"Г. Сковорода писав, що є дві породи людей: одні роджені вести, другі – за ними йти. «Хто колісцятком, а хто ключиком в годиннику має бути», – писав він – залежить від природи людини, від її вдачі, від «сродності», нахилу. «Черепасі сродне плазувати, орлові – літати, не навпаки»!"

"Ці три прикмети, шляхетність, мудрість, відвага, – три основні прикмети володарської кляси. Є про них і в Евангелії згадка, що коли провідники народу тратять мудрість, благородство і відвагу, – близькі вони до упадку. З проводом же ж, який ті три прикмети посідає, ніякий ворог нічого не зробить: шляхетного не підкупиш, мудрого – не обдуриш, мужнього – не залякаєш!..."

"На Україні процес занепаду вершків суспільства почався від розкладу козацької старшини, нашої правлячої аристократії, – розкладу, що осягнув свого зеніту в часи Шевченка. А нова народницька інтелігенція – що від половини XIX в. зголосила права на провід народом, не хотіла на жаль нав’язати обірвану нитку старокиївської й козацької традиції…"

"Що ж спільного знайдуть між собою ті різні породи людей, коли те, що одні звуть боротьбою з злом, другі називають «некультурністю» і «киринею»? Коли те, що одні звуть трусістю – звуть другі «гуманністю»; що одні картають як потурання каналії, другі хвалять як «толеранцію»; що одні підносять як героїзм, другі – знов плямують як «розбишацтво»? Коли те, що в перших є вірність ідеї і бажання боротись за неї до загину, є в других – «ексклюзивністю» і «фанатизмом»? Що в одних зветься безпринципністю й безхарактерністю, то в других є – «об’єктивністю», а прив’язання до правди своєї – «доктринерством»?"

Дмитро Донцов, "За який провід?", 1948 р.

Коли чекати, що комсомольці типу Квіта та йому подібних відмінять Донцова?

Для нас, і для усіх представників покоління Ukraina Militans, Григорій Сковорода, Дмитро Донцов та кн. Костянтин Острозький мають більший авторитет, ніж "комітети з етики" НаУКМА та їх прихильники.

Посеред усіх інших коментарів стосовно подій 19-го квітня, випадково натрапив на цей.

Правий був Серьога Деймос, коли постійно повторював мені, що терпіти Мітрушу не може.

А ми Ігорю навіть платили свого часу за публікації на сайті "Пломеню". Тепер для Ігоря правиця занадто токсична. Отакий от він, комсомол.

Ні, український студенте, ти не маєш слухати лекції про воїнський героїзм.

Ти маєш слухати лекції про фемінізм.

Дякую за відгук!

Особисте від РХ

Давно обіцяв Євгенові Вряднику написати відгук про його книгу "Автаркія", і ось настав час, коли не зробити це буде непристойно.

Це література від військовика, що повинна з'являтися в наш буремний час. Текст від людини, яка свідомо присвятила своє життя ризикованим справам, згуртувала навколо свого стилю цілу спільноту. Людина, яка опікувалася найцікавішим інтелектуальним осередком України 2010-х років.

Книга про те, як спокійно жити в умовах сталевого буревію, рахувати дихання й не шукати моральних авторитетів. Книга про те, як грати з життям і смертю, як не сприймати обставини надто емоційно.

Наші покоління звикли до життя, де можна принаймні сподіватися на інституції, справедливість, історію. Але життя раптом поставило наш мангал із шашликами на березі безодні. Хто досмажить те м'ясо - бенкетуватиме останнім.

Я щиро радий, що ця книга з'явилась, і трохи заздрю видавництву "Наш Формат". Знаю, що зараз вийшов другий тираж, і раджу всім набути примірник.

19 квітня в Культурно-Мистецькому Центрі НаУКМА мала пройти лекція «Героїчна порода: від Старої України до Третіх Визвольних Змагань», але двері КМЦ виявилися закритими для нас. Владислава Осьмак, що вийшла зсередини та надала коментар з приводу позиції керівництва університету, відверто єхидствувала та перебивала організаторів та учасників лекції, котрі намагалися отримати пояснення від неї.

Тим не менш, захід було проведено під стінами Могилянки; окрема подяка за надання стільців - працівникам ресторану, що знаходиться у парку.

За тиждень до цього, студентська спілка націоналістів «Український Студент» подала звернення щодо проведення лекції в стінах Академії. Спочатку їм погодили проведення лекції, але, раптово посеред тижня надійшла інформація щодо звернення «Антидискримінаційного комітету» НаУКМА до адміністрації університету, з проханням заборонити проведення цього заходу. Приводом до звернення нібито послугував донос анонімного представника університету - чи то студента, чи то когось із керівництва.

