#діалог_з_тренером
"Школа нетолерантності"
Продовження допису про конвертацію та пох.їзм та емоційні гойдалки.

https://www.facebook.com/photo?fbid=9956156751084557&set=a.187382891295374

https://www.facebook.com/photo?fbid=10046028008764097&set=a.187382891295374

В попередніх дописах багато сказав того, що хотів, але не все, тож продовжу.
ВІйна це жах, страх, кров, піт, сльози. Безліч емоцій переважна більшість з яких негативні, але…
Війна, це час, коли можна і треба бути чесними, перед собої та перед іншими. Це унікальна можливість, яку часто в людини відбирають “правила” “цивілізованого світу”.
Тож, користуйтесь цією можливістю, бо часто нехтування нею, є злочином… по відношенню до своїх.
Тож декілька тез, важливих для мене (сподіваюсь для вас також:
1. В Україні війна.
Не конфлікт, не сво чи військовий стан. В І Й Н А!

2. ВІйна почалась не три роки тому! Вона (сучасна) триває з 2014 року, а в цілому є споконвічною.
І те, що ви досі цього не усвідомили, лише означає, що тоді вас (чи вашу родину) безпосередньо не торкнулось.
росія - ворог, не противник, не суперник (бо противників та суперників перемагають, а ворогів знищують.) Відповідно росіяни = вороги. Хто почне розповідати, що не всі і не все однозначно, одразу нах.

3. Посилати нах, говорити правду в очі також можна і треба сьогодні, навіщо ці приховані антипатії.
Війна монохромна, вона не має напівкольорів.
Є чорне і це вороги, є біле, це твої.
Хто намагається виправдати ворога також є ворогом.

4.Ворог є зовнішній (тут все зрозуміло) і є внутрішній (тут складніше розрізнити, але від того, він не перестає бути ворогом)

5. Принциповість та категоричність по відношенню до ворога дарує необхідність бути поблажливим по відношенню до своїх. досить вже сертись між собою на дорогах, в інтернет-баталіях і т.п. Станьте врешті настільки дорослими, щоб відрізняти добро та зло.

6.В продовження минулого пункту, бережіть почуття своїх.
Я розумію, що жахливі, криваві фото та відео батьків, які ридають над тілом дитини (на ваш погляд) мають привернути увагу світу до того, що терористи роблять з Україною, або позначити, що ви переживаєте, чи вкурвлюєтесь з цього приводу.
Або нагадати співвітчизникам про те, що в країні війна.
Але уявіть, на місці того, хто на фото, чи відео себе або близьку людину… бережіть почуття інших, бо світ вже звик і їм пох, ну чергова чернуха з України. а нам от тут точно не повинно бути пох.

7. І в решті краще дійте, ніж триндіть і навіть, якщо триндите, дійте вдвічи!
Ніхто, нічого не вирішить за нас.
Ніхто, нічого нам не подарує. Точно не в цьому житті, тож краще повільно рухатись в бік цілі, ніж впевнено стояти і чекати корабля (особливо коли навколо немає водойми)

#діалог_з_тренером
Вітаю товариство!
Як ви?
Знаю, що п.дори не дочекаються, щоб ми скаржились, але мушу спитати.

#діалог_з_тренером
Помер папа Римський Франциськ.
Як це впливає на нас? Могли би спитати мене ви...
Так само, як і поки він жив. Відповів би вам я.
Тобто н і я к.
Було б непогано, якби новий духовний лідер вірян, нарешті висловив позицію стосовно вбивства окупантами цивільного населення під час російсько-Української війни. Чи вплине це на перебіг подій?
Скоріше за все ні, але крапля за краплею могли би створити море, пучина якого врешті поглинула ту кляту московію.
Та, до чого цей допис?
Виключно інформативний, бо згідно всіх правил та настанов, наступним Папою (як і попередніми) може стати любий неодружений католик.
Живіть тепер з цим.

Тих, хто святкує, з Великоднем!

Для когось цей день про Віру.

Для когось про Надію.

Для когось про Бога.

Для когось про Диво.

Для когось про смачно поїсти.

Для когось звичайний день.

Просто Віра і навіть віра в Диво, чи дива потрібні, надихаючі та часто зцілюючі.І все це зміцнює Надія.

Та "НАДІЯ" не про очікування, а про ДІЇ, бо “дія” це частина цього слова, а має стати частиною процесу.
З нічого, ніколи не народиться щось.

Можливо по філософські складно, але…
Дійте! І буде вам.

Стосовно Великоднього перемирря, чудовий вислів Степана Андрійовича:
"Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все. Якщо обирає свободу, матиме вирощений ним і ніким не відібраний хліб” С. Бандера.

#діалог_з_тренером
інформаційні гойдалки та побажання на Великдень.

Життя під час війни, складне, буремне і якщо на фронті все більш-менш зрозуміло (є ворог, є побратими, ворога треба знищувати, побратимів берегти).

