до бажань Литви можуть приєднатися інші країни ЄС, що починають налагоджувати діалог з Китаєм. Також позов Литви до СОТ проти Китаю, щоб отримати компенсацію за введені торгові обмеження, досі не дав результату. Ці фактори пояснють активізацію риторики прем'єр-міністра Гінтаутаса Палуцкаса.

У чому криється потенційна небезпека:

➡️Литва більше зацікавлена в контакті з Китаєм, ніж КНР у контакті з нею. Хоча прем’єр заявив, що поступок навіть у питанні тайванського посольства не буде, поки не зрозуміло, наскільки довго Литва буде готова йти. Так, мова про збільшення імпорту товарів з Білорусі — тобто китайських товарів через Білорусь…

➡️Китай ще в січні був не надто зацікавлений у Білорусі, а зараз з’являються повідомлення про пожвавлення економічних відносин між країнами — і суттєве. Я не впевнений, але, можливо, КНР має плани на Білорусь у контексті потепління з Європою.

➡️На додачу до цього, Литва зараз активно розвиває свій порт Клайпеда, який є найбільшим серед країн Балтійського регіону. Він традиційно використовувався для товарів з Росії та Білорусі.

Контраргументи самому собі:

➡️Литва була й залишається у топ-3 торгових партнерів Білорусі, але порівняно з Польщею та Латвією вона, здається, скорочує обсяги імпорту/експорту.

➡️Між Білоруссю та Литвою відкриті два пропускні пункти, і Литва розглядає можливість їх тимчасового закриття, що унеможливить торгівлю взагалі.

👤Таким чином, на даний момент я не готовий сказати, що Литва кидає Україну, привідкриє кордон з Білоруссю й зароблятиме на китайських товарах. Але тенденції можуть змінюватися. Просто запишу собі. Індикатори наступні: зміни щодо політики кордону з Білоруссю, збільшення товарообігу, гучні торговельні заяви про КНР.

💬Ймовірно, наступні контакти між Литвою й Китаєм відбудуться на запланованому саміті ЄС–Китай у липні. До того часу вже має відбутися потепління між країнами.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇪🇺🔫Боєприпасна ініціатива  Каї  Каллас

🛑19  березня Європейська  комісія презентувала «Білу книгу» щодо модернізації оборонно‑промислового сектору  ЄС. Утім, нам цікава саме заява Верховної представниці  ЄС із зовнішньополітичних питань Каї  Каллас:
Брюссель вважає реальним щороку передавати Україні щонайменше два мільйони артилерійських боєприпасів.

*Нагадаю, спершу  Каллас намагалася проштовхнути пакет допомоги обсягом 40  млрд євро, але його не затвердили (неготовність Іспанії та  Італії, формування уряду в  Німеччині, вето Угорщини).*

🛑Уже 20  березня  Каллас винесла на розгляд Ради  ЄС оновлений пакет на 5 млрд  євро для фінансування нарощування виробництва, проте Італія й  Франція тоді його заблокували.

🛑Попри це, прозвучала обіцянка повернутися до теми, і справді: 2–3 квітня на неформальній зустрічі міністрів оборони під егідою Каллас країни‑учасниці погодилися закрити до половини необхідного обсягу за рахунок національних внесків.

🛑9  квітня після засідання Ради асоціації Україна – ЄС  Каллас уточнила, що Єврокомісія вже бачить можливість довести замовлення до двох  мільйонів снарядів щороку.

🛑Учора ж вона заявила: із потрібних двох  мільйонів уже акумульовано дві третини — приблизно 1,3 млн боєприпасів.

💬Що це означає? Очевидно, що процес набирав такої швидкість без формального колективного рішення (від ЄС не було прямих заяв про погодженість між усіма країнами. Тому механізм надходження кошті на ініціативу з боєприпасами виглядає наступним чином:

➡️Країни‑члени роблять прямі внески. Показовий приклад — заява міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок: Берлін бере на себе 25 % усієї програми, тобто поставить близько 500 тисяч боєприпасів. + Це корелюється із оголошеним пакетом допомоги від Німеччини на 3 млрд євро (тобто можливо припустити, що з пакету 1,25 млрд пішли саме на фінансування боєприпасів).

➡️Крім того, Чехія готова щомісяця постачати боєприпаси Україні щонайменше до вересня; для цього вже зарезервовано кошти в межах «чеської ініціативи», започаткованої у 2023 році. До цього уже доєдналися Норвегія з 400 млн пакетом допомоги.

⚙️Виробничий потенціал провідних європейських концернів підтверджує, що цей план дійсно здійсненний. Минулого тижня Rheinmetall придбав компанію Hagedorn‑NC, яка спеціалізується на промисловій нітроцелюлозі, й тепер переорієнтовує її для військових потреб.⤵️

До 2027 року концерн щороку випускатиме майже 1,1 мільйона 155‑мм боєприпасів. Паралельно французька Nexter та іспанська Expal у межах програми ASAP нарощують свої виробничі лінії, забезпечуючи додатково близько 400 тисяч снарядів на рік.

📈Отже, загальноєвропейська планка у два мільйони боєприпасів на рік є цілком реалістичною. Формально на 2025 рік для України передбачено 3,6 мільйона снарядів (ініціатива Каллас + чеська), за умови вирішення питань щодо вибухових речовин та довгострокових контрактів.

🇺🇦Для України це означатиме орієнтовно 9800 пострілів на добу — необхідний мінімум, аби не поступатися російській артилерії. Навіть уже підтверджені обсяги у розмірі двох третин від запланованого, тобто близько 3 700 снарядів щоденно, істотно зменшують нинішній дефіцит.

З політичної точки зору ініціатива доводить, що один енергійний лідер здатен запустити масштабні процеси всередині ЄС. Каллас задає прецедент «спершу боєприпаси — потім бюрократія», а національні уряди підхоплюють цю ідею.

🗂Утім, помітне й певне незадоволення в Євросоюзі через активні кроки Каллас проти РФ та Трампа: на початку березня деякі держави‑члени висловлювали зауваження, що вона ініціювала свій багатомільярдний план допомоги Україні без попередніх узгоджень. Невідомо, чи має тут місце вплив Росії, адже критики не розкривають свого імені, проте це свідчить про можливу тенденцію.

👤Наразі лишається ще третина обсягів, слід подолати блокування з боку Рима та проконтролювати, аби виробничі темпи не зменшилися. Проте вже зараз зрозуміло: Європа переходить від обіцянок до системного забезпечення артилерії, і саме ініціатива Каї Каллас стала каталізатором цих змін.

🗞Conflict Capital |Підтримати

⛳️Так чи буде удар?...

Іран на демонтаж ядерки не погодиться, тому або буде обмежена угода, яка Трампа не влаштує, бо йому потрібна повна перемога, бо головна ціль цього всього - перемога й показати що він може, або буде удар. Трамп реально може це зробити, як то було в 2020 році.⤵️

Тільки й це матиме частковий ефект, бо частина з потужностей вже під землею (удар або нічого не дасть, або відкине Іран на рік назад), а система ПРО Тегерану вже розвинулась, хоча велику к-сть ракет вона не витримає, як то було 26 жовтня, коли Ізраїль бив по Тегерану.

🔄Тобто все залежить від того, чи готовий Іран отримати збитки в інфраструктурі для того, щоб зберегти ядерний аргумент свого геополітичного впливу. По моїм міркам Іран вже має готуватися до удару:

➡️Іран розгортає наземні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) у Перській затоці та Ормузькій протоці, націлюючись на американські літаки-розвідники та навігаційні системи;

➡️На південний схід від Тегерана зосереджена одна з найщільніших систем протиповітряної оборони в Ірані. Її завдання — прикриття двох стратегічно важливих об’єктів: ракетного комплексу Ходжір, який є основним центром розробки балістичних ракет, і ядерного майданчика Парчін, який відіграє ключову роль у військовому ядерному проєкті Тегерана. Там відбувається додаткове розгортання систем. Обидві бази стали об'єктами повітряного удару 26 жовтня 2024 року, але постраждали незначно.

➡️Техніка переводиться під землю, як було показано на відео менше місяця тому. Але підземні сховища Ірану вразливі противобункерних бомб.

➡️Останні пів року активно публікуються напрацювання в сфері ПРО.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇮🇷🇺🇸Ядерна угода. Як Іран "водить Дональда за ніс" за сценарієм Путіна

➡️Довго я оминав цю тему, бо вона, як для аналітика, є цікаво-нецікавою. Прошу дочитати до кінця, адже тема надто комплексна для поверхневого розуміння:

🛑Бажання обмежити ядерну програму Ірану — це базова передумова, адже це остання країна, до якої США ще можуть «дотягнутися». Але вже понад 10 років вони нічого не можуть вирішити. Є ще КНДР, але США на неї впливу не мають, тому неформально контроль над нею «делеговано» Китаю.

🛑Обама використав кіберзброю для вирішення цього питання — запустив вірус Stuxnet. Як на мене — це найкраще рішення з усіх можливих. Програму відкинули на кілька років назад, але Іран знову взявся за своє. Проти нього запроваджуються численні санкції, які сильно б’ють по економіці, але не заважають розробляти зброю. Тому у 2015 році й було досягнуто угоди.

🛑Потім, у 2017 році, приходить Трамп, заявляє, що ядерна угода не працює, й виводить з неї США. Іран після цього порушує умови угоди, розморожені активи (доходи від нафти) залишає собі — і все, санкції поновлюються.

🖋На разі «мапа подій» виглядає так: США оголосили про початок переговорів в Омані. Перший раунд відбувся 12 квітня — тоді Віткофф зустрівся з МЗС Ірану. Повідомили, що перемовини були позитивними. Наступний раунд має відбутися 19 квітня в Римі.⤵️

Трамп встановив двомісячний дедлайн для досягнення угоди (до червня 2025 року), а під час інтерв’ю NBC News заявив:
"Якщо вони не укладуть угоду, будуть бомбардування, яких вони ніколи не бачили".
➡️Нічого вам не нагадує? Ні? Тоді йдемо далі.

🇷🇺До всього процесу залучено Росію. Президент РФ Володимир Путін погодився виступити посередником між США та Іраном. Ця ініціатива обговорювалася під час телефонної розмови між Трампом і Путіним, а також на зустрічі високопосадовців США та РФ у Саудівській Аравії.

➡️Тобто Трамп використовує тему ядерної угоди та залучення РФ як спробу похитнути їхні двосторонні відносини. Звісно, РФ могла сприяти налагодженню контактів, але її роль перебільшена — традиційною переговорною площадкою був Оман.

➡️Трамп узяв Путіна у процес, щоб начебто зміцнити відносини між США та РФ (мовляв, «я поважаю твій вплив у регіоні, навіть якщо твої війська перемелюють країну, й тебе ніхто не сприймає серйозно»). Тобто він грає на амбіціях Путіна, сподіваючись також послабити відносини між РФ та Іраном. Але він не врахував, що ані Ірану, ані Росії не цікаві умови Трампа. Обидва просто хочуть «поводити його за ніс».

🔄Пояснюю:

➡️Трамп висуває нереалістичні вимоги до Тегерана (повний демонтаж ядерної інфраструктури, обмеження ракетної програми, припинення підтримки проксі-груп). Я вже можу відповісти: виконані вони не будуть — це буквально три основи, на яких тримаються геополітичні амбіції режиму. Трамп каже: «згортай усю ядерку» на тому етапі, коли Іран — за крок до створення та отримання ядерної зброї.

У геополітичному вимірі це дає Ірану значно більше, ніж потенційне зняття санкцій. Щоб досягти своїх вимог, Трамп погрожує «ударами небаченої сили». Я не готовий прокоментувати технічні деталі іранських ядерних потужностей, але знаю, що ще після удару в 2020 році частину об’єктів почали переміщати під землю.

➡️РФ зацікавлена в тому, щоб Іран зберіг ядерну програму. Іран є регіональним лідером і союзником Росії, хоч їхні відносини — ситуативні. Проте факт у тому, що Росія допомагає Ірану в створенні ядерки. У січні 2025 року РФ та Іран підписали договір про «всеосяжне стратегічне партнерство», що включає оборонну співпрацю та підтримку іранської ядерної програми. Іран також здійснює таємні місії до Москви задля отримання допомоги, зокрема для зміцнення систем ППО. Варто зазначити, що перед перемовинами Іран консультувався з РФ та Китаєм.

➡️Іран діє за зразком РФ. Саме на це я натякав. Путін знайшов підхід до Трампа: багато обіцяти, нічого не виконувати, тягнути час і вимагати зняття санкцій. За даними WSJ, Іран домагається пом’якшення санкцій: зокрема, хоче доступу до мільярдів заморожених доларів, а також припинення тиску США на китайських покупців нафти.

🗞Conflict Capital |Підтримати

📥🇵🇱Що означають для нас майбутні президентські вибори у Польщі?

➡️Трохи більше ніж за місяць, 18 травня, відбудуться президентські вибори у Польщі. Основні кандидати станом на зараз:

🇵🇱Лідером перегонів наразі є Рафал Тшасковський (нинішній мер Варшави від партії Туска "Громадська коаліція"), котрий за останніми опитуваннями має стабільно понад 30%. Доволі підкований політик, котрий двічі вигравав локальні вибори на пост мера під тиском "ПіС" (стримана проукраїнська позиція).

🇵🇱Кароль Навроцький — висуванець від "ПіС" (ситуативно підтримує Україну), але фактично позиціонує себе як незалежний кандидат (20%).

🇵🇱Славомір Менцен — "тіньова помираюча конячка", кандидат від ультраправої "Конфедерації" з відкритою антиукраїнською позицією (рейтинг впав з 20 до 14,7%).⤵️

*Його я б порівняв з Джорджеску через фокус обох на соціальні мережі (особливо TikTok), популістські закиди.*

Проте різниця все ж таки є: у Польщі зрозуміли уроки Румунії й активно взялися заздалегідь за захист від втручання у виборчий процес (в тому числі відбулися зустрічі на рівні представників найбільших соціальних мереж). Так, кібератака на партію "ГК" з боку РФ була, але вірю, що це була одноразова акція, і явищ як от накручування переглядів та залучення ботоферм не буде.

➡️Отож, повернемось до кандидатів. Здавалося б, не потрібно бути великим прогнозистом, щоб зрозуміти, що Тшасковський має найбільші шанси зайняти президентське крісло та встановити владу "ГК" не тільки у парламенті. Однак не варто забувати, що у польських президентських виборах є два тури (дані опитувань вказують на те, що він буде), і як показує практика, вирішальне рішення залежить від заключного другого:

🛑Кароль Навроцький у перші місяці виборчої кампанії намагався мобілізувати "залізний електорат" "ПіС". Його кампанія — це мікс патріотизму, антиміграційних гасел, ностальгії за роками 2015–2023 та жорсткої риторики на адресу уряду Туска.

🛑В той же час для себе помітив цікаву тенденцію від кандидата "ПіС" — Навроцький, скоріш за все, чудово розуміє, що одним лише крилом власної партії вибори не виграти, тому він починає користуватися прийомами ультраправих, і його заяви — яскраве тому підтвердження:
"Дійсно, я маю такі сигнали, що громадяни, які приїхали сюди з України, створюють проблеми в чергах до лікарень і поліклінік."

"Тому мені здається, що коли я стану президентом Республіки Польща, я з радістю запрошу Славоміра Менцена, щоб спільно знизити податки в Польщі."

💬Цим самим Навроцький намагається переманити до себе виборців, котрі зараз віддають перевагу ультраправому "королю соціальних мереж" Менцену (швидше за все, він "відпаде" у першому турі без стороннього втручання ботоферм, і його електорат буде "ласим шматочком для "ПіС").

Однак такі кроки, швидше за все, не нададуть йому впевненої переваги. Все залежить від явки на виборах та самого електорату у другому турі. Тут явну перемогу забирає Тшасковський, за яким стоять поміркована більшість з середнього класу, котра більш імовірно прийде на вибори, ніж крило "ПіС" + ультраправа "компанія", що складається з молодих виборців, більша частина підтримки яких так і "залишиться у коментарях та пабліках".

👤Тому схильний вірити у Тшасковського після другого туру. Так, він не є повноцінним союзником Києва (виступав за рішення України вступу в ЄС та НАТО, однак не підтримує ідею щодо відправки польських військ).

➡️Але якщо він переможе, Польща залишиться в колі стабільних союзників України, хоча і не найбільш емоційних (краще серед гіршого).

➡️До того ж, варто розуміти, що Тшасковський не зможе діяти занадто радикально та буде прислуховуватися до Туска, адже необхідність злагодженості позицій між урядом та президентом нікуди не зникає.

🗞Conflict Capital |Підтримати

👥Шукаєте надійні джерела оперативного аналізу геополітики, бойових дій та міжнародних процесів?

➡️Ця добірка Telegram-каналів пропонує глибокі експертні оцінки, прогнози та пояснення складних ситуацій у зрозумілому форматі.

🛑Conflict Capital — розбираємо війну та світові інтриги, віримо, що Україна сама вирішує свою долю, і копаємо глибше, ніж просто заголовки.

🛑Юрій Богданов — Прагматична аналітика, щира публіцистика і трохи оптимізму, щоб вберегти здоровий глузд у наші важкі часи.

🛑Тарас Григорович повідомляє □ — Спочатку ви не захочете до нас заходити, а потім ви не захочете від нас йти.

🛑PEKHNO - блог журналіста Василя Пехньо. Простими словами про війну та все, що навколо неї.

🛑In Factum — мілітарно-інформаційний портал з авторським прогресивно-іронічним стилем ведення.
Ретельно відбираємо. Фільтруємо. Пояснюємо.

🛑Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩ — Розвідка на основі відкритих джерел та геопросторова розвідка.

🛑політ технолога — канал про політику фахово, не так як у медіа, з долею іронії і розумінням речей, які не видимі для кожного пересічного.

🛑Пхеньянська правда — Канал про міжнародну геополітику з ноткою постіронії

🛑Чорнило — пресофіцер бригади Гвардії Наступу та найкращий друг піхотинця.
На цьому каналі війна без зайвих барв, а інколи й огляд на іноземні ЗМІ.

Підпишіться, щоб бути на крок попереду й краще розуміти, як розгортаються події у світі.

🔔Спільното,

Щиро дякую за Вашу активність і залученість цього місяця! Цього місяця наша спільнота поповнилась новими читачами, ідеями та думками.

Нагадуй за чат каналу, де Ви можете дискутувати, висловлювати ваші думки та писати про теми, котрі хотіли ли б дізнатися та отримати аналіз.

➡️Енергійно рухаємось у дослідженнях. Найближчим часом опублікую новий research про російський ВПК. На черзі залишаються розслідування, однак все згодом, ми працюємо на цим.

Вас прошу підтримати нас фінансово, та, якщо є можливість, оформити щомісячну підписку на Patreon та BuyMeaCoffee, вона стартує від 2$. Це даватиме можливість започаткувати бюджет спільноти на саморозвиток авторів та доступу до ресурсів.

👍Якщо контент корисний для Вас і ви маєте можливість підтримати проєкт – буду вдячний за будь-яку допомогу (сума не важлива). Це дозволить фокусуватися на створенні ще кращого контенту, а не на пошуку додаткових джерел доходу.

🍪☕️Подякув за підтримку запасом кави та солодкого)

Особливо вдячний за підтримку на щомісячній основі на Patreon та BuyMeaCoffee.

🍩Patreon: patreon.com/user?u=100268319

🍩BuyMeACoffee: buymeacoffee.com/ConflictCapital

🏦Monobank: send.monobank.ua/jar/2EEqFNtE2K

💰PayPal: imak47742@gmail.com

👍Дякую, що ви зі мною. Йдемо разом до якісної української аналітики!

➡️Продовжую тему тарифів Трампа й переходжу до конфронтації між США та Китаєм, яка фактично переростає у боротьбу характерів між Трампом і Сі.

🛑Спершу 2 квітня Дональд Трамп оголосив про додаткові 34‑відсоткові мита на ввезення китайських товарів, довівши загальну ставку для Пекіна до 54 %. Пекін відреагував симетрично:

🛑Вже 4 квітня він запровадив такі самі 34 % на американський експорт і звинуватив Вашингтон у шантажі.

🛑9 квітня США різко підняли сукупний тариф до 104 %;

🛑Китай у відповідь оголосив 84 % і пригрозив новими заходами.

🛑Того ж дня Трамп ще двічі коригував позицію: спершу підвищив ставку до 125 %, а згодом уточнив, що для окремих категорій вона сягне 145 % через звинувачення КНР у постачанні фентанілу.

🛑Сі відповів підвищенням ставки до 125 %.

Отже, за сім днів американські тарифи пройшли ланцюжок 54 → 104 → 125 → 145 %, тоді як китайські — 34 → 84 → 125 %.

🗂Важлива подія сталася 9 квітня. Коли ставка 145 % спричинила ще глибший обвал котирувань — Dow Jones і S&P 500 втратили до 8 % за день, — Трамп визнав потребу «бути гнучким». Під тиском Волл‑стріт і побоюючись рецесії, він запропонував 90‑денну паузу й повернення до базових 10 % для більшості партнерів, окрім Китаю.⤵️

Фактично це виглядало так: Трамп запровадив мита й чекав, поки країни почнуть домовлятися та самі звернуться до нього. Хоча, за відкритими джерелами, до переговорів долучилися понад 75 країн, основні великі гравці вирішили дати бій (ЄС розробив дзеркальні мита, Китай запровадив власні). Потім Сі дав зрозуміти, що підкорятися волі Трампа він не збирається. А оскільки США та КНР — два найбільші у світі торговельні партнери, ці мита почали впливати на економіки обох країн.

🔄Цей «бій тарифами» став принциповим. Трамп зрозумів, що якщо інші великі країни, як‑от ЄС, також запровадять дзеркальні мита, то США програють двобій, адже тиск на їхню економіку буде більшим. Тому він оголосив про «потребу бути гнучким», пояснив, що це його добра воля щодо країн, які не вжили заходів проти США, і запровадив 90‑денну паузу, залишивши 10 % для всіх. Втім, Китай став винятком.

Наслідки відчутні для обох країн. Оскільки США значною мірою залежать від імпорту з Китаю, запроваджені тарифи є більш болісними саме для американців. Однак і Китай, чия економіка орієнтована на експорт, також зазнає серйозних втрат, особливо враховуючи її нинішню загальну слабкість. Спроби Пекіна диверсифікувати постачання продукції через країни Південно-Східної Азії лише призводять до зростання кінцевої вартості китайських товарів.

👤Тому подібне протистояння не може тривати довго: якщо сторони не укладуть нової торговельної угоди, економічні збитки США і Китаю поглиблюватимуться, а глобальні ринки ризикують пережити турбулентність, схожу на фінансову кризу 2008 року.

❗️UPD: спрямованість публікації — висвітлення цікавої тенденції, а не виставлення Піднебесної у ролі «хорошого, безневинного хлопчика». Схильний вважати, що нинішні тарифні плани Трампа стосовно Китаю це не так вже і погано, враховуючи, що КНР — головний партнер РФ.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇩🇪Нова коаліція у Німеччині, проте у Мерца виникають серйозні проблеми…

Вибори в Німеччині залишились позаду, й, здавалось би, перехідний період вже мав би знайти своє логічне завершення. Але через промахи штабу Мерца, зараз він має слабшу позицію, а я не раз казав про свою прихильність до нього:

➡️Наприкінці березня у Бундестазі схвалили збільшення запозичень (для розвитку інфраструктури та оборони);

➡️9 квітня Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Християнсько-соціальний союз (ХСС), а також Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) офіційно оголосили про формування коаліції.

Однак святкувати перемогу проукраїнського уряду Мерца ще трохи зарано. Впродовж останніх тижнів я помітив невтішні тенденції, котрі викликають сумніви в беззаперечному успіху нового канцлера:

👁Стрімке просідання рейтингу ХДС/ХСС (з 28,6 до 24%) після виборів на фоні рекордного зростання підтримки ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (з 20,8 до 25%).

🛑Ключ до цього обвалу — "боргове гальмо". Під час кампанії Мерц пообіцяв зробити міграційну політику більш жорсткішою, проводити повноцінні реформи замість збільшення боргів, намагаючись перехопити частину електорату AfD.

🛑Однак уже на коаліційних переговорах Мерц відступив від обіцянки стосовно "боргового гальма". І це я можу назвати виключно помилкою штабу Мерца, адже розвороту на 180 градусів можна було б уникнути, зайнявши більш відкриту позицію.

🗂До цього можна додати соціальну та міграційну політику, де ХДС/ХСС перетворилась з ініціатора (більшість виборців йшли за якісними змінами) у слухача та шукача компромісу, аби не залишитися без коаліції. У міграційній сфері він обіцяв "жорсткий кордон", але соціал-демократи вимагають пом'якшення правил і часткової легалізації нелегалів. У соціальній політиці СДПН наполягає на підвищенні мінімалки та нових пільгах, тоді як консерватори хотіли податкових стимулів бізнесу.

Кожен крок углиб компромісу відштовхує праве крило виборців і підживлює рейтинг AfD, адже остання отримала готовий наратив: "ХДС/ХСС перетворився на полегшену версію СДПН". Уже зараз крило ХДС "Молодий союз" критикує угоду з СДПН, а районні осередки фіксують вихід членів із партії.

🔄Чим це загрожує Мерцу та новій коаліції?

Усередині Німеччини AfD може блокувати ініціативи уряду в Бундесраті через союзників у східних землях, а всередині самого блоку Мерца дедалі голосніше лунають заклики зняти "брандмауер" (заборона на співпрацю з ультраправими). Що у подальшому цілком в'яжеться з новою стратегію AfD, котра передбачає більший акцент на поміркований електорат.

🇪🇺У загальноєвропейському контексті Берлін знаходиться на "тонкій лінії": з одного боку — спільні запозичення і розширення бюджету ЄС, з іншого — не бажання підливати олію у вогонь євроскептиків та правого електорату, для якого важливіше вирішити проблеми "всередині".

🇺🇦Щодо України, то поставки озброєнь, законтрактовані ще урядом Шольца, поки що йдуть за планом, але будь-які нові рішення — від дальнобійних ракет до довгострокових гарантій безпеки — відтепер потребуватимуть складної коаліційної торгівлі й ризикують застопоритися під тиском AfD, котра має блокуючу меншість.

Тим паче, якщо ультраправі закріплять статус найбільшої фракції, кожен великий пакет підтримки для нас може опинитися під загрозою референдуму або парламентської блокади.

👤Тому Німеччина зараз не виходить з перехідного періоду, а навпаки поступово заглиблюється у турбулентність, контролювати яку ставатиме все важче через постійну необхідність балансувати між задоволенням потреб СДПН та зростаючою ультраправою підтримкою.

🗞Conflict Capital |Підтримати

📼Північний фронт: думки стосовно "нового" наступу на Сумщині.

💬Сьогодні головнокомандувач Сирський заявив про початок російського наступу на Сумщині, і більшість почали сприймати це як новий наступ:

Однак після втрати контролю на нашому основному плацдармі у Курській області, підрозділи противника продовжують просування задля повного відступу СОУ з Курської області з подальшими амбіціями продовження наступу на Сумську область.⤵️

Головна їхня мета — взяти під вогневий контроль трасу H-07 Суджа–Юнаківка, єдину зручну артерію, що живить український "курський виступ" і веде далі на Суми. Тому наступальні дії противника зараз виглядають наступним чином:

➡️Малі тактичні групи до взводу (15–30 бійців) прориваються через кордон, закріплюються в лісосмугах біля Басівки, Локні та Гуєво і чекають підкріплення, щоб остаточно закріпитися. Так вони тестують українську оборону без великих ризиків, адже ці населені пункти знаходяться у низовині, що полегшує проведення штурмових дій.

