Всім привітик🤎
Запрошую вас на канал ручної праці 🤍
Любите красу і затишок, тоді вам до нас🤗
Не знаете, що подарувати близьким на свята, тоді вам теж нас🤗
В цьому магазинчику ви можете знайти різні боксики, свічечки і ще багато чого🥰

Зараз у нас проходить маштабний безкоштовний розіграш🌸 буде аж 5 переможців🥰
Буду рада бачити кожного у себе🤍

Рhttps://t.me/my_candle_shop

Вірш дня 💌

Горе світові від спокус,бо мусять прийти спокуси; однак горе тій людині,через котру спокуси приходять.

📖 Матвія 18:7

🤍• Натхнення на кожен день

Приєднуйся! @tut_teplota

ВІЙНА

А Бог нас вчить молитись в бліндажах,
Сирих окопах і брудних підвалах.
Молитви ці вмиваються в сльозах,
І наче сонця вранішнього спалах,

Вони освітлюють цю темряву війни,
Яка покрила нашу рідну землю.
Ридають наші доньки і сини,
Ридають діти. Й на примерзлу землю

Гарячі сльози капають з очей
Батьків й дітей,дорослих і дитини.
Ми молимось у темряві ночей,
Ми молимось в ці непогожі днини.

Ридають на колінах матері -
Їхні сини тримають оборону.
Так вірять,що повернуться живі,
Що не принесуть звістку похоронну.

Десь сивий батько в зморшках на чолі
Скупу сльозу ховає у долоні.
Він чорний біль тамує у собі,
І молиться,стиснувши міцно скроні.

В підвалах плачуть діточки малі.
Їх плач - то також є молитва щира.
Вони ідуть до Бога в простоті,
Спасає їх проста дитяча віра.

Волають під уламками брусків
В завалах ще живі звичайні люди.
І їхній крик - молитва це без слів,
Яку сьогодні чуємо усюди.

Між свисту куль і гуркоту ракет
Солдат до Бога кличе в бетеері.
Можливо,зрозумів лише тепер,
Що тільки в небо є відкриті двері.

А десь старенька бабця у селі,
Що вже чекає зустрічі із Богом
Склада старечі руки у мольбі,
Несе Христу оті сташні тривоги.

Ми не молились так уже давно:
Старі,малі,багаті,бідні,вчені.
Нам було байдуже і всеодно,
Чи є у нас оті часи натхненні,

Коли в єднанні з небом стоїмо
В молитві щирій на своїх колінах.
Байдуже,що в серцях ми несемо.
Та нині,коли край наш у руїнах,

Молитва піднялася від землі.
І зрозуміли: ми - ніщо без Бога!
Тому схилилися коліна в бліндажі,
Піднявся плач сумний і людський стогін.

І Ангели до Божого лиця
Несуть молитви із сирих окопів,
Молитви вдів й суворого бійця,
Молитви тих,хто вчора був жорстоким.

Вчорашній грішник кається в сльозах,
Зрікається багач свого достатку.
Хтось не повірить: неймовірно! як?
То ми вам скажем: Бог любові й порядку

Сьогодні вчить молитись в бліндажах,
Сирих окопах і брудних підвалах,
Молитись щиро аж до сліз в очах,
Молитись так,щоб небеса відповідали.

І хоч покрила темрява наш край:
Війна,розруха,сльози,біль і горе,
Та ми не упадемо у відчай,
Бо хоч журба ота така,як море,

Та милість Божа є як океан!
І Він нам неодмінно допоможе.
Він має ще для нас хороший план,
Бо тільки Бог отак зробити може,

Щоби під свистом смертоносних куль,
Під гуркіт грізних танків й бетеерів
Палкі молитви лились звідусіль
В відчинені святі небесні двері.

І коли наші щирі молитви
Наповнять Божу чашу до розливу,
Ми згадувати будемо з слізьми
Ту неповторну кожну мить щасливу,

Як Бог нас вчив молитись в бліндажах,
Сирих окопах і брудних підвалах.
Хай світить промінь віри у серцях
І хай не згасне молитовний спалах!
Оксана Гудзь

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/B0yWBRKMl2A?si=vtAEFC0XryoXT-su

Вірш дня 💌

Бо зі слів своїх будеш виправданий і зі слів своїх будеш осуджений.

📖 Матвія 12:37

Вірш дня 💌

Прийдіть до Мене,всі знеможені і обтяжені, - і Я заспокою вас!

📖 Матвія 11:28

Прийшов той день
Христова Воскресіння
Прийшов той день
В який весь світ змінила ця подія...

Христос Воскрес!
Радіють люди...
Воістину Воскрес!
Лунає всюди...

Христос Воскрес!
Прийшло Спасіння,
А з Ним і вічне Воскресіння ,
І оправдана Надія!

Явилось чудо із Небес,
Це просто чудо із чудес!
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!!!

Автор: Настя Голуб

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtube.com/shorts/uRGMMPu-JbM?feature=share

Готувалася Пасха ще з ночі,
Не на кухні моїй, а в саду.
Піт кривавий з чола стікав в очі,
Під слова: «Батьку мій, Я іду!»

І місилась вона не руками
В гарній діжці на чистім столі,
А ударами і батогами
У преторії десь на землі.

Сиплять пахощі ложки столові
Куркума і цукати, ізюм.
Також щедро по спині Христовій
Сиплять киями під сміх і глум.

Піднімається тісто помалу
Під легеньким мʼяким рушником.
Моя ж Пасха не раз там упала,
Піднімалася знов із хрестом.

Випікають в печі чи духовці,
Регулюють як треба тепло.
Моя ж Пасха пеклася на сонці,
Там наруги достатньо було.

Господині намажуть з любовʼю
На ту паску солодку глазур.
Моя ж Пасха политая кровʼю
Після звірських знущань і тортур.

Викладають на видне десь місце,
Ця традиція з давніх ще літ.
Моя ж Пасха піднята найвище,
Її видно тепер на весь світ.

Хто хоч раз тої Пасхи скуштує,
Того хліба, що даний з небес –
Той ніколи уже не голодує,
Той не мертвий уже, а воскрес!

В ній така життєдайна сила,
Що ти більше таке не знайдеш.
Що не страшна ні смерть, ні могила,
Ти вже в Бозі, ти з Богом живеш.

Зміст Пасхальний є досить глибоким,
Хочеш паску печи, хоч купляй.
Нині асортимент є широкий,
Вибирай, друже мій, вибирай.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/2T8WZOYYFGY?si=naiAzxiz6Sq_KNOp

Вірш дня 💌

Нема Його тут, - бо воскрес!

📖 Матвія 28:6

Зі святом пасхи! Христос воскрес!

ДЛЯ МЕНЕ ПАСХА

Для мене Пасха - особливий час ,
Час  милості і зцілення від болю...
Подяка Тому , Хто від смерті спас ,
Для мене Пасха- вихід із неволі.

Це ні за що заколене ягня ,
Це мить , коли ми з  рабства поспішили...
Для мене Пасха - ранок того дня,
Коли Єгипет назавжди лишили.


Для мене Пасха- це нове життя,
Для мене Пасха- віра і надія,
Нова дорога в вічне майбуття,
Для мене Пасха - благодать у дії.

Це бачити прекрасне наяву ,
Тріумф великий світла над пітьмою ,
І розуміти, Що тепер живу ,
Для Того , Хто прикрив від зла Собою.

Гірка трава ... ягня... і прісний хліб...
Для мене Пасха - з Господом зближатись...
Для мене Пасха - це порожній гріб,
Не привід  , щоб три дні лиш розважатись...

Не писанки , не випічка смачна,
Для мене Пасха- день благословенний.
Це диво з див. Це радість. Це весна.
Осмислення, що я тепер спасенна.

Для мене Пасха- це з безодні трос,
Над смертю і над пеклом- перемога ..
Для мене Пасха- це Святий Христос,
Для мене Пасха- це Обійми Бога.

Це дозвіл повернутися в Едем ,
Це право пробувати вічно в Небі .
І знати ...ми ніколи не помрем
Скажи : а чим ця Пасха є для тебе?
Автор Наталія Мартинюк

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/Bc1ZCYE3YaQ?si=0Odyc8CC_LpCu2cd

Він лежав на підлозі, в холодній тюрмі
Не просивши пощади, лежав без надій,
Чекав на загибель у темній пітьмі.
Не спав — бо у снах бачив хрест серед мрій.

За римським законом- убивці-розп'яття.
Варрава розбійник, не вартий життя.
Ненавидів всіх, він дихав прокляттям
І сам розумів- що нема вороття.

Та навіть хоробрим страшним стає хрест. 
Ось, скрипнули двері на ржавих петлях
"Вставай, ну скоріше! Тебе відпускають!"
Вартовий закричав, до дзвону в вушах.

До страти залишилось кілька годин.
Варрава на стражника швидко поглянув.
Не вірив словам, був похмурий, мов камінь.
"Іди!-кинув варта. Народ захотів.

Тебе відпускають! Пилата впросили!
Царю Іудейському смерть присудили!
Варрава без віри сказав: "Повтори!'
— іншого нині ведуть. Тебе відпустили...

Якогось Ісуса, Його розіпнуть." 
Вартовий засміявся: Ти знаєш такого?.
"Не знаю.." Варрава на волю ступив.
Сонце побачив, не вірив, без сил

І хто б міг подумати Смертнику-воля.
"Родився в рубашці"- здавалося друзям. 
«Невже? Це про мене?.. Мене відпустили?!» —
Шепотів сам до себе, не вірячи людям.

Заснути спокійно думки не давали,
Не міг у собі подолати тривогу
Щоночі вставав, хоч дверей не ламали,
І чув: «Тебе знову ведуть на Голгофу…»

Дарма були страхи — ніхто не приходив
Дорога стара під ногами лягла
Забула душа, як темницю проходив
Знов спокій і мир у собі віднайшла.

Він мав ще роки- дар свободи від Бога.
Не знав він, як цвях пробиває живе.
Лиш сни йому снились, лиш хрест та дорога.
Що Він-незнайомець на плечах несе.

Чи стрівся Варрава із Ним? Я не знаю...
Та як не відкликнеться серце в тобі,
Коли чуєш голос: «Тебе відпускають…» —
І не принести Йому серце в мольбі?

Мене не тримали в кайданах ніколи.
Та дух мій страждав у кайданах гріха.
О, ні! Я не краща за вбивцю-Варраву.
Я також була не варта життя.

Для грішника права немає щоб жити
Та Божого Сина на смерть засудив
Тоді відпустили не тільки Варраву 
Для мене і тебе... Бог милість явив.

Темниця відкрита. А ти ще в неволі.
Схились в ніг Ісуса, там смерті нема.
"Тебе відпускають!"- хватайся за волю
Твій вирок скасовано! Ти вільна, душа. 
…
рифмований український переклад С.Петрук

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/KgA5B_JQkKQ?si=l3PtLEgw1IMZaQ68

Вірш дня 💌

бо Господь дає мудрість,з Його уст - знання й розум!

📖 Притчі 2:6

Йшов Христос по Віа-Долороса...
Ніс хреста важкого на плечах...
Змучений, зкривавлений і босий,
Біль відображавсь в Його очах...
* * *
Як жорстоко мучили, знущались,
Кров струмочками із ран текла,
У лице плювали, насміхались...
І звучала з людських уст хула.
* * *
Він не проронив пустого слова
В час той до мучителів своїх,
Скільки в тих очах було любові,
Милості і прощення до їх!
* * *
На Голгофу йшов Христос покірно.
Йшов і падав під хрестом важким,
Бо любов Його до всіх безмірна,
Не зрівняється вона ні з чим!
* * *
Йшли за Ним жінки з юрбою тою,
Погляд в них залитий був слізьми,
Він промовив: "Плачте не за Мною,-
За собою й вашими дітьми...
* * *
Бо коли із деревом зеленим
Роблять так...То що буде з сухим?"
Й путь свою продовжував смиренно,-
Натовп злобний слідував за Ним.
* * *
Кілька днів назад вони кричали:
"Слава і Осанна! Ти－наш Цар!"
Листя пальмове під ноги клали
Й крики ті сягали аж до хмар.
* * *
Настрій у людей змінився швидко,
Хоч пройшло всього лише п'ять днів:
"Розіпни Його!"－Лунали крики,
Люд від злоби просто скаженів.
* * *
Щоб написане усе збулося,
На розп'яття наш Господь ішов
По шляху, що зветься-Долороса,
Щоб пролити там за гріх наш кров.
* * *
Впав... Не міг піднятись... Слабли сили...
Вояки ж примушували йти,
По дорозі Симона зустріли
І хреста дали йому нести.
* * *
О, який ти, Симоне, щасливий,
Що у тяжкий час Христу поміг!
В той момент страшенний і жахливий,
Ти свої підставить плечі зміг...
* * *
Двох злочинців з Ним вели на страту,
Вирок смертний здобули вони,
А Ісусу довелось страждати,
Й на хресті померти － без вини.
* * *
То за мене й тебе, любий друже!
Свого Сина в жертву Бог віддав,
Полюбив людей Він сильно дуже,
Щоби кожен в Нім спасіння мав.
* * *
Людство все загинуло б без Бога,
Потонуло б у гріхах своїх,
А Христос відкрив у рай дорогу,
Відкупив від смерті нас усіх.
* * *
Подвиг Його хресний -пам'ятаймо!
Йдім до Нього з каяттям в сльозах,
В страсні дні смирімось, і стараймось
Подумки пройти із Ним той шлях.
* * *
Думкою зійдемо на Голгофу
Й припадімо там біля хреста...
Прощення просімо знову й знову,
Там, де проливалась кров свята.
* * *
Пригадаймо разом шлях страждання,
Божий Син віддав за нас життя...
Долороса-то є путь остання,
Що вела Його до розп'яття...
* * *
Хай сповняють очі щирі сльози,
І розтопиться гріховний лід....
Йшов Христос по Віа-Долороса
На Голгофу, щоб спасти весь світ...
Автор: Катерина Бойко

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/IkcCTbqZU2Q?si=njPJPFuDoBETd5Ew

Вірш дня 💌

Послухай,мій сину, напучення батька свого,і не відкидай науки матері своєї.

📖 Притчі 1:8

Багато є віршів про Воскресіння.
Їх не злічити. Їх не зрахувати.
«Христос Воскрес»! – Лунає в поколіннях.
«Воістину Воскрес!» - Звучить в віках.

Подію цю усі ми добре знаєм.
Вона в нас закарбована в серцях.
Та ми про неї раз у рік згадаєм,
А далі знову: Смуток, біль та страх.

Христос Воскрес! Усі це пам’ятають,
Коли приходять Великодні дні.
А далі знову Бога розпинають
Гріхами на Голгофському хресті.

Чомусь так є. Будинок прибираєм
Так особливо теж лиш раз на рік.
Бо ж буде Пасха. Всі так поспішають…
Та забуваєм закутки душі

Оглянути…Й зробити серце чистим,
Зробити чистим свій духовний дім.
Прикрасити його так урочисто
Щоб міг Христос воскреснути у нім.

Давно вже серце на замок закрите.
Обряд та звичай… Для людей це є
Причиною із рідними зустрітись,
Обговорити й вирішить своє…

А Той, для Кого, і було це свято
Хто все віддав , стоїть у стороні.
Немає часу… Треба поспішати…
Так швидко линуть ці Пасхальні дні.

Й від цього всього хочеться ридати…
Спиніться, ЛЮДИ! Наш Христос – ВОСКРЕС!
Ні, не потрібно сяяти й блищати,
Якщо той блиск давно із серця щез.