То в тилу все набагато складніше, бо “неоднозначно”.

Ще вчора розбирали завали після прильотів, а сьогодні печемо паски та готуємось до Великодня, бо життя триває і це нормально.

Але вночі тремтимо від звуку шахедів, а зранку сідаємо на авто з глушителем, який реве, як “Точка У” під час пуску.

І гойдає постійно, особливо в інформаційному полі.

Пишемо “Слава Україні!”, “тримайтесь!” і “помстимось”, а потім тими самими руками колупаємо смердючі коментарі про ТЦКашників, не розбираючи в чому суть.

Як тільки щось трапляється, кричим “поліція, рятуйте!”, а як попустило, то згадуємо зневажливе “мусора”

Донатимо на відновлення ресторанів та кав’ярень і ігноримо збори для поранених або не ремонт корчів.

Зовсім юний хлопець ризикуючи життям рятує людей з палаючого автобусу в Сумах, приблизно такий самий демонструє на весь світ Позицію, відмовляючись потиснути руку москалю під час нагородження на змаганнях.
А в цей час інші молодики демонстративно слухають гімн гівно-країни або натовпом бьють військового.

Я вже не говорю про те, що частина українців кинули все, родини, дітей, бізнес, хворих батьків, щоб піти захищати свою країну, а інші знаходять тисячі відмовок, які насправді не вартують нічого…

Для одних “Україна понад усе!” для інших “Я нікому нічого не винен…”

Тож, напередодні Великодня, коли і ті і інші будуть згадувати про Бога “молимось за Україну” ( ну пару разів на рік же можна, Великдень та Різдво, бо підбухнути і пожерти привід) дуже хочеться сказати: “Ви або хрестик зніміть, або штани одягніть, бо гидко”
Ти або в Україні з Україною за Україну.
Самоідентифікуйтесь вже…

Ну і тих, хто святкує, зі Святом!

#діалог_з_тренером
Непопулярне про ТЦК ч.2
В продовження минулої теми про ТЦК, ще декілька власних думок, а ви вже самі вирішуйте подобається вам це, чи ні. От прямо відчуваю себе адвокатом ТЦК, хоча ні мені, ні їм це не потрібно.

Часто ми самі створюємо проблему, яку потім намагаємось вирішити і коли в нас не виходить, звинувачуємо інших.

Про що це я.
Середньостатистичний чоловік, без критичних вад здоров’я, без законних підстав для уникнення мобілізації, ходить і чекає… чого? Що пронесе, що не зупинять, не знайдуть, все закінчиться раніше?

Байдуже, будь який з цих варіантів, чи ще стотисяч інших.
І ось на його шляху зустрічається мобільна група ТЦК,
Все пішло не за планом. І тут починається найцікавіше, він обирає одну з багатьох моделей поведінки, а саме:
а) Починає “качати”, сподіваючись на шпаринки в законодавстві, та згадуючи всі поради ТІк-ток експертів “як нагнути ТЦКашника”.
б) Намагається втекти, при цьому автоматично демонструючи рівень своєї фізичної підготовки та здоров’я (потім вже не буде сенсу розповідати про вади).
в) Телефонує адвокату (має право), щоб той приїхав відстоювати його права і тоді вже адвокат намагається нагнути працівників ТЦК.
г) Чемно спілкується бере повістку або погоджується проїхати в ТЦК.

В усіх цих випадках кінець один, людина з вірогідністю 99% буде мобілізована.
Але в перших трьох (а,б,в) це буде максимально не комфортно для нього.
Варіант “г” також не дуже комфортний психологічно, але ставлення до такої людини буде кардинально відрізнятись.

Стосовно ставлення і побічних ефектів пунктів А,Б,В. Чи вважаю я що працівник ТЦК може собі дозволити порушувати закон? Ні. Але вони також люди… Не правільно, але вже, як є.

В черговий раз напишу, що вимагати дотримання прав доцільно, коли не нехтуєш обов’язками.
Та в будь-якому з перелічених варіантів представник ТЦК буде “поганим” для тебе, бо так, чи інакше примушує робити те, що ти не планував.

На любий аргумент, чому той, чи інший тип не мав би бути мобілізованим (окрім здоров’я) я можу навести по декілька подібних, які самі прийшли і воюють…

Тепер родзинка. Всього цього можна уникнути, якщо діяти на випередження. Не чекати, сподіваючись і потім розчаровуючись. Прийти в рекрутинговий центр якоїсь частини, або в відділ рекрутинггу ЗСУ.

Сьогодні є можливість підібрати посаду з урахуванням вмінь, навичок з цивільного життя.
Тож, не сподівайтесь на “диво” бо його не станеться, дійте самі.
Допис є сенс читати та обговорювати, лише, якщо для вас неприйнятний варіант, підкоритись та здатись.
Далі буде?... побачимо...