➡️Попри гучні заяви Москви про "взяття Басівки", наразі бої точаться в сірій зоні, а реальний російський прогрес обмежився кількома кілометрами вглиб. Однак повторюється російський сценарій "зрівняти усе з землею, а далі заходити", тому ведення оборони дуже ускладнене.

🔄Щодо варіанту повноцінного наступу на Сумську область, то головна перевага на нашому боці — місцевість та висоти: Суми лежать на висотах, а підступи з боку Басівки проходять крізь заболочені балки, тож будь-який штурм перетворюється на рух угору під прицілом української артилерії та ПТРК. Тому імовірність, а тим паче швидкість російського наступу на Сумщину, залишаються доволі низькими при підготовленій обороні на рубежах.

🇺🇦Окремої уваги заслуговує українська відповідь — рейд у Бєлгородській області. 18 березня штурмові групи ЗСУ прорвали кордон між Попівкою, Демидівкою та Графівкою й станом на зараз утримують близько 19 км² території.

Фактично наша тактика тут не дуже відрізняється від російської: невеликі піхотні підрозділи, мінімум бронетехніки, масове застосування дронів для дистанційного мінування та ударів по російській логістиці.

📈Головна мета — стягування нових резервів/сил та засобів, які частково "звільнились" з Курського напрямку (вже помічено передислокацію підрозділів 6-ї, 20-ї та 3-ї армій, а також 155-у бригаду морської піхоти, що у свою чергу зменшує натиск під Сумами).

Якщо нам вдасться продовжити успіх та просунутися ще на 17 км, під загрозою опиниться головна залізниця Курськ–Білгород, без якої російське угруповання "Північ" втратить стійке постачання (залишу посилання на пост про важливість для РФ залізниці на Півночі). Проте потрібно розуміти, що для повноцінного прориву потрібні два надважливих елементи: ураження на землі (артилерія) та у повітрі (системи ППО на ЛБЗ), котрі важко виокремити в умовах постійного тиску з Покровського, Торецького та інших напрямків.

👤Отож, кожен бік уже відчув межі своїх можливостей. Росіянам бракує сил для швидкого ривка на висоти довкола Сум, а нам — ППО та далекобійної артилерії, щоб безпечно розширити Демидівський плацдарм. У підсумку обидві армії переходять до "гри на виснаження": дрони-камікадзе, контрбатарейна боротьба та постійні рейди невеликими групами.

❗️Пані та панове, останній пост не дуже зайшов. Чекаю фідбек у коментарях

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇷🇴🔗Ключові моменти румунських президентських перегонів

Продовжую свої роздуми про румунські президентські перегони. Останні доводи — за посиланням.

Так от, з прогнозом щодо майбутніх кандидатів сталося не так, як гадалося. Тепер ситуація виглядає наступним чином:

➡️Рішення щодо арешту Джорджеску та недопущення його до виборчого процесу, хоч і було правильним (та доволі очікуваним), однак уряду Румунії таке рішення рішучих наслідків не дало, адже інформаційної кампанії щодо стримування ультраправих кандидатів та залучення електорату, котрий не визначився, не було як такої. ЦВК дозволило Сіміону балотуватися, де факто надавши можливість перехопити "ще теплий" електорат.

➡️Згідно з новими екзитполами, Сіміон лідирує, займаючи 28%. За ним майже нога в ногу йдуть кандидат від уряду Антонеску (26%) та мер Бухаресту Дан (23%) + на арену виходить нова-стара "темна конячка" Понта (9%).

🔄Перший тур планується на 4 травня, та нагадую, що виборча процесія передбачає два тури виборів, що є не менш важливим, адже залишається два сценарії розвитку подій:

🛑Позитивний: у другий тур виходять Сіміон та Дан/Антонеску. У цьому випадку кількість електорату буде за проукраїнськими кандидатами з центристськими позиціями, адже виборці Сіміона — це в основному жителі сільської місцевості (58%) та з низьким доходом (50%), в той час як за Дана/Антонеску стоять помірковані виборці з міст та середнім/високим рівнем доходів. Та у результаті Дан або ж Антонеску можуть зняти свою кандидатуру та підтримати іншого.

У ЗМІ почали з'являтися повідомлення, що Дан припустив, що він може відмовитися від президентської гонки, якщо лідер USR (Renew) Олена Ласконі або Крін Антонеску, кандидат, якого підтримує правляча коаліція PSD, PNL і UDMR, покажуть кращі результати опитувань.

🛑Негативний: вихід у другий тур Сіміона та екс-прем'єра Понти. Де факто шило на мило. Тут шанси на перемогу також не на стороні першого через аналогічну ситуацію з електоратом (у Понти "електоральне ядро" переважно міські виборці, із середніми доходами (56%) і середньою освітою (42%), котрі орієнтуються на нього як на досвідченого кандидата).

❓Тоді постає логічне питання, чому останній сценарій "негативний". Пояснюю: хоч Понта залишається більш поміркованим кандидатом (у багатьох випадках підтримував Україну), але його риторика стосовно нас часто містить прагматичні застереження, котрі говорять про бажання не цілеспрямованої підтримки, а ситуативного партнерства:

Сьогодні екс-прем'єр-міністр заявив про намір зупинити експорт українського зерна через чорноморські порти країни, аби захистити місцевих фермерів.

Тому для себе визначив наступні метрики, за якими потрібно слідкувати:

💬Заяви Дана та Антонеску. Готовність кандидатів підтримати одне одного буде вирішальною після виходу у другий тур.

📈Підтримка виборчої кампанії Понти, котрий може стати палкою у колесах для мера Бухаресту та кандидата від уряду. Можливим варіантом зменшення його впливу може стати нагадування про його корупційні скандали у 2015 році (саме через це він покинув пост прем'єр-міністра).

👍Друзі, бачу Вам не дуже "залетів" пост. Хочу почути фідбек.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🔄🇪🇺ЄС має відповісти на тарифи Трампа. Пані Урсула - ваш вихід…

Як відомо, Трамп ввів тарифи (мита) на ряд країн світу, до яких не увійшла Росія. Ну, таке буває. Просто мита шкодять бізнесу, а навіщо шкодити, коли вони його відроджувати збираються? Але то таке.

На ЄС було накладено 20% мита на експорт, що в перерахунку на фінанси буде досить відчутно, враховуючи товарообіг між США та ЄС. Якщо ЄС введе дзеркальні мита, то економіка США в довгостроковій перспективі втратить більше, ніж Євросоюз, просто тому, що вони можуть наростити товарообіг з іншими країнами. США та ЄС — найбільші торговельні партнери, а їхній товарообіг сягає $1,2 трлн. США імпортують з ЄС товарів на $700 млрд, а експортують $500 млрд.⤵️

*Запровадження 25% мит на європейські товари означатиме $175 млрд додаткових витрат для американських компаній. У відповідь ЄС може накласти мита на $500 млрд американських товарів, що призведе до втрат $125 млрд для економіки США.*

Проте дзеркальні мита ще не введені, а накласти мита просто необхідно, адже це потенційно може зруйнувати той вид відносин, який Трамп вирішив встановити з країнами світу, й таким чином сформувати нову геополітику. Пояснюю: Трамп створює економічну систему, де так і залишаються партнери, нейтральні й вороги.

🌐Мита є важливим аспектом економічних відносин, адже США, як центр тяжіння й найбільша економіка світу, має отримувати більше від торгівлі у фінансовому еквіваленті. Тому для того, щоб залишитися союзником, країна має прийняти свою нову роль, яка, фактично, є роллю васала. Це підтверджується різними заявами Венса та Рубіо, що всі ці коливання із фондовими ринками є лише тимчасовими незручностями.

💬Саме тому країни Європи мають ввести дзеркальні мита проти США, для того щоб почати руйнувати стратегію Трампа. Але наразі єдина позиція досі не узгоджена. Країни поділилися на тих, хто виступає за "пропорційну, але тверду відповідь". Ініціатором виступають Франція й Німеччина, але позиція Макрона є куди яскравішою. На прибічників дипломатичного вирішення проблеми, як то Чехія, яка заявила, що ЄС може купувати більше американського газу, при цьому пригрозити митами у відповідь, й таке дійти згоди на перемовинах. Й останніми є ті, хто проти пропорційної відповіді. Очікувано, що представником цієї позиції є Італія.

⭐️Але в рамках ЄС такі рішення ухвалюється Європейською комісією. Торгова політика, включно з заходами торговельного захисту належить до виключної компетенції ЄС, а не окремих держав-членів. Тому ніякої одностайності й навіть кваліфікованої більшості голосів не потрібно.

Європейська комісія має повноваження самостійно ухвалювати такі рішення, провівши попередні консультації з країнами-членами.

Тому варіанти буде три:

➡️буде розроблено проект дзеркальних мит від ЄС, й вони будуть накладені на опосередковані сектори для того, щоб зберегти обличчя, але не починати торгову війну. Й для того, щоб задовольнити усі погляди країн-членів;

➡️країни ЄС не домовляться, Єврокомісії не вистачить політичної волі й кожна країна накладатиме окремо, або через "коаліції". При чому до цих коаліцій можуть вступити й країни з поза ЄС, як то Канада та Японія. Варіант не поганий, але єдність ЄС буде зруйнована, що точно відобразиться на рішеннях інших форматів;

➡️Урсула робить хід королевою й приймає сильне рішення. А вона може.

Наразі вона сказала, що контрзаходи будуть, але є місце дипломатії. Але Трамп щойно виключив цей варіант: "Європа хоче сісти за стіл переговорів, але, за його словами, цього не буде, поки вони не почнуть платити нам багато грошей щороку". Й ось це помилка Трампа, адже він вирішив тиснути до кінця. Саме тому пані Урсула - ваш вихід…

ЄС намагатиметься компенсувати втрати бізнесу "з власної кишені", але це не рішення. Також, вводити дзеркальні тарифи на все - теж не розумно, адже тоді ЄС теж буде втрачати. Саме тому, як сказав Міністр фінансів Франції, мита потрібно вводити на вибіркові товари. Тому потрібно зосередитися на технологічному секторі й ВПК, що досить сильно вдарить по Штатах.

🗞Conflict Capital |Підтримати

Не дуже дослідження вам зайшло? Занадто «технічне»?

⭐️Пані та панове, підготував нове дослідження для вас на тему: «Спонсор війни: як Фонд національного добробуту РФ перетворився на воєнну касу Кремля»

🔽Посилання на Друкарню: https://drukarnia.com.ua/articles/sponsor-viini-yak-fond-nacionalnogo-dobrobutu-rf-peretvorivsya-na-voyennu-kasu-kremlya-lbF3P

🔽Англійська версія: https://medium.com/@conflict.capital/how-russias-national-welfare-fund-turned-into-the-kremlin-s-sponsor-of-war-9143076a832e

Попередні висновки по дослідженню наступні:

➡️Фонд національного добробуту росії - це інструмент, який еволюціонував від стабілізаційного механізму до інструменту фінансування геополітичних амбіцій.

➡️У 2008–2009 роках ФНД використовувався для стабілізації російського фондового ринку, а з 2022 року фактично став інструментом фінансування війни. Витрати ФНД на війну суперечать його офіційній меті - соціальній стабільності. Наголошення на цьому в інформаційному просторі може посилити напругу в суспільстві, особливо серед пенсіонерів.

➡️ФНД  використовується для фінансування бюджетного дефіциту, викликаного санкціями та військовими витратами. Також де-факто фінансує банківську систему РФ і є “кредитором останньої інстанції”, що робить його заручником державної політики (що підтверджується зміною структури валютних інвестицій).

➡️ФНД має тенденцію до скорочення ліквідних активів. До лютого 2025 року загальні активи ФНД знизилися до $135,5 млрд, причому лише 28,5% з них залишаються ліквідними. Це відповідає 1,6% від прогнозованого ВВП країни. Якщо спиратися на дані минулих років, то оптимальний запас до ВВП - від 5 до 8%.

➡️ФНД залежить від енергетичних доходів, отже вразливий до санкцій, зниження цін на нафту та зменшення експорту ресурсів. Відповідно до аналізу Bloomberg Economics, якщо ціни на нафту впадуть нижче 50 доларів за барель, ліквідні активи можуть вичерпатися всього за рік-два.

➡️З початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році ліквідні активи ФНД скоротилися на 56% (з 100,4млрд до 56,5 млрд). За поточних темпів витрат (близько 25 мільярдів доларів на рік під час війни) та без значного зростання доходів від нафти й газу, ліквідна частина ФНБ може бути вичерпана до кінця 2025 – початку 2026 року. Загальний обсяг фонду, включаючи неліквідні активи, також зменшується, але повільніше.

👍Чекаю ваших коментарів та репостів після прочитання! Прошу підтримати старання фінансово, бо дослідження від Conflict Capital тільки починаються...

🗞Conflict Capital |Підтримати

👥Шукаєте надійні джерела оперативного аналізу геополітики, бойових дій та міжнародних процесів?

➡️Ця добірка Telegram-каналів пропонує глибокі експертні оцінки, прогнози та пояснення складних ситуацій у зрозумілому форматі.

🛑Conflict Capital — розбираємо війну та світові інтриги, віримо, що Україна сама вирішує свою долю, і копаємо глибше, ніж просто заголовки.

🛑Юрій Богданов — Прагматична аналітика, щира публіцистика і трохи оптимізму, щоб вберегти здоровий глузд у наші важкі часи.

🛑Тарас Григорович повідомляє □ — Спочатку ви не захочете до нас заходити, а потім ви не захочете від нас йти.

🛑Око Гора ✙ Новости и аналитика — Цікаві інфографіки, супутникові знімки, OSINT та багато іншого.

🛑In Factum — мілітарно-інформаційний портал з авторським прогресивно-іронічним стилем ведення.
Ретельно відбираємо. Фільтруємо. Пояснюємо.

🛑політ технолога — канал про політику фахово, не так як у медіа, з долею іронії і розумінням речей, які не видимі для кожного пересічного

🛑Чорнило — пресофіцер бригади Гвардії Наступу та найкращий друг піхотинця.
На цьому каналі війна без зайвих барв, а інколи й огляд на іноземні ЗМІ.

Підпишіться, щоб бути на крок попереду й краще розуміти, як розгортаються події у світі.

🇲🇩Цікаві тенденції у Молдові...

➡️Після президентських виборів у Молдові продовжую відслідковувати політичні процеси і скажу наперед: тенденції мене радують.

🛑На початку лютого президентка Молдови Мая Санду підтвердила, що російського дипломата Озерова не запрошували вручити вірчі грамоти.

*З дипломатичного боку — "ляпас" у бік РФ, оскільки акт вручення є символічним і водночас практичним виразом згоди країни, що приймає, на призначення дипломата з іншої країни.*

🛑Далі, 28 лютого, Молдова відкладає акредитацію посла РФ.

🛑31 березня — вислання з країни трьох працівників посольства Росії, серед них — Олександр Андрєєв, співголова Об’єднаної контрольної комісії (ОКК) від РФ, яка формально має регулювати статус Придністров’я.

💬Якщо дивитися більш практично, то потрібно розуміти контекст стратегії Санду. Ні для кого не секрет, що окрім президентських виборів, Молдову цього року чекають ще парламентські вибори (11 липня), котрі стануть вирішальними для президентки, і Кишинів зараз намагається перекрити усі рупори РФ.

*Молдова — парламентська республіка, тому більшість рішень визначаються саме парламентом.*

🇺🇦Що це означає для нас? Єдність позицій президентки та парламенту — ключ до ухвалення санкцій проти РФ, рішень про передачу озброєння та техніки та ще одна "опора підтримка" України в Європі.

🔄Отож повернемося до фактажу та практичних кроків:

➡️Впродовж березня Молдова активно взялася за пошук проросійського контингенту, зокрема за неурядову організацію "Євразія", котра фінансувала намагання фальсифікації референдуму та президентських виборів. Доцільність: мінімізувати можливості РФ та залучення російських коштів для агітаційних кампаній та спонсорування проросійських партій.

➡️Минулого тижня затримали проросійського лідера партії "Шанс" Алексія Лунгу.

➡️25 березня арешт башкана (найвища посада в Гагаузії) Євгенії Гуцул, котра слугувала у ролі "прокладки" (через неї проходили фінансові потоки для фінансування проросійських акцій). Окрім цього, Гуцул фактично виконувала завдання з поширення російських наративів (у 2024 році часто відвідувала Москву).

👤Це, на мою думку, "база" для покращення електоральної ситуації у Молдові, адже саме Гагаузія — один з головних "центрів Москви".

Дві останні події об'єднує прагнення повністю ліквідувати блок "Шор" та його відгалуження. Для кращого розуміння партія "Шанс" — переродження головної проросійської партії "Шор", котру розпустили ще у 2023 році + Гуцул виграла башканські вибори під прапором "Шор".⤵️

Однак попри такі чудові тенденції, перед Кишиневом залишається ще одна проблема — ПРСМ (соціалісти). Вони так само як і "Шор" підтримують РФ (27 березня, до речі, їхня делегація їздила до Угорщини. Думаю, пояснювати не потрібно...).

❗️Але найважливіше те, що ПРСМ — основа опозиції, котра зараз грає більшу роль, аніж проросійський блок "Шор", і ліквідувати її так само як останню не вийде через достатньо високу підтримку серед населення та імовірність протестів, котрі тільки дестабілізують ситуацію. Тому основна увага Кишенева зосереджена на тому, щоб поступово та максимально обережно відрізати основні та радикальні осередки РФ (учора відбулась робоча зустріч представників ЦВК Молдови; без особливих деталей, але сподобалось, що піднялась тема протидії іноземному втручанню у виборчі процеси).

👍Отож поки що продовжуватиму слідкувати за Молдовою та підходами Санду до формування проукраїнського парламенту. Назріває тема з передвиборчими процесами у Румунії, якщо цікаво, чекаю коментарів.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇺🇸🇷🇺Коротко про головне з візиту Дмитрієва до Штатів

⭐️Хто такий Дмітрієв

➡️Цей візит сприяє оформленню Дмитрієва як головного міжнародного посланця від РФ нової генерації, який витісняє Лаврова, при цьому маючи в своєму розпорядженні щось потужніше, ніж посаду голови МЗС — напрацьовані бізнес-контакти з оточенням Трампа (Віткоффом, Кушнером та іншими). Таким чином, Дмитрієв виступає ідеальним переговірником від Росії — тим, хто розуміє бізнесмени та може вирішувати з ними питання.

➡️Візит Дмитрієва має загальний негативний контекст, адже це на офіційному рівні підтверджує готовність США та Росії відновлювати комерційні зв’язки. Тут до уваги слід взяти заяву Дмитрієва про проекти в Арктиці, відновлення авіасполучення та те, що компанії США отримали б вигоду від співпраці з Росією після виходу з цього ринку європейських компаній.

➡️Окрім того, звернімо увагу на те, з ким зустрічався Дмитрієв — з Віткоффом, що підтверджує тезу про те, що обидва ще до візитів Віткоффа в Росію встановили й мали неофіційний канал зв’язку. Також це доводить, що темою розмов були комерційні проекти, а не практичні кроки до завершення війни.

➡️Цікаво, що багато заяв Дмитрієва корелюють з попередніми тезами з інтерв’ю Віткоффа (про те, що захоплення Європи Росією — це маячня та інше). Таким чином видно, що спочатку загальна позиція була обговорена під час візита Віткоффа до Москви, потім він її представив на інтерв’ю Такеру Карлсону, а тепер в її межах працює Дмитрієв.

➡️Також можу запропонувати ідею, що цей візит можна розцінювати як “вогнегасник” від РФ для Трампа. Відомо, що Дональд протягом тижня через журналістів FOX транслював свою нервозність стосовно затягувань Росії. Візит Дмитрієва був націлений на те, щоб довести зворотне й трохи зменшити напругу.⤵️

В підтримку минулої тези виступають слова Дмитрієва про те, що Росія вважає певні гарантії безпеки для України прийнятними. Цим РФ показує, що нібито готова до перемовин та приймання інших позицій. При цьому Дмитрієв заперечив, що РФ потребує зняття санкцій. Ця заява була зроблена на противагу всім аналізам та дослідженням, які зараз є в мережі, що РФ лобіює зняття частини санкцій в обмін на тимчасове перемир’я. Але, фактично, саме наявність лобізму, як то заяви Орбана зняти санкції з Мазепіна — добривного гіганта РФ, вже доводять зворотне.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇺🇸Втома від Трампа. Що відбувається всередині Штатів?

💬Після дослідження кулуарної команди Дональда постало цікаве питання: що відбувається всередині Штатів? Уже зараз проглядаються певні моменти.

➡️4 березня відбувся один з найбільших всеамериканських мітингів проти політики президента Дональда Трампа (найбільші відбулися у Вашингтоні, Чикаго, Бостоні та Нью-Йорку).

➡️Впродовж березня двоє лівих демократів, Берні Сандерс та Александрія Окасіо-Кортес, провели тур по всій Америці під загальним тезисом: об'єднання всупереч тотальному контролю Республіканської партії над федеральним урядом.

➡️Опісля, 28 березня, республіканці програли спеціальні довибори в Легіслатуру штату Пенсильванія (традиційно "червоний" округ), де демократи виграли в Сенаті штату та у Палаті.

➡️Учора республіканці розгромно програли вибори до Верховного суду штату Вісконсін (для кращого розуміння там агітували всі: від Трампа до Маска). Ця поразка, разом із Пенсильванією, стала серйозним ударом для республіканців і свідчить про те, що політика цієї адміністрації не викликає особливого ентузіазму у вирішальних штатах.

➡️До того ж, у суботу заплановано сотні мітингів у 50 штатах "Hands off" в рамках загальнонаціонального дня протесту проти президента Дональда Трампа, мільярдера Ілона Маска.

Сам протест "Hands off" зосереджений проти звільнення федеральних працівників і закриття офісів соціального страхування. За моїми спостереженнями, він вже набрав чималу аудиторію (навіть у X...) + до нього також долучився Сандерс.

🔄Що поєднує ці події, так це сигнал: всередині США явно визріває політична утома від Дональда Трампа та його «трампізму». Той самий «America First» з роками вже не виглядає свіжою та привабливою ідеєю.

Замість того, щоб намагатись відмотати плівку історії назад, американці, схоже, хочуть ефективнішої і водночас «приземленішої» політики — орієнтованої на робітників, на середній клас, на відчутне перерозподілення величезних доходів техногігантів. І якщо кампанію Трампа 2016 року багато хто тоді називав «революцією», то, судячи з усього, нинішні процеси можуть виявитися продовженням, лише з іншого боку політичного спектра.

Цю «хвилю» й намагаються «осідлати» Сандерс та Окасіо-Кортес — із максимально конкретною риторикою про робочі місця, податки, соціальні гарантії, на противагу фокусуванню Республіканської партії на приватизації та агресивному лобіюванні інтересів великого бізнесу.⤵️

Якщо Демократична партія вчасно запропонує сміливі та зрозумілі ідеї (а не «центристські абстракції» на кшталт «повернімо все як було»), вони можуть суттєво підвищити свої шанси на контроль над урядом та просування більш прогресивного курсу.

Усе це перехрестя обставин — ліві тури Берні й АОС, довибори у Флориді, поразка республіканців у Пенсильванії та Вісконсині — натякає, що ситуація для Трампа і його однопартійців, м’яко кажучи, погіршується. Однак, звісно, це не означає гарантовану перемогу лівого флангу вже в 2028 році (чи навіть на виборах до Конгресу 2026 року).

👤Наразі у Вашингтоні дедалі помітніші ознаки нервозності: і щодо кадрових призначень (сьогодні, до речі, з'явилась стаття від Politico про можливий відхід Маска з офіційної посади), і щодо подальших перспектив у штатах, які ще донедавна вважались «бетонно-червоними». Тож хронічна нестабільність у команді Трампа й намагання «заламати» політичну гру великими грішми від спонсорів (у тому числі й від Ілона Маска) вже явно не гарантують минулого успіху.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇭🇺⛳️Орбан лобіює зняття санкцій з банку добрив

Повернуся до свого припущення у попередній публікації про російський "банк добрив":⤵️

Як ми вже з вами говорили раніше, РФ намагається лобіювати зняття санкцій зі своїх банків, котрі займаються добривами. Й особливу роль я відводив Орбану та його команді, котра може виступати п'ятою колоною у ЄС (нагадаю, що нещодавно Сіярто поїхав до Москви).

➡️Учора він виступив з заявою про необхідність знову зняти санкції з російських олігархів (Угорщина робила це і раніше як важіль впливу для погодження продовження загального пакету санкцій). Так от у новому списку прозвучала прізвище Мазепін.

*Мазепін — добривний гігант — володіє компанією «Уралхім», найбільшим виробником азотних добрив.*

Тому можливо зробити висновок, що під час зустрічі угорської та російської сторін питання зняття санкцій було узгоджено й заплановано.

➡️Ось тут план Мерца і стане у нагоді. Окрім позбавлення Угорщини можливості блокувати інтереси України, у Орбана заберуть важелі, потрібні для просування російських інтересів (до голосування за наступний пакет санкцій залишилося близько 5 місяців).

👤Тому очікуємо на угоду та буду далі відслідковувати рішення Мерця та продовження його ініціативи.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇭🇺Схоже в ЄС з'явились реальні кроки проти Угорщини...

👤Ця тема давно висіла у мене в голові, й зараз я фіксую практичні моменти, як Угорщину можуть позбавити важелів впливу:

➡️Почалося все зі спеціального оборонного саміту ЄС 6 березня, а точніше, з підготовки до нього, коли партія Volt подала до Європарламенту пропозицію позбавити Угорщину можливості голосування.

Ініціатива не мала продовження, однак після оборонного саміту та саміту ЄС 20–21 березня, де Орбан не підписав жодного комюніке, питання узгодження з Угорщиною набуло нової актуальності.

➡️Далі, 14 березня глава МЗС Естонії Цахкна закликав призупинити право голосу Угорщини в ЄС через систематичне блокування санкцій.

➡️Опісля 20-21 березня підчас саміту все ж таки ЄС почала протидіяти Будапешту (у найлегший спосіб) — ігнорування незгоди Орбана та долучення непідписаних ним документів до загального переліку офіційних висновків Євроради.

Загалом, це не те, щоб практично впливало на реальні процеси в Європі (відсутність Угорщини в заявах блоку не позбавляє її права вето на ключові політичні рішення ЄС, оскільки потрібна одностайна підтримка всіх 27 членів), але роль у сприйнятті Будапешту серед інших країн-членів ЄС була вже визначена.

➡️Після цього під час конференції "Європа 2025" 27 березня глава МЗС Німеччини Бербок заявила, що ЄС повинен перейти до прийняття рішень кваліфікованою більшістю голосів з ключових питань зовнішньої політики. Тим самим вона дала чіткий сигнал для інших країн Європи, + моє припущення, що це було узгоджено з планами Мерца (далі про нього).

➡️Сьогодні з'явилася стаття від Politico: "Новий уряд Німеччини домагатиметься покарання Угорщини в ЄС".

Суть прагнень Мерца — створення коаліції (наскільки я зрозумів створення групи у межах ЄС), аби узгодити основні механізми впливу на Орбана, серед яких залишити Угорщину без фінансування ЄС та/або призупинити членські права.

З усуненням Орбана від голосування завжди були бюрократичні проблеми (я зараз за ініціювання 7-ї статті ЄС, або як її ще називають "ядерний варіант"). Однак зараз ця ідея виглядає не такою малоймовірною. Щоб фактично позбавити Угорщину права голосу в Раді, потрібно:

🛑Спочатку офіційне попередження про «ризик порушення» (4/5 голосів у Раді + згода Європарламенту). Перший етап можна пройти без особливих проблем, адже більшість у Раді є, + Європарламент за Метсолою, котра неодноразово критикувала Орбана.

