о. Василій Максимишинець, УПЦ:

«Сербский патриарх посетил Россию впервые за время войны. Он не только встретился с патр.Кириллом, засвидетельствовав ему свою поддержку. Он пошел еще и к Путину, чтобы поблагодарить за «ценности» и «идеологию». Теперь в лагерь сторонников «русского мира» добавилась еще одна Церковь.

Патриарх сказал Путину, что хочет быть «в русском окружении», частью русского мира. «Наша маленькая лодка, плавая в беспокойном море, должна быть всегда привязана за великий русский корабль». Этим заявлением Сербский патриархат солидаризировался с «русским миром», с идеологией, которая подменяет Евангелие и превращает Православие в инструмент имперской политики.

Также патриарх сказал, что сербы и русские – один народ. И речь идёт не о духовном единстве, а об идеологическом альянсе, где друзья - это Россия и коммунистический Китай, а враги - демократические христианские страны.

Высказывалось много благодарности Путину за поддержку территориального вопроса с Косово и прозвучал еще один тревожный месседж от патриарха: без возвращения Косово в состав Сербии у страны нет будущего. Тревожный потому, что когда духовный лидер заявляет об отсутствии экзистенциального смысла без какой-то территории, он проповедует земное царство, забывая, что главная задача Церкви – проповедь Небесного Царства.

В речи патриарха Порфирия был еще один шокирующий момент: он выдал еще одного сторонника «русского мира» среди иерархов. По его словам, во время поездки на Святую Землю Иерусалимский патриарх Феофил сказал ему: «У нас, православных, есть один козырь, - это Владимир Путин».

То, что к патр.Кириллу примкнуло еще два патриарха, – тревожный сигнал для мирового Православия. Очень бы хотелось, чтобы другие Поместные Церкви дали оценку происходящему.

Похоже, что любовь к «русском миру» становится эпидемией и поражает нравственное чувство, сбивает духовные компасы. На первый план выходит не Евангелие, а старый миф о некой мистической силе России, о православном царе, защищающим угнетенных христиан. Опьянение этой идеей стирает моральные грани добра и зла. И вот уже патриарх не видит, что тот, кого он называет «козырем Православия», является разрушителем жизней людей, украинских городов и самой Церкви.»

о. Богдан Огульчанський з ПЦУ:

«З сумом і болем передивившись ролик облизування пітуна очільником Сербської пц, я подумав ось про що.

У канонах і акафістах та інших текстах богослужінь, в озвучуваних століттями наративах, навіть у чинах освячення храмів та прославлення нових святих Східна церква (тобто ми з вами, тут мова про нас; про Західну церкву без коментарів, хай її вірні самі оцінюють її стан) весь час спирається на мужність, героїзм ранніх християнських мучеників: ось це наша мужність, наше безстрашшя, це наші люди мужньо захищали свою віру і відважно кидали виклик правителям-мучителям , згідно з Єванг. Луки 12, 11-12. Ми - є спадкоємцями їхнього сповідання віри і, отже, ми подібні до них.
І водночас - упродовж століть наші церковні керівники ретельно зализували деспотів, мучителів та їхніх посіпак - візантійських імператорів, деінде і княжат києво-руських, турецьких султанів (ну, тут хоча би була реальна загроза для віри), потім московських царів, совіцьких генсеків, а тепер - новітнього нелюда. І екзистенційної загрози зараз для церковної структури при цьому ніякої немає.
А ще згадаємо, як в останні 10-ліття на пост-совіцькому просторі сором'язливо мовчали про несусвітню корупцію, розкрадання надбання суспільства і людей шайками шахраїв, дурисвітів і бандитів при владі, і воночас вдячно приймали пожертви і розбудовували храми на кошти, відщипнуті найбільшими злодюгами від своїх грабунків у людей і держави.
Я тут не буду показувати пальцем на країни, про які йде мова. Знаючі люди розуміють, що мова йде не про одну країну. І навіть не про дві ;( .

В цьому сенсі хочеться віддати належне останнім римським понтифікам, які, принаймні , докладали зусиль до подолання корупції у власній структурі і до відвертих розмов з правителями та очільниками тих реліг. орг-цій, які цих правителів облизували.

Що стосується Східної церкви - тягар нашої історії полягає в тому, що упродовж століть і 1000-літь церковна структура більше залежала від правителів, а не від власного церковного народу. Маємо змінюватись , друзі-православні з усього православного світу...»

«Демонічна» революція в Сербії?

Мілан Клісура, teologija.net

У інтерв’ю для журналу NIN від 17 квітня 2025 року патріарх Порфирій намагався зіграти роль доброго пастиря, який «поважає всіх студентів» і «слухає кожного», бо не хоче розділяти свій народ:

«У будь-якому випадку, в широкій палітрі різноманітних думок (студентських, – ред.), я побачив, що кожен з моїх співрозмовників потребує підтримки й лагідного слова. […] Усе це, вибачте, що скажу відверто, викликало в мені глибокий біль, бо мені було ясно, що я не той, хто має або сміє вибирати між одними і іншими…»
(Патріарх Порфирій, NIN)

Цей емоційний заклик до єдності й розуміння – не що інше, як ретельно зрежисована вистава, аби подати себе як чудову людину, що дбає про всіх, не хоче поглиблювати поділи й не стає на жоден бік. Але ця вистава розпалася і виявилася неправдою, щойно ми побачили стенограму його розмови з президентом Путіним 22 квітня 2025 року.
Після прочитання цієї стенограми стає очевидно, що патріарх Порфирій увесь час намагався нас невдало обманути. Так, наприклад, в інтерв’ю NIN він каже:

«Те, що якийсь архієрей засудив студентів – це неправда. Студентів ніхто не засуджував…»

Хоча за ці п’ять місяців офіційний сайт Сербської Православної Церкви (spc.rs) не опублікував жодного позитивного тексту про студентів чи протести – це не заважає Патріарху нещиро переконувати нас, що студентів «ніхто не засуджував» (хоч існує щонайменше 8 текстів, які переконливо свідчать про протилежне). Однак після розмови з президентом Путіним патріарх Порфирій нарешті відкриває своє справжнє ставлення, чітко займає позицію і навіть висловлює засудження:

«І в нас зараз відбувається революція. Як вона називається? […] Кольорова революція, ви це знаєте. Сподіваюся, ми подолаємо це випробування, як ви й сказали. Бо ми знаємо й відчуваємо, що західні центри сили не хочуть розвивати ідентичність сербського народу й культуру.»

