🔵🔱 Морські піхотинці 36 бригади у серпні 2024 року заходили в Снагість і Любимівку — населені пункти на північ від Суджі. Але вже невдовзі росіяни перекинули в регіон значні резерви, і протягом семи місяців українські військові поступово втрачали ці позиції. Морпіхам довелося відійти спочатку до російського Свердликового, а в березні — у прикордоння Сумщини. Зараз «дронарі» працюють по території Курської області, але вже з українського боку.
Однією з проблем на Курщині, кажуть морпіхи, було те, що вони не встигали «окопуватися», адже просувалися стрімко.
«Грубо кажучи, воюємо в тилу. Це не те, що як на Донеччині — ми їм щось прорвали, вони щось прорвали. Чи Херсонщина — там, де накопано. Просто одна лінія — і ми фіг знаємо, куди далі повалили. Чисті поля, нічого не заміновано, цивільні люди», — розповідає командир роти Кенні про перший із боїв на Курщині.
Окрім того, їм довелося стикнутися з новою реальністю, у якій не працював Starlink.
«Почалися проблеми з інтернетом, і через це була погана взаємодія з суміжниками. Працювати “ефпевешками” на аналоговому відео дуже складно: ми перебивали відео, один одного. Через це ефективність FPV значно зменшилася», — пояснює Вульф, заступник командира батальйону безпілотних систем.
Тому довелося вчитися використовувати альтернативний зв'язок.За словами військового, якщо американці заблокують доступ до Starlink в Україні, то цей досвід може бути корисним.
«Без Starlink зможемо, але нам треба буде час для адаптації. У нас багато фахівців, які зможуть у короткий час підлаштуватися, але будуть певні проблеми, бо всі звикли до “старлінків”. Це буде неприємний удар, але в нас вибору немає. Ми маємо стояти, працювати й покращувати свою роботу», — каже Вульф.
Про те, з якими проблемами українські військові зіткнулися на Курщині, які, зрештою, змусили їх відійти — дивіться в репортажі Діани Буцко і Влада Сафронова.
Сюжет від hromadske:
https://youtu.be/zq9JoUkPRSU
🟦 36 ОБрМП у соцмережах:
Facebook |
YouTube |
Instagram