Що відбувається у збройних силах Білорусі?
Нашій країні дуже "пощастило" мати не одного небезпечного сусіда, а цілих двох. Крім РФ, Україна межує ще й з Білоруссю, яка, звісно, не такий великий та небезпечний сусід, але також є загрозою.
У нашому сегменті інтернету не прийнято вважати Білорусь дуже небезпечним супротивником, і це загалом логічно. Армія у цієї країни не зрівняється з нашою, але давайте, заради інтересу, подивимося, що там взагалі відбувається у військовому плані. Так, ця стаття про збройні сили Білорусі.
Отже, як це часто буває, сучасні збройні сили Білорусі значною мірою
спираються на техніку та структури, що дісталися у спадок від Радянського Союзу. Тому танки, БТР, літаки та все подібне до цього мають радянське коріння. Наприклад, основу танкового парку складають Т-72Б, а в повітряних силах здебільшого превалюють МіГ-29 та Су-25. Так, деякі Т-72 були оновлені до рівня Т-72Б3, а замість деяких літаків було куплено Су-30СМ, проте в обох випадках мова йде про невелику кількість екземплярів.
Білорусь офіційно
заявляє про близько 289 тисяч резервістів. Однак експерти наголошують, що якість підготовки, матеріальна база та реальна готовність цих сил до швидкої мобілізації викликають сумніви. Без належної підготовки, забезпечення та мотивації чисельність сама по собі не гарантує ефективності.
Щодо регулярної армії, Лукашенко
заявляв, що за умов мирного часу білоруські війська налічують 75 тисяч осіб, але британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень заперечує, називаючи максимум 48 тисяч.
Щодо технічного переоснащення, Мінськ
продовжує отримувати підтримку з боку Москви. Хоча деталі багатьох угод не розголошуються, відомо, що ще з 2018 року військово-технічний обіг між країнами сягав 600 млн доларів, причому Білорусь не лише імпортує техніку, а й експортує свої розробки до РФ.
Так, у Білорусії є свої військові розробки. Місцеві конструктори
створюють власний БТР Volat V2, який позиціонується як виключно білоруський проект, проте до масштабних партій там ще далеко.
Головним же досягненням білоруської оборонної промисловості часто
називають реактивну систему “Полонез”. Але це фактично результат міжнародної кооперації з Китаєм. Білоруси взяли МАЗ і поставили на нього артчастину під китайську ракету А20. Усього ж таких установок в країні чотири. До того ж, використання китайських ракет може
залежати від погодження з Пекіном, що значно обмежує автономність у прийнятті рішень. До речі, єдиною країною, яка придбала у Мінська "Полонез",
став Азербайджан.
Проте треба розуміти, що білоруська армія, звісно, не є недієздатною. Зокрема, варто відзначити наявність ракетних військ та підрозділів ППО, таких як С-300, які можуть становити реальну загрозу в разі конфлікту. Та й системи типу "Полонезів" хоч і малочисельні, але можуть використовуватись для завдання точкових ударів.
До того ж додаткову загрозу
становить присутність на території країни представників Вагнер. Ця структура вже зарекомендувала себе як досвідчений гравець у гібридних конфліктах і може бути залучена до розвідки, диверсій або провокацій. До речі, нещодавно польська розвідка виявила, що Вагнер
навчає на території Білорусі африканський спецназ.
Одразу зробимо ремарку, що в цій статті ми не обговорюємо можливість нападу Білорусі на Україну, адже там є безліч політичних чинників, навіть важливіших за військову складову. Ми просто аналізуємо білоруську армію, адже під час війни важливо знати своїх ворогів.
Цю статтю, до речі, ми писали не одні. Нам допомогли адміністратори каналу
Стратегія Хаосу. Вони, як і ми, аналізують, що відбувається у світі, і хочуть розвивати українську аналітику. Там статті, новини, реакції на сучасні події та багато чого іншого. Із радістю вам їх радимо.
#Війна |
The Voicer |
Підтримати