Тут немає жодного завуальованого змісту – усе гранично прозоро: патріарх визначив мішень – усіх, хто протестує й бореться за краще суспільство. Бо для нього всі вони – частина «кольорової революції», яка, за його логікою, має на меті знищення Сербії.

Патріарху навіть не потрібно було згадувати студентів напряму – достатньо було назвати це «кольоровою революцією», щоби очевидно дати зрозуміти, що він таврує молодь як інструмент іноземних впливів. Це повністю суперечить його емоційній поставі в інтерв’ю NIN, його нібито «болю» та підтримці «всіх» студентів.
Неймовірно, що людина віруюча, а тим більше – патріарх, може поводитись настільки лицемірно, вводячи в оману свій народ.

Патріарх Порфирій, вочевидь, свідомо обирає маніпуляцію для внутрішньої аудиторії, поширюючи неправду, сіючи сум’яття й розкол.
Очевидно, що в інтерв’ю для NIN патріарх навмисне уникав терміна «кольорова революція», знаючи, що така риторика викличе жорсткий спротив, особливо серед молоді, яка досі може бачити в ньому моральний авторитет. Та, зрештою, згадуючи цю фразу вже в Кремлі, Порфирій прямо засуджує душі всіх тих молодих людей, які місяцями борються за ідеали справедливості, солідарності, проявляють зрілість і силу – студентів, які з любов’ю до Церкви пробуджують громадську свідомість у регіонах Сербії.

Замість обіцяної підтримки, як це було в інтерв’ю NIN, патріарх у Кремлі публічно відкинув цих людей, перейнявши риторику, яка їх демонизує.

Нагадаємо ще раз його слова:
«І в нас зараз відбувається революція… Кольорова революція, ви це знаєте. Сподіваюся, ми подолаємо це випробування, як ви сказали. Бо ми знаємо й відчуваємо, що західні центри сили не хочуть розвивати ідентичність сербського народу й культуру.»

Отже, ця революція має західне походження. Патріарх Кирило трохи згодом додає:

«А те, що сьогодні відбувається з людською мораллю, із моральністю на Заході — скажу це вголос, не маю чого соромитися — це все демонське».

На ці слова патріарх Порфирій відповідає ствердно: «Так».

Підсумуймо: «кольорова революція» — це витвір Заходу, а його мораль — демонська. Іншими словами, студенти — це інструмент «демонської революції».

Звісно, патріарх не забув повідомити президенту Путіну про свої стосунки з президентом Вучичем:

«Звичайно, ми маємо дуже хороші стосунки з президентом, і він передає вам вітання, також сказав мені, що 9 травня буде тут, незалежно від обставин у Європі тощо».

Тобто, сербський патріарх фактично перетворився на кур’єра, який передає вітання та запевнення від президента Вучича президенту Путіну!

Ця доведена нещирість у виступі для NINпороджує пекуче запитання: Навіщо ви нас обманювали, Ваша Святосте?

Ви свідомо обрали маніпуляцію довірою свого вірного народу та всіх тих молодих людей, які ще вірили вам, вірили, що ви їх не покинете. Але, Ваша Святосте, якщо ви справді вірите, що протести — це «кольорова революція», чому не вистачило сміливості сказати це відкрито у своєму інтерв’ю для NIN, а не оголошувати це з Москви?

«У будь-якому випадку, в широкій палітрі різноманітності (студентських думок, – ред.) я побачив, що кожен з моїх співрозмовників потребує підтримки і лагідного слова. […]
Усе це, не ображайтесь, що скажу відверто, викликало в мені глибокий біль, бо мені стало ясно, що я не той, хто повинен або має право обирати між одними чи іншими, ставати на бік когось одного, чи ще більше ділити тих, хто й без того поділений — у собі й між собою — і кого вже розділили інші».

Ваша Святосте, цілком очевидно, що ніхто до вас не зумів розділити народ з такою брутальністю й прямолінійністю, як це зробили ви. Ви відкинули від себе частину віруючих, звинувативши їх у зраді та нищенні країни, у «кольоровій (демонській) революції».

Ганьба, Ваша Святосте.

Єпископ Габриїл Кризіна провіщаває:

«Христос воскрес!»

Українське православне суспільство очікує від керівництва УПЦ реакції на заяви патріарха Сербської Церкви

Нещодавні заяви патріарха Сербської Православної Церкви Порфирія під час його візиту до москви викликали глибоке занепокоєння серед українських вірян. Під час зустрічі з патріархом Кирилом та Владіміром Путіним, він публічно назвав останнього «православним козирем» висловив підтримку «русскому міру», похвалив цінності російського режиму та фактично віддав перевагу російській політиці над самостійною позицією сербського народу.

Зі слів патріарха:
«Наш маленький човен має бути прив’язаний до великого русского корабля... Ми кажемо, що сербський народ буде тут з вами незалежно від ситуації в Європі... Ми завжди будемо частиною “русского міра”».

Ці твердження прозвучали на тлі війни, яку росія веде проти України, і глибоко контрастують із болем, кров’ю та втратами, які щоденно переживає український народ.

Нагадаємо, що понад 500 богословів з усього світу вже засудили ідеологію «русского міра» як єретичне вчення, що не має нічого спільного з Євангелієм.

Багато релігійних експертів вважають заклик Кирила до «священної війни» проти України формою релігійного виправдання геноциду.

У такому контексті українське суспільство має повне право очікувати публічної, однозначної і моральної реакції з боку керівництва УПЦ.

Чи визнає УПЦ, що ці слова сербського патріарха не просто дипломатичні реверанси, а відкрита підтримка агресора? Чи пролунає чітке засудження збоченої ідеї “русского міра”, яка виправдовує війну проти України?