❗️Й найголовніший момент: теоретично процедура може початися вже у цю середу за рахунок Європарламенту. Привід: оцінка стану основних прав в Угорщині після того, як проурядова більшість змінила закон про публічні зібрання в березні 2025 року. Це надасть змогу підкріпити ініціювання 7-ї статті.

🛑Потім одностайне рішення Європейської Ради (без голосу самої Угорщини), що в країні має місце «серйозне й тривале порушення». Ось тут справа може забуксувати, адже залишаться такі країни, як Словаччина або ж Італія, котрі не здадуть Угорщину (перша — через коаліцію з Путіним, друга — через тісні зв'язки з Трампом, який ще може бути корисний останньому, про це у наступному пості). Однак, враховуючи попередній досвід, Фіцо навряд чи "полізе втручатися за свого друга".

🛑І нарешті, рішення Ради ЄС, ухвалене кваліфікованою більшістю, про визнання (чинення обмеження) права голосу. Тут все імовірно пройде без питань.

Крім того, у планах німців є також практичні варіанти, як заспокоїти Угорщину — блокування фінансування від ЄС + встановити неодностайне голосування, а голосування більшістю (те, про що говорила Бербок).

📊Щодо фінансування для Угорщини, це не щось нове (Загалом 19 млрд євро з європейських фондів залишаються замороженими, з них 6,3 млрд були заблоковані ще у 2022 році). Й як показує практика, Орбан не може нехтувати економікою країни, тим паче на фоні парламентських виборів у 2026 році. Тому такий момент також розглядаю.

🖋Тому уважно буду слідкувати за діями Європарламенту у середу та очікуватиму на план Мерца + його німецької коаліції. Фінальний текст коаліційної угоди очікується вже в середині квітня.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🗂Пані та пане, нарешті завершив своє дослідження на тему: «Кулуарна» команда Трампа та їх плани по відновленню комерційних зв‘язків з Росією.

👆Посилання на Друкарню: https://drukarnia.com.ua/articles/kuluarna-komanda-trampa-ta-yikh-plani-po-vidnovlennyu-komerciinikh-zv-yazkiv-z-rosiyeyu-DllJE

👍Чекаю ваших коментарів та репостів після прочитання! Прошу підтримати старання фінансово, бо дослідження від Conflict Capital тільки починаються...

Короткі висновки зі статті (доводи за посиланням) в дослідженні:

➡️Джаред Кушнер (зять Трампа) - найголовніша особа в архітектурі неофіційних каналів із Росією. Використовуючи свої бізнес зв‘язки, саме він отримував й передавав сигнали від Путіна до Трампа;

➡️Стів Віткофф (спеціальний посланник США на Близькому Сході) - друга за важливістю особа в підтриманні каналів зв‘язку з РФ. Він є офіційним представником, був 2 рази в Росії. Відповідає за офіційну комунікацію з адміністрацією Трампа, але при цьому має бізнесконтакти з росіянинами як з РФПІ Дмітрієва;

➡️Трамп - молодший (Дональд Джон «Дон» Трамп-молодший, син Трампа) - відповідальний за те, щоб частина з майбутніх коштів осіла в імперії Трампа, поки батько забезпечує державні важелі для цього. Це робить Трампа-молодшого особистим каналом зв’язку між приватними інтересами Трампа, зовнішньою політикою та кулуарними контактами з такими країнами, як Росія;

➡️Джей ді Венс (Віцепрезидент США) - "нове обличчя" республіканської партії, що поєднує радикалізм і технологічне мислення. Він має тісні контакти з Дональдом Трампом-молодшим, бере участь у неформальних зустрічах та обговореннях, що формують неофіційну стратегію адміністрації. Це робить його частиною "внутрішнього кола", що посилює його позиції в умовах фрагментованої влади;

➡️Ерік Принс (засновника Blackwater і неформального радника команди Трампа) - потенційний можливий канал з Росією через його бізнес контакти та зростаючий вплив у адміністрації Трампа. Активна лобіює свою присутність біля президента через Тулсі Габбард та Піта Хегсета;

➡️Представники від РФ: радник Путіна Юрій Ушаков, Андрій Костін (голова банку ВТБ), Кирило Дмітрієв (керівник Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ)) - близький союзник Володимира Путіна. Його дружина має особисті зв’язки з родиною Путіна, що посилює його вплив у Кремлі. Також він намагався налагодити діалог з адміністрацією Трампа через Ріка Герсона (друга Джареда Кушнера).

🗞Conflict Capital |Підтримати

👥Шукаєте надійні джерела оперативного аналізу геополітики, бойових дій та міжнародних процесів?

➡️Ця добірка Telegram-каналів пропонує глибокі експертні оцінки, прогнози та пояснення складних ситуацій у зрозумілому форматі.

Це ті, кому ви довіряєте та читаєте кожного дня, тільки об‘єднані фаховістю та аналітичними здібностями.

🛑Юрій Богданов — Прагматична аналітика, щира публіцистика і трохи оптимізму, щоб вберегти здоровий глузд у наші важкі часи.

🛑Conflict Capital — розбираємо війну та світові інтриги. Ми неупереджені, аналізуємо й даємо прогнози, без емоцій та "зради".

🛑Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩ — Розвідка на основі відкритих джерел та геопросторова розвідка.

🛑Тарас Григорович повідомляє □ — Спочатку ви не захочете до нас заходити, а потім ви не захочете від нас йти.

Для вашої зручності ми зробили папку, щоб добавити усіх в один клік. Підпишіться.

👥 Пані та панове. Прошу приділити увагу й дати фідбек по аналітиці на каналі за останній час.

Щось всі втомилися, я це бачу по сприйняттю.
Чи зрозумілі ті доводи, які я наводжу?
Чи є ця аналітика конкурентною? Ми прагнемо розширення й хочемо розуміти, чи вартуємо ми цього…

Будь ласка, конструктивна критика приймається. Пишіть знизу…⬇️

🛢🇺🇸Як й гадали, угода про копалини - це про вигоду для США, а не для України

➡️Початкове завдання угоди про копалини — отримати вигоду для США. Якщо після пропозиції нам «усередненого варіанту» це було не зрозуміло, то зараз все очевидно.

🛑23 березня США надіслали Україні нову угоду про корисні копалини.

🛑26 березня Мінфін США Бессент заявив, що Україна може підписати угоду щодо надр наступного тижня (наряду з можливим посиленням санкцій проти РФ від Трампа).

Ознайомившись із документом, котрий опублікував FT (повна версія у коментах), можу сказати лише одне: Трамп продовжує грати у свою гру «витягнути усе можливе», котра у нього не вийшла першого разу:⤵️

Нагадаю, що після зустрічі Зеленського та Трампа в Овальному кабінеті 28 лютого ми де факто втратили адекватну угоду (створення фонду), котра цілком нормально б вписувалась у наші майбутні переговорні позиції з адміністрацією Вашингтона. І наголошую: була нормальним варіантом, котрий ми встигли пролобіювати і на який пішов Трамп.

Водночас винесли для себе практичні кейси, як Трамп може ображатися” та відходити з переговорної позиції (відключення від системи розвід. даних, припинення військової допомоги).

Далі були спроби відновити зв’язок з Штатами (через медіаторство Макрона та Страмера + Мелоні, згадайте зустріч у Лондоні; наступні звернення Зеленського задали наш вектор готовності до розмови).

Завдяки цьому угода з корисними копалинами повернулась на порядок денний після переговорів у Ер-Ріаді 11 березня (після неї була розмова між Трампом та Зеленським).

🔄Однак американська сторона намагалася відтягнути час переговорів щодо угоди (під час періоду затишшя США кількаразово відповіли відмовою на пропозицію з Києва підписувати вже готову, погоджену угоду). І ось для чого:

➡️Підписання угоди про копалини об’єднали з переговорами з РФ, що ускладнює наші можливості для відмови від угоди як такої. Відмова — прямий сигнал для РФ, котра може запустити тезис про неготовність України, не те що до переговорів, а до комунікації з Вашингтоном.

➡️Крім того, якщо ми зараз скажемо Трампу "ні", то можемо знову опинитися під "образами" від Дональда за аналогією овального кабінету 28 лютого (припинення надання розвідувальних даних, котрі частково вплинули на Курську операцію, замороження траншів військової допомоги, що очевидно грає на руку Московії).

Для нас ще один такий «випад» від Трампа — це не «помиральна яма», але доволі критичний момент. Тож картина вимальовується така:

🇺🇦Україна – не може вийти "сухою з води", будучи зав'язаною на переговорному процесі та імовірною відмовою від підтримки США;

🇺🇸Трамп – “якщо ви хочете підтримки, то підемо за моїми правилами” і сподівається вибити максимальні переваги.

👤Тому поки що єдиний вихід, котрий я бачу, з цієї ситуації — внесення корективів та затягування часу задля встановлення максимально оптимальних умов для України… Слід відсилати свій варіант угоди та вже на основі двох варіантів шукати точки дотику.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇷🇺🌱Умова РФ - розблокування "Банку добрив", але всі важелі у ЄС

➡️Повернемося до переговорного процесу, щоб зрозуміліше пояснити останні події, які виглядають досить заплутано.

Після "умовного урегулювання" у питаннях обстрілів інфраструктури та морської компоненти для себе визначив цікавий момент:

➡️Одна з умов підтримки Кремля — дотримання "тимчасового перемир'я" на морі, стало зняття санкцій на "Россельхозбанк" (найбільший сільськогосподарський банк РФ) та декілька інших банків.

⛳️Де інтерес Московії? Фактично, сфера добрив та продовольства не знаходиться під санкціями як такими, як у США, так і в Європі. Для кращого розуміння: на Європу припадає приблизно чверть російських поставок добрив (з лютого 2022 року принесло Росії понад $5,4 млрд, за даними Європейської комісії).

Так, від ЄС були кроки щодо збільшення мит (у січні 2025 року ЄК запровадила 15-відсоткові мита на сільськогосподарську продукцію та деякі азотні добрива з Росії та Білорусі). Але збільшувати обмеження не можуть, через все ще достатню залежність від російської продукції, котру за рахунок демпінгу наростила Росія.⤵️

Тобто Росія, як торгувала добривами, так і торгує. Ключове питання — це доступ до банківських систем та де-факто захист схем закупівлі через російських дочірніх виробників добрив на кшталт EuroChem Group AG чи «УралХім», котрі постачають десятки тисяч тонн азотної кислоти та суміші азотно-сірчаної кислоти для заводів і організацій, які контролює «Спецхімія» (один із головних виробників вибухівки в країні). Ці хімікати потрібні для виготовлення тротилу, пороху та інших матеріалів, які Росія використовує у війні.

🇺🇸Адміністрація Трампа теоретично могла б піти на поступки та зняти санкції з російських банків, про що вже заявив Рубіо (повторю тезис про важливість для адміністрації Трампа "перемоги"), але з Європою все набагато важче та важливіше для РФ, адже ЄС уже відхилив вимогу щодо санкцій.

🇪🇺Чому все так зав'язано на Європі? Центральний офіс міжнародної платіжної системи SWIFT знаходиться у Брюсселі, і саме ЄС контролює цей ключовий елемент міжнародної торгівлі. Американці тут мають непрямий вплив. Тому для Московії зняття санкцій на банки, що займаються добривами — чудова можливість перевірити реакцію Європи (з ноги зайти у ці двері не вийшло) та використати Трампа для лобіювання своїх інтересів.

Це чудово вписується у торгівельну війну Трампа та ЄС як елемент тиску. І уже сьогодні маємо результати:

🛑Президент Сполучених Штатів, Дональд Трамп, пригрозив Канаді і Європейському Союзу ще більшими тарифами, якщо вони скоординовано реагуватимуть на його торгову війну. Було анонсовано, що з 2 квітня він запровадить тарифи у розмірі 25% на імпорт автомобілів, щоб стимулювати внутрішнє виробництво.

🛑Однак, поки що Європа тримається доволі впевнено, що підтверджує заява Урсули:
"Як велика торговельна держава і сильна спільнота з 27 держав-членів, ми будемо спільно захищати наших працівників, бізнес і споживачів по всьому Європейському Союзу".

🗂Тому сподіватися на швидкий результат від прямолінійного тиску від Штатів задля російських бажань явно не слід. У цьому випадку загрози можуть зустріти ЄС всередині, а саме Угорщина:

➡️Поки що офіційно головний пакет санкцій вже погоджено (16 березня) на 6 місяців. Тому варіант, що Орбан почне блокувати цю ініціативу та дасть коридор для російських добрив та торгівлі завдяки SWIFT, неможливий ще півроку.

➡️Враховуючи все вище сказане, приходжу до висновку, що РФ у такому випадку буде радше продовжувати ідеї зі зняттям санкцій та буде чекати Орбана, коли він зможе "вставити палки в колеса". До речі, цікавий збіг обставин: глава МЗС Угорщини, Петер Сійярто, у середу, 26 березня, вчетверте за рік прибув до Москви, що стало його 13-ю поїздкою з моменту початку війни в Україні.

👍Друзі, повертаємо активність на каналі! Більше коментарів та реакцій.

Англійська версія на X та BlueSky

🗞Conflict Capital |Підтримати

🗂В той час, поки готую документ про зв'язки оточення Трампа з російськими посадовцями (спойлер: основною фігурою в них виступає зять Трампа, Джаред Кушнер, роль якого навіть більша, ніж роль Віткоффа), я познайомлю вас з ще одним претендентом на "кулуарні зв'язки" Трампа з Путіним.

➡️Окрім того, я сам собі дав відповідь на запитання: що мав на увазі Віткофф, коли казав, що вибори в Україні точно будуть до угоди з РФ. Ось наткнувся на статтю поки ресьорчив: Трамп-молодший, Кушнер та Віткофф вели перемовини з Порошенком та Тимошенко... Звісно, всі все заперечують і "вибори під час війни не можливі". Але натяк нашій адміністрації Трамп зробив. А я беру це до уваги.

Тепер до суті:⤵️

🇺🇸Я хочу познайомити вас з Еріком Прінсом — засновником Blackwater і неформальним радником команди Трампа під час переходного періоду. Ерік Прінс брав участь у певних проектах у сфері національної безпеки. Після вступу Трампа на посаду, він почав лобіювати свою "важливість" та присутність у його адміністрації, хоча офіційних зустрічей ще не було. Але джерела кажуть про його зв'язки з Тулсі Габбард (Директор національної розвідки США) та Пітом Хегсетом (Міністр оборони США). У листопаді 2024 року Прінс відвідав захід у Mar-a-Lago, де зібралися ключові прихильники Трампа, й навіть встиг заявити про свою причетність до MAGA.

Так от, не так давно він почав лобіювати залучення ЧВК для протидії мексиканським картелям. Але найцікавіше: я писав пост про Конго, де розповідав, що Трамп, ймовірно, захоче забезпечити безпеку країни за доступ до її копалин (угода про мінерали). Так от WSJ заявляє, що до переговорних процесів залучений Ерік Прінс, а його присутність там класно вписується в бажання Трампа не залучати регулярні війська.

❗️А тепер до найцікавішого: Прінс може забезпечити Трампа ще одним неформальним комунікаційним ланцюжком з Путіним. У січні 2017 року Ерік Прінс зустрівся на Сейшельських островах з Кирилом Дмитрієвим, головою Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), та представником від Мохаммеда бін Заєда, кронпринца ОАЕ. Метою зустрічі було обговорення можливості встановлення неофіційного каналу зв'язку між адміністрацією Дональда Трампа та Кремлем.

Звісно, всі від цього відхрещуються. Також Прінс продовжував нарощувати контакти з Росією:
🛑у липні 2024 року відвідав Росію для "обговорення питань безпеки африканських шахт";
🛑також у 2020 році він мав зв'язки з Вагнером.

👤Але факт залишається фактом, попри конфлікти з Трампом під час його першої каденції, саме Прінс забезпечував зв'язок з Путіним після втрати Трампом ще одного ланцюжка: Трамп — Флінн (колишній радник з національної безпеки президента) — Кисляк (посол з Росії) — Путін. А зараз ця людина відновлює свою присутність в адміністрації, що підтверджують його зв'язки з Тулсі та Хегсетом і можлива залученість до Конго.

🗞Conflict Capital |Підтримати

👥Пані та панове, звернення до тих, хто знає англійську й користується Х (Twitter).

Ми вже певний час транслюємо нашу спільноту в Х для виходу на англомовну аудиторію.⤵️

https://x.com/conflictal?s=21

👍Тому прохання до вас підписатися, слідкувати й ретвітити, бо без напрацьованої аудиторії важко там. Дякую!

Маленьке підкреслення на підтримку моїх тез про значення інтерв‘ю Віткоффа.

The Moscow Times (не рекомендація джерела, просто описання тенденцій) пише, що РФ на переговорах зі США в Саудівській Аравії виступила з вимогою передати під свій контроль усю територію чотирьох регіонів — ДНР, ЛНР, Запорізької та Херсонської областей.

І ось це вам приклад того, що зробив Віткофф. Він сам дозволив росіянам просити це. Це було домовлено ще раніше, на зустрічах Віткоффа з Путіним та в опосередкованих контактах Кушніра з Дмітрієвим.

Я писав про те, що слідкуйте за технічними перемовинами. Ось результат. Тепер дивимося: чи це вкид, чи США будуть вже чогось вимагати від нас за можливе перемир‘я. Але все йде до того, що буде перемир‘я для зняття санкцій та "перезагрузки" російської економіки. Описав у цьому пості.

Чи бажаєте побачити комплексний документ-дослідження на те, як Трамп скооперував з Путінми?

Ч.2

🇪🇺Другий не менш важливий аспект — хаотичні процеси в Європі, які грають на руку Туреччині. Так, після відсторонення мера Стамбула, Європа не залишилася осторонь і різко розкритикувала крок від Ердогана.

Однак ініціативи з підтримання України та обороноздатності ЄС (Анкару допустили до ініціативи ReArmEurope на 150 млрд євро) не обійшли Туреччину, яка чотири дні тому вже встигла висловитися за надсилання військового контингенту миротворців в Україну. В Анкарі добре розуміють, що турецький потенціал потрібний для оборонних планів Європи.

До того ж, як і в минулому, Ердоган знає, що він має всі точки тиску, і, можливо, буде готовий їх використати, як він робив у минулому з угодою щодо біженців між ЄС та Туреччиною, а останнім часом уклавши двосторонню угоду щодо біженців з Італією. Цього разу угода може передбачати тіснішу оборонну та економічну співпрацю з ЄС в обмін на регіональну безпеку.

*Тому розраховувати, що Європа буде якось реагувати, окрім заяв, очевидно, не слід.*

👤+ Моє припущення: швидше за все президент не очікував таких масових заворушень від опозиції. Саме тому ми бачимо зараз феномен Ердогана, який може навішати на свого опонента низку звинувачень (від корупції, неправомірного отримання вищої освіти до зв'язків з курдами). Для кращого розуміння, аби не допустити Екрема до виборів, було б достатньо позбавити його диплому про освіту.

Чого очікувати від Ердогана? Основне завдання президента — не допустити активізації опозиції та її консолідації, при чому зробити це максимально швидко (аби взяти ситуацію під свій контроль та відповідно "створювати" наступний термін для себе), адже окрім зростаючих критичних настроїв населення, економіка Туреччини також неабияк підвисає (20 березня підвищила ключову процентну ставку "overnight").

*Центробанк Туреччини продав вже $26 млрд після затримання мера Стамбула, щоб затримати падіння ліри. Незважаючи на це, депутат Фаік Озтрат заявив про втрату вже $18 млрд через протести.*

➡️Тому, як на мене, Анкару чекає продовження підвищення ставки (аби втримати ліру), але водночас розгортання соціальних програм підтримки (щоб знизити імпульс від протестів). Так чи інакше, Ердоган не схильний відмовлятися від власних поглядів, але буде вимушений поступатися під тиском ринку та власного електорату.

✍️Буду вдячний за коментар, усіх бажаючих чекаю у чаті каналу!

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇹🇷Ердоган знову на коні. Як президент Туреччини готується до переобрання? Ч.1

🗂Нагадування: рекомендую прочитати публікацію про турецькі амбіції в Африці.

🛑19 березня Стамбулі, було заарештовано мера міста Екрема Імамоглу, який є головним суперником Ердогана на майбутніх виборах.

🛑Уже 20 березня столицю охопили масові мітинги. Далі, 21 березня, Центральний банк підвищив кредитний відсоток "overnight".

🛑Сьогодні партія Екрема висунула його кандидатом у президенти попри арешт, а сам мер оголосив про необхідність дострокових виборів.

На тлі цих подій очевидним стає той факт, що Ердоган вигідно знайшов момент для "зачистки поля битви" перед виборами у 2028 році. Здавалося б, що до виборів ще три роки, однак Туреччина — це не країна для зволікань (особливо, коли мова йде про вибори):

➡️Результати минулих виборів у 2023 році показали, що праймеріз (голосування, в якому обирається один кандидат від партії) опозиції прямо перед виборами — програшний варіант, враховуючи те, що четверта гілка влади (ЗМІ) знаходиться під повним контролем влади, й формування виборчої кампанії для опозиції далеке від того, що ми бачимо у тій же Європі. Тому праймеріз опозиції припали на 2025 рік (23 березня).

➡️Крім того, остання значуща зміна в Конституції дала нинішньому президенту можливість анулювати рахунок своїх попередніх термінів на посаді та знову взяти участь у президентських виборах ще двічі. В результаті, його поточний третій термін вважається в Туреччині лише другим за ліком. Висновок: наступний президентський термін для Ердогана — ще одна зміна у конституції або ж проведення дострокових виборів аби ще раз анулювати термін.

❓Однак залишається питання: чому Ердоган набрався впевненості та вирішив провести "чистки" своїх конкурентів саме зараз? Відповідь лежить за межами країни:

🇺🇸Перше — задовільна реакція від Штатів. 16 березня відбулася розмова між Ердоганом та Трампом. Головна мета — підготовка грунту. За офіційними коментарями про підтримку від Ердогана Дональда щодо переговорів між Україною та РФ, можна розгледіти глибший контекст — налагодження контактів з Трампом для підтримання дій від Вашингтона. Чим вже успішно займається Маск, який встиг заблокувати акаунти головних турецьких опозиціонерів у X.

Крім того, відновлення розмови про постачання американської авіації (зокрема про відновлення купівлі F-16 та передачі F-35) за умови відмови від користування російськими С-300/400. Вважаю, що цей сценарій має місце бути, адже варто відмітити гегемоніальні настрої Таїпа у Африці, де Туреччина активно нехтує російськими інтересами і не обійдусь без згадки про витіснення проросійських сил з Сирії.

🗞Conflict Capital |Підтримати

Всі вже бачили скандальні тези Віткоффа, викладені в інтерв'ю Такеру Карлсону. Не відходячи далеко від цієї особи, нагадаю, хто такий Такер:⤵️

На інтерв'ю він підкидає запитання, які вже мають потрібне емоційне забарвлення й підтримують тези Віткоффа. Карлсон для американців — це як Соловйов для росіян: людина, яка робить політичне шоу, найепотажніший журналіст-пропагандист в Америці, потужний прихильник Трампа. Під час кампанії Трампа були чутки, що він лобіював собі посаду віце-президента. Коли він брав інтерв'ю у Путіна, він розглядався як неофіційний комунікаційний канал зв'язку.

👤З цього роблю висновок, що інтерв'ю було сплановане, і Такер мав завдання "допомогти" Віткоффу висвітлити й сформувати необхідні тези.

➡️Саме інтерв'ю виходить напередодні технічних перемовин США - РФ, США - Україна в Саудівській Аравії. На цьому наголошує сам Віткофф, кажучи, що "перший реальний прогрес буде в СА в понеділок". Враховуючи викладені Віткоффом тези, складається враження, що цим адміністрація Трампа формує й легалізує певну направленість у своєму баченні перемовин та можливої угоди;

➡️На підтримку попередньої тези виступає новина від Трампа, що він наказав на рівні державних установ США відновлювати контакти з РФ. Це є частиною ширшої тези про те, що Штати розглядають Росію як суб'єкт, необхідний для реалізації певних дій на арені, як то тиск на Іран стосовно ядерки;

➡️Віткофф сказав, що після перемир'я можливе зняття частини санкцій з РФ, що підтверджує мою тезу, викладену в ось цьому пості. Тобто США готові на такі дії, і вони реально розглядаються в Овальному кабінеті;

➡️Незрозумілою тезою Віткоффа є його впевненість в проведенні виборів в Україні. Якщо послухати, то він каже, що перемир'я точно буде вже після виборів, бо Путін не розглядає нашу владу як легітимну. Важко зрозуміти: чи це підмахування тезам Росії, чи це окреслення майбутніх вимог від США до України?

➡️Я написав про те, що на Віткоффі відобразилися зустрічі з Путіним. Це до тези, що "РФ не потрібно поглинати Україну". Це є елементом заспокоєння, пояснення й утвердження направленості чинної політики адміністрації Трампа. *Росія не узурпатор, тому з нею можна вести справи.* Також це звернення до Європи, що "ваші дії та переживання є незрозумілими, тому не вставляйте палки в колеса". Але це очевидний наратив РФ;

➡️Висуну припущення, що це інтерв'ю створене для іміджевої підтримки Віткоффа як перемовника на фоні відновлення бойових дій між Ізраїлем та ХАМАС і зриву угоди між ними, до розробки якої він мав безпосереднє відношення. В цьому контексті він уже дав інтерв'ю FOX, республіканському медіа, що ХАМАС обманув Віткоффа, тим самим знімаючи з себе вину.

➡️Віткофф також допустився ряду неточностей стосовно Ізраїлю. Як мінімум він проводив аналогію, що Путін не збирається захоплювати Україну, з тим, що Ізраїль не хоче окупувати Газу. Але це не зовсім правда. Нетаньяху проговорював можливість окупації як єдиний інструмент не допустити відновлення ХАМАС. Також в уряді є ціла течія ультраправих, які є частиною коаліції Бібі, що підтримують цю ідею.

➡️В інтерв'ю Віткофф продемонстрував низьку проінформованість про хід подій, і видно, що деякі тези були в нього вкладені під час зустрічі з Путіним: він не зміг назвати 5 тимчасово окупованих регіонів України, сказав, що їх взагалі 4. Також це підтверджує, що до інтерв'ю він не готувався.

🔄Таким чином, я роблю висновок, що хоч багато тез Віткоффа висвітлюють його нерозуміння ситуації, саме інтерв'ю мало на меті утвердити й легалізувати можливі наступні дії й наративи адміністрації США в переговорному процесі. Можна зробити припущення, що це інтерв'ю було репутаційним — для "підтримання штанів", але малоймовірно.

Також наслідком цього інтерв'ю може бути збільшення напруги в адміністрації Трампа між Волцом/Рубіо та Віткоффом, котрий переймає на себе функції віцепрезидента. Це вже підкреслюють західні медіа й підколюють Рубіо, що, очевидно, йому не подобається.

💬Загальна теза: Росія потрібна Штатам для реалізацій власних планів. Питання, якою ціною вони збережуть контакт з РФ?

🗞Conflict Capital |Підтримати

Роблю детальний розбір балачок Віткоффа. Це буде комплексний огляд як з політичної точки зору, так й з точки зору направленості.
Актуально?

Поставте собі запитання: чому вийшло це інтерв‘ю й навіщо саме зараз - перед технічними перемовинами в Саудівській Аравії?

🇧🇾🔫Білоруська пускова установка для ракети «Орешник»

Останні заяви білоруського президента Олександра Лукашенка про створення у Білорусі мобільних ПУ для російських балістичних ракет середньої дальності (БРСД) «Орешник» («Кедр») потребують ретельного аналізу через їхній неоднозначний характер і нестачу офіційних технічних деталей.