Після появи висновку цього антидискримінаційного комітету, відбулася наша переписка з Сергієм Квітом.

Окрім того, що відомий зрадник націоналістичного руху (поговорюють, що в далекому минулому аж цілий сотник Тризубу ім. Степана Бандери!) Сергій Квіт повторив маячню з висновку комітету з етики, він також засвідчив себе як затятий комсомолець на службі усім відомих фондів спонсорування світової пролетарської лібертарної революції та прихильником ліволіберальної, людожерської частини євробюрократії.

І це той Квіт, що казав у інтерв'ю 2021 року «Донцов хотів, щоб українці були переможцями» - цікаво, а чи дав би він самому Донцову слово в стінах університету, якби склався такий анахроністичний фантастичний сценарій? Адже Донцов був завжди зовсім незручним, та взагалі ненависним для таких провансальців, як нинішнє керівництво Могилянки.

Також в переписці Сергій Квіт зазначає, що «університет є вільною трибуною для вислову для людей різних поглядів, які готові слухати і чути один одного». Його дії демонструють зворотнє: комсомольці присвоїли собі Академію та не хочуть, аби в її древніх стінах був простір свободи.

Вважаємо, що з цієї події має розпочатися очищення Києво-Могилянської Академії від прихильників «ліберального тоталітаризму». Закликаємо студентів-націоналістів єднатися, аби зробити Могилянку справді вільним простором для висловлення думок.

Вороги націоналістів в Україні в тилу доволі успішно діють: всі вже бачили, як 19-го квітня менти по-звірячому крутили молодь, що вийшла на протест проти проведення ЛГБТ кінофестивалю; запакували навіть деяких військових, що проходили повз, причому менти кричали "да ви воєнниє заєбали уже!".

В той же день, відомий зрадник національного руху, Сергій Квіт, заборонив проводити в Могилянці лекцію, в якій йшла мова про козацтво, ОУН та новітніх націоналістів, і їх роль у боротьбі за Україну.

Дуже любив Великдень у підлітковому віці, коли ми з родичами їздили рано вранці до церкви. Там відбувалося все те дійство з освячуванням пасок; мабуть збір такої кількості народу заради однієї мети вперше давав відчути, що таке "екклезія", ще і у містичний, торжественій атмосфері свята.

Пам'ятаю багато тих сірих таємничих ранків, коли відчуваєш, ніби стається щось важливе, але не знаєш, що саме. Тепло те все згадувати, коли сьогодні дивишся на розквітлі дерева в саду.

Перепони з боку керівництва НаУКМА не завадили лекції відбутись.

Всі деталі згодом.

Керівництво НаУКМА виступає проти проведення лекції у стінах Академії та зачинило Культурно-мистецький центр. Окремо, з позицією керівництва університету перед слухачами лекції виступила представниця керівництва НаУКМА, Владислава Осьмак.

Лекція проходитиме на тому ж місці, яке зазначене в анонсі.

Коротше, атракціон мітингувальної жертовності якраз під великодні свята, демо-версія реконструкції мітингів Залізної Гвардії.

Доречно згадати, що можемо як завгодно сперечатися про монархізм та чинний націоналізм в інтернеті чи деінде, але в ці дні молодші авангардисти та гетьманці – разом.

Нагадуємо про лекцію, яка пройде сьогодні на Подолі у НАУКМА, о 18:00.

Адреса: Київ, Іллінська, 9, Культурно-мистецький центр НаУКМА

Оце все – творчість, позбавлена змісту та цінності.

Наразі все ніби по Донцову: існують дві літератури нашої доби. Одна – міщансько-інтелігентська, безсенсовна, марування паперу.

Друга – героїчна, воїнська, література та поезія Ukraina Militans.

Вони сильно відрізняються. Українська інтелігенція всіх цих років завжди чомусь пам'ятала про "розстріляне відродження" та якихось радянських українських письменників, забуваючи про "вістниківську квадригу" поетів, ставлячи на друге місце прозу Самчука, Єндика, Юрія Клена та інших.

Так само і зараз, героїчну літературу нашої доби творять вихідці з націоналістичних вуличних організацій, військові, українська правиця.

Вчора захід відкрився, людей, хто приходив проти – запакувала поліція, за словами очевидців.

Сьогодні о 13:30 консервативні молодіжні організації анонсують акцію спротиву, дубль 2.

Цікаво, як ця маячня виглядатиме через 100 років у статтях про цей історичний період.

За гроші платників податків у час війни за виживання.

https://t.me/suspilne_culture/13071

Було багато анонсів протидії на якісь інші дні. Думаю, це все любов до щорічних плакатних ритуалів.

