Резиденти Культурних сил на фестивалі “Книжкова країна”. Хто? Де? Коли?

Минулого року #ФРОНТМЕНИ разом із Культурними силами організували перше велике читання мілітарної поезії на фестивалі Книжкова країна, яке стало доброю традицією фестивалю та поштовхом до створення однойменної антології видавництва 333 та цілої тематичної програми презентації творчості військових і ветеранів на фестивалі.

Цього року Культурні сили продовжують співпрацю з Фронтменами та відряджають на фестиваль цілу групу учасників. Тож оголошуємо програму заходів, що відбудуться за участі наших резидентів 24-27 квітня на Київській ВДНГ.

24 квітня. 17:00.
Ігор Мітров – поет і військовослужбовець – візьме участь в обговоренні “Ветеранська література – головний вимір сучасного українського письменства”.
Також в дискусії візьмуть участь літературознавець, очільник видавництва “Смолоскип” Ростислав Семків; літературна оглядачка Анастасія Герасимова; письменник, художник, військовослужбовець Анатолій Дністровий; книжкова блогерка Валентина Комар.
(Павильон №4, великий зал)

25 квітня. 17:00.
Дмитро Костюминський – режисер і художник – візьме участь в панельній дискусії “Пам’ять як дія. Нова меморіальна культура в Україні”.
У розмові беруть участь: співзасновниця книгарні “Герої” Антоніна Люлька, співзасновниця платформи пам’яті Меморіал Гаяне Авакян, співзасновник Hrabar Foundation Назар Грабар.
(Павильон №4, великий зал)

26 квітня. 14:00 - 15:00
Артем Полежака, Ігор Мітров, REMEZ, Федір Рудий, Сергій Харчук виступлять на Марафоні мілітарної поезії.
(Павильон №4, великий зал)

27 квітня. 12:00.
Андрій Овчарук – військовослужбовець, координатор проєкту Книга на фронт – візьме участь у розмові “Незламні читачі. Книжкові досвіди у війську”.
Також у заході візьмуть участь доброволиця-медикиня та ветеранка Катерина Галушка, військовослужбовець, автор книг “Броньований розум” і “Право сильного” Костянтин Ульянов.
(Павильон №4, великий зал)
27 квітня. 13:00.
Остап Українець, письменник, перекладач, військовослужбовець разом з Андрієм Овчаруком візьмуть участь в дискусії "Про творчість Щепана Твардоха, польского письменника із Селезії. В розмові також братиме участь письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка Ольга Карі (павильон №7)
27 квітня. 15:00.
Остап Українець разом з Людмилою Дмитрук обговорять “Історію літератури як літературну історію” (павильон №6, зал 2, концертний).

Протягом усього фестивалю заходи супроводжуватиме арт-волл “Творчість, щоб не й*бнутись” військовослужбовця та художника Максима Мошківського (павильон №4).
Окрім того, протягом усіх днів фестивалю працюватиме точка збору книг для військових в межах проєкту “Книга на фронт”.

Фестиваль “Книжкова країна” – одна з найбільших культурницьких подій в Україні. Повний розклад заходів можна знайти на сайті фесту.

Уявіть собі суспільство, де вміють підтримувати. Де ніхто не залишається наодинці з втратою. Де завжди можна розраховувати на допомогу. Де поважають право усамітнитися, проте не дозволять зникнути.
Таке суспільство неможливо зламати.
Ми лише вчимося підтримувати та обережно допомагати тим, хто пережив втрату, вчимося правильним словам і діям, які би не травмували.
Відео зняте на обговоренні “Культура підтримки”, проведеному платформою Культурні сили у партнерстві з @memorial_ukraine, за участі @space_prolive, @maemo_jity та @azov_suprovid

🇺🇦 22 квітня 1918 року армія УНР під командуванням Петра Болбочана увійшла у Джанкой, розпочавши звільнення Криму від більшовиків

⚔️ Сьогодні DeepStateUA і Культурні сили оживили ці події на інтерактивній мапі — день за днем можна побачити, як українські війська штурмували Чонгар, входили в Сімферополь і Бахчисарай. Це перемога, яку намагалися стерти з нашої пам’яті. Але вона – наша.

🐴 crimea-1918.deepstatemap.live

Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат

Сьогодні наша сторінка змінила назву на Культурні Сили. Що це означає?