#діалог_з_тренером
Непопулярне про ТЦК, як засіб пропагганди.

Я усвідомлюю, що цей допис може викликати баггато кардинально різних емоцій, але напевно і варто це робити, щоб люди розпочали думати, бажано аналізувати.
Перед тим, як висловитись в коментарях, дочитайте ВЕСЬ текст.

Цей “термін” сьогодні чи не найбільше використовується в публічному просторі, але переважно з негативною ознакою…
Їх вже майже поставили в один ряд з мо…лями, їм палять машини, перекривають дороги, підривають.
А вони продовжують працювати.
Добре, чи погано? По різному. Тож, давайте розберемось.

Ви не замислювались звідки взялось зневажливе ТЦКашник?
Давайте порівняємо.
Хто це в вашій уяві?
Хабарник, який наживається на чужій “біді?”
Пузатий тип або громила, який закидає людей в бусик?
Щось, що внушає тривогу та невпевненість, переживання за своїх близьких?

А тепер про тих, з ким в силу службових обов’язків доводиться спілкуватись мені.
90% з них воювали (10% припускаю, що ні, хоча просто не маю інформації)
Хлопці, які пам’ятають дуже багатьох з тих, кого призивали і навіть продовжують з ними спілкуватись, коли ті вже на службі.
Вирішують купу супутніх проблем (з документами і т.д.)
Часто просять посприяти їхньому переведенню в бойову частину.
Пошматані війною, з купою поранень, через які вимушені служити в ТЦК, але максимально “варяться” через ставлення до них суспільства.

То може ми з вами в різні ТЦК ходимо? Хоча, скоріше не так, я там буваю, доволі часто, а ви вживаєте інформацію з соціальних мереж, або на кшалт “сина подруги моєї сусідки упакували”.
Але, ще різниця в тому, що я переважно спілкуюсь з відділом контрактів (а туда приходять добровільно), а ви маєте інформацію про відділ мобілізації (а вони чомусь вимушені задіювати інструменти примусу)

Працівники ТЦК різні, це такий саме зріз суспільства, бидло, хами, хабарники є скрізь.
Якщо вас підрізали на дорозі, облаяли в черзі в магазині, це ж не обов’язково працівник ТЦК, правда? А хабарі перестануть брати рівно тоді, коли їх перестануть давати (і не тільки в центрах комплектування). І пузаті чоловіки, бувають тиграми на фронті, а підтягнуті спортики ухилянтами або корупціонерами. Варто це усвідомлювати, щоб не розганяти ворожі наративи, не занурившись навіть поверхнево в питання.

Тож підсумую.
1.Створення негативного ставлення до ТЦК вигідно виключно нашому ворогу.
На жаль влада не зробила НІЧОГО, щоб покращити або хоча б вирівняти цю ситуацію.
Більше того, на даному етапі ВСІ рішення, які приймаються несуть іміджево негативні наслідки. 
2. Думайте про завтра вже сьогодні, бо якщо ви мобілізаційного віку та за станом здоров’я придатні до військової служби велика вироггідність, що ви будете мобілізовані, бо так правильно і чесно по відношенню до тих, хто вже  давно воює. Тож, зробіть крок на випередження. Ви навіть не уявляєте скільки разів мені телефонують побратими, з питанням “мого кента (родича, знайомого) упакували в такому то ТЦК, можемо його забрати до нас?” Відповідь неприємно проста НІ, бо так працює система мобілізації. І в мене питання, якщо ти маєш кента (родича, знайомого) в війську, в гарному підрозділі, то чого не пішов до нього сам? Отак можна! Гарантовано і на конкретну посаду! Причому не тільки до знайомих, саме зараз ТАК ПРАЦЮЄ РЕКРУТИНГ.
3. В продовження п1. Центрам комплектування нарізають плани мобілізації (по іншому не можна, бо в країні війна), але нікого зверху не цікавить, як ці плани будуть виконуватись, тому їх виконують, як можуть. Якщо гора не йде до ТЦК, то він приїде до неї мобільною групою (перефразоване прислів’я). І не буде питати подобається це, чи ні.
Потрібна чітка, адекватна та прозора система бронювання. Щоб ті, хто реально критично потрібні в тилу, могли спокійно працювати, не створюючи з цього чергові корупційні схеми.
4. Економічне бронювання (це на завершення, щоб вже зовсім розбурхати). Чому ні??? Не кажіть, що це зробить класовий розподіл..Хіба є хтось настільки наївний, що думає, що зараз такого розподілу нема? Але тоді вони понесуть гроші не хабарями а в військовий бюджет  і це буде реальною підтримкою.

Бо так, чи інакше все рівно відкупаються. Чи подобається це мені? Ні, але вже, як є.