Представники цього ЛГБТ-руху вже не перший рік свідомо займаються наругою над днем вшанування пам'яті загиблих під час Голодомору, над Великоднем та іншими важливими для українців датами. Але грантовий "квір-капіталізм" в усьому світі зазнає краху, погода змінилася.

Впевнений, що в Україні цей рух, для розколу суспільства, фінансують з-за кордону російські джерела.

Українська нація, що воює, має єдину ідею, що може дати їй вижити – чинний націоналізм.

Якби усі великі уми та палкі душі, що представляли колись українцям цю ідею, були живі зараз – вони б обурились самій можливості того, що під час війні ліві космополіти, безродні грантожери, пропагандисти антинаталізму, противники українського націоналізму можуть проводити такий захід.

Люди, шо влаштовують цей кінофестиваль, тішились смертям українських націоналістів на фронті.

День відкриття заходу – сьогодні, саме відкриття о 18:30. Київ, Поділ, кінотеатр Жовтень.

Повторюю:

Не дайте цьому відбутися.

А деякі анонсують контрзаходи і на 18 квітня, на початок.

Праві сили анонсують контрзаходи на 19 квітня, 13:30.

Роковини загибелі Олександра «Дума» Дремлюги

«Дум» був молодим, але досвідченим бійцем десантно-штурмової сотні Авангарду. Мав багато років вислуги в армії. До повномасштабного вторгнення ворога був прихильником Авангарду, дотримувався правих поглядів.

Він загинув 17 квітня 2024 року, коли проводив операцію з виводу нових людей на позиції та зачистки лісу під Часовим Яром. Поблизу нього вибухнув ворожий FPV-дрон. Під час вибуху Олександр дістав поранення в легеню. На жаль, вояк помер під час евакуації.

В СТРОЮ!

Цікаво, що відкриття заходу свідомо заплановано на страсну п'ятницю, а проведення заходу – на великодні свята.

Чи стерплять це ті, хто активно борить московську церкву? Адже організатори заходу прямо глумляться над християнським традиціоналізмом української церкви.

Всі ми вже втомилися протягом цих років бачити, як ліві політичні організації тішаться з того, що націоналісти вмирають на війні (згадаймо, як ці мразі тішилися смерті Жори, лідера Фрайкору); ліві політичні організації користуються тим, що націоналісти повністю поглинуті військовою справою та не можуть достатньо звертати увагу на те, що відбувається в тилу.

Але цьогоріч треба точно закрити лівим можливість проводити ЛГБТ-кінофестиваль – під час якого, зокрема, планують показувати кіно з ЛГБТ-пропагандою для дітей.

Якщо супроти цього огидного заходу, вийде кожен, в кого є друг, близька людина, рідний на фронті, хто відчув всю гіркоту втрат тих, хто віддав життя та здоров'я за українську націю – цей захід не відбудеться.

Відкриття цього заходу його організатори, згідно анонсу, планують завтра, 18.04.2025, о 18:30.

Не дайте цьому відбутися.

Після двох світових війн певна частина фінансово-політичних еліт Західного Світу усталилась у думці, що не можна в подальшому допустити існування міцних та однорідних національних спільнот – надто самостійницьки налаштованих, надто кровно споріднених та ризикованих до очолення їх сильними харизматиками. Деяким націям прямо нав'язали відчуття провини, деяким великі економічні сили намагалися змінити навіть дієту; повсюд ослаблювали та нищили усі політичні сили, які виступали з позицій "ні США, ні совєти" (у 20 ст. – і з аналогічними, але актуальними, у 21 ст.) – від дивом народжених всупереч обставинам партій, до гуртків молодих ентузіастів. В програмних документах міжнародних організацій, державних установ, благодійних фондів, були прямо вказані різні напрямки до "одомашнення" та послаблення європейської людини на різних континентах. Це все – історичний факт, із доказами, збереженими вказівками до роботи медіа та прикладами цензурування різних явищ.

Але при тому під час страшної війни вилазять якісь дивні люди в українських соцмережах, які намагаються висміяти слово "повісточка" та твердження про її існування.

Мова йде про це відео: воно викликало в типової української ліберахи велику лють. Хоча, здавалося б: це ж випустив всього на всього помірний "останній капіталіст".

Відкриваю збір на пікап для для підрозділу. Він вже в роботі, взяли його "авансом".

Будемо вдячні за участь кожному. За найбільші донати подаруємо другий випуск Вістника та деякі інші речі.

https://send.monobank.ua/jar/2NznSvSeqV

В Ізюмі зараз дуже гарно!