⚙️Основним білоруським підприємством, яке дійсно може розробити та виготовити відповідні ПУ, є «Мінський завод колісних тягачів» (МЗКТ). Це підприємство вже давно постачає Росії спецшасі під важкі озброєння, включно з ОТРК «Іскандер», береговими комплексами «Бал», «Бастион», артилерійською установкою «Берег» і системами ППО типу С-400.

🛑Російська БРСД «Орешник» базується на розробці РС-26 «Рубеж», програму якої Росія офіційно «призупинила» у 2018 році. Водночас, доступна інформація вказує, що в минулому для проєкту РС-26 розглядалось саме спецшасі МЗКТ. Таким чином, технічно білоруський ОПК дійсно може створити необхідну платформу, тим паче, що деякі напрацювання за попередніми проєктами, такими як РС-26, вже існують.

🛑Нещодавно опубліковане коротке відео з випробуванням у Мінську 6-вісного шасі МЗКТ може бути пов'язане саме із розробкою ПУ для ракети «Орешник». Втім, однозначно встановити цей факт складно, адже інформація щодо технічних параметрів нової установки не розголошується. Відомо лише, що раніше у макетних варіантах РС-26 «Рубеж» використовувалися шасі з 6-ма і 8-ма осями. Показане нині шасі з 6-ма осями дещо відрізняється за компонуванням, що може свідчити про розробку саме нової ПУ під «Орешник».

Однак, попри ці факти, потрібно враховувати ризик того, що ця демонстрація могла бути навмисним інформаційним «вкидом» Росії та Білорусі. Розголошення чи натяки на певні технічні параметри можуть бути свідомою дезінформацією, мета якої – заплутати розвідки західних країн, щодо справжніх характеристик нових російських ракет та їх носіїв.

Отже, існує два основні сценарії розвитку ситуації:

➡️Перший – заява Лукашенка є правдивою, і Білорусь дійсно працює над виготовленням мобільних пускових установок, що технічно цілком ймовірно. В такому разі ПУ наразі знаходяться на етапі випробувань та доведення, і готових серійних зразків ще немає.

➡️Другий сценарій – це навмисна дезінформація російських та білоруських спецслужб з метою створення хибного уявлення про характеристики БРСД «Орешник» та його носія серед західних військових та розвідки.

🏴CGTAnalytics

До речі, підпишиться. Це канал який я читаю кожен день та який допомогає мені в роботі.
Хлопці молодці…

🇺🇦Третья отдельная штурмовая бригада освободила населенный пункт Надія на Луганщине

Прежде всего силами 1-го штурмового батальона при поддержке танков и артиллерии за 30 часов с минимальными потерями населенный пункт был освобожден

«Взятие Надежды стоило противнику двух месяцев усилий и двух стертых в «ноль» механизированных полков - 752-го и 254-го 20-й армии рф»
Командир Третьего Армейского Корпуса Андрей Билецкий

📍 49.37301771523352, 37.92871387957657

War Zone ✙ ➔ △ подписаться

🇪🇺Що відбулося на очікуваному саміті ЄС?

➡️Те, що ми бачимо зараз через призму заголовків європейських видань, нагадує «відкритий хаос»:

🇭🇺Орбан знову не підписав висновки саміту, що загалом було очікувано (із попереднього саміту все було зрозуміло). Однак це лише висновки саміту, які потрібні не стільки з практичної точки зору, скільки з бюрократичної.

Головні проблеми залишаються попереду: рішення щодо санкцій та виділення допомоги від ЄС усе ще потребує одностайності. І тут знову «випад» від Орбана — проведення референдуму в Угорщині щодо вступу України до ЄС. Поки незрозуміло, як із цим боротися, однак факт, що цей «підводний камінь» ще вплине, залишається. Цим самим Орбан хоче підкріпити свій наратив, щоб у вигідному випадку скористатися та затягнути час.

🇸🇰Щодо Словаччини, то нічого не змінилося. Окрім заяв Фіцо про непідтримку, очевидних загроз Братислава не несе, особливо на тлі запропонованого плану від ЄС (використання українських підземних газових сховищ).
Україна може замінити російський газ, збільшуючи імпорт із Греції та Туреччини й зберігаючи до 10 мільярдів кубометрів у своїх сховищах. Надалі ці обсяги транспортуватимуться через словацьку газотранспортну систему.

➡️Поки не дуже зрозуміло щодо термінів та реальних практичних кроків, але для нас це ще одна можливість «втримати Фіцо» та тягнути час на власну користь.

🔄Окрім «п'ятої колони ЄС» (Угорщина + Словаччина), перед допомогою від ЄС постали інші перепони. Йдеться про Францію та Італію (зокрема про Мелоні), які відхилили пакет допомоги на €5 млрд (оновлена ініціатива від Каллас після відмови від €40 млрд).

🇮🇹Італія виглядає доволі кволою в питаннях підтримки, адже останнім часом її позиція щодо створення «Європи без Штатів» була максимально негативною (як відповідь на мита Трампа, так і відправка миротворців до України чи питання пакету Каллас). Тут важливо розуміти, що Мелоні не піде всупереч Трампу через особистісні зв'язки, й перспективна роль медіатора між Штатами та Європою, яку вона могла б потенційно зайняти, вже не на порядку денному (розбіжності надто великі).

Тому наразі для нас позиція Мелоні стала радше перепоною, ніж інструментом для підступу до Трампа.

🇫🇷З боку Макрона відмова від пакету Каллас — це радше рішення взяти паузу, щоб розібратися з власними проєктами:

➡️Робота над кредитом у $18 млрд від G7 для України;
➡️Розкачування власного ОПК. Учора французький Мінфін оголосив про створення фонду на оборону вартістю €450 млн. + Сьогодні компанія Eurenco вирішила відновити виробництво артилерійського пороху у Франції, який надаватимуть Україні.

*Підприємство зможе виробляти порох для близько 100 000 артилерійських снарядів на рік.*

Сумнівів щодо подальшої підтримки Франції немає (до речі, учора Макрон анонсував зібрання «коаліції охочих» 27 березня).

👤Після прочитаного виникає питання: чого чекати далі? Як на мене, назвати цей саміт провальним не можна, адже ініціатива Каллас не випарувалась. Так, вона затягнулась у часі, але, найімовірніше, з Мелоні ще будуть дискусії, і план пакету на €5 млрд буде представлено знову. Важливо також не забувати про Німеччину з її пакетом на €3 млрд, а також про північні країни:

🛑Норвегію, яка збільшила свою допомогу втричі (+ договір про спільне виробництво 155-мм снарядів);
🛑Швецію, яка передасть Україні літаки ДРЛВ SAAB ASC 890 після покращення взаємодії з F-16.

🗞Conflict Capital |Підтримати

Паблік про геіонт, багато фактчекінгу єбєйших прильотів по русні від гарбуза

мені було ліньки писати текст, підписуйтесь

https://t.me/DniproOfficial

«Раніш люди ніколи не умивалися. І їли сало. А захоче помидора чи диню – то так зірве, навіть і не миє. І от такі в усіх пики були!… Василь, Йосипа шурин?! П’ятдесят разів бабу гатив. Один раз десять штук так задєлав, вони показилися всі, а їв тіки сало і картоплю… З отакенними пиками і сто п’ятдесят років жили!!!»

Л. Подеревʼянський, «Утопія».

На жаль, цю описану в цитаті омріяну Україну, де можна їсти диню не вмиваючись, ми можемо втратити. Тому це просто байт на донат.

Якщо тобі пече кукуху, мерщій надсилай донат на збір на потреби потужного підрозділу, що складається з дебелих дядьків, які не знають слів «вайб» і «чіллзон», а ще досі слухають музику на касетах. Ними командує мій друг – молодий офіцер Матвій Д. з давнього шляхетського роду, чий спис таранив московського тузіка ще в битві під Конотопом.

Донатить - це хороша антидеганська стратегія для складних часів.

Банка на потреби тут.

За репост - моє окреме «дякую».

https://send.monobank.ua/jar/3wm7XUyKHL

🔗UPD: "Схрещені пальці" спрацювали!

🛑18 березня нижня палата схвалила значне збільшення запозичень, включаючи фонд на 500 мільярдів євро на інфраструктуру та оборону, разом зі змінами до боргових правил.

🛑І сьогодні верхня палата парламенту (Бундесраті — представництво федеральних земель) схвалила реформу, згідно з підрахунком голосів.

➡️Отож, підводні камені залишились позаду. Очікую на подальші дії від Мерца після призначення його на посаді канцлера (перш за все виділення 3 млрд євро для України).

🗂Сьогодні на каналі вийде пост про нові перипетії в Європі та що сталось з ініціативою Каллас.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇹🇷🇺🇦Туреччина активно "працює" в Африці, й де знаходяться точки перетину інтересів з Україною?

➡️Слідкуючи за діяльністю РФ в Африці, я зрозумів, що їхні інтереси в регіоні можуть зіграти на руку інтересам України.

Так, хоч наша дипломатія слабо представлена в регіоні, але наші інтереси там є. Очевидно, що наша мета — знищити вплив Росії в регіоні для унеможливлення фінансування економіки за рахунок вивезення ресурсів і продажу озброєння.

🔄Наразі ось основні точки, де Туреччина вже нам допомагає:

➡️Давно писав про те, що важливо не втратити Чад як останній форпост, на який вже поклав око Вагнер і втрутився у вибори. Але місяць тому Чад офіційно передав Анкарі дві колишні французькі військові бази. На одній з них працює технічна група Baykar, яка навчає армію Чад використовувати турецькі БПЛА. Таким чином стає зрозуміло, що в Росії просто не вистачило ресурсу й впливу в країні, щоб отримати ці бази собі. А Чад мав своє окреме підготовлене місце в стратегії вивезення ресурсів з Африки.

➡️Туреччина утверджує свій вплив у Сомалі, яке через громадянську війну поділено на Сомаліленд. Так в Сомаліленд є стара база у Бербере. Саме Сомалі зараз ворогує з Ефіопією, де остання намагається "пробитися" до Аденської затоки. РФ надавала підтримку Ефіопії, щоб вона визнала Сомаліленд і передала контроль над портом. Але на заваді стала Туреччина. Спочатку Туреччина помирила Ефіопію та Сомалі. У 2024 році урядом Могадішо (Сомалі) було підписано 10-річну угоду про оборону та економічне співробітництво з Туреччиною, згідно з якою Анкара бере на себе зобов’язання побудувати, навчити та оснастити військово-морський флот Сомалі. А надалі Анкара отримала від Сомалі права на видобуток корисних копалин в її морській екваторії. Окрім того, в Сомалі розташована найбільша зарубіжна морська база Туреччини.

➡️І вишенька на торті — плани Туреччини навколо Лівії, останніми морськими воротами РФ до Африки. Нагадую, що поки що є повітряні ворота в Судані, але через бойові дії й несподівані ліквідації Вагнера якимись професіоналами присутність може згорнутися.

🇱🇾Так от, Лівія. Нагадаю, що саме туди Росія вивела свої війська й системи ППО після падіння режиму Асада в Сирії й там вона намагається закріпитися у портах Бенгазі чи Тобруку. Але Лівія є, мабуть, найважливішим стратегічним партнером Туреччини в Африці. Адже це контроль за Середземним морем. Окрім того, з лютого 2025 року стає зрозуміло, що Туреччина планує інвестувати «мільярди» в лівійські шельфи в контексті забезпечення стратегічної енергетичної автономії. Й Туреччина підтвердила це на саміті в Триполі. Так от, торги проводитимуться навколо наступних родовищ: басейні Сірт, басейні Мурзук, басейні Гадамес. Всі ці території є окупованими бойовиками Халіфа Хафтара. А Туреччина підтримує Уряд національної згоди, який визнала ООН. А Росія навпаки підтримує ворожі сили Хафтара.

Таким чином, досить можливо, що Туреччина найближчим часом потребуватиме встановити контроль над цими родовищами, що знаходяться дуже близько до території, яка вже контролюється Урядом національної згоди. Й при цьому Туреччина все менше починає зважати на присутність Росії, адже вже, ймовірно, не розглядає її як повноцінного конкурента в регіоні.

🇺🇦Для України потрібно зрозуміти, що Туреччина може виступати як ситуативний партнер, особливо зважаючи на те, що Анкара зараз активно намагається запропонувати себе як платформу для перемовин, а також подає ознаки бажання бути частиною нової архітектури безпеки в Європі. До того ж сама Туреччина потребує сателітів. Україна своїми інструкторами могла б доповнити "військовий пакет" Туреччини, який вона пропонує країні. Але для цього все ще потрібно ухвалити закон про міжнародні оборонні компанії.

⛳️Мова йде про активний експорт озброєння до Африки. Найбільшими турецькими гравцями на африканському ринку виступають компанії Aselsan, Baykar, Turkish Aerospace Industries, Havelsan та Roketsan. Ці дії сприятимуть витісненню російського ВПК з регіону. А враховуючи, що в України є спільні оборонні проєкти з Анкарою, то ми можемо бути частиною "угоди".

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇩🇪📈Німеччина повернулася

➡️На фоні останніх постів про рефлексію ЄС на сучасний стан європейського ВПК актуальною темою залишилася Німеччина та її масштабні плани на переозброєння:

🛑11 березня у Німеччині вийшла доповідь про основні проблеми Бундесверу.

🛑14 березня було погоджено домовленість між ХДС/ХСС, СДПН і "Зеленими" щодо запланованого багатомільярдного фінансового пакета на оборону та інфраструктуру.

🗂Як я вже раніше припустив, Німеччина буде рухатися у тому ж векторі, що і Франція (виробництво власного озброєння замість заківель від Штатів і тд), що не може не радувати. До речі, нас чекає важлива подія завтра: Макрон має зустрітися з Мерцом перед самітом ЄС.

Головним здобутком Мерца зараз є досягнення порозуміння з партією Зелених щодо зняття "боргового гальма". Цей крок надасть Німеччині додаткові кошти для оборони (інвестування у вже існуючі об'єкти ВПК, збільшення контрактування) та інфраструктури (частина імовірно піде на розбудову нових підприємств та виробничих ліній).

Зокрема, у цифрах це 500 млрд євро, котрі підуть у спеціально створений фонд (за аналогією спільного фонду ЄС). Для нас це може позначитися у збільшенні прямої фінансової допомоги. 14 березня Мерц заявив про готовність виділити додаткові 3 млрд євро Україні у 2025 році (у сумі на 2025 рік заплановано 7 млрд євро).

❗️Важливо враховувати, що ця сума буде виділена з розширеного оборонного бюджету. Тому у разі успішності зняття "боргової стелі" можна розраховувати на розширену допомогу, і цей пакет може стати не заключним у цьому році. Також є можлива концепція закупівлі техніки та озброєння з спільного фонду ЄС у німецьких лідерів ВПК.

Однак залишаються підводні камені. Часу у Мерца не багато. Фактично зараз він намагається зловити "вікно можливостей", адже прийняти закон про зняття "боргової стелі" можливо до 25 березня.

Для прийняття потрібно 2/3 голосів. На цьому скликанні Бундестаг буде ще у попередньому складі, тобто будуть кращі можливості для прийняття, оскільки кількість блокуючих мандатів від проросійських AFD та Die Linke буде менша.

➡️Перше, що може йому зашкодити — підняття мітингів та наплив штучної критики. Мерц уже пережив першу хвилю оскаржень рішення від AFD та незалежних законодавців, однак залишається ще тиждень, за який важливо не допустити таких "брудних трюків".

➡️Друге — голосування попереднім складом це хоч і можливість, але у міру ризикована (згода між ХДС/ХСС, СДПН і "Зеленими" доволі крихка через інтереси кожної з партій). Мова йде за інтенсифікацію "зеленої політики" та виділення більших коштів на захист довкілля.

Тим паче, хоч партія Зелених знайшла консенсус, однак, вона втратила значну частину мандатів і зараз з такими настроями можуть з'явитися перебіжчики, котрі можуть запізнитися/зірвати голосування (фактично деякі з них уже без мандата, тому по факту вони нічого не втрачають).

💬Тому, як на мене, канцлер надав максимально прагматичне рішення — жорсткі внутрішні правила проведення переговорів про коаліцію в Німеччині, які регулюють всі аспекти – від публічної поведінки переговірників до організаційних питань. Де факто крок на випередження, щоб встановити "порядок" до голосування у Бундестазі.

👤Поки що слідкую за німецьким естеблішментом та "схрестив пальці до 25 березня". Сподіваюсь на вихід ще одного сильного політика та партнера України на європейську арену.

Якщо вам подобається формат, буду вдячний за підтримку у коментарях!

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇪🇺📈ЄС на марші: від декларацій до оборонних рішень

Повертаємось до Європи, як і казав у попередньому пості про оборонний саміт у Брюсселі, Європа підтягує хвости.

Задля кращого розуміння вирішив розділити "феномен Європейського локомотиву" на дві складові: політичну та практичну (відповідно).⤵️

➡️1. Як і обіцяв, дам свій коментар щодо Урсули та її планів щодо "Колегії безпеки". Це такий собі новий формат, який залишає левову частину бюрократії для кращого кризис-менеджменту. Фактично, Урсула зможе позачергово/терміново скликати усе ЄС та піднімати критичні питання без очікування на заплановані саміти.

Крім того, за таким рішенням я бачу зміцнення організаторської функції Фон дер Ляєн у політичних процесах ЄС, а також непопулярну думку про передачу Урсулою своїх ідей європейським лідерам через комісарів.

➡️2. Продовження санкцій проти РФ. Така процедура проходить двічі на рік (де-факто технічне питання, аналогічне з продовженням воєнного стану в Україні). Однак цього разу після сигналів на оборонному саміті від Орбана стало зрозуміло, що останній не відмовиться вставити свої "5 копійок".

Мова йде про вилучення зі списку санкцій чотирьох осіб:
керівника одного з найбільших виробників мінеральних добрив "Єврохім" Владіміра Рашевського, сестри російського олігарха Алішера Усманова Гульбахор Ісмаїлової, бізнесмена В'ячеслава Моше Кантора, а також міністра спорту РФ Михаїла Дегтярьова.

Як такого зв'язку між ними не побачив, окрім того, що всі вони певним чином потрібні Путіну (усі з них близькі люди останнього) і з практичної точки зору, наприклад, Гульбахор, яка володіє частиною активів Алішера (олігарх), може їх вивести з Європи. Це також стосується і Рашевського. Тому маленька ТЕОРІЯ: типу Путін попросив про це у Обрана

Як такого ЄС і ми не втрачаємо, адже основні санкції вже офіційно продовжені + очікується 17-пакет з фокусом на тіньовий флот та транзитні маршрути, зокрема Балтійське море.

💬Переходимо до пріоритетних кроків Європи, а саме підготовка до створення фонду для України (ініціатива Каллас) та французькі збори виробників зброї.

➡️Спеціальний фонд. Поки що без уточнень (сума варіюється від 20 до 40 млрд євро), однак детальніше буде відомо вже 30 квітня, адже це крайній термін, щоб залучити максимальну кількість країн. Головний аспект, який потрібно розуміти — ініціатива Каллас опирається на фонд Урсули (нагадаю, 150 млрд євро облігації, які перейдуть у фонд).

Тобто, з цих 150 млрд, від 20 до 40 млрд конкретно йдуть на підтримку України. Базис — це те, що вето та обмежень не буде (від того ж Орбана та Фіцо). Мастодонти по типу Макрона та Мерца (до 30 квітня він встигає) зможуть без пересторог виділяти кошти, і вони будуть у кінці йти до України у вигляді "контракутвання" або готової техніки. До них також можуть доєднатися країни Балтії, Скандинавії і т.д.

➡️Далі збори від Макрона. Логічне продовження ції ініціативи з фондом, адже раніше лідер Франції заявив про відмову від закупівель озброєння, натомість він хоче активізувати власних виробників. Для цього сьогодні французький президент зібрав вітчизняних виробників зброї (Safran, Thalès, Naval Group, Dassault).

Що це дає нам? Ключове рішення від Макрона — моніторити свій ВПК та підлаштувати його під нову реальність та плани ЄС щодо переозброєння. Наступним кроком імовірно стануть подібні рішення від інших країн-членів ЄС (я зараз за Німеччину).

*11 березня у Німеччині вийшла доповідь про основні проблеми Бундесверу, що корелюється зі спічем Макрона про проблеми Франції.*

👤Тому у підсумку, ми отримали "шалені" темпи від Європи, яка від процесу планування перейшла до пошуків практичних рішень та способів їх реалізації. Знову ж таки повторюсь — чекаємо саміту ЄС 20-21 березня. Від нього очікує представлення вже напрацьованих планів, як від Урсули, так і від лідерів країн ЄС.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇺🇸🔄Вивіткофф витіснив Келога, і як РФ планує "передати м'яч" на сторону України.

➡️Перед основним постом зверну увагу на ряд тенденцій, які є для нас важливими й потребують окремого аналізу:
🛑PIS в Польщі активно атакує уряд Туска за кожну дрібницю на фоні скорого початку президентських перегонів (вибори 18 травня). Суміжний пост на каналі:
🛑як я й писав, ЄС "домовився" з Орбаном, і сьогодні він не блокуватиме продовження санкцій, але в обмін зі списку виключили трьох підсанкційних осіб, які мають відношення до капіталу Путіна в Європі.

🇸🇦Перемовини в Саудівській Аравії пройшли непогано, і все вказувало на те, що Штати хотіли нас почути, тому все пішло за другим сценарієм, описаним мною. Трамп показав, що є незаангажованим, і повернув масам віру в нього як посередника. Також індикатором того, що нас хотіли чути, є відсутність Віткоффа безпосередньо за столом перемовин, хоча він мав бути. Річ у тому, що Віткофф є повністю людиною Трампа, причому має схожий типаж особистості. Висновки ви знаєте: ми погодили нашу згоду на 30-денне перемир’я, й далі цей меседж Росії поїхав передавати особисто Віткофф.⤵️

Хто ж він такий? Віткофф є бізнесменом, який зустрівся з Трампом ще в 90-х і мав з ним як дружні, так і бізнес відносини. В першій адміністрації Трампа він був, але особливо не виділявся. На другий термін Трамп обрав йому роль представника по Близькому Сходу, і саме Віткоффу приписують підписання перемир’я між Ізраїлем та ХАМАСом. Цим він утвердив себе в очах Трампа як гарного переговірника, але підкреслю, що фактичного перемир’я не досягнуто. Й це додає деталей для формування іміджу Віткоффа.

Окрім того, Віткофф подобається адміністрації Путіна. Як сказав сам Віткофф після першої зустрічі з Путіним: «Я провів багато часу з Путіним. Розмовляв і розвивав з ним дружбу та стосунки...». Сьогодні також з'явилися повідомлення про відстронення Келлога від перемовин, про що я говорив раніше. При чому за його відставку виступали й росіяни. Хоча я думаю, Келлога збережуть як переговірника з Україною та ЄС, адже його там сприймають позитивно, на відміну від Віткоффа. А повноваження останнього вже, очевидно, розширили на Азію в цілому.

🗂Віткофф щойно повернувся з Москви, де провів перемовини з Путіним. Наразі зрозуміло, що російська сторона передала Віткоффу власні умови, на яких вони готові піти на перемир’я.

➡️По-перше, для "заспокоєння Трампа" РФ вже медійно почала сигналізувати про готовність припинення відправки ув'язнених на фронт.
➡️По-друге, Міністерство промисловості й торгівлі РФ звернулося до компаній із проханням вказати, які санкції потрібно скасувати в першу чергу.
➡️По-третє, Bloomberg написав про те, що США обговорюють з Росією можливість майбутньої співпраці з "Газпромом".

З усього складається картина, що РФ першочергово націлилися на зняття економічних обмежень, але припинення військових дій при цьому не входить в їх інтереси. Це підкреслюється повним мовчанням російської сторони, а Трамп з цього приводу вже почав хвилюватися. Ймовірно, Віткофф передасть російські вимоги послаблення санкцій, особливо що стосується енергетичного та фінансового секторів, і "готовність на 30-денне припинення вогню", але знову таки з певними правками.

👤Так в чому я вбачаю задум РФ: вони надають власні вимоги для 30-денного припинення вогню, які стосуються економіки РФ й, можливо, певних аспектів деталей припинення. Трамп, ймовірно, погодиться на ці умови, і ще буде тиждень "реалізації" й уточнень; не зрозуміло, чи телефонуватиме Трамп Путіну.

За цей час Росія хоче повністю витіснити наші підрозділи з Курська. За час дії перемир’я, задача російської економіки - "вдихнути" на широкі груди. Також зараз ефективність накладених Байденом санкцій на висоті, таке "тимчасове послаблення" зіб’є цю тенденцію. А потім як в часи АТО/ООС будуть провокації, що ми не дотримуємось умов припинення вогню, і медійна машина РФ запрацює наповну.

💬Все стане більш прозоро після того, як Віткофф поговорить з Трампом і передасть висновки зустрічі. Тому наступні день-два потрібно бути уважними...

🗞Conflict Capital |Підтримати

📼Висновки по втраті контролю в Курській області

➡️Перш ніж почати, дам легенький спойлер на майбутній пост, котрий є головним тезисом цього посту: перемовини у Джидді пройшли більш ніж успішно, і як сказав Рубіо: "м'яч на стороні Росії".

Отож, чому РФ зараз наступає на Курщину? Схильний вірити, що РФ зараз намагається вижати для себе як умога найкращу позицію перед зустріччю з американською делегацією:⤵️

Курська офензива — стратегічний успіх, така собі "карта" (якщо мовою Вашингтону). Його роль у можливому переговорному процесі — отримання сильної переговорної позиції. Про це не одноразово говорили, й РФ це також усвідомлює (контрнаступів було дійсно багато, однак наші підрозділи успішно "перемелювали" противника).

➡️Після не дуже вдалих дипломатичних зусиль у Овальному кабінеті ми тимчасово втратили "важливу складову" для утримання позицій на напрямку — розвідувальні дані. Це, як на мене, могло серйозно вплинути на нашу можливість відстежувати перекидання резервів з інших напрямків.

➡️Крім того, критичним фактором стала логістика, котру спершу спробували максимально "відрізати" (загалом типова тактика росіян, котру ми бачили в Бахмуті, Авдіївці Вугледарі і так далі), тим самим не давши нам можливість повноцінно підвести резерви та забезпечувати техніку, котра вже стояла на напрямку, особливо це стосується систем ППО СВ (котрі призначені для безпосереднього прикриття військових підрозділів на полі бою). Це може бути підтвердженням мого припущення щодо черезмірної активності авіації противника, що "рівняла наші позиції з землею".

🔄Тим самим РФ отримала можливість зібрати "орду" та поновити наступ на Курщині. Вкрай показовим стала зміна перспективного напрямку (безліч osint-спільнот вказували на зменшення потенціалу на Донецькому та Харківському напрямку). До того ж, зараз з'являються повідомлення про те, що росіяни з резервів та інших напрямків зняли угрупування у близько 50 тисяч осіб, серед них "елітні" бригади морської піхоти та ВДВ. До того ж, чимала низка найкращих підрозділів БПЛА та авіації були направлені на Курський відтинок.

Тому схильний вважати, що контрнаступальні дії, котрі ми бачимо зараз зі сторони Московії, — можливість перейняти ініціативу та вийти на переговори з Штатами з ідеєю "в України немає сильної позиції, тому правила перемир'я (мова йде за план Макрона) будемо встановлювати ми" (тобто Кремль).

🛑На цьому фоні вже зараз Кремль готує наративи для США, одним з яких є припинення мобілізації зеків на фронт, тим самим показуючи, що РФ також певною мірою готова для переговорів. Окрім таких заяв, російські ЗМІ активно почали приділяти увагу Курському напрямку для власного населення, щоб ще раз "зміцнити політичний устрій", замість того, щоб показувати свої тактичні провали, до прикладу, на Покровському напрямку.