Мовчання в таких випадках стає не нейтральністю, а позицією. І саме тому зараз — час для рішучих слів та ясних вчинків.

Доведіть, що ви є українською церквою – засудіть зло та розірвіть з ним всі звʼязки.

о. Петро Семащук з УПЦ пише:

«Українське православне суспільство очікує від керівництва УПЦ реакції на заяви патріарха Сербської Церкви

Нещодавні заяви патріарха Сербської Православної Церкви Порфирія під час його візиту до москви викликали глибоке занепокоєння серед українських вірян. Під час зустрічі з патріархом Кирилом та Владіміром Путіним, він публічно назвав останнього «козирем Єрусалимського патріарха» висловив підтримку «русскому міру», похвалив цінності російського режиму та фактично віддав перевагу російській політиці над самостійною позицією сербського народу.

Зі слів патріарха:
«Наш маленький човен має бути прив’язаний до великого русского корабля... Ми кажемо, що сербський народ буде тут з вами незалежно від ситуації в Європі... Ми завжди будемо частиною “русского міра”».

Ці твердження прозвучали на тлі війни, яку росія веде проти України, і глибоко контрастують із болем, кров’ю та втратами, які щоденно переживає український народ.

Нагадаємо, що понад 500 богословів з усього світу вже засудили ідеологію «русского міра» як єретичне вчення, що не має нічого спільного з Євангелієм.

Багато релігійних експертів вважають заклик Кирила до «священної війни» проти України формою релігійного виправдання геноциду.

У такому контексті українське суспільство має повне право очікувати публічної, однозначної і моральної реакції з боку керівництва УПЦ.

Чи визнає УПЦ, що ці слова сербського патріарха не просто дипломатичні реверанси, а відкрита підтримка агресора? Чи пролунає чітке засудження збоченої ідеї “русского міра”, яка виправдовує війну проти України?

Мовчання в таких випадках стає не нейтральністю, а позицією. І саме тому зараз — час для рішучих слів та ясних вчинків.

Доведіть, що ви є українською церквою – засудіть зло та розірвіть з ним всі звʼязки.»

https://www.facebook.com/share/p/18ZjrB2WQi/?mibextid=wwXIfr

Радимо до перегляду

https://youtu.be/t4T0Ur1Sr1Y?si=4_KsMh_TO9tzLyGS

Наше джерело в сербській патріархії повідомило, що свій глибокий анілінгус для путіна патріарх Сербський Порфірій погодився зробити за великі гроші.

Остаточна сума невідома, але в переговорах фігурувала сума у 1 млн євро за патріарший анілінгус.

Кошти будуть переведені кількома траншами. Відправниками будуть підконтрольні російському уряду підприємства, які здійснюють комерційну діяльність у Сербії. Отримувачами стануть юрособи, узгоджені з Порфірієм. Це все потрібно для того, щоб не привертати уваги.

1 млн євро за анілінгус- нова ціна простітута в рясі.

Старцы продолжают лупить Православием о стену, чтобы окончательно выбить из него дух, оставив бренную оболочку. Интересно, как Бачский митрополит разбирается в картах, как будто режется в покер на седальнах.

А ти вже відправив 100 листівок друзям і знайомим?

Чекаємо на конклав.

Досить роздмухувати брехню, що благодатний вогонь має неземне походження.

Господь не робить чудес за розкладом або за забаганками людей.

Як робляться писанки

Те, що раніше було не надто очевидним, вчора стало тепер занадто очевидним. Сербський патріарх Порфирій вчора в москві у присутності путіна офіційно визнавав себе його палким шанувальником. Але паралельно з цим він також, що називається "здав з потрохами" і Єрусалимського патріарха Феофіла, котрий також знаходиться у клубі активних фанатів кремлівського диктатора.

Що тут можна сказати... Фактично ці два патріарха тепер на одному моральному рівні з кірілом гундяєвим. Їх розрізняє хіба що географічна віддаленність від путіна, але всі вони однаково вважають його авторитетом.

Поважати путіна для будь-якого християнина - це означає повністю не розуміти природу добра, адже добро - це є протилежність зла, а путін - це втілення зла на землі. Ця істота приносить тільки смерть, біль та сльози. І, відповідно, ця істота не має нічого спільного з добром.

Кожний, хто шанує путіна - не здатний впустити Бога у своє серце, адже "ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує..." (Мф. 6:24)

Прикро, що Сербський та Єрусалимський патріархи стали на шлях неправди, але це їх свідомий вибір, за котрий вони відповідатимуть перед Богом.

Багатох може засмутити, що тут опинився патріарх Священного міста Єрусалим, де відбулись найважливіші події людства. Але титул будь-якого патріарху ніяк не впливає на самого Предстоятеля. Іншими словами, якщо патріарх має титул "Єрусалимський" і перебуває у цьому святому місті, то це не означає, що тепер на нього щомиті сходить Божа благодать і він є непомильним у твердженнях. Патріарх Єрусалимський також людина і також може помилятитсь і вірні не повинні через це засмучуватись.

Нехай Милосердний Господь помилує та напоумить патріархів Порфирія та Феофіла, щоб вони зійшли зі згубного шляху служіння кремлівському антихристу.

о. Ілля Істратов з ПЦУ

😳😳😳А ось і саме відео як сербський патріарх Порфирій, опираючись на слова Єрусалимського патріарха, облизує та хвалить Путіна. Думаємо, тепер ясно, чому російський посол бігав за Єрусалимським патріархом на церемонії Благодатного вогню як іподиякон чи, скоріше, як контролер. Бо в них один реальний керівник.
Робіть висновки!
#серйозніновини
#новинивідпідписників

Про папу

СБУ спритніше за синод УПЦ.

