Юрченко нині 34 і її ніхто не привітав (я не могла це не написати)😁

Буду без підсумків і висновків, в день народження хочеться простого-людського: краху недоімперії і зникнення рсн з лиця землі. І най мої мрії здійсняться!

Трішки прискорити то можна: привітайте мене донатом на ремонт машини для 46ї, в якій служить чоловік моєї подруги і колеги Насті (вона ж і веде збір).

Баночка ➡️ https://send.monobank.ua/jar/5BMcStrUk9

Дякую🧡

В цьому списку є мій давній друг — Ігор Сагайдак.

Сьогодні у Ігоря день народження, святкує він його на напрямку. Привітати можна в його банку на ремонт машин. Дякую.

Друже, дякую🧡

Вчора Таня Касьян звернула мою увагу — що значать символи біля імен в цій збірці і чому вони різні...

Чесно, на емоціях я не вдивилась, гортала сторінки з віршами знайомих. А от сьогодні сіла розглядати... і дійсно, вони різні не просто так.

Квадрат біля імен зниклих безвісти. Меч лезом донизу біля імен загиблих.

Меч, спрямований вістрям угору — біля імен живих. Нехай це буде незмінним.

Пам'ятати. Знати. Ми у вічному боргу перед усіма.

Слова у мене закінчилися...

Скоро буде дещо особливе❤️‍🩹

І дуже чекала це видання. Тут хочеться написати, що вам теж терміново треба примірник: поезії поетів і поеток — військових і ветеранів.

Замовити можна (і треба) тут🧡

І ось вам для порівняння:

1: графіка + колір + в натурі (частина!)

2 і 3: зараз (з відновленою частинкою)...

Дуже хотіла це видання, але скільки разів не намагалася оформити його на сайті майстерні АРВМ (цей допис — відповідь на той, де розповідала історію цих митців❤️‍🩹) — не вдавалося. То вибивало, то на оплату не відправляло, то ще щось. Думала, доберусь до майстерні — і там, мабуть, вийде.

І ось, в книгарні в Українському Домі — власне, йшли з подругами з думкою — а раптом (історію АРВМ я розповідаю всім і по кілька разів, свої знають що то для мене). І раптом сталося.

Моя мрія здійснилася. На жаль, про вбиту совком мрію геніального тандему.

Вони були про пам'ять. Пам'ять про них тут, найціннішим, мабуть, виданням в моїй бібліотеці. І з вами — почитайте історію Ади Рибачук і Володимира Мельниченка, подивіться "Шелест кроків" — це все про те, що недоімперія робила і робить.

Стіну пам'яті (частинку якої вдалося відновити і, сподіваюся, вдасться ще) залито бетоном. Але саму пам'ять бетоном не залити.

А в поштоматі чекає ще одне цінне і довгоочікуване видання. Показуватиму вам сьогодні❤️‍🩹

В пакеті мрія. Здійснилась❤️‍🩹😭

Плани на вихідні: пурнути в "Мідноголового Демона" і, виходить, дочитати його😭 А у вас там що?

П.С. — до речі, у нас якраз 1+1=3 на Артбукс х Лабораторія, там і Демон є😉

+1 новий досвід: включила своє радіо на подкасті😎

Камінг сун!

#четвер_видавничий був вчора, але ці дні настільки завантажені роботою над промопланами (ууух, які у нас книжки попереду!), що буде сьогодні (так, я вчасна всюди, але не на своїх же сторінках😁)

Власне, про промо: вдалося зібрати колег з КСД, Vivat і Віхоли на Книжковій Країні і трішечки (бо 45 хвилин для такої теми — це дуже мало) поговорити про маркетинг і роботу з українськими авторами. Шкодую, що не записала розмову в аудіо, адже інсайтів, кейсів і загалом цікавої інфи було багато, та кілька тез (хоч і постфактум) хочеться зафіксувати — радше вже від себе:

— видавництво готує промоплани індивідуально, в залежності від багатьох факторів — від теми книги до можливостей автора, стандартизованих шаблонів тут немає, адже кожна книжка — окрема історія (от просто зараз у нас і кипить така робота, де по одній ми працюємо з людьми дотичними до війська, з іншою — бізнес-школами, а ще з однією — вишуковуємо інтер'єри і речі, які вже мало у кого знайдеш)

— участь автора у промоції важить. Для прикладу: 80% зі 100% успішних кейсів Лабораторії — успішніші саме через включеність автора у промо за нашою механікою. Щось повністю на нас, щось ми робимо разом, а щось — лишиться вже або суто за автором, або за нашої підтримки і допомоги. Але в будь-якому разі активність автора впливає на ефективність промо

— автору важливий особистий бренд. Але це не значить, що потрібно бути блогером-мільйонником, аж ніяк. Медійність чи активність у своїй сфері/тематичній спільноті теж буде великим плюсом

— так, на жаль, видавництво має певні обмеження, як-от той же смм — видаючи навіть 100 тайтлів на рік — неможливо щодня висвітлювати одну й ту саму книжку. А збільшити кількість постів на день в тому ж інстаграмі — справа навіть не в підписниках, яким це, скоріш за все, буде некомфортно, а й в алгоритмах мережі — велика кількість дописів не принесе охоплень, а отже — результату

— щось піде не так (це вже точно): яким би ідеальним не був промоплан, щось точно піде не за ним — і тут вже адаптовуватися і вирішувати в залежності від того, що сталося (подумалося, що можна з колегами ще факап-найт зробити😁)

По кожному пункту я би ще писала і писала (тема така, що ого), але для авторів вже підсумую: проговорюйте з видавництвом ваші очікування по промо, пропозиції і рекомендації видавництва — до них варто дослухатись, готуйтесь до спільної активної роботи. Адже ми всі тут конкуруємо навіть не лише з іншими українськими книжками, не лише з перекладними, а й з усім контентом в принципі — серіалами, кіно, тіктоками і усім, що змагається за час людини, у якої цей самий час дуже обмежений.

І якщо вам тема актуальна — маякніть, тут правда є про що писати (і дуже багато!), бо тих 45 хвилин відверто дуже мало😅😉

Лімбіку рочок🥹🧡

*з тіктоку щасливого татуся

Нарешті повертаємось до читань і тут у нас з сином знову синхронізація сталась — нині у обох книжки моїх любимих Артбукс✨️

Сашко собі на Книжковій Країні обрав "Бетані та чудовисько" — химерна книжка, що вже і мене втягнула, і малий в захваті. А у мене повернення, наче додому, до Демона❤️‍🩹

А ви що читаєте?

Пост прочитаних за місяць книжок📚

Квітень вийшов скромним, а в період Книжкової Країни не читалося вже зовсім, бо купувалося працювалося.

1. "Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон" Марії Фабрічевої (мастхев, мастрід і все, що з приставкою маст)
2. "Піаніст" Владислава Шпільмана
3. "Найстрашніші дні мого життя" The Reckoning Project

І з Сашком начитали:

4. "Космічний гурт" Тома Флетчера
5. "Усі під підозрою" Марусі Щербиної

На травень плани амбітні, але Арсенал попереду, тож вже як буде😁 А як у вас книжковий квітень минув?

Дивіться — це книжки, які ми з вами задонатили Книзі на фронт під час Книжкової Країни. 787, як каже Андрій😍

Попереду Книжковий Арсенал і там ви, звісно, зможете подарувати книжки нашим захисникам і захисницям — треба лише придбати їх у видавців і занести на стенд Книги на фронт. А Андрій попіклується про доставку на фронт і в шпиталі та ребцентри❤️‍🩹

787 — клас. Давайте на Арсеналі 2000 зробимо?

Вперше таке роблю: відклала телефон і читаю книжку збираю собі вішліст на ревіші, бо до дня народження зовсім трошки лишилось — 8 травня Юрченко помолодіє ще на один рік!