Більш того: очевидне зближення ЄС з Турцією, а також очевидна користь, яку принесли дії Туреччини для допомоги у знищенні проросійського режиму Асаду та перемоги неотрадиціоналістської Нової Сирії аль-Джолані - який, до речі, досі продовжує зачистку регіону від проросійських сил.

І, власне, керманич Турції Ердоган на днях заявив, що "Ізраїль - це терористична держава".

Треба зазначити, що для Європейського союзу наявність стабільних режимів в мусульманських країнах та відсутність війни там, при умовах консервативного повороту в самому Європейському Союзі - це, насамперед, рішення проблеми хвиль міграції з країн Близького Сходу.

Зближення Європейського Союзу з Китаєм вирішить певні дипломатичні колізії, які виникають, коли українці за інерцією роблять реверанси в сторону Ізраїлю. Ізраїль Європи - це нова Сирія Джолані, а ООН та міжнародні інститути євробюрократів критикують керівництво Ізраїлю та підтримують гуманітарні місії в Палестину. Позиція китайського керівництва держави стосовно цього теж відома.

Врешті, як відомо, Європейський Союз - хіба не єдина міжнародна організація, в яку може в найближчому майбутньому вступити Україна.

Тож, якщо майбутнє буде складатися саме так, на вулицях, можливо, більше не буде прапорів на підтримку держави, котра ось, наприклад, поставляє в Росію металообробні інструменти.

🇺🇦🇪🇺🇨🇳

🇮🇱🇷🇺 У 2024 році з Ізраїлю в Росію було поставлено металообробних інструментів на суму понад 10 мільйонів доларів – ними активно користувалися компанії російського ОПК

Більше читайте у новині👆

#Росія #Ізраїль

Підписатись на Мілітарний

Коли ми вивчаємо історію українського правого руху, ми звертаємо увагу на те, що творила цю історію особлива порода людей. Пасіонарна молодь та вишколена війною національна еліта за своїми рисами напряму наслідували воїнську верству Старої України.

Які ці риси? Як виховується та оформлюється порода? На які верстви було поділене населення Старої України?

Про це ми поговоримо на лекції "Героїчна порода: від Старої України до Третіх Визвольних Змагань".

Дата та час: 19 квітня, 18:00.

Місце: культурно-мистецький центр НаУКМА.

Реєстрація за посиланням.

«Без залучення трудових мігрантів Україна стане бідною країною з літнім населенням», — експерт з працевлаштування Воскобойник.

Вже порядком набридли подібні геніальні заяви від різних "експертів", але по можливості треба звертати увагу на кожну з них, та запам'ятовувати імена тих, хто подібне виголошує. Чомусь ніхто з цих перевертнів не дивиться в бік двох мільйонів безробітних українців в Україні, які можуть зробити свій внесок в економіку, але бояться вийти з дому. Чомусь вони ігнорують мільйон військовослужбовців, значна частина з яких після війни буде демобілізована, та десять мільйонів українців за кордоном.

На їхню думку, українці Україну зроблять бідною, зі старим населенням, а запобігти цьому зможуть лише асвабадітєлі з братскіх Таджикистану або Бангладешу. Але на практиці, до цього Україну бідною робили чомусь здебільшого представники одного пустельного етносу на тих посадах, де їх не мало б бути, їхні московські друзі там же, та інші, хто займався посібництвом їм. Старим населення України робить війна — батьки своїх дітей до 18 років відправляють подалі від повітряних тривог та мобілізацій 18-25 річних.

Незрозуміло і чим займається Міністерство закордонних справ, яке за чотириста тисяч гривень представляє негра-асистента, та Міністерство національної єдності, на роботу якого виділяється 150 мільйонів гривень, а голова якого нещодавно очолив список найбагатших урядовців України, та спроможний лише коментувати поточну ситуацію з українцями за кордоном, не представляючи ніяких реальних ініціатив щодо їх повернення.

Треба розуміти, що це триватиме доти, доки триватиме війна, доки українці не переоберуть нову владу, та доки українці не перестануть розділяти один одного. Хто зацікавлений в посіянні розбрату між українцями, та виселенні українців з їхніх етнічних земель — всі мають знати. На кожного українця, який "не такий, тому не має права на громадянство", знайдуться десять узбеків у випадку окупації Московією, або десять сирійців у випадку окупації ЄС, які точно будуть "такими".

☠️ @vallholl

Минулого тижня у Києві пройшов вечір пам’яті Сергія «Деймоса» Заїковського.

Захід поєднав доповідь про його життєвий шлях, дискусію про місце інтелектуала в національній боротьбі та спогади тих, хто знав його особисто.