Найважливіше – Культурний Десант нікуди не зникає! Ця назва залишається за мобільними групами військових артистів, які підтримують бойовий дух побратимів на передовій, і ми продовжуємо висвітлювати їхню роботу.

Поруч з тим, наша діяльність за останні роки значно масштабувалася, і зараз представлена не лише виступами Культурного Десанту. Наша робота включає культурну дипломатію з турами в США та країни Європи, освітні ініціативи, звукозапис військових треків, відеовиробництво, кіновиробництво, “Книгу на фронт”, “Оркестр 59”, “Фронтову студію” та “Voice of War”. І відтепер усі ці ініціативи об’єднані на єдиній платформі під назвою «Культурні Сили».

Дякуємо кожному, хто слідкує за нашою роботою, підтримує нас і бере участь у наших ініціативах. Прагнемо бути корисними для нашої країни та побратимів. Слава Україні!

Наші сторінки в соцмережах:
Instagram - https://www.instagram.com/culturalforces.military
Facebook - https://www.facebook.com/culturalforces.military
TikTok https://www.tiktok.com/@culturalforces.military
Telegram @culturalforcesua
YouTube https://www.youtube.com/@CulturalForcesMusic та https://www.youtube.com/@CulturalForcesMilitary

Шлях воїна: у Дніпрі та Києві покажуть біографічний фільм про українського добровольця.

Стрічку режисерки Катерини Леонової “Вудсток: шлях воїна”, що розповідає про життєвий шлях добровольця Владислава “Вудстока” Вороніна, покажуть у Дніпрі і в Києві.

“Вудсток: шлях воїна - фільм у жанрі доку-фікшн, що проведе глядача життєвим шляхом реальної людини - добровольця Владислава “Вудстока” Вороніна з Дніпра.

Цей фільм - спроба осмислити цінності українського воїна-добровольця як колективного образу нашої нації. Це історія людини, яка створювала яскраве, змістовне життя, реалізувала себе, але не змогла лишитися осторонь у вирішальний момент.

Владислав зробив свій моральний вибір - боротися за справедливість, свободу й право нації жити на своїй землі”, - повідомляють організатори події.

Де подивитися фільм “Вудсток: шлях воїна”:
м. Дніпро: Будинок Архітектора (вул. Грушевського, 1) - 23 квітня, 19.00
м. Київ: культурний кластер "Краків" (Русанівська набережна, 12) - 29 квітня, 19.00

8 книжок, щоб прокачати історичну пам'ять

Пам’ять допомагає усвідомити себе частиною спільноти, зрозуміти, хто ми є, звідки, чому діємо саме так, як діємо; рухатися вперед, уникаючи повторення помилок минулого.

“Культурні сили” разом із Yakaboo підготували добірку книжок, які допоможуть побачити зв’язки між минулим і сучасністю, протистояти ворожим впливам та інформаційним атакам.

Російсько-українська війна. Повернення історії
Книга про цю війну, її передумови, перебіг, а також очевидні й можливі наслідки. Чому Путін наважився розпочати війну? Як українцям вдається чинити такий запеклий опір “другій армії світу”? Як на тлі цих подій відбувається єднання Заходу й повна ізоляція росії? І якими будуть наслідки війни для України, росії, Європи й світу загалом?

Як українці зруйнували імперію зла
У цій книжці автор поденно відтворює події 1991 року, наводячи ще донедавна секретні архівні документи ЦРУ і КГБ; вперше зіставляє спогади учасників і свідків здобуття Україною незалежності - політиків, істориків, письменників.
І відповідає на питання, хто насправді зруйнував Імперію зла.

Воля України або смерть! Повстанці Холодного Яру
Книжка розповідає, як зародилася повстанська організація, що стала взірцем для наступних поколінь - від членів ОУН до сучасних українських захисників. Автор висвітлює маловідомі й суперечливі теми, “білі плями” в історії Холодного Яру 1917-1922 рр.

Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала
Докладна й драматична біографія Ґарета Джонса, британського репортера, що першим розповів на Заході правду про Голодомор в Україні. За опубліковані тексти про “комуністичний рай” Джонса цькували деякі корумповані західні журналісти, а через кілька років він помер за досить загадкових обставин.

