Зустрівся з генеральним директором компанії «Socar». Одного з лідерів паливного ринку, що з перших днів повномасштабної війни підтримувала не словом, а ділом нашу армію і державу.
🤝🏻Компанія працює в білу і чесно сплачує податки, за що ми безмежно вдячні.

Лише 10% від передбачених у бюджеті коштів витрачено на проведення розмінування станом на зараз. 189 із 225 поданих аграріями заявок на гуманітарне розмінування було відхилено.

Нагадаю: 139 тисяч квадратних кілометрів території України залишається потенційно замінованими. За оцінками фахівців, ми найбільш замінована держава у світі. Мова йде про 23% площі країни.

Ситуація загрозлива.
Ще раз: минуло вже чотири місяці нового року, а з виділених у бюджеті трьох мільярдів гривень використана лише десята частина.
При тому, що реальна потреба для проведення розмінування є значно більшою, ніж ми змогли передбачити в бюджеті. За різними оцінками – близько 30 мільярдів доларів. І поки одним із ключових є питання залучення додаткового фінансування для потреб розмінування, навіть передбачені у бюджеті кошти не використовуються повною мірою.

Причин декілька. Серед них велика процедурна проблема отримати компенсацію за розмінування з боку фермерів з одного боку, а з іншого боку – складність в отриманні замовлення на розмінування з боку держави. Звичайно, що є й проблема залучення фахівців.

Динаміка роботи держави у цьому напрямі, на жаль, не відповідає реальним потребам. Але це питання розвитку нашої країни. Не тільки у вимірі сільського господарства, яке дає валютну виручку. Це питання економічного відновлення, питання безпеки наших громадян.

Тому позиція уряду тут має бути активнішою. Мають бути дієві механізми для розв'язання означених проблем. Реальні кроки до залучення українського бізнесу, стимулювання збільшення їх участі в процесі розмінування, виробництві спеціалізованої техніки. На жаль, запит на розмінування точно буде надактуальним у нашій країні ще протягом десятиліть.

Наше спільне завдання – активізувати всі доступні ресурси для очищення української землі від вибухонебезпечних предметів, робити це швидко й ефективно.

Багато хто запитує про дію прийнятих нами ще у 2020-у році антиофшорних законів, можливості їх обійти та ефекту для бюджету.

Нещодавно Верховний суд у справі АТ “Південний ГЗК” по акту 2023 року підтримав позицію податкового органу щодо донарахування компанії 3,7 млрд грн податку і штрафних санкцій та понад 500 млн грн пені.

Це один із перших випадків з такою великою сумою донарахувань, який стосується оподаткування виплат дивідендів на користь кіпрських нерезидентів — компаній-оболонок.
Але не єдиний. На черзі — інші.

❕Успіх став можливим завдяки ефективному обміну інформацією з іноземними компетентними органами, зокрема з Республікою Кіпр, та злагодженій роботі фахівців ДПС з міжнародного оподаткування, яким я дуже вдячний за кількарічну злагоджену професійну роботу.

Сподіваємось на подальші позитивні результати у цьому напрямі.

Кожна гривня в бюджеті — це підтримка для наших хлопців та дівчат в ЗСУ.

❗️У березні річна промислова інфляція сягнула 52% - максимум із початку війни

За даними Державної служби статистики, ціни виробниківпромислової продукції за березень 2025 (до лютого 2025) зросли на 0,7%, за 3 місяці з початку року (грудня 2024)  - на 2,4%.

Попри відносно стриману динаміку на початку року, річна промислова інфляція продовжила прискорюватись. Причина - низька база минулого року, у першому кварталі якого фіксувалась суттєве зниження цін виробників.
Як наслідок, у березні промислова інфляція у річному вимірі (до березня 2024) сягнула 51,9% – максимуму із початку війни, в т.ч. у розрізі продукції, яка реалізується у межах України – 56,8%, за межами – 18,4%.

Найбільше ціни виробників (до березня 2024) зросли у таких галузях промисловості:
◽️Постачання електроенергії, газу, пари (+106,4%)
◽️Виробництво фармацевтичних продуктів (+24,9%)
◽️Виробництво харчових продуктів (+21,3%)
◽️Добування металевих руд (+18,8%)
Основним про-інфляційним чинником на стороні виробничих витрат залишається підвищення тарифів на е/е минулого року, а також зростання вартості сировини і оплати праці.
Хороша новина полягає у тому, що поточний пік промислової інфляції пройдено, і вже у квітні у річному вимірі вона почне знижуватись. Це в тому числі знижуватиме ціновий тиск на споживчі товари і послуги. 
Водночас, неодноразово пояснював, що триваюча третій рік повномасштабна війна об’єктивно сама по собі перетворюється постійний про-інфляційний фактор. На макро-рівні цей вплив проявляється через величезний подвійний дефіцит бюджету (≈24% ВВП, без грантів) і зовнішньої торгівлі (рахунку поточних операцій, ≈ 7% ВВП), який переважно закривається за рахунок міжнародної допомоги. На мікро-рівні – через зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення, оплату праці, логістику тощо.

Дякувати за чесну сплату податків завжди приємно. Але іноді приємно особливо.

Зустрівся з власницями компанії «Ніка-Текст Плюс», яка є одним із найбільших постачальників одягу для нашої армії. Компанія динамічно розвивається і сумлінно сплачує податки.
Домовились залучати дівчат до роботи комітету.

🏦✔️Світовий банк дав оновлений прогноз перспектив відновлення економіки України.
Оцінки щодо зростанням ВВП України на поточний рік залишено на попередньому рівні – 2,0%, на наступний рік – погіршено з 7,0% до 5,2%.
🔻Дійсно, маємо, на жаль, нисхідну траєкторію: 2023 рік – 5,5%, 2024 рік – 2,9%, 2025 рік – 2,0% (хоча експертні оцінки темпів відновлення ВВП за І кварталі ще менші – 1,1%).

👨🏻‍💻Звісно, ми бачимо оцінки з оприлюдненого цього тижня оновленого World Economic Outlook, що торгівельні війни та невизначеність пригальмують світовому економіку, і Україна, у якій ще й четвертий рік триває повномасштабна війна, не буде винятком з цієї тенденції.
Але це не означає, що треба сидіти, склавши руки❕
Це стосується у першу чергу економічного блоку уряду, який, м’яко кажучи, повинен робити значно більше.
🔹По-перше, запропонувати ефективну та масштабнішу систему підтримки насамперед тих галузей і сфер, що дають швидкий результат і віддачу, чітко розставивши в умовах обмежених ресурсів пріоритети.
От, приміром, ОПК, внесок якого у зростання ВВП України, за оцінками Мінстратегпрому, склав торік +1,27%. При цьому він потерпає від нестачі обігових коштів та доступних позикових ресурсів (на здешевлення кредитів передбачено на 2025 рік усього 500 млн. грн.). А є широко розпіарений проект Мінекономіки  «Зроблено в Україні», де за всіма напрямками загальний сумарний внесок у зростання ВВП склав торік усього 0,64%, в його рамках тільки на здешевлення кредитів було спрямовано 18 млрд. грн., а загалом за різними статтями – чотири десятки мільярдів. Хіба не зрозуміло, що ситуацію треба міняти?

🔹По-друге – переглядати і скасовувати неефективні державні програми, які підтримуються з державного бюджету. Якщо у встановлені строки для кожної п’ятої бюджетної програми не змогли вчасно затвердити їх паспорти, щоб відкрити фінансування, то очевидно, що їх треба просто анулювати, а вивільнені кошти переспрямувати на більш перспективні та ефективні напрямки. І це пряма зона відповідальності Мінекономіки, який має планувати і балансувати усю політику державної підтримки в державі.

🔹По-третє, якщо якісь потрібні та важливі програми буксують, то треба розбиратись – чому, і оперативно їх корегувати. Днями у ЗМІ пройшла інформація, що у 2025 році з 225 поданих аграріями заявок на гуманітарне розмінування 189 було відхилено. Якщо торік за аналогічний період часу було проведено 50 торгів із надання послуг із розмінування та підписано контракти на понад 500 млн. грн., то у 2025 році відбулося менш як два десятки аукціонів, а сума укладених угод не перевищує 300 млн. грн.
І до яких геніальних висновків дійшли в Мінекономіки?
Перший – «агровиробники були більше зайняті підготовкою до нового польового сезону». Другий – «про нашу програму мало знають і думають, що вона складна та вимагає значного ресурсу». Третій – «якість заявок цього року набагато гірша».
Тобто рік тому аграрії не готувались до сезону та були більш обізнані, а цього року – все змінилося.
Минуло майже 4 місяці – з наявних 3 млрд. грн. використано усього 10%, весняна польова кампанія – на повному ходу, і частина земель, на яку можна було б розраховувати, в її ході не зможе бути використана.
Це тільки три кейси з історії роботи одного відомства. І якщо воно не почне працювати якісно, професійно і відповідально, то про прискорення відновлення України годі й говорити.

Друзі, дякую всім вам за поздоровлення із Днем народження!

Дуже ціную всі побажання і слова підтримки, які сьогодні отримав.

Окремо хочу подякувати українським захисникам. Кожен новий день ми можемо зустрічати саме завдяки вам. І три мої роки з 2022го точно ваші. Нагамаюсь відповідати кожною хвилиною.

З вірою в Бога. Вірою в майбутнє нашої країни.

Люди, які захищали державу, повинні мати можливість нею керувати. Відповідні пропозиції передбачені у законопроекті про квоти на працевлаштування ветеранів. Найближчим часом він буде зареєстрований мною разом із колегами у Верховній Раді.

Основні пункти:

• 10% квота на працевлаштування ветеранів, учасників бойових дій в державних органах і установах

Насамперед йдеться про митницю, податкову та правоохоронні органи. З програмами фахової підготовки для виконання відповідної роботи.

• передбачення квот на працевлаштування ветеранів, учасників бойових дій у бізнесі

Я багато спілкуюся з представниками бізнесу, і знаю, що частина з них уже реалізує такі програми на приватному рівні. Ми повинні масштабувати цей досвід, передбачити конкретні механізми його реалізації на загальнонаціональному рівні. Серед них – компенсація сплати ПДФО і єдиного соціального внеску за такі робочі місця.

Передбачається, що підприємства найматимуть ветеранів або сплачуватимуть відповідні внески, за рахунок яких створюватимуться робочі місця для ветеранів, учасників бойових дій.

Детальніше розповім після реєстрації законопроекту.

Сьогодні Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу.
26 квітня 1986 року сталась найбільша техногенна ядерна аварія у світі – вибух на ЧАЕС, потужність виверження якого, за експертними підрахунками, дорівнювала аналогу 300 атомних бомб «малюк», скинутої на Хіросіму.

Аварія призвела до катастрофічних наслідків: радіологічного зараження десятків тисяч квадратних кілометрів території (в основному України, РБ, росії), масової евакуації населення і головне мала довготривалий руйнівний вплив на здоров’я населення, призвівши до втрати десятків тисяч життів, обумовивши збільшення важких системних захворювань.

Сьогодні, коли за роки повномасштабної війни ми мали безліч безпекових інцидентів навколо АЕС, включаючи влучання дрону в укриття ЧАЕС і його часткове руйнування, світ як ніколи розуміє усю небезпеку повторення катастрофи масштабу аварії у Чорнобилі.
Така катастрофа більше ніколи не повинна повторитись! Єдиний шлях знизити цей ризик – стійке припинення вогню, домовленості про повну заборону ракетних ударів, використання інших засобів ураження у визначеній зоні навколо ядерних об’єктів, повернення за посередництва США ЗАЕС до об’єднаної енергосистеми України.

…Не забуваємо і пам’ятаємо цей день. Низький уклін усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які віддали своє життя і здоров’я, щоб ми могли жити у більш безпечному середовищі.