Раптом ви хотіли подарувати мені книжку і не знаєте яку та куди, то ось, лишу свій ревіш і тут😊

А між іншим розкажіть: найкращий подарунок на день народження для вас — це? В дитинстві, до речі, вважала, що найнудніший — це гроші чи книжки. Зараз передумала😁

‼️Викрадено Романа Голубовського???‼️

Як повідомлялось раніше — під час фестивалю Книжкова Країна, письменник Роман Голубовський розгулював по ярмарку з Романом Голубовським з книжки Романа Голубовського.

25 квітня письменник Роман Голубовський поїхав з місця подій, лишивши Романа Голубовського на місці подій. Поведінка залишеного Романа Голубовського насторожувала: він падав, літав, лежав, складався і ховався серед книжок. Після закінчення фестивалю лаборанти спакували все, залишивши Романа Голубовського на ніч. А зранку наступного дня при завантаженні книжок у грузову машину для вивезення у напрямку Лабораторії виявили, що Романа Голубовського на місці немає.

Очевидці стверджують, що не знають про місцезнаходження Романа Голубовського, підозрюваних не виявлено, як і слідів Романа Голубовського. Чи був він вкрадений — лишається загадкою. Розслідування зупиняється на втечі, спроб якої у Романа Голубовського було дуже багато, особливо у вітряну неділю.

*а поки ми такі капець дотепники (ми правда не знаємо де наш картонний персонаж🤣), дивіться відео з неймовірною драматургією🤌

**і замовляйте книжку, будете з нами оцевовсе😁

Зібрала все, що неслося додому протягом чотирьох днів Книжкової Країни і вийшло ого😅

Дуже вдало ходилося до стенду Лелеки, кілька довгоочікуваних новинок, Сашкові надбання (їх видно) — не буду багато писати, фото для залипнути.

Але от тільки один феномен зачеплю: страшенно люблю Ремарка, але щоразу зависаю і не розумію що взяти — що я вже прочитала, а що ще ні. Немає у мене більше авторів, з якими так — у тих, хто в десятки разів більше написав, розберусь і чітко згадаю прочитане і не-. А от з Ремарком... у когось ще так само?

І свої покупки покажіть, звісно!

Книжкова Країна закінчилась і, коли посплю, напишу щось серйозне (а може і ні). А поки хочу зафіксувати кілька важливих тез за ці дні:

— Роман Голубовський ходив по фестивалю з картонним персонажем Романа Голубовського з книжки Романа Голубовського про (частково) Романа Голубовського

— Кирило Половінко в терміновому порядку добував критично важливі 12 виделок і рятував видавництво від голоду

— Олена Пшенична перекрила рух по одній з пішохідних зон Книжкової Країни (включно з велодоріжкою)

— Юлія Лаба мусила підписувати книжки лаборантам не встигнувши ще навіть дійти до стенду Лабораторії (ну ми її наконєцто-дождались-це-капєц)

— я купила багато книжок, але не знаю скільки

На цьому поки все. Ми ще ловили від падінь (не з полиць Укрзалізниці) Романа Голубовського, катили бочку на Романа Голубовського, лякались Романа Голубовського і вітались з Романом Голубовським, хоча Романа Голубовського з нами тоді не було. Картонного чи справжнього — залишу інтригу.

*іди спати, Ір.

Коліжанка закупилась книжками. Фундамент видно. Будьте як моя коліжанка😏

Автограф-сесія Анастасії Левкової. Люди в черзі, ви — 🧡

Традиційне фестивальне і нині ювілейне (бо ж рік тому зробили перше!!!) фото: Літо, я і книжка🥰

І не забудьте про Книгу на фронт: купуйте книжки на подарунок військовим, приносьте в 4 павільйон, а Андрій попіклується, щоби усі книжки доставили нашим захисникам і захисницям🧡

П.С. — а які книжки обрати (нас часто питають)? Беріть новинки, книжки українських авторів — детективи, фентезі, лайтовий нонфік — те, з чим можна відпочити і відволіктися🙏

Якщо будете на Книжковій Країні — обов'язково відвідайте стенд фонду Лелека.

Купуєте книжки за донат, всі гроші йдуть на такмед — найкращий варіант🙌

Перший день фесту позаду. Багато що хочеться сказати, але усе це відчувається страшенно недоречним.

