Це місто Oxford,
українською – "Воловий брід", оскільки в давні часи там існувала стратегічно важлива переправа через Темзу, зокрема і для худоби:

✓ ox "віл, бик" ~ нід. os, нім. Ochse;
✓ ford "брід" ~ нід. voord, нім. Furt, норв. дат. шв. fjord "фіорд", лат. portus "порт", укр. перти(ся);

Від початку роботи однойменного, найстарішого в англомовному світі, університету (перші згадки про викладання – 1096 р.) між жителями міста та науковою спільнотою відносини не склались. Так, рятуючись від однієї із сутичок, деякі учені втекли з Оксфорда в місто Кембридж та заснували там у 1209 р. інший, не менш відомий, навчальний заклад;
~
Оксбридж

➖ банан & банально

➖ фен & феноменально

➕ принц & принципово

➖ колос & колосально

➕ буква & буквально

А це суп та сип –
старі народні назви шуліки та грифа відповідно (теж яструбові)
~
звуконасл. сопіти, сипіти

Саме з ними пов'язують такі слова як (на)супитися чи насупленений (~ ч., слц. nasupený "похмурий"),
адже лишень гляньте на цих птахів))

Це каня, або канюк, або мишоїд
– хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку.

Здебільшого назва реконструюється до піє. *kan- "видавати звуки, співати", звідки:
лат. canō, cantō "співаю, звучу", 🏴󠁧󠁢󠁷󠁬󠁳󠁿 canu "співати, інтонувати, вигукувати", 🇮🇳 कणति (kaṇati) "голосити";
~
акцент, шансон, шантаж, шантрапа, шарм, шарманка, Кармен, кантата, кантор, канцона, кантабіле, канклес, інкантація, дискант;
~
🇬🇧 hen, 🇩🇪 Huhn, Henne "курка", 🇩🇪 Hahn "півень", 🇫🇷 canard "качка"? ~ cancan "канкан", 🇮🇹 cicogna "лелека".

Так от цей канюк, сидячи на верхівках дерев, полюбляє жалібно надокучливо квилити (відео у коментах), звідки ми маємо слово канючити "випрошувати, нити".

Деякі нащадки лат. aequus "рівний":
(праіталійське *aikʷos / *aikwos найімовірніше мало значення "рів(нин)ний, згладжений")

✓ еквівалентний – "рівносильний"

✓ екватор – "зрівнювач"
(від слат. aequator diei et noctis "зрівнювач дня та ночі")

✓ Еквадор – бо розташований на екваторі (від ісп. ecuador "екватор")

✓ еквалайзер – "вирівнювач"

✓ еквілібр – "рівновага"

✓ адекватний – "дорівнюваний", тобто "тотожний, відповідний, належний"

#буквально #дослівно

В античні часи мореплавство було досить небезпечною справою. Примхи погоди часто змушували моряків "обирати між Сциллою та Харибдою", а повернення на рідний берег ставало надзвичайно бажаною подією. Так, римляни навіть мали окремого бога портів та гаваней Портуна (лат. Portunus), а вітер, який дув у бік пристані називали #буквально "допортовим" (opportunus, ob portum "назустріч порту");

Оте лат. opportunus врешті отримало значення "сприятливий, зручний, бажаний" (пор. укр. погода ~ нагода);

Звідси ми маємо англ. opportunity "можливість, слушна нагода" та політичний термін опортунізм "пристосуванство".

лат. fortūna "доля, фатум"
>
іт. fortuna di mare "буря, шторм" (буквально "доля моря")
>
гр. φουρτου̃να (fourtoũna) "буря; лихо"
>
фуртуна
>
хуртуна
>
хуртовина

Цікаве похідне від лат. cor "серце" (род. в. – cordis) – рекорд:

Справа в тому, що фігуральне значення лат. cor – "душа, розум", а отже й "вмістилище спогадів", тому лат. reсordari (#буквально "повторно звертатися до серця") отримало значення "згадувати, пам'ятати";

Ну а що треба робити, щоб не забувати? Правильно – записувати. Тому в давньофранцузькій мові дієслово recorder обросло такими додатковими значеннями як "записувати, реєструвати";

Що роблять, коли учасники перегонів (наприклад, скачок) приходять на фініш? Правильно – записують результати. Так, слово record стає "записом, свідченням результату", а згодом і саме починає позначати "незабутній видатний результат".

До речі, родичі рекорду – акорд (нар.-лат. *accordare "узгоджувати" = ad + cordis "до серця") та, відповідно, акордеон (~ гармоніка, "співзвучність"), який вигадав австрієць Кирило Деміан;

Звідси також англ. according to "відповідно до", concord "згода, гармонія", discord "незгода, розбрат, дисонанс" тощо.