Приємно, коли твою роботу відзначають.
Ми дійсно зробили багато, аби забезпечити і тримати фінансову та фіскальну стійкість протягом 3-х років найбільшої з 1945 року війни в Європі.
Життєво необхідно, коли твої результати не тільки відзначають, але й допомагають.
Про оцінку наших фінансів з боку МВФ в колонці для Інтерфаксу.

https://interfax.com.ua/news/blog/1066022.html

«ВПО без допомоги, це план?» – запитують мене підписники. Вони обурюються, що за роки війни так і не напрацьована комплексна стратегія та дієві механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Мова йде про 4,6 мільйона наших співгромадян. За цією статистикою – трагедії людей, які переважно втратили все. У них просто немає куди повертатися.

Спілкуючись з ВПО, найчастіше чую про дві ключові проблеми. Це робота і житло. Люди хочуть працювати, щоб утримувати себе і свої сім’ї. Хочуть розуміти, що зможуть розраховувати на доступну іпотеку, аби знову мати власне житло.

Частково політика із підтримки ВПО реалізується, але слід визнати, що саме глобальні проблеми досі залишаються невирішеними. Я неодноразово підкреслював: держава повинна активніше діяти в цих питаннях.

Про що саме йдеться?

Про програми допомоги в навчанні та перекваліфікації для людей із вузькоспеціалізованими індустріальними спеціальностями, які не дозволяють знайти роботу за фахом в інших регіонах.

Про стимулювання роботодавців, надання пільг для працевлаштування ВПО. І в системних масштабах, а не так, як відбувається зараз. Нагадаю, що за даними Державної служби зайнятості за весь 2024 рік лише 15 тисяч ВПО працевлаштовано за рахунок компенсації роботодавцям витрат на оплату праці. Порівняйте самі цю цифру із загальною кількістю внутрішньо переміщених осіб.

Про будівництво соціального житла та розвиток інституту іпотеки. Раніше розповідав про допомогу міжнародних партнерів, зокрема БРРЄ (проекти пільгового кредитування та компенсації за втрачене житло). Це важливо, і ми дуже вдячні за підтримку. Але тут слід бути проактивними. Знаходити та залучати додаткових міжнародних партнерів. Розвивати існуючі програми іпотеки та впроваджувати нові спеціальні цільові житлові програми для найбільш вразливих категорій населення.

Проблем багато. Розв’язати їх можна, але лише активними комплексними діями.

Мир в Україні.

Коли він наступить і яким він буде? Ці питання сьогодні найбільше хвилюють всіх нас. Ми бачимо, що інтенсивність переговорів зростає. Зростає політичний тиск з боку команди Президента США Дональда Трампа, яка стала основною рушійною силою для дипломатії. Ми чуємо, що вже обговорюються певні деталі угоди і можливе припинення вогню. З'являються дати і дедлайни. Політична напруга і очікування ростуть.

У цей момент кожен відповідальний український політик має прямо висловити свою позицію і свою точку зору. Не час ховати голову у пісок. Я до цього готовий і хотів би з Вами поділитися своїм баченням.

З першого дня війни я прагну миру. Я бачу які людські жертви, страждання і руйнування спричинила агресія. І, на жаль, кожен черговий день війни їх тільки множить. Тому, я як громадянин і політик виступаю за перемир'я і мир.

Я бачу шлях відновлення і перспективи для нашої країни. Вже у перші місяці я був серед засновників Національної ради з відновлення України від наслідків війни при Президентові України. Став її Секретарем. Разом з колегами ми підготували План відбудови України, який у разі реалізації не тільки забезпечить відродження країни, але і її випереджальний розвиток. Ми зможемо це зробити. Головна умова для руху вперед - припинення війни.

Розумію, що угода не буде такою, як ми хотіли три роки тому. Не хочу коментувати ті пункти, викиди і витоки, що з'являються у ЗМІ. Я вірю, що нашим переговірникам вдасться донести до партнерів та ворогів наші вимоги і відстояти національні інтереси. Вірю, що мир можливий. Знаю, що він необхідний сьогодні Україні, всім нам.

Друзі, час від часу звертаюсь до вас із закликом разом протистояти проявам тіньової економіки, яка краде наше майбутнє.

Як голова профільного комітету, у рамках парламентського контролю, сам неодноразово звертав увагу суспільства, правоохоронних, фіскальних органів, колег по ТСК щодо показових фактів тіньової діяльності на окремих ринках. Сьогодні про ще один такий кейс.

Хочу звернутися до шановного власника алкогольної компанії Гетьман.

У вас з державою були непрості стосунки і в тому була ваша вина.

Однак, мудрість змусила вас припинити порушення та перейти на сторону світла.

Ми потисли руки і ви пообіцяли тримати середнє податкове навантаження по галузі.
❗️Сьогодні таке середнє навантаження в січні-березні 2025 року складає 5,07 %, а у вас 2,8 %.
Виправте, будь-ласка.
Чоловік настільки чоловік, наскільки міцним є його слово.

👨🏻‍💻З іншого боку, деескалація поточних тарифних ставок і нові угоди, що забезпечують ясність і стабільність торговельної політики, можуть сприяти глобальному зростанню.
Країни повинні конструктивно працювати над сприянням стабільному та передбачуваному торговельному середовищу, реструктуризації боргу та вирішенню спільних проблем. У той же час вони повинні вирішувати питання внутрішньої політики та структурних дисбалансів, забезпечуючи тим самим свою внутрішню економічну стабільність. Це допоможе збалансувати компроміси між зростанням та інфляцією, відновити резерви та відродити середньострокові перспективи зростання, а також зменшити глобальні дисбаланси.
Пріоритетом для центральних банків залишається точне налаштування грошово-кредитної політики для виконання своїх повноважень і забезпечення цінової та фінансової стабільності в умовах ще складніших компромісів.

Щоб пом’якшити руйнівну волатильність обміну валют, можуть знадобитися цілеспрямовані інтервенції, як зазначено в Інтегрованій структурі політики МВФ.
Макропруденційні інструменти слід активувати за потреби, щоб стримати накопичення вразливостей і забезпечити підтримку у разі стресових подій.
Відновлення фіскального простору та переведення державного боргу на стійкий шлях залишаються важливим пріоритетом, водночас задовольняючи критичні потреби у витратах для забезпечення національної та економічної безпеки. Для цього потрібні надійні середньострокові плани фіскальної консолідації.
Структурні реформи на ринках праці, продукції та фінансових ринках доповнять зусилля зі зменшення боргу та скорочення диспропорцій між країнами.

📄🌐У МВФ представили анонсований минулого тижня World Economic Outlook під промовистою назвою «Критичний момент на тлі політичних змін».
Ключові моменти з нього.
Оновлений звіт представляє «довідковий прогноз» на основі інформації, доступної станом на 4 квітня 2025 року (включаючи тарифи від 2 квітня та початкові відповіді).
Запроваджені в односторонньому порядку США обмежувальні торгівельні заходи призвело до того, що ефективні тарифні ставки зросли до рівня, який не спостерігався протягом століття.
Швидка ескалація торгової напруженості та надзвичайно високий рівень невизначеності політики матимуть значний вплив на світову економічну активність.

➡️Очікується, що зростання світової економіки впаде до 2,8% в 2025 році і 3% в 2026 році — порівняно з 3,3% за обидва роки в попередньому WEO від січня 2025 року, що відповідає кумулятивному зниженню на 0,8 в.п., що значно нижче історичного середнього (2000–2019 рр.) 3,7%.
Зростання в розвинених економіках становитиме 1,4% в 2025 році, зокрема в США – сповільниться до 1,8%, що на 0,9 в.п. нижче порівняно з попереднім прогнозом, через більшу політичну невизначеність, торговельну напруженість і послаблення попиту, тоді як зростання в Єврозоні становитиме 0,8% (сповільниться на 0,2 в.п.).
Серед країн з ринком, що розвивається, зростання скоротиться до 3,7% в 2025 році та 3,9% в 2026 році, зі значним зниженням показників для країн, які найбільше постраждали від нещодавніх торгових заходів, таких як Китай.

📉Глобальна інфляція буде знижуватися дещо повільніше, ніж очікувалося в січні, досягнувши 4,3% в 2025 році та 3,6% в 2026 році, з помітним переглядом у бік підвищення для розвинених економік і невеликим переглядом у бік зниження для ринків, що розвиваються, у 2025 році.
🔺Посилення ризиків зниження є домінуючим в прогнозі.
Розгортання торговельної війни разом зі ще більшою невизначеністю торговельної політики може ще помітніше зменшити найближче та довгострокове зростання, тоді як зруйновані політичні буфери послаблять стійкість до майбутніх шоків.
Різні та швидкі зміни політичних позицій або погіршення настроїв можуть спровокувати додаткове переоцінювання активів, крім того, що відбулося після оголошення широких тарифів США 2 квітня та різких коригувань валютних курсів і потоків капіталу, особливо для економік, які вже перебувають у борговій кризі.
❕Може виникнути ширша фінансова нестабільність, у тому числі завдавши шкоди міжнародній валютній системі.

Демографічні зміни та скорочення іноземної робочої сили можуть стримувати потенційне зростання та загрожувати фіскальній стабільності.
Тривалі наслідки недавньої кризи вартості життя в поєднанні з обмеженим простором для політики та туманними середньостроковими перспективами зростання можуть знову викликати соціальні заворушення.
Стійкість, продемонстрована багатьма великими економіками, що розвиваються, може бути перевірена, оскільки обслуговування високих рівнів боргу стає складнішим у несприятливих глобальних фінансових умовах.
Більш обмежена міжнародна допомога розвитку може збільшити тиск на країни з низьким рівнем доходу, штовхаючи їх у борг або вимагаючи значних фіскальних коригувань, що матиме негайні наслідки для зростання та рівня життя.

🇺🇦🇺🇸Україна та США домовились розпочати роботу над зоною вільної торгівлі між країнами.
Новина з Вашингтону про такий намір пройшла майже непоміченою, адже зараз головний фокус уваги зосереджений на потенційній так званій «угоді про корисні копалини та фонд відновлення України».

💁‍♂️Тим не менш, я вважаю її в плані перспективи дуже важливою.
🔹По-перше, угода про ЗВТ – це один з найефективніших механізмів домогтись довгострокових стабільних домовленостей про режим взаємної торгівлі між країнами, максимального усунення бар’єрів для її розвитку, обмеження можливостей для запровадження усіляких неприємних сюрпризів у стилі «квітневих тарифів». Звісно, це не 100%-ва гарантія, що сюрпризів взагалі ніколи не буде. У будь-якій угоді будуть певні чутливі виключення, норми відкладеної дії, перехідні періоди, графіки скасування тих чи інших обмежень тощо. Будь-яка угода може бути скасована, але зробити це складніше та займе більше часу, ніж коли її взагалі нема, а оскарження прийнятих в односторонньому порядку рішень через СОТ – не найпростіший шлях.

🔹По-друге, рамкові домовленості про американські інвестиції конвертуватимуться у конкретні проекти (зокрема й проекти відновлення України) і реалізовуватимуться лише у разі, якщо буде чітке законодавчо закріплене розуміння – на яких умовах працюватимуть потоки товарів та послуг між країнами, адже домовлятись про кооперацію, інвестувати у виробництво в Україні для ланцюгів у США продукції, комплектуючих чи складових, які згодом будуть обкладені значними обмежувальними або взагалі загороджувальними бар’єрами – немає сенсу.

🔹По-третє, як свідчить і світова, і наша власна практика, зони вільної торгівлі – це дуже серйозний стимул для активізації торгівельних відносин, особливо для експортно-орієнтованих економік, таких як українська. Один лише приклад: якщо у 2015 році експорт України до ЄС складав 12,6 млрд. доларів і становив як частка у загальних обсягах 33,2%, то у 2024 році, коли повномасштабна війна тривала третій рік, Україна не контролювала близько п’ятої частини своєї території, постійно зазнавала ракетно-дронових атак, які продовжували вибивати вітчизняні виробництва, та мала інші пов’язані з війною проблеми і виклики, експорт до ЄС приніс 24,8 млрд. доларів, а його частка становила 59,5%.
Нині ми маємо глибоко від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з США (торік експорт склав 874,9 млн. доларів – переважно це чавун та труби, імпорт – 3471,6 млн. доларів). Але ситуація поліпшилась – адже поставки української продукції на американський ринок зросли на 68,7%, тоді як у зворотному напрямі – на 21,3%.