І не столи потрібно накривати.
Бо без Ісуса все це надарма.
Давайте краще, серце очищати
Від заздрощів, обману і від зла.

Бо наш Господь бажає жити в чистім.
Й воскреснути Він може тільки в тім,
Хто прагне й хоче лиш для Нього жити.
Хто прагне й хоче будуватись в Нім.

Відкиньмо нині всі земні обряди.
Душею й духом істину збагнім,
ХРИСТОС ВОСКРЕС – це не вітання з святом,
А знак того, що буде усім тим,

Хто свої серце й душу очищають,
Хто прагне мати місце в небесах,
Усіх, хто прихід Господа чекають
З сльозами й болем у своїх очах.

Христос – Живий. Бо влади смерть немає,
Над Тим, Хто є Творцем всього життя.
Тож всіх сьогодні, друзі, закликаю
І нам приготувати всім серця,

Щоб Божий Син міг вірою замешкать
У наших приготовлених домах.
Щоб разом з Ним в останній день воскреснуть
Для зустрічі святих, на небесах.

«Христос Воскрес!» – Лунає скрізь і всюди.
«Воістину Воскрес!» – Звучить в цей час.
Давайте серце готувати будем,
Щоб міг Христос воскреснути у нас

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/GuyBadkIVKY?si=VSds0Rgyk4GyFVHo

Вірш дня 💌

...бо це - кров Моя Нового Заповіту,що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

📖 Матвія 26:28

ТИ БАГАТИЙ і навіть дуже,
Якщо хтось в цім холоднім світі...
Не за щось, але просто так,
Тихо любить тебе в своїм серці.

Ти багатий і навіть дуже !
Коли є ті, хто тебе чекають...
Тож Цінуй ці прекрасні душі !
Нехай щастю не буде краю !

Ти багатий і навіть дуже !
Очі, руки, ноги і одяг маєш !
А для когось, усе це, лиш мрія...
А у когось, все тіло в ранах.

Ти багатий і навіть дуже !
Маєш голос прекрасний, таланти !
Не мовчи ! Прославляй Ісуса !
Хай у Небі радіють Ангели !

Ти багатий і навіть дуже !
Коли поруч мама і тато !
Багатьох уже на могилках
Їх відвідують - опустіла хата.

Ти багатий і навіть дуже !
Коли маєш правдивих друзів !
Бо це з Неба Скарби, Подарунки !
Тож назавжди Вірними будьте !

Ти багатий і навіть дуже !
Як спокійно лягаєш, встаєш.
Інші люди в страху проживають
Від воєнних взривів ракет !

Ти багатий і навіть дуже !
Як домівку тепленьку маєш !
А хтось, нас усіх захищаючи,
У окопах щодня замерзає !

Ти багатий і навіть дуже !
Коли Голос Господній чуєш !
Бережи з Ним міцні стосунки !
І ти вічно щасливим будеш !

Ти багатий і навіть дуже !
За все Дякуй своєму Творцю !
Його милість над нами велика !
Віддай Богу всю Славу, Хвалу !
Автор : Людмила Мельник

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/HAgRDwXX6h8?si=KMI1nLTMDwjAqUBr

Вірш дня 💌

І нас,мертвих у гріхах,оживив разом з Христом,бо благодаттю ви спасенні.

📖 Ефесян 2:5

Летить життя, його не зупинити...
І не вернути часу вже назад.
Хоча б хотілось може щось змінити
В житті пройдешнім — та минув вже час.

Мов корабель, що відпливає в океан,
Пливуть від нас юначі наші роки.
І з кожним роком все твердіш стаєм на шлях
Життєвої, нелегкої дороги.

Не раз і трудності, і горе у житті,
І дні несуть нам смуток і ридання.
Та день сьогодні не такий, як всі,
Хай принесе тобі він радість без вагання.

Сьогодні день прекрасний є для тебе,
Це день, коли на світ з'явилась ти,
Це день, коли тебе усі вітають
Й бажають щастя, радості в житті.

До цих вітань я також приєднатись хочу.
Тому вітаю з цим чудовим днем!
Нехай життя твоє буде у Руці Божій
А Він, повір, чудово проведе.

Нехай Господь тебе оберігає
І сил дає буть вірною Йому,
Щоб по житті ти йшла Його слідами
Й зустрілась з Ним в небесному раю.

Нехай тебе Господь благословить,
Дасть тобі щастя у житті й любові.
Здоров'я нехай буде в кожну мить
На всі роки, відмірянії Богом!!!
Автор: Курилович Валерій

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/Zs7Scp8j9z0?si=i7vNc4QVvgPNNkAx

Вірш дня 💌

"Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм,і будь непорочний!"

📖 Буття 17:1

Сьогодні день такий святковий
Звершилось чудо із чудес
На вулицях звучить й у церкві:
"Христос Воскрес! Воістину Воскрес!"

Усі ми дуже добре знаєм
Що значить Свято це для нас
Про це сьогодні ми співаєм
Цю розповідь ми чули, і не раз

Він народився, як проста дитина
У яслах, на соломі Він лежав
Так Бог післав на землю Свого Сина
Щоб Він людей на шлях спасіння звав

Але настав той час, коли Спаситель
Життя Своє віддав за нас
Пішов на хрест і муки Визволитель
Так полюбив нас грішних Спас

Він на Голгофі знищив гріх
На хрест прибивши зло й неправду
Христос страждав за грішних всіх
І заплатив за нашу зраду

Знайшовся із Ариматеї Йосип
Який Пилата ублагав
Щоб той дав йому тіло Ісуса
А він його зняв із хреста і поховав

І смерть радіє..нарешті вже у гробі
Так думали всі сили сатани
Але на третій день стається перемога
Із мертвих воскресає Божий Син

Христос Воскрес! Темряву переміг
Своєю смертю смерть навік поправ
Заради нас Він смерть здолати зміг
Щоб ти сьогодні життя вічне в небі мав

Усяка пташка Бога прославляє
І квіти пахощі приємні ллють
Уся земля спасителя вітає
І люди в церкву всі швиденько йдуть

"Живий Христос!" - лунає в серці пісня,
Я є щаслива, що із Ним живу.
Він переміг смерть, до небес вознісся,
І знову прийде, я Його вже жду.

Він прийде в славі, величі і сяйві,
Перед Ним впадуть й поклоняться усі.
О, будьмо вірними, щоб в час останній
Його зустріли з радістю в душі.

А зараз друже, поки є ще час
Прийди до Нього в щирім покаянні
Тебе Він простить, бо любить усіх нас
Не запізнись, вже дні останні

Коли покаєшся в своїх діяннях
Воскреснеш із темряви для життя
Не будь же в списку тих останніх
Що не ввійдуть з Христом у небеса

Сьогодні день такий святковий
Звершилось чудо із чудес
Вітаю вас любов'ю Бога
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/kN83gE1v_zY?si=cEP4DLOJo4amdAXV

Вірш дня 💌

Нагорода за покору і страх Господній - багатство,і слава,і життя.

📖 Притчі 22:4

КОЛИ ЗІ МНОЮ БОГ

Коли зі мною Бог, чи похитнуся?
Якщо застане буря на шляху,
Чи від вітрів поривчастих зломлюся?
Як перебуду пору ту лиху?

Коли мій човен заливають хвилі,
І грім гримить, і блискавиця б'є...
Чи руки опущу свої в безсиллі?
Ніколи! Бо Господь зі мною є!

За руку мене міцно Він тримає,
Мій добрий Пастир, мій найкращий Друг,
Ніщо в дорозі мене не злякає,
Не пригноби‌ть мій непохитний дух.

Надія й віра підкріпляє душу,
Як два крила підтримують мій лет.
Гудуть вітри - стою я непорушно.
Пітьма кругом, та все ж іду вперед.

Господь - то моє світло і спасіння!
Кого буде боятися душа?
Він захист мій надійний і твердиня,
Хоча навколо буревію жах...

З Ним навіть не страшна долина смерті,
Безстрашно цю безодню перейду,
Не згасне промінь віри в моїм серці,
Бо ж в сильних я руках... Я не впаду!

Під Божим дивним захистом безпечно!
Як пташеняті в пташки під крильми.
Я дякую Спасителю сердечно,
Що Він маяк є мій серед пітьми.

Своє життя вручаю в Його руки,
Надіюсь, вірю, з Ним пройду я все...
У дні випробування, в час розпуки
Проявить милість Він й мене спасе...

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/BKk9BgMmYQ0?si=GGqmfeCXte7WLGAm

ШАНУЙТЕ БАТЬКІВ

Я хочу для всіх нагадати
Слова, що знайомі такі,
«Шануй свого батька і матір,
Щоб добре велося тобі».

Та в цьому жорстокому світі,
Де злоба панує і гріх,
Так часто чогось наші діти,
Нажаль, забувають про них.

Поради батьків їх дратують,
Не можуть терпіти вже їх,
І в серці своєму міркують
«Якось обійдемось без них».

Батьки в нас такі старомодні,
Куди вже їм братись до нас,
Сучасним бути сьогодні
Підказує нинішній час.

Давай нам одежу крутішу,
В майбутнє ми робимо крок,
Пісні їх віджилі, колишні
Змінити потрібно на «рок».

Це музика саме до серця,
Але, як вона зазвучить,
Поваляться стіни, здається,
І рухне приміщення в мить.

Дозвілля – життя їх основа
Та знайте, пройдуть ці роки.
Зверніться до Божого Слова
Не будьте байдужі такі.

Життя це коротке й тривожне,
Стрілою воно пролетить,
І будьте готові, що може
Воно обірветься в мить.

Чи чули ви плач опівночі?
Це ваша матуся не спить,
Втирає заплакані очі
І сина чекає щомить.

Не будьте байдужими, діти,
Потрібно покаятись вам,
Бо потім прийдеться жаліти
Що зло ви робили батькам.

Вони вас так щиро кохають
Ви самі рідніші для них,
Про вас, як про крихітних дбають,
Чому ж ви так раните їх?

Вони не завжди будуть з вами,
І вам дасть Бог діток в свій час.
Та знайте, що точно так само
Вони будуть слухати вас.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/BKwM8IxKqP4?si=53MXte0GcVEayHxG

Вірш дня 💌

Багато задумів в серці людини,та станеться те,що призначив Господь.

📖 Притчі 19:21

Що ти посіяв – будеш жати.
Закон простий і важкий водночас.
Як часто ми не хочемо збирати
Плоди з тих зерен, що посіяли в свій час.

Що ти посіяв – будеш жати.
Збереш плоди у десять, двадцять крат.
Усе сповна в житті своєму будеш мати,
До дна ти вип'єш чашу болю й втрат.

Якщо ти сіяв вітер – пожнеш бурю.
Маленька заздрість у твоїх думках
Розпалить ворожнечу в тихім морі,
Ти матимеш самотність, злість і страх.

Якщо ти зрадив, хоч би в незначному,
Хоч трошки не по правді учинив,
Через роки ти жатимеш утому
Від неправдивих лицемірних слів.

Тоді чекай вже зради від найближчих.
Такий закон: що сіяв – те і жнеш.
Законів справедливості немає вищих,
Від них в житті нікуди не втечеш.

Ти хочеш сіяти у марноту, у тління,
В земне багатство, в славу повсякчас,
А потім жати в небесах спасіння?
Такого не буває. Усьому свій є час.

Час розкидати й час збирати рясно
Плоди розпусти, гордощів, брехні.
Усе воно прийде та так невчасно,
Коли ти не чекатимеш, прийдуть вони.

Плоди зародять, коли ти житимеш щасливо
І будеш утішатися життям.
Ти не дивуйся, коли в дім твій так зрадливо
Постукає непрохана біда.

Страшні слова і важкі ці закони.
Я на коліна перед Господом схилюсь.
«Дай, Боже, сил пройти крізь перепони
І пережити жатву цю.»

Молюсь, але Христос нам дар дає безцінний -
Своє прощення. А яка ж ціна?
Закон же справедливості не став безсильним
І жатва мусить буть та де ж вона?

Та жатва на хресті Голгофи, в Преторії,
У Гефсиманському саду.
«Чому, Ісус, такі важкі Твої дороги?»
І чується: «Я жну, Я жну...

Гіркі плоди твої Я всі збираю,
Прокляття чашу випити іду,
Відради не від кого Я не маю,
Бо Я, дитя, за тебе жну».

Там, на хресті, Він жатву завершає.
Віддай Йому тягар, який ти мав.
Схилися перед Богом, Він все знає,
Бо Він за тебе все пожав.

Що я посіяла, те й мала б жати.
У мене в серці, як вогнем пекло.
Христос за мене йшов на хрест страждати.
Ну, як мені тепер не сіяти добро?
Ірина Іманбаєва

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/rymowl1ng9k?si=d38_Qq14edbrnoIp

СТОЮ НА КОЛІНАХ, ВМИВАЮСЬ СЛЬОЗАМИ...

Стою на колінах, вмиваюсь сльозами
Не можу молитву сказати словами.
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш
І кожну сльозу із очей витираєш.

Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно я, Господи, маю.
За інших людей Тебе, нині благаю.

За тих, хто сьогодні в підвалах ночують.
Хто вдень і вночі страшні вибухи чують.
Хто вже призабув запах свіжого хліба,
У кого від дому немає вже й сліду.

За тих матерів і батьків, що ніколи
Не будуть вести своїх діток до школи.
За доньку і сина, що плачуть ночами,
Бо вже не побачать ні тата, ні мами.

Сьогодні, мій Боже, до Тебе молюся
За діда старого, за сиву бабусю,
Що дні доживають в холодних оселях,-
тікати стареньким від горя несила.

Молюся й за тих, хто лишивши родину
Пішов захищати державу Вкраїну
За тих хто людей від поранень лікує,
За тих хто з вогню кожну душу рятує.

Молитву оцю я щодня в серці ношу.
І милості, милості Господи прошу
Помилуй, потіш, підкріпи кожне серце.
Спаси й збережи від тенет злої смерті.

Зміцни, звесели, в кого руки охоляли
І тих, хто про Тебе ніколи не знали.
Поклич за Собою, дай справжнє прозріння,
Хай кожному яветься Боже спасіння!

Молюся й за тих, що зовем ворогами.
Лише донедавна нам були братами.
Ненависть, злоба, щоб від них відступила.
Зробити це все може лиш Твоя сила.

Благаю Тебе, щоб серця не стверділи,
Щоб вміли прощати й любити уміли.
Нехай душа кожна впаде на коліна
Й пізнає, що в Тебе є поміч і сила!

Стою на колінах, молитву шепочу...
За інших людей Тебе, Господи, прошу.
Нехай в небеса ця молитва полине,-
Помилуй, мій Боже, народ України.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/WuRiBTDAU6U?si=POeZQZbnaG1sNc4V

Вірш дня 💌

Дім і багатство - спадщина від батьків,а розсудлива дружина - від Господа.

📖 Притчі 19:14

ВМІЙ ДЯКУВАТИ

За кожен промінь сонячний , прекрасний,
Вмій дякувати Господу щодня ...
За темні ночі і світанки ясні ,
Що часом під ногами є стерня.

Вмій дякувати за травневі грози ,
За білий сніг , за перший листопад ,
Вмій дякувати Господу за сльози,
За осінь , що не раз заходить в сад.

Вмій дякувати, що розмови чуєш ,
Пісні і рідні серцю голоси...
За те,  що ти сніданками смакуєш,
І жебраком на їжу не просив.

Вмій дякувати щиро і так просто ,
За те , що з нами на Землі живеш ,
За те, що бачиш світ і Неба простір ,
За те , що легко дихається теж.

Ти маєш одяг, дах над головою ,
В твоїй оселі затишно в мороз ,
Подати є кому стакан з водою ,
Не відчуваєш утисків, погроз.