Воно заочно повідомила про підозру ще 14 «високопосадовцям» рпц, які сприяли захопленню українських церков на тимчасово окупованих територіях:

Мова йде про:

1. Олександра Снігура (Артемія) – митрополита Хабаровського та Приамурського;
2. Михайла Кондратьєва (Мефодія) – єпископа Кам’янського та Камишилівського;
3. Віталія Єрмакова (Амвросія) – митрополита Тверського та Кашинського;
4. Леоніда Горбачова – патріаршого екзарха Африки;
5. Андрія Малаханова – архієпископа Петропавлівського та Камчатського;
6. Петра Мансурова (Петра) – єпископа Калачинського та Муромцевського;
7. Миколу Церпицького (Лева) – митрополита Новгородського та Староросійського;
8. Юрія Єпіфанова (Арсенія) – митрополита Липецького та Задонського;
9. Михайла Наконечного (Кирила) – митрополита Казанського та Татарстанського;
10. Олексія Кривенка (Миколу) – єпископа Північнобайкальського та Сосново-Озерського;
11. Валерія Голубєва (Іллю) – архієпископа Анадирського та Чукотського;
12. Яна Кайгородцева (Іларіона) – єпископа Кінешемського та Палехського;
13. Іллю Пєрова (Тарасія) – єпископа Північноморського та Умбського;
14. Олександра Таранова (Аркадія) – архієпископа Ровеньківського та Свердловського.

Як встановило розслідування, від початку повномасштабної війни ці російські архієреї під керівництвом патріарха Гундяєва сприяли захопленню релігійних громад на тимчасово окупованій частині України.

Для цього клірики забезпечили рішення московського синоду щодо «приєднання» до складу рпц Джанкойської, Бердянської, Ровеньківської та Херсонської єпархій і призначили там підконтрольних москві єпископів.

Наразі тривають комплексні заходи для притягнення зловмисників до відповідальності за злочини проти нашої держави.

Трохи пасхальної бредятини від z-архієреїв

Старовинний буковинський наспів пасхального тропаря

Фактично, це і є київський ізвод церковнослов'янської мови, яким колись правили не лише на Буковині, а й по всій Україні

Джерело тг Натхнення Пафнутія

Тут просто без коментарів. Попадались схожі й великодні записи з різних місць.

За чим приходять на свята до церкви люди, мабуть вони й самі пояснити не можуть. Покропити, посвятити щоб що?

30+ років сварок хто більше канонічний дарма не проходять і не пройдуть. Далі буде...

Протодиякон Олександр Тарасенко з ПЦУ пише:

Хочу поділитися моєю радістю. Служив сьогодні у Воскресенському соборі в Рівному, де починав свю регентську діяльність у 91 році… Ну, відслужили і йдемо Хрестним ходом. Архієреї, отці, хори… І тут раптом СТОП! Дивлюся митрополит Рівненський Іларіон (ПЦУ) побачив архієпископа Рівненського Пимена (УПЦ) і шурує до нього… всі стоять, як вкопані!.. Вони цілуються, обнімаються… я плачу… Аж раптом бачу біля нього стоять хористи криласу з якими я служив 21 рік. Я не не довго думаючи підхожу до них і всіх цілуючи по черзі вітаю!… всі плачуть! Амінь. Кращого Великодня я не памʼятаю!
Друг друга радостію обимем!
Христос Воскрес!

Владики! Досить вже дерти той хітон Христовий. Довгоочікуване об'єднання Православного Українського духовенства і мирян за спільною Євхаристією простіше чим вам здається. Просто плюньте на московські побрехеньки і все.

Це ще хрест, чи вже панагія?

Бо баба стара, погано бачить😂

Неймовірно🙈

При обшуках в кабінеті митрополита Антонія Паканича знайдена секретна книга яка проливає світло багато на що. Тепер зрозуміло по якому критерію підбираються останнє десятиріччя точно, а то й більше, переважна більшість кадрів на поставлення на кафедри та вікаріатства. Сподіваємося, що вивчення фахівцями даного екземпляру проллє світло на політику церкви останніх років. Чекаємо висновків експертів.

Повідомляють що сьогодні, на 89-му році життя, помер папа Франциск.

Не показуйте тільки цього знущання над камілавкою грекам. Ну або проведіть духовенству майстер-клас з предмету правил носіння саме грецької камілавки, бо тут не тільки в кольорі справа.

Десь на Черкащині ПЦУ святить паски.

Паска

Православные лагеря как оружие пропаганды: как церковь вовлекает детей в культуру войны

В России и Беларуси стремительно распространяется сеть православных военно-патриотических лагерей, где детей обучают обращению с оружием, марш-броскам, управлению дронами и «подготовке к защите Отечества». Всё это сопровождается молитвами, изучением «основ православия» и клятвами верности Русской православной церкви и государству.

Такие лагеря, как «Zащитник» в Подмосковье или «Пересвет» при Свято-Троицкой Сергиевой лавре, открыто работают с «ветеранами СВО» и прославляют участников вторжения в Украину.

тг Христиане против войны

Телеканал FOX News, показуя пасхальні служби зі всього світу, показав Гундяєва и назвав Київ російським містом.

Христос воскресе!

Грузинською мовою.

Христос воскресе!

Привітання з Севастополя.

Пасха ваалу.

Саме так. Їхні вчинки говорять більше за їхні слова. Сьогодні вночі недопатріарху кирилу треба кричати ваал воскрес і на стіл було б доречно покласти ось цю пасочку...

Щоб з'їв і вдавився позбавивши світ в цілому і Православну Церкву зокрема від своєї присутності.

Життя страшне.

Взяв і переробив пост з одного ТГ-ресурсу. Як на мене написано гідно і правильно.

Пам'ятайте, сатана хоче, щоб ви не святили паски.

Ніщо так сатана ненавидить, як те, що в сучасному божевільному світі хтось ще наважується прийти до церкви і разом зі своїм народом звершувати прекрасні традиції. Хай ця людина не ходить до храму в інші дні - це дуже погано. Але освячення пасок - це остання ниточка, що з'єднує її з Церквою і народом. Тому сатана робить усе можливе, щоб її обірвати, залучаючи до цього часто навіть священників.

Якою б мразюкою ти не був, завжди залишається шанс на виправлення. Але остання безнадійна стадія настане тоді, коли ти навіть не прийдеш освятити паску. Не роби так.

Прийди хоча б так у Церкву і молися, щоб Господь повів тебе далі шляхом спасіння, щоб дав розуму, мудрості і сили ставати кращим чим ти є.