👨🏻‍💻Тож якщо попрацювати щільно і вийти на домовленість про ЗВТ наступного року – буде непогана можливість покращити баланс торгівельних потоків між Україною та США вже у найближчій перспективі.

🌐👥Що у зв’язку з цим рекомендують експерти МВФ❓
1️⃣Набір інструментів для пом’якшення ризиків фінансової стабільності включає політику щодо ринкової інфраструктури та бірж, які забезпечують функціонування ринку, пруденційний нагляд і регулювання фінансових установ, а також інструменти екстреної ліквідності та вирішення криз.
2️⃣Пом’якшення фінансової вразливості, готовність до врегулювання криз є ключовими для стримування потенційного негативного впливу розвитку фінансового сектора на макроекономічні результати.
3️⃣Можливості подальшої корекції цін на активи на тлі підвищеної невизначеності, потенційної напруги, що впливає на фінансові установи з високим рівнем фінансових позик, і турбулентності на основних ринках суверенних облігацій підвищують ризики для фінансової стабільності. Органи влади повинні підготуватися до боротьби з фінансовою нестабільністю, гарантуючи, що фінансові установи готові отримати доступ до засобів ліквідності ЦБ, і бути готовими до втручання для подолання серйозної ліквідності або напруги на ринку, особливо на основних ринках облігацій і фінансування.
4️⃣Для усунення потенційних ризиків для фінансової стабільності, що виникають через геополітичні ризики, фінансові установи та їхні наглядові органи повинні виділити достатні ресурси для аналізу сценаріїв і стрес-тестування з метою виявлення, кількісного визначення та управління геополітичними ризиками. Країни з ринками, що розвиваються, повинні продовжувати зусилля щодо підтримки належного простору для фіскальної політики та міжнародних резервів для пом’якшення несприятливих геополітичних потрясінь.
5️⃣Враховуючи високий рівень левериджу у фінансовій системі та зростаючий взаємозв’язок між небанківськими фінансовими посередниками та банками, достатній рівень капіталу та ліквідності в банківському секторі залишається якорем глобальної фінансової стабільності. Повне, своєчасне та послідовне впровадження Базеля III та інших міжнародних стандартів залишається ключовим і повинно доповнюватися незалежним та інтенсивним наглядом. Поглиблення зв'язку між банками та небанківськими фінансовими посередниками також вимагає від органів нагляду покращити оцінку ризиків таких зв'язків.
6️⃣Вкрай важливо зміцнити політику, яка пом’якшує небанківський кредит та інші вразливі місця. Посилені вимоги до небанківської звітності можуть допомогти органам нагляду розробити загальносистемну та міжгалузеву перспективу ризиків і відрізнити погано керовані та надмірно ризиковані установи від тих, які роблять більш позитивний внесок у фінансове посередництво.
7️⃣Підвищена економічна невизначеність і волатильність фінансового ринку підкреслюють необхідність зміцнення основ пруденційної політики, включаючи мікро- та макропруденційні підходи. Країни з недостатніми буферами повинні посилити макропруденційні  інструменти, щоб підвищити стійкість, уникаючи при цьому значного посилення фінансових умов. Там, де спад активності призводить до фінансового стресу, можна вивільнити макропруденційні резерви, щоб допомогти банкам покрити збитки та підтримати кредитування економіки.

✅📑Під час триваючих Весняних зустрічей МВФ представлено Звіт про глобальну фінансову стабільність.
Він носить промовисту назву «Підвищення стійкості в умовах невизначеності» та містить оновлену, станом на 15 квітня (тобто вже після оголошення глобальних тарифів від США та проти-тарифів у відповідь) оцінку світової фінансової системи та ринків, а також фінансові наслідки економічних дисбалансів, які висвітлюються у звіті МВФ від 22 квітня World Economic Outlook.
Ключове зі Звіту👇🏼
Різке переоцінювання ризикових активів відбулося після серії оголошень про встановлення тарифів США з лютого та прискорилося після оприлюднення 2 квітня планів щодо ще вищих, ніж очікувалося, їх рівнів. Волатильність фінансових ринків на ринках акцій, валюти та облігацій помітно зросла. Відповідь інших країн ще більше посилила невизначеність.
Оцінка підвищених ризиків фінансової стабільності підтверджується трьома ключовими перспективними вразливими місцями.
По-перше, незважаючи на недавні потрясіння на ринках, оцінки залишаються високими в деяких ключових сегментах ринків акцій і корпоративних облігацій, що означає, що коригування оцінок стає ще більш ймовірним і може піти далі, якщо перспективи погіршаться. Зміна цін на активи може суттєво вплинути на ринки, що розвиваються – їх валюти та ціни на акції вже знецінилися через послаблення перспектив зростання. У зв’язку з тим, що інвестори дедалі більше очікують пом’якшення політик ЦБ ринків, що розвиваються, очікувана прибутковість від «керрі-трейду» впала, що підвищило ймовірність відтоку капіталу. У країнах з розвиненою економікою, незважаючи на те, що ринкові умови покращуються, високі рівні прибутковості можуть наражати країни на ризики рефінансування в умовах, коли настає термін погашення значних сум боргу.
По-друге, деякі фінансові установи можуть зазнати напруги на нестабільних ринках (особливо ринках з високим рівнем фінансового капіталу). Із зростанням секторів хедж-фондів та управління активами збільшувався їхній сукупний рівень левериджу та зв’язок з банківським сектором, у якого вони позичали, що підвищувало ризики слабкокерованих небанківських фінансових посередників, яких спонукали до зменшення боргу, коли вони стикаються з маржинальними вимогами та викупами.
По-третє, подальша турбулентність може обрушитися на ринки суверенних облігацій, особливо в юрисдикціях, де рівень державного боргу високий. Наприклад, популярні торги на основних ринках суверенних облігацій із використанням левериджу на основі грошових ф’ючерсів і операції з кредитним плечем на ринках своп можуть послабитися та поставити під сумнів ліквідність ринку. Країнам з ринковою економікою, що розвивається, які вже стикаються з найвищими реальними витратами на фінансування за десятиліття, можливо, тепер доведеться рефінансувати свій борг і фінансувати фіскальні витрати з вищими витратами.

Підвищена політична невизначеність також може вплинути на компанії та домогосподарства. Спред глобальних корпоративних облігацій нещодавно збільшився, відображаючи занепокоєння інвесторів щодо негативного впливу економічного спаду на прибутки компаній у наступних кварталах. Різке перевищення цін на акції та інші активи може вплинути на баланси домогосподарств через вплив на багатство, особливо тому, що багато з них тепер розподіляють більшу частину своїх фінансових активів на акції та інвестиційні фонди, ніж це було до пандемії. Нарешті, нижча, ніж очікувалося, вартість комерційної нерухомості та все ще високі відсоткові ставки можуть ще більше ускладнити зусилля з рефінансування кредитів, особливо для нерухомості з від’ємним капіталом.

Одним з головних факторів подальшого розпродажу можуть бути геополітичні ризики. Вони (особливо військові конфлікти) можуть призвести до значного зниження цін на акції та збільшення суверенних премій за ризик, особливо в країнах з обмеженими фіскальними та міжнародними резервними буферами, а також мати транскордонні побічні ефекти через торгові чи фінансові зв’язки.

⚠️Тримаю вас у курсі щодо резидентів Дія.City

📲Спеціальний правовий режим для IT-індустрії продовжує свою роботу.

З початку впровадження Дія.Сіті до реєстру платників Дія.Сіті було включено 1 971 компанію, при цьому станом на 1 квітня 2025 року в реєстрі резидентів Дія.Сіті перебувало 1 695 юридичних осіб.
🔻Частка резидентів Дія.Сіті, які обрали ПнВК, становила 45%, що менше аналогічного періоду минулого року (49%).

💸У І кварталі 2025 року резиденти Дія.Сіті сплатили до бюджету 7,1 млрд грн (без ЄСВ) (зокрема платники ПнВК - 3,5 млрд грн), з них:
▪️податок на прибуток – 1,4 млрд грн (у тому числі ПнВК 0,5 млрд грн);
▪️податок на додану вартість – 2,3 млрд грн (у тому числі ПнВК 1,3 млрд грн);
▪️податок і збір на доходи фізичних осіб – 3,3 млрд грн (у тому числі ПнВК 1,8 млрд грн).

👨🏻‍💻💲В 2025 р. платники, які обрали ПнВК, відзвітувались за річний податок на прибуток та задекларували 413,5 млн грн (або 13,5%) податку на прибуток. Водночас платники, що перебувають на загальній системі оподаткування задекларували 2 652,4 млн грн (або 86,5%).

✅В цілому у 2024 р. до зведеного бюджету резиденти Дія.Сіті сплатили 16,8 млрд грн, що в 1,98 рази більше ніж діючими резидентами у 2023 році, при цьому і кількість їх зросла у 1,9 раза (2023 рік – 769 СГ):

🔹у 2023 році сплачено – 8,5 млрд грн (у тому числі податок на прибуток – 1,70 млрд грн; податок на додану вартість – 3,52 млрд грн; податок і збір на доходи фізичних осіб – 3,2 млрд грн)
🔹у 2024 році сплачено – 16,8 млрд грн (у тому числі податок на прибуток – 3,3 млрд грн; податок на додану вартість – 6,7 млрд грн; податок і збір на доходи фізичних осіб – 6,7 млрд грн).

⚠️ Друзі, на завершення сьогоднішнього дня ще раз по крипті.

Для тих у кого не було часу слідкувати і читати новини про законопроєкт щодо віртуальних активів, підсумував основні положення у короткому відео.

https://t.me/truexanewsua/111953

Скажу чесно, не втримався, і прямо в день відкриття поїхав на Книжкову країну.

Почуття як у дитини в магазині іграшок - розбігаються очі і хочеш придбати все. Врятувало тільки те, що не взяв картку. Готівку витратив всю.

Багато цікавої, нової літератури, чого раніше не було.
Всі, хто любить читати, любить та поважає якісну книгу, неодмінно повинен відвідати Книжкову країну на ВДНГ. Вона працюватиме до кінця вихідних.

👥До мене почали надходити звернення від платників податків про повернення практики затримання у відшкодуванні податку на додану вартість.
У січні-березні 2025 р. платники податків отримали 42 445,1 млн грн бюджетного відшкодування.

➡️При цьому залишок не відшкодованих сум на 1 квітня складав 26 458 млн грн, тоді як на 1 березня - 24 614,9 млн грн, відповідно зріс на 1 843,1 млн грн.
Другий місяць поспіль на кінець місяця значні суми не були перераховані платникам (платіжки знаходились в Казначействі).

❗️Звертаю увагу Мінфіну та Казначейства на питанні дотримання своєчасності відшкодування ПДВ.

❗️Поціновувачам яскравих заголовків про дефолти хочу повідомити:
перемовини із тримачами ВВП-варантів тривають, вони не прості, час на укладення угоди до 31 травня є, але його залишається не так вже і багато.

Нагадаю, перед реструктуризацією єврооблігацій минулого року також було багато спекуляцій про дефолт, але врешті-решт домовились. Тут ситуація, наслідки і периметр угоди інші. Але сподіваюсь, що конструктивна позиція і здоровий фінансовий глузд серед кредиторів візьме гору.

Хотів би окремо звернути увагу деякі ЗМІ, які не розібравшись, дають інформацію про те, що операції з криптою почнуть оподатковуватись з 1.01.2026 року.

Ні, вони оподатковувалися завжди з доходу за загальною ставкою.

А от з 1.01.2026 року буде оподатковуватись тільки прибуток від цих операцій, а не дохід.

Це справедливо.

Більше того, буде можливість вивести в білу криптоактиви за ставкою 5%.

Це також справедливо.

2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;

3) щодо податку на додану вартість:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ:
операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);

4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання.
Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.