Дописавши до цього моменту розумію, що висловив лише малу частину своїх думок з цього питання,  але не впевнений, що хтось дочитає так далеко)))Отже, якщо вам з”айде”, буде продовження. 
А тепер  давайте зхлиснемось в коментарях…

#діалог_з_тренером
Ну що, продовжуємо дивитись москальський контент?
Не дивуйтесь їх впевненості, що вони приходять вас звільнити.
А ракети та шахеди по ваших домівках, то ньюанси, та і взагалі там же натівські найманці збираються.

Вже зовсім скоро в Дніпрі! Не пропустіть!

🪖 Перевір свою витривалість — приходь на вишкіл для молоді!

Це шанс отримати неймовірний досвід і довести собі: ти можеш більше, ніж здається, а перешкоди більше не лякатимуть!

Весь день — суцільна практика на трьох локаціях:
🔻 навчишся керувати дроном у симуляторі;
🔻 опануєш базові навички тактичної медицини та першої допомоги;
🔻 спробуєш стрільбу з різних видів зброї.

☝🏼 Обіцяємо: досвід, сертифікати на згадку та смачну польову кухню!

🗓️ 26.04.2025
📌 Локацію повідомлять після реєстрації

Кількість місць обмежена! Реєструйтесь вже зараз!

#діалог_з_тренром
Про конвертацію та ПОХ.їзм.
Я знаю, що багатьом це не сподобається, але напишу.

Рашка свідомо обстрілює житлові квартали цивільних міст - це факт беззаперечний. як і те, що вони усвідомлюють, відсутність наслідків для себе.
А що ми?
Агресуємо, що світова спільнота не реагує?
Так їм глибоко ПОХ.

А що нас в цьому дивує?
Для них все це дуже далеко і безпосередньо не торкається.

А що ми? Ставимо свічки. Намалювали купу жалісних картинок про Кривий Ріг.
Обіцяємо помститись та посилаємо прокльони?

Серйозно? Це ж показує, що нам також ПОХ.
Не подобається?
Поясню.

Якщо після всього цього жаху, ви не пішли до ТЦК, чи рекрут-центру, або якщо ви не в’їб.али шалену купу грошей донатами своїм знайомим військовим, не розповідайте, що вам не ПОХ.
Тим, хто втратив своїх близьких, пох на свічки та картинки в соціальних мережах, вони туда не заходять, їм треба поховати найдорожчих.
То для чого все це?

Конвертуйте свою лють, біль, розпач, співчуття в ДІЇ а не картинки.
Інакше “вони” прийдуть до вас…

ТАК працює війна з рашкою.

#діалог_з_тренером
До міжнародного дня просвіти з питань мінної безпеки.

Враховуючи кількість всього вибухонебезпечного, що приїздить в тил з фронту а також лишається рештками пілся обстрілів або деокупації. Варто знати одне просте правило (далі розшифрую).

"Якщо не знаєш, що це, не чепай, якщо знаєш що це, тим більше не чепай!"

Навіть якщо ви подивились всі фільми про розмінування, саперів і т.п.,(пам'ятаєте все це "який провод різати? синій, чи червоний?" Це взаггалі не означає, що можете лізти розміновувати .

Не варто брати, зсувати, переносити підозрілі предмети, пакунки і т.п.
Підозрілий = любий предмет, який знаходиться в нелогічному для себе місці, а по факту все те, що поклали не ви (і навіть якщо ви поклали, але залишили на тривалий час без візуального контролю)

Пам'ятайте, що замінувати можна абсолютно все (і ворог так робить)

Викликайте фахівців (поліція, ДСНС), сподіваюсь номери всі знають.

І головне, краще бути живим (здаючись параноїком), ніж мертвим відчайдухою.
Будьте уважні, живіть довго!

#діалог_з_тренером
Дорога - дзеркало війни…
Дорога - дзеркало життя…

Коли їдеш дорогами Дніпра можна побачити поранені та знищені війною будинки, а вже через кілька метрів новобудови, які ще не запустили в себе життя, як нагадування про те, що життя триває, але воно настільки хитке під час війни…

Коли їдеш дорогами Дніпра, можна побачити нові машини, за купу грошей, вони часто вибухають звуками вихлопних труб, які зливаються з сиренами швидкої, яка їде з боку Донецької, Харківської, Запорізької області а на зустріч їм машини з цифрами 300, 200 або надписом “на щиті”... Наскільки різне життя в кожній з цих машин, десь надія, десь відчай, десь туга а десь пох.їзм…

Виїжджаючи з міста ти зустрічаєш ті самі машини, але твою увагу привертають трали… Профдеформація зупиняє око на тих, які везуть нову або потрошену військову техніку, але періодично з подивом відмічаєш і тих, де сільськогосподарча техніка і видихаєш… життя продовжується…

Дорога в кожній області має свою атмосферу, її складно пояснити але дуже просто помітити та відчути…

Я достатньо багато поїздив фронтовими дорогами.
Зараз їжджу іншими…
Дороги війни…
Дороги надії…
Дороги відчаю…
Дороги сподівань…
Дороги болю…
Сподіваюсь проїхатись дорогами Перемоги!
А якими дорогами їздите ви?

