- Обкладіть [доларових] мільйонерів повністю податками

- Але ж багато мільйонерів тоді виїде з країни!

- Та я і так за, не треба мене намагатися ще сильніше переконати

📣 «Соціальний рух» запрошує всіх, а особливо Міністерство соціальної політики відвідати СОЦФОРУМ «Захист працівників критичної інфраструктури в умовах війни».

🔹 Час почути чесні відповіді влади з приводу найболючіших для робітничого люду питань на кшталт невиконання Закону 2980!

🔹 Прийдіть 27 квітня о 10:00 у київський Будинок кіно підтримати критично важливих працівників!

📌 Реєстрація

📌 Подія на Фейсбук

Прийняв присягу

Комунізм та дилеми національного визволення
Джеймс Мейс

це найбільш така базова робота, з якої дуже раджу починати заглиблюватися в цю тему
у Мейса супер незаангажований і водночас емпатичний погляд, немає оцього мєрзкого вестерн гейзу
якщо коротко, книга дає дуже базові знання про те, якими були різні 10ті й ранні 20ті на українських землях, і через аналіз різних сфер соціального, економічного та політичного життя населення намагається зʼясувати, як все-таки взаємодіяли між собою національне та соціальне питання (чи був між ними конфлікт, у якому розрізі, і чи є цей конфлікт органічним, а чи то радше навʼязаним)

​​😮 Президент Зеленський підписав скандальний документ, що легалізує земельні махінації та ускладнює повернення незаконно відчужених ділянок громадам і державі. Новий законопроєкт дозволяє узаконити будь-яку незаконну передачу земель у приватну власність, якщо минуло 10 років з моменту відчуження.

❗️ Закон суттєво обмежує можливості для держави або місцевих громад вимагати повернення нерухомості, зокрема земельних ділянок, які були незаконно передані у приватну власність, а потім перепродані новому власнику, який не знав про їх незаконне походження. Крім того, у разі витребування майна на користь держави чи громади, вони мають спочатку внести ринкову вартість майна на депозитний рахунок суду для компенсації добросовісному набувачу. ​

❌ Громадські організації та активісти висловили обурення таким рішенням президента. Зокрема, WWF-Україна зазначає, що цей законопроєкт дозволяє легалізувати незаконну приватизацію лісового та водного фонду, що суперечить Конституції України та міжнародному праву. ​Також виступає проти Центр протидії корупції.

👍 Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан також закликала ветувати цей закон, підкреслюючи, що він узаконює злочинну приватизацію парків, лісів, берегів і полів та захищає корупцію в земельній сфері.

😡 Колектив «Соціального руху» рішуче засуджує підписання цього антинародного закону, яке відбулося всупереч петиції про ветування даного акту, підтриманій 25 тисячами голосів. Ми акцентуємо увагу на небезпеці ігнорування петицій президентом, адже у період відсутності виборів вони залишилися ледь не єдиним інструментом масового волевиявлення.

🔥 Відкрите ігнорування загальних інтересів та відкрите схвалення рейдерства на пользу «земельних» олігархів з боку держави — це вершина цинізму, коли щоденно ллється кров українців за кожен метр землі на сході країни. Це прямо каже про політичну деградацію інститутів влади у бік можновладців. Вимагаємо відновлення дії справедливості й скасування цього ганебного прецеденту.

✊ 26–27 березня в Брюсселі пройшла міжнародна конференція «Солідарність з Україною — підтримка національних та соціальних прав українського народу», що зібрала ліві сили з понад 30 країн світу — від США, Канади й Іспанії до Японії, Грузії, Бразилії та Тайваню. Це перший масштабний міжнародний захід такого формату від початку повномасштабного вторгнення Росії, який зосередився не лише на військовому аспекті, а й на соціальному вимірі українського спротиву.