Законопроект щодо віртуальних активів пройшов Комітет і рекомендований до розгляду в першому читанні.

Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно.

Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.

В ньому передбачається:

• визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.

• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.

• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.

• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.

• постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.

• захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.

• визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.

Пропонується:

1) щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%;

Сьогодні Комітет розгляне законопроект про віртуальні активи.

Слідкуйте за ходом обговорення онлайн на YouTube-каналі Комітету.

Початок об 11:00.

Важка ніч.
Співчуття сімʼям загиблих. Одужання постраждалим.
Тримаймося.

Ми всі слідкуємо за ходом переговорів і дуже переживаємо за результат. Ми можемо бути розчаровані і не задоволені подіями. Але впадати у вир емоцій або нагнітати паніку - це найгірше, що ми можемо зараз зробити.
Україна не виходить з переговорів. Наша мета незмінна - сталий мир, який буде відповідати нашим інтересам.
Для досягнення цього завдання маємо проявити мудрість і стратегічне терпіння. Продовжувати боротись за мир на полі бою та за столом переговорів

«Коли буде лад на митниці?»
Кожному, хто затягує перезавантаження митниці, варто вийти й відповісти на таке питання людям. Насправді питань по роботі цього органу більше, і формулювання не завжди настільки лаконічні й цензурні.
Обурення людей тут цілком розділяю.

Нагадаю, наш Комітет рекомендував і Верховна Рада вже прийняла низку законів для забезпечення системного реформування роботи митниці. Частково вони реалізовані й показують позитивні результати. Але точкового підходу недостатньо.

На черзі до виконання – рішення про повне перезавантаження митниці. Закон прийнятий, проте четвертий місяць не виконується Кабміном. Хоча саме пропоновані в ньому кроки допоможуть зламати корупційні кланові зв’язки, які десятиліттями формувалися на митниці.
Чому і досі це не на часі та що заважає виконати рішення парламенту – питання відкрите.

Разом з перезавантаженням, Комітет пропонує встановлення прозорих критеріїв ефективності діяльності митниці. Законопроект про КРІ рекомендований до прийняття у першому читанні, чекаємо розгляду в сесійній залі.

Тримаю це питання в фокусі.
Так, система опирається. Але впевнений, що все одно поборемо цю корупційну гідру.

Якщо вам відомі факти корупції чи зловживань на митниці, повідомляйте про них мені: hetmantsev@rada.gov.ua або за номером телефону +380503565541.

🤝Зустрівся, щоб подякувати за чесну сплату податків у 2024 році одному із лідерів регіонального рітейлу «Грош».

Серед іншого обговорили детінізацію ринку рітейлу, протидію подрібненню мереж на ФОПів, а також успішну урядову програму 5-7-9, яка, на нашу спільну думку, підлягає розширенню.

Військова цензура видатків це передусім про гроші. Але не тільки про гроші.

Це ще і про справедливість перерозподілу благ в суспільстві і про повагу до цього суспільства, кожна копійка сплачена яким має використовуватись на його користь і ефективно.

Саме тому наполягаю на реальній цензурі видатків, а не її імітації.

Про це - в колонці для Forbes.

https://forbes.ua/money/viyskova-tsenzura-vidatkiv-zamist-marnotratstva-shcho-neobkhidno-zminiti-shchob-kozhna-kopiyka-podatkiv-diysno-vikoristovuvalas-na-korist-kraini-propozitsiya-golovi-komitetu-vr-danila-getmantseva-22042025-29085

🍷🔻Алкогольна галузь скорочує податкові платежі
📊По виробникам лікеро-горілчаних виробів у березні 2025 р. фіксується зниження показника ефективності з ПДВ до 4,5 %, що на 1,8 відсоткових пункти менше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (6,3%).

Роздрібна торгівля лікеро-горілчаної галузі в березні в 2025 році показала приріст виторгу за даними РРО/ПРРО, що склав 12,99 млрд гривень.

📉Разом з цим, при рості загального виторгу по країні середня сума виторгу на 1 ліцензію у березні 2025 року зменшилась на 2% порівняно із березнем 2024 року та склала 124 тис грн.

👨🏻‍💻Зменшення пов’язано з стрімким ростом кількості виданих ліцензій у 2025 році - кількість діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями з початку року збільшилась на 20 125 одиниць порівняно із груднем 2024 року та становить — 104 677 одиниць.

Як результат, в березні 2025 року сплачено акцизного податку з вироблених в Україні виробів 685,5 млн грн.

❗️Це на 3,2 млн грн або 0,5 % менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

💁‍♂️Раджу ДПС терміново звернути увагу на відпрацювання галузі.

Пам’ятаєте, в 2021 році були прийняті зміни до ПКУ в частині заборони з 1 січня 2022 року перебування на єдиному податку 4 групи великих птахофабрик?

Доповідаю про результати впроваджених змін.

До їх прийняття цей надприбутковий бізнес взагалі не сплачував податки до бюджету.

🤦‍♂️Так, за 2021 році такими платниками було задекларовано єдиного податку всього — 13,57 млн грн.
❗️Тоді як після прийняття змін до ПКУ виробники курятини за 2022 року задекларували вже 195,9 млн грн, за 2023 р. – 1 081,1 млн грн, за 2024 р. – 611,7 млн грн.

💁‍♂️Також за період 2022-2024 рр скоротилась і кількість збиткових підприємств з 41 до 21.

Водночас, вбачається аномалія при декларуванні за наслідками 2024 року, коли прибуток чомусь «впав».

Особливо прибуток впав у найвідомішого виробника - МХП, який «виріс» свого часу на державних дотаціях, аж у 20 разів❕

➡️Пропоную ДПС приділити цьому увагу, принаймні поставивши важливі, хоча й незручні питання.

Дуже відверто поспілкувались з податковими адвокатами на Business&Legal TAX FORUM.

Зачепили всі актуальні теми: від шляхів збільшення фінансування бюджетних видатків, до корупції в фіскальних органах.

🤝Дякую Владиславу Соколовському за прекрасний тет-а-тет.

Підписники памʼятають стару детективну історію про вилучення БЕБ лінії з виробництва контрафактного тютюну у компанії людини-символа тіньового підакцизного ринку і контрабанди - Альперина. Лінія декілька разів вилучалася і декілька разів поверталася за рішеннями наших надгуманних судів.

Сьогодні суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М. на засіданні з розгляду обвинувального акту стосовно директора ТОВ «Оріон Тобакко» за ч. 1 ст. 199, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, лінія знову повернута.

Виготовлення контрафактного тютюну та красти у армії акциз можна продовжувати.

Важливі новини щодо крипти.
В четвер виносимо законопроект про віртуальні активи на комітет.

Понад 200 сторінок. Складний документ, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів. Регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування.

Анонсую декілька пунктів:

• Оподаткування. Пропонується найпростіша і найзрозуміліша модель – оподаткування прибутку. Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів.

• Перехідний період. Передбачається, що протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.

Більше про законопроект розповім в четвер після комітету.

📉Інфляція в ЄС уповільнюється два місяці поспіль.
Після чотиримісячного зростання, коли споживчі ціни підвищились у річному вимірі з 2,1% у вересні 2024 році до 2,8% у січні, темпи їх зростання скорочуються другий місяць поспіль, опустившись до позначки 2,5%.
Аналогічна картина спостерігається і в Єврозоні, де інфляція скоротилась з 2,5% у січні до 2,2% у березні і поступово наближається до цільового показника.

🔺💲Найвище зросли ціни в:
▪️Румунії – 5,1%;
▪️Угорщині – 4,8%;
▪️Польщі – 4,4%;
▪️Хорватії – 4,3%
▪️Естонії – 4,3%;
▪️Болгарії – 4,0%.
🔻Найменша інфляція зафіксована у:
▪️Франції – 0,9% (порівняно з січнем скоротилась удвічі);
▪️Данії – 1,4%;
▪️Люксембурзі – 1,5%;
▪️Фінляндії – 1,8%;
▪️Ірландії – 1,8% (хоча у вересні минулого року вона була нульовою).
Темпи зростання споживчих цін у Німеччині уповільнились з 2,8% у січні до 2,3% у перший місяць весни, у той час як в Італії в Італії вони збільшились з 1,7% до 2,1%.
Стабілізація ситуації дозволила Європейському центральному банку в сьомий раз поспіль знизити на 25 б.п. ключову ставку (з 2,65% до 2,40%) та ставку за депозитами (з 2,50% до 2,40%), утім попередивши про зростання невизначеності та про те, що спричинені нею фактори створюватимуть додатковий тиск на економіку Єврозони.

🔹Поза межами ЄС найкраще йдуть справи у Швейцарії, де зростання споживчих цін другий місяць поспіль фіксується на позначці 0,1%.
Найгірше обстоять справи у Туреччині: попри триваюче вже 10 місяців скорочення інфляції, у березні вона склала 38,1%, а центробанк країни підвищив ключову ставку до 46%.

💲🔺Ціни на золото на початку робочого тижня перевищили 3400 доларів за унцію.
За одну тільки понеділкову торгову сесію ф’ючерси на головний дорогоцінний метал підвищились порівняно з п’ятницею майже на 3,0%, сягнувши на піку 3436,50 доларів і подорожчавши від відкриття торгів практично на 90 доларів.
Згадувати, що це черговий історичний рекорд буде надто банально і буденно – останнім часом вони оновлюються ледь не щотижня.
➡️Планку у 3000 доларів було подолано 16 березня, 3100 доларів – 27 березня, 3200 доларів – 10 квітня, 3300 доларів – 15 квітня.
Від початку 2025 року вартість золота зросла майже на 30%, або приблизно на 800 доларів, а порівняно з кінцем жовтня 2022 року, коли світ почав оговтуватись від наслідків пандемії Ковід-19 – у 2,1 рази.

👨🏻‍💻На цьому тлі вже з гумором згадується зроблений менш ніж 5 місяців тому, у середині грудня 2024 року, прогноз американських банківських аналітиків, що долар зможе досягти позначки 3000 доларів за унцію у другій половині 2025 року, але інвесторам треба буде набратись терпіння.
І якщо торік експерти називали цілий спектр факторів, що сприяли подорожчанню золота, то останнім часом звертають увагу переважно на найбільш впливовий – примару світової торгівельної війни, ініційованої США після приходу нинішньої адміністрації, тоді як решта вже відійшли з провідних ролей.

📊При цьому якщо раніше ринки реагували серйозно на офіційну інформацію, прогнози та анонси від посадових осіб і добре перевірені інсайди, то нині вони демонструють нервову реакцію навіть на плітки, пів-жартівливі дописи та коментарі у соціальних мережах.
Достатньо було поширитись інформації, що Президент США Д.Трамп планує домогтись звільнення нинішнього Голови ФРС Дж.Пауела (що доволі складно, якщо він сам не вирішить залишити посаду), або як мінімум обмежити політику та незалежність регулятора (в інших сферах це вже вдалось продемонструвати через запровадження «надзвичайних станів», які надають главі держави можливість регулювати ширше коло питань виконавчими указами), як долар відразу прискорив послаблення.
Євро подолав позначку 1,15 доларів за одиницю європейської валюти, швейцарський франк встановив десятирічний максимум, японська єна та фунт стерлінгів – семимісячний.
💁‍♂️І якщо череда екстравагантних рішень триватиме, то подальше ослаблення долара та подорожчання золота стане трендом, який спостерігатиметься як мінімум найближчими місяцями.

Ще раз.
Шансу на відкриття банківської таємниці податковій найближчим часом немає.

Вже писав: таке рішення не пройде через Верховну Раду цього скликання.

🇯🇵Японія надасть Україні 3 млрд. доларів.
Кошти у розмірі 471,9 млрд. єн будуть позичені на 30 років, кредит погашатиметься та обслуговуватиметься за рахунок знерухомлених російських активів.
Таким чином, у результаті підписання відповідної угоди між Україною та Японією формалізовано відносини з останнім учасником пулу кредиторів у рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine від G7 загальним розміром 50 млрд. доларів.