У таких подіях народжується жива традиція — пам’ять не як жест жалоби, а як зобов’язання. Вона формує спадкоємність, окреслює горизонт нашої відповідальності, нагадує, що постаті не вичерпуються власною біографією — їхній сенс розкривається у продовженні через наступників.

Закликаємо всіх боротися з тією ж наснагою, з якою боровся «Деймос» — щоб його постать була тим пілляром, що визначає напрям майбутнього: у своїй красі, силі та самоцінності. Саме такими маємо бути ми.

Нагадую, що завтра вечір пам'яті Деймоса. Прошу прийти всіх.

Роковини загибелі Олександра «Грома» Свердлова.

Гром загинув 4 квітня 2024 року, під час відбиття ворожого штурму на Донеччині. В його останньому бою група, якою командував Гром, знищила понад 8 окупантів.

Гром був мужнім воїном, талановитим командиром та завжди відданим своїй справі.

В СТРОЮ!

Впродовж війни Авангард втратив багатьох представників своєї організаційної старшини. За "міжвоєнного" життя більшість цих людей беззавітно віддалася справі національної боротьби, не маючи зазвичай суспільного визнання їх справ та діючи всупереч усім обставинам.

Війна показала, хто є хто - та, на жаль, представники цієї породи є великою рідкістю для України, та їх втрата щораз стає великим горем для української справи. За такими людьми лишається лише слава, і ми маємо встановити її на найвищий щабель - щоб вона овіяла нові покоління героїв, виховуючи їх за наявними прикладами видатних войовників.

Незамінною втратою для нас стала і смерть Деймоса - ідеологічного референта Авангарду, історика-індоєвропеїста, перекладача, письменника.

Запрошуємо на вечір пам'яті Сергія "Деймоса" Заїковського.

У рамках вечора пам'яті відбудеться доповідь про життєвий шлях Деймоса, проведемо дискусію щодо ролі інтелектуала в українській національній боротьбі та поділимося спогадами друзів та родичів про Сергія.

Час: 06.04.2025, 18:00
Місце: Київ, Музей НаУКМА, вул. Григорія Сковороди, 2

Для зручності просимо зареєструватися на Вечір пам'яті за посиланням.

Я не виключаю, що це вплив років нетфліксу і тому подібного; плюс, старше покоління навчилося БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОСТІ в радянському союзі, тож це мабуть чи не єдина тема, де вирішена проблема порозуміння поколінь.

Не хочеш замістити населення України чужинцями? Ти ворог народу, ти москаль 🐕

🔥 Юліус Евола «Роздуми посеред вершин» — передзамовлення

Філософ-традиціоналіст Юліус Евола у двадцятих і тридцятих роках XX століття займався найризикованішим альпінізмом, здійснюючи підйоми найвищого, шостого, рівня складності, здіймаючись на зледенілі вертикальні схили гір. Про такий свій досвід він писав не тільки вміло перетворюючи власний досвід у світлі мітологізму, символізму й високої духовності, але й поєднуючи його з повсякденним життям, з тими змінами, що відбувались у суспільстві, і з новітнім трактуванням політики.

Ціна — 430 (530) грн.

Очікується з друку наприкінці травня 2025.

Зробити передзамовлення ➡️
https://plomin.club/product/julius-evola-meditazioni-delle-vette-2/

Плюс, як завжди, тут в коментарях з'являються традиційні тейки про татар як корінних жителів України, як приклад того що мільйони мусульман (зокрема) для України в гіпотетичному майбутньому – це норма.

При тому, ніхто з таких коментаторів не згадує про бесарабських болгар, албанську діаспору України, чи меотійських та понтійських греків. От в мене один побратим є – меотійський грек. Ви колись чули про те що Україна має створити меотійську автономію і що це приклад БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОСТІ України? Ні, оскільки меотійські греки чудово інтегровані в українську націю та грунтовно не відрізняються від українців. Як і бесарабські болгари.

Цікаво, чи бачили такі люди хоча б це відео.

Виявляється, у твіттері є ботоферми, які реагують на пости про мігрантів, і потім десятки дописувачів пишуть про те, що мігранти круто 😎👍🇺🇦✨

Зокрема, під цей пост набігла орава.

Є 3 головні речі, які вимушують сумувати:

1) Багато таких людей загинуло.
2) Ця порода важко відтворюється.
3) Більшість не лишили по собі потомство.

Я щоденно відчуваю гіркий, їдкий відчай через відсутність поруч багатьох моїх друзів цієї породи, з ким я зростав, з ким робив справи, з ким ділив ризики, пригоди, злети та падіння, радощі й труднощі, душевну пустку безсенсовності та ентузіазм боротьби. І я не знаю, що з цим робити, як, мабуть, і всі ми.