✅ Делегація «Соціального руху» представила погляд української лівої ініціативи, яка послідовно захищає права трудящих, виступає за соціальну справедливість та європейське майбутнє України. Наші член_кині наголошували, що боротьба українців є частиною глобального протистояння авторитаризму, і в цьому сенсі Україна є не тільки жертвою, але й активним суб’єктом змін, закликали до демократичного контролю над економікою та до формування нового міжнародного порядку, заснованого на рівності й солідарності.

👍 Також виступили міжнародні союзники: представники партій European Left, Democratic Socialists of America, профспілкових організацій FSU-Solidaires (Франція), UGT (Іспанія), IndustriALL, а також активісти з Польщі, Молдови, Литви, Італії, Словенії, Греції та Ірландії. Обговорення торкалися тем репарацій, прав біженців, боротьби з неоліберальною політикою МВФ, і потреби у радикальній перебудові ЄС.

🫡 Учасники наголосили: міжнародна солідарність не повинна обмежуватися лише поставками озброєнь. Вона має включати також підтримку соціальних ініціатив, боротьбу за рівність, гендерну справедливість і протидію корупції.

📢 Деталі — на сайті «Соціального руху».

Моє нове есе "Українське республіканство"

"Неможливо сприяти радикальному індивідуальному егоїзму лібертаріанства з одного боку, як це робить український уряд, і в той же час просити жертву на користь вашої громади. Дві ідеї стикаються і не можуть бути поєднанні, та пріоритет уряду України про сприяння режиму крайньої нерівності, соціальної безвідповідальності та олігархічного правління завдають шкоди українській обороні та українській ідентичності, відвертає людей від їхньої громадянської відповідальності, оскільки сама ідея стає тоді дискредитованою, а іноді і банально недоступною для розуміння. Питання про ухилянтів тоді стає менше питанням боягузтва, а більше: "А чому я повинен?", де за домінуючою ідеологією важко знайти послідовну відповідь.

Ультраправий націоналізм також не є відповіддю, оскільки він деградує людину, її співпереживання, розуміння світу і створює систему бандитства, яка, врешті-решт, руйнує нації.

Відповідь полягає в тому, щоб надати людині частку у власній країні, сприяти егалітарному суспільству, яке зосереджене на вибудові горизонтальних зв’язках допомоги і розуміння між людьми, спільною опікою та солідарністю"

https://vladyslavstarodubtsev.substack.com/p/1a3

🕊 Простір несвободи: хроніки спротиву в Криму

📅 Одинадцять років окупації — це не просто календарна дата. Це роки спротиву, втрат, надії та щоденної боротьби. Як окупація змінювала Крим? Який вигляд має репресивна система зсередини? Як під тиском страху людям вдається не мовчати?

📚 Ми згадаємо перші місяці захоплення півострова, аналізуватимемо, як будувалась машина репресій, і побачимо, як на кожен прояв насильства відповіддю ставала солідарність: від вуличних акцій до тихого, але впертого спротиву, що триває досі.

🎙 Говоритиме кримчанка, активістка студентської профспілки «Пряма дія» і творчиня платформи «Громада Крим» Карина Чмелюк.

📌 На зустрічі дізнаємося:
• Як Росія вибудовувала режим несвободи у Криму — від «зелених чоловічків» до поліційної держави;
• Хто такі герої кримського спротиву: зниклі безвісти, політв'язні, загиблі — і як ситуація змінилася після 2022 року;
• Як підтримати політв'язнів: що значать листи, і як їх писати, навіть якщо не знаєш, з чого почати;
• Що надихає кримчан після понад десяти років окупації

📌 Дата і час: 9 квітня (середа), 17:00
📍 Локація прийде вам на пошту по реєстрації
👉 Зареєструватися (реєстрація обов'язкова)

Українські вояки в Іспанській громадській війні

Українці приймали участь по обох сторонах барикад. Прихильники сторони франкістів з сучасних українських істориків розглядають події конфлікту як боротьбу проти комуністичного тоталітаризму, радянського впливу, та репресій, зокрема проти релігійних спільнот — все це мало місце бути. Комуністична партія Іспанії була однією зі складових Народного фронту в Іспанії, СРСР проводив чистки в країні, а проти релігійних діячів в деяких регіонах застосовувався терор.