💰Від початку повномасштабного вторгнення росії Японії надала України бюджетну підтримку вже на 8,5 млрд. доларів.
У рамках ERA від початку 2025 року ЄС перерахував Україні трьома траншами вже 5 млрд. євро і планує повністю виплатити свою частку у більш ніж 18 млрд. євро до кінця 2025 року.

➡️У березні перший транш у розмірі 2,5 млрд. канадських доларів надано Канадою, у березні та квітні надійшли 2 транші по 752 млн. фунтів стерлінгів внеску Великої Британії.
Завдяки цим коштам, а також надходженням в рамках інших програм (Ukraine Facility, EFF, проекти Світового банку тощо) усі першочергові бюджетні потреби у 2025 році будуть повністю закриті.

💁‍♂️Натомість вже зараз маємо дуже акуратно підходити до витрачання цих коштів, не допускати їх спрямування на фінансування видатків, які не є ефективними, та активізовувати роботу з партнерами, щоб якомога раніше мати розуміння – завдяки яким програмам покриватимемо потреби у бюджеті-2026.

Сьогодні рівно 3 роки від підписання Указу Президента про створення Національної ради з відновлення (НРВ) України.

Тільки-но ворог відійшов від столиці, ми почали роботу над відновленням країни від наслідків війни. Памʼятаю, тоді вважали, що війна затягнеться щонайдовше до кінця 2022 року.

Мав честь працювати секретарем НРВ. Тоді ми сконцентрували всі інтелектуальні ресурси країни за 24 напрямами, залучили близько 2 500 фахівців і за два місяці розробили План відновлення, який представили у Лугано в липні 2022 року. Відкинули дешевий популізм, псевдо-експертів та їх казкові прожекти і сконцентрувалися над реальним планом розбудови держави.

📋План складається з 15 загальнонаціональних програм розвитку, більше сотні інвестиційних проектів, які мають каталітичний ефект на всю економіку (загалом було відібрано близько тисячі проектів), більше двох десятків напрямів реформ, напрацьованих робочими групами із конкретними рекомендаціями по окремим галузям економіки і сферам суспільного життя.

❗️До сьогодні план лишається єдиним системним документом із відновлення держави, який, хоч і не був затверджений, частково вже виконаний.❗️

На жаль, всі подальші спроби економічного блоку уряду по створенню стратегічного бачення розвитку країни завершувалися лише яскравими презентаціями, що дружньо і передбачувано помирали в братській могилі.

У світлі активізації зусиль щодо мирних перемовин вважаю, що Україна повинна проявляти лідерство у питаннях своєї відбудови як кажуть «вже тут і зараз», а не йти виключно у фарватері обговорення планів партнерів. Останнє є також важливим, але погодьтесь що ми є найбільш зацікавленою стороною у тому, аби Україна за підтримки партнерів отримала свій дієвий «План Маршала» для післявоєнної реконструкції. Вважаю, що найближча донорська конференція у Римі, що пройде на початку липня цього року, є гарною нагодою представити партнерам нашу стратегію відбудови разом із конкретними інвестиційними проектами на її реалізацію. Часу на підготовку залишилось не багато, важливо не втратити цю нагоду та історичний момент.

https://ua.urc-international.com/past-conferences/urc22/plan-vidnovlennya-ukrayini

Кошти було розподілено на:
🔹оплату праці з нарахуваннями – 349,5 млрд. грн. (40,8% від загального обсягу видатків, +63,7 млрд. грн. або +22,3% порівняно з січнем-березнем 2024 року), у тому числі на грошове утримання військовослужбовців – 268,5 млрд. грн.;
🔹соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів соціальної допомоги, стипендій тощо) – 158,8 млрд. грн. (18,6%, +20,7 млрд. грн. або +15% проти І кварталу минулого року), зокрема 53,5 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 25,2 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій громадян; 15,0 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
🔹субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) – 122,4 млрд. грн. (14,3% від загального обсягу видатків), у тому числі 112,9 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 5,3 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, який адмініструє програму «Доступні кредити 5-7-9%);
🔹оплату використання товарів і послуг – 111,3 млрд. грн. (13,0% від загального обсягу видатків), у тому числі 57,6 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, оплату продуктів харчування та комунальних послуг для ЗСУ та інших складових сектору безпеки, оборони та правопорядку; 36,0 млрд. грн. – на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
🔹обслуговування державного боргу – 58,5 млрд. грн. (6,8%, +14,5 млрд. грн. або +32,9% порівняно з січнем-березнем 2024 року);
🔹трансферти місцевим бюджетам – 38,6 млрд. грн. (4,5%, +2,4 млрд. грн. або +6,7% проти І кварталу минулого року).

☑️💲У І кварталі з загального фонду державного бюджету профінансовано видатків на 855,9 млрд. грн.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року вони зросли на 23,5% (на 162,7 млрд. грн., по суті це половина усіх нинішніх бюджетних місячних витрат).
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.

✅Результати режиму експортного забезпечення у боротьбі з нелегальним експортом сільськогосподарських товарів показують свою ефективність.

❗️Мовою цифр:
за період дії такої моделі зупинена реєстрація більше 300 податкових накладних/розрахунків коригування на 2 млрд грн загального обсягу (грн) товарів у 124 платників.
💸Надійшло валютної виручки у розмірі близько 200 млрд грн.

❗️Аби уникнути будь-яких проблем із системою, рекомендую експортерам:

▪️виводити землю з тіні, не обробляти землю без зареєстрованого договору, тобто потрібно зареєструвати договір оренди в Державному реєстрі речових прав та показати всю землю в податковій звітності;
▪️своєчасно реєструвати податкові накладні на реалізацію сільськогосподарських товарів та, і взагалі, дотримуватися податкової дисципліни в подачі звітності та сплаті податків;
▪️не допускати маніпулювання показниками урожайності;
▪️не допускати мінімізацію податкових зобов’язань за рахунок придбання товарів не властивих для своєї господарської діяльності;

і окремо особливості для великих платників:
▫️перед подачею податкової накладної в електронному кабінеті платника податків перевірити реєстрацію накладної на придбання такого товару контрагентом постачальником;
▫️не допускати придбання сільськогосподарських товарів за готівку без відображення її в податковому та бухгалтерському обліках.

Світлий, прекрасний сьогодні день. Як у раю. Христос Воскрес.
Природа квітне. Все навколо радіє.
І вперше за три з лишком роки, нехай і не повне, але припинення вогню, що дає надію.

Надію на те, минуле життя, де найбільшими конфліктами були з суперечки з паркувальником або з бухгалтером на роботі, а світова катастрофа - це виверження вулкану в Ісландії.

Але ні, надія - це порожнє, оманливе, ілюзорне почуття, що відволікає від реальності і цим вбиває.

Нічого не повернеться. Як не повернеться це твоє шокуюче, дуже людське, заперечення «так не може бути!!!» у відповідь на вторгнення, фото трупів згорілих солдат, новини з Бучі… Нормальність смерті стала нормою життя. І найгірше - звикання до антилюдськості вже трапилося. Тепер ми знаємо, що може бути все і все найгірше, що може бути трапляється, якщо не тримати себе волею, щомиті збираючи себе до купи. Без надій, іллюзій, брехні собі.
Розуміючи, що сьогоднішній Великодній рай - рай втрачений.
А попереду - тільки боротьба. За мир. За майбутнє. В якій перша значна перемога досягнута.
Адже сьогодні завдяки припиненню вогню, нехай і частковому, хтось, хто не повинен був вмирати, не вмер.

Однак шлях до миру нехай і того, що ніколи не буде, як раніше, тільки на початку і нам треба пройти його разом, долаючи всіх кровожерливих чортів.

Якщо дійсно вдасться досягти Великоднє перемирʼя і продовжити його, це буде справжнє свято, що подарує нам Господь.

Нехай всі, від кого це залежить памʼятають, що Він казав: Блаженні миротворці, бо вони синами божими стануть.

Кошти було розподілено на:
🔹оплату праці з нарахуваннями – 349,5 млрд. грн. (40,8% від загального обсягу видатків, +63,7 млрд. грн. або +22,3% порівняно з січнем-березнем 2024 року), у тому числі на грошове утримання військовослужбовців – 268,5 млрд. грн.;
🔹соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів соціальної допомоги, стипендій тощо) – 158,8 млрд. грн. (18,6%, +20,7 млрд. грн. або +15% проти І кварталу минулого року), зокрема 53,5 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 25,2 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій громадян; 15,0 млрд. грн. – на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
🔹субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) – 122,4 млрд. грн. (14,3% від загального обсягу видатків), у тому числі 112,9 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 5,3 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, який адмініструє програму «Доступні кредити 5-7-9%);
🔹оплату використання товарів і послуг – 111,3 млрд. грн. (13,0% від загального обсягу видатків), у тому числі 57,6 млрд. грн. – на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, оплату продуктів харчування та комунальних послуг для ЗСУ та інших складових сектору безпеки, оборони та правопорядку; 36,0 млрд. грн. – на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
🔹обслуговування державного боргу – 58,5 млрд. грн. (6,8%, +14,5 млрд. грн. або +32,9% порівняно з січнем-березнем 2024 року);
🔹трансферти місцевим бюджетам – 38,6 млрд. грн. (4,5%, +2,4 млрд. грн. або +6,7% проти І кварталу минулого року).

☑️💲У І кварталі з загального фонду державного бюджету профінансовано видатків на 855,9 млрд. грн.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року вони зросли на 23,5% (на 162,7 млрд. грн., по суті це половина усіх нинішніх бюджетних місячних витрат).
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.

Христос Воскрес, православні!

Миру всім!!

👥Наступного тижня у Вашингтоні пройдуть традиційні Spring Meetings.
Напередодні очільниця МВФ К.Георгієва виступила з промовою, названою «До кращої збалансованої та стійкішої світової економіки».

Ключові моменти з неї:
1️⃣Півроку тому я говорила про низький рівень зростання та високий борг, але я також говорила про стійкість – країни, які пережили великі потрясіння завдяки міцним фундаментальним показникам і гнучкій політиці. Ця стійкість знову піддається випробуванню – перезавантаженням глобальної торгової системи.
2️⃣Три основні запитання: Що таке контекст? Які наслідки? І головне, що можуть зробити країни? 
3️⃣Що таке контекст?
Значною мірою те, що ми бачимо, є результатом ерозії довіри — довіри до міжнародної системи та довіри між країнами.
Глобальна економічна інтеграція вирвала величезну кількість людей із бідності та зробила світ загалом кращим. Але не всі виграли. Багато хто звинувачує міжнародну економічну систему в уявній несправедливості свого життя. Викривлення торгівлі — тарифні та нетарифні бар’єри — підживлювали негативне сприйняття багатосторонньої системи, яка, як вважалося, не змогла забезпечити рівні умови гри. Це відчуття несправедливості в деяких місцях підживлює розповідь: ми граємо за правилами, тоді як інші грають із системою без штрафів.
Національна безпека. У багатополярному світі те, де виробляються речі, може мати більше значення, ніж їх вартість. Логіка національної безпеки говорить про те, що широкий спектр стратегічних товарів, від комп’ютерних мікросхем до сталі, має вироблятися вдома, і що за це варто платити. Самозабезпечення повертається.
4️⃣Які наслідки? Значні.
Почнемо з тарифів. Зібравши разом усі нещодавні підвищення тарифів, паузи, ескалації та винятки, здається очевидним, що ефективна тарифна ставка США підскочила до рівнів, які востаннє спостерігалися кілька поколінь тому. Інші країни відповіли. І тоді є переливи. Коли гіганти стикаються, менші країни потрапляють у протистояння. Китай, ЄС і Сполучені Штати, незважаючи на відносно низький імпорт у ВВП, є трьома найбільшими імпортерами у світі. Ключовий наслідок? Розмір має значення — їхні дії впливають на решту світу.
5️⃣Якими будуть наслідки цієї напруги? Три спостереження:
▪️По-перше, невизначеність коштує дорого, планування стає складним. Результат? Кораблі в морі, не знаючи, до якого порту плисти; відкладені інвестиційні рішення; нестабільність фінансових ринків; запобіжні заощадження. Чим довше зберігається невизначеність, тим більша вартість.
▪️По-друге, зростання торговельних бар’єрів насамперед вдарило по зростанню. Вищі тарифні ставки сплачують не тільки торгові партнери. Імпортери сплачують певну частину за рахунок нижчих прибутків, а споживачі – за рахунок вищих цін.
▪️По-третє, протекціонізм знижує продуктивність у довгостроковій перспективі, захист промисловості від конкуренції зменшує стимули до ефективного розподілу ресурсів.