Треба виховувати нових, війна продовжується, можливості є - але біль не стихне ніколи.

Давайте вже дозбираємо на Навару і зосередимось потім на Терміті.

Стосовно необхідності ввезення різних кількостей (від сотень тисяч до мільйонів) мігрантів висловилися свого часу:

- Олег Пензін
- Петро Охотін
- Олексій Арестович
- Андрій Длігач
- Іван Троценко
- Юрій Романенко
- Віталій Кулик (цей та вищий обговорювали формулу 30+30 - це про мільйонні кількості мігрантів)
- Дмитро Гурін
- Олексій Позняк
- Валерій Пекар

Українські експерти та медійні персони, які переконують всіх, що треба завезти в Україну багато мігрантів для відновлення країни, хочуть, щоб Україна виглядала так.

Так сьогодні виглядає Московщина. Виходить, що прихильники ввезення сюди мігрантів та заміщення ними етнічних українців – це поплічники росіян, вороги української нації, адже вони хочуть перетворити Україну на Росію.

Що мають робити українці з агентами Москви?

Також нагадаю, що українська права "інтелігенція" може бути тільки дієвою - до цього завжди примушував як стиль, так і умови існування. На моїй пам'яті, покійний Деймос перекладав тексти на охороні полів, які намагалися рейдернути якісь гопніки; якось про видавництво Пломінь писав огидні памфлети хлопчина, котрому не подобалася тематика лекцій - то йому замість дебатів просто настріляли лящів (бити такого замориша було зайвим), опісля покійний Олекса бонусом дав йому навздогін такого панського ляща, що в того шапка злетіла; Андрієвський фактично з бліндажів надсилав чернетки перекладів "Вогню і Крові"; ми з друзями читали Жана Мабіра "Померти в Берліні" в проміжках між бойовими під Києвом; де Залізняк взяв гроші на "Легіонерський Канон" - я не питав, але передавав він їх, хитро оскалюючись, одягнутий в якийсь бандитський кожан родом з відповідних фільмів; Микола Крук бив дурні голови в Харкові ще в прадавні часи, вже будучи професійним істориком.

Лібро е мошетто, як то кажуть.

А ось і те фото. Пов'язки там не було, як виявилося.

Як не дивно, по традиції, як це відбувається щорічно і з Анунціо, Дрійо та іншими культовими для "єврофашизму" фігурами, на каналах росіян сьогодні масовий постинг про Юнгера.

Мультикульті євразійський новіопський subhuman свого часу переслухав забагато Finis Mundi, але ніколи не був спроможним створити типаж "бойового інтелектуала", кріптофа-денді та усі інші типажі, які свого часу народилися серед української провінційної молоді та втілилися в період "інтербеллуму" 2014-2022 в націоналістичних зграях веселих відморозків та інтелігентів.

Пам'ятаю, як один типу-заумний російський паблік "Под Корєнь" у вконтактє в 2014 році знайшов мою фотографію з пістолетом, книжкою "В сталевих грозах" видавництва "Владимир Даль", та пов'язкою з Ідеєю Нації, і якийсь невідомий мені автор розродився довгою критичною статтею "Автор фотографії нічего не понімаєт в Юнгере і в цьому всьому". Це було потішно, втім потайонні новіопські люди так ніколи і не народили дієву відповідь цьому зарозумілому сільському жлобству мого покоління - все найкраще утворилося та проявилося в Україні.

Такій, яку ненавиділи як західні ліберали, так і євразійські новіопи.

Трохи крінжове пропагандистське кіно про реінтеграцію проросійських українців - мільйон рецензій від комсомольців та їх пастви про його ущербність, крамольність та жахливість.

"Скажене Весілля" - жодної грунтовної критики від тієї самої публіки за декілька років.

👍

Юнгера любимо лише за сталеві грози, Трудівника, декілька інших текстів, журнал Арміній та націонал-революційні статті. Потім він оміщанився і став душним консервативним лібералом, безперечно – із наявністю тонкого естетичного смаку.

Це були випробовування російської тектонічної зброї, і її перша жертва. Таїланду і прихильникам Павла треба терміново розпочинати бойові дії проти РФ і донатити на лікування головного російського опозиціонера 🙏

Протагоніст квадрології ДК > Фердінанд Бардамю > Жиль Гамб'є

Павло Технік як лінія розлому російської ідентичності.

Тексти.орг.юа – дуже надійне джерело інформації 🇺🇦🤓✊

Фактчекінг та боротьба з конспірольогією 👊 глобохомо нас перестав підтримувати, українець дай грошей на розвиток

Треті роковини загибелі Дениса «Шкіпера» Котенко та Сергія «Деймоса» Заїковського.