Вмій дякувати за моменти добрі ,
Що в праці Бог здоров'я ще дає...
Що після гроз ясніє знову обрій ,
Що серце в грудях стукає твоє...

Згадай про того , хто житла немає ,
Чий дім ракета зруйнувала вщент...
Про тих згадай, хто з голоду вмирає ,
Задумайся про них ти на момент...

Чиєсь життя трагедія забрала ,
Хтось сиротою  у дитинстві став ...
Комусь бідою долю всю зламало ,
Згадай, хто втратив в мить усе, що мав...

Хтось інвалідом у візку зостався ,
Йому від серця щиро співчувай,
Хтось із дитям в лікарню прописався,
Ту чашу ти не пив... не забувай.

Вмій дякувати Богу за спасіння ,
Що на служіння йдеш без перешкод...
А десь за віру зносить знов гоніння ,
Многостраждальний Господа народ.

Вмій дякувати, що душа не в злобі,
Що здатний пробачати друга ти
Вмій дякувати навіть у хворобі,
І за хвилини горя й самоти.

Вмій дякувати за усе , що маєш ,
Що ясний розум , мудрість є в тобі...
Що гострий біль порою відчуваєш,
Що можеш гірко плакати в журбі...

Будь вдячний і за Чисту Кров Христову ,
Її пролив Він , щоб тебе спасти...
Оселя в Небі для душі готова ,
Туди ти зможеш, друже , увійти.

Вмій дякувати в час , коли не спиться ,
Коли молитись кличе Дух Святий.
Вмій дякувати навіть за дрібниці ,
За те , що ти здоровий і живий.

Вмій дякувати і за все звичайне ,
Що  шлях веде  до славної мети.
Уста а з ними серце- одностайно ,
Хай будуть Богу вдячними завжди.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/7e82ydledM8?si=M_Cn5MoCVfhbp1Bz

Сльози часто очищають душу…
Сльози вимивають з серця біль.
І пожежу сльози теж потушать,
Змиють з ран таку пекучу сіль.

Сльози нам даються, як відрада.
Ти не бійся, й не соромся сліз,
Проливати сльози – це не слабкість.
Сльози знак присутності душі.

Сльози повертають нам ті сили
Що були потрачені в бою.
Сльози підкріпляють нашу віру
І довіру Господу Христу.

Є на світі дуже різні сльози
Які ллються з багатьох причин…
Є такі, що ллються у тривозі,
Сльози є від радості хвилин.

Є пекучі, є гіркі, солоні,
Є гарячі… різні сльози є.
Часто також діти наші плачуть…
В кожного на це причина є.

Плакав на землі також Син Божий,
Магдалина сльози пролила…
Плакав на землі із нас тут кожен…
Все тому, що є у нас ДУША.

І щоб легше нам було в стражданнях,
Із очей котилася сльоза…
І в ночі, і в день, і з спозарання
Сліз ріка до Господа текла.

А Господь, наш добрий, рідний батько
Витирав гарячую сльозу…
А цих сліз було вже так багато…
Рахував Бог кожную одну.

І сьогодні, якщо гірко плачеш
Не соромся і не бійся сліз.
Ти поплач і потім ти побачиш
Як змінився весь довкола світ.

Ти побачиш сонце ясне в небі
Замість темних і холодних хмар.
Загориться віра в серці в тебе
І погасне твого болю жар.

Помолись. І стане тобі краще.
Ти подякуй Господу за все.
Хоч можливо , будеш ти мовчати,
Хай душа подяку принесе.

Сльози часто очищають душу,
Сльози вимивають з серця біль.
Не соромся плакати , мій друже.
Сльози - це відрада. Ти повір.

А якщо, ти будеш сумніватись
То згадай великого Христа,
Який також, дуже сильно плакав
Коли мука до душі прийшла.

Не соромся сліз своїх ніколи
В час щасливий чи серед тривог.
Ти поплач, і піде твоє горе,
Дасть тобі розраду вічний Бог.

Ти відчуєш надзвичайну силу,
Прийде легкість з неба, від Христа.
Сльози проливають навіть сильні.
Плач – це знак, що є в тобі душа.
Артемук Мирослава

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/75Ooe02J_Ps?si=6T_Gh7_KU4WebUcU

Вірш дня 💌

Господь далекий від безбожних,але Він вислуховує молитву праведних!

📖 Притчі 15:29

😊З Богом у новий день ❄️

ВАЛІЗА
Ми з року в рік збираємо валізу,.
Що при народженні Господь порожню дав
На щастя чи на жаль, вона є безрозмірна
Вміщає все, що там кладе душа.

З цією сумкою збираємось додому
Життя- мандрівка, ми лише в гостях.
Що на складаємо, те все візьмем з собою
Від нас залежить що вмістити там.

В дитинстві там за ледве дно закрите
Бо там все просто! Навіть Сам Господь
Давав вказівку всім нам бути дітьми
А ми дорослими стаємо все одно.

Наповнюючи день у день валізу
Любов'ю, добротою, співчуттям,
А там дивись,між ними раптом влізе
Не прощення,чи заздрість, чи обман...

Непрощення саме не йде до сумки
Воно образу тисне поміж всіх,
А далі ненависть в словах чи лиш на думці
Лишає мало місця на спокІй.

І ворожнечу в торбу добавляє
Туди вже не вмістити співчуття
А ненаситність милість притискає
Валіза від жорстокості важка.

З роками важко цей багаж тягнути
Аж рани поробились на плечах...
Ніхто не допоможе, бо по суті
Господь усім своЮ валізу дав.

Від тягара підкошуються ноги
Все важче й важче до домівки йти
Нерідко сльози... так бувають сльози
Від втоми, від безвиході, від тьми.

З такою торбою все важче на коліна
Схилитись, щоб молитися в тиші..
А як же віра? Як же наша віра?
Вона мертвіє без хороших діл...

То якже донести нелегку ношу
До вічності, де Бог чекає нас?
Щоб зберегти у сумці лиш хороше
Погане викидаючи назад...

Господь нам дав можливість для контролю
Щороку митницю з валізою пройти
Проблема в тому, що самі з собою
Ми маємо дивитися сумки...

Тут на землі- ще ми є контролери
І вправі перевірити багаж
Щоб далі йти до вічності нам легше
Щоб тягарі не заважали нам!

Ми не своїми власними очима
Проводимо рентген своїх речей
У нас є Біблія - інструкція правдива
Яка підкаже що у нас не те.

Це Боже Слово дасть пряму вказівку
Чого замало і чого нема
Котре в нас зайве, часто рве валізу
А щось ще треба помістити там.

Як добре що в кінці старого року
Ми можемо передивлятись вміст
Бо прийде час - ми прийдемо додому
І Бог про вихід нас оповістить.

А на небесній митниці не нами
Контроль валіз проводити прийдеться
Там Сам Господь, подивиться уважно
Від чого наша сумка майже рветься.

Він зважить все, що ми впродовж мандрівки
В свою валізу щільно накладали
Що переважить? Що в нас буде більше?
Куди нас там, наліво чи направо...???

Там не підкупимо Святого Контролера
Не вимолимо і не випросимо шанс
Зупинка перед вічністю- Кінцева
Там вже запізно перевірити багаж...

В цей вечір ми ще з вами на кордоні
І митниця у кожного в руках
Давайте ми подивимося кожен
Чи все є там і на своїх місцях.

Бо з нас ніхто незнає достеменно
Чи на наступний встигнемо контроль ?
А раптом завтра - в рупорі Кінцева!
Ти вже дістався вічності, Виходь.
Автор Лілія Бойчук

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/EtI81_fDdOI?si=DTjeDHooW8ZgbfzE

Вірш дня 💌

Хто ходить з мудрими,буде сам мудрим,а хто дружить з безумними,набуде лиха.

📖 Притчі 13:20

Твій Батько

Покритий пилом, одяг рваний,
До смерти змучений, бреде
Вкривають тіло свіжі рани
В сухому полі син іде.

Голодний, збитий і нещасний,
Немилосердним став твій шлях,
Кінець близький і передчасний,
Смертельний огортає страх.

А пам'ятаєш теплі руки..
Батьківський погляд..рідний дім?
Тепер лиш тільки біль розлуки,
Назавжди залишився в нім.

Згадай той час коли спіткнувся,
І на каміння ти упав,
А Батько твій підбіг, зігнувся,
Узяв за руку і підняв.

Від болі сльози полилися,
Тобі він рани всі обмив,
Скажи мій друже, не барися,
За що Його ти залишив!?

Тепер вмираєш одинокий,
Нема кому тебе піднять,
А шлях у полі..він широкий,
Але поглянь- тут всі лежать!

Знайди в собі останні сили,
У небо сину подивись,
Вставай з гріховної могили,
В дорозі смерті зупинись!

Поглянь в Його ласкаві очі,
До тебе вся Його любов,
Обняти сина Батько хоче.
Так довго жде щоб ти прийшов.
© Віталій Мельничук

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/bcd7E_RxuEU?si=Z3qmZtG1hsXZkZ41

Християнські Авторські вірші та пісні✍🏻🎶
Приєднуйтесь за бажанням❤️🤗
Нехай славиться Боже Ім'я🙏🏻
https://t.me/Poetry_LyudmilaMelnik

Хто я?

Хто я? Перед таким Великим Богом
Я як піщинка на березі морськім
Не заслуговую і погляду одного
Схиляюсь Боже перед іменем Твоїм

Хто я? Що маю право жити
Щоб обирати між смертю і життям
Чому за мене так дорого прийшлося заплатити
За грішника.Твоїм святим імʼям.

Хто я?що Ти звернув увагу
Невже я не було кращих за мене
Великий Бог терпів таку зневагу
Якщо можливо…Хай чаша ця мине???

Що Ти в мені побачив особливе???
Серед мільйонів таких же як і я
Чому моє життя Тобі таке важливе
Що записав на небі Ти моє імʼя.

Хто я?Що Ти за мене ніс хреста Голгофи
Під сонцем Палестини знемагав
Не розуміючи ще тої катастрофи
Що там Спаситель світу помирав.

Хто я???Що Ти відкрив небес блакиті
І для мене там місто збудував
Ти руки простягнув мені пробиті
І наче батько з любовʼю обійняв.

Хто я …?Що ще з початку світу
Ти на долонях ,своїх мене вписав
І в кожній прохолоді вітру
Люблю тебе !Мені Ти промовляв.

Хто я..?Що Ти залишив славу неба
Залишив славу від Ангелів своїх
Мені Господь вже більшого й не треба
Сам Бог прийшов за для гріхів моїх.

Хто я..?Що Ти прийняв мої образи
І мій тягар прийняв Ти на Себе.
Звільнив мене Ти від гріховної прокази
А я ж кричав щоб розпʼяли Тебе.

Це я кричав,свободу для Вараві
Це я сміявсь у натовпі людей
Це я забив Тобі ці цвʼяхи ржаві
І я підносив уксус до губей.

Хто я..?Що Ти мене пробачив
Творець світів ,Могутній Цар і Бог
Серед мільйонів Ти мене побачив
І став вести зі мною діалог.

Я є ніхто…Але Тобі я найдорожче
І сам Великий Бог назвав моє імʼя
Я дякую Тобі мій Батьку і мій Отче
Що я навіки є Твоє дитя!!!
Андрій Швегло

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/wo1INBFStWU?si=aaQu6Q32B_8nP2qy

Ластівка в клітці

В красивій клітці ластівка жила,
Вона про волю гадки і не мала.
І в небесах на крилах не літала,
Співати теж в неволі не могла.

А в клітці були зе‌рна і вода,
Блиск візерунку з пру‌тів позолотих.
Та сумувала пташка по польоту,
Саме для цього Бог їй крила дав.

І не хотілось їсти їй і пить,
Її манило Небо,що над полем.
І ластівка об клітку билась з болем,
Краще померти, ніж у рабстві жить!

Одного дня чиясь добра рука,
Золоту клітку легко враз відкрила...
Забилось серце і піднявши крила,
Мить і до небес вона злетіла!

Позаду рабство,нині ж бо свобода,
А небо–це її мрія з усіх мрій!
Простір його, немов та нагорода
І пісня волі зародилась в ній!

Прекрасний пташки був політ в той день,
О, як вона із піснею зливалась!
Раділа,що там в клітці не зосталась,
А той, хто в рабстві, не співа пісень.

Летіла легко птиця в небесах,
Політ із радістю звершаючи все свій.
Яке це щастя що проминув весь страх,
Яке це щастя бути їй живій!

Для неї сонце буде вже не так,
Світити й крила будуть знемагати.
Та хіба може вона згоду дати,
Вернутись в рабство клітки? Ні,ніяк!
"""""
Те рабство золоте теж знаю я
І клітка, пташка теж мені знайомо.
Дім тої пташки і моїм був домом,
А пташкою була...душа моя.

Та душу бідну хто б мою звільнив,
Щоб легко дихалось, легко співалось,
Щоб не самотньо серцю відчувалось,
Щоби тягар на плечі не давив?

Ісуса благодать враз в тишині,
В тій клітці наді мною проявилась.
І клітка Божим дивом відчинилась,
Господь свободу дав в Христі мені!

Змах крилами і Неба висота
І радість від польоту відчуваю.
З чим на землі свободу я зрівняю,
Яка дана від Господа Христа?

Пригадую свої в полоні дні,
Коли побачу ніби пташку в узах,
Ту душу, що страждає без Ісуса...
Звільни Господь, іще одну звільни!
***
Чи не твоя душа о друже мій,
У золотій тій клітці знемагає?
Вже вкотре до свободи закликає,
Тебе Ісус Христос, Господь Святий.

В свободі цій велика є ціна,
Її тобі Спаситель пропонує.
Повір Йому й від клітки Він врятує,
Поглянь, вже не закрита є вона!

І крила два Христос дає тобі,
Які підняти здібні є до Неба,
Надії й віри–крила ті для те‌бе,
Любов Христа відправить їх в політ.

Останній раз на рабство подивись
Й ніколи ти про те не пожалієш,
Що над землею вже літати вмієш,
Що з Богом піднімаєшся увись

Автор–Любов Васеніна;
Переклад Ангеліни Ющук

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/graLYKPraGc?si=uTExOUnEbzJhzKSk

Зберу букет і з найтепліших слів
І принесу тобі в цей день,матусю.
За те, що я живу на цій землі,
За те, що жити в тебе я учуся.

Не можу зрозуміти я глибінь Твоєї материнської любові. Однак усім завдячую тобі ,
Ти - найдорожча, ти така чудова.

Дивлюся в очі Я твої не раз:
Там посмішка, мов не бувало болю.
О ,скільки розсівала ти добра, Благаючи у Бога нам всім долю.

І не про себе думала тоді ,
коли мені хвороба дошкуляла. Дитячий плач тобі приносив біль
Була маленька я, цього не знала.

Раділа ти всім успіхам моїм, Була підтримкою в важкі хвилини.
Тому мені солодкий рідний дім
З тобою бути - це благословіння!

Зберу букет і з найтепліших слів...
За кожен день дарую ніжне слово...
Мені Бог місце дав на цій землі І я купаюсь у твоїй любові.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/Sk_4XgZiC3Y?si=LkWVDcm5VzGEXPYg

Вірш дня 💌

Оце моя відрада в моїм горі,що Твоє слово мене оживляє.

📖 Псалом 119:50

😊 з Богом в новий тиждень!

Знов весна на землі, мальовнича весна, мелодійна.
Все живе прославляє Всевишнього Бога Творця!
Ми зібрались в цей храм, щоб звеличити славну подію:
Наш Спаситель воскрес і наповнив хвалою серця!