6️⃣Торгівля схожа на воду: коли країни ставлять перешкоди у вигляді тарифних і нетарифних бар’єрів, потік відхиляється. Деякі сектори в деяких країнах можуть бути затоплені дешевим імпортом; інші можуть побачити нестачу. Торгівля триває, але перебої спричиняють витрати.
7️⃣Що можуть зробити країни?
▪️По-перше, всі країни повинні подвоїти зусилля, щоб навести лад у своїх будинках.
Більшість країн повинні вжити рішучих фіскальних заходів, щоб відновити політичний простір, встановлюючи поступові шляхи коригування з урахуванням фіскальних рамок. Деякі країни, однак, можуть зазнати потрясінь, які вимагатимуть відновлення фіскальної підтримки; це, якщо воно має бути забезпечено, має бути цільовим і тимчасовим.
Щоб захистити цінову стабільність, грошово-кредитна політика має залишатися гнучкою та надійною.
У сфері фінансів суворе регулювання та нагляд залишаються важливими для забезпечення безпеки банків, а зростаючі ризики з боку небанківських банків необхідно контролювати та стримувати.
Країни з ринковою економікою, що розвивається, повинні зберегти гнучкість обмінного курсу як амортизатор.
Жорсткіші бюджетні обмеження скрізь вимагатимуть складного вибору.
Країни з неприйнятним державним боргом повинні діяти на випередження, щоб відновити стійкість, у тому числі, у деяких випадках, приймаючи складне рішення домагатися реструктуризації боргу.
Політичні компроміси можна полегшити шляхом підвищення потенціалу зростання.
МВФ допоможе країнам керувати макроекономічною адаптацією та просувати реформи.
▪️Другий надзвичайно важливий пріоритет – країни повинні знову зосередитися на внутрішніх і зовнішніх макроекономічних дисбалансах.
▪️Третій і найактуальніший головний пріоритет: забезпечення співпраці в багатополярному світі .
У торговельній політиці метою має бути забезпечення врегулювання між найбільшими гравцями, яке зберігає відкритість і забезпечить більш рівні умови гри, щоб відновити глобальну тенденцію до зниження тарифних ставок, а також зменшити нетарифні бар’єри та викривлення.

📑Для бажаючих почитати повний текст виступу керівниці МВФ – він у доданому файлі.

🤝🏻Подякував за чесну сплату податків засновникам однієї з найбільших продуктових компаній в ІТ сфері в Україні - Genesis.
Обговорили ситуацію розвитку галузі та проблеми, з якими стикається бізнес. Серед головних ні, не податки, а кваліфікований персонал і якість освіти. Брак людей дуже негативно впливає на бізнес.

👨🏻‍💻Попросив від себе відкоментувати останні заяви про непотрібність професії програмістів у звʼязку з розвитком ШІ.
Це не так, як будь-яка інновація, ШІ йде на користь тим, хто вміє працювати, професіоналам і так, витісняє тих, хто працювати не вміє, Juniors, яких вочевидь стане менше. Але у Junior завжди є можливість стати профі. Так чи інакше, для продуктових компаній ШІ обіцяє великий стрибок у розвитку.
Маємо надію, що у сплаті податків також😉

«Данило, люди залюбки будуть сплачувати податки, якщо вони повертаються якісною освітою, медициною і безпекою»,- пише один з коментаторів в TikTok. І це справедливе питання.

Платники податків мають право знати, наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти.
Кожна гривня з бюджету, яку ми збираємо разом, важлива.

Натомість досі бачимо неефективні урядові програми, бачимо відсутність об’єктивної оцінки результатів роботи чиновників. Бачимо скандальні тендери.

Це неприпустимо під час війни, коли вся країна живе в жорсткій економії.

В лютому  взяв на контроль ситуацію з переміщенням незадекларованих товарів вантажівкою Iveco, (держномер ВС5179ТМ) в зоні діяльності Львівської митниці.

🛂📑В продовження історії інформую про отримання від Держмитслужби проміжної відповіді.
За інформацією польських митників зазначений автомобіль у 2025 році, крім випадку зафіксованого львівськими митниками 14 лютого, ще тричі перетинав польсько - український кордон з товарами, які не  задекларовано в Україні.
Зокрема, по двом фактам переміщення товарів на суму 18,3 млн грн митниками складено протоколи за ст. 483 МКУ та направлено повідомлення до БЕБ про наявність ознак контрабанди.
По третьому випадку проводиться додаткове вивчення матеріалів.
Також наявні факти перетину кордону цим транспортним засобом і у 2024 році. Чекаємо інформацію від польської сторони щодо наявності чи відсутності  товарів у транспортному засобі під час таких перетинів.

❕Продовжую контролювати питання проведення перевірки зазначених фактів.
Про результати повідомлю.

На городі бузина, а в Києві дядько. Якийсь «експерт» сказав у відео, далі це понесли в коментарях. На виході – чергові висновки, які не проходять перевірку на здоровий глузд.

Давайте скажу коротко.
Бабусі, які продають вирощені власноруч фрукти чи овочі зі свого городу, не мають реєструвати ФОП.

Такої вимоги не було ніколи. Навіть навпаки – у Податковому кодексі передбачені пільги на продаж власної городини та продуктів тваринництва. 12 мінімальних зарплат на рік для городини й 50 – для продуктів тваринництва.

Тому хочете зробити добре діло – зупиніться й купіть у бабусі яблука чи картоплю, пару літрів молока. Підтримайте їх на ділі, а не накручуйте «страшилками» з інтернету.

Економічні втрати від війни для нашої держави величезні. Щодня вони зростають. І хоча досі немає визначеності щодо подальшого розвитку подій, ми повинні стратегічно підходити до питання економічного розвитку. Робити рішучіші кроки для підтримки економіки уже зараз.

Одним із них є розвиток ринку кредитування.

Вчора писав про результати засідання НБУ. Серед них – збереження облікової ставки на рівні 15,5%. В цілому це непоганий сигнал для економіки. Але попри певні точкові заходи, ринок кредитування фактично досі знаходиться на дні.

Проблема серйозна, адже системні зміни в кредитуванні є обов’язковими для економічної відбудови.

Про що йдеться? Про дешеві кредити, страхування військово-політичних ризиків, кредитування релокованого бізнесу та підприємців, які працюють на прифронтових територіях. Про розвиток та достатнє фінансування програми «5-7-9» – бо зараз програма залишається недофінансованою Кабміном. І це навіть попри значний попит на неї з боку бізнесу. Дивно, що на неефективні програми гроші знаходяться, а на кредитну підтримку бізнесу – не вистачає.

Нагадаю, ще минулого травня разом з іншими депутатами ініціювали створення Національної установи розвитку. Законопроект пройшов перше і вже готовий до другого читання. Але й досі є заблокованим економічним блоком уряду. Сподіваюсь, що скоро ми все ж побачимо його у парламенті.

Більше про шляхи розвитку ринку кредитування розповів у відео.

➡️Торгівля послугами.
У 2024 році на послуги припадало 26,4% світової торгівлі, що є найвищою часткою з 2005 року. Зростаючий попит на послуги та прогрес у цифровізації допомогли розширити внесок послуг у світову торгівлю.
У 2024 році торгівля послугами склала 8,69 трильйона доларів США, збільшившись на 9% і значно випередивши динаміку торгівлі товарами.

📈Очікується, що торгівля послугами, хоч і не підлягає оподаткуванню митами, також зазнає негативного впливу: глобальний обсяг торгівлі комерційними послугами зросте на 4,0%, повільніше, ніж очікувалося раніше (5,1%).
Менші обсяги торгівлі товарами призведуть до зниження попиту на вантажні перевезення та логістичні послуги в портах і аеропортах, на які припадає основна частина загального товарного потоку.
Міжнародні подорожі, особливо подорожі на відпочинок, можуть бути першим сектором, який постраждає від економічної невизначеності, оскільки витрати на поїздки та проживання можна легко скоротити.
Крім того, різноманітні проміжні послуги, що підтримують торгівлю товарами, та інші послуги, такі як професійні послуги, послуги досліджень і розробок, а також послуги інформаційних технологій, ймовірно, зіткнуться зі зниженням попиту в нинішньому економічному кліматі.
👨🏻‍💻Найбільше зростання послуг у 2025 році очікується в Європі – експорт зросте на 5,0%, після чого збільшиться ще на 4,4% у 2026 році.
Експорт послуг азіатських країн зросте на 4,4% у 2025 році та на 5,1% у 2026 році.
Зростання експорту послуг Північної Америки сповільниться до 1,6% у 2025 році, але далі прискориться до 2,3% у 2026 році.

👇📑Повний текст Звіту – у доданому файлі.

🔻WTO погіршила прогноз світової торгівлі.

Про це йдеться в оновленому звіті «Перспективи та статистика світової торгівлі».
Ключові моменти з нього.

➡️Торгівля товарами.
У 2024 році обсяг світової торгівлі товарами зріс на 2,9%, а ВВП – на 2,8%. Минулий рік став першим з 2017 року (без урахування відновлення після пандемії COVID-19), коли торгівля товарами зростала швидше, ніж виробництво.
📉У 2025 році обсяг світової торгівлі товарами скоротиться на 0,2% – це майже на три відсоткові пункти нижче, ніж очікувалося за сценарію «низьких тарифів». При цьому така оцінка базується на ситуації станом на 14 квітня (в умовах призупинення тарифів для більшості з держав, проти яких їх було введено з боку США). У випадку погіршення ситуації торгівля може скоротитися на 1,5%.
❕Ризики для прогнозу торгівлі товарами зберігаються, зокрема через відновлення дії «взаємних тарифів» Сполученими Штатами, а також поширення невизначеності торгової політики, що може вплинути на торговельні відносини за межами США. Якщо взаємні тарифи будуть реалізовані, то в 2025 році вони зменшать зростання обсягів світової торгівлі товарами на 0,6 в.п., тоді як поширення невизначеності торговельної політики може дати скорочення ще на 0,8 в.п.

Вплив останніх тарифних заходів на торгівлю товарами відрізнятиметься в різних регіонах світу.👇🏼
Найбільше постраждає Північна Америка, де очікується падіння експорту на 12,6% і падіння імпорту на 9,6%, і це відмінусує 1,7 в.п. від зростання світової торгівлі товарами в 2025 році, перетворивши загальний показник на негативний.
В Азії спостерігатиметься помірне зростання як експорту, так і імпорту (по 1,6%), а також у Європі (зростання експорту на 1,0%, імпорту – на 1,9%). Внесок обох регіонів у зростання світової торгівлі залишатиметься позитивним за поточної політики, хоча меншим, ніж у базовому сценарії «низьких тарифів».
Загальний внесок у зростання світової торгівлі інших регіонів також залишатиметься позитивним, частково через їх важливість як виробників енергетичних продуктів, попит на які має тенденцію бути стабільним протягом глобального ділового циклу.
Порушення торгівлі між США та Китаєм призведе до значного перенаправлення торгівлі. Експорт китайських товарів зросте на 4-9% у всіх регіонах, окрім Північної Америки.
Відновлення тарифів США може мати серйозні наслідки для експортно-орієнтованих найменш розвинених країн (НРК), чия економіка особливо чутлива до зовнішніх економічних потрясінь через концентрацію торгівлі на невеликій кількості товарів, а також їх обмежені ресурси для боротьби з викликами. За поточної ситуації з призупиненням «взаємних» тарифів США НРК можуть отримати вигоду від перенаправлення торгівлі, оскільки структура їхнього експорту схожа на структуру Китаю, особливо в текстилі та електроніці.