А тепер #політфантазії:

Раннє середньовіччя. Якесь європейське місто. Дощить. Мощеною брудною вулицею біжить чоловік. Він наче тінь – його постать приховує cappa. Чуючи різкі вдохи позаду, утікач кидається в темний вузький провулок, але в останній момент його хапають за мантію... Лишившись з накидкою в руці, переслідувач вигукує щось на кшталт *Excappit!!!, що означає "вислизнув", а #буквально – "(вийшов) з накидки".
Втеча відбулась!

Десь так виникло ст.-фр. eschaper та, відповідно, англ. escape "втеча".
<
нар.-лат. *excappare "звільнитися від плаща, залишити його переслідувачу, втекти".

Звідси ми маємо цікавий психологічний термін – ескапізм – втеча від дійсності, іноді з компенсаторним створенням ілюзорної альтернативи реальності.

Від лат. cappa "плащ з відлогою", що найімовірніше зводиться до лат. caput "голова", походять назви таких уборів: шапка, кепка, капюшон, капелюх;

"Дійшло!" – вигукують, коли щось вдалося осягнути розумом:
✓ доходити < іти,
✓ осягати < сягати "доходити"

Подібне перегукування значень має нім. sinnen "думати, планувати, мати намір" < двн. sinnan "іти, подорожувати, прагнути" (див. ґзунс "глузд").

Не дарма хода реальна та уявна активують одні й ті ж комбінації нейронів, а внутрішній неспокій супроводжується й зовнішнім.

#приблизна_еволюція_семантики:

✓ "спрямовуватись, іти, прямувати до чогось" > "спрямовувати думку, помічати, впізнавати, знати (шлях), відчувати" > "відчуття, хід думок, точка зору, мислення" > "інтерпретація, розуміння, зміст" > "суть, рація" > сенс

✓ "відчуватор" – сенсор

✓ "чутливий" – сензитивний

✓ "(по)чуття" – сентименти

✓ "(підвищена) чутливість, відчутність" – сенсибілізація

✓ "(висловлена) думка, погляд" – сентенція

✓ "поза відчуттями" – екстрасенсорний

✓ "співвідчуття, порозуміння" – консенсус

✓ "реакція на подразник" – сенсація

✓ "відсутність сенсу" – нонсенс

З'їхати з глузду
"збожеволіти"

Глузд – це, початково, мозок
(як у заст. виразі "відбити глузд").

У свій час слово могло виникнути як синонім до головного псл. *mozgъ у звʼязку з виглядом мозку.
Так, на основі характеристики "слизький" виникли також укр. глей, глива, глина, глист, глезень, глінь, глизявий ( піє. *glei- "липнути").

Чи ви од чаду, чи з похмілля?
Чи чорт за душу удряпнув?
Чи напились дурного зілля,
Чи глузд за розум завернув?
(І. Котляревський)

✓ В цей час у Стародавньому Римі розпочиналася підготовка до Луперкалій (лат. Lupercalia < lupus "вовк"), святкувань на честь захисника отар Фавна, одне з прізвиськ якого – Луперк (початково, можливо, "відлякувач вовків" ~ гр. Λύκειος (епітет Аполлона) "вбивця вовків");

Самі святкування імовірно прив'язувалися до лютневих ід (десь 13-15 лютого), а для їх організації існувало окреме братство жерців – луперки;

В жертву приносилися цапи та кози, влаштовувався бенкет, після якого напівголі луперки з кошлатими пасками зі щойно здертих шкур бігали за натовпом навколо Палатинського пагорба. Деякі жінки охоче дозволяли себе шмагати, адже згідно з віруваннями таке "очищення" сприяло родючості та полегшувало майбутні пологи;

Відгомін тих прадавніх гулянь мають День Очищення Діви Марії (див. Стрітення / Candlemas) та День Святого Валентина;

✓ В календарі Стародавнього Риму спочатку було 10 місяців (останній – Decembrīs). Зиму особливо не виділяли, а Новий рік зустрічали з першим весняним молодим місяцем;

Близько 700 року до н.е "другий, після Ромула, цар Риму" Нума Помпілій додав ще два місяці: Januārius та Februārius. Перший носить ім'я бога Януса, а от другий безпосередньо пов'язаний з Луперкаліями:

Справа в тому, що інша назва цього свята – Februa (~ один з епітетів богині Юнони);

А зводиться все до тих кервавих ременів зі шкур жертовних тварин. Ті батоги й називались februa (однина – februum).