Він Воскрес! Він Воскрес! Ці слова переможно лунають!
Торжествує наш дух в благодатний цей радісний час.
І блаженні всі ті, хто Божественне таїнство знають,
Що прийшов Він спасти, що помер і воскрес ради нас.

На обличчі Христа піт і сльози змішалися з кров'ю…
Всі пророцтва про Агнця спасительну жертву збулись…
Отче! Ти їм прости… - прозвучало з такою любов'ю,
Що сховалося сонце й основи землі потряслись.

Та воскресло для нас це Божественне славне Світило,
Потряслись всі основи сердечних, гранітних фортець.
Воскресіння Христа нашу темряву всю освітило,
Й доторкнулась любов до розкаяних щирих сердець.

Що Тебе надихало, Христос, на тернисту дорогу?
Як Ти зніс всі страждання? Ці муки нестерпні, цей хрест?
Лиш безмірна Любов, святий план спроектований Богом,
Ради людства землі Ти помер і у славі воскрес!

Ні, не можемо ми про Воскресшого Бога змовчати!
Він безцінний наш скарб, Він прийшов нас від пекла спасти
Тож давайте любов цю живучим під сонцем звіщати
Хоч яким би тернистим шляхом не прийшлося іти.

Я люблю Тебе Бог, що створив мене саме такою,
В моє тіло вложив досконалий такий механізм.
Цар царів, Ти назвав мене ніжно Своєю донькою,
Бережеш кожний крок від біди, від проблем, катаклізм…

Ми - шедевр Божих рук, Його думки політ геніальний,
Ми вінець всіх творінь, Його подвигу слава й краса.
Тож нехай у цей день благодатний, день славний, пасхальний,
З наших вуст і сердець лине Богу хвала в небеса.
Автор Марія Мосійчук.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/tsYyG8xMxss?si=58HRpjrBqPOQ4SEm

РЕКЛАМНИЙ ЩИТ.

Розставлені білборди при дорогах ,
Багато їх ,незлічене число,
Коли ми їдем й прочитати годі,
Бо швидко пропливають за вікном.

Там брендові компанії та фірми
Свої товари пропонують нам,
Щоб лиш увагу нашу привернути
Та визвати цікавість читачам .

Швидкий кредит, взуття ,та інструменти
І препарати , й випічки смачні,
Напої алкогольні,сигарети... Немає лиш реклами для душі.

Чомусь не рекламується ніколи,
Нам те ,нащо сьогодні дефіцит,
Такі слова ,що про добро говорять,
Не поміщають на рекламний щит.

Не рекламується повага ,доброчинність,
Не бачимо реклами про любов,
Про чисту совість ,і про справедливість,
Щоб менше проливалась в світі кров.

Нема рекламии про пошану старших,
Як діти мають дбати про батьків,
Щоб на дітей не плакали старенькі ,
Коли здають їх в пристарілий дім.

Немає на білбордах тих рекламів
Що дітобивство це великий гріх,
Щоб не лишали у роддомах мами
Маленьких немовляточок своїх ,

Не рекламується також сімейна вірність ,
Як зберегти дівочу чистоту,
Як не втрачати би благословіння,
А в результаті жати пустоту.

Реклам багато різних поміщають,
Бо процвітає і живе прогрес,
Тільки для нас, для тих хто Бога знає ,
Щитом рекламним є Голгофський хрест.

На ньому там поміщено спасіння
Жива Надія Віра і любов,
Для тіла і душі благословіння
Де пролилась Свята Христова кров.

Цю звістку ,що приніс Спаситель з неба
Яку почув кожнісінький народ ,
Що Він всі може вирішить проблеми,
Не помістив би ні один білборд.

І ми являємось Євангелієм п'ятим ,
Нас люди теж читають, і не раз,
Яку рекламу можем показати ?
А вони пильно дивляться на нас.

А чи відома лагідність їм наша
Який зразок показуємо їм
Чи можуть вони впевнено сказати
Що не такі ми як навколо всі .

Давайте їм покажемо реклами:
Нехай від нас повіє теплота,
Зразковими ми будьмо християни,
Своїм життя їм покажім Христа.
О.Фабін.
1.04.25р.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/vw8mPIEk4zY?si=g7F3SPu_2rpurUsC

Вірш дня 💌

Пильнуйте і моліться,щоб не впасти в спокусу,бо дух бадьорий,а тіло немічне.

📖 Марка14:38

ВМИРАЮТЬ І СТАРІ, І МОЛОДІ

Вмирають і старі, і молоді...
І смерть ні в кого віку не питає,
Життя, як свічка, в мить одну згасає,
Лишаються лиш спогади одні.

Ще вчора були плани на життя,
Ще вчора - сміх, сьогодні уже сльози,
І хто вернути час назад у змозі?
Була людина, а тепер - нема.

Хтось каже: "Я вмирати не спішу,
Бо молодість буяє пишним цвітом,
Устигну ще багато я зробити,
Для себе в цьому світі поживу."

І так минають дні або роки,
До вічності людина неготова,
А смерть в життя вривається раптово.
І як тоді уникнути її?

Хтось каже: "Я у старості своїй
Про вічність буду думати щоднини,
Коли від діл тілесних відпочину,
Про душу попіклуюся тоді".

Але ж не знає, коли прийде мить
Покинути назавжди землю грішну,
Тоді життя міняти вже запізно,
Коли воно ледь тліє, не горить.

А інший каже: "Все одно мені,
Нестрашно зовсім, маю добру вдачу,
Я вірю тільки в те, що зараз бачу,
Я - пан свого життя на цій землі."

І не збагне, що вічність не брехня,
Невидима лише тепер для зору,
Як прийде час, побачить її скоро,
Вона же буде в кожного своя.

Пекельні муки чи блаженний рай,
Вогонь постійний чи присутність Бога?..
До вічного життя собі дорогу
Ти на землі, людино, обирай.

Шляхів мільйони в пекло заведуть,
І тільки в рай - одна вузька стежина,
Захована в Ісусі, Божім Сині,
Уже сьогодні вибери цю путь.

Людино, будь готовою весь час:
Життя земне зникає, наче пара,
Ще смерть ні в кого віку не спитала,
Не відкладай спасіння на відтак...

Вмирають і старі, і молоді,
Бо смерть не завжди старості чекає,
Життя, як свічка, швидко догорає,
І тільки в Бозі ми повік живі.
©Леся Данильчик

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/-0sZHOTjOpM?si=KyRU1R77JZb1neco

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Якби Христос наш не воскрес-
Була б даремна віра наша!
І ясна голубінь небес
Була б для всіх нас недосяжна.

Якби Христос наш не воскреc-
Чи ми б в церквах збирались разом?
Мабуть би й віри вогник щез
І не світив до цього часу.

Якби Христос наш не воскреc-
Чи ми б жили у світі цьому?
Чи стільки бачили б чудес
Господніх.. у житті земному?

Та Він воскрес! Живий Христос!
Стоїть порожньою могила!
Не зміг вдержaть Його ніхто,
Ні сторож, ні ворожа сила.

Де жало, смерть, твоє.. скажи?
Де твоя, пекло, перемога?
Із мертвих Божий Син ожив
І людям в рай відкрив дорогу.

Тисячоліття третє йде,
Як ми святкуєм свято Пасхи...
Це урочистий, славний день
Господньої любові й ласки.

Чим християнство відрізнить
Від світових релігій інших?-
Наш Бог в могилі не лежить,
Він є живий по віки вічні!

Це є Єдиний, справжній Бог,
Крім Нього іншого немає!
І хто пізнав Його любов-
Той життя вічне в небі має.

Христос воскрес і знов гряде
Вже скоро прийде наш Спаситель!
Та не вмирати за людей,
А грішну землю осудити.

Спіши до Нього з каяттям,
Поки ще голос Божий чуєш,
Він дасть тобі вінець життя
І від загибелі врятує.

В цей день Пасхальний ти схились
Перед Творцем землі і неба
Подякуй Йому, помолись,
Що Він беріг донині тебе.

За хрестний подвиг, за життя
Ти маєш Богу вдячним бути,
Що ще звучить серцебиття,
І дихаєш на повні груди...

Якби Христос наш не воскреc-
Печальна була б участь наша,
Але Господь пішов на хрест,
Страждав за нас, життя віддавши.

Хай лине слава з наших уст,
Подяка щира й поклоніння,
Тобі, Спаситель наш Ісус
За Твою смерть і воскресіння!

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/p-jKBRtrCpw?si=6euaYV5TQyJKG93c

Вірш дня 💌

Готове моє серце,Боже,я буду співати та славити разом зі своєю хвалою!

📖 Псалом 108:1

😊З Богом в новий день ⛅

«Почуття дешевіють…» – як часто я чую цю фразу...
По-осінньому холодно якось стає на душі…
Як змінити цей світ? Задаю це питання щоразу…
Як зробити, щоб сонце яскраво світило в пітьмі?

Як зробити все так, щоб всміхалися люди привітно?
Щоб промінчик засяяв, яскравий промінчик тепла…
Як посіяти в дикій пустелі вибагливі квіти?
І не тільки посіяти… Їх же зростити пора.

Ми ж лише мовчимо. А добро розсівати так треба!
І нехай це не сприймуть. Хтось дивно плечима здвигне…
Але як показати крізь мряку чаруюче небо?
Почуття дешевіють… І сірим життя все стає…

Мерседеси, комфорт, ресторани, елітні квартири…
І значима посада, й зарплата – в багато нулів…
Почуття дешевіють…Де взяти незвідану силу,
Щоб вогнями яскравими завтрашній день майорів?

І, на жаль, доброта на сьогодні далеко не в моді,
І байдужості айсберг, здається, навіки застиг.
Зачерствіли серця. Зачерствіли і стали холодні.
Яким способом можна достукатись зараз до них?

Як змінити систему? І цінності, і привілеї?
Бо журнали, білборди говорять затерті слова.
Світ врятує краса? Так, врятує, у цьому я певна,
Та не зовнішня, ні. Світ врятує душевна краса.

А реальність жорстока. Не зламати її нам закони,
Але можемо ми поміняти свій внутрішній світ.
Трохи більше тепла, доброти. Ще більше – любові,
І відчується вмить незабутній душевний політ.

Я благаю Тебе, любий Господи, щиро благаю,
Щоб цей світ не зламав, своїх цінностей не нав’язав.
Щоб у серці був мир. Щоб не жило там матеріальне,
Щоб щасливою була і палко горіла душа.

Стільки фальшу, обману… Картинки так часто яскраві
Сьогодення малює й показує: щастя кругом!
Але я Тебе знаю. Тебе, мій Спасителю, знаю,
Не затьмарять ніякі ілюзії щастя мого.

Моє щастя насправді стійке, неосяжне, незмінне,
І не зміряти дивних глибин, не знайдуться слова.
Бо в душі є вогонь. І я знаю, у Кого я вірю,
В мене цінності інші. І щастя моє без кінця.
Автор Діана Парипа

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/GZfWdSBqmzs?si=m38K19Nho8FbdOh3

Є та межа, яку переступивши,
Втрачаємо свою ми чистоту.
Світською марнотою осквернившись,
Вже не приносим добрий плід Христу.

Є та межа для тих, що звуться «Божі».
Й щоб не зганьбити це святе звання,
Завжди стояти треба на сторожі
Так, як говорить нам Його вчення.

О, ту межу не кожен навіть бачить,
Бо не позначена чимсь видимим вона.
Лиш той її в житті своїм позначить,
Хто хоче Богові належати сповна.

Хто хоче знати Його святу волю,
Її виконувати ревно повсякчас,
Йому нести не поривання кволі,
А тверді рішення посвяти кожен раз.

Є та межа. І скільки б не казали,
Що час не той, і ми тепер не ті,
Що нові межі, нові інтервали…
Ні, та межа захована в Христі.

Вона Ним вистраждана у смертельних муках,
В отім прощальнім: «Отче, їм прости!».
Її нам провели пробиті руки
Там, де піднялись три страшні хрести.

Так, та межа захована у Ньому.
І поділ є на грішне та святе.
І чисте та нечисте є в усьому,
Й один шлях вгору, другий – вниз веде.


Адже ніщо осквернене й нечисте
Не ввійде у Святий Єрусалим.
Лиш той побачить довгожданне Місто,
Хто зміг навчитись тут бути святим.

Спасенні Богом, від гріхів обмиті,
Кого дітьми Своїми Він назвав:
Є та межа й нема нам частки в світі –
Так в Свїм Слові наш Господь сказав.

Ми – Його власність, ми – Його насліддя,
Із Божих рук ніхто не вирве нас.
Але коли розширимо угіддя
За ту межу – оце погубить враз.

Самі тоді підем з рук Батька Свого,
Принади світу не дадуть з Ним жить.
О, хай безпечність не зведе нікого
В думках, словах, ділах межу згубить!

Є та межа. Й щоб не переступити
Нам через неї, йдучи навмання,
Себе у Ньому треба схоронити,
І будем бачити її щодня.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/cfXhNZWXq6w?si=LXWvvb8GyShkBRjC

Вірш дня 💌

Благослови,душе моя, Господа,і все нутро моє - святе Ім'я Його!

📖 Псалом 103:1

😊 Благословенного дня!

А все ж Ти Господи грядеш,
А світ цього не хоче чути,
Обман повсюди зло без меж,
І не спішать до Тебе люди..

А ти все ж Господи Грядеш,
Тремтить земля і Ти ступаєш,
І поки час Ти ще зовеш,
А люд твій поклик відкидає..,

А ти все ж Господи грядеш,
Щоб світ цей грішний наказати,
Я чую плаче з неба дощ,
Та ні, це плаче Бог розпʼятий.

За тими, хто живе в гріхах,
Зосталось часу вже так мало
І підступає в душу страх,
За тих, хто Бога не прийняли.

Біжи народи до хреста,
В розпʼяті ноги Він чекає,
Спішіть до Господа Христа,
Лиш там спасіння й шлях до раю.

Бо сонце вже на захід йде,
Усю планету ніч покриє
Бог скоро церкву забере,
Так, скоро вже прихід Месії.

Бо і в дні Ноя було теж
Все жартували і сміялись,
Коли готовий був ковчег,
Враз води землю заливали.

Іще тепер ковчег стоїть,
Якому назва є Спасіння,
О як Господь чекає всіх,
Бо скоро церкви вознесіння.

Гряде Господь Спаситель наш!
Задумайтесь, бо пізно буде
А може клич останній раз?
Повірте, це серйозно люди!
Марина Візнюк

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/2PN7SDkXOLY?si=g9juDmIJGv4dkNwi

Час останній не буде останнім
Для людей, які вірять в Христа,
Бо Ісус їм Дорогою стане
У прекрасні святі Небеса.

Того вухом людина не чула,
Того оком не бачив ніхто,
І якою б уява не була -
Не змалює небесне житло.

На землі ж все буває востаннє:
Подих, погляд, усмішка, слова,
Та коли вічність в Небі настане,
Там реальність життєва нова.

Небеса - місце щастя й блаженства,
Там немає кладовищ й хвороб,
Досконалість там, там совершенство
І на троні царюючий Бог.

Він створив тебе й любить так міцно,
Що єдиного Сина віддав,
Небеса Бог дарує навічно,
Чи Дорогу в Ісусі обрав?
2.03.2025
Олеся Перепелкіна

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/czRnQw66-zg?si=b1thVK_WpAndJFpy

Вірш дня 💌

Бо сонце та щит - Господь Бог! Господь дає милість і славу, добра не позбавить тих,хто ходить непорочно.

📖 Псалом 84:11

😊друзі,з Богом в новий день !