#рейтингнайкращихплатників

Медичні лабораторії в Україні — не лише про здоров’я, а й про відповідальність

Сьогодні в Україні працюють десятки медичних лабораторій, які щодня допомагають мільйонам українців піклуватися про своє здоров’я.

Та варто знати ще дещо важливе: ці компанії ведуть свою діяльність відкрито, прозоро та відповідально.
Медичні лабораторії не лише надають якісні медичні послуги, а й сумлінно сплачують податки, тим самим забезпечуючи українську армію.

Сумлінні платники податків у 2024 році:

🏥Сінево
🏥Діла
🏥Ескулаб
🏥Ніколаб
🏥Біофарма Плаза


Довіра — це не лише про медицину. Це про ставлення до країни.

Дякую вам!

❗️1 квітня 2024 року оновився Перелік платників «Території високого рівня податкової довіри»❗️

«Територія високого рівня податкової довіри» – це один із кроків до формування податкової культури про цінність кожного добропорядного платника для держави та про важливість сплати податків у суспільстві.

Мовою цифр:

◽️Загалом до переліку включено 8 199 тис. платників податків, що менше на 55 платників ніж у попередньому переліку, з яких:

🔺4123 – юридичні особи на загальній системі оподаткування;
🔺2149 – юридичні особи-платники єдиного податку ІІІ групи;
🔺984 – юридичні особи-платники єдиного податку ІV групи;
🔺211 – резиденти «Дія Сіті»;
🔺732 – фізичні особи-підприємці.

Це представники великого, середнього та малого бізнесу, що мають найкращі показники рівня сплати та податкової дисципліни.

Цікавим є факт, що найбільшу кількість в оновленому Переліку додали платники фізичні особи-підприємці: ➕ 581 ФОП.

Для обслуговування платників з Переліку залучено 611 комплаєнс-менеджерів, які забезпечують супровід компаній.

Перелік оприлюднено 18 квітня, з яким можете ознайомитися за посиланням:
https://tpd.tax.gov.ua

Більшість платників, включених до першого Переліку, продовжують користуватися запропонованим механізмом, дотримуючись встановлених рівнів сплати податків, що дозволяє їм зберігати привілеї «Території високого рівня податкової довіри».

Однак, не всі змогли утримати необхідні показники, тож не потрапили до оновленого Переліку.

Рекомендую ще раз ознайомитися з вимогами «Території високого рівня довіри» та підкорегувати свої показники, щоб відновити резидентство і користуватись перевагами.

По угоді про економічне партнерство із США. Зазвичай не коментую те, що не бачив на власні очі і не читав. В цілому це добре, що маємо крок уперед у співпраці між нашими країнами. Україна як ніколи зараз потребує інвестицій у відбудову від наслідків війни, і якщо угода зможе їх забезпечити, це можна тільки вітати.
Але принагідно хотів би наголосити, що:
1. Меморандум, який було підписано вчора увечері, - це декларація про наміри, це не сама угода.
2. Якщо така угода потребуватиме ратифікації у парламенті, то Верховна рада затвердить її тільки у випадку якщо там не буде нарахованих Україні "заднім числом" боргів, умови будуть взаємовигідними і що не менш важливо - ми отримаємо всі відповіді щодо надання надійних гарантій безпеки нашій державі.
Нагадаю перемовникам, що це також є і позицією Президента.

Завжди дуже помірковано ставився до ЛГБТ- спільноти та відстоювання нею своїх прав, але відкривати свій фестиваль у Страсну пʼятницю і загалом проводити його на Великодні свята… серйозно? Невже було мало минулорічного хайпу - намагань провести подібний фест у дні пам'яті жертв Голодомору?
Невже ви не розумієте, що це шкодить передусім вам самим?

❗️Майже 25 мільярдів гривень за рік втрачає бюджет через нелегальний тютюн. Це не абстрактні цифри. Гравці чорного ринку крадуть гроші у кожного з вас, у наших військовослужбовців, у дітей та пенсіонерів.

За минулий рік ми змогли досягти відчутних результатів у боротьбі з тінню на тютюновому ринку. З початку 2025-го динаміка, на жаль, погіршилась.

Що це означає? Питання має бути на контролі постійно. Разом з правоохоронцями продовжимо виводити ринок з тіні та боротися проти тютюнової мафії.

Але ви теж можете допомогти. І ваша роль тут насправді величезна. Тому якщо вам стали відомі конкретні факти про нелегальне виготовлення чи розповсюдження тютюну – всі деталі пишіть за контактами у закріпленому на каналі повідомленні.

Багато хто з бізнесу запитує про строки ратифікації Рішення № 2/2024 Спільного комітету Регіональної конвенції про Пан-Євро-Мед від 12 грудня 2024р.
Законопроект № 0307 поданий у ВР 15 квітня.

Щойно обговорювали це питання з головою профільного комітету Олександром Мережко.

Домовились, що комітет винесе законопроект до зали на засідання в кінці квітня.

Тягнути не будемо.
Розуміємо важливість питання для бізнесу.

❗️Облікову ставку збережено на рівні 15,5 %❗️

Правління НБУ на своєму засіданні сьогодні вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%.
Решта робочих ставок НБУ також залишено без змін.

Як розцінювати таке рішення?

◽️Збереження облікової ставки на рівні 15,5% означає, що монетарна політика НБУ залишається відносно жорсткою. Це обумовлюється прискоренням інфляції, яка сягнула 14,6% у березні цього року. За таких умов, очікувати на зниження ставки сьогодні було точно не варто.

◽️Водночас, головним моментом є те, що попри інфляційні ризики, НБУ не став продовжувати цикл підвищення облікової ставки і просигналізував про готовність її знижувати через декілька місяців (у третьому кварталі), коли буде пройдено інфляційний сплеск. За оновленим прогнозом НБУ, облікова ставка сягне 14% на кінець 2025 року.

Таким чином, маємо очікування що у другій половині року кредитні умови, на які має вплив облікова ставка, почнуть потроху пом’якшуватись, і це непоганий сигнал для економіки. Бо як ми знаємо обернена сторона жорсткої монетарної політики – пригнічення кредитування, відновлення якого хоч і має місце, але відбувається з дуже низької бази і не відповідає потребам відбудови економіки.

Постійно про це наголошую, що економіка потребує більшого насичення кредитним ресурсом, особливо зараз на тлі сповільнення економічної динаміки.

Щодо інших підсумків засідання:

◽️НБУ очікувано погіршив свій макро-прогноз на 2025 рік, що відображає тенденції сповільнення економічного зростання та посилення інфляційного тиску.
◽️Зокрема регулятор знизив прогноз економічного зростання з 3,6% до 3,1%, прогнозі інфляції на кінець року підвищено з 8,4% до 8,7%.
◽️При цьому у Нацбанку відмітили як додаткові ризики для економічного зростання від де-глобалізації і тарифних війн у світі, загострення яких може призвести до охолодження попиту на український експорт, так і те, що такі суперечки можуть нести певні переваги – зменшення цін на енергоресурси, збільшення попиту на продукцію українського ОПК (щоправда експорт якого наразі заборонено), нести нові можливості використання нашого логістичного потенціалу.

Цього тижня ми провели засідання ТСК щодо проблеми дропів.

❗️Нагадаю — це злочинна діяльність з організації нелегальних безготівкових платежів через картки підставних громадян. Такими послугами широко користуються наркоторгівці, терористи, нелегальні торгівці, організатори нелегальних азартних ігор.

Ми взяли роботу з протидії злочинам під контроль. Тому дотиснемо точно.

Але я хочу звернутися до співгромадян, які за невеликі гроші погоджуються приймати на свої картки, і перераховувати з них невідомі їм платежі, або просто віддають картки чужим людям.

Наслідки цього для вас є вкрай серйозними.
Один — єдиний такий платіж — і ваш банківський рахунок буде заблоковано, а платіжна репутація зіпсована назавжди. У майбутньому ви можете втратити можливість відкривати нові рахунки, отримувати кредити і користуватися фінансовими послугами.

Але це не найгірше. «Продаючи» свою картку, ви фактично стаєте співучасником того злочину, який вчиняється з її використанням - незалежно від того чи це торгівля наркотиками, чи диверсія. Ви несете кримінальну відповідальність.
І на відміну від організатора злочину, якого встановити складно, вас знайти просто.

Подумайте про це, коли черговий раз злочинці будуть розповідати вам, що все безпечно!

🔥Компенсації автоцивілки для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю – бути.

285 голосів ЗА.

🤝Дякую народним депутатам, які підтримали у другому читанні допрацьований нашим комітетом законопроект №12295-д.

Нагадаю, що відповідним законопроектом передбачене внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо компенсації витрат певних категорій осіб.

👇У доопрацьованому комітетом законопроекті пропонується:

🔹 встановити з 1 січня 2025 року протягом дії воєнного стану та одного року після його закінчення права учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на компенсацію їхніх витрат на страхові премії на оплату страхових премій за внутрішніми договорами страхування з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

🔹 встановити на постійній основі зменшення на 50 % для страхувальника – особи з інвалідністю внаслідок війни розміру страхової премії за внутрішнім договором страхування щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до інших категорій, які мають право на знижку, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу та інше.

Це один з кроків для підтримки ветеранів.

Проте у нас є ще ціла низка питань, які теж стоять гостро. Чую про них від учасників бойових дій, бачу в коментарях тут на каналі та в TikTok. Опрацьовуємо всі звернення.

Будемо продовжувати роботу, щоб посилити соціальний захист учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

❗️Підхід до допомоги прифронтовим регіонам має бути комплексним. Це спеціальні державні програми і пільги, стимулювання створення робочих місць.

Зараз консультуємось з місцевими бізнесом і місцевою владою, щоб забезпечити ефективні заходи підтримки. Є конкретні практичні рішення, які дозволять підтримати бізнес, який працює у прифронтових регіонах в надскладних умовах. Частково законодавча база для розв'язання цих питань уже на розгляді Верховної Ради, решту ж потрібно допрацьовувати.

https://vm.tiktok.com/ZMBp64fde/

Ні, в комітеті нема жодного законопроекту про відкриття банківської таємниці податковій.
І ні, до кінця цього скликання жодних шансів прийняти це рішення нема.
Не вірте фейкам.

✔️🇪🇺Європейський Союз відкрив вже третій кластер для переговорів про вступ Албанії до Об’єднання.
🇺🇦Що це означає для України❓
Рішення про це було прийнято на Міжурядовій конференції, яка відбулася 14 квітня у Люксембурзі.
Услід за Кластером 1 «Основи», відкритим 15 жовтня минулого року, та Кластером 6 «Зовнішня політика» (17 грудня), відтепер офіційно стартують переговори за розділом 2 «Внутрішній ринок».
Загалом переговорний процес охоплює вже 16 з 33 розділів перемовної рамки ЄА – Албанія.

💁‍♂️Поясню, що це означає для нас.
Хоча європейські партнери завжди підкреслювали, що вступ держав до ЄС – справа суто індивідуальна, однак при цьому досить активно використовувався термін «хвилі розширення», що вже відбулися, а також різноманітні формати групування країн, які потенційно можуть стати членами ЄС, перебуваючи на різних формальних статусах – «західно-балканське розширення», «асоційоване тріо» (яке з часом перетворилось на дует України та Молдови).
Та і практика минулих десятиліть показує, що:
▪️вступ у складі групи з декількох країн відбувається дещо легше, ніж поодинці (хоча жодними привілеями не супроводжується, інколи лідерам євроінтеграційного процесу доводиться навіть очікувати тих, хто відстає);
▪️після чергової хвилі розширення процес неформально ставиться на певну паузу, щоб Об’єднання могло «переварити» роботу у новому збільшеному складі та дати відповідь на виклики, які при цьому виникають.