Таємниці письменницьких шухляд
Герої книги - такі яскраві постаті української літератури, як П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, Ю.Яновський, У.Самчук тощо. Вони постають живими людьми зі своїми радощами й печалями, злетами й падіннями, кумедними епізодами й життєвими драмами. Автори книжки будують розповідь як захоплюючий детектив, намагаючись разом із читачем потрапити за лаштунки радянського літпроцесу.

Навігатор з історії України. Сучасність
Автори розповідають про події в Україні від 1991 року, вписуючи їх у світовий контекст. Розглядаючи сучасну історію, читачі вчаться користуватися новітнім інформаційним полем, відрізняти правдиві дані від фейків і формулювати власні висновки, базовані на перевірених фактах. Психологічний коментар наприкінці книжки підказує, як працювати з травмами, яких ми всі зараз зазнаємо.

Сила опору. Українці в радянських таборах
25 біографічних портретів колишніх в’язнів радянських таборів - знакових постатей українського визвольного руху. Ця книга - про найскладніші виклики й про найважчий вибір; про любов, незламність духу й силу опору. Голоси цих людей надзвичайно важливі для нашого розуміння цілого покоління українців, що чинило відчайдушний спротив неспівмірно сильнішому ворогові.

Україна. Історія з грифом "Секретно"
Засекречені КҐБ сторінки нашої історії можуть дати відповіді на багато запитань. Чому знову почалася війна в Європі? Чому для Росії так важливо захопити Україну? Оприлюднюючи раніше приховані архіви радянських спецслужб, автор, колишній директор архіву СБУ, розповідає про минуле України, СССР і Східної Європи в 1918-1991 рр.

На фронті загинула художниця Маргарита Половінко.

Під час виконання бойового завдання загинула художниця, волонтерка й парамедикиня 2 механізованого батальйону 3 ОШБр Маргарита Половінко. Про це повідомили в її підрозділі 8 квітня:

“Марго.
Половінко Маргарита Русланівна
24.03.1994 – 05.04.2025
Розумна, працьовита, мотивована. Справжній воїн.
Ти пройшла з нами лише частину шляху, але за цей час встигла стати незамінною, встигла стати своєю - завоювати довіру, повагу й любов. Ти не боялася відповідальності, завжди тримала слово й робила більше, ніж від тебе вимагали.
Загинула під час виконання бойового завдання. Гідно. Зі зброєю в руках…”.

Маргарита Половінко народилася 24 березня 1994 року у Кривому Розі. Вивчала образотворче мистецтво у Дніпрі, згодом - у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. У 2023 році у львівській галереї “Detenpyla” пройшла її перша художня виставка. У 2024 році мисткиня долучилася до ЗСУ.

Прощання з Маргаритою відбудеться 11 квітня об 11:00 у Кривому Розі. Поховають захисницю на Алеї Слави на центральному кладовищі міста.

Дивитися роботи Маргарити Половінко на її сторінці в “Instagram”.
Читати інтерв’ю з Маргаритою на “Суспільне Культура”.

Із початком війни українська сучасна поезія звучить по-іншому. Вона обпікає, ранить і болить. Кожен із учасників цього поетичного вечора волів би, щоб ці вірші ніколи не написалися. Але вони написані війною і є свідченнями безжального часу, в якому ми живемо.

10 квітня о 19.00 у книгарні “Є” (вул. Лисенка, 3) відбудеться літературний вечір “Війна, що нами пише”. Захід організовано Видавництвом Старого Лева у співпраці з платформою “Культурні сили”.

Своїми віршами, спогадами й думками про військову службу ділитимуться:

Артур Дронь, письменник, військовослужбовець 125 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, автор поетичних книжок “Гуртожиток №6”, “Тут були ми”;

Олена Герасим’юк, письменниця, громадська діячка, парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри”; авторка книжок “Глухота”, “Розстрільний Календар”, “Тюремна Пісня”;

Ігор Мітров, письменник, військовослужбовець, автор поетичних книг “Голландський кут” і “Голос України”.

Розмову про війну і творчість модеруватиме журналістка і блогерка Олександра Гонтар.

На фронті зник безвісти музикант Андрій Литвинюк.

Андрій Литвинюк, більше відомий за псевдонімом Андрій Біт, зник безвісти на фронті. Про це повідомляє РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на його сторінку в Facebook. Останню публікацію на сторінці музиканта зроблено 4 листопада 2024 року. Знайомі та друзі в коментарях пишуть, що він не виходить на зв'язок уже кілька місяців і жодної інформації про нього немає.