Війна іде. Ніхто не в силі спинити біль і розпач сліз
Ми тут живемо не у мирі,забраний спокій від нас всіх.
Війна іде. А разом з нею крокує смерть і забирає,
Всі люди гинуть , бо намарно у крові миється земля.

Ті кроки сповнені стражданням- невинних, чистих, молодих.
Бо у земних цих катуваннях, вмирають доньки і сини.
Війна іде. Навкруг руйнує міста і села і поля
Будинки в попелі гуляють, в огні охоплена земля.

Ось поруч тину мати впала, лежить бездиханна, мовчить,
А поруч син так слізно ридає,що сам залишений в житті.
" О мамо! Мамо! Встань рідненька, ти ж говорила:" Будем ми
З тобою разом у дорозі..." - тепер я сам буду в житті.

Хто мене зараз нагодує? Хто скаже:" Сину дорогий?"
І хто обійме приголубить? І сльози витре хто мої?"
Він плаче гірко , так ридає ніхто не в силі зрозуміть
Утрату близької людини, бо більш не буде вже її...

Вогонь горить. Усе навкруги залите кровью, тих людей,
Орошені плоди і здоби, лише кружляє суховій
О Боже зглянься над нам. Спаси помилуй і прости!
Бо гинуть люди і без правди,не знають істини в житті.

О скільки сліз! Скільки страждання,на землях наших українських.
Твої ж сини і твої доньки у муках тяжких вмира безвинно.
А скільки в голоді, у спразі, шукають крихти, щоби жить.
Бо сили їх лишають скоро не мають міці в бородьбі.

Помилуй Господи! Помилуй! Ми бо не зможемо шлях пройти.
Без Тебе Господи Ісусе не зможем в небеса війти.
Ти зупини - це беззаконня, нехай настане мир , спокій
І щоб народ весь український, пізнав Святого у бутті.

Ти знаєш Боже , ми безсилі... А Ти Всесильний заступись.
В молитві зі слізьми, Ісусе, до Тебе весь народ спішить.
Ми віримо нас Бог почує і дасть нам милість у житті.
Зупинить біль і полікує, усіх стомлених в боротьбі.
Автор Пишняк І. С.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/Lp9dCQVQeig?si=p01yAN0R1JQLrEbM

Людей багато, вдягнених красиво



Людей багато, вдягнених красиво,
Наряди різні в кожного щодня,
В розкішний одяг загортають тіло,
А душу, жаль, вбирають у сміття.

Реклам багато, і блищать вітрини,
Заманюють змінити гардероб.
Там можна перевтілити людину,
Та тільки не міняється єство.

Новий костюм, а в серці - стара заздрість,
Парфуми модні, але злом смердить,
На шиї замість бісеру зухвалість,
І гордість, наче шарф, на голові.

Епоха кожна стиль новий диктує
Йти в ногу з часом хочеться усім:
В один момент усіх перефарбує,
Чи з дідусів поробить юнаків.

Коротка стрижка чи волосся довге?
Яскраві чи пастельні кольори?
Бажають люди одягатись модно -
Про душу дбати хочуть не завжди.

Так і живе усяке покоління,
Занурившись у моду, як в смітник,
Стараються вдягати гарно тіло,
А в серці - наче справжні жебраки.

Земна одежа все ж колись зітліє,
Краса зів'яне, наче той бур'ян.
Чому ж людина часто не уміє
Розпоряджатись правильно життям?

Ти думаєш: це слово не для тебе,
Вдягаєшся, як личить лиш святим,
І думаєш багато про небесне,
Воно тобі близьке передусім?..

Та тільки, жаль, лаодикійська мода
Панує нині серед християн,
Гадають, що багаті, і нічого
Не потребують в Бога для життя.

Сліпі та голі, вбогі та нужденні...
Що може бути гірше для душі?
Сьогодні перевір, чи є у тебе
Той чистий одяг, що здобув в Христі.

Бо ще не пізно в біле одягтися,
Закрити швидше сором наготи...
Міняється століття за століттям
Небесна мода та сама завжди.

За цим не треба йти до магазину,
І праведність за гроші не знайти,
А тільки до Ісуса на колінах
У покаянні щирому прийти.

Сьогодні день, щоби усе змінити,
Душевний оновити гардероб,
Пора лахміття скинути й спалити,
Нову одежу подарує Бог.

Нехай побачать люди всі навколо,
Як то Господь тебе преобразив,
Що ти уже не бідний, і не голий,
А вбраний в царську одіж, блудний син.

Нехай від тебе пахне добротою,
Нехай намистом лагідність блищить,
Щоб ті, хто раз зустрінуться з тобою,
Вдягнутись захотіли так, як ти.

По-різному вбираються всі люди,
Наряди всякі в кожного щодня...
Та найцінніше - душу одягнути
Й не забруднити одяг від Христа.
©Леся Данильчик

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/vy12fZI8Jh0?si=b0uwuDkwZYQDsy2D

Вірш дня 💌

Допоможи нам, Боже спасіння нашого,ради слави Імені Твого! Збережи нас і прости наші гріхи ради Імені Свого!

📖 Псалом 79:9

СЕРЦЕ, ЩО СПІВАЛО
Так часто у житті жаліємось на долю...
І ніби те не те, і ніби все не так.
А я вам розкажу про хлопчика одного,
Який пройшов нелегкий життя земного шлях.

Нікому не потрібний, він жив у інтернаті,
Терпів весь час знущання - на плечах гострий горб.
І хоч було нелегко, та все ж у результаті
Завжди усім прощав і дарував любов.

Ніколи не вважав себе фізичним інвалідом,
Постійно твердо вірив і мріяв про одне:
Що прийде час, і стане він колись комусь потрібен,
Що любляча матуся за руку поведе.

Терпіти всі знущання уже не було сили,
Дивився у віконце і все чекав "коли?".
Й знайшлися добрі люди, що хлопця полюбили
І доленосне рішення для себе прийняли.

Надія появилась - він матиме родину.
Зібрали документи - додому от піде.
Та є в нього умова: тут друга не покине
(Бо милосердне серце не любить лиш себе).

У стінах інтернату вони весь час дружили,
Ріднішої людини у світі не знайти...
А друг був у візочку, бо ноги не служили,
І наш герой без нього не захотів іти.

Батьки не розгубились - забрали двох додому.
І хлопцям дарували усю свою любов,
І для дітей старалися усюди і в усьому,
Й до Бога підносили багато молитов.

Так три найкращих роки злетіли непомітно,
І наш герой щасливим ріс, не знаючи біди,
Але життя в притулку минуло не безслідно,
Бо горб виріс ще більшим, скривилися кістки...

Стиснулось в грудях серце і битись перестало...
Те серце, що любов'ю горіло кожну мить,
Те серце, що для ближнього турботу віддавало,
Те серце, що співало, а зараз вже мовчить...

Не можу умістити, чому усе так сталось?
Вже інтернат позаду, є люблячі батьки...
Чому життя дитяче так швидко обірвалось?
Усе, що мріяв, має, та довелось піти...

Я серцем розумію - на все є Божа воля.
Світив весь час промінчиком, всім дарував тепло.
І хоч тяжкою видалась його сирітська доля,
Не нарікав ніколи, нелегко хоч було...

Правдива ця історія, не вигадка й не казка.
І вам скажу, чим вразила мене вона до сліз:
Так часто ми жаліємось, що у житті нам важко,
Так часто лиш погане ми помічаєм скрізь.

А краще будьмо вдячними за все, що зараз маємо,
За руки і за ноги, за очі, за вуста...
В домах своїх щоночі безпечно засинаємо,
Нас не спіткала доля сирітська, непроста.

І будьмо щиро вдячними за маму і за тата,
За всю свою сім'ю, за сина чи за доню,
За те, що Бог по милості так дарував багато,
Що нас покрив щедротами й небесною любов'ю.

Ми також були з вами духовно, ніби сироти.
Тримав нас дуже міцно той інтернат гріха,
Та по великій милості Ісус із нього визволив,
Й веде до дому вічного Його свята рука.

Спішімо щирим серцем за ближніх клопотати,
Щоби Отець небесний і їх усиновив,
І з вірою в проломі за них будем стояти,
Допоки серця б'ються, допоки стане сил.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/OwlbzPFDPJw?si=EIkIfkTcbke2HFOl

У день народження вітаємо тебе!
І благ від серця зичимо,
Благословінь землі
Благословінь небес
І щастя особистого.

Хай береже тебе Господь на всіх дорогах
Високим Духом сповнює
І осяває шлях ,щоб
в трудностях життя ,не гасло віри полум'я!

Живи надією,
трудись без нарікань,
А стрінеш неприємності -
Джерела радості і спокою шукай у християнській єдності !

Тобі побажання від нас в День Народження !
Хай ласка Господня тебе супроводжує!

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/01zbt-5QvJc?si=PpK_OcGEGVo8_MKa

Вірш дня 💌

Благословенний Бог,Який не відкинув молитви моєї й Свого милосердя від мене!

📖 Псалом 66:20

Цінуймо тим, що є

Цінуймо тим, що є... Бо може і не бути...
Теплом, промінням сонця і небом голубим.
Хай не з'їдає серце гріховності отрута -
Тягар незадоволень і гніву без причин.

Цінуймо тим, що є. А є у нас багато!
Здоров'я, одяг, дім і їжа на столі.
І посмішки усіх, хто поруч - мов відрада,
І спогади безцінні про незабутні дні.

Цінуймо кожним днем. Його не повторити.
На жаль, в житті такої функції нема.
Сьогодні світить сонце. Сьогодні віє вітер,
Сьогодні розцвітає для кожного весна.

Сьогодні твої рідні є поруч із тобою...
Для радості щоденно мільйони є причин.
І навіть твій собака до тебе із любов'ю
Спішить, бо ти у нього лише такий один.

Цінуймо тим, що є. Моменти - неповторні!
І на могутніх крилах летить вперед життя.
Нехай яскраво гріють вогні тепла й любові,
Нехай подяку Богу складуть твої уста.

І хоч кругом тривога, і страх, і невідомість,
Та під покровом Божим є захист і спокій.
Ти перестань лякатись, а посміхнись натомість
Й скажи: "Спасибі, Боже, що маю захист Твій!"

Цінуймо тим, що є... Бо може і не бути...
Теплом, промінням сонця і небом голубим.
Цінуймо кожним днем як даром незабутнім:
Для радості насправді мільйони є причин!
Автор Діана Парипа

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/7Bq2fp13jAY?si=3wZgLjuP1IvGhtcG

✨ Друзі, хочу поділитися з вами натхненням! ✨

🌸 На цьому християнському каналі звучать глибокі авторські вірші, які оживають в аудіоformatі. Це слова, що торкаються душі, дарують світло й підтримку в кожному дні.

📖 Тут ви знайдете щирі роздуми про віру, надію та Божу любов

🌿 Підписуйтеся, щоб відчути цю теплоту й духовну гармонію.
📌 https://t.me/poetrygives

Молись, мій друже, кожної хвилини,
Не вибирай для цього днини чи години,
Молись всяк час: коли у серці радість чи тривога,
Усе неси перед лице до Бога.

Молись завжди...Ти втіхи не знайдеш в цім світі,
І без молитви рана у душі ще більш буде боліти.
Молись...Бо в тій простій розмові з Богом
Знайдеш спокій для серця стомленого свого.

Молись, бо тяжко так буває свято жити,
Й лишається слізьми у Бога прощення просити,
Молись, розказуй все без перешкоди,
Він допоможе все знести. Він не відійме нагороди.

Молись... Боротися бо треба, вірити, любити,
І всі незгоди, труднощі, весь біль перетерпіти,
До неба твердо йти, назад не оглядатись,
Лише вперед без страху і сумніву просуватись.

Молись, бо в боротьбі не зможеш ти встояти,
Коли Отець не буде сили посилати.
Коли над прірвою в житті не раз будеш ходити, –
Молись, Бог збереже, Він знає що і як робити.

Молись,коли в путі знеcилений журбою,
Коли запал сердечний погасився марнотою,
Коли не знаєш, як насправді треба жити,
Ти помолись, Господь відкриє шлях, поможе не грішити.

Молись, щоб у неправді й злі не потонути,
Щоб голос Пастиря Христа уміти чути,
Щоб впевненість, надію, живую віру мати,
Щоб не спіткнутися,не впасти, а щоб перемагати.

Молись, бо лиш молитва-то зв'язок із Богом,
Молись, і відповідь із неба ти побачиш згодом,
Лиш серце в простоті відкрий Йому своє,
Рясний дощ благодаті Отець в нього проллє.

Молись...Господь є твоя вічная твердиня,
Могутня скеля, щит твого спасіння.
Молись...Бог прагне із тобою розмовляти,
І впевненість, опору, підтримку хоче дати.

Молись, бо твоя сила тільки в Бозі,
І мир, той, що є в Нім, не знайдеш при дорозі.
Молись... Хай серце буде щирим, як в дитини,
Молися за спасіння кожної людини.

Молись... Молитва – то як джерело в пустелі,
Як між проваллям і твердинею невидимії двері,
Як міст над прірвою до берега спасіння...
Молися... І повік ти не побачиш тління...

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/0GyEUKlNq3Y?si=RYeSe7X08mR-R8UX

ПО СЕРЦЮ БОГА ❤️

Чи знаєш ти, що ти по серцю Бога ?
Коли ти зовсім не такий, як всі.
Коли зі світом ти не йдеш у ногу,
А по Євангельськи живеш тут, на землі.

Чи знаєш ти, що ти по серцю Бога ?
Коли в тобі панує мир, спокій...
Коли даруєш Віру, не тривогу.
І надихаєш інших буть святим.

Чи знаєш ти, що ти по серцю Бога ?
Читанням Біблії і в щирих Молитвах...
Продовжуй далі, не зійди з дороги !
Старайся бути ближче до Христа !

Чи знаєш ти, що ти по серцю Бога,
Коли за правду ти страждаєш, сльози ллєш ?
Коли прощаєш ближньому багато…
І злом за зло ти ворогам не віддаєш.

Чи знаєш ти, що ти по серцю Бога ?
Як, просто так, комусь ти допоміг...
Бог все записує у Вічну Книгу,
Бо все пожнеш, а зараз час сівби…

Чи знаєш ти, що ти по серцю Бога ?
Як вірний від початку й до кінця ?
Коли закінчиться твоя земна дорога -
На голову вдягне тобі Вінця.

" По серцю Бога "… Як би я хотіла,
Щоб ти і я були такі щодня !
Для цього ми повинні, по дорозі в Небо,
Дивитися не на людей, а на Христа !

" По серцю Бога " - як же це безцінно !
Таких людей чекають Небеса !
Там, зі всіма святими, зацарюють вічно,
Де щастю й миру вже нема кінця...

Там Рідний Дім наш, неземна краса…
Автор : Людмила Мельник

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/m1IBLnU_VmU?si=WWhHrExtuI1scRZW

Вірш дня 💌

Веди мене в правді Своїй і навчи Ти мене,бо Ти Бог спасіння мого,я на Тебе надіюсь кожен день!

📖 Псалом 25:5

Вона приїхала в село,
З родини хтось віддав їй хатку.
Лиш Бог те знав, як їм було
Сліпій з малесеньким хлоп'ятком.

Останні крихточки - йому,
Сама не раз була голодна.
Усе для нього. Все - синку,
Йому б і серце дати згодна.

Він підростав. Її синок,
Любов єдина і надія.
А раз хтось кинув вслід смішок:
"Байстрюк незрячої Марії!"

Злом переповнилась душа
Син закричав: "Мені огидна
І сліпота, і бідність ця.
Мені за тебе дуже стидно."