На фото дорога біля нашої посадки серпень 2022

#діалог_з_тренером

Коротко. Про пріоритети та збори.

Чи треба відновлювати кав'ярні, ресторани, клуби? Так!

АЛЕ
Якщо не підтримувати військо, відновленні кав'ярні, ресторани, клуби будут годувати окупантів ( якщо ті їх знову не зруйнують).

https://youtu.be/1fZE_OguoUc?si=OiHhzytiWqJpA0J9

Велике інтерв'ю Андрія Білецького, командира 3 армійського корпусу.

https://youtu.be/CnbPMNyH3rg?si=13aDvyV5a35sUnFx

Людина, дружбою з якою неймовірно пишаюсь.

Це взірець того, як можна не шукаючи відмовок досягати результату. В усьому.
В роботі.
В спорті.
У військовій справі.
Подивіться відео про неї, вона варта, щоб її знали, нею захоплювались та пишались!

#діалог_з_тренером
Допис підтримки.
Коротко.
Навіть найжахливіша ніч закінчується світанком.
Після зими приходить весна.
Все це дарує надію, але…
Є речі, які мають залишатися незмінними.
Наша боротьба.
Наша ненависть.
Допомога війську.
Підтримка один одного.
Далі буде складніше, але потім все рівно легше (та це не точно)...

#діалог_з_тренером
Колись все це закінчиться... бо все закінчується рано, чи пізно.

Але ми маємо пам'ятати!
І навчити дітей!
І передати онукам!

Москаль =ворог!
Пох, військовий чи цивільний, бо кожен цивільний потенційний солдат, а зараз спонсор того, що відбувається!

Вони мають отримувати п..дюлей скрізь, де будут потрапляти в зону дотику!

Їх панічною атакою має стати слово Україна!

Лише це є гарантіями нашої безпеки!

#діалог_з_тренером
Коли всі трохи заспокоїлись після терористичних атак Дніпра, зроблю декілька акцентів, можливо стануться вам в нагоді.

1. Вони будуть бити по цивільних об'єктах, бо це має деморалізувати та розколото суспільство. Вони чекають, коли цивільні почнуть тиснути на владу, щоб ті скоріше домовлялись, байдуже на умови та вимоги, головне припинення вогню.
Цього якраз допустити неможна, бо любе припинення вогню буде означати підготовку рашки до більш потужної атаки. Вони так діяли ЗАВЖДИ.

2.Варіантів насправді небагато.
а)Або ти "терпіла" і рано, чи пізно тебе знайдуть,доженуть і знищать.
б)Ти борешся.
І тут найскладніше (хоча реально все просто) , перший варіант не лишає шансів, хоча виглядає простішим, другий набагато складніший, але дає шанси (і як показує історичний досвід непогані)

Тож, маєш хист та здоров'я - долучайся до сил оборони. Бо нам дуже потрібні резерви. Тебе навчать та забезпечать. Не маєш хисту, чи здоров'я - допомагай, не чашкою кави на донат, я їбаш так, ніби ти в окопі. Так буде часно і лише так переможемо.
Далі буде...

#діалог_з_тренером
Сьогодні роковини загибелі В'ячеслава Чорновола…
Людини, величі якої настільки боявся режим, що вирішили знищити.
В нас був шанс на Українську Україну ще в 1991. Та напевно населення України було не готове відчути себе Нацією і ті помилки спокутуємо сьогодні.
Пам’ятаємо!

#діалог_з_тренером
Якщо давно мене не бачили. Ось вам.
Говорили про рекрутинг.
Про 3 штурмову бригаду
Про 3 армійський корпус ( на той момент в перспективі, зараз вже, як факт)
Дивіться, коментуйте, задавайте питання!)
https://youtu.be/CdW4evQlbfw?si=Ksjnm-Be2LWvDWBX

Товариство, в кого є діти, прохання заповнити анкету. Я її автор та ініціатор. Навіщо вона потрібна, поясню, коли буду підбивати підсумки, а зараз потрібно лише пару хвилин вашого часу.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeBkHHQCKnXS-niMNL-ne5xBPaWZxrtKxBR5X3wjtu9IC5k1w/viewform?usp=sharing

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліні Костенко -95 років!!!
ВІТАЄМО!!!

#діалог_з_тренером
"Сильний завжди правий." Отто Фон Бісмарк

Хотів би поставити знак питання, але все, що відбувається навколо лише підтверджує цю тезу.

Якщо хтось досі не зрозумів, ця війна ВЖЕ змінила світовий порядок і продовжує наполегливо це робити.

Світ занепокоїно за цим спостерігає.

