#тут_всі_свої #навчимо_забезпечимо_підтримаємо
⚔️Головний сержант взводу «Міксер»: у підрозділі всі вчаться професіям один одного
Наші позиції залишилися за селом Гостре, в яке вже заходив противник. Тож і задача командування стояла максимально гостро: вивезти звідти хлопців. Ніби все зрозуміло. Але те село слід було якось проскочити, об’їхати ніяк. На позиції Олександр ще сяк-так заїхав, забрав побратимів. А ось назад – то вже вправа на зухвалість. Зрозумівши, що щось не так, ворог відкрив у бік автівки хаотичний вогонь. «Дякувати Богові, не прицільний», – встиг подумати він, кермуючи однією рукою, а в другій тримаючи взведений автомат.
Іншого разу при виїзді з позицій побачив у правому дзеркалі, як йому в хвіст заходить ворожий FPV-дрон. Бойовий досвід підказав лиш один вихід: газ на повну й тримати швидкість понад 120 кілометрів на годину. І він таки відірвався, зберіг вантаж, техніку й себе для подальшої боротьби.
Нині молодший сержант з позивним «Міксер» – головний сержант взводу роти ПТРК. Звідки таке псевдо? До великої війни Олександр працював у столиці на машині-бетонозмішувачі, яку в народі називають «міксером», тож це таке собі іронічне нагадування про його цивільне життя.
Воно закінчилося для нього, коли пересвідчився, що ж насправді несе українцям «русский мир». Після звільнення Київщини прийшов до одного зі столичних ТЦК. Одразу ще й не брали, мовляв, немає потреби й немає куди. Врешті-решт за кілька місяців домігся свого. До нашої бригади Міксер перевівся із 77-ї, коли запропонували посаду водія. «А чом би й ні? – міркував він. – Новий досвід, нові знайомі…».
Водій – це підвезення БК, продовольства, евакуація, ротація. Все на чому тримається фронт. Найскладніше, ділиться він враженнями, то заскочити якнайближче до позиції та вискочити звідти. «Робота як робота. Майже так само, як у цивільному житті, тільки швидше їздиш», – іронізує Сашко.
Про колектив своєї роти він найкращої думки. Тут панує атмосфера взаємної підтримки й допомоги, а також невичерпного гумору. Навіть на виїздах. «Сміхопанорама ПТРК з елементами «чорного гумору» – так відгукуються самі хлопці. Тож і в мотивації це посідає геть не останнє місце.
«Якщо треба – то треба. Зібралися, їдемо, працюємо. Такий настрій у підрозділі, – каже молодший сержант. – Ми всі опановуємо професії один одного, аби в разі чого кожен міг замінити товариша. Водії вчаться на всі і види ПТРК, а оператори вчаться кермувати автівками».
На окупантів він має неабияку злість – за зламане мирне життя, понівечені долі людей, зруйновані міста й села. Тому й стоятиме до останнього. Якщо вже почав боротьбу, треба її завершити, а не полишати на пів дорозі.
«Мої рекомендації тим, хто ще не в строю, дуже прості: краще приходити самим. Через рекрутингові центри обрати фах і посаду. Бо ти сам знаєш свої сильні сторони, – переконаний Олександр. – І це буде набагато продуктивніше, ніж бігати-шарахатися від ТЦК, не знаючи, коли й де тебе знайдуть і куди потім призначать».
📌Долучитись до бригади:
https://46dshv.mil.gov.ua/recruiting/
📝 Підтримати бригаду:
PAYHUB: https://payhub.com.ua/#/payment/c-99340
IPAY: https://www.ipay.ua/ua/constructor/mof55sq3
IBAN: UA773348510000000026009246999
Карта фонду: 5351 3625 0008 4510
✍️Відділення комунікацій 🩵46 окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗС України
#46_airmobilebrigade #ЗСУ #WarInUkraine #standwithukraine
#russiaisaterroriststate
PS: Хочеш допомогти десантникам? Стань Другом ДШВ! http://druzi.mil.gov.ua