Отже, англ. February "лютий"
<
лат. Februa, februarius mensis "очисний місяць"
<
februa, februum "(засоби) очищення"
(сабінське слово ?), яке
за однією з версій походить від

піє. *dʰewh₂- "пара, пил(ити), дим(іти)"
(> англ. fume, укр. дим, дути, дмухати)
~
*dʰwes-/*dʰews- "дих(ати), дух"
(> англ. dust "пил", укр. дух, дихати, подих, задуха, дохнути, душа, душити)

DNA study cracks centuries-old mystery over origin of languages spoken by half the world | The Independent
https://www.independent.co.uk/news/science/archaeology/language-origin-indo-european-dna-b2693147.html

boss – "начальник, цабе, шеф, головний"
<
нід. baas < baes "господар" < *baso "дядько, родич" < пгерм. *baswô "дядько" псл. *batę > укр. батько.

~ заст. нім. Base "тітка, двоюрідна сестра" (сучасне Tante);
~ патрон < лат. pater "батько".

В Північній Америці слово boss поширилося з Нового Амстердаму (нині Нью-Йорк) як уникання (евфемізм?) слова master через стійкі асоціації останнього з рабовласницьким ладом.

Також звертає на себе увагу й друге значення англ. boss (фр. bosse) – "ґуля, виступ (наприклад, в центрі щита), шишка" (big boss ~ велика шишка).

Щодо англійського окання, порівняйте: band > bond, lang > long, daler > dollar;

Першим бути ~ бути там, де ніхто не був ~ перевіряти, пробувати / виявляти, доводити ~ proba, prove, proof (b>v>f)

#приблизна_еволюція_семантики

(Part 2/2)
This newer Persian form was then borrowed by Ottoman Turkish and became فنجان (fincan), after which it was borrowed by Romanian and turned into the now obsolete terms "filigean / felegean", meaning "black coffee cup".

This was then adopted by the Poles, who added the Slavic diminutive suffix "-ka" and turned it into filiżanka, with the meaning of "teacup" and "cup", which finally brings us to Ukrainian, which faithfully adopted it, transcribed it and gave us the modern term "філіжанка".

Будьмо! ☕️

(Part 1/2)
A few days ago a friend of mine told me the interesting etymology of his favorite Ukrainian word "філіжанка" which I would like to share with y'all today)

As it turns out, "філіжанка", meaning "tea or coffee cup" isn't like your average Slavic word that boringly descends from a Proto-Slavic form which then evolved over the centuries. No, not at all! This term has actually traveled the globe, hailing from a land most of our forefathers weren't even aware of)

Our story starts in the Middle East, with the Classical Persian word پنگان (pengân), meaning: cup, bowl and water clock. This was then borrowed by Arabic فنجان (finjān), where it only meant "cup". This was then reborrowed by Persian as فنجان (fenjân), this time only meaning "cup", unlike the earlier Classical Persian form.

Хлопці зі stiletto beards)

Слова стиль, стилет та стилус походять від спільного кореня зі значенням "колоти".
#приблизна_еволюція_семантики:

✓ "колючка" > стилус

✓ "стилус" > "письмо стилусом" > "почерк, манера письма, спосіб викладу" > "почерк, манера, спосіб" > стиль

✓ "стилус, шило" (іт. stilo) > "маленький стилус" (іт. stiletto) > стилет

Stilettos також можна перекласти як "шпильки", адже у французькій та англійській це ще й "туфлі на шпильці".

стіг, стяг? & stack, stake;
етикет, етикетка & ticket,
атака & аташе & attach,
stick & sticker & steak,
штахет & естакада,
стигма, стигмати & астигматизм,
інстинкт & стимул & стилус & стиль

спонука латиною – sti(mu)lus...
ну або urge ~ вергти, (ви)вергати, вергнути ~ ургентний "нагальний"

Писком моди 16 ст. став отакий пишний collerette (< collier), який французи назвали фрезою (ось чому).

Ставши дружиною короля Генріха II, флорентійка Катерина Медічі запровадила у Франції загальну традицію користування виделками за столом, що дозволило вищезгаданому коміру еволюціонувати: його розмір став ознакою статусу власника.
Однак не обійшлося і без надмірності: завеликий комір ускладнював зав'язування закороткої серветки на шиї, що породило ідіому –

joindre les deux bouts
"зводити кінці з кінцями"

(див. також жити на широку ногу)

✓ лат. collum "шия" (метонімічно також "горловина пляшки") > collare "нашийник, кайдани чи пов'язка на шию" > фр. collier "намисто, нашийник" > кольє;

✓ звідси також фр. col "комір" > collet "комірець" > décolleté – #буквально "гетькомірець" > декольте;

✓ звідси також англ. collar "комір, нашийник, хомут" чи collet "втулка, оправа, цанга";

✓ звідси також свн. kolner (koller, kollier) > п. kołnierz > укр. ковнір, ковмір, комір;

А в основі 👆всього – "нашийник")

🇮🇹 collo, 🇪🇸 cuello, 🇫🇷 cou, 🇩🇪 Hals "шия" споріднені з 🇺🇦 коло
<
піє. *kʷel- "обертатися, повертатися"

#первинно #буквально – "обертачка (голови)"