🛑Додається ще один наратив: "лише за тиждень без допомоги Штатів, Україна навіть за підтримки Європи втратила Курський напрямок...", котрий націлений як на деморалізацію нашого населення/керівництва, так і на Європу.

🇺🇦Для нас важливим залишається підтримувати той вектор відносин, котрий нам вдалось налагодити у Джидді, якщо вірити заявами нашої делегації, переговори були дуже змістовні й ми відновили діалог з Трампом наскільки це можливо. Проміжний результат: обмін розвідувальними даними уже відновився, це саме стосується і військової допомоги.

На даному етапі нашим головним є максимальне утримання рубежів наскільки це можливо, аби утримати ініціативу (тішать повідомлення про масовані обстріли о/с противника у Суджі) та уже з наявною розвідувальною інформацією активно моніторити, куди РФ далі відправить сили після стабілізації на Курському напрямку (зараз мова йде за Сумську область та вже сталу ЛБЗ на Сході).

🗞Conflict Capital |Підтримати

🔔Спільното,

Дякую вам за активність цього місяця, ми активно рухаємось уперед та покращуємо аналітичний сегмент в нашому інформаційному просторі.

Як мінімум в нас вже ожили коментарі, дякую усім, хто думає й ділиться ідеями.

➡️Ми обдумаємо провести певні розслідування та дослідження, для того, щоб зарекомендувати себе як аналітична спільнота на ширшу аудиторію. Все буде згодом, ми працюємо.

Вас прошу підтримати нас фінансово, та, якщо є можливість, оформити щомісячну підписку на Patreon та BuyMeaCoffee, вона стартує від 2$. Це даватиме можливість започаткувати бюджет спільноти на розвиток авторів та доступу до ресурсів.

🍪☕️Подяка за підтримку запасом кави та солодкого)

До речі з минулих донатів купив собі не каву а книжки, щоб вдосконалювати фаховість. Дякую, що своєю підтримкою ви створюєте спеціалістів, рівень контенту й ваші реакції тому підтвердження.

➡️Якщо контент корисний для вас і ви маєте можливість підтримати проєкт – буду вдячний за будь-яку допомогу (сума не важлива).

Особливо вдячний за підтримку на щомісячній основі на Patreon BuyMeaCoffee.

➡️Ваші репости та коментарі теж неймовірно важливі.

P.s. пишіть під постами про теми, котрі хотіли ли б дізнатися та отримати аналіз.

🍩Patreon: patreon.com/user?u=100268319

🍩BuyMeACoffee: buymeacoffee.com/ConflictCapital

🏦Monobank: send.monobank.ua/jar/2EEqFNtE2K

💰PayPal: imak47742@gmail.com

👍Дякую, що ви зі мною. Разом робимо дійсно важливу справу!

🔔Спільното,

Дякую вам за активність цього місяця, ми активно рухаємось уперед та покращуємо аналітичний сегмент в нашому інформаційному просторі.

🍪☕️Окрема подяка за підтримку запасом кави та солодкого)

➡️Якщо контент корисний для вас і ви маєте можливість підтримати проєкт – буду вдячний за будь-яку допомогу (сума не важлива). Це дозволить мені фокусуватися на створенні ще кращого контенту, а не на пошуку додаткових джерел доходу.

Особливо вдячний за підтримку на щомісячній основі на Patreon BuyMeaCoffee.

➡️Ваші репости та коментарі теж неймовірно важливі – вони показують, що ми рухаємося у правильному напрямку. P.s. пишіть під постами про теми, котрі хотіли ли б дізнатися та отримати аналіз.

🍩Patreon: patreon.com/user?u=100268319

🍩BuyMeACoffee: buymeacoffee.com/ConflictCapital

🏦Monobank: send.monobank.ua/jar/2EEqFNtE2K

💰PayPal: imak47742@gmail.com

👍Дякую, що ви зі мною. Разом робимо дійсно важливу справу!

💼Трохи роздумів на вечір про наші переговори з Штати

➡️Завтра в Саудівській Аравії мають відбутися перемовини між американською та українською делегаціями.

🇺🇦Українська делегація має бути представлена: керівником ОП Єрмаком, МЗС Сибігой, МО Умєровим та заступник керівника ОП Палісою (його роль в цій делегації залишаєтсья для мене загадкою);

🇺🇸Американська делегація: держсекретар Марко Рубіо, радник з питань національної безпеки Майк Уолц та посланником Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф (ідентичний склад як й на зустрічі з делегацією РФ).

Важливо, що поки не зрозуміло чи буде після цієї зустрічі повторні перемовини між США та РФ. Через це для мене важко класифікувати мету цієї зустрічі: на минулій отримали "план РФ", а тепер буде обговорюватися "план України"?

💬Якщо не брати стратегічний аспект, який надто вже розмитий, то зрозуміло, що наша мета завтра - налагодити втрачений зв‘язок між адміністрацією Зеленського та Трампа. Очевидно, що останньому потрібні перемоги, які ми забирали в нього своєю упертістю (з перспективи Трампа). Останній вирішив "перекривати крани", а ми правильно вирішили йти на контакт й застосовувати розум а не емоції.

Ми максимально медійно даємо зрозуміти, що в Джидду ми веземо план припинення вогню в повітрі й на морі. Цим кроком ми хочемо дати зрозуміти, що готові до перемовин й надати Трампу представити виборцям "маленьку перемогу" й сказати, що в реальності він все контролює й процес рухається. В обмін на це ми хочемо "розблакування потоку" розвідданих та техніки по USAI.⤵️

З нашого боку це максимально правильний крок. Зрозуміло, що в його основу закладено "план Макрона" та консультації від Стармера.

❗️Тільки мені не дає спокою наступне: все виглядає так, ніби ми передаємо США пропозицію про припинення вогню в повітрі й на морі, а взамін ми кажемо "ви ж цього хотіли, розблокуйте допомогу", США кивають головою, й з цією пропозицією зустрічаються з РФ й кажуть "ось що сказали Українці, тепер ваш крок", а РФ відповідає: ми не проти, зніміть частину санкцій". Звучить не дуже реалістично, чи не так?

Окрім того, багато медіа сказали, що таким ходом ми й ще перевіримо наміри Трампа: якщо він прийме цей план, то реально хоче закінчити війну, якщо ні, то ми медійно маємо "розтиражувати" його реальне обличчя. Але при цьому всьому ми заздалегідь публічно оголосили свої наміри... Тобто дали час підготуватися, а це все враховуючи те, що Трамп любить перебувати в домінантній позиції. Тобто я сумніваюсь, що на зустрічі США у відповідь на нашу пропозицію не висунуть свої умови для нас.

➡️Усе вищевикладене має місце бути, якщо США проведуть перемовини спочатку з нами, а після цього через декілька днів з РФ, а підтверджень цьому немає. Якщо зустрічі з делегацією РФ не буде, тоді ідеє цих перемовин може бути наступною: Трамп хоче публічно показати що є посередником, а не заангажованою стороною. В підтвердження цього є його останні заяви про те, що в РФ "також немає карт", що він роздумує над веденням додаткових санкцій на РФ як метод примушення.

➡️А все це є результатом тиску, в тому числі від демократів та республіканців, що Трампа грає в інтересах РФ. Саме тому, щоб довести зворотне, він вирішив провести цю зустріч, щоб вислухати пропозиції, окрім того, мова має піти про договір за рідкоземельні ресурси.

👤Зрештою, усе залежить від цілей цих переговорів. Якщо США прибули з готовністю вислухати українську сторону та справді врахувати її пропозиції, це може стати першим кроком до реального діалогу. Однак існує ризик, що американська делегація діятиме «в лоб» і дбатиме насамперед про власні інтереси — тоді наша ініціатива перетвориться на формальність, а ключові рішення й надалі ухвалюватимуться без урахування позиції України. Як саме поводитиметься Вашингтон — побачимо вже найближчим часом.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇨🇩Велика гонка за кобальт у Конго: що відбувається між США🇺🇸 та Китаєм🇨🇳?

➡️Поки усі спостерігають за самітами та переговорами, вирішив відволіктися від цього та приділити увагу Африці, а саме Конго:

🛑Впродовж лютого східну частину Демократичної Республіки Конго (далі ДРК) охопили масові повстання та збройні сутички між урядом та проруандською групою бойовиків М23.

🛑24 лютого 2025 року ДРК оголосила про тимчасову чотиримісячну заборону на експорт кобальту, а також анонсувала можливе запровадження експортних квот для КНР. Результат не забарився:

🛑Вартість гідроксиду кобальту, ключового експортного продукту з ДРК, зросла на 30% (до 7,60 долара за фунт) уже за кілька днів після оголошення заборони.
🛑MMG Ltd, одна з великих китайських компаній, була змушена законсервувати свій новий завод у Кінсівере (ДРК) лише через 15 місяців роботи, посилаючись на «несприятливу кон’юнктуру».

🛑Учора на FT з'явилась новина про те, що Сполучені Штати ведуть попередні переговори з ДРК про доступ до критичних корисних копалин.

🔄Отож, почнемо по порядку:

ДРК забезпечує понад 80% світового видобутку кобальту (70% потреб КНР)— ключового металу для виробництва акумуляторів, фактично грунт для "зелених технологій" Піднебесної.⤵️

І як не дивно з 2000-х китайські компанії на кшталт China Molybdenum Co (CMOC) або Zijin Mining Group викуповували активи західних гірничодобувних фірм. Зокрема, китайські інвестори придбали великі родовища Tenke Fungurume та Kisanfu, контролюючи значну частину мідно-кобальтового поясу ДРК.

➡️CMOC за 2024 рік збільшила видобуток кобальту з 52 тисяч до 114 тисяч тонн, тобто більш ніж удвічі.
➡️За різними оцінками, сукупні китайські інвестиції в гірничодобувну промисловість ДРК перевищують 20 млрд доларів, включно з логістичними та переробними підприємствами.

Однак на фоні масових заворушень вже на початку 2025-го впали нижче 21 тис тон, досягнувши найнижчих показників з 2010 року (у 2022 році було 82 тис). При цьому уряд у Кіншасі рідко отримував максимальний прибуток: більшість контрактів укладалися в умовах хронічних громадянських конфліктів і слабкого державного контролю.

🔍Тому, як на мене, зараз Фелікс Чісекеді (президент ДРК) намагається зіграти у свою гру та "одразу вбити двох зайців" своїми заявами про призупинення експорту:

➡️«тиснути» на Китай для перезавантаження торгівельних відносин, даючи сигнал: якщо не вдасться «перезавантажити» угоди з Конго і поділитися більшим зиском, надалі втрачатимуться позиції, які будувалися понад двадцять років.

➡️пошук "сили" для стабілізації ситуації в країні, адже, як виявилось, КНР не надавав військову підтримку Конго. Штати натомість володіють дипломатичними інструментами та можуть чинити тиск на союзників Руанди + можуть надати військові гарантії безпеки.

Для чого це Вашингтону? Відповідь думаю очевидна: йому необхідний доступ до стратегічних мінералів: Apple, Tesla, Microsoft та інші гіганти хочуть мати «прозорий і стабільний» ланцюг поставок кобальту, щоб уникнути репутаційних ризиків та залежності від Пекіна. Для самого ж Трампа це може бути ще одною "історією про перемогу" Штатів, що додасть політичні бали.

Однак фактично варіант з негайною реакцією Штатів — малоімовірний, оскільки КНР все ще має великий вплив на економіку Конго й саме тому заборона експорту встановлена лише на 4 місяці, адже далі у ДРК можуть виникнути проблеми.

+ До цього додаються логістичні проблеми. Мова йде за коридор Лобіто (маршрут від південної частини ДРК і північно-західною Замбією до порту Лобіто в Анголі, котрий виходить в Атлантичний океан), будівництво якого вимагає контролю війського контингенту через діяльність повстанських угрупувань по типу вищезгаданої M23.

🔽Найцікавіше у коментарях...

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇨🇩Велика гонка за кобальт у Конго: що відбувається між США🇺🇸 та Китаєм🇨🇳?

➡️Поки усі спостерігають за самітами та переговорами, вирішив відволіктися від цього та приділити увагу Африці, а саме Конго:

🛑Впродовж лютого східну частину Демократичної Республіки Конго (далі ДРК) охопили масові повстання та збройні сутички між урядом та проруандською групою бойовиків М23.

🛑24 лютого 2025 року ДРК оголосила про тимчасову чотиримісячну заборону на експорт кобальту, а також анонсувала можливе запровадження експортних квот для КНР. Результат не забарився:

🛑Вартість гідроксиду кобальту, ключового експортного продукту з ДРК, зросла на 30% (до 7,60 долара за фунт) уже за кілька днів після оголошення заборони.
🛑MMG Ltd, одна з великих китайських компаній, була змушена законсервувати свій новий завод у Кінсівере (ДРК) лише через 15 місяців роботи, посилаючись на «несприятливу кон’юнктуру».

🛑Учора на FT з'явилась новина про те, що Сполучені Штати ведуть попередні переговори з ДРК про доступ до критичних корисних копалин.

🔄Отож, почнемо по порядку:

ДРК забезпечує понад 80% світового видобутку кобальту (70% потреб КНР)— ключового металу для виробництва акумуляторів, фактично грунт для "зелених технологій" Піднебесної.⤵️

І як не дивно з 2000-х китайські компанії на кшталт China Molybdenum Co (CMOC) або Zijin Mining Group викуповували активи західних гірничодобувних фірм. Зокрема, китайські інвестори придбали великі родовища Tenke Fungurume та Kisanfu, контролюючи значну частину мідно-кобальтового поясу ДРК.

➡️CMOC за 2024 рік збільшила видобуток кобальту з 52 тисяч до 114 тисяч тонн, тобто більш ніж удвічі.
➡️За різними оцінками, сукупні китайські інвестиції в гірничодобувну промисловість ДРК перевищують 20 млрд доларів, включно з логістичними та переробними підприємствами.

Однак на фоні масових заворушень вже на початку 2025-го впали нижче $21 тис, досягнувши найнижчих показників з 2010 року (у 2022 році було 82 тис). При цьому уряд у Кіншасі рідко отримував максимальний прибуток: більшість контрактів укладалися в умовах хронічних громадянських конфліктів і слабкого державного контролю.

🔍Тому, як на мене, зараз Фелікс Чісекеді (президент ДРК) намагається зіграти у свою гру та "одразу вбити двох зайців" своїми заявами про призупинення експорту:

➡️«тиснути» на Китай для перезавантаження торгівельних відносин, даючи сигнал: якщо не вдасться «перезавантажити» угоди з Конго і поділитися більшим зиском, надалі втрачатимуться позиції, які будувалися понад двадцять років.

➡️пошук "сили" для стабілізації ситуації в країні, адже, як виявилось, КНР не надавав військову підтримку Конго. Штати натомість володіють дипломатичними інструментами та можуть чинити тиск на союзників Руанди + можуть надати військові гарантії безпеки.

Для чого це Вашингтону? Відповідь думаю очевидна: йому необхідний доступ до стратегічних мінералів: Apple, Tesla, Microsoft та інші гіганти хочуть мати «прозорий і стабільний» ланцюг поставок кобальту, щоб уникнути репутаційних ризиків та залежності від Пекіна. Для самого ж Трампа це може бути ще одною "історією про перемогу" Штатів, що додасть політичні бали.

Однак фактично варіант з негайною реакцією Штатів — малоімовірний, оскільки КНР все ще має великий вплив на економіку Конго й саме тому заборона експорту встановлена лише на 4 місяці, адже далі у ДРК можуть виникнути проблеми.

+ До цього додаються логістичні проблеми. Мова йде за коридор Лобіто (маршрут від південної частини ДРК і північно-західною Замбією до порту Лобіто в Анголі, котрий виходить в Атлантичний океан), будівництво якого вимагає контролю війського контингенту через діяльність повстанських угрупувань по типу вищезгаданої M23.

🔽Найцікавіше у коментарях...

🗞Conflict Capital |Підтримати

📎Учора закінчився спеціальний оборонний саміт ЄС у Брюселлі.

Отож мій висновок щодо саміту справдився. У цілому все пройшло гладко. Лише Орбан не захотів ставити підпис під висновками засідання, однак фактично це нічого не змінює, адже цей саміт більше стосувався плану щодо переозброєння Європи.

Що ж до Фіцо, то проблем не було, він "добився" свого: у підсумках прозвучала фраза
"Лідери ЄС закликали Єврокомісію, Словаччину та Україну активізувати зусилля для пошуку дієвих рішень у питанні транзиту газу, враховуючи при цьому занепокоєння Словаччини".
Але ніякої конкретики, тому причин для хвилювання немає.

👤Коротко, що я виніс з цього саміту. Спершу, мабуть, найприємніші три моменти:

➡️Перший — 150 млрд євро позик на оборону (в перспективі ці кошти можуть надійти в Україну через вироблену військову техніку на європейських заводах).

➡️Другий — після саміту Кошта заявив про виділення до 15 млрд євро на допомогу Україні, силами декількох держав-членів ЄС.

➡️Третій — 18,1 млрд євро від ініціативи G7 ERA (заморожені російські активи) на 2025 рік для нас.

Також окремо зазначу про план від Урсули "Rearm Europe", оголошений нею ще 4 березня, був підтриманий усіма членами. Це звісно добре, адже ініціативи адаптації кредитування, полегшення витрат на нац. рівні та мобілізація приватного фінансування були затвердженні.

*Якщо коротко, то цей крок частково уможливлює "стрибок" через бюрократію та правові моменти ЄС (до прикладу, положення про національний вихід із Пакту стабільності та зростання, щоб сприяти збільшенню витрат на оборону на національному рівні).*

📼Сам саміт — не є заключним етапом чи остаточною реакцією Європи, адже багато рішень, як от миротворчий контингент або ж конфіскація рос. активів не були оголошені. Це і очікувано, адже з Орбаном ніхто так і не домовився. Скоріш за все лідери ЄС вирішили зачекати та виграти для себе час, щоб доопрацювати механізми з фондами та "поспілкуватися з Орбаном".

Тим паче, наскільки зрозуміло — у ЄС ще немає чіткого плану щодо миротворців, адже сьогодні Мелоні запропонувала імплементацію 5 статті НАТО для нас, без участі у альянсі (як альтернатива миротворцям).

🔄Тому слід чекати вже запланованого саміту ЄС (20-21 березня), у який Європа увійде уже більш менш підготовленою та з проміжними висновками (як на що реагувати).

🗞Conflict Capital |Підтримати

🔄Цього тижня на нас чекають важливі рішення, котрі будуть визначати наш вектор та переговорну позицію. Сьогодні Трамп виголосив свою промову у Конгресі, водночас завтра нас чекає один з найважливіших самітів у Європі. Отож розбираємось по порядку:

Опісля розмови Зеленського та Трампа було зрозуміло одне: наша сторона поїхала до Вашингтона достатньо не підготовлена, за рахунок чого президент потрапив у капкан.

Як наслідок, ми фактично втратили комунікаційну лінію з Штатами (адекватний договір, котрий надав би нам вікно для діалогу) та залишились у стані невизначеності (маса заяв про припинення допомоги та ).

Однак схильний вірити, що зараз відбувається процес потепління між Україною та Штатами. Пояснюю чому:

➡️Наш естеблішмент виніс для себе уроки та проконсультувався з європейськими колегами, як потрібно вести діалог з Трампом. Нагадаю, що у неділю Зеленський зустрічався з Мелоні та Стармером. Була також неофіційна зустріч у Лондоні, де президент міг би за зачиненими дверима також отримати поради.

➡️Далі послідував доволі логічний крок — пост у X від Зеленського (Трамп назвав його "листом" у Конгресі), який був націлений показати Дональду, що наш президент готовий працювати з ним, та зустріч 28 лютого була лише "поганим стартом". Опісля CNN публікує новини про негласні розмови з адміністрацією Трампа (вірю, що це правда, адже з нашого боку це було б логічно).

➡️І заключна частина: сам виступ у Конгресі Трампа, де він подякував Зеленському за "важливий лист" та заявив про нашу готовність підписати угоду про "корисні копалини". Як на мене, це прямий сигнал, що Дональд готовий повернути переговорний процес з Україною у правильне русло.

Важливий момент, щоб правильно розуміти 3 пункт. Трамп, після зустрічі 28 лютого, також не виграв повністю. Так, багато хто з републіканців підтримав його, однак далеко не всі (+ демократична партія):

🛑Сенатор від Аляски Ліза Мурковскі, поміркована республіканка, яка є чимось на кшталт політичної колючки Трампа, заявила:
"Мене нудить, оскільки адміністрація, здається, відходить від наших союзників і приймає Путіна".
🛑Представник Республіканської партії з Нью-Йорка, Майк Лоулер:
"Втрачена можливість як для США, так і для України".
🛑Член парламенту, Дон Бейкон з Небраски:
"Поганий день для зовнішньої політики Америки".

👍Тому ми зробили і для себе гуд, і знову дали можливість Трампу показати, що "Ось я все-таки можу вирішити цю проблему".

Далі вважаю, що відбудеться підписання, однак за іншою процедурою, котра буде вже скоріш за все передбачати залучення міністрів фінансів (з двох сторін). Так, Трамп заявив про більш "масштабну угоду", однак поки що утримаюсь від коментарів, адже документа (навіть драфта чи будь-якої іншої конкретики) немає.

🇪🇺Отож тепер повернемося до Європи. Чому потепління з Трампом може "зіграти нам на руку"? На каналі вже є пост про важливість спеціального оборонного саміту ЄС.

Загроза того, що Обран може зірвати саміт, нікуди не зникла. Як я раніше зазначав, Антоніу Кошта вже спілкувався безпосередньо з угорським прем'єр-міністром. Однак заяви Кошта після цього не вселили надію. Сьогодні має відбутися зустріч Орбана з президентом Франції, Макроном, де угорцю скоріше за все знову натякнуть, що потрібно "вийти в туалет".

➡️Так от моє передбачення — саміт пройде без особливих проблем. На фоні "потепління" Зеленського з Трампом, Орбан, який підтримав президента Штатів після 28 лютого, заявив:
"Сильні лідери створюють мир. Слабкі воюють. Сьогодні президент Трамп сміливо відстоював мир. Навіть якщо це важко сприйняти багатьом. Дякую за це."
не зможе виправдовуватися та посилатися на політику Вашингтона.

🗂Крім того, проскочила новина, що у Європарламенті знову хочуть позбавити Угорщину права голосу (пропозиція від партії Volt). Це гра у довгу, адже навіть якщо подібні рішення будуть розглядатися, то на саміті 6 березня їх не приймуть. Тим паче серед інших запропонованих пунктів — створити спільну європейську армію, призначити Калласа головою МЗС ЄС. Усі ці рішення — справа не одного саміту.

🔽Продовження у коментарях...

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇺🇸💻Як Хегсет відкрив двері для кібервійни?

Трохи не типова тема для поста, але вона на стільки яскраво описує усю "далекоглядність" Трампа, що просто не міг оминути. Ця ситуація є показовою, адже репрезентує кваліфікованість певних осіб команди Трампа, рівень вибудованої комунікативної стратегії та в цілому розуміння ситуації та контекстів. Мова піде про кіберпростір.

💬3 дні тому Міністр оборони США Піт Хегсет наказав кіберкомандуванню збройних сил зупинити усі військові кібероперації проти РФ, а сьогодні Пентагон спростував цю заяву, сказавши, що Хегсет такого наказу не давав.

🔎Чому я взявся за такі маловисвітлені повідомлення?

А тому що на разі на міжнародній арені в кіберпросторі склалися наступні правила:

➡️на даний момент не існує загального договору про регулювання дій в кіберпросторі. Не існує загального законодавства, яке б регламетувало, або давало можливість оцінити такі дії. Існували звісно певні «внутрішні» положення, як то між США та КНР (2015 Барак Обама та Сі Цзіньпін домовилися про нові взаємні заходи щодо протидії кібершпигунству).
Тобто якщо проти країни було проведено атаку, то притягнути до відповідальності країну вона не може, адже немає юридичних норм;

➡️далі країна постає перед запитанням чи слід публічно звинуватити країну-нападника на рівні уряду. Але й тут все не так просто: звинувачуючи, ти маєш надати докази, а щоб надати докази, слід розкрити те, як ти їх знайшов. Тобто маєш розкрити власні спроможності в кіберпросторі. Також ти маєш визнати, що й сам нишпориш в мережі іншої країни;

➡️окрім того, навіть якщо уряд вирішив публічно звинуватити, він має анонсувати якісь дії у відповідь. Й навіть це питання надважке: анонсувати кібератаку у відповідь - розпалити кібервійну, не знаючи можливості ворога, не відповісти взагалі - дати зрозуміти, що кібероперації проти країни є безкарними. Саме тому найчастіше країни вдаються до санкцій, або «відкладеної відповіді», як це робив Обама;

➡️та навіть якщо в Ситуативній кімнаті прийняли рішення публічно викрити напад (а це відбувається не часто), то звинувачувати будуть хакерську групу, яка діяла в інтересах іншого уряду, або звинувачувати сам уряд. А це не так легко довести, бо хакери можуть діяти в інтересах однієї країни, а територіально сидіти в іншій (це ж базованою тактикою КНДР).

🗂Саме тому більшість кібератак не визнаються й публічно не розголошуються. А звинувачення це взагалі рідкість. Що ж зробив Хегсет? Він однією своєю заявою порушив усі правила: визнав що проти Росії відбуваються наступальні кібероперації; визнав, що ці операції проводяться безпосередньо урядом, й довів, що вони є регулярними.
Такого кроку не зрозумів ніхто. На це навіть вказує реакція МЗС Франції: «Мені трохи важко зрозуміти…»

🔄Які можуть бути наслідки?

Потрібно розуміти, що кібервійна точиться увесь час. Росія ж після 2022 року займає першість за кількістю наступальних операцій в кіберпросторі. Й цілями виступають Штати в тому числі. В 2016-2019 роках Росія проводила досить потужні операції проти Штатів. Й останні не виступали з відкритими звинуваченнями бо й самі «працювали» в РФ. Хегсет своїми діями дав офіційний привід на майбутнє для проведення атак, бо визнав що вони були.

👤Це є прямим прикладом нерозуміння ситуації й відсутності планування в заявах. Зрозуміло що ніхто операції не зупиняв, але підхід «аби сказати» тільки щоб сильніше показати «образу» - це не професійно. Й виправдання Пентагону через 2 дні після заяви також виглядали безглуздо.

🗞Conflict Capital |Підтримати

📈Звісно, певний прогрес уже є: Ч.2

BAE Systems піднялась на 17%, Rheinmetall — на 14%, Thales — на 16%, а Leonardo — на 10, Saab AB – на 11%, а Dassault Aviation – на 15%. Кошик європейських оборонних акцій Goldman Sachs зріс на 16%, встановивши новий рекорд і підвищивши річне зростання до 63%.
Коли акції дорожчають, компанії можуть простіше залучати додаткові кошти (наприклад, шляхом випуску нових акцій чи облігацій). Це дозволяє оборонним концернам інвестувати у нові виробничі лінії, модернізацію обладнання та розробку перспективних технологій (дрони, системи ППО, високоточні боєприпаси).

🗂З практичних кроків, тиждень тому, Rheinmetall ухвалив рішення про перепрофілювання 2-х автомобільних заводи для виготовлення військової техніки.

❗️Водночас слід усвідомлювати, що:

➡️Переозброєння Європи — довготривалий процес. Навіть за умови швидких політичних рішень виробничі лінії не розгортаються миттєво (однією з причин є саме сировинна база + виробничі спроможності у різних країнах).

