Взагалі, думала от – зайду додому, зніму лінзи, макіяж, вмиюся, помиюся і напишу сюди, як вчила сьогодні стажорку цілих чотири години. А тут біля мого дому за мною прибилася ця собачка – Кнопка. Я її спершу злякалася, думала, що якась дворняжка і зараз нападе, буде гавкати. А ні, просто йшла за мною. І тут я бачу нашийник один і другий для прогулянки. Дзвоню мамі, розказую, йду вже до під'їзду, думаю, що робити з нею. Ну не лишати ж на вулиці, вона мала, її ще роздеруть, та й похожа на мого сина. Мені стало її шкода 🥹
З машини виходила сім'я: мама, тато, дві дочки маленьких. Звертаюся до них, питаю, чи вони ту собаку тут бачили, чи знають чия вона. Ні, але пані найшла оголошення про її пошук в Фейсбуці і виявилося, що собака аж з Нового Світу. Оце я охуїла.
Поки малі тіскали собаку, вийшла моя мама, дала їй трохи поїсти, а я додзвонилася по номеру до господарів. Як вони офігіли, коли почули де вона. Попросили притримати її до 8 ранку, сина будуть везти в школу і по дорозі заберуть Кнопку. Вже хотіла її забирати, так вона почала тікати, бо боялася малих. Ледь догнала її, аж до смітників побігла, на руках тащила назад. Тепер вона в мене на кахелі лежить
От так, малята, в мене з'явилася собака