Вона не плакала. Лише
Худенькі ручки заломила.
Сказала: "Бог хай береже
Від бід тебе, дитино, мила."

Щоб більш не чути ці слова:
"Байстрюк незрячоїї Марії",
Сказав усім, що сирота,
Покинув маму в безнадії.

А потім круговерть життя...
Хіба йому було до мами.
Дві дочки, жінка молода,
Балі, Мальдіви і Багами.

Лиш раз привиділась йому
Знайома постать у халаті.
Він ногу поламав. Й тому
Лежав у "віповській" палаті.

Коротка мить. Всього лиш мить
Він навіть крикнув:"Мамо! Мамо!
Якби ти знала, як болить..."
А постать стала враз туманом.

Відклав "на потім" справи всі
Балі, Мальдіви і Багами.
В село приїхав на таксі,
Приїхав до сліпої мами.

Купив хустину і халву –
Вона завжди її любила.
Ніхто не стрінув. В тишину
Маленька хвірточка впустила.

"А мами вже нема, як рік
Ми всім селом її ховали.
Ось лист тобі, поки не втік
Останній лист читай від мами".

Сусід на вогник заглянув,
Тримав в руці старий кашкетик.
Тяженько так чомусь зітхнув
І з рук у руки дав конвертик.

"Синочку, рідний, ти прости,
Що я тобі життя зламала.
Тяжкий мій хрест... Від сліпоти
Тебе в дитинстві врятувала.

Віддала очі я тобі,
Коли родився ти незрячий.
Для мене світ зчорнів тоді,
Зате мій син його побачив.

Більше нічим не помогла...
Ти був зі мною нещасливим.
Нікчемне в мене те життя...
Прости за все і будь щасливим."

Упав би матері до ніг
Слізьми умив би рідні руки.
... Якби він міг. Якби він міг...
І рвалось серце від розпуки.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/aLZxWkpOdqg?si=d5svzK4IqB-zACHF

Ми часто пишемо листи у небеса,
Шепочемо в молитві: Боже мій!
Тремтить і котиться знов по щоці сльоза,
Не можемо знайти в душі спокій.

Буває твердо вірим, в те що Бог,
Нас чує, з нами поруч завжди Він
Але як часто серед сліз, тривог,
Для боротьби не вистачає сил.

і серце тоді плаче як дитя,
Зовемо в небо Боже поможи!
І ріки сліз, І біль і каяття, і крик душі
Господь мій не мовчи!

Смиренно голову схиляємо перед Ним,
І руки опускаємо без сил,
Та в памʼяті вспливає Божий син,
Як молиться в саду Отцю один.

Хай буде Отче воля лиш Твоя!
І піт кровавий капає з чола…
О Господи , невже забула я?
За мене Ти ж віддав Своє життя!

На себе взяв всі недуги мої,
Поніс мої прокляття, сльози біль,
Прости мене Спасителю, прости,
Ти помічник і порятунок мій!

Не залишаєш Ти ніколи нас,
Для тебе не байдужа наша біль,
Але на все для нас у Тебе час,
Ти з нами в радості, ще більше в час тяжкий!

Чому так часто серед бурь тривог,
Не вистачає віри на шляху,
За нами дивиться Спаситель Бог
Він промовляє: Я з тобою йду!

Ніколи не запізнюється Він,
І шторми усмиряє на шляхах,
Нам піднімає руки, дає сил,
Розвіює весь сумнів біль і страх.

З тобою він пройде через вогонь,
І через ріки бурні проведе,
Тримайсь Його проколотих долонь,
Він в вічні небеса тебе введе.

Ми часто пишемо листи у небеса,
Сльозами і риданнями в тиші,
Господь нам промовляє прийде час,
І ти побачиш, що Я чув молитви всі!
Марина Візнюк.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/sBFYJjcHGFw?si=Nl--oF5fY3nNzEaR

Вірш дня 💌

Нехай слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи,Скеле моя і Визволителю мій!

📖 Псалом 19:14

Для всього є свій час!
І часто він спішить, і не чекає нас.
Час помирати, плакати радіти,
А ми цим часом можем володіти?

Чомусь повільний час,
Коли чекає мати сина
І виглядає чоловіка із війни дружина.
Чи час повільний у житті християнина?..

Та час швидкий.
Швидкий, коли ми запізнились,
Коли завчасно ми не примирились.
Швидкий, коли вже на одинці залишились...

Здається довгий, тягнеться роками,
Коли від болю ми вмиваємось сльозами,
Коли за чаєм вечорами
Ми очі витираєм рукавами...

Здається безкінечним час, коли болить.
Коли когось не можем зупинить.
Ми глянем у небесную блакить
І чуєм біль та ехом десь звучить...

Здається час такий короткий,
Бо як щасливий
Чи солодкий, чи жорстокий
Та зміст у часі цім глибокий.
Бо розумієш, був не одинокий...

У Божім Слові так багато слів,
Для Бога день, як тисяча років.
І ці ж роки лишень,
Як день.

Годинник, дата, календар
І часом ловить нас радар.
За перевищення приходиться платити,
Берем тоді небесні реквізити
І з небом спішимо поговорити.

Про наболіле, що стискає груди
І так пече, ну що ж знов скажуть люди?
Нам швидкість часу вже не зупинити
І часто думаєм, ну як нам далі жити?

Цінуймо час, бо дні лукаві
Лиш в Бога вихід кожній справі.
Те що назавжди лишиться в мені-
Це пам'ять, пам'ять про минулі дні.

Для всього є свій час,
Нам треба пам'ятати
Час плакати, ридати, обіймати
Бог точно знає, коли і що нам дати.
Л. Гордун

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/q6KSifRpYec?si=JEt1okjU2do4X5Gt

ВІРУС

Останнім часом вірусів багато:
Свинячий, курячий, коронавірус косить,
А є страшніший вірус який часто
Скривається в серцях, під словом : ОСУД.

І дуже він поширений тепер:
Тим небеспечний ,що руйнує дружбу,
І, що вбиває в серці Божий страх,
Ускладнення дає на людську душу.

Коли судити легко спішимо
І інформацію невірну несем іншим,
До цього ще добавимо свого,
Аналізи тоді завжди невтішні.

З чужих очей витягуєм сучки
Даєм безстрашно язику свободу.....
Хто хоче серце чистим зберегти
То він так скоро наклепи не зводить.

Чи може хтось із нас не помилявсь,
Що інших легко важимо словами,
І забуваєм, що Христос сказав:
Хто без гріха, хай першим кине камінь.

Чи судді ми?... Судити не посмій ,
Людського серця бачити не можеш,
Твої слова понесе буревій
Обов'язково визвуть в когось сльози.

Як навіть хтось повів себе не так
Чи дивним показавсь в твоєму оці,
То не спіши судити аж ніяк,
Тому, що ти не був в його сорочці.

Ти тягаря його не приміряв
Біля вогню його, ти теж не грівся,
Сказати важко ,коли б ти стояв
На його місці.. Як би ти повівся.

Судити легко, але помогти
Тим, кого ворог поразив у битві ,
Не кожен може, Богу понести
Його нужду, схилившися в молитві.

Бог наш Суддя.. Він знає всіх і все,
Сердечні наміри Йому відкриті,
Причину в кожнім серці Він знайде
І має право кожного судити.

Судити гріх... І хто би то не був
Можливо й дійсно є на це причина,
Та не суди нікого... Й не забудь:
Ти не суддя , не Бог ,а ти людина.
Оля Фабін

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/EyKf481nsXY?si=U_fsB0-JgXUSWQIe

Вірш дня 💌

Господи , Боже наш ! Яке величне Ім'я Твоє по всій землі !

📖 Псалом 8:9

Молитва мамина велику має силу.
Молитва мамина завжди у небесах,
Бо щира, невідступна і стокрила,
Коли ім'я дитини на вустах.
* *
Вона молилась, як тільки уміла,
Схиляючи коліна раз у раз.
За свого сина Господа просила,
Щоб Він його помилував і спас.

Щоб Він йому послав щасливу долю,
Змінив на краще все його життя.
І від гріховної звільнив неволі,
Щоб дав йому Всевишній каяття.

Молилась ревно і молилась слізно.
Вже й старість з сивиною підійшла.
О, як боялась, щоб не стало пізно!
І у молитві все його несла.

Та не спішив до Бога син. Байдуже
Він слухав маму, серцем не тужив
І майбуттям не переймався дуже,
А як хотів, то так собі і жив.

Минали роки. Вже й настала зрілість.
Уже й багато дечого надбав,
Та бідний був на доброту і щирість
Й про душу думати часу не мав.

До мами зрідка приїздив угості.
Він не любив про Бога балачок
І навіть кинути ще й міг зі злості,
Що він їй не якийсь там простачок.

А мама... Мама все йому прощала.
Любила сина, бо єдиний був.
І з нетерпінням все його чекала,
Щоб хоч би трохи з нею він побув.

А якось, коли майже вже зібрався
Провідать маму, пролунав дзвінок:
"Приїдь і з мамою хоч попрощайся,
І на могилу поклади квіток".

Немає мами... Більш немає мами!
Стиснули серце туга і печаль.
"Чому так рідко бачився я з вами?
Не цінував вас, мамо, я, на жаль!"

Приїхав син. Похоронив і в хату
Зайшов самотньо. Сів біля вікна.
"О як же, мамо, днів сумних багато
Ти провела у хаті цій одна!"

Він поглядом обвів кімнату. Раптом
Побачив біля ліжка ямки дві.
Любила мама на колінах там стояти.
І зупинив на них він погляд свій.

Тоді з сльозами там же на коліна
Схилився і промовив: "Господи,
Прости мені усі мої провини!
Прости мені, прошу Тебе, прости!"
* *
Так мамина проста молитва щира
Була почута Богом в небесах,
Бо мала мама непохитну віру,
Що син її покається в гріхах.

І ми щодня в молитві до Престолу
Своїх дітей із вірою несім.
Хай руки не опустяться ніколи,
І будуть з Господом і дочка наша, й син.
Юлія Тонего

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/e-HHMTR6G0M?si=0j4nHQicwIBJVe0Y

Бог приготував тобі велике! Неосяжне Бог приготував. Підніми засмучене обличчя, Хоче Бог твій, щоб про це ти знав.

Він для тебе паузу цю тримає, Щоб сповна дарунок оцінив.
Як дитину, ніжно зупиняє Щоб Його ти планів не розбив.

Дасть тобі Він повну нагороду, Та до цього через біль пройдеш, Перейдеш крізь шторм і непогоду, Й від безсилля ти не раз впадеш.

Але це пройти тобі потрібно, Щоб, як Йосип, перед Богом став.
Як Давид, ти виграєш ще битву, І тоді, Бог скаже:" Час настав,

Щоб тебе, дитя, нагородити Подарунком зараз, на землі, Щоб ти міг і тішитись й радіти,
Й міг забути ті скорботні дні,

Яких мав ти у житті, аж надмір... Сміливіше дар Мій, цей приймай,
І в хвилини, коли буря й гамір, Ці слова у серці заховай."

Бог приготував тобі велике! Неосяжне Бог приготував,
Ти за все, що дане тобі небом, Господа Великого прослав.

Він веде, і Він тебе гартує...
Та в кінці дарунок подарує...
Й заспіває в радості душа, Пісню слави для свого Царя.
Артемук Мирослава

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/OMxc9omnpP8?si=sRjXc0Y47H9kkh4H

Вірш дня 💌

"Побійтесь Бога і віддайте славу Йому,бо настав час суду Його,поклоніться Тому,Хто створив небо і землю,і море,і джерела вод"

📖 Об'явлення 14:7

Не знаю, Боже, що Ти вчиниш далі,
Які часи життя несе мені?
Щасливою я буду чи в печалі?
У затишку й безпеці чи в огні?

Ти наперед приготував дорогу,
Лише Тобі відоме майбуття,
І все, що діється - для зближення із Богом,
Для повноти, для чистоти життя.

Твоя любов велика дуже, вельми,
Твої шляхи вузькі, але святі,
У райському садку чи у пустелі,
Та головне аби з Тобою йти.

Тож подаруй мені Своє найкраще,
Не знаю, що це, але подаруй,
Не залиши мене напризволяще,
Й надалі всім шляхом моїм керуй.
Олеся Перепелкіна

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/BaMocKaCfVA?si=jZ5O4kha1VUoCC2x

Дідова груша

Дідусь старенький одиноко жив...
А у дворі росла розкішна груша...
Понад усе дідусь дітей любив,
Розповідав їм про Христа Ісуса.

Солодкими плодами спілих груш
Дідусь так щедро з ближніми ділився.
І свідкував, як любить їх Ісус,
І щиро за них кожного молився.

Немов до меду бджілки, діточки
У двір до цього дідуся злітались.
За груші дарували квіточки,
Прибрати в хаті, у дворі старались.

Не міг далеко йти вже цей дідусь,
Але в дворі малеча щебетала.
В домах, в дворах, на вулицях з їх вуст
Вість про Христа Спасителя звучала.

Здавалось, що покаїлось село,
Не стало п'яних вигуків, розбоїв...
На серці легко в дідуся було,
Старенький обіймав своїх героїв.

Через дітей до Бога сім'ї йшли,
Благословенна церква утворилась.
Слова Господні джерелом були,
Молитви діда і Господня милість.

Прийшла пора і дід занеміг,
І тихо став у небеса збиратись...
Покликав учнів дорогих своїх,
Став з ними він зворушливо прощатись:

Любіть всім серцем, Господа любіть!
А я відходжу вже в оселі неба...
Живіть красиво, для Христа живіть!
А ось за мною плакати не треба...

Одного хлопця міцно дід обняв,
Вручив йому Письмо своє Священне:
Читай, свідкуй! - До нього він сказав.
І ще одне прошу зроби для мене:

Коли мене на цвинтар віднесуть,
І в землю моє тіло заховають,
Візьми цю грушу, тільки не забудь!
І на моїй могилі закопаєш.

Старенького ховало все село...
Поклали на його могилу квіти...
Так добре всім із дідусем було,
І дуже сумували за ним діти...

Слухняний хлопчик грушку закопав, -
Печалі від людей не міг він скрити...
І слізками її він поливав,
Це все що міг для діда він зробити...

... Для дому спадкоємиця знайшлась,
Вона ні з ким плодами не ділилась.
Проходили тут діточки не раз,
Що дідуся нема, вони журились.

А з часом на могилі розцвіла
Така ж прекрасна молоденька груша...
Збиралися тут люди із села
І згадували доброго дідуся.

Ні, не вмирають воїни Христа,
Вони плоди у небесах збирають.
А на землі цвіте їх доброта,
І добрій славі їх кінця немає.

Бог обрізає наші деревця,
І хоч нам часто боляче буває,
Він хоче, щоб очищені серця
Скарбниці неба сповнили врожаєм.

Давайте будем щедрими, бо час
Обмежений дається нам із вами...
Прийде пора - і Бог покличе нас,
І справи всі підуть у слід за нами.

Слова Христа хай линуть з наших вуст,
Зворушливо, доступно і з любов'ю.
Хай на землі прославиться Ісус,
І небеса хай сповняться хвалою!

Автор Марія Мосійчук

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/9AgGzFfupNE?si=MeTS5PkA93QYt68i

https://youtube.com/shorts/GCX_R90no3Y?si=IEYKxC-gtnZ5RHvu

Ніколи не жалійся на життя,
Не говори, що ти чогось не маєш.
Уставши зранку, чи коли лягаєш,
Ти не шукай підстав для нарікань.

Можливо, у житті не все гаразд,
Невпору помінялись знову плани,
Не смій казати, що усе погано,
Що це для тебе найскладніший час!