Литвинюк долучився до ЗСУ в серпні 2024 року. На День незалежності він написав на своїй сторінці у Facebook: “Завжди молився і захоплювався військовими, а коли потрапив в армію, зрозумів, наскільки гіркий і важкий солдатський хліб. Тепер ці люди набрали для мене ще більшої висоти. Те, що роблять прості хлопці і дівчата, дядьки, діди - ще більше за межею мого розуміння. Титани, надлюди.
Тут я побачив, наскільки армія - складний і багатошаровий механізм, в якому немає неважливих професій і спеціальностей. В якому усе живе рухається в одному напрямку - Перемога…”

Андрій Біт - музикант, барабанщик, що в різний час співпрацював із гуртами “O.Torvald, Love'n'Joy”, “МОВА”, “Borshch”, “ТЕЛЬНЮК: Сестри”, “Пирятин” та ін. Був викладачем ударних інструментів у Rock School, журналістом у «Тиктор медіа», музичним редактором онлайн-радіо Radiolla.com. Також він - автор ідеї проєкту “Old School Ukrainian”, покликаного відновити інтерес до найкращих здобутків української естради.

“Те, що робить нас живими”: бойова медикиня Ліза Жарікова випустила нову пісню.

Поетка і співачка, сержантка ЗСУ Ліза Жарікова у колаборації з гуртом “Темна матерія” презентувала пісню і відеокліп “Що робить нас живими”. Про це вона повідомила на своїй сторінці у “Facebook”.

Пісню поетка написала під час першої бойової ротації у 2022 році. Лірична героїня, в якій не важко впізнати авторку, сумує за втраченим мирним життям, водночас усвідомлюючи своє нове велике призначення - порятунок українських захисників на полі бою:

крізь всі вітри і чорні зими
я обіцяю що нестиму
усе що робить нас живими
усіх хто робить нас живими

Єлизавета Жарікова - поетка, що випустила дві книжки віршів, авторка й виконавиця власних пісень. Активістка, учасниця Революції гідности; на початку повномасштабного вторгнення росії долучилася до підрозділу ТрО, брала участь у бойових діях на сході України, отримала поранення під Бахмутом.

Дивитися відеокліп “Що робить нас живими” на “Youtube”.
Слухати дебютний міні-альбом Лізи Жарікової “Клуб анонімних привидів”.
Читати більше віршів Лізи Жарікової на тг-каналі “Журнал обліку пісень”.

"Вони б'ються, щоб билось твоє серце": український репер присвятив пісню бойовим медикам і медикиням.

Український репер і головний редактор порталу rap.ua Міша Правильний разом із медичною службою Третьої окремої штурмової бригади презентував пісню “Битися”. Трек присвячено тим, хто щодня на передовій рятує життя українських захисників - бойовим медикам.

З нагоди релізу медична служба 3 ОШБр випустила тематичний мерч із написом "Вони б'ються, щоб билось твоє серце".

Дивитися кліп “Битися” на “Youtube”.
Добірка української музики у стилі rap, hip-hop, r’n’b на “Youtube”.
Читати про український реп та лайфстайл на порталі rap.ua.

«Місто Наречених» - це присвята всім жінкам, які втратили чоловіків на кривавій війні росії проти України. Надчутлива та важка тема, величезна відповідальність та невимовний біль, які неможливо передати словами.

Водночас ця пісня перш за все про теплі спогади, надію і вічну любов, які дають силу жити далі.

Головна героїня кліпу - актриса Тетяна Мельник, яка втратила у 2023-му році чоловіка, бойового медика Андрія Мельника, який загинув у боях за Бахмут.

Дивіться кліп на нашому Youtube

https://youtu.be/7Mn35hZzmiA

Багато українських поетів та поеток зустрінуть День поезії на своїх бойових постах. Але служба не означає паузу в їх творчості, бо іноді саме вона допомагає витримувати щоденні навантаження. Прочитайте ці вірші, та вдивіться в місця на карті, де вони були написані. Так ви значно краще відчуєте і вірші, і авторів, і біль прифронтових містечок.

Учасник Культурних сил, громадський діяч та блогер Остап Українець провів лекції та семінари для українських громад в Польщі, де виступав у Кракові та Вроцлаві.