Друже! Не полінуйся післязавтра піти зранку в Божий храм свій єдиний раз у рік! Христос тебе чекає до Себе в гості в день Воскресіння!

Перепрошую, що в такий день пишемо про такі новини.

Щойно надійшла інформація, що пару днів тому Новінського дуже сильно побили у Цюріху. Якісь наші українці побачили його на вулиці та відлупцювали.

Життя страшне.

Мімімі

https://youtu.be/SJoxVUgWKqQ

З Великим Четвергом вітаю!
Нехай Господь який страждає за нас, прийме наше покаяння у співстражданні Йому як цього розбійника що висів на хресті поруч. Нехай з розбійником ми будем в Раю.

До сьогодення приурочені певною мірою і Велика Схизма, і Реформація. Звичайно, в них були змішані і політика, і теологія, питання накопичувалися і порушувалися дійсно різні, але цей "як правильно причащатися" - один з ключових. У недільних школах викладають Схізму так, ніби Захід прийняв Філіокве, тому Схід пішов від нього, але з Філіокве ми спокійно жили два століття, іноді полемізуючи, але нікуди не відколюючись. Формальний привід для поділу Церкви на православну та католицьку – рецепт хліба, на якому причащаємось.

Христос виразно висловився - Він йде святкувати Пасху, і, незалежно від точного дня, на пасхальному столі не могло бути квасного хліба, це заборонено абсолютно повністю і назавжди. Пасха – свято швидкої допомоги Бога, закваска не встигає підняти тісто, усі їдять прісний хліб. Апостоли дуже чітко розписали всі відступи Ісуса від звичаїв пасхального седера міжзаповітного періоду, і кожна людина, яка хоч раз уважно читала П'ятикнижжя, чудово розуміє, що якби там була б хоча б крихта дріжджового хліба, це б, м'яко кажучи, викликало істерику, і це не обійшли б стороною в Євангеліях. Апостолам сказано приготувати Пасху. І вони явно приготували традиційну, законну єврейську Пасху. Тому що при куштуванні квасного на Пасху - "вигубиться душа того з Ізраїлю" (Вих. 12:15-20). Ніхто б не здогадався, коли Учитель сказав "Пасха" замість опрісноків принести квашене, замість ягняти - козеня, і замість гірких трав - лаванду. І якщо ми збираємося здійснювати Євхаристію в тому ж вигляді, в якому вона була здійснена спочатку, то, природно, ми будемо використовувати опрісноки.

Однак Схід вирішив увімкнути теологічні символи і додає закваску, як спосіб виконання, повноти та нового життя. Царство Небесне подібне до закваски (Мф. 13:33), і православні печуть хліб з живим включенням цієї пам'яті Царства, що настало, в рецепт. Католики згодні - Царство настало і подібно до закваски, але тісто має залишатися прісним, тому що закваска - духовна. У конкурсі історичної реконструкції (поки що) перемагають католики. У теології - ми, по суті, сперечаємося про одну ідею, втілену в різних обрядах. З чим, згодом, усі погодилися: і ось сьогодні ми вже бачимо у східному католицькому обряді квасне, а у західному православному – прісне.

Але далі – більше. У католицькій традиції Тіло викладається окремо, Кров – окремо, її причащаються із загальної чаші. Нестача священиків і дияконів для роздачі чаші у великих соборах, страх пролиття Крові Христової, епізодичні епідемії - все це призводить до того, що до тринадцятого століття мирян практично припиняють причащати Кров'ю, їм викладається тільки Тіло, з доказами про повну присутність Христа як у хлібі, так і в вині. У цей час десь у Чехії народжується Ян Гус - предтеча Реформації та протестантизму, чиїм вченням через сотню років надихнеться Мартін Лютер.

Гус, зокрема, наполягає на тому, що всі вірні повинні причащатися під двома видами - і Тілом, і Кров'ю. Це стане ключовою ритуальною відзнакою, і після смерті Гуса – символом його руху: Чаша Святого Грааля буде винесена на прапори гуситів. Збирається Собор у Констанці, який засудив Яна Гуса на багаття, на якому в 1414 році Римська Католицька Церква проголошує достатність причастя мирян лише Тілом, і пізніше видаватиме цей текст із редакторським роз'ясненням: "Щоб жоден священик, під страхом відлучення, не міг причащати народ одночасно хлібом і вином». Гуситські війни, що послідували, тільки підлили олії у вогонь. Пізніше Лютер реформує Літургію та відновлює причастя під двома видами для мирян.

Сьогоднішня Католицька Церква також не наполягає на абсолютній забороні, але на достатності Тіла, формально дозволяючи причащати мирян Кров'ю, але не розповсюджуючи цю практику як обов'язкову норму.

У розбірках про правильне християнське причастя ми вбили занадто багато християн. Але, можливо, правильно було б, дізнавшись про зрадника за столом, запитати "чи не я?" замість "чи не він?".

тг Токсік-ортодоксік

Тетяна Деркач:

Поки Росія, РПЦ та їхні навіжені чорні рти кричать про те, що комісія в лаврі буде шматкувати мощі, насельник лаври від братії УПЦ каже: "Ми за це маємо "дякувати" РПЦ, яка на передову возила якусь собачу кістку під виглядом мощей преподобного Іллі Муромця".
Так що в першу чергу слухайте те, що з цього приводу говорить братія лаври, зокрема, Полікарп Линенко. Божий одуванчик, чесне слово. Монах в класичному розумінні цього слова. І не слухайте оті перекошені злобою чорні рти типу Луки Коваленка чи Артема Дмитрука, у яких гортанобєсіє в прямому сенсі.

https://youtu.be/oVHbf9bo_zo

Нова порція маячні від доктора Сергія Бортника з УПЦ.

https://youtu.be/nyxZlN1N_4Q?si=56sEasBdeCUVAaMy

Ще трохи роздумів до Великої Середи

А як назвати Собор у Феофанії? А я скажу як. Зрада! Не гірше від Іуди. Бо показали проукраїнським священикам, ченцям і мирянам УПЦ що йдемо до автокефалії, а продали УПЦ як той Іуда потворствуючи русміровцям чудити далі свою політику. Чи це не зрада предстоятелем і архієреями своєї пастви? Це форменна зрада і плювок в душу, або правильніше сказати іудин поцілунок. Ми вас любимо, але більше любимо білокукольного, бо без нього немає благодаті. Тому в єпископату УПЦ і Синоду особливо сьогодні свято.