24 березня 2022 року Деймос та Шкіпер загинули під час штурму с. Лукʼянівка, на Київщині.

Того дня українська культура, воїнство та правий рух понесли непоправну втрату.

Італійське видання Il Primato Nazionale опублікувало статтю присвячену роковинам Деймоса.

Навіки в строю.

Султан покарає любителів святкувати 9 травня.

🇹🇷🇮🇱 Загроза прямого конфлікту між Ізраїлем і Туреччиною в Сирії зростає – Walla

📌 Що відбувається?
Сирійський уряд веде переговори з Анкарою про передачу турецькій армії території в районі Пальміри в обмін на економічну, військову та політичну підтримку.

📌 Чому це турбує Ізраїль?
🔺 Присутність Туреччини на схід від Хомса розширює її військовий вплив на південь Сирії.
🔺 Це потенційно наближує Анкару до зіткнення з Ізраїлем.
🔺 Ізраїль віддає перевагу збереженню російської присутності в регіоні, щоб стримувати Туреччину.

@middle_east_review

Турист.

Антон Зырянов, русский парень из Перми, который стал истинным героем и примером для сотен бойцов РДК.

Турист пришел в Украину за несколько лет до начала полномасштабного вторжения. Он буквально пришел пешком через границу, уйдя от псов режима, которые преследовали его за поджог отделения «Единой России». Находясь в рядах киевской «Центурии», Антон без раздумий встал в строй 24 февраля 2022 года и сыграл одну из ключевых ролей в основании Русского Добровольческого Корпуса. Турист с честью прошел сражения на всех фронтах этой войны от предместий Киева и Запорожских степей до терриконов Донбасса и Брянских и Белгородских лесов. Как человек истинно благородного духа, он всегда лично вёл разведчиков в бой, неизменно удачлив, будучи прирожденным воином, наносил болезненные удары режиму Кремля по всему приграничью.

Антон погиб в феврале 2025 года. Группа Туриста вступила в стрелковый бой с противником, где он получил смертельное ранение. После гибели командира разведчики РДК принудили противника сложить оружие и сдаться в плен. Так, из своего последнего боя Турист вышел победителем.

Настоящий солдат, талантливый командир, кавалер ордена «За мужество» и наш брат Антон «Турист» Зырянов.

Навсегда в строю, навсегда в РДК!

Відкриваю збір на пікап для для підрозділу. Він вже в роботі, взяли його "авансом".

Будемо вдячні за участь кожному. За найбільші донати подаруємо другий випуск Вістника та деякі інші речі.

https://send.monobank.ua/jar/2NznSvSeqV

>Голос Америки
>Радіо Свобода
>Незалежні медіа


Також згадаємо відому незалежну радянську газету "Правда" та сучасне незалежне ЗМІ ТАСС.
👍

Для кожного з нас важливо берегти пам'ять про близьких і продовжувати їхні справи, захищаючи і досліджуючи ідеї та ідеали, що непохитно тримають нас у цьому буремному часовому вирії.

Одним з таких людей для багатьох був, є і буде Олександр "ОЛЕКСА" Сердюков, думки та дії якого завжди знаходили підтримку та внутрішній відголос у тих, хто його знає. Для когось він наставник, для когось побратим, але для всіх він був і є чудовим другом, з яким завжди можна було поговорити про насущні та вічні теми, а потім зробити класне плівкове фото.

Тож запрошуємо на Вечір пам'яті Олекси, який зник безвісти 20-го березня 2024-го року, рятуючи життя побратимів і відбиваючи ворожий штурм. Разом згадаємо його, як людину і воїна, що завжди надихає кожного та є прикладом для наслідування.

У рамках Вечора на початку буде проведена панельна дискусія на тему "Via Heroica українського воїнства", де з науковцями та військовими поговоримо про історію і становлення українського воїнства і мілітарної культури та який вигляд вона має зараз. Опісля неї буде проведено Вечір спогадів, де кожен охочий зможе висловити цікаві історії, що пов'язує нас з Олексою.

● Дата: 20-е березня, 18:00
● Місце: Червоний корпус КНУ ім. Шевченка, Мистецький салон (3-ій поверх)

Для зручності просимо зареєструватися на Вечір пам'яті за посиланням.

Берегти пам'ять і продовжувати справу Олекси - наш обов'язок!