Про що я?
Одна країна нападає на іншу, лише тому, що вважає, що має право вирішувати кому і як жити і має сили на цей вплив.
Що в цьому випадку роблять всі інші (так звані) світові лідери?
Їх же багато і вони могли б поставити “на місце” агресора.

Вірно, вони стурбовано спостерігають і інколи (щоб заспокоїти свою совість (чи що там в них беспокійне) надають допомогу тим на кого напали.

Але ж “сильний агресор” не збирається зупинятись і ті, хто допомагав розуміють, що можуть опинитись в зоні ризику.

Що вони робитимуть? Можливо об’єднаються, що дати тягла дикунам?
Ні.
Вони намагаються домовитись з агресором.
На його умовах.
Нехтуючи інтересами (втраченими територіями, життями, ресурсами) того на кого напали.
(бо про хокей домовитись простіше)

І це була б цікавенька дивна історія, якби не два мінуси…
1.Саме ми в середині цієї історії, тож вигрібаємо за всіх.
2.Створюється прецедент, коли одна країна може спокійно відбирати в іншої те, що їй заманеться, лише на підставі того, що вона сильніша.

Та навіть тут є один плюс (звісно, якщо ми його не проґавимо.

Ми стаємо сильнішими і маємо стати сильними.
Не для того, щоб в когось щось відбирати, а щоб не віддавати свого в майбутньому.
Але то вже зовсім інша історія.
Далі буде.

ЦЕНТУРІЯ ПРОВЕЛА ЗАХІД ДО РОКОВИН ЗАГИБЕЛІ ЛЕГІОНЕРІВ

Центурія разом з навчальним центром ІІІ ОШБр провели захід до роковин загибелі легіонерів "Сема" та "Вальдемара".

Учасники заходу згадали правила поводження зі зброєю, бійці Третьої Штурмової поділилися своїми знаннями для покращення наявних навичок. Представники Центурії мали змогу поспілкуватися з військовослужбовцями трійки та отримати відповіді на свої питання.

Крім того, було відпрацювання навичок з тактичної медицини, такі як накладання турнікета та евакуація поранених.

Завершився захід містерією, на якій було декламовано молитву Українського Nаціоналіста, а також вшановано пам'ять загиблих легіонерів.

Пам'ятаємо - помстимося!

Розвивайся разом із Центурією!

🇺🇦Центурія в інших соціальних мережах: 
▫️YouTube
▫️Instagram▫️TikTok

Пам'ятаємо! Помстимось!
Центурія Дніпро та НЦ "Центрум" 3 ОШБР провели спільний вишкіл в програмі якого була тактична медицина та вогнева підготовка.
Під час Гутірки обговорили тему "Чин та Подвиг".
Завершився день Містерією на якій вшанували полеглих побратимів.
Виховуємо нові покоління борців за Ідею Nації!

⚡️ОФІЦІЙНО! ВІДТЕПЕР — ТРЕТІЙ АРМІЙСЬКИЙ КОРПУС!

Три роки ми здобували унікальний досвід у запеклих битвах, проводили успішні контрнаступи, ставали найефективнішими у застосуванні дронів на передовій.

Ми впроваджували технології, змінювали підхід до підготовки особового складу й створили кращий в країні рекрутинг. Запустили власні школи FPV й НРК. Створювали масштабні культурні та просвітницькі проєкти. Настав час розширити горизонти.

У День українського добровольця, заснована добровольцями в 2022 Третя штурмова стає Третім Армійським Корпусом під командуванням Андрія Білецького.

«Наші плани — змінити принципи цієї війни. А значить змінити й сам хід війни на користь України. Ca vis pacem para bellum. Слава Україні», — Андрій Білецький.

Кити, на яких збираємось будувати корпус — бойова підготовка, професійний сержантський корпус, робота з управлінням, плануванням, і технологічність.

Як обіцяли, масштабуємо всесвіт Третьої штурмової, щоб рвати ворога з новою силою.

Всі інші важливі деталі — скоро, стежте за новинами на каналі!

3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦

Офіційно. Відтепер Третій Армійський Корпус.

#діалог_з_тренером
Читаючи книжки про війни, пригоди, дивлячись фільми напевно кожен хлопчик уявляв себе героєм, який рятує світ.

На нашу долю випало випробування війною і кожен прийняв рішення, яке прийняв (або не прийняв і це також рішення).

Чи вважати це подвигом, піти захищати своє та своїх?
Для мене напевно ні, бо подвиг, це про щось  насправді героїчне.
Але в українській мові є термін Чин.

Тож, з нашим Днем всіх тих, хто не вагаючись цей Чин прийняв.
З Днем українського Добровольця всіх причетних!

#діалог_з_тренером
Час збирати каміння, час розкидати…

Так, я знову про патріотичне виховання або його відсутність, чи недостатність.