З цим ми їх і вітаємо😞

Позитивні емоції від спілкування з капеланом ПЦУ та від його проповіді.
Радий, що отримав такі враження.
Це те, що спонукає до поваги.

Про головне.

Тут свіженьке гамно підвезли.

З фейсбуку:

Фальшива віра: як сім'я благочинного УПЦ Ковальчука зі Сторожинця допомагає окупантам вбивати українців

Є у Сторожинці такий собі Василь Ковальчук, офіційно – благочинний Сторожинецького округу УПЦ (МП). Так, саме тієї УПЦ, що московського патріархату, хоча всі священники намагаються втулити у голови своїм прихожанам, а відтак і усім іншим довкола, що це не так. Щоправда, своєму господарю кірілу про те сказати забули, тому на офіційному сайті РПЦ нібито автономна УПЦ спокійненько значиться частиною московського патріархату. А історія родини о. Василя Ковальчука доводить, що ці зв’язки з РПЦ ще тісніші, ніж ми всі думаємо.

Ну що, готові? Запаслися попкорном? Тоді поїхали.

Уродженець Глибоччини Василь Ковальчук зробив непогану кар’єру в УПЦ (МП) – став митрофорним протоієреєм і, як уже зазначалося, благочинним Сторожинецького округу. Виростив п’ятьох синів, яких також залучив до духовної роботи.

Троє з них уже священники, але на особливу увагу заслуговує 34-річний Василь Васильович Ковальчук. Цей молодий чоловік у кінці грудня 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення, виїхав до росії. Назавжди. Кордон перетнув з російським паспортом у кишені. І одразу почав робити церковну кар’єру в РПЦ і не десь там у російській глибинці, а в московській області. Самі поміркуйте, менш ніж за рік батюшка став не просто настоятелем храму, а благочинним пушкінського округу.

Здавалось би, простий буковинський хлопець, який вірить у Бога і обрав собі шлях духовного наставництва божої пастви, після того, як на його батьківщину полетіли ракети, а російські військові безжально катували і вбивали українців в окупованих містах і селах, мав би принаймні тихо молитися за своїх земляків, якщо боявся протестувати вголос. Але ні, о. Васілій не лише не молився за нас із вами, навпаки – він допомагав і допомагає тим, хто нас вбиває. Так, наш вирощений на буковинській землі z-батюшка почав активно допомагати учасникам «сво». При своєму храмі він пригрів «благодійну організацію», яка збирає допомогу для вбивць, і щедро благословляє та освячує все, що відправляє в зону бойових дій.

А ще о. Васілій надихає окупантів на вбивства українців своїм «духовним словом». Він зустрічається з російськими військовими, дає їм якісь настанови і щось там бажає. Цікаво, як ще йому язик не покрутило.

А ще о. Васілію дуже довіряє сам глава РПЦ кіріл. Навіть допускає його близько до свого тіла на різних церковних заходах. Так-так, саме той кіріл, від якого відхрещується рідний батько о. Васілія Сторожинецький благочинний Василь Ковальчук, котрий активно возить по буковинських селах «каруселі» батюшок-матушок та віруючих «єдиновірноправославної» церкви, щоб завадити громадам виходити з УПЦ (тої, що дуже навіть московського патріархату).

Тому скільки б не голосив по світу Василь Ковальчук про нібито «гоніння української церкви», всі ці докази діяльності його сина підтверджують прямий зв’язок Сторожинецького благочинного з РПЦ та конкретно з її патріархом кірілом.

До речі, в росію виїхав ще один син Ковальчука Штефан. Але той принаймні публічно не світиться.

Тож хто такий насправді митрофорний протоієрей Василь Ковальчук? Пастир духовний? Приклад віри Христової?

Якось більше на вовка в овечій шкурі схожий. І віра його фальшива. Кривава віра, яка вбиває українців.

Пропагандисти в штаті керівництва УПЦ дуже обурені, що пастор Марк Бернс, говорячи про релігійну ситуацію в Україні, відмовився визнавати релігійні гоніння: "Багатьом, як і мені, промили мізки фейковими новинами про Україну. Наприклад, «Україна ненавидить церкви» - це ж відверта брехня".
Ці слова інтерпретують як "наших страждань не помітили".
Поясню, в чому системна помилка драйверів ідеї про гоніння УПЦ: з самого початку вони все обставили так, що йдуть репресії проти ВСІЄЇ Церкви, ВСЬОГО християнства. От є наша церква - вона і є повнотою православного віросповідання та повнотою християнства. Роберт Амстердам так і каже: Україна забороняє цілу релігію.
І от приїжджають в Україну люди, які в це повірили, зустрічаються з православними інших юрисдикцій, протестантами, греко-католиками - і не врубаються, про яке знищення всього православ'я та всього християнства мова.
Оця самозакоханість, віра у власний ексклюзивізм підвела креативщиків УПЦ. Тепер це не працює.

Тетяна Деркач

СБУ та Нацпол також викрили настоятеля храму УПЦ, який приватизував церкву на Київщині

Йдеться про Володимира Юраша — він же архімандрит Феогност. Ділок в рясі хотів присвоїти храм із приміщеннями площею у 500 м² в одному із селищ Бориспільського району.

Спочатку архімандрит «пожертвував» церковні будівлі своїй сестрі. Після набуття прав на це майно родичка мала передати їх до благодійного фонду, який контролював настоятель храму. Загальна вартість майна — понад 7 млн грн.

СБУ викрила схему клірика та повідомила про підозру. Йому світить до 12 років за ґратами з конфіскацією майна.

Канцелярія митрополита УПЦ в Борисполі Антонія Паканіча дала благословення на передачу церковного майна.

Руzzкій меzzія

Роман Селівачов

На тобі, Коханівська!