Подумай, хтось живе не так, як ти,
І мріє про найменше, що є в тебе,
Бо в нього є найбільшою потреба -
Напитися чистенької води.

А ти, буває, втратиш апетит
І вже не знаєш, що б новеньке з'їсти,
Набридли-бо щоденні всі наїдки,
А в когось шматок хліба - дефіцит.

Плануєш у будинку знов ремонт,
Диван старий тобі не до вподоби,
Шукаєш нові меблі та оздоби,
А в інших ліжко - то твердий бетон.

Чи, може, твоя зовнішність не та?
Ти в дзеркалі вишукуєш дефекти,
А іншим в нього глянути нелегко -
Полисіла від раку голова.

Лінуєшся вставати зранку ти,
Піднявшись з ліжка, попід ніс бурмочеш,
А хтось би з нього вискочив охоче,
Та він - лежачий... і не може йти.

Причин чимало є для нарікань,
Їх віднайти насправді є неважко,
Життя людське - неідеальна казка,
Воно прекрасне тільки в інстаграм.

Якщо у тебе їжа на столі,
Лягаєш спати у тепленьке ліжко,
Ходити можеш, слухати, дивитись -
То це найбільше за багатства всі.

Ніколи не жалійся на життя,
Не говори, що ти чогось не маєш,
Подякуй, як встаєш і як лягаєш...
І не шукай підстав для нарікань.
©Леся Данильчик

СВІТЛО У МАМИНОМУ ВІКНІ

Як добре, що у маминім вікні
Ще світить світло ясно вечорами...
Милують погляд квіти запашні,
Доглянуті дбайливими руками...

Як добре, що у рідному гнізді
Збиратись разом можемо ми часто...
О, як відрадно на душі тоді!..
Для нас дітей－це втіха й справжнє щастя!..

Не можу підібрати ті слова,
Якими хочу з вами поділитись...
Як добре, коли мама ще жива!
І є кому за нас дітей молитись!...

Молитва мами.. щира і проста,
Нас береже на всіх шляхах щомиті...
Її усмішка, лагідні уста...
Що може буть ніжніше в цьому світі?..

Пройшли літа...Розтанули, як дим...
Вона чимало мук в житті зазнала...
Покинув тато світ ще молодим...
Доньку і сина, бідна.. поховала...

Нелегкий хрест у мами на плечах,
Без нарікань несе його роками...
Лиш відбивається печаль в очах...
Сердечна рана тяготить ночами.

Біжить життя, немов в ріці вода...
Слабіють сили на земній дорозі...
І зовнішність в матусі вже не та,
Наблизилась впритул життєва осінь...

Ніяке щастя вічним не бува...
Я розумію це, і вдячна Богу
За те, що мама в мене ще жива,
Що бачитись із нею маю змогу.

Що миті всі щасливі і сумні
Вона готова розділити з нами...
Як добре, що у маминім вікні
Ще світить світло ясно вечорами...
Катерина Бойко

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/nPh0qTUsBqU?si=KOro0r6vF8xFvzfW

Було це в селі, - так розказують люди,
-В той час, коли сонце нестерпно пекло.
Гарячі жнива починалися всюди,
І вийшли на поле жінки за село.

Одна з них помітила враз над хатами
Димок підозрілий далеко в селі.
Горить, - простогнала вона зі сльозами
І серце від жаху стиснулось її.

Неначе щось чула стривожена мати,
Душею була невимовно сумна..
Чи то не моя загорілася хата?..
-Промовила раптом ледь-чутно вона.

Покинула серп і помчала, як вітер,
На серці безмірно їй тяжко було.
Нічого в той час не хотіла у світі,
А тільки скоріше б, скоріше в село...

її босі ноги стерня пробивала,
І піт заливав її очі сумні.
Летіла як пташка, і небо благала,
І терпло від розпачу тіло її...

Так, хата горіла... її бідна хата,
Вогню не могли погасити ніяк...
І вбігла в вогонь, не вагаючись, мати,
Із криком розпуки, із жахом в очах...

Здавалось, вона відійшла вже у вічність,
Здавалось, що жертвою стала вогню...
Та вийшла вона, пригортаючи міцно
До себе заплакану доньку свою...

Вогонь обпалив материнськії руки...
Та донька живою була на руках!..
І сльози від щастя чи ще від розпуки
Стояли в глибоких жіночих очах...

...Пробігли роки... Мати вже постаріла,
І якось промовила донька її:
Соромлюсь людей, що такі обгорілі,
Негарні такі, мамо, руки твої...

Заплакавши гірко, їй мати сказала:
Тобі я зробила усе, що могла...
Ці руки... Я ними тебе врятувала,
А ти їх не ціниш, дитино моя...

...Так часто буває і в нас, християни:
Тих рук, що спасли нас, не цінимо ми;
Тих рук, що на себе взяли наші рани,
Соромимось часто ми перед людьми.

Якби ми в той час могли бачити Того,
Хто спас нас від смерті, о як Він скорбить!
Давайте ж почнем свідкувати про Бога,
І Давайте почнем Його рани цінить!

Хай очі Господні сумними не будуть,
I руки зневаженими за добро.
Давайте за те, що безмежно Він любить,
Покірними будемо слову Його.
Автор Марія Мосійчук.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/9VA6CIYoxHg?si=HJfDMZBUBGPpJwa7

Вірш дня 💌

А заповідь Його та,щоб ми вірували в Ім'я Сина Його,
Ісуса Христа,
і любили один одного,як Він заповів нам.

📖 1-е Івана 3:23

Напевно день той сонцем був нагрітий
Коли йшла пустинею Агар
В обличчя вітер рвучко б'є колючий
А під ногами ось пісок, як жар

Іде знесилена, пригнічена, розбита
Натомлена, на відчаю межі
Вже стільки сліз в дорозі цій пролито
Вже стільки болю й каяття в душі.

Якби ж сама, а то ще ж син із нею
Обоє вигнані із дому в нікуди
Ідуть отак з розбитою душею
З буханцем хліба й бурдюком води.

Від дум нелегких збилися з дороги
Та й чи ж існують в пустині ті шляхи
Мандрівці швидко додалось тривоги
Коли не стало хліба і води.

А навкруги пісок й гнітюча тиша
І де-не-де видніються кущі
Під ними сина помирати лишить
І відійде, щоб в тій страшній тиші

Піднести голос в безпораднім плачі
Сльозами Богу вилити той біль
Їм вирок- смерть в пустині цій
Одна у неї є ще заповітна ціль

На відстані стріли, навпроти сина
Що помирає без ковтка води
Згадати шлях, який прожила
У статусі невільниці й раби.

Не жаль шатра затишного чи їжі
Чи одягу що вдосталь в неї був
Жаль лиш одного- піддалась гордині
Хоча той час давно вже й проминув.

Уже вона корилась своїй пані
Та непокірним виріс її син
Тепер вони обоє у вигнанні
І вихід з цього є у них один.

Померти, у розпеченій пустині
Без хліба, без холодної води
Та ангел каже "ось почув я нині
Той голос отрока, вставай, іди

Дивись криниця, набери водиці
Напій дитину, пий сама, живіть".
Як щастям їй наповнились зіниці.
Яка щаслива була ота мить.

Коли уста, потріскані від спраги
Припали до холодної води.
Де взялося сміливості й відваги
Бурдюк наповнений до сина донести

І знову в тіло повернулись сили
І знов ідуть дорогою вони
Миттєво їм бадьорість відновили
Ковточки життєдайної води.

Що Бог послав, зважаючи на сльози
Зітхання й крик, це були молитви
Агари й сина, як ішли крізь грози
Безлюдною пустинею вони.

Як часто й ми, ідемо крізь пустині
Нелегкого й тривожного життя
І часто завмираєм в хвилюванні
Коли в життя вривається біда.

Коли хвороба розбиває тіло
Коли розлука біллю душу рве.
Коли всього на серці наболіло
Чи ж не пустиня це? Та Бог веде

Хоч часто ми того всього й не бачим
За біллю й розпачем, як поруч Він стоїть
Як часто ми в таких пустинях плачем
Як часто до нестерпності болить

Душа і тіло, і слова зникають
Щоб ними Богу вилити свій біль
І наші молитви десь затихають
Й здається втрачена уже усяка ціль.

Та пам'ятай, коли ідеш в пустині
Без рідних, друзів, просто сам один
То в горі і безпорадності годині
На тебе там чекає Божий Син.

Щоб простягнути руку допомоги
Вказати джерело, де є вода.
Розвіяти і болі і тривоги
Коли будеш дивитись на Христа.

Коли уста не можуть говорити
Молись з сльозами, подихом душі
Вір, Бог могутній може зрозуміти
Твій шепіт, твій крик і стогін у тиші.

Пустиня вчить молитися до Бога
Без пафосу, без зайвих гарних фраз
Тому нараз лежить туди дорога
Тому що Бог навчити хоче нас

Як треба довірятись йому щиро
Як відкриватись Богу в простоті
Хоч часом може і несправедливо
Що стільки горя випало тобі.

Та знай, надміру Бог не посилає
Страждань і горя у твоє життя
І у пустинях нас не залишає
А там готує нас до майбуття

У вічних і святих оселях раю
Де буде світла радість без кінця
Тому в пустині не піддайсь відчаю
В пустині ти шукай свого Творця.

В пустині ти шукай живого Бога
Крізь біль і сльози, розпач і відчай
Молись Йому, розвіється тривога
Світліша стане стежечка у рай.
Автор невідомий

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/nStjUHLCMGA?si=u9rtWVUZLtbkK-cK

Земля втомилась сльози проливати
Від наслідків жахливої війни...
Квітучий край наш змушений страждати,
І люди всі вмиваються слізьми...

О синє небо! Змилуйся над нами, -
Ридає гірко стомлена земля...
Топились люди від прориву дамби,
Далеко хвилі несли їх тіла...

О Господи! Яви нам Свою милість,
На крик молитви нашої прийди!
О скільки їх, нужденних, залишилось
Без даху і без хліба, й без води...

Нам не байдужі їх сердечні рани,
Страждаємо ми разом із людьми...
О Господи! Озвуч нам Свої плани,
Коли прийде закінчення війни?!

Які наш край пройшов випробування!
Розбиті гнізда, долі і серця...
О дай, Господь, пройшовши ці страждання,
Твою пізнати волю до кінця.

Можливо ми не та ще наречена,
Що має чисте серце і вуста,
Що Господу покірна і смиренна,
І що подібна серцем до Христа.

Напевно, нам потрібна ще плавильня,
Щоб нас від всяких домішок звільнить.
Коли війна змінити нас безсильна, -
Що має статись, щоб нас пробудить?

А в небо не війде ніщо не чисте,
Те що погрязло в суєті суєт.
Давайте, підійдем до Бога ближче,
І серце віддамо Йому своє!

Бо ж саме так Йому ми обіцяли,
Як промовляли: "вірю" і "люблю".
Чому ж байдужі ми до ближніх стали?
Згадаємо ж обіцянку свою.

Помножимо молитви і моління,
Любов'ю переможем всяке зло.
Щоб Бог нам дав Своє благословіння
Й закінчення воєнних дій прийшло.

На всій планеті радість тоді буде,
Коли настане цій війні кінець.
І поспішать до храмів Божих люди,
Озвучити хвалу своїх сердець.
Автор Марія Мосійчук

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/5uFeMosljXE?si=Plac_I0cmIIYzz0z

Вірш дня 💌

Оскільки ж все це отак знищиться,то якими слід бути у святому житті і побожності вам,
котрі чекають і прагнуть приходу дня Божого,коли полум'яні небеса зруйнуються і розпалені стихії розтопляться ?

📖2-е Петра 3:11,12

1Тим 6:7-8: "Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того."


Ніколи не жалійся на життя,
Не говори, що ти чогось не маєш.
Уставши зранку, чи коли лягаєш,
Ти не шукай підстав для нарікань.

Можливо, у житті не все гаразд,
Невпору помінялись знову плани,
Не смій казати, що усе погано,
Що це для тебе найскладніший час!

Подумай, хтось живе не так, як ти,
І мріє про найменше, що є в тебе,
Бо в нього є найбільшою потреба -
Напитися чистенької води.

А ти, буває, втратиш апетит
І вже не знаєш, що б новеньке з'їсти,
Набридли-бо щоденні всі наїдки,
А в когось шматок хліба - дефіцит.

Плануєш у будинку знов ремонт,
Диван старий тобі не до вподоби,
Шукаєш нові меблі та оздоби,
А в інших ліжко - то твердий бетон.

Чи, може, твоя зовнішність не та?
Ти в дзеркалі вишукуєш дефекти,
А іншим в нього глянути нелегко -
Полисіла від раку голова.

Лінуєшся вставати зранку ти,
Піднявшись з ліжка, попід ніс бурмочеш,
А хтось би з нього вискочив охоче,
Та він - лежачий... і не може йти.

Причин чимало є для нарікань,
Їх віднайти насправді є неважко,
Життя людське - неідеальна казка,
Воно прекрасне тільки в інстаграм.

Якщо у тебе їжа на столі,
Лягаєш спати у тепленьке ліжко,
Ходити можеш, слухати, дивитись -
То це найбільше за багатства всі.

Ніколи не жалійся на життя,
Не говори, що ти чогось не маєш,
Подякуй, як встаєш і як лягаєш...
І не шукай підстав для нарікань.
©Леся Данильчик

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/0KnU3_pr-2Y?si=IJOWnUBzTPOnAd1s

✓Ти дякуєш Богу за їжу? Завжди дякуй! Тому що у світі більше 15% людей страждають від голоду, або нестачі їжі. Мільйони людей страждає від виснаження. Їх мрія просто досита поїсти хліба, і заснути ситим.

✓А ти дякуєш Богу за те що маєш ноги, якими можеш ходити, бігти, присідати і вставати? Напевно ні? Ти вважаєш і вже навіть звик що ноги це необхідність, і це навіть норма або буденність що вони є,? Так навіщо дякувати за те що моє?

✓А ти дякуєш Богу за очі? Якими ти можеш бачити всю красу Божого творіння, насолоджуватися різноманіттям кольорів. А ти знаєш що твоє око може розрізняти близько 10 мільйонів відтінків кольорів? А ти знаєш що у світі близько 300 мільйонів людей живуть або повністю в темряві або їхні очі бачать тільки сірі відтінки? Якщо ти не належиш до цієї категорії, ти щасливчик! Не забудь сьогодні подякувати Богу за очі!

✓А ти дякуєш Богу за руки? Якими ти можеш обіймати, тримати хліб, втирати сльози і цей список можна ще довго. Руки безцінні.

✓А ти дякуєш Богу за голос?
За те що можеш розмовляти. А якщо ти розмовляєш, значить ти і чуєш? Значить У тебе все ок зі слухом. Ти знову не обділений такими чудовими подарунками. Обов'язково подякуй.

Я думаю ви зрозуміли як багато є чудового у нашому житті, все чим Бог нас обдарував. Можна довго перераховувати милості Божі.
А дякувати потрібно вчитися.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/SrZBoEODAQg?si=lJxL6FUPYqkNLoiv

ЦІНУЙТЕ ЩО МАЄТЕ!

недільний день,служіння добігає,лиш проповідь ще пастора лунає
говорить про відносини в сім'ї
міцною як зробити нам її.

Із Біблії наводить аргументи
і повсякденні приклади
моменти
хтось слухає у відповідь киває
Хтось мимо вух слова ці пропускає.

Закінчилось служіння і як завжди
питає пастор чи нема нужди
потреб
Привітів іншого звертання
в кого які до церкви є питання.