Як так може бути, що в одній країні, з однією системою освіти (ну вона ж однакова для всіх) з достатньо рівними можливостями та обмеженнями (і я зараз не про мажорів, чи злиднів) та маємо радикально різні прояви реалізації молоді.

Одні воюють виборюючи право на життя для країни, інші підпалюють машини, виготовляють саморобні вибухові пристрої та підриваються.

Одні тренуються, представляють країну на міжнародних змаганнях, або на обласних чи міських, а інші через поранення змушені звикати до нового життя, чи змагатись в Іграх нескорених.

Хтось живе життя, бо молодість одна, а інші ту саму молодість проводять в випалених посадках.

І таких "хтось так, а хтось інакше", можна перелічувати нескінченно. Але це все одні і ті саме діти, які навчались в однакових школах і можливо ходили в один клас.

Я усвідомлюю, що ми всі різні, а життя несправедливе, що пасіонарна частина суспільства складає зовсім малий відсоток, але зараз маємо наслідки того, що посіяли ще на початку цієї війни (я про 2014 рік).
Бо нічого не змінили в патріотичному вихованні. Так само лякаючись приставки “віськово”.

І мені дуже хотілось би сказати, що з початком повномасштабного вторгнення щось почало мінятись, але…
Залишу лише три крапки.

Та я передбачаю запитання: “ Окрім того, щоб наголошувати на проблемах, що ви робите, щоб це змінити?”
Відповім, започаткували низку вишколів з військово-патріотичного виховання в освітніх закладах від бійців І механізованого батальйону 3 ОШБр.
Тут і знайомство з різноманіттям зброї і тактична медицина і БПЛА.
А головне, що все це проводять хлопці, які не набагато старші за тих, до кого вони приїхали.
Тож лупашимо цю скелю, далі буде…

Вітаю, давайте сюда ваші запитання, на всі дам відповідь, це ж "ДІАЛОГ_з_тренером"😅

Ніл Хасевич міг творити для світових художних галерей. Але замість полотен — листівки, підписів — інструкції, спокійної майстерні — криївка.

Його роботи не просто ілюстрували боротьбу — вони були її частиною. Разом із учнями Хасевич створив більшість візуальних матеріалів для УПА. З них ми знаємо: плакати, облігації, символіку, яка розходилася по всій підпільній мережі.

МГБ вистежувало друкарні, полювало на художника, захоплювало тиражі. У 1950 році вони вилучили архівні матеріали на Тернопільщині. Тепер ці артефакти спротиву зберігаються в архіві СБУ.

На листівках — не просто графіка, але й пояснення символіки, вказівки щодо розповсюдження, точні дати друку, гасла та заклики. Це не тільки мистецтво для мистецтва, а боротьба.

Хасевича вистежили радянські спецслужби 4 березня 1952 року. Його криївку закидали гранатами, вбивши художника та його побратимів.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

#діалог_з_тренером. Мистецтво, як і будь яка інша складова життя людини, не може бути поза політикою, а під час визвольних змагань або війни, це також потужна зброя.
В наш час фатально залишатись осторонь.

#діалог_з_тренером
Про негарантовані гарантії.

Напередодні майбутніх перемовин між Україною та США (а по факту трампом) хочеться зробити певний акцент, щоб ті, хто здатний усвідомлювати - усвідомив, а хто може діяти, та ще не розпочав - щось таки почали робити.

Про що я?
Гарантії.

Про них говорив Зеленській в овальному кабінеті (по факту, це було першим камінцем, об який похитнувся переговорний процес.

Про них зараз все частіше говорить Європа.

Про них мріють Українціі.

Що таке гарантії в сучасному світі?
Це поняття, яке абсолютно знецінено і не має ЖОДНОЇ дієвої складової. Чому про це так впевнено говорю?
Тримайте:

Будапештський меморандум. Україна росія, Велика Британія, США, хто міг бути більш потужними гарантами в 1994 році?

Отже, згодом, один з гарантів порушує домовленості і що відбувається?
Можливо інші гаранти починають діяти?
Ні, вони висловлюють занепокоєння, потроху допомагають... і дивляться що буде далі...
А, далі один з них починає вимагати повернути гроші допомоги, яку вони надали, як гаранти, а інший продовжує підтримувати.
Ви ще не втратили зв’язок в цьому ланцюжку причинно-наслідкових подій?

Тож, в мене, як в людини з патологічно розвиненим критичним мисленням виникає питання:
А де гарантії, що наступні гарантії будут гарантовано виконані, особливо, коли гарантами (в переважній більшості) стають ті самі сторони???

То що робити? Стати гарантами самими для себе. Потужний ВПК, міцна армія, обов’язкова БЗВП для всіх.
Хочеш миру-готуйся до війни.
Якось так…

https://youtu.be/XtN2lOZk0Ow?si=YXxJZS9EP8RQU8df

Як завжди змістовно, доступно, виважено.
Тож, дивіться та слухайте.