➡️Розподіл коштів та квот на нові озброєння може бути складним, бо різні країни мають різні потреби і плани переоснащення власних армій. Так уряди можуть тимчасово дозволити вийти за межі Пакту стабільності та зростання (обмеження ЄС на 3% дефіциту й 60% боргу до ВВП).

Але це загрожує збільшенням витрат на обслуговування боргу. Якщо простими словами, то країни, котрі не витрачають "норму НАТО, 2% від ВВП" на оборону (Італія, Іспанія, Португалія і тд) різко візьмуть позики у банках, то позичальники вимагають вищий відсоток, аби компенсувати потенційні ризики (через нерозвиненість ВПК та менш стабільну економічну ситуацію).

До прикладу, Італія вже має держборг ~145% до ВВП, і різкий стрибок військових видатків може ще більше «труснути» її облігації.

👤Тому я вважаю, що у четвер ЄС все ж таки повернеться до варіанту створення фонду для фінансування ВПК, адже без спільної стратегії усі розмови та заяви про необхідність нарощувати виробництво зійдуть нанівець.

👍Якщо Вам цікава така тематика, підтримайте пост репостами та коментарями.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇪🇺🛡Масштабне переозброєння від ЄС? Ч.1

➡️6 березня нас очікує спеціальний оборонний саміт ЄС + Україна, котрий повинен поставить "всі крапки над і" стосовно стратегії розвитку та функціонування ВПК Європи для нарощення військового потенціалу як України так і Європи.

Так, от очікую від цього саміту змістовну відповідь європейських лідерів на проблеми військо-промислового комплексу, котрих реально вистачає :

➡️Недостатня виробнича потужність. Десятиліття «мирного дивіденду» призвели до того, що більшість оборонних підприємств у Європі працювали на низьких обертах. На виході, у ЄС немає чіткої структури ВПК (концерни розпорошені по країнах та у більшості випадків працюють на продукції "подвійного призначення").

➡️Бюрократичні та екологічні перепони: «зелена» політика ускладнює фінансування збройових компаній, яким виставляють жорсткі вимоги щодо стандартів, пов'язаних з екологією (близько 240 установ, котрі виступають у якості регуляторних органів та блокують стартапи).

Для кращого розуміння у 2023 році компанія Nammo (виробництво арт. снарядів) не могла розширити виробництво на своєму заводі біля Осло, бо весь запас електроенергії в регіоні вибрав дата-центр, що обслуговував Тікток.

➡️Станом на 2024 рік, понад 80% літію та 70% графіту для європейської промисловості надходило з КНР, а значна частина кобальту та нікелю (а також титан, ванадій) іще донедавна імпортувалася з РФ. Без цих металів неможливо робити сучасну військову електроніку, броню, авіакосмічні композити тощо. Тож окрім виділення коштів, ЄС мусить подбати й про стабільне постачання стратегічних ресурсів.

➡️І найголовніше — європейські країни часто реалізують оборонні проєкти на національному рівні без узгодження з іншими. Як результат відсутність стандартизації озброєння, частина якого йде до Європи, а інша до України.

🔄Частковим вирішенням цих проблем можуть стати (це я і очікую від цього саміту):

🛑Послаблення екологічних і бюрократичних норм (або принаймні їхнє тимчасове коригування) для виробників озброєнь. Це надасть де-факто надасть зможу "зайти" реальному потоку інвестицій до європейських оборонних компаній.

🛑Єдині оборонні замовлення на рівні ЄС: країни об’єднують потреби, замовляючи уніфіковані зразки зброї та техніки, що здешевлює виробництво та полегшує логістику. Тут велика надія покладається на створення спільного фонду (варіант Бербок) за логікою: країни Європи вкладають гроші у фонд, далі робиться замовлення у оборонних компаній.

❗️Важливий момент, що стратегію ЄС видаватиме та писатиме два ключових чиновники її уряду: віцепрезидентка (і за сумісництвом голова Європейського оборонного агентства) Кая Каллас і комісар (міністр) оборони і космосу Андрюс Кубілюс. Обидва з країн Балтії, котра постійно нас постійно підтримувала.

Вони пропонують диверсифікувати джерела сировини, уклавши угоди з Канадою, Австралією чи Норвегією, а також налагодити централізоване регулювання, аби зменшити регуляторне «роздроблення». По факту коротко про те, де у ЄС стратегічні проблеми.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇺🇸🇺🇦Враження після зустрічі Зеленського та Трампа

➡️Сьогодні буду детальніше говорити про висновки "діалогу" з Вашингтоном.

Зеленський потрапив у "капкан", залишений на Венса (саме так бачу його роль, за дипломатичними протоколами право говорити на публічних зустрічах він не має). Крім того, зауважив для себе цілий список маніпулятивних прийомів від американської сторони: підміна понять, газлайтинг, обезцінення, нав'язування інтересів, обвинувачення нас у тому, що ми винні у війні і т. д.

Що ж до того, чи мав би Зеленський підготуватися — так, використання перекладача чи зміщення акцентів (щось на кшталт Choice diplomacy, з питаннями: "Який світ ви хочете бачити?") було б більш доречним у деяких моментах. Також думаю, що це частково стосується нашого посольства у Штатах. Можливо було б також "просканувати" обстановку та надати відповідні рекомендації президенту.

➡️Що ми маємо на виході? Остаточно біполярний захід, де нашим союзником залишилася Європа. У перші години після зустрічі позитивно у бік України відреагували Німеччина, Велика Британія, Франція, Польща та ін. (в тому числі Урсула, Каллас та Кошта) + Австралія та Канада.

Завтра відбудеться зустріч європейських лідерів у Лондоні, про яку я детально розповів у минулому дописі + позачерговий саміт Європа + 6 березня у Брюсселі. Так от тепер їх роль набуває кардинально більшого значення, адже, крім обговорень напрацювань щодо пакетів допомоги, буде дискусія, щоб відкорегувати стратегію Європи щодо дій Трампа.

Окрім "головних локомотивів" (Велика Британія, Німеччина, Франція), ще одним вагомим об'єктом буде Італія. Сьогодні Мелоні заявила про необхідність екстреного саміту (Європа + США). Чому я вважаю, що це важливо:⤵️

Мелоні — "умовний місток" між Європою та Трампом. Нагадаю, що саме вона назвала Паризьку конференцію "антитрампівською". У п'ятницю в The Guardian з'явилася новина про зустріч Мелоні + Зеленський + Стармер напередодні зустрічі у Лондоні. Швидше за все вона та Стармер будуть займатися розбором польотів після візиту президента до США.

❗️А тепер до найцікавішого: під час зустрічі від Дональда прозвучала фраза "you don't have cards", що дослівно означає "у вас (Зеленського) немає карт".

Так от після цього у The New York Times з'явилася стаття про припинення непрямої підтримки України Штатами (включно з іншими видами військового фінансування, обміном розвідданими і підготовкою військових).

➡️Це може проявлятися в припиненні постачання ракет для тих же систем Patriot, які є дефіцитним ресурсом для Європи, адже єдиним виробником є США. Ракети також є у Японії та Південній Кореї, але у обох на законодавчому рівні це заборонено/ускладнено. Тому одним з варіантів обходу може бути закупівля у Штатів Європою, а потім передача їх Україні. Чому це можливо: ВПК США дуже залежить від європейського ринку, і просто так обмежити закупки Європи Трамп не зможе.

➡️Щодо розвідданих, то Велика Британія та Франція мають власні космічні розвідсистеми та просунуті аналітичні структури. Німеччина, Італія, Іспанія також користуються даними з супутників та сигналізаційних систем ЄС/НАТО.

Тут також потрібно згадати про Канаду, яку Трамп нещодавно хотів виключити з мережі обміну розвідданими Five Eyes (Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія, США та Канада). І у "розвідувальному" світі таке не залишається без уваги. Тому з такими тенденціями можна розглядати варіант створення нової системи розвідувальної мережі (без США), що буде допомагати нам моніторити ситуацію.

Однак масштаб американської розвідки (423 з загальної кількості діючих 957 супутників на орбіті належать США) буде складно замістити.

➡️Тренувальні "практики" залишаються під питанням, однак як показала практика: Європа вже фактично взяла на себе зобов'язання навчання нашого о/с + уміння працювати з технікою США у них також є.

➡️Відключення Starlink чи механізми "kill switch" (вимкнення дронів) я не розглядаю, адже перше це великі репутаційні ризики для Маска. Не тільки Штати та Україна використовують цю технологію. А щодо дронів, то у них завідомо немає таких механізмів.

🗞Conflict Capital |Підтримати

👤Чекаєте реакцію? Якісну аналітику поки надати не готовий. Передивіться доступні відео. Як хто б не відносився до певних посадових осіб, але я вважаю, що по-іншому ця зустріч просто не могла закінчитися.

➡️Трамп планував провести зустріч, підписати угоду про копалини (втамувати економічні інтереси), запросити Венса, який просто мав вивести Зеленського на емоції, щоб потім використати це як факт зневаги та виправдання того, що США не діятимуть повністю в інтересах України, та й не діють. Чого можна очікувати, коли претензії почалися одразу, починаючи з костюму?

➡️Трамп не очікував, що Зеленський дасть таку відповідь, бо ще ніхто не спілкувався з ними так на їх території.

🗂Чекаємо подальших заяв, особливо від Європи. Я думаю, що нічого фундаментально не зміниться. Трамп вважає, що у нас немає карт, але чи багато цих карт в нього самого? Наше завдання — "забрати" ці карти й диверсифікувати надходження від Штатів. Саме тому чекаємо на саміт ЄС+Україна, хоча тут і Трамп може розіграти "карту Орбана", щоб нагадати, що він тут головний. Будемо спостерігати, поки що так…

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇪🇺🇭🇺Саміт на роздоріжжі: чи зможе ЄС домовитися про допомогу Україні, і чому Орбан може бути лише вершиною айсберга?

🗂В заключній, третій частині про "Європейський дипломатичний фронт", писав, що 6 березня має пройти спеціальний оборонний саміт ЄС + Україна, де мають обговорюватися практичні кроки щодо підтримки України.⤵️

Моя думка, що темою стане пакет допомоги на 20 чи 30 млрд, а також ініціатива, анонсована Бербок, створити оборонний банк для захисту Європи на суму 700 млрд євро, який використовуватиметься для фінансування України. Якщо пакет на 20-30 млрд планують забезпечити прибутками від російських заморожених активів, то банк на 700 млрд може бути профінансований за рахунок спільного боргу або, можливо, випуску оборонних облігацій.

➡️Але одразу висвітлюю, що обидві ініціативи зараз пробуксовують через нездатність ключових країн прийти до згоди щодо об’єму допомоги та шляхів фінансування. Звісно, можна спустити всіх собак на Орбана, але окрім нього Італія, Португалія та Іспанія висловили незгоду з пропозицією про виділення пакету допомоги. А далі більше, Spiegel інформує, що цей пакет гальмували також Франція. Новини є відносно свіжими, вийшли два дні тому.

Низка країн (передусім Німеччина, Нідерланди, Швеція та Австрія) вже висловилися проти нових спільних боргових інструментів, тому випуск «облігацій оборони» поки не знаходить підтримки. Натомість розглядаються альтернативні шляхи фінансування, зокрема перерозподіл наявних ресурсів:

➡️обговорюється спрямування на оборонні потреби приблизно 90 млрд євро з фонду NextGenerationEU, які навряд будуть освоєні деякими країнами до дедлайну 2026 року;

➡️використання коштів фондів згуртованості (cohesion funds);

➡️можливе винесення витрат на оборону за рамки обмежень дефіциту та боргу ЄС, щоб держави могли інвестувати в армії без порушення фіскальних правил.

Саме тому перед 6 загальним самітом ЄС + Україна 6 березня, країни, які готові підтримувати Україну (це ті, що вже збиралися на Паризькій конференції та приїздили до України 24 лютого), зберуться в Лондоні 2 березня без України.

🔗Мета зустрічі наступна:

🛑має відбутися обмін напрацюваннями з підготовки, буде присутній Стармер, який тільки повернеться з перемовин з Трампом, якому має представити план з використання миротворців. А також, гадаю, буде присутній Антоніо Кошта, на якого покладена організація саміту 6 березня та "робота з Орбаном", про це далі;

🛑тут усі країни мають дійти згоди стосовно пакету допомоги та шляхів його фінансування, (щоб палки окрім Орбана не вставляли "свої", типу Іспанії;

🛑окрім того на ньому мають узгодити призначення спецпредставника ЄС для мирних переговорів, якого представлять вже 6 березня.

Саме тому 2 березня усі головні гравці мають дійти згоди й усунути непорозуміння. Також дуже важливо, як вони вирішать фінансувати пакет: якщо це буде пакет від ЄС, то він має бути затверджений усіма країнами-членами, або ж допомога формуватиметься на базі об’єднаних внесків країн-членів. Це означає, що Угорщина чи будь-хто інший не зможе одноосібно заблокувати рішення. Але поки все надто розмите.

🇭🇺Тепер стосовно Орбана: 25 лютого Туск сказав наступне в сторону Антоніо Кошта: "Я знаю, що тебе чекає непроста місія, зараз ти їдеш до Будапешта." Й того ж дня Кошта вже спілкувався з Орбаном. Тема очевидна: обороноздатність ЄС і саміт 6 березня, про це сказав сам Кошта. Перегляд багатьох видань деталей не знайшов. Є відео, на якому видно, що Орбан поводиться абсолютно розслаблено, ніби він займає головну позицію в діалозі. Але тут лише залишається гадати, чи зміг Кошта донести Орбану, що йому, ймовірно, знову потрібно буде вийти до туалету.

🔄Єдність серед усіх країн буде досягнуто, я не сумніваюся. Цікавить лише на яких умовах і в якому форматі буде виділено пакет. Подивимося на дії Орбана. Якщо чесно, то я впевнений, що він нічого не заблокує. Трамп за те, щоб ЄС переймала на себе фінансування, тому Орбан навряд чи піде проти Трампа та ЄС, який вже від нього втомився.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇷🇴Джорджеску поза грою? Короткий роздум на ніч💤

🗂З минулого посту про вибори в Румунії багато чого встигло змінитися:

➡️6 грудня Конституційний суд (далі — КС) скасував результати першого туру, де переміг Джорджеску (близько 22%).

➡️Опісля Джорджеску неодноразово намагався скасувати рішення КС. До цього підключився його сателіт — Очільник «Альянсу за об'єднання румунів» Джордже Сіміон, який займався критикою уряду та подавав заяви про припинення повноважень президента.

➡️10 лютого президент Румунії Клаус Йоганніс пішов у відставку (зараз обов'язки виконує голова Сенату Іліє Болоян) через заяву від Сіміона та сателітів, а також "бум" від Ласконі, чия партія це підтримала.

➡️Нещодавно був заарештований Джорджеску. Після обшуків у будинку Джорджеску було знайдено 10 000 000 доларів готівкою, квитки до Москви та зброю, включаючи гранати та гранатомети.
Є всі підстави вважати, що зброя може належати бійцям Румунської ПВК, яка раніше була помічена в ДРК, де вони без бою здалися бійцям угрупування М23. Сам Джорджеску пов'язаний з Горацієм Потрою, якого в Румунії називають "Румунським Пригожиним".

🔄Після оголошення про скасування почалися "ігри" між ультраправою опозицією, "ображеною" Ласконі та владою. Метою перших було максимально розкачати ситуацію в країні та "заскоком" вибити шанс для Джорджеску, щоб виграти на фоні образу "ображеного урядом лідера, який за все хороше та проти всього поганого" (де факто звичайний ультраправий популіст).

Й частково це вилилося в успіх — Клаус пішов у відставку, однак уряд Румунії, на мою думку, правильно "розіграв карти" та за рахунок затримання намагається розвернути все на 180 градусів. Затримання Джорджеску — це правильний спосіб збити інформаційну кампанію ультраправих.

👤У такому випадку думаю, що ситуація розвиватиметься наступним чином: останнього не допускають до виборів, а прокуратура підтверджує реальні факти зв'язків з Москвою та спробу повалення КС, що, як я вважаю, у них уже є на руках (вищесказане про обшуки може бути лише верхівкою айсберга). Й після цього залишається вибір між Даном (мером Бухареста, 25,4% підтримки) та Антонеску (кандидатом від влади, 15,8%).

Якщо ж слідство затягнеться, ми отримаємо ще більшу інформаційну кампанію, яку активно вестиме Сіміон, щоб втримати рейтинги (нещодавні рейтинги Джорджеску 38,4%) до виборів. У день затримання партії ультраправих ініціювали мітинги, які проходили біля суду.

🇺🇦Що це означатиме для України?

Загалом схильний вірити, що на виході ми отримаємо вибори без проросійських кандидатів, адже проти Джорджеску грають усі карти (час — ще 2 місяці + доказова база, яка буде надходити як від розвідувальних органів, так і від прокуратури після обшуків).

👥Що ж до інших імовірних кандидатів (Дана та Антонеску; найбільші рейтинги після Джорджеску), то проукраїнська позиція залишається такою, як і була. Когось конкретно виділяти як переможця не буду, оскільки до виборів ще далеко й усе може змінитися в залежності від політичних кампаній. Однак щодо України, позиція обох нам імпонує: зараз вона доволі прагматична і в міру позитивна: той же Антонеску не відвертається від України, але без миротворців (остання заява). Позиція Дана доволі схожа:
"...Це не є звичайною практикою для сусідніх країн бути в миротворчих військах, тому що завжди існує місцева напруженість, і в нашому випадку вона очевидна, Румунія-Росія, і тому добре, що приїжджають люди, які знаходяться далі, і в яких немає цієї місцевої напруженості. У будь-якому випадку, Румунія повинна продовжувати підтримувати Україну, тому що це питання її власної безпеки і безпеки Республіки Молдова...".

Однак все може змінитися на краще, адже слід усвідомлювати, що Румунія не може заявляти подібне через ризик активізації Сіміона чи Джорджеску, які легко зможуть трактувати "сміливу допомогу" Україні як підтримку фашистів чи щось подібне до того.

👍Друзі, бачу, що активність на каналі падає, тому прошу реагувати на публікації та активніше коментувати. Завжди радий почути Вашу думку.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇺🇸🇺🇦Чудо-договір про рідкоземельні копалини. Баш на баш від Путіна.🪆

➡️Одразу відзначу, що цей пост виключно думка автора, тому буду радий до конструктивного обговорення у коментарях та чаті.

Впродовж останніх днів пильно спостерігав за розвитком ситуації з договором. Хронологія подій така:

🛑У минулому дописі зазначав про візити двох європейських лідерів до Трампа (Макрон був у понеділок, а Стармер поїде завтра) та їх роль.

🛑У понеділок Путін збирає екстрену нараду щодо рідкоземельних копалин. Зміст: РФ може співпрацювати зі Штатами, надаючи ресурсну базу з ТОТ та самої Росії.

🛑В той же час Європа згущує фарби, запропонувавши свою угоду з Києвом. Далі заява була спростована. Чи був такий «трюк» попередньо запланований? Швидше за все, ні, адже практичної користі завідомо не було.

💬Для того, щоб зрозуміти, що відбувається, необхідно усвідомити два важливих моменти:

➡️Перший момент: Путін намагався здійснити «баш на баш».

По-перше, він шукає спосіб покращити своє становище в майбутніх переговорах зі США. Якщо американцям потрібні рідкоземельні копалини та інші ресурси, то пропозиція Росії може стати важелем тиску: мовляв, «Не лише Україна здатна забезпечити ваші потреби — ми теж можемо дати важливі матеріали, а в обмін просимо поступок».

По-друге, таким чином Путін намагався "розкачати" Україну, щоб ми швидше та без зволікань пішли вже на поступки Штатів та підписали угоду, не вигідну нам. Однак з практичної точки зору, говорити про те, що РФ дійсно готова ділитися з Вашингтоном ресурсами, коли у них під боком КНР, немає від слова зовсім.

По-третє, він сподівається, що Трамп чи інша адміністрація США, отримавши привабливу пропозицію, почнуть вести переговори про зняття санкцій і врешті-решт «задушать» тему безпекових гарантій для України.

➡️Другий момент: угода про копалини — це не про економіку, а про політику та гарантії.

До сьогодні ми не бачили навіть драфту угоди, однак завдяки унікальним інсайдерам отримували інформацію про те, що ми продаємо Україну ні за що. Однак, зауважу, що цього не сталося, адже після швидких "наскоків" Трампа, які доповнювалися погрозами та шантажем з боку самого ж Дональда, який встиг позагравати з РФ на тему копалин, ми відхилили усі "квазі вигідні угоди".

Після чого, як я переконаний, у адміністрацію Вашингтона не залишилося варіантів, як робити угоду більш адекватною для обох сторін аби підтримувати політичний імідж. Й сьогодні ця теза підтвердилася: угода про цифри та копалини перетворилася в юридичний документ, котрий відкриватиме маневр для подальшого діалогу. Тепер постає логічне питання: Чи підпише Україна договір про ресурси?

🗂Схоже, що так, адже ми вже затвердили, що у нас готова фінальна версія + свідомий представник від Трампа нещодавно заявив, що угода за півкроку від ухвалення. За наявною чернеткою, передбачається створення Фонду відбудови України (керуватимуть ним представники обох урядів), куди спрямовуватиметься 50% майбутніх доходів від розробки родовищ.

Тепер же документ наголошує на тому, що кошти мають реінвестуватися в Україну. Важливо й те, що у проєкті з’явився пункт про гарантії безпеки, на чому наполягала українська сторона (поки без деталей).

Перевага цього компромісу для Києва полягає у тому, що немає прямої втрати контролю над ресурсами, а також декларується можливість подальшого діалогу. Для американської сторони (особливо адміністрації Трампа) це шанс продемонструвати публічну "перемогу" — мовляв, угоду уклали, все йде за планом, а сам Трамп або його команда можуть записати це собі в актив.

🔄Загалом, нинішній формат "проєкту угоди" виглядає як взаємний компроміс, що дозволяє уникнути надмірних поступок із боку Києва, але й не забезпечує великих гарантій чи негайних вигод (не забувайте, що у нас лише драфт, а не повна версія угоди).

🔽Продовження у коментарях...

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇨🇳💬Як правильно "використати" Китай для противаги Трампу?

➡️Отож, як і обіцяв, спробую пояснити, як ми можемо використати Китай.

Головний меседж цього посту — загравання з Китаєм потрібне для балансування з точки зору комунікативної стратегії. Висновок дослідження в кінці посту, і він не радує. Варто розуміти ряд геополітичних аспектів, адже ця задачка зі зірочкою:

🛑Росія настільки залежить від Китаю, що вони не будуть ризикувати своїми зв'язками з Пекіном через дзвінки Трампа;

🛑зараз Китай, як і Європа, переймається, щоб останні події не перетворилися на пакт, укладений Трампом і Путіним за закритими дверима. Саме через це Китай нещодавно навіть відправив ветерана дипломатичної справи Хуа Чуньїна до Брюсселя;

🛑Китай слабо зацікавлений у контакті з Україною. Протягом останніх трьох років Китай здебільшого ігнорував українських дипломатів у Пекіні, дозволяючи мало зустрічей і не беручи участі в предметних перемовинах;

🛑відносини між КНР та ЄС холодні: Китай не готовий змінити свій підхід до торгівлі чи Росії, щоб сприяти певному зближенню з Європою.

🗂З цього ми розуміємо, що реальних практичних кейсів не надто багато. Єдине, що поєднує Україну + Європу з Китаєм, — страх залишитися за бортом. Тільки от КНР уже у більш виграшній позиції, ніж Європа. Росія дуже сильно залежить від КНР. Всі, хто скажуть: "А що робитиме КНР без російських енергоресурсів?", задайте собі питання: "А що робитиме Росія без грошей, які КНР платить, купуючи нафту?". Так, я вважаю, що Росія куди більше залежна від КНР, ніж КНР від Росії.

Зауважу, що я не виключаю практичних кроків між Штатами та РФ (наприклад, стосовно копалин), але я вважаю, що ці дії будуть узгоджені з Пекінським драконом. Про це буде написано окремий пост.

🇺🇦Тепер що робити Україні в стосунках із Пекіном? Ми маємо "підігрівати" страх Сі, що Путін його кине, і Трампу вдасться вбити клин між стосунками РФ та КНР. А для Трампа ми маємо казати про "план Б" й таке інше, щоб трохи зрівняти шанси. Це має бути щільна й спланована з Європою інформаційна кампанія, якщо все-таки буде прийняте рішення про її проведення, адже самотужки достукатися до КНР ми не зможемо.

👤Чому я вірю у цю ініціативу (саме інформаційну)?

➡️По-перше, зараз почали з'являтися підтвердження моєї тези про налагодження комунікації з КНР. А саме глава МЗС Сибіга, котрий розмовляв з китайським главою МЗС на Мюнхенській конференції, учора на форумі “Україна. Рік 2025” заявив:
Китай зацікавлений у справедливому завершенні війни в Україні. Після цього президент Зеленський також прозоро натякнув на "варіант Б" з КНР: "Я звик боротися до кінця, і тому я не хочу, щоб ми говорили про план Б, і зосередились на тому, щоб не втратити США. Китай — наш пріоритетний економічний партнер. Китай необхідний при обговоренні питань про територіальну цілісність і суверенітет. І якщо вони нам можуть допомогти в цьому пункті, у примушенні Росії, то чому ні...". Китай має бути присутнім, коли обговорюватимуть питання про територіальну цілісність і суверенітет України.
➡️По-друге, варто розуміти з яким посилом зараз рухається Трамп та його адміністрація. США, швидко вирішивши війну, стануть світовим лідером, котрий самотужки завершив найбільшу війну в Європі з часів Другої світової. Після цього Сі вже не буде на рівних з Дональдом, а останній візьме курс на стримання Китаю.

🔄Тепер більше до практичної площини, а саме до питання, чи дійсно ми можемо розраховувати на Китай у питаннях врегулювання.

➡️Економічна співпраця (аграрний сектор та рідкоземельні копалини). Обидва напрямки є пріоритетними для КНР.

Для кращого розуміння: поєднання українських покладів літію (близько 500 тисяч тонн) та зростання попиту на електромобілі та «зелену» енергетику в Китаї створює можливий напрям двосторонньої співпраці. Хоча КНР посідає друге місце в світі за покладами літію. КНР більше зацікавлена у титановій сировині (перший у світі імпортер) та графіті, необхідних для авіакосмічної та високотехнологічної промисловості.

🔽Продовження в коментарях...

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇩🇪✋Перемога Мерца, проте це не кінець

Фрідріх Мерц стає канцлером Німеччини, що було прогнозовано. Він формуватиме коаліцію із СДПН (партія Шольца), що теж досить очікувано. Те, що Блок Сари Вагенкнехт та Вільні демократи НЕ пройшли поріг в 5% дало можливість обійтися без Зелених в коаліції, чого Мерц не хотів, адже відносини з ними натягнуті.

💼Наразі він проводить перемовини з СДПН щодо коаліції та розподілу «портфелів». Ось цей момент є для нас надважливий. Мене цікавить кого запропонують на міністра оборони, економіки та фінансів + ще ряд ключових посад. Тому будемо слідкувати далі й писати пости на цю тему.

🇩🇪СДПН досить слабка, тому Мерц може їм спокійно навʼязати свої правила. А от 20% для ультраправих AfD це тривожний дзвіночок. До речі їх привітали Трамп та Орбан, й оминули перемогу Мерца.

🇩🇪Тому є ризики, що AfD, отримавши досить велику к-сті мандатів буде заважати Мерцу в прийняті рішень через Бундестаг, особливо якщо ці рішення будуть не будуть домовлені між ХДС/ХСС та СДПН (в середині коаліції), а це цілком можливо. Тому необхідно, щоб Мерцу вдалося налагодити співпрацю з колегами по коаліції, інакше підтримка AFD буде тільки збільшуватися.