Нехай благословіння стовбурів пребуде із вами!

ВОНИ НЕ ПОМІНЯЮТЬСЯ! РУСМІР - ЦЕ І Є ЇХ СУТЬ І ЗАВДАННЯ!
👋 Викладач ЧНУ, доктор наук Олександр Бродецький відвідав Свято-Введенський монастир у

Чернівцях. Далі його текст:
Адже там продають людям ТАКЕ. Що продають таки ТЕПЕР, свідчать і цінники на книжках.
Деталі - у тексті та на світлинах.

ЖАХ СМИСЛОВГО ДИСОНАНСУ
📑 «О спасении державы Российской и утолении в ней раздоров и нестроений".
📑 Це назва першої молитви в розділі «Молитвы за Отечество» молитовника, який 13 квітня 2025 р., на 4-му році повномасштабного вторгнення Росії в Україну і жахливої війни, котру вона проти України веде, продавали буковинцям у Свято-Введенському монастирі в Чернівцях, зовсім неподалік від самісінького центру міста.
📑 Точніше продавали і раніше, і, мабуть, продаватимуть надалі. Але я побачив це саме 13 квітня, у Вербну Неділю, вирішивши відвідати низку чернівецьких храмів, зокрема, і собор цього монастиря.
📑 Звісно, це монастир і храм так званої "У"ПЦ, яка бреше суспільству, ніби вона не частина Російської Церкви і ніби не одна із складових ключової ідеологічної машини русского міра.
📑 Таких молитовників там в активному продажу декілька. Видані в Україні (у Краматорську, Почаєві), але з «Российским Отечеством» - червоною ниткою.
📑 Просто наведу тут назви ще деяких молитов з цього розділу: «Молитва о спасении России", «Молитва покаянная, читаемая в церквах России во дни смуты»; «Молитвы русским святым»...
📑 До речі, під "раздорами и нестроениями" та ідеологія має на увазі передусім розпад імперії.
І оскільки Гундяєв цю війну називає "священною", то вона, ця страшна війна Росії проти України, і розглядається рашизмом як нібито "утоление раздора".
📑 Ось такі демонічні смисли стоять за суттю тієї молитви. Як і багатьох інших із цих книжок.
📑 А ще цілий розділ зветься «Молитвы за воинов». Звісно, з текстів зрозуміло, що російських. 📑 У тих молитвах раз по раз натрапляєш на слова "Российская земля", "за веру, царя, Отечество", "Русь единая", "российские правители" тощо тощо тощо. Наприклад, один із текстів це «Молитва перед сражением».
📑 А книжка дня на столику, на якому віряни пишуть записки з проханням про молитву за здоров'я чи упокій, — «Блаженная старица МОСКОВСКАЯ Матрона». 📑 Її проголосили святою у 1998 р., до того ж — лише місцево шанованою святою Московської єпархії, тобто в межах Московської області.
📑 У 2004 р. вона набула вже загальноцерковного шанування в Російській Церкві. Так чи інакше: до Буковини, до України ця жінка і її святість не мають жодного стосунку.
📑 Цікаво: якщо вірити "У"ПЦ, то вже від 1990 р. вона була нібито «самостійною і незалежною в управлінні» від Москви. Однак досі цінує і шанує саме те, що має особливе значення для Московщини. Як от акцентоване поклоніння третьорядній святій, особливо шанованій тільки її земляками - московитами. Яка меншовартість!
📑 У храмах "У"ПЦ нині, у Вербну Неділю, я побачив доволі велику кількість чернівчан. Немало молодих і середнього віку. З дітьми.
📑 І от уявіть який когнітивний та ціннісний хаос настає у свідомості дитини, яка прийшла з батьками до церкви і відкрила молитовник.
З новин вона чує про біду, яку росіяни вчинили 13 квітня у Сумах, вбивши понад 30 мирних людей. Російський патріарх звеличує цю війну.
📑 І тут же та дитина бачить у храмі Чернівців шанування всього російського: і їхніх воїнів, і правителів, і їхнього уявлення про «Российское Отечество», яке, за шовіністичними поглядами і намірами, має поглинути Україну...
📑 Що робитиметься в душі тієї дитини, яку в такий храм привели батьки?
📑 Насправді це свідчить, що навіть у дрібному вони вірні русскому міру, не здатні відірватися від нього. Його маркери в них скрізь у гіпертрофованій кількості.
📑 Переконаний, що, наприклад, у Румунській, чи Албанській, чи Грецькій, чи будь-якій іншій автокефальній Церкві світу не стануть у кафедральному соборі правила поводження у храмі давати від російського автора. А от в "У"ПЦ — так.

📑 Одне слово, жахом величезного смислового дисонансу вкололо мене нині побачене у храмах онуфріївської структури у моїх Чернівцях: неперевершена краса архітектури й розписів і водночас — чорнота русскомірних символів...
📑 І мої попередні дописи та відео про русскій мір у храмах "У"ПЦ додатково свідчать, що це в них СИСТЕМА.
📑 Це єство тих попів, єпископів та їхніх служок.
📑 P.S. Світлини - зі Святовведенського монастиря і Святодухівського собору Чернівців зроблені, повторюю 13 квітня 2025 р. ⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Швидко і зручно

Рекомендовано до перегляду:

https://youtu.be/OR99PGyCGbk?si=xF7gKVf_9TZHbbwu

З Великою Середою!

Роздумую над сьогоднішнім днем. Велика Середа. Як легко ім'я одного з колись 12-ти найближчих Христових учнів стало синонімом зради. Як легко цей ярлик ліпиться зараз на всіх хто так чи інакше не угодний начальству і зробив щось таке неугодне. О! Іуда! Зрадник! А ти, хто це говорить, хто? Христос? Ну ж бо. Продовжуй думку. Священик пішов у ПЦУ значить він Іуда як каже йому його архієрей. Ну а хто тоді архієрей? Христос? Навіщо сором'язливо мовчати? Ви вже давно зайняли місце Христа в Церкві і прийди Він сьогодні ви б самі Його розіп'яли як ваші папєрєднікі з старозавітньої церкви. Вам зручний Христос десь там, а не тут як і їм були зручні пророки в книгах і свитках. Проте зручно мати ярлик Іуди який наліпив і підписав: Він вийшов від нас, але ніколи не був нашим. Дивіться! Дуже добре дивіться щоб даний ярлик не приліпили вам на порозі Божого Царства і не відправили по етапу нижче.