Думка, що розповсюджена на заході, є більш коректною і має за собою набагато значніше фактичне підґрунтя. Там громадська війна у Іспанії розглядається як конфлікт неідеального демократичного уряду проти фашистської диктатури та союзників нацизму. Така позиція була і найбільш розповсюджена серед тогочасних українців.

Майже всі знають про участь українських комуністів з КПЗУ на боці республіканців. Справді, українські комуністичні добровольці, що поїхали боронити Іспанську республіку — було явищем масовим. Проте, набагато менше відомо про наших перших оборонців іспанської демократії — вояк армії УНР, українських емігрантів, членів соціалістичних і соціал-демократичних партій, діаспорян з Канади, США, Аргентини, Куби.

"Перші 37 добровольців-українців прибули до Іспанії з Франції та Бельгії. Це були здебільшого шахтарі та металурги – представники трудової еміграції, або ж колишні вояки армії УНР. Доброволець з Канади М. О. Євчук писав у листі до газети «Українські робітничі вісті»: «…серед нас є дуже багато українців – з Парижа, Сент-Етьєна, Ліона, Острікура, Ліля, Дюнкерка. Добрі з них солдати, багато хто має значні пости в республіканській армії»

Загалом, у роки Громадянської війни в Іспанії з числа власне українців було сформовано два підрозділи – роту ім. Т. Шевченка та третю секцію (роту) ім. М. Кривоноса (бл. 50 українців з Канади). Крім того, чимало українських добровольців несли службу в інших частинах: роті ім. Н. Ботвіна, роті ім. А. Міцкевича, кулеметній роті ім. Л. Варинського, батальйоні ім. Мекензі-Папіно (бл. 40 українців з Канади), батальйоні ім. Т. Масарика (58 українців з Чехословаччини, переважно із Закарпаття), бригаді ім. А. Лінкольна, бригаді ім. Я. Домбровського, батальйоні ім. Г. Димитрова (8 українців),
батареї ім. Б. Гловацького (13 галичан), батареї ім. В. Врублевського (32 галичанина), в четвертому батальйоні бригади ім. Я. Домбровського воювало «кількадесят українців із анархістського війська Нестора Махна».

Промовистими у цьому контексті є слова командира роти ім. Т. Шевченка С. Томашевича: «З погляду бойової підготовки рота імені Тараса Шевченка стоїть дуже високо завдяки досвіду значної частини товаришів, які вже раніше відбували військову службу в інших арміях. В армії Іспанської республіки ми маємо українських офіцерів, таких як поручики Іванович і Литвин, маємо українських сержантів і капралів...»

Після битви при Фуентес-де-Ебро (жовтень 1937 р.) один із бійців батальйону ім. Мекензі-Папіно, О. Мельниченко, свідчив: «Частина нашого батальйону, що складається з бійців-українців, є взірцевою. Вона є прикладом міцної дисципліни та високої моралі»

(УЧАСТЬ УКРАЇНЦІВ У БОРОТЬБІ ПРОТИ ФАШИЗМУ ТА НАЦИЗМУ
НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (З ДОСВІДУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
В ІСПАНІЇ 1936–1939 рp.) КОМПАНІЄЦЬ Олексій Вікторович)

Загалом, по боці республіканців воювало близько 500 українських добровольців. Тоді як з боку франкістів, було записано декілька десятків українських солдат

1919, першотравня в Клівленді.

Знайшов цікавий український слід в американській демонстрації.