На 15-и март се проведе акция за солидарност с украинските националисти, бранещи родината си с оръжие в ръка от агресията на Червената армия. Събитието се състоя пред паметника на Тарас Шевченко в София. Подобни акции се проведоха в Полша и Чехия, като предстоят и в Испания, Хърватия и други европейски държави. Освен чисто материалната подкрепа за формированията на украинските националисти е важно да се показва и морална поддръжка, за да знаят тези, които са на първа линия, че подвигът им ще се помни. Бъдещето е на Европа на нациите, отхвърлила всяка чужда зависимост!

Виглядає підозріло...

Сирія вочевидь стане європейським Ізраїлем.

Цікаво розподіляються міжнародні зв'язки. Україна та Сирія під "протекторатом" ЄС, зговір США, Росії та Ізраїлю (відсутність в Росії жорсткої позиції щодо захисту інтересів нібито очевидного союзника), поки не зовсім зрозуміла роль Китаю. Старі "прозахідні" альянси, частково засновані на історичній пам'яті та новому західному міфі про глобальну ліберальну демократію, вже неактуальні. По інерції, деякі українці солідаризуються у своїй голові з Тайванем та іншими країнами зі старого глобального альянсу. Це особливо видно, коли досі з'являються роздуми на тему "Україна та Ізраїль боряться проти одного зла" (хоча цим частіше грішить російська емігрантська спільнота). Але, на жаль для цих людей, список "країн добра" вже застарів.

On March 15, BNU gathered in Sofia at the Taras Shevchenko monument — to honor those who fight on the frontline, doing what Eurocrats only pretend to do in speeches. Warriors of the 3rd Assault Brigade and nationalist units of GUR advance forward, carrying Europe’s destiny upon their shoulders.

BNU reminds: this war is ours.
We can reclaim and defend Europe for our nations only by uniting power of all European nationalists.

DEFEND EUROPE!

Nation Europa | Share news

Спочатку усьому Заходу дісталося декілька десятиліть нищення етносів, традицій, нав'язування девіацій та репресивного "лібералізму". Потім на світову шахівницю вилізли "праві" з аліекспресу. Наступний виток маразму у світовому масштабі через декілька років загрожує виїхати на хвилі критики цих "фашистів", з ще більш гнітючим гендерно-вуглецевослідно-тарганоїдним тоталітаризмом, аніж в минулій каденції демократів.

Захід сам собі придумав якісь проблеми з фемінізмом, ЛГБТ, коротше всім, що американці замість культурного марксизму називали "woke"; а потім ці проблеми почав бороти. Реальну ж проблему – те, що етнічним європейцям скоро кінець – відкидають: ті, хто зліва, називають це досягненням, а ті, хто типу правіше – замість декількох табуйованих слів використовують, в кращому випадку, слово "культура", і обіцяють її захистити, зокрема кудись виселивши виключно нелегальних мігрантів.

Сидячи в холодній брудній ямі, із закопченим від свічок обличчям, з головним болем від недосипу та чаду, коли свіже повітря ковтаєш тільки перебігаючи між позиціями, або стоячи на спостережному пості, або ж ведучи стрільбу по ворожих солдатах, які пройшли в вашу посадку через поле, ти переходиш у чистий стан, коли нічого тебе не турбує, окрім як пожерти, як попити, як поспати, як не втратити пильність. Тебе постійно атакує страх, над будь-якою дією нависає тінь хвилювання, якому не можна дати оволодіти тобою. Всі рухи на поверхні, у посадках – під гнітюче гудіння дронів: воно капає на мізки, точить твою психіку та щосекунди демонструє, що таке справжня підлість.

Потім ти виходиш звідти, стрибаєш у броню, усі закурюють цигарки всередині металевої коробки, що мчиться до зовсім іншого світу – де нема того гудіння, день світлий та чистий, а ніч приємно та затишно огортає своєю зовсім не смертоносною таємницею. Хтось в тій коробці навіть радісно кричить, чи махає руками, із солодким почуттям полегшення та втіхи, що вийшов з цього потойбіччя, де провів днів десять, чи два тижні, хтось – більше.

Після того, в спокійній обстановці, коли поспиш, тебе охоплює відчуття абсолютної свободи та могутності. Ти хочеш, щоб це відчуття продовжувалося вічно; тобі здається, що це і є дотик до вічності. Весь світ відкритий для тебе, все можливе та доступне, нездійсненних речей немає, все гарне та хороше створене для того, щоб тішити тебе – всі відчуття загострюються. А те, що зазвичай називають труднощами чи проблемами – здається дрібницями, які люди самі собі вигадують, тобі ж відома істина: треба пожерти, попити, поспати, вбити самому і не дати вбити себе та товаришів.

Свобода та могутність – це і є сама ідея Європи, це внутрішнє осердя світовідчуття європейських історичних народів. І вони його, на жаль, вже втратили.