Бо якою мірою міряєте, відміряється вам.

Підсанкційний Антоній (Паканич) це не просто якийсь там «московський піп».
Це - друга людина в УПЦ МП.
Якщо не перша (зважаючи на звичку митрополита Онуфрія відгороджуватися від всього світу і ховатися від проблем в «доміку»).
Найбільший (навіть порівняно з тим же Онуфрієм. Чи з відвертим колаборантом запорізьким Лукою) промосковський яструб. Він досі (!) є членом Священого Синоду РПЦ.

Власне, за закликання сюди «руського міра» його й покарали санкціями. Але поглядів Паканича це не змінило. Він щиро сподівається на те, що коли росіяни захоплять Україну, Онуфрій повернеться до свого чернецтва на рідній Буковині, а він очолить УПЦ МП як «страждалець за віру».

Я не жартую.

Нині Служба Божа проводить у Паканича обшуки. Сподіваюся, на фото він не текст постанови про обшук читає, а вже текст підозри.

Ще сподіваюсь, що якщо добре пошукати, то можна знайти російський паспорт, який у нього точно був станом на 2009 рік (як далі - не знаю. Підозрюю, що сліди добре підчищені - Антоній людина дуже розумна).
Або російський паспорт самого Онуфрія, який, як ми памʼятаємо, розповідав про мрію свою: закінчити життя в Свято-Троіцькій Сєргієвій Лаврі, що на болотах.
Очільник типу української церкви, так, вам не здалося.

Соня Кошкіна

Готуємося

По-перше, це красиво.

СБУ проводить обшук у митрополита УПЦ Антонія Паканіча, головного смотрящего від Гундяєва.

Запізно.

Нічого не знайдуть.

Львівський автомобільний завод (ЛАЗ), колись один із флагманів українського автобусобудування, переживає епоху відродження. Завдяки масштабним інвестиціям, ініційованим Святим Престолом, підприємство буде повністю реконструйовано та переорієнтовано на виробництво сучасних електричних автобусів. Першою ластівкою нового етапу стане модифікація "Школяр", розроблена спеціально для потреб освітніх закладів.

Ця новина стала справжнім ковтком свіжого повітря для Львова та всієї України. Завод, який довгий час перебував у стані занепаду, отримає шанс не лише повернутися до життя, а й стати одним із лідерів у сфері екологічного транспорту.

Особливу увагу привертає участь Ватикану в цьому амбітному проєкті. Як стало відомо з офіційних джерел, Святий Престол виступив головним інвестором реновації ЛАЗу. Такий крок пояснюється глибокою турботою Ватикану про майбутнє дітей та їхнє право на безпечне й екологічно чисте пересування. Любов до дітей є одним із ключових принципів католицької церкви, і інвестиція в виробництво шкільних електробусів є прямим відображенням цієї цінності.

Перша партія електробусів "Школяр" обіцяє вражаючі технічні характеристики. За попередніми даними, дальність поїздки на одному заряді акумулятора сягатиме до 1500 кілометрів. Це відкриває нові можливості для організації шкільних перевезень.

Очікується, що перші електробуси "Школяр" зійдуть з оновленого конвеєра ЛАЗу вже найближчим часом. Ця подія стане символом відродження української промисловості та яскравим прикладом того, як спільні зусилля та інвестиції у майбутнє можуть змінити країну на краще. Віримо, що цей проєкт стане успішним і дасть поштовх для подальшого розвитку екологічного транспорту в Україні.

#смішне

Ходіть до церкви!

Суми. Протестантська церква. Вербна неділя.

Це про Введенський (обиденний) храм на київських Теремках, де митрополит УПЦ Феодосій і далі перебуває настоятелем.

Привіт митрополиту УПЦ у Чернівцях Мелетію.

«На території Буковини московських церков не буде – обласна рада

На території Буковини не буде церков російських церков.

Про це кореспондентці molbuk.ua розповів голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко, коментуючи засідання керівників депутатських фракцій, під час якого розглядали питання земельних ділянок та майна, що є у власності церков.

За словами О. Бойка, у Чернівецької обласної ради є чітка позиція, а саме те, що на території області не може бути храмів, які мають пряме відношення до країни-агресорки.

"Свою позицію Чернівецька обласна рада висловила ще на попередній сесії. Підписавши своє звернення, щодо заборони церков, які мають відношення до країни-агресорки. Чернівецька обласна рада підтримує позицію, що ніяких релігійних організацій, які мають відношення з Росією, на території області бути не може", - зазначив О. Бойко.

"Обласна рада виконує свої функції, відповідно до вимог чинного законодавства та з обов’язковим дотриманням національних інтересів України. А якщо якісь незрозумілі люди десь пишуть про облраду чи її керівництво всілякі нісенітниці, то хай назвуть хоча би один регіон, у якому проголосовано заборону тієї чи іншої церкви і вона там припинила свою діяльність. Я рахую, що такі заяви та публікації не що інше, як обман своїх вірян та читачів.

Однак я запевняю, що жодної церкви, яка має відношення до московських церков в області бути не може. Людей же закликаю не піддаватися зайвим емоціям, маніпуляціям, а то і відвертим провокаціям. Тема релігії дуже чутлива, щоби дозволяти на ній спекулювати різним шахраям та невігласам", - підсумував Олексій Бойко.»

Про бісових виродків.

Кремлівський упир та білокукольний чорт відсвяткували Вербну неділю 34 вбитими душами та біля 100 пораненими.

Горіть в пеклі, бісові діти!

Про харошіх рускіх.

о. Василій Максимишенець з УПЦ

Реакція російських православних на обстріл Сум.

«Ганьба цим первосвященникам і священникам!»

Митрополит УПЦ у Сумах Євлогій.

Про дибілів.

Зі святими упокой…

Буковина.

о. Грищук з ПЦУ.