Однак великого успіху вони не досягли. Ядра їхніх гармат літали недостатньо високо, щоб пошкодити високі християнські галери. Мегадука Лука Нотарас був посланий зі своїм резервом на підмогу тим, хто оборонявся. Усі дії останніх були добре організовані. Передаючи з рук у руки відра з водою, християнські матроси загасили вогонь. Їхні стріли і списи, що посилалися з більш високих палуб і щогл, були значно ефективнішими за турецькі, а метальні снаряди завдавали туркам значної шкоди. Натхнений успіхом і керований більш майстерними капітанами, ніж у турків, християнський флот перейшов у контратаку, прагнучи оточити кораблі супротивника, що підійшли найближче до ланцюга. Рятуючи кораблі, Балтоглу припинив атаку і пішов на свою стоянку до Подвійних Колон.
Цю поразку султан сприйняв як образу. З притаманною йому швидкістю реакції він одразу усвідомив, що, доти, доки його гармати не зможуть стріляти по вищим цілям, від них мало користі в боях проти високих кораблів християн.
Його ливарні майстри отримали терміновий наказ поліпшити конструкцію гармат. Незважаючи на те, що розрахувати необхідну траєкторію польоту ядра було справою нелегкою, зброярі вже за кілька днів домоглися поліпшень, які
задовольнили султана. Гармату з вищою траєкторією польоту було встановлено прямо над Галатським мисом і звідти почало обстріл кораблів, що стояли на якорі вздовж ланцюга. Перший постріл виявився невдалим, проте
друге ядро влучило прямо в середину галери і потопило її, причому загинуло багато матросів. Кораблям християн довелося піти за ланцюг всередину затоки, де їх могли прикрити стіни Пери.
#Останні_часи_Константинополя

-☧-

|☧| - Сенатська Палата
|☧| - Підпишись