Остап презентував мальопис “Коротка історія української літератури” та поговорив зі студентами найстаршого в Польщі Ягелонського університету про сучасні перетворення української культури.

“Серед українців Польщі існує помітний запит на українську культуру, проте бракує контакту з її сучасними проявами <…> на цих зустрічах ми говорили про культуру як вісь для становлення і підтримування національної ідентичности поза межами своєї держави в історичному контексті та до сьогодні”.

Наш побратим по Культурних силах також розповів про діяльність мобільних груп – артистів Культурного десанту на фронті, про проект “Книга на фронт” та іншу діяльність Культурних сил.

Всього в Польщі, за даними ООН, мешкає більше 1 млн українців, переважна більшість з яких виїхали після початку повномасштабного вторгнення.

Перші удари ворога — як у 2014 році, так і під час повномасштабного вторгнення — прийняли кадрові військові. Але й вони кажуть, що без добровольців, які одразу стали в стрій, довго протриматись було б неможливо.

У День українського добровольця наші побратими з "Культурного десанту" згадують перші дні повномасштабного вторгнення, коли вони разом із сотнями тисяч українців взяли до рук зброю та долучилися до бойових підрозділів.

Колективна памʼять – те, що обʼєднує людей на найглибшому рівні. Саме тому, памʼять – перше, що намагається спотворити наш супротивник. І саме тому, це перше, що ми маємо берегти.

Важлива розмова про памʼять на нашому youtube:
https://youtu.be/xmdzmGHIESU

Памʼять про нашу історію – меч в руках кожного, хто її знає. Костянтин «Адʼюнкт» Духновський бачить як новітня історія України твориться в окопах, бо сам дивиться на неї звідти. Так і народились пісня та кліп «Памʼять» – спільний проект Культурного десанту та бійця 47 бригади. 
Скільки жахів переживали попередні покоління українців від того самого ворога? Скільки ці кати намагались стерти згадки про свої вчинки? Правда про ті події – попередження про майбутнє, яке несе нам супротивник. Але вона ж – джерело сили для того, хто готовий дати відсіч. Вже котрий рік показуємо, що ми готові. Бо памʼятаємо, що відбувалось раніше.

Дивіться кліп на нашому youtube:
https://youtu.be/SxJIcso1pjU?si=EREsG_Zf_470RIRY

Сьогодні – День народження Тараса Шевченка. Класика, чия творчість актуальна для кожного покоління української боротьби. Вояки УНР, бійці УПА, герої Майдану та АТО, захисники України зараз – ці рядки про кожного з них. Боремося. А значить – поборемо. Нам Бог помагає.

Приємно бачити, як діти та молодь долучаються до культурних ініціатив. Дякуємо київському ліцею №8 за кожну книгу, яку відправили учні та вчителі нашим захисникам. Радіємо, що й інші навчальні заклади приєднуються до ініціативи – зокрема у Коцюбинський ліцей 2 Коцюбинської селищної ради також розпочався збір для "Книги на фронт".
В цілому за лютий ми разом з вами та завдяки Нова пошта Нова пошта та Гуманітарна Нова пошта передали військовим 970 книг та 644 сертифікати на електронні книжки.
Долучайтесь і ви.

Найважливіші риси закладаються в людині ще в дитинстві. Тому так важливо формувати любов до власної культури та повагу до війська зі школи. З цією місією ми регулярно проводимо бесіди та воркшопи з дітьми. Дякуємо музичному ліцею №33 за правильне виховання тих, хто буде відбудовувати Україну та розвивати нашу культуру в майбутньому.

Гімн України в НАТО.
Зазвичай таке відбувається тільки тоді, коли країну приймають в Альянс. Але наші побратими та посестра, – музиканти “Культурного Десанту”, наживо виконали гімн в штаб-квартирі організації.
Музика – не єдине, що ми привезли з собою. Найважливіше – нагадування про боротьбу українського народу. Використовуємо будь-яку нагоду, щоб тримати увагу світу на тому, що для нас всіх найголовніше.

Окремо дякуємо нашим друзям work.ua, які взяли на себе логістичні витрати 🙌

Ні за 3 дні, ні за 3 роки. Ніколи.
@Moshkovsky

В кожного українця є теплі спогади про Крим, але саме для українців-кримчан вони відгукуються найболючіше. Окрему травму наново переживають кримські татари, яких росіяни вже лишали без домівок у 1944.
Та українці не віддають своє без бою. Це тисячі кримчан показали у 2014-му році, це вони показують на полі бою зараз, виборюючи майбутнє, в якому Крим точно буде українським.