➡️Медійно Мерц ще давно окреслив свої погляди стосовно геополітичних питань, про що я вже писав в ось цьому пості. Також, нагадую, він обіцяв передати ракети Taurus, тому особисто я очікую цих рішень. Також я очікую що Мерц зможе перейняти лідерство в Європі у Макрона та Урсули фон дер Ляєн, що цілком можливо. Поки нічого поганого в цьому немає.

➡️Я впевнений, що Мерц розумію становище, сформоване діями Трампа, й підтримуватиме консолідацію Європи. Більш того, виступатиме центом цієї консолідації. Тому слідкуємо, ставки досить високі й рішення необхідні.

👤До квітня ще продовжуватиметься формування уряду. Я не думаю що фестивалі цьому завадять, про що пишуть ряд видань. Тому поки Німеччина в перехідному періоді.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇪🇺Європа "піднімає градус" у Києві. Перші практичні кроки. Ч.3

🛑Європейський дипломатичний фронт: як ЄС готується до перемовин у Саудівській Аравії. Ч.1
🛑Дипломатичний фронт Європи розширюється. Ч.2

➡️Сьогодні у Києві зібралася ціла плеяда топ-естеблішменту ЄС і не тільки.

Серед присутніх у столиці були лідери NB8 (Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Швеція), а також представники Канади, Іспанії, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Євроради Антоніу Кошта.

📌Для себе відзначив декілька цікавих і важливих пунктів:

➡️По перше, по суті, бачимо продовження логіки: зрушення після двох паризьких самітів, що, як я вже писав, є прямим меседжем для нас про готовність Європи продовжувати підтримку. Як результат, ми отримали ініціативу ЄС щодо військової підтримки, яку представили сьогодні (подальше обговорення деталей відбудеться 6 березня).

Поки що цифри невідомі, однак, найімовірніше, можна розраховувати на 30 млрд євро, які обговорювали глави МЗС ЄС. Із позитивного — допомога формуватиметься на базі об’єднаних внесків країн-членів.

🚫Потенційно це означає, що Угорщина чи будь-хто інший не зможе одноосібно заблокувати рішення: на відміну від звичних механізмів ЄС, тут формується певна "об’єднана каса".

Крім того, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила план зі збільшення виробництва зброї в Європі, який, імовірно, також докладно обговорять уже 6 березня. Для України це означає впевненість у стабільнішому надходженні боєприпасів, техніки й коштів, а також посилення спроможностей Європи самостійно покривати ключові потреби української армії.

➡️По-друге, підтверджується припущення, що між країнами Європи формується складна «дорожня карта» ролей.

Якщо раніше йшлося насамперед про можливу «миротворчу місію», то тепер наголошено і на розподілі обов’язків у питаннях фінансової та військової допомоги.⤵️

Після саміту країни, найімовірніше, дійшли згоди, хто забезпечує боєприпаси, хто — підготовку військових, хто — ППО, а хто бере на себе логістику чи ремонт техніки.

Показово, що Данія, Швеція, Іспанія, Канада, Британія та інші анонсували додаткові мільярдні внески:
🛑Данія — €268 млн;
🛑Швеція — €100 млн на посилення ППО;
🛑Іспанія — €1 млрд;
🛑Фінляндія — €4,5 млн у фонд для відновлення критичної інфраструктури та гуманітарну допомогу;
🛑Канада — 25 БМП LAV III, 4 тренажери для F-16, боєприпаси і $5 млрд заморожених російських активів;
🛑ВБ — £4,5 млрд;
🛑ЄС — €3,5 млрд.
Для України це не лише фінансове й військове підживлення, а й сигнал: багато країн готові відкрито протистояти «трампівському» сценарію швидкого миру за рахунок українських інтересів.

➡️По-третє, в інформаційний простір виходить новий меседж лідерів ЄС і Британії: «Мирні переговори без України не відбудуться». Це підтвердив і Мерц, майбутній канцлер Німеччини (сьогодні також пройдусь по результатах виборів до Бундестагу).

🇫🇷🇬🇧Вочевидь, цей підхід узгоджується зі спільною дипломатичною стратегією, яку нині просувають Макрон і Стармер (французький президент прибув у БД сьогодні, британський прем'єр поїде у четвер). Першочергово мета поїздок — спроба не втратити зв'язок між Європою та США, про що дав зрозуміти Венс на Мюнхенській конференції.

Однак я вважаю, що, окрім цього, європейські лідери висловлять чіткий меседж Трампу: Європа також є важливим учасником у питаннях переговорів. Зокрема, The Times написало про зусилля Стармера та Макрона, спрямовані на те, щоб звести нанівець будь-які вимоги з боку США (чи особисто Трампа) і РФ щодо «термінової капітуляції» або «заморожування» фронту.

🇺🇦Для нас це означає суттєве посилення переговорних позицій: розрахунок на те, що Україна не опиниться в міжнародній ізоляції, коли Вашингтон вимагатиме швидкого припинення вогню.

👤Зрештою, поки що можемо говорити про поступове формування формату «Європа+», що об’єднує і членів ЄС, і скандинавські країни, і Канаду. Усе це — важливі кроки до створення фактичного безпекового альянсу, що здатен якнайменше залежати від коливань політичної кон’юнктури у Вашингтоні.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇪🇺Дипломатичний фронт Європи розширюється. Ч.2

➡️Декілька днів назад я писав про саміт топ-країн Європи в Парижі, де головною темою було дати відповіді на "запитання Трампа", підготувати можливий план дій, якщо Дональд все ж не відпускатиме газ та завершить війну без України.

Висновки після першого саміту були розмиті: ряд країн, як-то Данія, заявили, що збільшать витрати на оборону. Також оголосили, що ЄС готуватиме пакет військової допомоги на суму від 6 до 10 млрд. Тепер виділю позитивний момент:

➡️мало хто помітив, але після першого саміту парламент Нідерландів ухвалив резолюцію щодо можливої миротворчої місії в Україні. Також ряд країн, як-то Литва, висловилися особисто за себе. Я писав, що одна з головних мет саміту — відпрацювати план розгортання миротворців.

➡️далі в мережу "злили", що Стармер повіз Трампу напрацьований план розгортання миротворців.

Маленький негативний момент — Мелоні. Вона залишилася не в захваті від саміту, сказала, що проводити його без Трампа безглуздо та й взагалі розкритикувала Макрона за те, що проводячи саміт в Парижі, він заробляє політичні бали. Тепер я розумію, чому вона не повезла план Трампу особисто. Мелоні завжди була прихильна до України, й впевнений, так все й залишиться, але вона чітко дає зрозуміти, що обирати між ЄС та стосунками із Трампом вона не буде.

🗂Тобто на першому саміті зробили "макет, чернетку" й повезли її Трампу. Далі вчора було проведено другий саміт в Парижі, куди вже запросили більше країн, і перелік учасників досить оптимістичний. Кого запросили додатково: Норвегія, Канада, країни Балтії, Чехія, Греція, Фінляндія, Ісландія, Румунія, Швеція і Бельгія. Тобто це топ-прихильники України, а також частково "ображені" на Трампа. Це я про Канаду та Ісландію (роль останньої по-іншому пояснити не можу). Між цими двома самітами були постійні контакти:⤵️

🛑Трамп — Макрон;
🛑Рютте, Макрон, Стармер — Зеленський;
🛑Урсула, МЗС країн ЄС — Кіт Келлог.

📼Мета цих дзвінків — інформувати й уточнювати, така моя думка.

Поки результати замовчуються, я розумію наступне: на другому саміті ширшому колу країн надали макет плану миротворців або роздали інші "ролі". Тобто зараз формується проукраїнська коаліція країн, яка вже виходить за межі ЄС. Якщо другий саміт був успішний, то ми маємо за прикладом Стармера та парламенту Нідерландів у наступні дні побачити ланцюжок заяв відправки миротворців, які мають містити більшу конкретику — готовий або не готовий. Також можливо мають проявитися інші "ролі": країни Балтії не мають багато ЗС для відправки, але можливо буде інформація про використання їх інфраструктури для обслуговування військ.

Але все це мене напружує, адже тема "миротворців" звісно важлива, але не надто на часі, якщо ми будемо продовжувати воювати вже без Штатів. Видно, що Трамп починає атакувати Зеленського, адже він не виконує його умови "заплати копалинами й давай вже завершуй як є".

🛡Тобто якщо Європа готова продовжувати вести війну, то зараз мають випрацьовувати механізми збільшення виробництва боєприпасів, техніки, рішення стосовно збиття ракет на прикордонні із Україною й таке інше. Я сподіваюсь, що це було обговорено на двох паризьких самітах.

➡️Що робити?

Чого хоче Трамп, я зрозумів: якомога швидше закінчити війну, не зважаючи ні на кого, Зеленський так не хоче, тому Трамп його атакує. Це все я розумію, дипломатичний етикет він не вивчав. Чого хоче Європа — поки не розумію. Більшість країн медійно підтримали легітимність Зеленського, але дій все ще немає. Розробляють план миротворців, АЛЕ це лише гарантії миру, а не інструменти його досягнення.

🔄Тобто тут є моменти: слід готуватися відмовити США та втратити їх підтримку, і це можливо, якщо ЄС збільшить власні видатки на оборону й буде готовим перекрити допомогу. Але поки сигналів, що ЄС до цього готується, немає. Отже й ми поки не можемо прямо послати Трампа.

👤Тому я анонсую відповідь на це темою наступного посту: потрібно збирати делегацію до Китаю, якому розігрувати продовольчу карту, карту копалин, плацдарм у Східну Європу й таке інше, щоб збалансувати дії Трампа.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇩🇪Мерц на порозі влади: Нова ера для європейської політики?

➡️Вчора намагався розібратися в деталях «домовленостей для домовленостей» в Саудівській Аравії – наразі складаю свої висновки. А тепер хочу повернути увагу до Європи…

Вже 23 лютого у ФРН відбудуться вибори до Бундестагу. Лідером перегонів залишається блок ХДС/ХСС з Фрідріхом Мерцем (останні опитування показують 27%), який, за всіма прогнозами, має всі шанси заволодіти верховенством та стати наступним канцлером. Такий результат послужить позитивним сигналом як для європейської політики, так і для України – про це писав уже раніше.

🇩🇪Чи є перемога Мерца передбачуваною?

Скажу, що так. Слід зазначити, що традиційно ХДС/ХСС утримують міцні позиції в західних та південних регіонах Німеччини, і сучасна соціологія свідчить про їхній невеликий, але стабільний відрив від конкурентів. Незважаючи на давній альянс із ХСС у Баварії, Мерц не лише об’єднав традиційних консерваторів, але й привабив поміркованих виборців, що вагаються між лівоцентристською СДПН та прихильністю до більш жорстких підходів у питаннях міграції й економіки.⤵️

На міжнародній арені це означатиме, що Берлін знову вийде на передній план, активно підтримуючи санкції проти РФ та надаючи допомогу Україні. Сьогодні в ХДС/ХСС переважає фракція, яка виступає за активну підтримку Києва, зокрема в військово-технічній сфері (серед яких і можливість передачі системи Taurus). Сам Мерц неодноразово наголошував: «Ми маємо бути послідовними в захисті європейських цінностей».

*Для нас це ясний сигнал: при владі консерваторів можна очікувати продовження поставок зброї та посилення санкцій проти Росії.*

🇩🇪Найбільший виклик для Мерца та його колег представляє не ліві сили, а правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Ця партія активно набирає популярності серед протестних настроїв, особливо в східних регіонах. Все частіше лунає думка, що AfD може забезпечити блокуючу меншість, яка унеможливить ухвалення важливих рішень, що стосуються і нас.

➡️У такому випадку навіть перемога Мерца не гарантуватиме стабільності – консерваторам доведеться докладати надзусиль для просування власних ініціатив у парламенті.

➡️Ситуацію ускладнює й те, що майже кожен п’ятий виборець досі не визначився. На фоні цього у соціальних мережах, зокрема на платформі X (колишній Twitter), розгортається «інформаційна кампанія» з акцентом на AfD. Ілон Маск, очевидно, використовує всі можливості для втручання у вибори, просуваючи контент, пов’язаний з ультраправими, що, без сумніву, грає на руку AfD, яка вже вміє «ловити» незадоволених виборців.

🇺🇦Підтримка України під загрозою? Щодо зовнішньої політики, розбіжності між партіями досить великі. ХДС/ХСС та «Зелені» вважають, що санкції проти РФ є необхідними, а підтримка України має бути рішучою. На противагу, AfD виступає за скасування або послаблення санкцій, вважаючи їх шкідливими для німецької економіки, тоді як ліві сили, такі як Сари Вагенкнехт (BSW) та Ліва партія (Die Linke), відстоюють ідею вирішення конфлікту виключно дипломатичними засобами. Без сумнівів, питання військової допомоги та санкційної політики стане справжнім «камінцем спотикання» у новому парламенті.

Підсумовуючи можливі сценарії, можна сказати: найбільш вірогідним наразі є перемога Мерца, що відкриє умови для активнішої ролі Німеччини в Європі та посиленого сприяння Україні. Проте стабільність майбутнього уряду залежатиме від того, наскільки блок ХДС/ХСС зможе протистояти впливу AfD. Як кажуть, «мисливець біжить, але й дичина не дрімає» – на політичному горизонті кожен відсоток може стати вирішальним.

👤Якщо «Альтернатива» отримає занадто великий відсоток голосів, консерватори можуть опинитися з блокуючою меншістю, і тоді поняття «німецька політика» ризикує стати синонімом «безкінечного застою та суперечок».

🗞Conflict Capital |Підтримати

👋Друзі, позитивна новина!

Ми закрили масштабний збір для 3 ОШБр. Дякую кожному, хто приєднався та задонатив.

💳Загалом було зібрано 51070.20 грн. 46954 грн через монобанк та 4116 грн через PayPal.

📍За результатами розіграшу розписана артилерійська гільза прямує до Наталії Захараш. Прошу звернутися у бот зворотного зв'язку для отримання призу: @ConflictalBot

P.s. Маленьке прохання від адміна зарядити канал (особливо для тих, хто вже має Telegram Premium).

🗞Conflict Capital |Підтримати

🛢🚫Санкції проти тіньового флоту: російська нафта під замком?

👋Результати розіграшу зі збору будуть завтра, тому очікуйте, а поки повернемося до теми...

Минулого місяця Штати оголосили про суттєве розширення санкцій проти російського «тіньового флоту».

➡️За даними CSIS із посиланням на Міністерство фінансів США, до списку потрапило 183 танкери, що фактично подвоїло загальну кількість підсанкційних суден.

➡️Під обмеження потрапили всі спеціалізовані шатлові танкери, які транспортують нафту з арктичних і тихоокеанських проєктів РФ, оператор китайського термінала Shandong United Energy Pipeline Transportation Co. (разом із дочірньою структурою), а також російські «Газпромнафта» й «Сургутнафтогаз», які разом забезпечують майже 30% морського експорту нафти з Росії.

➡️До санкційного переліку також додали трейдерів, які користуються непрозорими схемами збуту, та страхові компанії, що обслуговували «тіньовий флот».

📊Наслідки вже відчутно в Азії, де Китай у лютому скоротив імпорт російської нафти на 50% (з 1,05 млн до 500 тис. барелів на день). Трейдери уникали підсанкційних суден і терміналів, аби не наражатися на вторинні санкції.

Індія, навпаки, ще збільшила купівлю (до 1,71 млн барелів на день), однак далі ситуація може змінитися, бо страховим компаніям і портам стає дедалі складніше працювати, адже фрахт (плата за перевезення) зростає в рази.

🗂Ключовий фактор успішності санкцій — страх перед вторинними обмеженнями. Якщо раніше Росія обходила заборони за допомогою тіньових флотів (за принципом використання кораблів під іншим прапором), то тепер порти та трейдери, що допомагають Москві, ризикують опинитися під ударом з боку США.⤵️

Унаслідок цього суттєво зросли витрати на логістику (якщо приймати рос. нафту, то висилати інше судно, котре "забере" нафту і вже тоді зайде у порт/термінал), змінились умови страхування суден (страхування поки не підсанкційних суден зросло), а знижки, які РФ пропонувала раніше, тепер не настільки привабливі (знижка за барель Brent впала з 5 до 2-3$)

🇪🇺На фоні американських рухів, схожа європейська ініціатива знайшла продовження. Якщо точніше, то почалися розмови про "захоплення танкерів" тіньового флоту РФ. Для кращого розуміння, половина підсанкційної нафти "пливе" через Фінську затоку. Поки що успішні кейси можна порахувати на пальцях (судно Eagke S, затримане Фінляднією).

🔄Однак наразі головним питанням залишається час реалізації (мова йде уже про виключно бюрократичні дилеми, як от юридичні механізми). Сподіваюсь, що проміжного вирішення можна буде очікувати ближче до березня-квітня, адже подібні рішення повинні надійти також стосовно СПГ.
Новий єврокомісар з енергетики та комунальних послуг Ден Йоргенсен у грудні пообіцяв розробити та впровадити за перші 100 днів своєї роботи план (тобто до кінця березня), що дозволить остаточно розірвати всі енергетичні зв’язки Європейського Союзу з Росією. Суть, скоріше за все, полягатиме у забороні перевалки СПГ на термінали у Європі.

🇺🇦Україна ж у цей час активно завдає ударів по нафтопромисловій інфраструктурі РФ, посилюючи санкційний тиск. Зокрема, сьогдоні вдалося вивести з ладу одну з найбільших станцій «Кропоткінська» в Краснодарському краї, що блокує транзит казахстанської нафти. За інформацією Bloomberg, Росія, ймовірно, була змушена тимчасово припинити ще один важливий маршрут постачання через порт Усть-Луга на Балтійському морі після ударів безпілотників по насосних станціях.

Такі удари відчутно ускладнюють логістику для Москви. Цільові атаки на НПЗ і перекачувальні станції шкодять обладнанню, яке важко або неможливо швидко відремонтувати чи замінити через санкції. Це означає не лише оперативні втрати, а й потребу шукати альтернативні маршрути та термінали для експорту. Відповідно, логістичні витрати зростають, а канали збуту звужуються.

🔽Продовження у коментарях...

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇪🇺💬Європейський дипломатичний фронт: як ЄС готується до перемовин у Саудівській Аравії

➡️Поки всі чекають коментарів про початок підготовки до перемовин у Саудівській Аравії, я хочу розповісти про те, яка дипломатична підготовка триває в Європі — і, повірте, вона не менш цікава.

Що важливо: Європа намагається виступити єдиним фронтом і вже робить кроки, щоб її голос не оминали у майбутніх домовленостях щодо війни в Україні. Про це свідчить низка заяв лідерів, міністрів оборони та закордонних справ. Головна думка — «жодних перемовин без ЄС».

🔄Хоч Мюнхенська конференція й закінчилася, процеси консолідації в Європі продовжуються. Кая Каллас провела спільну зустріч із головами МЗС, де головною повісткою стало те, що будь-який документ про Україну без ЄС провалиться. Також на цій зустрічі мав бути присутній Кіт Келлог. Два висновки, які я для себе взяв:

➡️Зустріч була потрібна для «звіряння годинників» — узгодження спільної політики між МЗС провідних країн. Келлог мав відповісти на запитання від МЗС ЄС, а вони, своєю чергою, хотіли донести свою позицію.

➡️Увага, припущення: виникає відчуття, що Трамп може обмежувати участь Келлога в процесах, адже принаймні відомо, що його не буде в Саудівській Аравії. Потрібно зазначити, що прямих офіційних підтверджень цього поки немає, тому це радше припущення, ніж доконаний факт.

Далі йде надважлива зустріч, яка сьогодні проводиться за ініціативи Макрона в Парижі. Чим цікава ця зустріч? Це загальноєвропейський «круглий стіл», де присутні не просто голови провідних країн ЄС, а саме «направлінці»: Італія, Франція, Польща, Велика Британія, Німеччина, Данія (як представник Скандинавії), Рютте — дипломатія НАТО, та Урсула фон дер Ляєн — представниця юридичної й бюрократичної сили ЄС. Така широка участь свідчить про прагнення Європи розробити план дій на різні сценарії, зокрема якщо Трамп дозволить чи, навпаки, спробує обмежити участь ЄС у подальших кроках. При цьому:

США розіслали ЄС список питань щодо залученості Штатів, ЄС, а також як і якими методами припиняти війну. Європейським країнам пропонують визначити, хто, які ресурси та ініціативи може надати.

Сьогоднішня зустріч у Парижі має на меті «звести все до купи»: підготувати чітку спільну позицію та відповіді на запитання США. Чим детальніше й конкретніше вони будуть, тим вищі шанси, що ЄС не оминуть у переговорах.⤵️

👥А що буде далі? Далі Стармер їде до Вашингтона, щоб передати весь напрацьований матеріал Трампу. Чому саме Стармер? Судячи з усього, він сам зголосився на цю роль, намагаючись показати, що Велика Британія досі є важливим гравцем попри Brexit. Але тут виникає питання, чи готовий Трамп слухати саме Стармера, адже нещодавні випади Ілона Маска натякнули, що його позиція не дуже подобається американському істеблішменту. Логічніше було б побачити когось на кшталт Мелоні, до якої Трамп ставиться прихильніше. Хоча, можливо, у самої Мелоні зараз свої внутрішні італійські клопоти, і тому їй не до такої місії.

🇩🇪Також присутність Шольца на цій зустрічі теж під питанням. Адже на посаду, як кажуть, «от-от» може прийти Мерц, який відповідатиме за позицію Німеччини та має більш рішучу риторику. Тут у мене дві думки:

🛑Або зустріч настільки необхідна, що ніхто не чекатиме офіційної заміни Шольца на Мерца, і це говорить про те, що перемовний процес уже в розпалі.

🛑Або я перебільшую роль цієї зустрічі.

🇺🇦Далі така ж зустріч має відбутися з Україною, про що обмовився Макрон, але офіційного анонсу поки немає. Втім, очевидно, що без Києва всі плани щодо припинення війни так і залишаться суто теоретичними. Українське керівництво неодноразово наголошувало, що не прийме угоди, ухвалені без його безпосередньої участі та згоди.

🔽Продовження у коментарях...

🗞Conflict Capital |Підтримати

➡️Лавров - Рубіо, Трамп - Путін ( в Саудівській Аравії), МЗС РФ - МЗС США…
Так-так, вибачаюсь що пишу загадками, але тему наступного посту ви зрозуміли.
Оперативна думка наступна: або Трамп вирішив начхати на всіх, або це є тим самим «встановленням контакту» між сторонами, просто з цього зробили супер медійний прецедент. Я ставлю на останнє.

➡️Якщо щось й буде, то це квітень-травень, початок літа. Ця думка основана на датах зустрічей між Штатами та КНР, а консультація потрібна. Також за час мають пройти ще ряд міжнародних заходів та зустрічей.

🔗Панове, збір офіційно закрито.

Пишаюсь, це нічого не сказати. Це найбільший збір за весь час. Закрили швидко. Чекаємо звітів та розіграшу.

Я працюю для вас далі, часу має бути більше. Дякую за очікування. Як вам якість?

Ч.2 (продовження)

💬Аналіз подій свідчить, що адміністрація Трампа допустилася низки дипломатичних прорахунків у своїй комунікаційній стратегії. Розрахунок на швидкий і рішучий тиск на Україну та Європу не виправдався, оскільки обидві сторони виявилися готовими до відстоювання власних інтересів.

➡️За таких умов Вашингтону доводиться шукати нові підходи, а часом і «відхрещуватися» від окремих заяв. Судячи з реакції в Сенаті, не всі ключові американські політики були поінформовані про справжні наміри вузького кола людей, яке просуває цю ініціативу.

➡️Відтак вимальовується картина авантюрного підходу Трампа й його найближчого оточення, де швидкість ухвалення рішень переважає над їхньою якістю.

Певну роль у врегулюванні ситуації відіграє і зустріч керівника Офісу Президента Андрія Єрмака з Келлогом, який продовжує виконувати функцію «доброго поліцейського» у порівнянні з іншими представниками американської адміністрації. Існує припущення, що подібний поділ ролей може бути частиною загальної стратегії Вашингтона, покликаної забезпечити кілька паралельних каналів комунікації.

👤Утім, уже очевидно, що основний план щодо пришвидшеного тиску на Україну й ЄС наштовхнувся на чітку протидію та викликає значні внутрішні суперечності в самих Сполучених Штатах.

І стосовно того, що Путін вже команду збирає для перемовин. Звісно це може бути й правдою, але тоді можна вважати, що буде домовленість між Штатами та Росією без України та ЄС, чому останні намагаються запобігти. Я ж поки що вважаю, що цим Путін просто підливає масла у вогнище, щоб показати "так-так, вже все домовлено, ви нічого не зміните". Як мінімум ще не було консультацій із КНР, тому поки думка така.

Отже, поточна ситуація продемонструвала: тиск на Україну та Європейський Союз із метою досягнення поспішних домовленостей не лише не дав очікуваного результату, а й призвів до консолідації позицій ЄС та посилив незалежність української дипломатії. Геополітичні реалії вимагають від Вашингтона переоцінки власних підходів, адже монолітна європейська підтримка України і внутрішній спротив у США ставлять під сумнів ефективність авральної стратегії Трампа.

➡️Нині подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки офіційні представники Сполучених Штатів виявляться готовими відмовитися від ультимативних форм тиску та включитися в повноцінний діалог із ключовими європейськими партнерами і, безумовно, з Україною як самостійним та важливим учасником міжнародної системи безпеки.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇺🇸🔽Гра навабанк не спрацювала: як ЄС і Україна зупинили поспішні домовленості Білого дому

❗️Друзі, ЗБІР для 3 ОШБр. Залишилось 4,5 тис.

➡️Упродовж останнього періоду Сполучені Штати, а передусім вузьке коло осіб, наближених до адміністрації Трампа, посилили зусилля, спрямовані на політичний тиск як на Україну, так і на Європейський Союз.

🗂Одним із проявів цього стала низка заяв, покликаних залякати європейських партнерів можливим скороченням чи виведенням американських військ із Європи. Такі сигнали пролунали, зокрема, від Хегсета, чиї висловлювання про «тимчасовий» характер дислокації військ США в Європі супроводжувалися публічними виступами представників республіканського крила MAGA, котрі відкрито піддають Європу критиці з метою посилення на неї тиску.

➡️Водночас ці ініціативи дедалі виразніше наштовхуються на скоординовану позицію європейських країн. Помітно зросла частота зривів запланованих зустрічей між представниками адміністрації Трампа та лідерами ЄС (зокрема скасування зустрічі Вєнса з канцлером Шольцем т).

➡️Натомість у самому Європейському Союзі спостерігається консолідована політика, що відображає єдність підходів до безпекових викликів. У своїх заявах лідери держав—членів ЄС наголошують, що поступки Трампа на користь Путіна формують серйозний ризик не лише для України, але й для всієї Європи.

➡️Про реальну налаштованість ЄС свідчать оголошені Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн плани щодо збільшення витрат на оборону для кожної з 27 столиць ЄС, а також згадка про «положення про надзвичайні ситуації», що раніше вживалася досить рідко й радше в теоретичному контексті.

🇩🇪Подібна позиція європейської спільноти резонує і з останніми заявами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, котрий зазначив, що, заявляючи про відмову України від членства в НАТО та неможливість повернення нею кордонів 2014 року, Трамп фактично «знімає з переговорного процесу два ключові пункти». Ба більше, з огляду на його міркування про миротворців, які нібито не підпадають під дію п’ятої статті Статуту НАТО, Сполучені Штати додатково посилають Росії сигнал про відсутність гарантій безпеки для міжнародних миротворчих контингентів. Це можна розглядати як своєрідне заохочення з боку Трампа до будь-яких «випадкових» провокацій чи атак проти миротворців, адже Росія отримує натяк на те, що їй не загрожуватимуть суттєві наслідки.