Лише подякую за сьогоднішні обійми, розмови, зустрічі і світло. Дякую🧡

Нічого такого, просто хороші люди радять хороші книжки — чому б не прислухатись, та?

І вже завтра в такій кайфовій компанії говоритимемо про промо книжок українських авторів: як це відбувається, чого очікувати й до чого готуватись, і що може піти не так (бо і так буває). З інсайтами, кейсами і усім, на що нам вистачить часу😁

📌17:00, 5 павільйон, зал Омні Кампус — сейв зе дейт, як-то кажуть

На цьому фото ще немає книжок і згорівшого мого носа — ми вже усе це виправили👌

Наступні 4 дні забігайте-залітайте на Книжкову Країну, будемо обійматись і, звісно, нові-книжки-купуватись (а у нас якраз новинки приїхали!)📚

Побачимось!

Я до Книжкової Країни готова😎

Лабораторія на «Книжковій країні» 🧡

З 24 по 27 квітня на ВДНГ — чотири дні книжок, натхнення, розмов і справжнього читацького тепла. Ми привеземо не лише новинки й улюблені історії, а й живе спілкування з авторами, презентації, дискусії і поділимося видавничою магією. У дописі — наша програма. Зберігайте, діліться й плануйте свій фестивальний маршрут⤴️

Наш стенд — А63, ліворуч від фонтану. Знайти нас легко, а от піти буде важче 😉
⠀
Вхід на всі події та книжковий ярмарок — вільний. До зустрічі серед книжок 🙌

Дійшла до 107 сторінки, сиджу ридаю💔

Утім, він завжди знаходив плюси в будь-якій ситуації — завдяки бібліотечним книжкам і вмінню ігнорувати людей, яким він не подобався.

— "Мідноголовий Демон", Барбара Кінґсолвер💭

працюю над книжкою, що скоро-скоро вийде і вся вкриваюсь сиротами від історій і фотографій❤️‍🩹

Видавництво «Бородатий Тамарин» готує до друку мемуари іракської правозахисниці, лауреатки Нобелівської премії миру Наді Мурад. Книга вийде під назвою «Остання дівчина», оповідаючи історію геноциду цілого народу.

Надя зростала в Кочо, невеликому селі на півночі Іраку, в спільноті єзидів, що жили тихим, спокійним життям. Вона мріяла бути вчителькою історії або ж відкрити власний салон краси. Але 15 серпня 2014-го бойовики «Ісламської держави» вдерлись у Кочо, страчуючи чоловіків, що відмовлялися прийняти іслам, а також жінок, які видавались надто старими для сексуального рабства. Ісламісти вбили шістьох Надіних братів, потім її матір, а саму Надю відвезли до Мосула, де разом із тисячами інших дівчат-єзидок вона стала рабинею «Ісламської держави». Вона перебувала в полоні кількох бойовиків, що неодноразово катували дівчину й знущалися з неї. Та Надя вижила, а згодом — утекла. Її прихистила сім’я мусульман-сунітів, чий старший син ризикував життям, переправляючи дівчину в безпечне місце.

@divochemedia

Вчора прочитала лише 50 сторінок, сьогодні встигну менше — ще не всі задачі закриті🙈 Але вже хочу зізнаватися в любові:

1. Всім, хто радив читати
2. Всім, хто казав що це як "Шаґґі Бейн"
3. Видавництву Artbooks, а особливо тому чи тій, хто обирає книжки до видання — ви бог чи богиня✨️

Так мало позаду, але така моя-моя історія — зі мною стається Книга💔

Понеділок, фести, підготовка до всього на світі несеться — і до лекції Litosvita, звісно!🥳

Вже в четвер 17 квітня активно вмикатиму радіо Юрченко і з усіма можливими нюансами розповідатиму про організацію і підготовку до презентації. Якщо ви автор чи авторка, організовуєте свої презентації самостійно чи з видавництвом — цікаво і корисно буде в будь-якому випадку. І, як і обіцяємо, з покроковою інструкцією😉

Реєструйтесь за посиланням і побачимось у четвер🧡