І тут старенька бабця
ледве встала і крізь сльози говорити всім почала
Брати і сестри,пастор говорив як правильно і мудро він
нас вчив.

Я чула ці слова не раз і раніше
адресувала іншим їх скоріше
Вважала що була завжди права
і хоч навіть посивіла голова.

А я із року в рік все нарікала
що чоловіка не такого мала
А це вже тиждень як його немає
ледве говорить, сльози витирає.

Як жаль що лиш тоді як поховала
я цінувати так як треба стала
Бо це не він це я така була
не мудро і неправильно жила.

В своїх руках хотіла все тримати
за все йому спішила дорікати
Він змовчував,щоб сварок уникати
щоб мир в сім'ї і між собою мати.

А я вважала надто він слабкий
і все життя мені був не такий
сестрички ви в житті так не робіть
чоловіками з молоду цініть.

Щоб потім так як я не жалкувати
І поховавши гірко не ридати
здригнулися худенькі її плечі
І гіркі сльози потекли старечі.

Не може вона відчаю сховати
присіла і продовжує ридати,
Це просто неможливо описати
і її стан словами передати.

То непоправна сповідь каяття
А в нас усіх попереду життя
І як важливо так його прожити
щоб помилок таких не повторити.

Щоб вміти один одним цінувати
сім'ю міцною в Бозі будувати,
Зворушили мене її слова
Якби ж була можливість ще нова.

Щоб виправити якось все змінити
зовсім інакше стала б вона жити,
Але настала смерть кінець могила
скільки б вона на неї не ходила.

Та чоловіка вже не повернути
як сумно надто пізно це збагнути,
Для нас живих безцінний це урок.

О як важливо кожну
мить і крок
У вірне русло завжди спрямувати
І при житті любити і цінувати.

Звичайно ми усі не ідеали недоліків у кожного чимало
Навчитись так потрібно поступати
щоб тільки лиш хороше помічати.

Бо якщо любиш так воно і є
готовий ти віддати все своє
пожертвувати часом сном грошима
Аби щаслива лиш була любима.

Якщо так буде у вашому житті
обох щасливі будете тоді
Життя прекрасним і радісним здається
як в унісон з коханим серце б'ється.

Так хочеться не дивлячись на вік
Найкращим щоби був твій чоловік
І хоч з'явиться у скронях сивина
все ж найгарніша буде хай вона.

Якщо ж у дорогої половини
вже на лиці з'являються морщини
то пам'ятай це наслідки роботи
і проявляй ще більше ти турботи.

І щоби найдовше берегти
не зможеш більш таку собі знайти,
Чомусь такий ми звичай маєм
тоді цінуєм як втрачаєм.

Пізно схилившись над труною
її назвати дорогою
пізно граніти встановляти!
І золотом на них писати.
І самий дорогий вінок тоді не зблизить ні на крок.

Ви все це при житті робіть
слова найкращі говоріть
і пізно ввечері за чаєм
Діліться радістю і відчаєм.

Бо швидко пробіжить життя
й назад не буде вороття
Тому Цінуйте поки є
і щастя бережіть своє!

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/8H6UuPsj6uE?si=CTzmS7FqIA4Timg5

Канал який тобі обов'язково сподобається ✨🤍

https://t.me/Happiness_in_God

Вірш дня 💌

Бо вам потрібне терпіння,щоб виконати волю Божу й одержати обітницю.

📖 Євреїв 10:36

ДОБРОТА

В цім світі, де духовна темнота,
Де ненависть, біда і зло панує,－
Як необхідна людям доброта!..
І часто так її всім нам бракує...

Вона, мов промінь сонечка ясний
Освітить все навкруги і зігріє,
Тепло відчує близький і чужий,
Душа від неї миттю просвітліє.

Вона присутня в погляді, в словах,
В турботі й піклуванні за близькими,
Вона розвіє сумніви і страх
І створить диво з душами людськими.

Біжать роки, немов в ріці вода,
Крокує люд вперед у ногу з часом,
І кажуть: ”Вийшла з моди доброта,
Ця риса застаріла й несучасна.

Натомість їй у моду увійшли
Зневага, безсердечність і зухвалість,
І місце у людських серцях знайшли－
Байдужість, зачерствілість і недбалість...

Ми звикли до знедолених людей,
Із кам'яним лицем проходим мимо,
А скільки в світі хворих є дітей,－
Та чи болить душа у нас за ними?

В маршрутці вільних місць нема й відтак －
Стоїть бабуся стомлена, старенька...
Чи їй хтось вступить місце просто так?
Чи заболить в той час чиєсь серденько?

Впав чоловік на стежці в холодку...
Чи хтось підійме і спитає в нього:
”Як ви? Чи треба викликать швидку?”
Чи тільки посміються зі старого?

Жорстокі правила диктує світ,
В них людяності й доброти ні крихти...
В серцях зима царить, мороз і лід,
І чим ми можем лід той розтопити?

Ласкаве слово, ніжність, доброта,
Лише вона зробити це спроможна,
Нелицемірна серця теплота
Зігріє душу в час такий тривожний.

Я вірю, добрі люди є кругом,
І завдяки таким ще світ існує,
Вони охоче діляться добром,
І ближнім просто так його дарують.

Як би жилось чудово на землі,
Якби тут зла і розбрату не стало!
І весь народ: дорослі і малі
В любові й мирі разом проживали!

Все починається в житті з ТЕБЕ!
З твоїх відносин з рідними й чужими,
Тож перевір сьогодні ти СЕБЕ,
Як ТИ щодня поводишся із ними?

Запам'ятаймо істину просту,
Йдучи дорогою життя крутою,－
Коли даруєм людям доброту－
То й нам вони відплатять добротою.

Якщо ти, друже став дитям Христа,
Його вогонь святий жевріє в грудях,－
Хай знайде місце там і доброта,
Поки живеш－даруй її всім людям!

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/Pj3cnAUM77g?si=yX-We3mrLnLrkQ_i

https://youtube.com/shorts/42fcUtk2i9E?si=ib01OJfxuI3Iq6Pq

Я дякую мій Бог, що я живу.
За те, що маю де сьогодні спати,
За ласку й за любов твою.
І що домівку не потрібно залишати.
* * *
Я дякую за тихі дні і ночі,
Я дякую за мирну неба синь.
Я дякую за те, що маю очі
Щоб споглядать в бескрайню височінь.
* * *
Я дякую, що я не просинаюсь
Від взриву бомби й вибитого скла...
За те, що я спокійно засинаю,
Хоч в Україні вже давно війна...
* * *
Не для усіх сьогодні тихі ночі,
В когось, ні крихти хліба на столі.
Для когось смерть вже дивиться у очі,
Ну а когось...забрала вже собі...
* * *
Там буря, там пожежа, десь цунамі
І різні катаклізми по землі...
А хтось цієї ночі втратив маму,
Чи ще когось із близької рідні...
* * *
А я...Господь...так соромно зізнатись...
Коли коліна у тиші схилю
Буває, що не маю що сказати,
І лиш прошу, прошу, прошу...
* * *
Все необхідне для життя я маю,
Я маю друзів, маю і сім'ю,
Під небом мирним в теплі домі засинаю,
Зі мною поруч ті, кого люблю...
* * *
І так... тоді... коли лягаю спати,
Тішиться серце і душа моя.
Тобі,мій Бог ''Спасибі!'' , хочеться сказати,
За те,що наді мною є Твоя рука...

Життя прожить, не поле перейти,
У ньому радість і печаль буває,
Як добре,що у нас є наш Господь,
Який ніколи нас не залишає.

Є час - дорога з тернів і в шипах,
Та час цей знайте також проминає,
Сьогодні ваш Отець на небесах,
В одне єдине вас обох єднає.

Він знає шлях, нелегкий ви пройшли,
Сьогодні радість з неба посилає
Благословенні будьте завжди ви,
І хай Господь завжди оберігає.

І одне одного завжди любіть,
Вірними будьте Господу святому,
У святості зростайте і живіть,
І буде щастя, мир вашому дому.

Хай вірність ваша щиро у серцях,
Любові вогником в душі горить палає,
Благословенний Бог на небесах,
Здоров'я вам і сили посилає.

Радійте в Господі, що він є ваш Отець,
Спаситель вам дає благословіння,
А прийде час, одержите вінець,
За всі випробування і терпіння.

Молитви спільні наче фіміам,
Хай до Ісуса линуть в небо синє
Щоб виконали ви весь Божий план,
На цій землі, несли вістку спасіння,

Сьогодні ми радіємо за вас,
Так хочеться багато побажати,
Щоб в злагоді жили ви кожен час,
А на добро й любов були багаті.

Вітаєм друзі щиро від душі,
Що стали ви тепер одне єдине,
Один для одного і для Христа живіть,
Хай буде все життя ваше щасливе!
Марина Візнюк.

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/BdlPTJw81Es?si=xUSNnx9QmGlqHJdO

https://youtube.com/shorts/jFmm0mWEvhQ?si=fuxLy_gp4eC8azrE

МОЛИСЬ І ВІР !
Чекай чуда від Бога!
Ніколи не надійся на людей!
Міняються ж бо люди,як погода!
Один лиш Бог - незмінний,
Він НЕ ПІДВЕДЕ!

У будь яких обставинах - лишайся вірним!
І пам'ятай,що Небо бачить все!
Загине зло,а Правда переможе!
ЖИВИЙ НАШ БОГ ! Хай славиться Його Ім'я Святе!

Людмила Мельник ✍️

Вірш дня 💌

Наказуй багатим у світі цьому,щоб вони не були зарозумілими і не покладали надії на багатство непевне,а на Бога Живого,що щедро дає нам усе для нашого задоволення...

📖 1-е Тимофія 6:17

Вірш дня 💌

Бо коли ми віруємо,що Ісус помер і воскрес,так і тих,що спочили в Ісусі,
Бог приведе з Ним.

📖 1- Солунян 4:14

Любий татусю, Вас щиро вітаєм!
Спасибі за ласку, за ніжну турботу,
За чуйність, гостинність, невтомну роботу.
Господь хай дарує здоров'я і силу,
* *
Спасибі, рідненький, що ви нас зростили.
Здоров‘я і сили для нас віддали,
Хай серце у грудях ще довго палає,
А руки, мов крила нас пригортають.
* *
Щоб здоров'я було, щоб жили не тужили,
Ви найбільшого щастя в житті заслужили!
Багатий душею, меткий, роботящий,
Живіть вічно, тато, бо ви в нас найкращі!
* *
Не сумуйте, рідненький, що роки, як птиці
І що спокій для вас невсипущий лиш сниться.
Ми з вами завжди нерозлучні до віку,
Ви, як сонечко, ніжністю грієте домівку.
* *
Тож спасибі за ласку, безмежну, як море,
Хай вас обминають і біди, і горе.
Щоб здоров'я було, щоб жили не тужили,
Ви найбільшого щастя в житті заслужили!
* *
Нехай для вас не згасає сонце,
Не віють в душу холоди.
Хай Всемогутній Бог на небі
Вас завжди рятує від біди!
* *
Хай Бог Всемогутній Своєю рукою
Береже вас, тату, на життєвім путі.
Спаситель із вами завжди нехай буде,
Бо щастя заховане тільки в Христі!
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/MQmYdlBR6hI?si=GiY_80yjhG4W4D5p

Затишний християнський канал 🫶🏻

Де ти знайдеш цитати для душі❤️‍🩹
Заходьте👇🏻
https://t.me/Godismyhopee

Вірш дня 💌

І вже не я живу,а Христос живе в мені. А що живу тепер у тілі,то живу вірою в Сина Божого,Який полюбив мене і віддав Себе за мене.

📖 Галатів 2:20

ПОЖЕРТВА ВІД ЧИСТОГО СЕРЦЯ

”...бо Бог любить того, хто з радістю дає...”2Кор. 9:7

Я історію одну вам розповім...
Це не вигадка, а чиста правда,－
Якось один брат залишив дім
Й за кордон подався працювати.

Хоч нелегко там йому було,－
Та роботу він робив старанно,
Потом було зрошене чоло
І доводилось вставати рано.

Десь пів року так він працював
Й вже збиратись став в краї рідненькі,
В пана розрахунку запитав
І отримав суму чималеньку.

Мрію мав побудувати дім,
З мамою туливсь в старій хатині...
Завести сім'ю у домі тім,
Діток своїх мати і дружину.

Якось один раз він проглядав
На планшеті вечором новини,－
Раптом погляд мимоволі впав
На одну об'яву з батьківщини:

”Помирає хлопець молодий!!!
Треба операція...Негайно!”
І, щоб він залишився живий,－Просять коштів, немалих звичайно...

Брат на суму подививсь в кінці
І вона дорівнювала тому,
Що лежала в його гаманці...
На білет лишалось ще... додому.

Шкода стало того юнака,
Матір його помочі благає...
Він у Бога відповідь шукає,
Молиться..і впевнено рішає

Переслати кошти людям тим...
Сам же на літак квиток купляє,－
Твердо віривши, що Бог із Ним
І про нього Він завди подбає.

В небі реактивник вже летить,
Паспжири стомлені дрімають...
Раптом стюардеса в одну мить
До салону швидко прибігає:

Чи не знайдеться з присутніх хтось,
Той, хто вміє помолитись Богу...
Кличе вас пілот скоріш чогось,
У кабіну підійдіть до нього!..”

Люди зашуміли, галас знявсь,
Та вона їх всіх втішати стала...
Раптом брат, знайомий нам піднявсь
Й наперед з ним вдвох попрямували.

Льотчик прямо так тоді сказав,
Не ховаючи свій страх, тривогу:
”Збій технічний у системі став...
Я прошу вас...помоліться Богу!

Ми поволі падаємо вниз,
Я не в силах вже щось тут зробити!...”
На коліна брат скоріш схиливсь
І почав у Господа просити:

”Боже! Тебе прошу...порятуй!
Прояви тепер Свою могутність,
Я Тебе благаю, о..., почуй!
Нехай буде тут Твоя присутність!”

Плакали усі в кабіні тій
Й раптом в літаку цім диво стало－
Ліквідований умить був збій
І система враз запрацювала.

Вдало приземливсь сталевий птах...
На летовищі вже, як годиться...
До салону знов прийшла в сльозах,
З радістю в очах бортпровідниця.

”Мушу я сказати дещо вам...
Цього дня загибель всіх чекала...
Прошу вас, повірте цим словам!...
Вже б на світі нас не існувало...

Засвідкуєм ми з пілотом вдвох:
Катострофа ждала нас велика!
І продовжив нам життя ще Бог
По молитві цього чоловіка!..”

Брат скромненько збоку так стояв,
Люди щиро дякували йому...
Бізнесмен один його обняв,
І дає валізу незнайому...

”Особисто я дарую вам
Кошти за щасливий порятунок!...
Не шкодуючи, я все віддам,－
Тож прийміть будь ласка подарунок.

Маю я доходи немалі...
І для мене кошти ці мізерні,
Береже хай Бог вас по всі дні
І в здоров'ї у свій дім поверне!..”

Брат в той час здивований стояв...
Там була в два рази більша сума,
Аніж та, що юнаку віддав,－
Щиро, добровільно...і без шуму.

Друзі! А чи зміг би хтось із нас
Щось подібне, як цей брат зробити?
Комусь дати грошовий запас,
Ближнього, як себе полюбити?

Хай Господь благословить вас всіх,
Збереже від горя і нещастя.
Жертвуйте для ближніх ви своїх－
Й вам за це сторицею віддасться!
Автор:Катерина Бойко

😊СЛУХАТИ НА ЮТУБ ⤵️

https://youtu.be/smvSnq76CEA?si=FTP_wkF_e7qTqtzr