🇺🇦Важливий компонент розвитку ситуації — позиція України. Коли Скотт Бессенет представив домовленості щодо ресурсів, Президент Володимир Зеленський відмовився їх підписувати та ініціював доопрацювання документа. Така позиція викликала невдоволення американських партнерів, і на Мюнхенській конференції під час зустрічі з тим же Вєнсом Сполучені Штати, імовірно, повторно намагалися досягти підписання угоди. Водночас паралельно Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль публічно заявив про готовність до співпраці з Європейським Союзом у сфері корисних копалин, що пролунало як чіткий сигнал: Україна має альтернативи та прагне зберегти простір для власного політичного маневру.

Додатковий імпульс єдності Європейського Союзу та його готовності підтримувати Україну підтвердила оприлюднена «Паризька заява» міністрів закордонних справ Франції, Великої Британії, Іспанії, Італії, Польщі, Німеччини, високого представника ЄС та України. У ній задекларовано спільну позицію щодо неприйнятності будь-яких сепаратних домовленостей із російською стороною.⤵️

Цей крок підкреслює прагнення ЄС зберігати трансатлантичну єдність і дає США чітко зрозуміти, що позиція Європи залишається непохитною: безпекова ситуація в Україні безпосередньо стосується колективних інтересів ЄС, а «мир на правах Путіна» розглядається як удар по всій європейській безпеці.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🌊Панове, прошу підтримати збір. Зібрали майже 20 000. Хлопці чекають дронів. Я вірю у нашу спільноту.

За це буде проведено розіграш. Маленьких сум не буває. Нас 10 тисяч. Кожен по 3 гривні й все. Якщо можете більше, прошу допомогти. Втомилися від цього, але треба.

💳Реквізити для донату:

🛑Monobank: https://send.monobank.ua/jar/5wMUVZ2Pkc
🛑PayPal: imak47742@gmail.com

👤Панове, уважно слідкую за політичними візиту в Україну. Також реакція Європи приємно радує. На цю тему й очікуйте пост.

Думав зробити пост сьогодні, проте вирішив почекати й дати більш широку думку. Своєю можете ділитися в коментарях. Дякую

🇨🇳💰Великий китайський гаманець: як Пекін заповнює вакуум після скорочення USAID

➡️Після часткового згортання програм USAID у світі утворилася помітна прогалина, яку, як виявилось, швидко почав заповнювати Китай.

Попри те, що суми американської допомоги в окремих країнах були порівняно невеликими, вони відігравали важливу роль у критичних напрямках — від інфраструктури й соціальних програм до продовольчої безпеки. Зі скороченням цієї підтримки інвестиції Китаю стали чи не єдиним доступним джерелом для багатьох урядів.⤵️

Результат — стрімке зростання впливу Пекіна, який «купує» собі геополітичну присутність через масштабні кредити, будівництво доріг, портів, аеропортів та енергетичних об’єктів (це ми вже бачили на прикладі країн Африки та М'янмі).

🇸🇴Показовим є приклад Сомалі, де американські кошти покривали від 30% до 35% національного бюджету: близько 378 млн доларів було закладено в зобов’язаннях USAID за 2022 рік, а фактично перераховано близько 338 млн.

Це гуманітарні та продовольчі програми, без яких держава, що перебуває у стані перманентного конфлікту, не здатна забезпечити елементарний рівень соціальних послуг.

➡️Із припиненням чи зменшенням такої підтримки Китай отримує можливість увійти в економіку Сомалі на вигідних для себе умовах (учора посол Китаю в Сомалі Ван Юй зустрівся з міністром закордонних справ Сомалі Ахмедом Моаллімом Фікі, могли обговорювати цю тему). З огляду на критичну важливість узбережжя Африканського Рогу для світової торгівлі, Пекін потенційно здобуває там логістичний і військово-морський плацдарм, що доповнює його базу в сусідньому Джибуті.

🇳🇵У Непалі суми були скромніші — близько 90 млн доларів на рік (0,6% бюджету), однак і цього вистачало, аби впливати на ключові реформи чи соціальні ініціативи Катманду.

➡️Китай, маючи за мету протистояти впливу Індії в Гімалайському регіоні, уже зводить аеропорт у Покхарі й обговорює будівництво залізниці від Тибету до непальської столиці. Крім суто інфраструктурних вигод, це дає Пекіну змогу закріпитися на південних підступах до Тибету й постійно тримати в полі зору інтереси свого головного геополітичного суперника в регіоні — Делі.

🇨🇰Менш масштабно, але також відчутно, це відбувається на Островах Кука, де американські програми могли покривати до 1% бюджету. КНР запропонував фінансувати модернізацію систем водопостачання, державних установ і, що ще важливіше, поступово отримає доступ до широчезної виключної економічної зони (цього тижня прем’єр-міністр Островів Кука Марк Браун відвідає Пекін, щоб підписати угоду про стратегічне партнерство).

➡️Це відкриває можливості для китайських риболовецьких флотилій та видобутку корисних копалин на океанічному дні, а також створює передумови для розширення «ланцюга» китайської морської присутності в Тихому океані. У результаті Пекін здобуває додатковий інструмент впливу поблизу країн, які історично координують політику з США, Австралією та Новою Зеландією.

🇨🇴У Колумбії масштаб допомоги через USAID був більший у доларовому виразі (понад 400 млн доларів на рік), але менший як відсоток бюджету (близько 0,4–0,5%). Ці кошти спрямовувалися на програми розвитку, боротьби з наркотрафіком і підтримку мирного процесу.

Однак навіть таку «невелику» втрату країна прагне компенсувати. Китайський консорціум уже будує першу лінію метро в Боготі (проект вартістю 5–6 млрд доларів), закуповує активи в нафтогазовому секторі й проявляє зацікавленість у колумбійських морських портах.

➡️Стабільний доступ до ресурсів і логістичних шляхів у Латинській Америці не лише гарантує Пекіну диверсифікацію поставок, а й послаблює монопольний статус США як геополітичного лідера в Західній півкулі.

🗂У результаті Пекін отримує стратегічне закріплення в регіонах, де історично панували Сполучені Штати. Не дивно, що на додачу до Сомалі, Непалу, Островів Кука чи Колумбії дедалі частіше говорять про Південний Судан, Ліберію, Гаїті — там американська допомога перевищувала 10% бюджету, й тепер виник справжній вакуум, готовий до заповнення китайськими коштами.

🗞Conflict Capital |Підтримати

🇲🇩🔄За лаштунками газових угод: Як РФ втрутилась у придністровську газову кризу

❗️Друзі, ЗБІР для 3 ОШБр. Зробіть донат! Це важливо, ваші донати - ліквідовані орки.🐽

Відмова Придністров’я від 60 млн євро європейської допомоги викликала закономірне запитання: якщо можна було безкоштовно отримати газ та вирішити енергетичну кризу, навіщо звертатися до складніших механізмів постачання?

🇪🇺Чому Тирасполь відмовився від гранту ЄС?

Європейський грант виглядав би ідеальним розв'язанням: Тирасполь міг отримувати газ, не витрачаючи власних ресурсів, а натомість виконати кілька вимог Євросоюзу — від регулювання тарифів до дотримання прав людини.

Проте цей формат із самого початку конфліктував з інтересами Москви. Росія не бажає, аби Придністров’я хоч якось виходило з-під її впливу; відповідно, будь-яка серйозна співпраця з ЄС, що передбачає виконання "умов цивілізованого світу", суперечить політичній логіці Кремля.

Тож Тирасполю довелося обирати: взяти європейські кошти та ризикувати втратою "дружби" з РФ чи залишитися під захистом Москви. Вочевидь, вибір зроблено на користь останнього.

🇭🇺Чому газ надходить саме від угорської компанії?

Перш за все слід розуміти, що "Газпром" не бажає напряму продавати газ Придністров'ю через страх перед арештами свого ресурсу в Європі та новими санкціями. Тому вигідно знайти європейського посередника (угорська компанія як раз для цього підходила), який би оформлював операції від власного імені, позбавляючи РФ бюрократичних та юридичних проблем.

🔄Отож, як виглядає схема: постачати газ тепер буде угорський трейдер MET Gas and Energy Marketing AG (колишній представник Ласло Шуч, котрий займав високі посади, мав зв'язки з РФ). Платитиме за нього компанія з Дубая — JNX General Trading L.L.C (скоріше за все вона грає роль "транзиту" з РФ через яку надходитимуть кошти).

По суті, перша виступає в ролі "офіційної вітрини" газових поставок, а остання — як "гаманець".

Поточна домовленість розрахована буквально на кілька тижнів (з 13 числа до кінця лютого). Питання: чому настільки короткочасний договір? Відповідь: Московія швидше за все намагається "прощупати" свої втрати, як ляльковід Придністров'я.

➡️Нагадаю, що на початку року середній добовий транзит газу до Придністров’я становив 2–2,5 млн кубометрів, тож цей "тестовий" період потрібен, аби зрозуміти, наскільки стійкою є нова схема поставок і які фінансові ризики вона несе.

➡️Крім того, Тирасполь має виконати низку вимог Кишинева — від звільнення політичних в’язнів до демонтажу частини блокпостів. Наразі для РФ такі умови є достатньо вигідними. Я б навіть сказав, що відкупилися "малою кров'ю". Однак питання у тому, які подальші вимоги може висунути Молдова, щоб продовжити такий транзит.

🇺🇦Яка роль України у можливій схемі постачання?

За даними "Оператора ГТС України", угорська MET Group розглядає транзитний маршрут через територію України, щоб газ із Угорщини доходив до Придністров’я.

Ми можемо отримати й свої переваги: ті ж транзитні платежі (в середньому від 2,5 до 3 доларів за тисячу кубометрів на 100 км газогону) або ж підтвердження статусу надійного транспортера газу для європейських партнерів. Утім, майже впевнений, що ніякого транзиту не буде, адже грати на користь противника ми не будемо.

💬Отож, поки РФ здійснила маневр та викрутилась з цієї ситуації, але далі залишається хід за Європою (особливо Молдовою) та за нами, адже у нас є можливість лобіювати позицію розширення умов для Тирасполя.

🗞Conflict Capital |Підтримати

👤Друзі, доброго вечора. Анонсую мега важливий збір на дрони для 🇺🇦3 ОШБр

❗️Сьогодні звертаюсь до Вас із важливим проханням. Мета збору — 50 000 грн.

➡️Бійці 3 ОШБр щодня ризикують своїм життям на фронті, захищаючи нашу землю. Вони потребують сучасних технологій та обладнання для ефективної боротьби з ворогом. Одним із найбільш необхідних інструментів у цій війні є дрони, які допомагають у розвідці, коригуванні вогню та забезпеченні безпеки наших бійців.

➡️Ми організовуємо МЕГА збір коштів на придбання дронів для 3 ОШБр у розмірі 50 тис. грн. Кожна гривня має значення! Ваш внесок допоможе забезпечити наших військових необхідними засобами для виконання їхніх завдань та збереження життя. Слава Україні!

🎁Також від побратимів з 3 ОШБр буде розіграш за найбільший донат...

Вартість одного квитка - 100 гривень. Якщо ви задонатите 200, 300, 400 і так далі, то ваші шанси виграти зростають. Більше донатів - більше шансів.

💳Реквізити для донату:

🛑Monobank: https://send.monobank.ua/jar/5wMUVZ2Pkc
🛑PayPal: imak47742@gmail.com

Усе буде конвертовано по курсу, усі докази передачі будуть у звіті.

👤Я очікую візиту Келлога до України, адже хочу зрозуміти, чи він буде налагоджувати контакти чи приїде зі сформованим кейсом, після чого з'явиться низка заяв "покритих туманом".

Щодо його відсутності на Мюнхенській конференції – тут є декілька варіантів:
🛑Або план має представити сам Трамп (про що й сказав Келлог), щоб забрати всі "лаври" собі.
🛑Або це лише частина "картинки перемовин", яка створюється для суспільства.
🛑Або план ще потрібно доопрацювати.
Я ставлю на другий варіант.

Келлог поки що для мене є скоріше позитивною фігурою, адже він, принаймні медійно, "захистив легітимність Зеленського", сказавши, що вибори ми провести не можемо. Крім того, хоча це й не має великого значення, його донька очолює фонд, який із початку війни підтримує Україну. Це дрібниця, але приємно. Тому продовжую формувати його образ для себе.

🔄До речі, помітно, що Офіс Президента йде на контакт із Трампом та підтримує його певні наративи: "Трамп каже про наші ресурси, Зеленський каже, що ми готові."

Але я особисто вважаю, що говорити про реальні перемовини поки що зарано. Створюється інформаційний шум, але на практиці реального напрацьованого матеріалу – мало. Слідкуємо за Мюнхеном, за Келлогом та особливо за Європою. Й варто бути критичними у сприйнятті інформації.

🇺🇸🇺🇦Туманна "Чернетка перемовин": Трамп, Кіт Келлог, Зеленський, копалини

Останні тижні в інформаційний простір, причому не тільки український, вливаються великі кластери інформації про перемовини й умови завершення війни.

➡️Тут і сам Трамп, котрий робить низку заяв у своєму стилі про українські копалини: як ми будемо "розплачуватися" та що він готовий запровадити санкції проти Росії, якщо це стане потрібним.
➡️Спецпредставник з питань України Кіт Келлог, який, начебто, мав представити план на Мюнхенській конференції, але цього не відбудеться. Також він робив низку заяв на тему виборів в Україні та рішучості Трампа збільшувати санкції як метод впливу. Крім того, за останніми даними, він має приїхати в Україну 20 лютого.
➡️Зеленський дає низку інтерв'ю, де каже, що у 2025 році завершити перемовини можливо і що, якщо він розумітиме, що США та Європа нас не полишать, то він готовий до перемовин.
➡️І, звісно, не обійшлося без Путіна, Пєскова й інших. Прибираючи весь бруд, зазначу: були тези про готовність "вислухати" формат перемовин, але водночас у бік усіх лунало багато образ.

👤Одразу висловлю свою позицію, щоб не здаватися заангажованим: я не думаю, що в найближчий час буде припинення війни. Про це писав уже багато разів. Це закладено в основу створеної Росією історії, яка виступає одним з виправдань для ведення бойових дій.

🔄Роль копалин

Поширена думка: "Які там копалини? Вони всі окуповані". Я відкинув ті родовища, що знаходяться в окупації, а також ті копалини, які мають низьку світову цінність або незначні запаси в Україні (наприклад, нафта: вона є, але її мало порівняно зі світовими обсягами).

Наголошую, що список може бути не повним:

➡️Літій Одні з найбільших підтверджених запасів літію в Європі – 500 тисяч тонн.
Кіровоградська область – Полохівське родовище.
(Виключено Шевченківське (Донецька обл.) та Добропільське (Запорізька обл.), оскільки вони перебувають у зоні ризику.)

➡️Титан. Близько 7% світових запасів титану.
Житомирська область – Іршанське родовище.
Кіровоградська область – Липнязьке та Федорівське родовища.
(Виключено Самотканське (Дніпропетровська обл.), бо воно частково знаходиться у зоні можливих загроз.)

➡️Графіт. Україна входить до п'ятірки провідних країн світу за обсягами розвіданих запасів графіту.
Запорізька область – Заваллівське родовище.
Дніпропетровська область – Петрівське, Троїцьке родовища.
(Запорізька обл. має ризики, але видобуток там усе ще можливий.)

➡️Уран. Кіровоградська область – Смолінське, Новокостянтинівське родовища.
(Виключено Жовтоводське (Дніпропетровська обл.), бо воно знаходиться у зоні ризику.)
До цього списку додаються залізні та марганцеві руди, торф, кам'яне та буре вугілля.

Трамп, можливо, дійсно розраховує на ці ресурси. Проте, на мою думку, це більше виправдання для республіканського електорату: "На що витрачалися або будуть витрачатися гроші платників податків?" Практична користь для республіканців понад усе.

🇺🇦Для України тут теж є позитивні моменти, адже мова йде про те, що ми можемо віддати право на розробку цих родовищ міжнародним компаніям. Наголошую, що частина з них раніше не добувалася, адже були частиною корупційних схем контролю та перепродажу.

Я вважаю, що копалини – це лише привід для чогось більшого. Як я писав раніше, для початку перемовин потрібна комунікація Трамп – Путін. І, судячи з усього, ведеться пошук цих контактів: з'являлися чутки, що Трамп телефонував. Але для мене ці підтвердження поки що малозначущі, щоб на них опиратися.

🗂Також була заява, що "Трамп завершить війну, а гарантії безпеки залишаться за Європою". Це цілком можливий сценарій. Трамп неодноразово говорив, що "війна в Україні – це проблема Європи, а не США".

Тому я вважаю, що гарантії будуть розроблятися в Європі, саме тому туди їдуть Марко Рубіо, Піт Хегсет, Дж. Д. Венс і Кіт Келлог. Ймовірно, саме про це буде наступний пост.

Надважливе продовження у коментарях…⤵️

🗞Conflict Capital |Підтримати

🕊🇸🇾Російські бази у Сирії: чи залишаться вони і як реагує Туреччина

Після повалення режиму Башара аль-Асада у Сирії новий уряд намагається знайти баланс між колишніми союзниками й можливими новими партнерами.

➡️Серед найгостріших питань — доля російських військово-морської та військово-повітряної баз у Тартусі та Хмеймімі (зображення №1). Росія не лише шукає способи зберегти свій стратегічний плацдарм у Середземному морі, а й пропонує Дамаску допомогу у відбудові країни, сподіваючись, що це схилить нове керівництво до компромісу.

🛑З боку сирійської влади лунають заяви, що вони готові розглядати будь-які угоди, якщо це приноситиме конкретну користь державі. Москва, у свою чергу, прагне повернути вплив, який мала за часів Асада, і готова пропонувати фінансову та економічну підтримку.

🛑У грі з’являється й інше питання: Росія надала Асаду притулок у Москві, і певні політичні кола Сирії можуть вимагати його повернення на батьківщину. Щоразу, коли це обговорюється, сторони згадують борг у 8 мільярдів доларів, успадкований від попереднього режиму: домовленості щодо баз можуть частково вирішити й цю проблему.

🇹🇷Водночас Туреччина пильно стежить за переговорами між Сирією та Росією, адже сама має інтереси на півночі країни та планує розширювати свою військову присутність (зображення №2). Якщо Сирія остаточно погодиться на збереження російських баз, Анкара може розцінити це як посилення свого конкурента у регіоні. Водночас переговори між Дамаском і Анкарою тривають: йдеться про можливе скорочення чи перерозподіл турецьких військ, адже офіційний Дамаск прагне відновити суверенітет над усією територією.

➡️На ситуацію впливають й інші міжнародні гравці. США зберігають сили на північному сході Сирії, а Європейський Союз поступово послаблює санкції та шукає шляхи співпраці з новою сирійською владою, щоб не допустити надмірного впливу Росії. Крім того, Іран залишається важливим партнером Москви та отримує від неї військову техніку, що може змінювати розклад сил у регіоні.

❗️Однак ключова інтрига полягає в тому, наскільки Сирія готова йти на поступки різним сторонам, аби відбудувати свою зруйновану війною економіку і водночас не поступитися власними стратегічними інтересами.

Швидше за все, компроміс щодо російських баз таки буде досягнуто: інтереси обох сторін занадто великі, щоб від них відмовлятися. Втім, доведеться врахувати позицію Туреччини, яка збирається посилити свою присутність, та й інші гравці не сидять склавши руки. Тож доля російських баз у Тартусі та Хмеймімі стане лакмусовим папірцем для розуміння, яким шляхом піде нова Сирія і чи знайдеться там місце для кількох впливових сил одночасно.

🏴CGTAnalytics

🔄🇺🇦Роздуми на вечір про корпусну систему у ЗСУ

➡️Одразу зауважу, що цей пост — виключно суб'єктивна думка автора.

Моя думка стосовно армійських корпусів (далі — АК) з моменту написання попереднього допису не змінилася — використання корпусних систем є кращим рішенням, ніж війна бригадами на чолі з ОТУВ/ОСУВ. Детально описав там плюси з практичної точки зору.

💬Однак на тлі нещодавньої заяви Зеленського про формування нових корпусів (у ЗМІ мова йде про плани створення 20 корпусів) виникло чимало запитань...

Перше за пріоритетністю — механізм переходу. Адже потрібно розуміти, що якщо ми змінимо лише назву — "бригада" стала "корпусом" — позитивних якісних результатів, очевидно, не буде.

📼Головними запитаннями без відповіді залишаються: укомплектування (як технікою, так і особовим складом та командирською ланкою) та стрибок через ланку дивізій, що також для більшості незрозуміло. Отож:

➡️Укомплектування (за приклад беру вже існуючі корпуси). Кожен із АК об’єднує 4–5 механізованих (штурмових, піхотних) бригад, розвідувальний полк або батальйон та інші окремі підрозділи бойового та тилового забезпечення. За такою структурою діють уже 9-й, 10-й, 11-й корпуси, але...

Створити 20 таких АК — задача явно не з легких, якщо в першу чергу говорити про техніку. Якщо з ББМ питання закрите (вони, як є, так і залишаться у бригадах), то з артилерією (наразі 8 бригад) та армійською авіацією (4 бригади), котра має бути "своєю" у кожного АК, виникають проблеми. Така сама ситуація з інженерними підрозділами (корпус повинен бути забезпечений інженерно-саперним батальйоном).

🛑Тому швидше за все, що майбутні корпуси формуватимуться місяцями/роками (думаю, що наше командування повідомляла про плани створення нових АК наших західних партнерів, але поки що масштабних пакетів допомоги з атрилерією чи гвинтокрилами не було), щоб повністю забезпечити відповідну "повноцінну" структуру

🛑Або ж ми будемо діяти, виходячи з наявних ресурсів, і наші АК будуть меншого "розміру" та з іншою структурою (будучи реалістом, важко повірити, що найближчим часом Україна зможе укомплектувати 20 бригад армійської авіації).

➡️"Стрибок" через дивізії. Схильний вважати, що таке рішення є більш правильним, аніж ні. Пояснюю чому: перш за все, сама реформа з реорганізації базується на прагненні спростити управління підрозділами та збільшити взаємодію. І у випадку з додаванням дивізійного рівня швидкість досягнення бажаного результату однозначно впаде.

Введення дивізій тільки зміщує рівень прийняття рішень вниз на одну ланку і додає цю саму ланку в ланцюг управління (чим зменшує швидкість проходження інформації, прийняття рішень, додає ще одну інстанцію для паперової роботи) з усіма тими підрозділами всіх видів забезпечення.

Крім того, не варто забувати про підготовку кваліфікованого та професійного офіцерського складу, яка також є критично важливою. На даному етапі думок про корпусну систему, командування де-факто зміститься на одну сходинку вгору. Для прикладу: якщо вірити словам Бутусова, то командувачем 3-го корпусу стане командир 3-ї ОШБр Білецький.

За такою логікою це означатиме, що командири бригад повинні будуть пройти підготовку для здійснення управління корпусами (а це не тиждень чи місяць часу), плюс виникає питання, хто займе їхні посади. Це також не менш важливий етап, аби не втрачати ефективність виконання завдань та боєздатність підрозділу.

👤Тому говорити про швидкі реформи, які тут і зараз вирішать усі проблеми, немає сенсу, адже поки що ми маємо неокреслене "чудо-рішення", яке, очевидно, не змінить хід бойових дій у найближчий час.

Буду радий почути Вашу думку у коментарях...⤵️

🗞Conflict Capital |Підтримати

Щось не бачу ваших коментарів, панове

🇺🇸Трамп, USAID та Україна: що зміниться у фінансуванні?

💬Прочитавши коментарі, вирішив глибше зануритися у тему дій адміністрації Трампа. Однак на каналі буде ще окремий пост про "чернетка перемовин".

USAID — агентство, котре перейшло до категорії "роздоріжжя ставлення".

➡️З одного боку, офіційний сайт Білого дому публікує новини про витрачені 2 мільйони доларів на зміну статі та «ЛГБТ-активізм» у Гватемалі, або про виділення коштів для організацій, пов’язаних із терористичним угрупованням «Аль-Каїда». Тому я для себе виділив 3 основні проблеми USAID:

🛑частина з витрачених коштів йшла на недоцільні речі (тут акцентую увагу, що "недоцільними" вони є для американських платників податків та великих спонсорів, хоча й в мене певні пункти викликають запитання);
🛑ймовірно важко було контролювати кінцеву витрати коштів, яка йшла після офіційно задекларовоної;
🛑ймовірно програма була одним з джерел "відмивання" коштів й не тільки в Штатах.

➡️З іншого боку, USAID надало Україні $2,6 млрд гум. допомоги, $5 млрд допомоги на розвиток і понад $30 млрд прямої бюджетної підтримки з 2022 року. Для кращого розуміння: торік надали майже $5,5 млрд для лікарень, НДО і медіа.

Думаю, про важливість фінансування для нас особливо пояснювати не потрібно. Скажу лише те, що воно дійсно впливало на нашу життєздатність (від соц. питань до відновлення енергетики та інфраструктури).

➡️Отож, що ми маємо з американським агентством?

🛑24 січня Держдеп під керівництвом Рубіо наказав заморозити нове фінансування майже всіх програм іноземної допомоги США.

🛑Після цього у відпустку почали випроваджувати близько сотні співробітників USAID, а 2 лютого керівник апарату Метт Хопсон подав у відставку.

🛑3 лютого Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що тепер він є виконувачем обов’язків директора агентства.

🛑Відсьогодні USAID управлятиме Піт Марокко — очільник відділу зовнішньої допомоги Держдепу і ймовірний учасник штурму Капітолія, котрий, судячи з заяв, радше виступатиме у ролі "керівника ліквідаційної комісії".
"USAID має багато суперечливих, дублюючих функцій, які поділяє з Державним департаментом США..."

🗂Що це означає? USAID наразі перейшло повністю під контроль Трампа, і зараз відбувається процес ліквідації, адже теперішній очільник Марокко — людина Дональда, котра була з ним ще під час першої каденції та ще тоді активно виступала за скорочення фінансування.

Раціональність прийняття рішень щодо закриття проглядається лише з економічної точки зору команди Трампа та американських топпідприємців, котрі активно лобіюють свої потреби (платити менше податків зі своєї кишені).

Ось тут я пояснюю з чого Маск так вчепився в USAID: так вже вийшло, що особи, які апелюють великими капіталами, погано відносяться до програм, які "з‘їдають" мільярди, а особливо коли вони бачать видатки на "презервативи для Гази", то взагалі...

🇺🇦Що може очікувати Україна? Відповіді на це питання немає. Відповідно до заяв нового очільника агентства, частину програм USAID потенційно передадуть Держдепу, а решту закриють. Від себе скажу, що ймовірність якогось дива та повернення фінансування доволі мала, тим паче, що діалогове вікно наразі вузьке:⤵️

Очікується візит Келога до України у середині цього місяця, але потрібно розуміти, що розмови про відновлення фінансування як такої не буде. Можливо, це буде відбуватися у форматі short-talk після офіційної частини, щоб Келог передав Трампу про необхідність продовження USAID для України. Але програму навряд чи продовжать, якщо Келог не представить її як один з "ключів" до закінчення війни, бо це ж головна мета.

➡️Поки що єдиним варіантом залишається пошук альтернатив, котрі могли б частково перекрити зупинку фінансування США. До прикладу, минулого року найбільшим "донором" України став європейський фонд Ukraine Facility, котрий надав $17,3 млрд (з 2024 по 2027 рік планується надати $50 млрд, з яких $39 млрд — на пряме бюджетне фінансування). Або ж німецький фонд BMZ, котрий надав $9,3 млрд за 2023 рік.

🗞Conflict Capital |Підтримати