Ми дякуємо НАТО за те, що Альянс продовжує підтримувати Україну.
Для нас було честю виконати гімн України в стінах штаб-квартири Альянсу вчора, з нагоди трьох років з початку повномасштабного російського вторгнення. Ми продовжуємо нагадувати світові про жертву українських солдатів, про наш дух і нашу культуру, які неможливо зламати.

Більшість українців розбудили саме вибухи 2022 року, хоча російські гармати гриміли на нашій землі весь час з 2014. В кожен з цих років були люди, які стримували ворожу навалу на своїх бойових постах. Не маємо права забувати про їх внесок, про той час, який вони виграли, щоб Україна підготувалась і встояла тепер.

Дякуємо інформаційному агентству "Укрінформ", яке надало нам частину цих фото, та всім журналістам, які фіксували подвиг наших військових весь цей час.

Сьогодні, в День памʼяті Небесної Сотні, ми памʼятаємо, що наша новітня історія боротьби за Незалежність почалась не з повномасштабного вторгнення росії й не з окупації Криму. Перші втрати ми понесли ще на Майдані, коли проросійські сили почали цілеспрямовано вбивати цивільних протестувальників.
Спочатку кийками, потім кулями. Багато самооборонців після Майдану відправились на фронт. Повернути собі нашу землю, а росіянам – їхні кулі. За кожного і кожну, кого вони в нас забрали, ми сьогодні маємо кулю, снаряд, міну, ракету у відповідь.
Дякуємо кожному і кожній, хто повертає російським вбивцям те, на що вони заслуговують. 

Мінімальна оцінка кількості загиблих журналістів та медійників за час повномасштабного вторгнення – 112 людей.
За верифікованими даними Міжнародної федерації журналістів підтверджено 18 імен медійників і медійниць, які загинули виконуючи професійні обов’язки, 9 – цивільних жертв, 85 представників і представниць медіа, які були на службі у лавах Сил оборони України.
Правда має велику ціну.
Правда живе поки є ті, хто її захищає. Як і наша країна.

За межами України зараз проживає від 8 до 9 мільйонів українців. Тобто, буквально мільйони закоханих зустрічають сьогоднішнє свято не разом, бо їх розділяють кілометри, кордони й океани. Ці відстані не подолати літаками, які припинили свої польоти з початку повномасштабного, залишивши аеропорти пустими на невизначений час.
Та попри все, люди намагаються зберегти свої стосунки навіть у таких умовах.
Саме про це нова пісня Миколая Сєрги, яку ми сьогодні презентуємо разом з «ТиЯк?», які саме допомагають українцям навчитись плекати стосунки на відстані й взагалі – тримати свій психологічний стан в нормі. Те, чого так потребує кожен із нас.
Локацією для кліпу став аеропорт «Бориспіль», як нагадування, що одного дня його термінали знову наповняться щасливими закоханими, що нарешті зустрілись.

Дивіться кліп повністю на нашому youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=apUxVcjHilw

У бою під Крутами взяли участь більше 500 українських воїнів, і близько 400 з них були юнкерами київської військової юнацької школи імені Богдана Хмельницького. Саме ці юні хлопці і дівчата взяли на себе основний тягар бою – 5 годин стримували вдесятеро переважаючі сили більшовиків. Половина з юнкерів отримали поранення, кілька десятків загинули.

Сьогодні у річницю битви, яка стала символом юнацької рішучості, ліцеїсти Київського військового ліцею імені Івана Богуна зачитали вірш Богдана-Ігоря Антонича “Крутянська пісня”, яку він написав у 1937 році. Погляньте в обличчя юності і нашої майбутньої військової міці.

Камінь, покладений на могилу, – давня юдейська традиція, яку сьогодні можуть підтримати далеко не всі нащадки жертв Голокосту. Через дії росіян, частина меморіалів та місць поховань знищена, частина замінована внаслідок бойових дій, частина – під окупацією ворожих сил.

Культура та традиції мають бути збережені від варварської навали. Тому сьогодні, в День памʼяті жертв Голокосту, ми нагадуємо про це знов, коли історія вкотре римує сама себе.