"На чолі маршу були американські солдати, які несли три американські прапори та три соціалістичні червоні прапори, один з яких був подарунком від українських соціалістів"

https://pressbooks.ulib.csuohio.edu/until-victory-is-achieved/chapter/the-national-context-socialism-as-civic-nationalism-loyalism-as-ethno-nationalism/

І ніхто най не говорить: "своїм Богом піду"
Як вояки на команду ставайте до ґліду!
Бо слабого, ще й самого, заклює ворона:

Лиш громада, товариство його оборона,
І ніхто най не говорить: "Обійдесь без мене"
Як у брата горить хата, й на твою пожене

І. Франко

​​РОЛЬ КООПЕРАТИВНОГО РУХУ ТА КООПЕРАТИВІВ
У ВОЄННИЙ І ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОДИ

Дослідження ролі кооперативного руху та кооперативів у воєнний і післявоєнний періоди дає змогу дійти висновку, що нині у нашій країні наявне вкрай недостатнє правове регулювання кооперативів та їх правова й організаційна підтримка, що перешкоджає їм виконати
свою місію у відродженні та розбудові економіки України, покращенні соціально-економічного становища її громадян. З огляду на наведене, до основних правових та організаційних напрямів зростання кооперативного руху в нашій країні, відновлення та підвищення ролі кооперативів у економічному та соціальному розвитку країни слід віднести:

1. Концептуальне оновлення національного кооперативного законодавства, в основу якого має бути покладено запровадження норм, що відтворюють основні характеристики ідентичності кооперативів, яким мають відповідати всі його положення, які визначають правове становище кооперативів, членів кооперативу та кооперативних об’єднань.

2. Запровадження правових та інших форм стимулювання відродження в Україні масового кооперативному руху в усіх сферах діяльності кооперації для впровадження ефективних можливостей щодо залучення громадян до участі в кооперативному русі через застосування таких державних засобів і механізмів регулювання господарської діяльності кооперативних організацій, як: встановлення податкових та інших фінансових пільг, введення спеціальних положень щодо закупівель, сприяння кооперативам в отриманні доступу до ринків та інституційного фінансування, надання субсидій, грантів, цільових інновацій тощо. При унормуванні та застосуванні таких засобів регулювання стосовно кооперативних організацій обов’язково треба враховувати особливості їх правової природи, що ґрунтується на кооперативній ідентичності.

3. Створення відповідних органів, які будуть діяти на держаному
та територіальному рівнях з метою вироблення і впровадження стратегії
сприяння розвитку кооперативів, надання всебічної підтримки кооперативному руху та впровадженню кооперативних ідей та актуальної кооперативної практики.

4. Введення на рівні нормативно-правових актів визначення функціональних обов’язків органів державної влади, органів місцевого самоврядування; заохотити запровадження названих положень Всеукраїнською центральною спілкою споживчих товариств, Об’єднаною кредитною спілкою Національної асоціації кредитних спілок України іншими кооперативними об’єднаннями, Всеукраїнською громадською організацією “Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України”, Федерацію профспілок України, іншими профспілковими об’єднаннями та іншими визначеними громадськими організаціями, до яких мають входити: володіння знаннями про роль і потенціал кооперативної форми господарювання у нашій країні у воєнний та післявоєнний час, проведення широкомасштабних заходів, спрямованих на залучення до кооперативного руху всіх верств населення, які вимагають відновлення або покращення їх соціально-економічного
стану.

До таких заходів можуть бути віднесені: розгорнуте та постійне інформування населення через засоби масової інформації, зокрема періодичні видання, радіо, популярні месенджери; запровадження відповідних дисциплін у навчальних закладах середньої та вищої освіти,
а також спеціальних університетських курсів для кооператорів та майбутніх кооператорів, проведення окремих лекцій (уроків); створення спеціальних програм для навчання менеджменту кооперативів; проведення публічних конференцій, розробку спеціальної агітаційної та пояснювальної літератури тощо.

«Брежнєв: ці чортові поляки. Я б мріяв ніколи не чути про робітничий клас!

Привид бродить по леніністській Східній Європі — привид профспілкової свідомості»

Агітаційний матеріал на підтримку польського антикомуністичного профспілкового руху у 80-х.

Профспілки захищають права індивідів проти їх пригнічення ворожою державою (в даному випадку, супроти комуністичної диктатури) чи роботодавцем. Незалежні, сильні профспілки — запорука демократії і соціального миру в країні.

З просторів інтернету