#діалог_з_тренером
Допис-підтримки

Для тих, хто стресує через геополітичні події.
Для тих, хто знервовано гортає стрічки в соціальних мережах, намагаючись знайти щось… а, що саме?
Для тих, хто планував завершення, а зараз усвідомлює, шо щось іде не так.
Для тих хто париться, бо не може не паритись.
Для тих, в кого підгорає глечик, та зриває кришку.

Відкрию кармічну таємницю:
“Завжди може бути гірше, ніж краще або краще, ніж гірше!”
То що робити? спитаєте ви?

Повторюйте просту та дієву мантру.
ПОХ! (це можна в голос)
Нам своє робити! (в це повірити та тупо їбашити)

От і живіть тепер з цим.

#діалог_з_тренером
“Чого вартують тисячі слів, коли важлива міцність руки”

24.02.2022
Трохи сумбурне, не все зрозуміле. але ми до цього готувались.

Готувались самі і намагались допомогти підготуватись іншим.

В наших таборах, які часто критикували за надмірну мілітарність, ми багато спілкувались з дітьми і розповідали про Чин та Звитягу наших пращурів.
Тож, чи могли в цей день вчинити інакше, імовірно, що так, але на практиці ні.

Тож, “свій до свого по своє” Тренери Школи “Спас-Штурм”, батьки наших вихованців, вихованці, родичі, друзі зібрались в купу і гайнули на місце збору.

Це був надзвичайно круті часи приємних несподіванок та очікуваних зустрічей. Наскільки круто було зустріти в одному підрозділі дуже різних людей, яких об’єднала одна мета.
На розчарування не лишалось часу.
Ті, хто були поруч стали справжньою родиною.

ВІдтоді наше життя змінилось радикально та не змінились принципи та погляди.

Якщо “відмотати” назад, чи хотів би щось поміняти?
Напевно ні. (ну може в Кліщіївці треба було ще більше "занизитись")))
пʼс Фото датоване 25.02.2022 і на ньому далеко не всі, але ми тут вже "тигри")))

#діалог_з_тренером
“Ніколи раніше і ось знову!” або “Когнітивна війна”.

Вчора поспілкувались пу та Трамп і понеслось...:

😢Все пропало! Трамп спілкувався з “пу” півтори години, а з “Зе” п’ятнадцять хв, нас зливають…
😢ВСе пропало! Трамп сказав щось, що нам не дуже подобається.
😢Все пропало, нам доведеться поступитись територіями.
😢Все пропало… і тут кожен знаходить ще щось своє.

І тепер мені цікаво, ви реально увірували, що Трамп все порішає? Швидко і на нашу користь?

Він сказав, що буде сприяти припиненню бойових дій і буде робити так, як (на його погляд) це матиме потенціальний успіх. Чому лише на його погляд, бо є інша сторона, вперта, зрадлива та підступна. яка буде маніпулювати, затягувати, щоб зрештою отримати “гарне обличчя” виходу з війни.

Ви дійсно вже спланували відпочинок в Криму на наступне літо? Всі, хто більш-менш дотичний розуміють, що це навіть не марафон, це шалена ультра, яку нам ще долати і долати і не факт, що фініш відбудеться за нашого життя. То що тоді, здатись, чи зміритись? Ні!

Nація, це ланцюжок поколінь “мертві, живі і ненароджені” тому, все, що відбувається зараз і відбуватиметься в подальшому, це наша відповідальність перед ненародженими.

Від того, наскільки міцними будуть наші позиції на фронті, чи в політиці залежить не просто багато, а все.

Бо “вони” опікуються тим, як будуть виглядати в тій, чи іншій ситуації, а ми тим, як будемо жити далі та і загалом, чи будемо жити…
Думайте.
Аналізуйте.
Не зачаровуйтесь, щоб не було болісних розчарувань.
Можливо не найгірше, але найскладніше ще попереду.

ОУН стала найуспішнішим проектом українців у ХХ століття.

З 28 січня по 3 лютого 1929 року у Відні відбувся Конгрес українських націоналістів, який створив Організацію Українських Націоналістів (ОУН).

Участь у Конгресі взяли 30 делегатів, переважно емігранти з Галичини та Наддніпрянщини, завдяки чому форум мав соборницький характер. Також прибули представники Української військової організації та Союзу української націоналістичної молоді з України.

Підсумком роботи Конгресу стало проголошення створення ОУН, яка не буде обмежуватися свою діяльність конкретною територією, а прагнутиме опанувати всі українські терени, де є українці. ОУН вестиме «політику всеукраїнського державництва» і протистоятиме всім партійним і класовим угрупуванням українства. Кінцева мета організації – Українська Самостійна Соборна Держава.

Провід ОУН очолив Євген Коновалець, заступником став Микола Сціборський.

Ця подія обʼєднала різні націоналістичні групи в одну українську підпільну визвольну структуру.

«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії».

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram