Біль....
Темна долина, де біль панує,...
Душа в скорботі, мов птах сумує...
Сльози гіркі, мов роса на світанку,...
Серце розбите, в глибокому ранку.....
Чому, Господи, дозволяєш ці страждання?
Чому терпіння – це наше завдання?
Де ж Твоя милість, де ж Твоя рука?
Коли біль розриває серце, мов береги та ріка?
Чому, Господи, мушу страждати?
Чому ж цей біль не хоче вщухати?
Чому, Господи, дозволяєш ці муки?
Чому так часто мучать страшні дУмки..?
Де ж Твоя милість, де ж Твоя любов?
Коли біль розриває серце знов і знов?...
Ти, Господи, знаєш мій біль і страждання,
Ти чуєш мої сльози й благання,
Прошу, зціли моє серце розбите,
І дай мені сили в Тобі і для Тебе жити...
В тиші молитви я чую Твій голос,
Що крізь страждання веде мене в дім
Ти поруч, Господи, Ти біль розділяєш,
Порятунок шукаю в Тобі однім....
Біль, мов кайдани, мене сковує,
І душу мою в темряву заковує....
Та я вірю, Господи, в Твою благодать,
Що допоможе мені біль подолать....
Ти Сам пройшов через біль і страждання,
Щоб нам дарувати вічне життя....
Тож дай мені сили крізь біль цей пройти,
І в Твоїх обіймах спокій знайти.
Я вірю, Господи, в Твою любов,
Що зцілить рани мої знов....
А зараз хай біль навчить мене співчуттю й любові,
Щоб я міг втішити тих, хто в скорботі.
Бо в Твоїй любові є зцілення й мир,
І вічна надія, що біль переможе в Слові Твоїм....
Амінь
04.04.2025
Автор:
@Nastinka_Holub