Зараз ми йдемо де-факто у «восьмій хвилі» розширення (попереднє, сьоме складалось з Хорватії), до якої потенційно відносяться 9 держав-кандидатів, включаючи Україну.
Кожна країна перебуває на різній стадії, в окремих через внутрішньо- чи зовнішньополітичні чинники процес де-факто загальмувався вже дуже давно, в інших – поставлений на паузу нещодавно.

Однак якщо оцінити стан справ там, де процес, як кажуть, «у динаміці», то ми маємо наступну картину.
Є виразний лідер – Чорногорія: 100% скринінгу завершено (33 з 33 розділів), 33 розділи (100,0%) – відкрито для переговорів, 6 розділів (18,2%) – переговори завершено.
Далі:
Сербія: 100% скринінгу завершено (34 з 34 розділів), 22 розділи (64,7%) – відкрито для переговорів, 2 розділи (5,9%) – переговори завершено;
Албанія: 100% скринінгу завершено (33 з 33 розділів), 16 розділів (48,5%) – відкрито для переговорів;
Північна Македонія: 100% скринінгу завершено (33 з 33 розділів), жодний розділ не відкрито;
Україна: 63,6% скринінгу завершено (21 з 33 розділів), жодний розділ не відкрито;
Молдова: 57,6% скринінгу завершено (19 з 33 розділів), жодний розділ не відкрито.
Звісно, усе це умовні цифри.

Приміром, два закриті Сербією переговорні розділи («Наука та дослідження» і «Освіта та культура») датовані 2016 та 2017 роками, при цьому перемовини тривали усього один день, і за останні 7 років до них не додалося жодного. Так само за день закрила ці ж розділи і Чорногорія у 2012 та 2013 роках, а от перемовини за розділом «Підприємництво та промислова політика» тривали майже 11 років і були завершені тільки у середині грудня 2024 року.

У нас, безперечно, буде своя «історія», і спектр питань у різних сферах буде помітно ширшим, враховуючи розмір та багатопрофільність української економіки (кейси початку нинішнього століття, коли відносно країни-кандидата деякі розділи взагалі не відкривались через відсутність предмету для домовленостей – точно не про нас). Та і європейські регуляції постійно розширюються, стають детальнішими, тож «гармонізації», «адаптації» та «імплементації» європейського законодавства і практик буде більше, ніж у тих, хто вступав у ЄС раніше.
Однак факт залишається фактом – нам потрібно прискорюватись і додавати динаміки, щоб поступово скорочувати відставання від тих, хто у нашій «хвилі» зараз на крок чи на десяток кроків попереду, щоб не пересісти з восьмої у дев’яту потенційну хвилю розширення…

Мав честь подякувати представникам "Тайстра Груп" за сумлінну сплату податків.

На жаль, підприємці, що мають непогану репутацію, скаржаться на системні фактичні перевірки ДПС, що паралізують білі торгівельні мережі і «знаходять» порушення у вигляді «надірваних» марок підакцизних товарів, збираючи штрафи.
🤦Водночас, вочевидь сірих «не бачать» взагалі. Ці скарги отримую останнім часом не від однієї мережі.
Неодноразово наголошував, що завданням реформи фіскалізації не є збирання штрафів та рапортування про кількість перевірених точок.
Завдання ДПС у виконанні реформі полягає у повному забезпеченні видачі чеків РРО тими, хто їх не видає.
І ви, податківці, і я, і споживачі знають, що великий рітейл працює в білу і чеки бʼє.

А як дробляться на ФОП-ів і бавляться з РРО регіональні мережі та дрібні торгівці — ви чомусь не бачите. Тому, коли ви отримуєте завдання про відпрацювання дотримання закону в торгівлі, ми очікуємо від вас результату у вигляді зменшення відсотку тіньових мереж.
А не примітивного збору штрафів там, де зробити це просто легше.

Дика дискусія про необхідність продовження воєнного стану, ініційована «найпатріотичнішою» фракцією ВР завершена.
Рішення прийнято.
Я думаю, всі розумні люди розуміють, що шлях до миру неможливо прискорити не продовженням військового стану.
А от зірвати можна.
Що вороги і намагаються зробити.

У рамках EFF у нас є технічна можливість переносу невиконаного шляхом консультацій на рівні експертів та/або б пере-формулювання завдання (як власне нам це вдалось під час останнього перегляду щодо «правок Лозового» та перевірки професійної придатності і ділової репутації для НКЦПФР), що зменшує ризик втрати фінансування (але це все одно небажаний сценарій).

У рамках Ukraine Facility такої опції не передбачено. Після завершення чергового кварталу наступного місяця формується і подається Звіт, який оцінюватиме Європейська Комісія. За результатами аналізу вона має підготуватирекомендацію Раді ЄС – яку «оцінку» виставити (за IVквартал 2024 року – ми отримали «задовільно»), і чи виділяти черговий транш, чи не робити цього.

💁‍♂️Одна справа – коли ми виконали 8,5 завдань з дев’яти та дотягували останнє до належного рівня вже після завершення кварталу.
Інша справа – коли не закритий кожен другий індикатор. Звісно, можна трохи виграти часу, відкладаючи подання Звітуза І квартал, але не факт, що це дозволить виконати усі зобов’язання.

Окрім цього, треба пам’ятати, що Ukraine Facility – це набір з 15 комплексних секторальних реформ, оцінюваних понад 150 індикаторами, які ми повинні реалізувати для набуття членства в ЄС.
Коли ми просимо партнерів (які постійно наголошують, що вступ до ЄС – це «процес, який базується на заслугах») піти на революційний крок та відкрити у цьому році паралельно усі шість перемовних кластерів, але у той же час демонструємо млявий і такий, що уповільнюється, прогрес в реалізації Угоди про Асоціацію, порушуємо строки виконання кожного другого квартального завдання в рамках інструменту Ukraine Facility – то це виглядає не дуже логічно та послідовно…

2025 рік – найбільш напружений для реалізації Ukraine Facility і рекордний за кількістю завдань. Якщо минулого року їх було 36, наступного – буде 38, а 2027 року – 21, то у нинішньому – треба закривати 56 індикаторів (зокрема 17 – у IV кварталі), і за 10 з них – ми ще навіть не розпочинали роботу.

А ще варто пам’ятати, що на початку 2026 року європейська сторона може ініціювати «перегляд програми» (таку можливість після завершення першої половини чотирирічної Ukraine Facility передбачили під час її ухвалення).

Якщо на той час ми підійдемо до потенційного перегляду з «боргами» – нас може очікувати складний діалог.

Оприлюднено результати виконання Плану для Ukraine Facility на І квартал 2025 року.

Слідом за проблемами зі своєчасною реалізацією завдань, визначених Меморандумом за програмою співробітництва з МВФ (я про це писав раніше, у нас з’явилися не зараховані структурні маяки, однак черговий транш усе ж було виділено), аналогічні виникли і з інструментом Ukraine Facility.

💁‍♂️Нагадаю, що за ним у разі успішного протягом чотирьох кварталів закриття 56 індикаторів Україна повинна отримати 12,5 млрд. євро, вже врахованих у бюджеті-2025.

Перші «дзвіночки» ми почали отримувати ще з вересня минулого року, коли останні планові завдання на ІІІ та IV квартал 2024 року із передбачених 9 і 13 індикаторів відповідно закривались буквально в останні дні перед дедлайном, але з формальної точки зору – вчасно.

Коли кількість завдань збільшилась до рекордного на даний момент за час дії Ukraine Facility обсягу, маємо неприємний результат – за підсумками І кварталу, станом на 4 квітня з 16 індикаторів закрито лише 8, тобто рівно половина.
Виконано обидва завдання з блоків «Зелений перехід та охорона довкілля» і «Людський капітал», 2 з 3 – з блоку «Цифрова трансформація», 1 з 2 – з блоків «Агропродовольчий сектор» і «Децентралізація та регіональна політика». Повністю закрили свої зобов’язання на січень-березень у рамках програми Міндовкілля, Мінцифри, Мінкультуристратком та МОН, закрили по 1 завданню з двох – Мінюст та Мінагропрод.

❕На жаль, не закрито обидва передбачені на І квартал завдання з блоку «Боротьба з корупцією та відмивання грошей», єдині встановлені на січень-березень індикатори з блоків «Реформа державного управління», «Управління державними активами» та «Управління критично важливими матеріалами».
Не вклались в установлені терміни і не закрили свої індикатори – ВАКС, Адміністрація держспецзв’язку, Держгеонадра, Мінінфраструктури, НАДС і Мінекономіки.
Чому загалом це неприємна ситуація?
Програма EFF з МВФ та Ukraine Facility з ЄС – рамка, на яку зав’язано надходження до України значно більших обсягів фінансових ресурсів, ніж передбачені самими цими програмами. За рахунок міжнародної допомоги ми фінансуємо практично усі немілітарні (а за деякими інструментами – ще і мілітарні) видатки.
Формування змісту завдань (структурних маяків та індикаторів) і встановлення строків їх реалізації у рамках EFFта Ukraine Facility – це наша власна ініціатива та відповідальність.

Але між цими програмами є певна відмінність.

🛂Щодо показників ефективності (KPI) для митниці.

Надходження від коригування митної вартості є додатковими надходженнями бюджету від виконання митницею своїх контрольних функцій.

Однак, схоже, що контроль за правильністю заявленої декларантами митною вартістю товарів в деяких митницях здійснюється лише номінально, бо більшість рішень про коригування митної вартості, прийнятих цими митницями скасовуються судами.

За результатами статистичного аналізу розгляду судами справ про скасування таких рішень за 2021 – 2024 рр. встановив, що в деяких митницях більше 70 відсотків рішень, прийнятих ними за цей період, скасовано судами.

Зважаючи, що судові справи про оскарження рішень про коригування митної вартості, прийнятих у 2024 році, ще перебувають на розгляді, хочу навести деякі приклади за 2023 рік.👇🏼

Так, з 1706 рішень прийнятих Одеською митницею у 2023 році, станом на 31.03.2025 скасовано 1209 (71% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 86% - від оскаржених).

З 1028 рішень, прийнятих Дніпровською митницею за аналогічний період, станом на 31.03.2025 скасовано 744 (72% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 88% - від оскаржених).

З 3021 рішення, прийнятих Львівською митницею, станом на 31.03.2025 скасовано 1814 (60% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 85% - від оскаржених).

У зв’язку з цим, хотів би звернутися до керівництва зазначених митниць.

Шановні державні службовці! Якщо Ви не можете забезпечити відстоювання у судах позиції по рішенням, які прийняли Ваші підлеглі, то не потрібно їх і приймати. Бо неналежне забезпечення інтересів держави в судах і безпідставне витрачання державних коштів на сплату судового збору таке саме порушення службової дисципліни як і винесення протиправних рішень.

Одночасно хотів би звернутися до колег, які переживають, що запровадження КРІ для митниці в частині надходжень митних платежів призведе до тиску на бізнес.
Чи впевнені Ви, що суспільство не повинно знати про такі результати роботи, а держава ніяким чином не має втручатись щоб це змінити?
Саме для зміни таких показників і був розроблений законопроект для встановлення КРІ для митниці.
Маю надію, що Ви приймете розумне та вірне рішення щодо підтримки запропонованих змін.

Воєнний стан треба голосувати, якщо проти країни ведеться війна і немає потреби голосувати, якщо панує мир.

Будь-які рішення, що йдуть у розріз з об'єктивною реальністю і породжують хаос — на користь ворога і проти своєї країни.

Незалежно від того хто їх просуває - зрадники або пустопорожні хайпожери - вони неприйнятні.

Тому - Так, більш за все я прагну миру і Так, завтра проголосую за продовження воєнного стану.

На засіданні ТСК вчергове поставив питання про широко закриті очі правоохоронців та банківської системи на проблему дропів в діяльності кол-центрів.

Як на мене, розв’язати проблему можна достатньо просто. Все відбувається в безготівці, тому потрібно простежити цифрові сліди та припинити протиправні платежі. Так можна врешті вийти на організаторів схем.

Якщо, звичайно, є відповідне бажання.

Окремо допрацюємо цей напрям з НБУ і Нацполом.

Більше дивіться тут